Латвійська фірма «Калцекс» працює давно, але непрозоро

Президент Асоціації виробників ліків України Петро Багрій не перший рік намагається монополізувати український ринок наркотичних препаратів. Ще у 2018 році бізнесмен заручився підтримкою латвійської фірми «Калцекс», що виробляє препарати знеболювальної дії зі вмістом наркотичних речовин. Продукцію компанії в Україні взялася реалізувати фірма «Діатом», пов’язана із Петром Багрієм, отримавши ексклюзивні права на реалізацію латвійських ліків на українському ринку.

У 2020 році «Калцекс» подав до суду на українську компанію, що виготовляє препарати схожого спектру дії. Спір був через патентні права і реєстраційні документи, які Петро Багрій хотів відібрати. Таким чином бізнесмен планував ліквідувати основного конкурента на ринку медпрепаратів зі вмістом наркотичних речовин.

Латвійська компанія «Калцекс виробляє ліки на заводі «ХБМ Фарма» у Словаччині. Але достовірної інформації про якість сировини та про дотримання всіх необхідних стандартів виробництва від Державної служби України з лікарських засобів у компанії немає. Тому в Україні «Калцекс» зареєструвала наркотичні препарати сумнівної якості, що не пройшли клінічних досліджень. Але зв’язки Петра Багрія в МОЗ допомогли вирішити питання.

У країнах Євросоюзу препарати «Калцекс» взагалі не допущені до реалізації через відсутність документів, що підтверджують їхню якість та відповідність суворим стандартам. Навіть у Молдові, Грузії та Казахстані не використовують наркотичні знеболювальні засоби від «Калцексу», бо не мають доказів їхньої якості.

Зіпсовані медпрепарати у медзакладах України

Ще у 2018 році компанія Петра Багрія «Діатом» завезла до України препарати компанії «Калцекс» (Морфін Калцекс, Промедол Калцекс, Фентаніл Калцекс та Діазепекс) на суму майже 7 млн грн. Але розмитнити їх тоді довго не могла через тривалі судові позови.

Три місяці судової тяганини товар перебував в аеропорту «Бориспіль», на звичайному митному складі. Тобто, без дотримання необхідного температурного режиму (в середньому від +2 до +8°С). Через це медпрепарати стали небезпечними для пацієнтів.

Згодом президент АВЛУ Петро Багрій все ж домовився з митниками, і товари від «Калцексу» розмитнили. Наприкінці 2018 року компанія отримала сертифікат якості на препарати. Висновок видала «Державна науково-дослідна лабораторія з контролю якості лікарських засобів Державної установи «Інститут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва НАМН України». Хоча постає запитання, як можна було провести експертизу якості ліків, якщо на препарати «Калцекс» відсутні стандартні зразки в Україні?

Далі нарковмісна продукція перейшла у власність компанії «Бізнес Центр Фармація» та державного КП «Ліки України» і потрапила до аптечних мереж. Попри зберігання на митному складі без належних умов.

«Діатом» — компанія для сумнівних оборудок

Реалізацією препаратів «Калцексу» в Україні займається ТОВ «Діатом», котра належить структурам бізнесмена Петра Багрія. Ця компанія тривалий час була одною із лідерів на тендерах МОЗ. За підсумками 2019 року фірма направила до медичних установ України продукції на 168 млн грн, а у 2020 році, разом із такою ж прокладкою «АТ Фарма» — на суму понад 350 млн грн. Тенденція збереглася і 2021 року.

Минулого року на ряд препаратів виробництва латвійської компанії «Калцекс» сплив термін реєстрації. Серед них «Діазепекс» розчин (термін закінчився 19.08.2021), «Діазепекс» таблетки (28.07.2021), «Морфін Калцекс» розчин (28.07.2021), «Фентаніл Калцекс» (28.07.2021).

Тим не менше, офіційний дистриб’ютор — компанія «Діатом» — передавала зазначені ліки до лікувально-профілактичних закладів до кінця 2021 року. Усього фірма поставила протермінованої продукції «Калцекс» на суму понад 500 тис. грн. І це лише в одному випадку.

Серед аптек та медустанов, що отримали препарати від фірми Петра Багрія — Вишгородська центральна районна аптека №23, Семенівська міська лікарня Чернігівської області, Центральна міська лікарня м. Рівне, Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, Волинська обласна клінічна лікарня, Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня та інші.

