У той час, як вся Україна з цікавістю стежить за членами ОПЗЖ, які частково втекли, частково перефарбувалися в патріотичні кольори, в тіні цього інформаційного шуму цілком комфортно почуваються агенти менш помітні, але не менш ефективні.
Йдеться в цьому випадку про бізнесмена, банкіра і готельєра Вячеслава Юткіна. Якого не просто не чіпають у нашій країні, а шанобливо називають інвестором. І дають змогу розвивати бізнес. Порівняйте ці два фото. На першому – дані із державних реєстрів станом на квітень 2021 року:
А це дані з тих же реєстрів станом на жовтень 2022 року:
Непогане зростання – у російського агента, який ніколи не приховував, що пов’язаний з російськими спецслужбами, фігуранта всіх мислимих та немислимих списків санкцій, бізнес-активи зросли майже наполовину. На тлі стрімкої стагнації української економіки та банкрутства тисяч підприємств.
Ніхто не замислювався – звідки у Юткіна гроші на таке зростання бізнесу, адже він аж ніяк не качає нафту та не видобуває алмази? До того ж, якщо судити про ту радість, з якою українська влада повідомляє про чергові санкції, під які потрапляють представники російського бізнесу, Юткін уже давно мав стояти на Майдані з шапкою в руках. Адже майже всі бізнеси, в яких бере участь Юткін, перебувають у списках санкцій вітчизняного РНБО та міжнародних партнерів України:
Як свідчать дані ресурсу YouControl, Юткін В’ячеслав Михайлович є або був засновником у наступних компаніях: “НРБ-КЛУБ”, АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “ЗАКРИТТІВ НЕДИВЕРСИФІКОВАНЬ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦЬ ” ЛТД”, “МОРСЬКИЙ”, “ЛЕМБЕРГ-ПЛАЗА СЕРВІС”, “ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ЖИТЛОВА КОМПАНІЯ”, “ІНТЕРБАУ ЮНІОН”, “ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНА СПІЛКА “НРБ”, УКРАЇНСЬКО-ШВЕЙЦАРСЬКЕ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО У ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “РІС-УКРАЇНА “, “КАПІТАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ”, “СТОЛИЧНА БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ”, “НРБ ХОТЕЛЗ ТА ІВЕНТ МЕНЕДЖМЕНТ”, “ЛЕМБЕРГ-ПЛАЗА”, “ПАРК-ГОТЕЛЬ “КИЇВ”, ” АПАРТ-ГОТЕЛЬ “ТАВРИЧЕСЬКИЙ”, “МАРІЯ”, “ОХОТСПОРТПРОМ”, “СІГМА ЕСТЕЙТ”.
Список просто вражаючий. Причому 12 із них з’явилися у 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення.
Основний ресурс Юткіна – готельний бізнес. Причому значна частина цих готелів (і тих, що діють, і які будуються) чомусь зосереджена у бандерівському Львові. Який для Юткіна має бути ворожим за визначенням. А Юткін, відповідно, має бути персоною нон-грата в цьому оплоті українського духу.
Але немає. Мер Львова Садової чомусь дуже вподобає вихідцю з КДБ СРСР, який будував та розвивав свій бізнес на російські гроші під чуйним керівництвом друзів та кураторів із ФСБ Росії.
Ось що говорив із цього приводу сам В’ячеслав Юткін в одному з інтерв’ю , яке раніше роздавав досить щедро: «Зателефонували колеги з Москви і запропонували піти в бізнес. Мені на той час до пенсії залишався один рік, і я довго не міг наважитися. Тоді з Москви приїхав чоловік і сказав: «Давай ми порахуємо, скільки тобі залишилося до пенсії і порахуємо термін твого життя до ста років, а потім усю цю суму виплатимо тобі як допомога при виході на нову роботу». Це була шокуюча на той час пропозиція. Йшов 1995 рік, і я навіть уявити такого не міг. Я запитав: «Але ж я не банкір?», на що мені відповіли: «Але ж ти розвідник, а це більше ніж банкір». Ось так це сталося».
Причому до 2014 року Юткін не просто не приховував свого КДБшно-ФСБшного походження, а намагався наголосити на наявності зв’язків на Луб’янці. Мабуть, у системі координат України це було для нього дуже важливо.
І справді – спробував трохи прищемити відвертого посібника окупанта лише п’ятий президент України. Під час його перебування були навіть якісь кримінальні справи щодо його підприємств. Вдалося навіть відшукати постанову суду про вилучення документів з «Парк-готелю «Київ», що належить йому, у 2018 році, проведену в рамках кримінальної справи № 32018100080000005:
Але після зміни влади справа загубилася десь у надрах найсправедливішої судової системи.
