Что именно связывает Алексея Филатова со скандально известными верховными судьями Всеволодом Князевым и Богданом Львовым? При чем здесь юридическая фирма «Аэкво»? И почему экс-чиновника Администрации президента и выходца из так называемой группы «киселевцев» считают причастным к решению судебных споров за закрытыми дверями? Разбиралась журналистка «СтопКора» Диана Ловская.

За последний год Украину всколыхнули сразу несколько громких скандалов, связанных с судьями высших инстанций: у высокопоставленных служителей Фемиды обнаружили дорогие поместья в разных частях света, элитные автомобили, ценные часы, а у некоторых – и гражданство страны-агрессора. Откуда такие состояния, и как люди с подобным бэкграундом сохранили мантии после судебной реформы?

Чтобы разобраться, команда «СтопКора» проанализировала фигуру одного из идеологов этой реформы – Алексея Филатова.

Как рассказывает журналистка Диана Ловская, после Революции Достоинства в 2014 году украинское общество требовало глубоких изменений в правосудии, поэтому власти приняли решение о проведении судебной реформы, направленной на улучшение эффективности и, прежде всего, доверия граждан к судебной системе. А возглавил весь этот процесс Алексей Филатов.

Свой путь в правовой системе Филатов начал еще в «нулевых», когда занимался частной адвокатской практикой в сфере корпоративного и конкурентного права, предоставлял юридические концультации предприятиям. А уже в 2003 году он присоединился к команде юридической фирмы «Василий Кисель и Партнеры».

Партнерами в этой юрфирме также стали Анна Бабич, являющаяся гражданской женой Филатова, и Мария Нижник – хорошая знакомая супруга.

В июле 2014 в карьере Алексея Филатова произошел стремительный взлет: тогдашний глава государства Петр Порошенко назначил его заместителем Администрации Президента Украины.

Впрочем, представители юридического сообщества утверждают: в то время Филатов не только активно внедрял судебную реформу, но и оказывал непосредственное влияние на судей и их решения.

«Это была многомиллионная, а то и многомиллиардная система, или рынок, можно сказать, купли – продажи судейских решений«, – рассказывает председатель правления фонда DEJURE Михаил Жернаков.

По словам управляющего партнера юридической компании «Капитал» Дмитрия Лошакова, Алексей Филатов, отвечавший в АП за судебную реформу, оказывал давление не только на Апелляционный суд Киева, но и на другие судебные учреждения, включая Высший административный и Высший хозяйственный суды Украины.

«Мои клиенты неоднократно сталкивались с фактами давления Филатова на суды с целью получения того или иного решения в пользу одной из сторон. Когда дело об иске латвийской компании Reverta против украинского гражданина относительно прав собственности на коммерческую недвижимость рассматривалось в Высшем хозяйственном суде, к нам поступали сигналы о том, что Филатов лично следит за процессом и дает указания судьям, какие решения они должны вынести через главу ВХСУ Богдана Львова«, – вспоминает Лошаков.

Чем известен бывший глава ВХСУ Богдан Львов?

Богдан Львов – бывший украинский судья. С 15 апреля 2014 года до 2017 года он работал председателем Высшего хозяйственного суда Украины, а впоследствии стал председателем Кассационного хозяйственного суда и заместителем Председателя Верховного Суда.

В сфере хозяйственного правосудия Богдан Львов работал еще при Ющенко, а затем – Януковиче, и нововведенная судебная реформа Филатова его оставила на должности. Хотя так называемая «добродетель и независимость» Львова была предметом экспертной критики и расследования правоохранительных органов.

Как выяснили журналисты «Радио Свобода», у Богдана Львова есть российское гражданство, которое он получил еще в 90-х годах и впоследствии продолжал возобновлять, поднимаясь по карьерной лестнице украинского правосудия. С 5 октября 2022 года полномочия судьи Львова были официально прекращены в связи с обретением им гражданства рф.

А впоследствии фигурантом громкого дела стал и глава ВСУ Всеволод Князев.

Его поймали с поличным. Речь идет об огромной взятке от людей, действовавших в интересах олигарха Константина Жеваго.

Национальное антикоррупционное бюро и Специализированная антикоррупционная прокуратура задокументировали получение взятки около 3 миллионов долларов председателем Верховного Суда. Князев был задержан, ему сообщили о подозрении. По делу продолжаются следственные действия.

При чем здесь Алексей Филатов и юрфирма «Аэкво»? И в чем обвиняют экс-чиновника?

