Читаючи повідомлення НБУ про те, що банк «Січ» визнаний неплатоспроможним і виводиться з ринку, чомусь спадає на думку побита фраза – «ніколи такого не було і ось знову». Тому що рішення національного регулятора було сюрпризом хіба що для тих наївних людей, які далекі від реалій життя та здорового глузду. І хто всупереч розуму тримав там гроші.
Про те, що АТ «Банк Січ» найближчим часом зазнає краху, говорили ще кілька місяців тому, коли експерти прогнозували чергову лавину банкопадів в Україні. Тоді як у самому банку (що цілком зрозуміло), так і НБУ (що вже дивно) заперечували невтішні прогнози.
Втім, жодної дива у позиції НБУ не було – банк «Січ» набрався стільки грошей на рефінансування, що керівництво національного регулятора просто не могло пояснити мотивування своїх дій – як рефінанс невеликому банку було видано 3,15 мільярда гривень. Те, як і кому видає кошти на рефінансування Нацбанку, окрема та захоплююча історія, проте зараз йдеться про конкретну суму рефінансу конкретному банку.
Для банківської сфери сума у три мільярди гривень не дуже велика. Проте все щодо – банк «Січ» апріорі не міг повернути ці гроші Нацбанку, і все це розуміли – у структурі активів банку «Січ» вони становили майже 50% капіталу. Загальні ж зобов’язання банку становлять 5633673000 гривні з боргом перед НБУ включно.
Станом на 01.08.22 року активи банку «Січ» становили 6,55 мільярда гривень. Загальний обсяг високоліквідних активів у касі, на коррахунках у НБУ та інших банках, а також цінних паперах, емітованих НБУ (депозитні сертифікати), становив 847 мільйонів гривень.
Рефінанс банк і занапастив – 9 квітня, як уже говорилося, Національний банк України оголосив про банкрутство АТ «Банк Січ».
Як заявили в регуляторі, «Правління Національного банку України ухвалило рішення про віднесення АТ «БАНК СІЧ» до категорії неплатоспроможних у зв’язку з невиконанням банком в установленні договором рядків своїх зобов’язань перед Національним банком за кредитами рефінансування через недостатність коштів».
Звичайно, крім непідйомної суми боргу перед НБУ, банк ще мав чинники, які неминуче вели його до банкрутства. До речі, незважаючи на офіційну заяву НБУ, банк «Січ» досі пропонує громадянам свої послуги:
А у прес-службі повідомляють, що ліквідність банку «Січ» залишається «достатньою» для виконання зобов’язань перед клієнтами та іншими кредиторами.
Втім, повернемося до банку та його шляху до банкрутства. Формальною причиною стала відмова банку «Січ» погашати борг перед НБУ. Але цей результат був передбачуваним – банк «Січ» останніми роками основним джерелом своїх доходів зробив вельми ризиковану гру на різниці між прибутковістю державних облігацій та кредитами рефінансування.
Однак це моментально закінчилося, коли НБУ втричі підняв облікову ставку, а вартість грошей від рефінансу для банків зросла до 27%. Тепер усі, хто розраховував заробити на різниці між ціною рефінансування та прибутковістю від держоблігацій, опинилися у борговій ямі.
Для банків, у яких сума рефінансу була невеликою на тлі їхніх власних активів і які заробляли не лише на спекуляціях, це не стало критичним, хоч і дало деякі проблеми. Але низка банків потрапила у дуже важку ситуацію – у них катастрофічно не вистачало грошей на погашення своїх боргів перед НБУ.
Банк «Січ» заробляв на різниці ставок кредитів рефінансування та прибутковістю ОВДП: брав позички у НБУ під 7% річних та купував на них держоблігації зі ставкою 9-11% річних. Різниця – 2-4% – і становила прибуток. Ця схема заробітку була чи не основним бізнесом «Січі»: із загальної суми активів у 6,55 мільярда гривень майже 4,1 мільярда, або 62%, становили ОВДП.
Проте ставки за кредитами рефінансування – плаваючі та залежні від рівня облікової ставки НБУ, а прибутковість облігацій – фіксована. Після того, як 2 червня Нацбанк підвищив облікову ставку до 25%, а ставка з рефінансування зросла до 27%, Січ почав працювати на збиток. Результат – банк відмовився погасити свої зобов’язання перед НБУ, останній задовольнив свої вимоги за рахунок цінних паперів, які перебувають у заставі, а банк «Січ» був оголошений неплатоспроможним.