До речі, у зв’язку з цим прямо просить процитувати себе голова Верховного Суду Всеволод Князєв: «Громадянство РФ ще не свідчить, що людина – зрадник чи колаборант. Але це створює відповідні потенційні небезпеки». Заявив він це, звичайно, не через Юткін. А у зв’язку з тим, що у підлеглого йому судді Львова знайшли російський паспорт та квартиру у Москві.
Звичайно, Юткін – не суддя та квартири у Москві йому мати ніхто не забороняє. Але слова про «потенційні небезпеки» стосуються його повною мірою. Втім, судячи з того, що ніхто Юткіним не цікавиться, для нього жодних небезпек немає.
Повертаючись до Львова (міста, а не судді), його мера Садового та Юткіна, то у львів’ян уже давно викликає подив дивна «дружба» патріотичного (ну, так само має бути?) мера та готельєра з вухами, що стирчать ФСБш. Факт тісних стосунків із лідером «Самопомочі» підтверджує й те, що під час минулих виборів штаб цієї політичної сили розміщувався у готелі Юткіна BANKHOTEL. Причому цей факт аж ніяк не ховався, а сам Садовий відомий тим, що любить ходити до цього готелю обідати під час своєї законної перерви.
Гарний готель, правда? Добре, мабуть, у ньому пообідати, відвернувшись від праць праведних, про думки про львів’ян. І явно недорого, раз на скромну мерську зарплату там можна регулярно обідати.
Ще одна компанія, співзасновником якої з часткою понад 85% у статутному капіталі є Юткін – ТОВ «Лемберг-Плаза Сервіс» – є замовником реконструкції нежитлової будівлі з флігелем під житловий будинок у Львові за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 157. Звідки взялися гроші, сам В’ячеслав Юткін особливо не поширюється, але, наприклад, щодо BANKHOTEL він заявив, що 60% суми у 20 мільйонів доларів, які були витрачені на його реконструкцію та відкриття, належать йому особисто. А решта 40% – це кредити «Таскомбанку» та російського банку «ВТБ». Очолює його, до речі, член вищої ради партії «Єдина Росія» Андрій Костін, який перебуває під санкціями США.
Якщо ми торкнулися готелів і російського капіталу в них, то не можемо обійти своєю увагою і Крим. Який, як заявив один популярний російський ліберал, «не бутерброд». Мабуть, з ним згодний і В’ячеслав Юткін, бо ще в 2014 році перереєстрував належні йому кримські активи за російським законодавством і веде там бізнес за законами окупанта. Він володіє готелем «Морська» разом із генералом служби зовнішньої розвідки Росії Олександром Лебедєвим та апарт-готелем «Таврійський». Також Юткін контролює готель “Слава” в Алушті.
Але якщо вже в нашій скромній розповіді випливло прізвище одного з кураторів Юткіна – Олександра Лебедєва, не можемо не згадати ще одну історію. У серпні 2022 року Держінспекція архітектури та містобудування ввела в експлуатацію київський довгобуд – житловий комплекс на вулиці Будівельників, 30 у Дніпровському районі столиці. Сама собою історія будівництва цього довгобуду скандальна – експерт з містобудування Георгій Могильний підкреслив , що аферист-забудовник заманював інвесторів у будівництво, проти якого спочатку протестували місцеві жителі. До того ж генпідрядником тут виступала держкомпанія, яка підкорялася Верховній Раді: «ДП зі сфери управління ВР допомагало аферистам залучати людей до проблемного будівництва, а депутат ВР [Олена Шуляк] тепер розповідає, як місцева влада не вирішувала проблему постраждалих».
Однак нас ця історія цікавить із дещо іншої точки зору. Справа в тому, що забудовником виступало ТОВ «Півдня-Груп». За даними порталу YouControl , співзасновником «Південь-Груп» є компанії «Мост-Інвест» та ТОВ «Готельний комплекс «Глорія». З готельним комплексом «Глорія» пов’язаний В’ячеслав Юткін, а через нього – згаданий Олександр Лебедєв.
Не вдаватимемося в конспірологію, але навіть поверхнева прикидка ланцюжка жахає (не забуватимемо, що в нас уже восьмий місяць йде повномасштабна війна з Росією) – Юткін, його куратор від ФСБ Лебедєв, забудовник, який веде будівництво від імені Верховної Ради. А лобіює це будівництво представниця президентської партії “Слуга народу” Олена Шуляк.
Чи вірний цей логічний ланцюжок – не знаємо. Але те, що вона лякає, – однозначно. Це, звичайно, можна назвати конспірологією та вигадкою. Але як пояснити той факт, що за час війни бізнес Юткіна в Україні приріс дванадцятьма компаніями? І той факт, що єдина кримінальна справа проти нього розвалена? І те, що людина, яка не приховує російського походження свого капіталу та зв’язків із вищими чинами ФСБ, процвітає в Україні за нинішніх умов? Відповіді ми не маємо. Хоча він здається цілком очевидним.