Как свидетельствуют открытые данные, в свое время детективы Национального антикоррупционного бюро проводили досудебное расследование по уголовному производству по факту возможного незаконного обогащения заместителя главы Администрации Президента.

Выяснилось, что Алексей Филатов просто забыл указать в декларации свою гражданскую жену и их сына. Хотя сам Филатов публично уверял: «Я декларирую все, что нужно декларировать в соответствии с законодательством«.

«По данным наших коллег из Бигус.инфо, вероятно, проблема в том, что пришлось бы указать место работы жены – юридическую фирму «Аэкво», которая и в Антимонопольном комитете успешна, и в контрактах по защите «Нафтогаза», – отмечает Диана Ловская.

Созданием юрфирмы «Аэкво» в свое время занимались так называемые выходцы из «киселевцев». После Майдана 2014 года адвокатская фирма «Василий Кисель и партнеры» раскололась: Алексей Филатов занял вакантную в то время должность заместителя Администрации Президента Бориса Ложкина. А первым заместителем председателя АМКУ тогда же была назначена Мария Нежник.

Примечательно, что именно после скандала с декларированием Филатова, неожиданно для всех, НАПК в 2018 году сделала вывод о необязательности декларирования для руководства Администрации Президента. Тем самым экс-чиновник сумел избежать ответственности.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Коррупция в Верховном Суде: экс-чиновник АП Алексей Филатов «решал» дела через судью-россиянина Львова? появились сначала на Антикоррупционная правда.

У топову десятку компаній українського фармацевтичного ринку входять відомі в країні та поза ї межами виробники медпрепаратів: «Фармак», «Артеріум», «Дарниця», Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод, «Біофарма» тощо.

При чому за рівнем ВВП на одного працівника – понад 1,3 млн грн – фармацевтика випередила решту галузей переробної промисловості. Інвестиції, розвиток, високі заробітні плати. Однак у цій індустрії вирує конкуренція й позалаштункові схеми, одна з яких коштувала столичній громаді десятки мільйонів доларів.

Про що йдеться?

Київська міська рада продала 30% акцій Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу колишньому нардепу Глібу Загорію – власнику «Дарниці» – приблизно за 6 мільйонів доларів. Експерти стверджують: ціну на продаж акції занизили приблизно вшестеро, оскільки оцінка пакету акцій складала 34 мільйони доларів.

Ця угода викликала неоднозначну реакцію у представників політикуму і громадськості. За словами нардепа 8-го скликання Ігоря Луценка, сума, в яку оцінили компанію – сміхотворна: на 10% менша за вартість річного доходу БХФЗ. Імовірно, підприємство навмисно виставили на продаж в момент, коли кон’юнктура ринку погіршилась.

«Можливо, якраз це той випадок, коли підприємство виставили на продаж у момент, коли кон’юнктура очевидно погана? Щоб придбати з хорошою, але дуже невигідною для київської громади знижкою? Словом, війна війною, але майно Києва переходить у приватні руки, як і раніше, при цьому конкурси не можна назвати ані прозорими, ані результативними«, – коментує Луценко.

Депутатка Київської міської ради Тетяна Меліхова впевнена: віддавати підприємство за таку ціну – злочинно: потрібно було зробити переоцінку з урахуванням зміни курсу долара.

Кому ж за безцінь дістався унікальний столичний хімзавод?

Власником 30% пакету акцій БХФЗ став Гліб Загорій, який вже неодноразово потрапляв у фокус журналістських розслідувань, – колишній народний депутат, неофіційний «смотрящий» за фармгалуззю часів Порошенка та власник компанії «Дарниця».

Кримінал, рейдерство, депутатство від БПП, квартири Луценка і справа Насірова: бізнесмен Загорій «засвітився» у низці резонансних історій, але щоразу уникає проблем із законом.

За інформацією інсайдерів індустрії, Загорій уже не перший рік намагається встановити монополію на ринку ліків, тим самим усуваючи з ринку дешевші аналоги своїх медпрепаратів.

Яким чином вдалося провернути угоду?

Як з’ясувала команда «СтопКору», оцінку вартості пакету акцій Борщагівського хімзаводу у 2012 році робила консалтингова фірма «Острів». Тоді сума склала 278,3 млн грн – за тогочасним курсом долару у 8 грн це близько 34 млн доларів.

Замовником оцінки виступило головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради.

