По данным прессслужбы НАБУ, операция «Чистый город», начатая 6 февраля 2025 года, была направлена на разоблачение коррупционных схем в земельной сфере Киева. В ее рамках сообщено о подозрении ряду должностных лиц, в частности, эксдепутату Киевского горсовета Денису Комарницкому, заместителю председателя КГГА Петру Оленичу и другим.

Бизнес-связи Вавриша и Буткевича

В начале октября 2024 г. компания BGV Group Management, основанная Геннадием Буткевичем, заключила соглашение о стратегическом партнерстве с SAGA Development, девелоперской компанией под руководством Андрея Вавриша. Об этом сообщила пресс-служба BGV Буткевича. Их первым общим проектом стал жилой комплекс Boston Creative House, расположенный на проспекте Степана Бандеры в Киеве, однако на момент заключения сделки строительство этого жилого комплекса уже продолжалось. Предполагалось строительство двух 25-этажных домов на 682 апартамента и 22 000 кв. м коммерческих площадей. Ввод в эксплуатацию был запланирован на конец 2025 года.

Однако на фоне уголовных производств против Вавриша и сомнительных ситуаций в сфере его застроек сотрудничество Буткевича с ним выглядит крайне рискованным. Важно отметить, что BGV Group Management, ранее специализировавшаяся на инвестировании в добывающую и энергетическую отрасли, впервые выходит на рынок жилищного строительства, выбрав партнером именно компанию SAGA Development. Это вызывает вопрос по поводу мотивов такого решения, особенно учитывая репутацию Вавриша как застройщика, связанного со многими конфликтными проектами.

Проблемные застройки и нарушенные обязательства

Одним из самых скандальных проектов Андрея Вавриша стал жилищный комплекс «Сан Франциско». Инвесторы этого ЖК годами ждали своих квартир, но так и не получили их. По данным информированных источников, есть предположение, что застройщик, вероятно, не выполнил финансовые обязательства перед вкладчиками, а многочисленные обещания остались только на бумаге.

Кроме «Сан Франциско», компания SAGA Development имеет ряд других проблемных застроек, которые превратились в долгострои. Инвесторы таких объектов, как O2 Residence, Rybalsky, Happy House, вложили в них сотни тысяч долларов, но рискуют остаться без жилья. Застройщик избегает четких ответов на сроки завершения строительства и не предлагает реальных механизмов решения проблем вкладчиков. Расследования медиа, таких как Антикор, подтверждают, что проекты Вавриша часто сопровождаются нарушениями градостроительных норм и финансовыми махинациями. Он неоднократно оказывался в скандалах из-за проблемных застроек, в частности из-за невыполненных обязательств перед инвесторами жилищного комплекса «Сан Франциско». Многие вкладчики не получили своих квартир, а обещания застройщика остались только на словах.

Также стоит отметить, что ООО «САГА ДЕВЕЛОПМЕНТ» имеет среди своих учредителей оффшорную компанию – Панамскую корпорацию «ТРЕВОР БИЗНЕС С.А.». Это может свидетельствовать о возможных рисках ухода от налогообложения и вывода средств за границу.

Уголовное производство по незаконному строительству

Андрей Вавриш также фигурирует в уголовном производстве №12021105100003650, которое в 2022 году касалось незаконного строительства жилого комплекса KYІVPROEKT City Space в центре Киева, по адресу ул. Богдана Хмельницкого, 16-22.

По решению суда (номер дела 757/67510/21-к) на земельный участок и объекты недвижимости был наложен арест, а любые строительные работы запрещены. Однако Вавриш и его компания пытались оспорить арест, хотя суды неоднократно подтверждали незаконность застройки.

Геннадий Буткевич: бизнес-интересы

Геннадий Буткевич – украинский бизнесмен, наиболее известный как совладелец сети супермаркетов АТБ, которая является лидером украинского ритейлингового рынка. Однако, кроме торговли, Буткевич в последние годы активно инвестирует в добывающую промышленность, что вызывает ряд вопросов и подозрений.

Как мы ранее писали, по данным правозащитной организации ОО «НОН-СТОП Украина», компания, связанная с Геннадием Буткевичем, получила доступ к стратегическим запасам бериллия стоимостью 100 миллиардов долларов. Важно, что у этой компании уставный капитал всего 25 тысяч гривен, что вызывает обоснованные подозрения относительно возможных коррупционных схем.

Бериллий – стратегически важный металл, который в 1,5 раза легче алюминия, но при этом прочнее многих специальных сталей. Он активно используется в авиастроении, космической и оборонной промышленности. Поэтому контроль за его добычей открывает значительные перспективы для бизнеса Буткевича, особенно в контексте возможной поставки для военных или промышленных предприятий.