Однак це не вся проблема – на плечі держави лягає не лише неповернені три мільярди гривень рефінансу, а й зобов’язання банку «Січ» перед фізичними особами. Станом на 1 липня 2022 року 15 300 громадян України тримали у банку «Січ» 1,23 мільярда гривень. Відповідно до чинного законодавства, на період дії військового стану держава гарантує виплату 100% сум усіх вкладів населення незалежно від їхнього розміру. Тобто загальний збиток України від діяльності власників банку «Січ» – щонайменше 4,38 мільярда гривень.
Формальними власниками банку є Олег Баланда (55,6% акцій) та Валерій Роздорожний (31%). Однак, і це у 2019 році офіційно визнав НБУ, банк «Січ» контролюється Денисом Горбуненком.
Горбуненко – відомий у нашій країні банкір із неоднозначною репутацією, колишній голова правління «Родовід Банку», який був націоналізований, щоб урятувати його від банкрутства. Приблизно та ж історія, що й із «Приватом», лише масштаби менші й у часі вона сталася раніше – у 2009 році. Саме через цю історію Нацбанк відмовив Денису Горбуненку у праві стати формальним акціонером Банку «Січ» у 2019 році, хоч і визнав його фактичним контролером цього банку.
На цьому негатив щодо власника «Січі» не закінчується – прізвище Горбуненка фігурувало у суперечці між Рінатом Ахметовим та Дмитром Фірташем щодо «Укртелекому». Дениса Горбуненка називали формальним власником акцій «Укртелекому» з боку Фірташа. Горбуненко також відомий як власник кіпрської Raga Establishment Limite, пов’язаної із Сергієм Льовочкіним.
Але найгучніша і найскандальніша історія за участю банку «Січ» та його власника відбулася 2020 року, вже за нової влади. Банк виступив кредитором угоди щодо купівлі державного готельного комплексу «Дніпро», розташованого в самому центрі Києва – на Європейській площі.
Нагадаємо, тоді нікому невідоме та зареєстроване лише за кілька днів до аукціону ТОВ «Смартленд» купило готель за 1,1 мільярда гривень. Оформивши перед цим кредитну лінію в банку «Січ» на 1,05 мільярда гривень під 9% річних (що було суттєво нижчим від середнього відсотка за кредитами на ринку) терміном на 10 років.
Як завжди в нашій країні виник скандал, результатом якого стало розслідування. І, як встановило слідство, запорукою кредиту став депозит від «невстановленого поручителя», а гроші для кредиту «Смартленду» банк «Січ» позичив у Національного банку України.
До того ж, саме ТОВ «Смартленд» у своїй власній звітності вказало, що його активи за попередній, 2019 рік, склали 5,55 мільйона гривень, весь дохід від реалізації продукції – 8,2 мільйона, а чистий прибуток – 667 тисяч гривень. При цьому лише для участі в аукціоні потрібно було заплатити суму на рівні річного доходу компанії – 8,09 мільйона гривень, що вже свідчило про необхідність залучення кредитних коштів.
І на тлі цих показників банк «Січ» не просто видає «Смартленду» понад мільярд гривень кредиту під пільговий відсоток, а позичає ці гроші у Нацбанку. Але, що найдивовижніше – останній оперативно видає потрібний мільярд маленькому банку з не дуже чистою репутацією.
Після скандалу, що спалахнув Вищий антикорупційний суд зобов’язав НАБУ внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про порушення кримінальної справи за всіма цими фактами. Але минуло вже два роки, а результатом стало лише банкрутство банку «Січ».
За підсумками виходить, що від продажу готелю «Дніпро» держава отримала не мільярд гривень прибутку, як кричали тоді на кожному розі організатори аукціону, а заплатила за його продаж у приватні руки понад мільярд гривень з активів Нацбанку. Що додає до суми збитків ще мільярд сто мільйонів гривень. Не кажучи вже про готель «Дніпро».
Це далеко не повні підрахунки, але й вони вражають – діяльність банку «Січ» та дивне потурання НБУ коштують воюючій країні щонайменше 5,5 мільярда гривень. Чи піде за банкрутством «Січі» розслідування щодо дій вищих посадових осіб НБУ, яке так щедро видавало неплатоспроможному банку мільярди гривень під сумнівні гарантії – сумнівно, вибачте за сумний каламбур. Як не було ніякої реакції на банкрутство «Мегабанку», який мав приблизно ту ж історію з рефінансуванням.
Який із банків впаде наступним – покаже найближчим часом. Серед найімовірніших кандидатів називають «Акордбанк» та «Пінбанк».