«Однак наказом Департамента комунальної власності міста Києва у 2014 році було затверджено новий висновок про вартість оцінки акцій, вже у 143,2 млн грн, яку, до речі, проводить та ж консалтингова фірма «Острів». Усі пам’ятають 2014 рік та різке зростання курсу доллара, тепер він коштував по 25 грн. Тож виходить, пакет акцій вартує 6 млн доларів«, – зазначає журналістка Діана Ловська.

Отже, спершу сума пакету складала 34 млн доларів, а за два роки, коли ціни на все лише зростали, Глібу Загорію пакет акцій дістається лише за 6 млн доларів, тобто вп’ятеро дешевше.

Однак таку скандальну приватизацію комунальних акцій заводу не схвалила Служба Безпеки України, адже у такому випадку місцевий бюджет міг недоотримати понад 100 млн грн надходжень від приватизації. А це – дитсадки, школи, спортмайданчики для міста тощо.

Чи не є це порушенням антимонопольного законодавства?

На сьогодні українське законодавство вимагає від компаній при плануванні бізнес-стратегії отримувати дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію. Метою контролю над концентрацією з боку АМКУ є недопущення монополізації на товарних ринках. А самою концентрацією вважається приєднання або злиття компанії, створення спільних підприємств, придбання часток розмірі 25% і більше.

У випадку з БХФЗ, користуючись своїм становищем на ринку фармацевтична фірма «Дарниця» на чолі з Глібом Загорієм, не отримавши попередній дозвіл на концентрацію, купує акції хімзаводу.

Проте, на думку АМКУ, це – нібито не монополізація. Антимонопольний комітет 22 грудня 2015 року та 22 січня 2016 року безперешкодно надає дозвіл приватному акціонерному товариству «фармацевтична фірма «Дарниця» на придбання акцій публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», що забезпечує перевищення 50% голосів у вищому органі управління товариства.

Що стоїть за цим рішенням?

Як з’ясувалось, першою заступницею голови АМКУ за каденції Порошенка було призначено Марію Ніжник. Її головним завданням називали розвиток ефективного механізму регулювання конкуренції та правозастосовного механізму для забезпечення конкурентного ринку в Україні. І все це відбувалось саме в той період, коли Загорій намагався викупити прибутковий пакет акцій БХФЗ.

Цікаво, що попереднім робочим місцем пані Марії була юридична фірма «Аекво» – одна з найуспішніших фірм-консультантів стосовно концентрації та процесів злиття і поглинання підприємств, згоду на які дає Антимонопольний комітет.

Створенням фірми «Аекво» займались так звані вихідці з «кисілівців». Після Майдану 2014 року адвокатську фірму «Василь Кисіль і партнери» струснуло разом з усією країною і державними відомствами. Група юристів пішла на розкол. Один з багаторічних «кисілівців» Олексій Філатов став заступником голови Адміністрації президента Бориса Ложкіна з юридичних питань. А у ЗМІ Гліба Загорія також вважають людиною з орбіти Ложкіна.

Ба більше, АМКУ очолив однокурсник Олексія Філатова – Юрій Терентьєв. А його першою заступницею стала експартнерка фірми «Аекво» Марія Ніжник – за інформацією медіа, кума все того ж Філатова та засновниці фірми Ганни Бабич.

Утім, сама пані Ніжник коментувати ймовірні зв’язки категорично відмовилась під приводом того, що це – «особисті питання». Зауважимо, на посаді в АМКУ чиновниця пробула недовго – саме під час реалізації схеми з акціями БХФЗ, а після так званого «відрядження» повернулася до «Аекво».

Як коментує ситуацію Гліб Загорій?

Сам власник «Дарниці» публічно підтвердив наміри повністю викупити конкурента. Він називає це відновленням історичної справедливості: за часів СРСР БХФЗ був частиною фармоб’єднання «Дарниця». До того ж, це начебто єдина компанія, що відповідає ключовому родинному бізнес-принципу Загоріїв.

Наразі, справа між БХФЗ і «Дарницею» розглядається у Господарському суді столиці. Керує розглядом суддя Тетяна Васильченко.

Ми, своєю чергою, уважно продовжимо стежити за процесом та розкривати нові таємниці вітчизняної фармгалузі. Буде цікаво!

«Антикорупційна правда»

Сообщение «Нагрів» киян на 100 мільйонів: Як екснардеп Гліб Загорій за безцінь викупив Борщагівський хімзавод появились сначала на Антикоррупционная правда.