Керуватиме митницею Роман Пригарський, який є довіреною особою та кумом відомих місцевих касирів того ж таки нардепа Ковальчука – начальника досі неліквідованої Поліської митниці Сергія Панчука та його першого заступника Івана Іванова. Дане злочинне угрупування, не зволікаючи, дало вказівку начальникам митних постів Олександру Глівчуку та Василю Латишу і, безпосередньо, самому Пригарському зібрати з автоімпортерів хабарі за січень-березень поточного року – по 200$ та 100$ з кожного авто, оформленого на юридичну та фізичну особу, відповідно, а в період дії досі чинного «нульового розмитнення» — по 50$.

З початку року Рівненька митниця провела оформлення близько 15 тисяч автомобілів, – тому чиновники розраховують зібрати понад 2 млн дол. США злочинного кешу.

Для невідкладного приборкання усіх незгідних сплачувати митникам данину, на посаду заступника начальника митниці, який курує підрозділ боротьби з контрабандою, просувають давнього знайомого Іванова, який любить брати хабарі (переглянути статтю тут)  – Дмитра Подласого.

У той час, коли прості українці вишкрібають з кишень останні копійки на допомогу ЗСУ, зазначена група осіб для перемоги зробила… аж нічого! Хоча, чого можна очікувати від згаданих персонажів. Про зашкварених в автотемі Глівчука, Латиша, Пригарського, Іванова, Панчука і Ковальчука вже який рік не втомлюються говорити журналісти провідних телеканалів та видань (переглянути статтю тут).

Та, якщо питання довоєнної діяльності рівненських митників можна віднести до тих, які не на часі, то організацією поборів у розпал війни та кінцевими бенефіціарами цього «бенкету у чуму» відповідним службам варто було б зайнятись невідкладно. Особливо, враховуючи, що кінці можуть вести… до москви!

Пояснимо. На Рівненській митниці роками співіснує така собі мініверсія  путін-мєдвєдєв – тандем керівників Сергія Панчука та Івана Іванова, які по черзі один одного змінюють. Секрет їхньої успішної співпраці та безкарності дуже простий: знають з ким ділитись.

Панчук, ввірену йому долю кешу, ділить між своїми покровителями  нардепом-слугою Ковальчуком та заступником голови Держмитслужби Русланом Черкасським – недолюстрованим службовцем часів Януковича, махровим схематозником з мільйонними статками та братом-чиновником «ДНР» (переглянути статтю тут).

Іван Іванов (між іншим, ще один недолюстрований персонаж часів Януковича, з мільйонними статками у біткоїнах, та цивільною дружиною з «Л/ДНР») свою валізу доларів аж до війни відвозив на пряму державному зраднику Андрію Наумову (переглянути статтю тут).

Запитувати що відбувається у ввіреній службі її керівника Вячеслава Демченка, враховуючи чутки стосовно його патрона Слюсарєва  (переглянути статтю тут) та вже озвучені факти покривання корупції на крові (переглянути статтю тут), не будемо.

Шановні пане Марченко, Шмигаль, Єрмак, Зеленський – як гадаєте, це звичайні українські мародери чи справжні московські консерви? Чим зайняті митники під час війни: набивають власні кишені чи ще й спонсорують тероризм?

В будь-якому разі, Симон Петлюра був прозорливим, написавши «Московську вошу», що підсумовується однією, актуальною і зараз, фразою: «нам не страшні московські воші, нам страшні українські гниди».

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Митники-мародери чи колабораціоністи найвищих щаблів? появились сначала на Антикоррупционная правда.