Крім того, знехтувавши вимогами Закону України «Про лікарські препарати», згідно із яким медпрепарати, інформація про які відсутня в держреєстрі, оподатковуються ПДВ у розмірі 20%, ТОВ «Діатом» постачала ліки, що містять наркотичні препарати, з «нульовою» ставкою ПДВ. Через протизаконні дії структур Петра Багрія український бюджет недорахувався багатотисячних податкових платежів. Але голова Асоціації виробників ліків України вирішував питання у потрібних кабінетах, тож відповідальності не поніс.

Петро Багрій — посередник у скандальних угодах

Постачання компаніями Петра Багрія сумнівних медпрепаратів, що потім ідуть на лікування тяжкохворих пацієнтів, втягують у скандали і ті структури, котрі ці ліки закуповують. Через таку сумнівну угоду, наприклад, восени 2021 року у Департаменті охорони здоров’я Київської міської держадміністрації пройшли обшуки. Правоохоронці підозрюють посадовців у розкраданні 6 млн грн під час закупівлі ліків для онкохворих пацієнтів столиці.

У прокуратурі Києва повідомили, що у листопаді 2020 року керівниця згаданого Департаменту Валентина Гінзбург після проведення тендеру підписала угоду з фірмою «Діатом» на постачання медпрепаратів для лікування онкологічних захворювань.

При цьому чиновники, у змові зі скандальним постачальником, закупили ліки низької якості за штучно завищеними цінами. Через це розтрата коштів із міського бюджету Києва склала понад 6 млн гривень. Посередником у закупівлях виступив скандально відомий керівник Асоціації виробників ліків України Петро Багрій. Обшуки відбулися як у приміщеннях Департаменту охорони здоров’я КМДА, так і в офісах фірми-постачальника. Слідчі дії тривають.

Латвійський «Калцекс» із російським корінням

До речі, латвійська компанія «Калцекс» є дочірнім підприємством концерну «АС Гріндекс», що спеціалізується на виробництві наркотичних анальгетиків. «АС Гріндекс», у свою чергу, багато років фігурує у господарських та цивільних судових справах на території України. Крім того, концерн є учасником кримінальних проваджень про постачання наркотичних лікарських засобів на територію України шляхом підробки реєстраційних посвідчень.

Навіть у часи повномасштабного вторгнення Росії в Україну «АС Гріндекс» реалізує медичні препарати на території країни-загарбника. На офіційному сайті фірми www.grindeks.lv вказано, що продукти компанії реалізуються у 103 країнах світу, зокрема у Росії. А України у переліку якраз немає.

У 2020 році на території Російської Федерації «Гріндекс» реалізував продукції на суму 2,7 млрд рублів, а минулого року — на 3,08 млрд рублів. У державному реєстрі лікарських засобів РФ вказано, що на території країни-агресора діють реєстраційні посвідчення на 38 лікарських засобів виробництва «АС Гріндекс».

Продукція компанії широко представлена в аптеках та медичних закладах Росії. Також немає жодної офіційної заяви компанії щодо війни в Україні та відмови торгувати з РФ.

Перереєструвати ворожий товар в Україні

У березні 2022 року АТ «Калцекс» здійснило державну перереєстрацію лікарських засобів на території України. Без залучення фахівців Державного експертного центру (ДЕЦ) України, в обхід усіх законних процедур. Концерн провів реєстраційну процедуру, але не надав до ДЕЦ пакету документів, адже вони були вилучені правоохоронними органами під час слідчих дій у межах відкритого кримінального провадження щодо підробки реєстраційних свідоцтв компанією «АС Гріндекс». Тому під час процедури були використані старі реєстраційні посвідчення з вичерпаним ще у 2021 році строком дії.

Тож за законом неможливо було продовжити старі реєстраційні посвідчення ліків, бо треба було проходити процедуру повторної реєстрації. Але «АС Гріндекс», використавши зв’язки у владних кабінетах України, навесні 2022 року зареєстрували згадані препарати із порушенням законів України. І це — при тому, що компанія активно веде бізнес на території держави-агресора.

Чи сяде Петро Багрій у в’язницю?

Постачання в Україну неякісних нарковмісних препаратів несе смертельну небезпеку для тяжкохворих пацієнтів. Тому такі угоди мають бути розслідувані правоохоронцями, а їхні бенефіціари притягнуті до відповідальності.

Зрозуміло, що під час повномасштабної війни увага громадськості зосереджена на забезпеченні військових потреб. Однак корупціонери, котрі роками заробляють мільйони доларів на тіньових схемах, і далі реалізують свої махінації. То може, настала вже й їхня черга? Адже перемогти важливо не лише зовнішніх, а й внутрішніх ворогів. І чим швидше, тим краще для всіх.

«Антикорупційна правда»

Сообщение Петро Багрій: Президент Асоціації виробників ліків України постачає нарковмісні препарати фірми «Калцекс» появились сначала на Антикоррупционная правда.