Помимо бериллия компания BGV Group Management, подконтрольная Буткевичу, расширяет свое присутствие в добывающем секторе. В частности, в Житомирской области запущен щебеночный завод, который является одним из самых современных в Украине. Его годовая мощность превышает 1,5 миллиона тонн по переработке горной массы. Щебень является ключевым материалом в строительстве, особенно при реализации крупных инфраструктурных проектов.

Поскольку Буткевич активно развивает добывающий бизнес, его партнерство с девелопером Андреем Вавришем может иметь экономический смысл. Вавриш занимается масштабными (и часто скандальными) застройками, тогда как Буткевич имеет доступ к строительным материалам, в частности, к щебню.

Таким образом, их партнерство может быть выгодно обеим сторонам: Вавриш получает стабильные поставки ресурсов, а Буткевич расширяет рынки сбыта своей добывающей продукции. Впрочем, учитывая скандальную репутацию застроек Вавриша, Буткевич рискует попасть в очередной репутационный скандал, связанный с незаконными схемами и проблемными ЖК.

Знал ли Буткевич о рисках?

Чтобы проверить гипотезу о связях Буткевича с Вавришем, СтопКор направляет запросы Геннадию Буткевичу с соответствующими вопросами.

Заключенное соглашение между BGV Group Management и SAGA Development выглядит все более рискованным на фоне уголовных производств, расследуемых правоохранительными органами.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Скандальная застройка Киева: что общего между Андреем Вавришем и Геннадием Буткевичем? появились сначала на Антикоррупционная правда.

С таким опытом и знаниями Кривонос понял, как функционирует система. Поэтому, став главой НАБУ, он должен сделать все возможное для отладки порядка на строительном рынке. Было бы уместно, если бы он начал свою деятельность по борьбе со строительной мафией. Мы готовы помочь в расследовании сложных строительных схем начиная со столицы, пишет «Антикор».

Глава 1. Схематозники в кабинетах

Как ни удивительно, но коррупционные связи в кабинетах киевской власти проще и нагляднее всего изобразить именно в виде графической схемы. Что мы и сделали.

Центральное место в схеме строительной мафии Киева занимает Денис Комарницкий. Именно он через своих подручных и ставленников курирует все профильные департаменты КГГА, комиссии Киевсовета и коммунальные предприятия.

Также важным элементом в схеме является ближайшее окружение Кличко, они обеспечивают Комарницкому коммуникацию с мэром столицы Виталием Кличко и силовым блоком. Что позволяет коррупционной системе функционировать беспрепятственно.

Для обилечивания застройщиков и аккумулирования черного нала на строительстве в городе работает разветвленная система бэк-офисов. У части из них главной функцией является непосредственно прием денег за прохождение всех кругов разрешительного ада. Другие ориентированы на общение с заказчиками и первичную обработку документов. В самих этих бэк-офисах есть ряд интересных личностей, а курирует их работу Алена Марченко. Она — депутат Киевсовета от “Батькивщины”, член Земельной комиссии, а главное — правая рука самого Комарницкого.

Все заинтересованные люди в Киеве знают, что такие бэк-офисы существуют. А, значит, и для НАБУ узнать их адреса и имена их сотрудников — не проблема. К тому же, если у правоохранителей возникнет желание разобраться в теме, то всегда можно пообщаться с Марченко — она просто кладезь полезной информации, и по схеме видно, почему. Ведь именно через Алену Марченко Денис Комарницкий осуществляет негласное руководство департаментами и комиссиями, вовлеченными в строительную схему.

И первым звеном в этой схеме является Департамент градостроительства и архитектуры КГГА. Так как именно он выдает градостроительные условия и ограничения (ГУО), без которых не может начаться ни одна стройка в столице. Вся коммуникация с Архитектурой ведется непосредственно самой Марченко. Именно она заходит сюда нарезать задачи директору департамента, главному архитектору Киева Александру Свистунову и начальнице управления регулирования застройки города Валентине Святыне, непосредственно выдающей ГУО. Департамент и его работа полностью на контроле у Марченко.

Также она курирует и Департамент земельных ресурсов КГГА — в плотном сотрудничестве с замом мэра Петром Оленичем. Который координирует работу данного департамента, как профильный заместитель Кличко.

Кстати, буквально на днях Оленич дал большое интервью, где цинично рассказал, что он — борец за землю киевлян и главный благодетель по земельным вопросам. Хотя на самом деле ни одно решение по земле не проходит мимо него и весь земельный дерибан столицы — на его совести. Еще один “перл” из интервью — с Комарницким он якобы познакомился год назад. А как же многочисленные корпоративы, где они тусовались вместе, о чем знает весь столичный рынок? Как же его посещения бэк-офисов Комарницкого, в частности в IQ Business Center?..

