Соцсети

Повернення «блудного Кирила»: перші тижні війни «ефективного менеджера» Тимошенка

Кирило Тимошенко

У ніч на 24 лютого російські війська почали вторгнення в Україну. Путін розраховував на те, що за кілька годин його танки увійдуть у Київ — президент Зеленський або втече, або його просто знищать ДРГ.

Плани росіян зламали ЗСУ, а Зеленський попри небезпеку і пропозиції союзників евакуюватися залишився у столиці України, щоб очолити боротьбу проти другої армії світу. Президент демонструє справжнє лідерство і міцно тримає руку на пульсі подій на фронтах — про це пишуть ЗМІ не лише в Україні, а й у всьому світі.

Утім, спостережливі журналісти одразу помітили відсутність в оточенні Глави держави персонажа, який у мирні часи був буквально «у кожній діжці затичкою» — Кирила Тимошенка.

Про те, що «інфраструктурний геній» перші дні вторгнення «пересиджував» точно не в Києві, написали й журналісти «Української правди».

«У перші кілька днів війни Тимошенка у Києві не було, але згодом він повернувся і поступово набирає обертів, в тому числі медійно. Наприклад, через брак публічності напросився поїхати на переговори в Стамбул у складі української делегації», — повідомляє видання.

Цікаво, куди ще «напросився» Тимошенко після повернення у Київ? Якщо вірити виданню «Политика Страны», яке після санкцій РНБО «переїхало» жити у Телеграм, перша поява Тимошенка в публічному просторі датується 6 березня. Тобто через 10 днів після початку бомбардування столиці.

Оскільки на той час топ-менеджери у владі вже розділили  між собою ділянки управлінського фронту, Кирило після «реінкарнації» вирішив «відкусити» від кожного потрохи.

Спочатку Тимошенко втрутився у зону відповідальності Ірини Верещук — почав з якогось дива дублювати інформацію про евакуаційні коридори. Згадайте — брифінги віце-прем’єрки двічі на день про евакуаційні коридори та їхні результати стали вже традиційними. Аж тут  «як дідько з табакерки» вискочив Тимошенко.

«Замглавы Офиса президента Кирилл Тимошенко публикует видео автобусов, которые уже выехали из Запорожья в Мариуполь, чтоб эвакуировать людей. Но, как мы уже писали, с объявленной эвакуацией пока много непонятного. Но дай Бог, чтоб сегодня все получилась.Потому что в осажденном Мариуполе нарастает гуманитарная катастрофа», — раптом пише «Політика Страни» 6 березня.

А вже 13 березня ОП публікує відео, як Михайло Подоляк, Давід Арахамія та Кирило Тимошенко з кавою гуляють по спорожнілому Києву.

Далі — більше. Всюдисущий Кирило вирішив спробувати себе у міжнародній політиці. І як вже повідомила УП, «напросився» у переговорну делегацію 29 березня.

Паралельно 17 березня Тимошенко завів власний телеграм-канал, в якому нарешті згадав про безпосередню зону своєї відповідальності — регіональну політику.

Та й правда — це ж не перші дні війни, коли місцеві органи влади, керівники громад у поямому сенсі слова на свій страх і ризик ухвалювали складні, іноді трагічні рішення. Евакуація, окупація, руйнування, гуманітарна катастрофа. Де тоді був «куратор регіональної політики» Кирило Тимошенко?

Зате тепер він по кілька разів на день публікує у своєму телеграм-каналі новини про гуманітарку, евакуаційні коридори та початок відновлювальних робіт. Воістину — «нагородження непричетних»…

Але навряд чи такий «креативний» ділок, як Кирило Тимошенко (він ніколи особливо цю «креативність» і не приховував) обмежується «другими ролями».

Ось, приміром, дивна історія про дозвіл виїхати за кордон цілої  групи «медійників», який підписав міністр культури та інформаційної політики Ткаченко.

Джерела з Банкової натякають, що Кирило Тимошенко як «куратор інформаційної політики» безпосередньо має відношення до появи і формування цього списку.

Кому ж попри воєнний стан дозволили виїхати за кордон? Можливо, репортери та оператори, які будуть знімати сюжети про українських біженців у Польщі? Якби ж то.

Ось бачимо у цьому списку Антона Нікітіна. Це — брат  багаторічної очільниці телеканалу «Інтер» Ганни Безлюдної. Один з ідеологів просування «русского міра» і «побєдобєсія» в інформаційному просторі України. Пам’ятаєте концерти на Інтері кожного 9 травня? Оці всі «безсмертні полки» і «спасибо дєду за Побєду»? Їх організовував Антон Нікітін.

А ще він — багаторічний головний редактор української редакції журналу РПЦ «Фома». Регулярно знімає документальні фільми для РПЦ, які перемагають на фестивалі «Покров» одіозного підсанкційного у США регіонала Андрія Деркача. Зокрема, знімав і «ювілейне» кіно про Кирила Гундяєва.

До речі, разом з Нікітіним у списку «на виїзд» є і режисер Костянтин Онищенко — саме з ним Нікітін у 2021 році отримав чергову премію за черговий «православний» фільм для РПЦ.

Ще одне відоме прізвище у списку — син скандальної телеведучої Наталії Влащенко, яка багато років була не тільки обличчям, а й головним ідеологом телеканалів Медведчука. І от дивним чином Сергій Влащенко у статусі «головного продюсера» теж отримав дозвіл на виїзд за кордон. Кажуть, він зараз у Парижі.

Загалом у цьому рятівному списку кілька десятків «медійників» — чоловіків призовного віку. Можна припустити, що у відповідь на таку «послугу» організатори списку отримали чимало медійних «плюшок». І якщо Кирило Тимошенко стане частіше з’являтись в ефірах «єдиного телемарафону» як дууууже ефективний керівник — значить, домовленості працюють.

Ще одна зона інтересу Тимошенка як головного бенефіціара програми «Велике будівництво» — це Віктор Медведчук. Антикорупційні журналісти неодноразово писали про те, що саме Новошахтинський НПЗ в Росії, який фактично належить куму Путіна, попри санкції постачав бітум для будівництва доріг в Україну. Можна припустити, що Медведчук знає чимало секретів, пов’язаних із оборудками навколо «Великого будівництва». І Кирило Тимошенко зараз як ніхто зацікавлений, щоб Медведчук цими секретами не ділився зі слідчими.

Бо попереду ще ж маячить багатомільярдна допомога Заходу на відбудову України. Це дуже ласий шматок грошей, і персонажі на зразок Тимошенка таке точно не пропускають.

Журналісти «Української правди», які віддали належне сміливості та мужності президента Володимира Зеленського і його команди, недарма натякають у фіналі своєї статті на когось, хто готовий знову повернути «схематоз» у коридори влади.

«Перший шок минув. Влада поступово повертається до звичної форми роботи – те, що називається «в офлайн». Важливо, щоб разом з ними в офлайн не повернулися старі інтриги, політичні усобиці та бажання під ширмою війни задовольнити свої давні «шкурняки» та амбіції», — пишуть журналісти.

Цікаво, кого вони мають на увазі?

«Антикоррупционная правда»