Всегда символизирующим скандал и коррупцию. Ведь все, за что берется бизнесмен, неизменно попахивает теневыми схемами, мошенничеством и откатами. Одно из направлений, по которому Петр Багрий получает от государства миллионы гривен ежегодно — поставка противоонкологических препаратов. Казалось бы, лекарства от таких сложных болезней не могут стоить дешево. Однако делец вместо того, чтобы обеспечивать больницы качественными препаратами для борьбы с раком, поставляет лекарства сомнительного качества по космическим ценам.

Через подставные компании — к миллионным прибылям

Президент АПЛУ Петр Багрий — давний игрок украинского фармрынка. За годы присутствия он принял участие в разных схемах, вследствие которых неизменно получал огромную прибыль. А вот пациенты больниц, куда приходили проданные фирмами Багрия медпрепараты, получали некачественные лекарства по завышенной цене.

Одной из компаний для прокрутки теневых схем является «Мистрал Кепитал Менеджмент ЛТД», зарегистрированная в Великобритании. В Украине Пётр Багрий зарегистрировал посредника — компанию «Виста», под брендом которой сюда завозятся онкологические препараты индийского, румынского и испанского производства, изготовленные из низкокачественного индийского сырья.

Еще с 2013 года «Мистрал» заключила несколько соглашений на производство и поставку онкологических лекарственных средств под собственным брендом на фармацевтические рынки Украины, Грузии, Казахстана. При этом, в развитых странах Европы такая продукция не продается, так как не проходит предъявляемые Евросоюзом требования по качеству.

С 2015 года «Мистрал Кепитал Менеджмент ЛТД» регулярно завозит онкологические лекарственные средства производства завода Synthon на рынок Украины под вышеупомянутым брендом «Виста». Через британскую компанию Багрий завозит онкопрепараты, к названию которых добавляет слово «Виста». Лекарства впоследствии поставляются по результатам госзакупок в медицинские учреждения по ценам, завышенным в 3-4 раза.

Перечень таких препаратов — немалый: «Анастрозол виста», «Бендамусвиста», «Бикалутамид», «Вистамид», «Бортезовиста», «Винорельбин виста», «Гемцитабин виста», «Доксорубицин виста», «Доцетаксел виста», «Иринотекан виста», «Карбоплатин виста», «Леналидомид виста», «Летрозол виста», «Оксалиплатин виста», «Паклитаксел виста», «Флюороурацил виста», «Экземестан виста», «Эпирубицин виста».

Так вот, о миллионных прибылях. Исходя из статистики, предоставленной компанией SMD, которая проводит аудит закупок медучреждений, в 2020 году в Украине реализовано противоонкологических препаратов всех производителей на сумму 3,8 млрд грн (эквивалент 138 млн долларов). За 1 квартал нынешнего года всего в Украине продано онкопрепаратов всех производителей на сумму 687 млн грн (24,5 млн долларов).

Структуры, причастные к бизнес-империи Петра Багрия, реализовали онкологических препаратов под государственные программы в 2020 году на сумму 620 млн грн (23 млн долларов), а за 1 квартал нынешнего — на сумму 12,5 млн грн (446 тыс. долларов). Это — 16% от всего объема госзакупок по онкологии.

Президент «Ассоциации производителей лекарств Украины» Петр Багрий выигрывал в тендерах, куда для участия подтягивал фиктивные фирмы. При этом завышая цены на препараты в 2-4 раза. Если бы лекарства продавались без его коррупционной наценки, экономия бюджетных средств в 2020 году могла составить 15 млн долларов, а в 1 квартале 2021 года — 250 тыс. долларов. За эти деньги тысячи онкобольных (среди которых дети) могли получить требуемые лекарства.

Государственные медучреждения и их пациенты — в заложниках тендерной мафии Багрия

Основными закупщиками онкопрепаратов через структуры Багрия выступили такие медучреждения, как Департамент здравоохранения Киева, госпредприятие «Медицинские закупки Украины», Львовская и Одесская областные клинические больницы, Одесский областной онкологический диспансер, Институт кардиологии им. академика Стражеско в Киеве, Детский консультативно-диагностический центр в Одесе, Полтавский областной клинический онкодиспансер, Главный военный клинический госпиталь в Киеве, Киевский центр трансплантации костного мозга, Подольский региональный центр онкологии в Виннице, Винницкая областная клиническая больница.

Согласно данным Prozorro, структуры Петра Багрия, которые участвуют в тендерах по онкологии — это ряд ООО: «Диатом», «Здоровое будущее», «АТ-Фарма», «Фармпротект». Все эти структуры существенно завышают цены на реализуемую продукцию.