Но вернемся к Земельному департаменту. Его функция — готовить все документы для рассмотрения профильной Комиссией Киеврады по вопросам архитектуры, градостроительства и земельных отношений. Которая в числе прочего занимается землеотводами, что является важным этапом для любой стройки.

Возглавляет Земельную комиссию Михаил Терентьев. Он же организовывает все “шкурняки” по дерибану земли киевлян. В целом курирует этот процесс также Комарницкий через Марченко, однако тут присутствуют интересы еще двух групп влияния. Первая представляет интересы застройщика Андрея Вавриша через народного депутата от “Слуги народа” Вадима Струневича, неформально курирующего городскую организацию СН. Вторая представляет интересы “Европейской солидарности” в лице Игоря Кононенко, Алексея Засенко и Сергея Березенко через депутата Киеврады от ЕС Владимира Прокопива.

Решения о начале строительства принимает Департамент государственного архитектурно-строительного контроля КГГА, он также контролирует его ход и соблюдение законодательства в процессе.

Раньше эта кормушка была единоличной вотчиной небезызвестных братьев Горовых, однако те времена давно прошли, и насколько они теперь вовлечены в схему — вопрос открытый. Но что точно известно, что сейчас Департамент курирует все тот же Комарницкий через все ту же Марченко и зама мэра Вячеслава Непопа, также в целом подконтрольного Денису Сергеевичу. Вспомните хотя бы ту знаменитую аудиозапись их “теплого общения”, где Комарницкий на чем свет стоит с матами и угрозами отчитывает этого чиновника. Коммуницируют Непоп и Марченко с департаментом через его директора Оксану Попович.

Отдельно стоит упомянуть Департамент строительства и жилищного обеспечения КГГА. Именно он отвечает за строительство всех крупных коммунальных объектов, где крадутся самые внушительные суммы. Функцию куратора от Комарницкого тут выполняет Непоп, и не зря. Пусть этот коррупционер со стажем уже не молод, но хватки не потерял. Он отлично знает все схемы и работает на своего хозяина максимально эффективно. Обеспечивая полный контроль над такими “жирными” КП, как “Спецжитлофонд”, “Житлоинвестбуд-УКБ”, а также Дирекцией капитального строительства и реконструкции “Киевбудреконструкция”.

Глава 2. Мафиози строительного рынка

Мы не даром упомянули “мафию”, так как все участники строительного рынка столицы являются по сути большой, пусть и разношерстной, семьей. И стройка в городе — семейный бизнес, где каждый другому друг-брат-сват.

Пройдемся для начала по самым громким именам, которые на слуху у всех киевлян и работать по которым НАБУ и другим правоохранительным органам будет проще всего из-за обилия информации по ним.

Дмитрий Исаенко — главный строительный ньюзмейкер страны последних дней. Благодаря резонансу в СМИ отдаем ему почетное первое место. А все потому, что он уже получил подозрения от НАБУ! Правда, пока всего по одному эпизоду… Но для народного депутата от ОПЗЖ это явно еще не вечер. Как и для его компании Perfect Group, стройки которой пока работают, но надолго ли?..

Партнеры Исаенко — Влада Молчанова, Игорь Кушнир и Вадим Столар. Но обо всех по порядку.

Не менее почетное второе место по-джентельменски отдаем Владе Молчановой — железной леди, которая в свое время выиграла войну с Юрой Енакиевским за рынок “Столичный”. Совладелица Stolitsa Group, Novus, строит много и потому является активной участницей схем. Во многих объектах является партнером того же Исаенко, Кушнира, Столара и Комарницкого.

Также до конфликта с Юлией Тимошенко курировала киевскую “Батькивщину” — пока две львицы не разругались за распределение потоков.

Игорь Кушнир — несбиваемый глава “Киевгорстроя”. На данный момент — один из самых крупных игроков рынка, соответственно — наибольший пополнитель черной  кассы для строительной мафии. “Любимчик” инвесторов “Укрбуда”, которым он достраивает жилплощади после краха последнего.

Давний партнер и друг Столара. Также есть информация, что его в данный момент “стригут” Комарницкий и кум мэра. Не чужд и политики — является “совладельцем” городской “Батькивщины” через Владимира Слончака и Юрия Зубко.

Вадим Столар — бывший смотрящий за Киевом, как и Исаенко — нардеп от ОПЗЖ, правда, пока без подозрения, но обыски у него уже были. Его ассоциируют с компаниями ENSO и bUd development, в связи с чем у них возникают проблемы с правоохранителями.