Например, по данным компании SMD за 2020 год, компании поставляли такие препараты:

«Гемцитабин виста» 1000 мг №1 — средняя цена торгов ООО «Диатом» составила 1836 грн за упаковку. На аналогичный препарат немецкого производства «Гемцитабин» цена у компании «Медикор» составляла 701 грн за упаковку. Разница — 162%.

«Капецитабин виста» в таблетках по 150 мг №60 — средняя цена торгов «АТ-Фарма» составила 540 грн за упаковку. На этот же препарат производства Словении цена у компании «Укрмедпостач» составляла 236 грн за упаковку. Разница — 129%.

«Апсибин» в табл по 500 мг № 120 (действующее вещество также капецитабин) — «Диатом» поставил по цене 2440 грнза упаковку. При этом цена на аналогичный препарат «Капецитабин аккорд» у компании «Аккорд Хелскэа» составила 794 грн. В итоге 308% разницы в цене.

«Пеметрексед виста» 500 мг № 1 — средняя цена торгов ООО «Диатом» составила 5600 грн за упаковку. На аналогичный препарат «Пеметрексед» цена у компании «М Биотех» составляла 721 грн за упаковку. Разница — 677%.

«Винорельбин виста» 5 мл №1. Препарат поставляли сразу три структуры Багрия: «АТ-Фарма», «Диатом», «Фармпротект». Цена продаж составляла 2100 грн, а «Укрмедпостач» реализовывал аналогичный немецкий препарат «Навирел» по цене 319 грн. 557% разницы, которые пошли в прибыль структурам бизнесмена!

«Доцетаксел виста» 20 мг №1 — средняя цена торгов ООО «Диатом» составила 770 грн за упаковку. На аналогичный препарат «Доцетаксел Эбеве» цена у компании «Укрмедпостач МЗ» составляла 137 грн за упаковку. Разница в 455%.

«Доксорубицин виста» 50 мг №1 — средняя цена торгов «Диатом» составила 599 грн за упаковку. На аналогичный препарат «Доксорубицин Эбеве» цена у компании «Укрмедпостач МЗ» составляла 137 грн за упаковку. Разница в 335%.

«Вистамид» в таблетках 150 мг №30 — средняя цена торгов ООО «Диатом» составила 2610 грн за упаковку. На аналогичный препарат «Бикалутамид Тева» цена у компании «Медицинские закупки Украины» составляла 155 грн за упаковку. Фантастическая коррупционная разница в 1583%!

Что же в сухом остатке?

Бизнесмен Петр Багрий давно зарегистрировал собственную торговую марку «Виста» и производит препараты по контракту из дешевого индийского сырья. Себестоимость у такой продукции — минимальная. И при адекватной, а не коррупционной наценке такие онкологические препараты, поставляемые в Украину, могли бы стать доступным выбором для наших пациентов.

Но Пётр Багрий выбрал другой путь, циничный путь. Он сбывает дешевую продукцию низкого качества, специально произведенную для стран «третьего мира», с разницей до 1500% (!). И это — по сравнению с препаратами американского и европейского качества, которые соответствуют всем требованиям ЕС и США и производятся из дорогого высокоочищенного сырья.

Как видно из указанных примеров, препараты мировых производителей типа «Эбеве» (Германия), «Медак» (Германия), «Аквида» (Германия), «Эббви» (США) в госзакупках имеют в среднем цену на 100-500, а то и на 1500% ниже, чем продукция «Виста», выпущенная непонятно, где и сомнительного качества. Но это не мешает Петру Багрию и его структурам поставлять 16% от всего объема госзакупок по онкологии и в год зарабатывать по 20 млн долларов.

Напомним и про другое направление его «бизнеса» — поставлять в Украину наркосодержащие препараты с истекшим сроком годности. Оно приносит меньшие, но не менее стабильные прибыли.

Так почему же такой «бизнесмен» до сих пор не за решеткой? Может, потому что имеет коррупционные связи в Минздраве и правительстве, которые дают ему возможность зарабатывать миллионы долларов на онкологических больных, что является верхом цинизма и свидетельством прочно сложившейся коррумпированности системы МОЗ Украины.

Но ведь президент Украины Владимир Зеленский обещал «конец эпохи кумовства». Так не пора ли начать реализовывать обещание, взявшись за дельцов такого уровня? Тяжелобольные пациенты украинских больниц точно будут благодарны.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Петр Багрий: Как президент «Ассоциации производителей лекарств Украины» продолжает наживаться на онкобольных появились сначала на Антикоррупционная правда.