До 2019 года дела в городе у него шли очень хорошо, чего не скажешь о сегодняшней ситуации. Все потому, что у Столара — личная вражда с Кличко и Комарницким. Как меняются времена — а ведь за пару лет до того мэр Киева публично поздравлял его с днем рождения…

По нашей информации, партнерами Столара являются Кушнир, Молчанова, Исаенко, а кумом и другом — Степан Черновецкий.

Денис Комарницкий — Бонни и Клайд современной строительной мафии столицы. Комарницкий — ее непосредственный куратор. Человек, без которого в Киеве не выдаются разрешительные документы. В обмен на это он влезает во все стройки, параллельно пополняя черную кассу. И с 2019 года имеет долю во всех строительствах города.

Связаны со всеми, а все — связаны с ними. Также на счету Комарницкого символ киевской коррупции — Подольский мост, генподрядчиком на строительстве которого выступает его компания “Эко Буд Трейд”.

Владимир Зубик — один из самых отъявленных беспредельщиков и друг Комарницкого. Благодаря этой дружбе ему удалось протянуть через все инстанции множество крайне сомнительных объектов с нарушением всех законодательных норм. Стройки “Интергал-Буда” Зубика вызывают чуть ли не самые большие протесты среди активистов, именно потому, что кладут на законодательство особенно наглым образом.

Способствует этому, конечно, именно близкое знакомство и партнерство Зубика с Комарницким.

Андрей Вавриш — сам себе режиссер в строительной сфере. Так как, будучи замначальника Департамента градостроительства и архитектуры КГГА, выдавал градостроительные условия и ограничения своей же компании Riverside Development, позже переименованной в SAGA Development.

Вавриш является партнером Исаенко. А также, как поговаривают, имеет определенную “крышу” под куполом Верховной Рады в лице ряда депутатов, и является куратором городской ячейки “Слуга народа”.

Игорь Никонов — икона кумовства киевского строительного рынка. Он одновременно и бывший заместитель Кличко и его друг, и его кум. Его KAN Development — крупный игрок на рынке. Не любит скандалы, но любит застраивать заповедные зоны.

Партнер Черновецкого, вместе с которым они застраивают ландшафтный заказник в Голосеевском районе. И также кум Столара.

Братья Андрей и Александр Насиковские — Лелек и Болек строймафии Киева. Законность объектов их девелоперской группы компаний DIM также под вопросом. Но главные проблемы у братьев не из-за этого, а потому что они попали в немилость к Кличко и Комарницкому.

А все из-за того, что один из братьев, по нашей информации, — тоже кум Столара, побившего с мэром горшки.

Василий Хмельницкий, Валерий Кодецкий и Андрей Иванов — специализируются на “деиндустриализации”, скупают госпредприятия с большими участками земли, банкротят и разваливают, а на их месте возводят ТРЦ и ЖК. Так появились “Новопечерские липки”, крупные стройки в Святошинском районе. А вишенкой на торте стал увод у государства завода “Большевик” в 2021 году. Его также планируют активно застроить. Партнером в этом проекте является Степан Черновецкий.

Игорь Кононенко, Алексей Засенко и Сергей Березенко — старая коррупционная гвардия Петра Порошенко. В свое время Кононенко был его “серым кардиналом”, а Березенко управлял Госуправделами.

Сейчас они, как и всегда, выезжают за счет админресурса своей любимой партии “Европейская солидарность”. Проталкивают нужные им решения и влезают в доли различных строек через верного вассала Владимира Прокопива, все ту же Земельную комиссию и депутатов Киевсовета от ЕС. За эту коммуникацию отвечает Засенко.

Ростислав Мельник (компания “Риэл”) — львовский застройщик, активно расширяющий свою империю на Киев. Уже с успехом строит в столице, а все потому, что он — очень хороший друг Комарницкого. И хотя все его стройки идут в нарушение закона и по полному беспределу, своих целей благодаря этой дружбе он достигает.

Десант нардепов. Выделяем их в отдельный блок, так как оба совмещают работу в Верховной Раде со строительным бизнесом, что мягко говоря само по себе уже не вполне законно.

Андрей Стрихарский был известным проходимцем еще до депутатства. Сейчас же народный депутат от “Слуги народа” пытается совместить мандат и строительный бизнес. Никак не может определиться, он депутат или великий строитель, из-за чего страдает и он, и его объекты. По этой причине в данный момент активным участником рынка не является, но есть ряд подконтрольных ему объектов, на которые НАБУ стоит обратить внимание.

Андрей Пузийчук — тоже народный депутат, но уже от “Батькивщины”. В его портфеле есть ряд проблемных строек, сейчас он испытывает трудности с финансированием. Поговаривают, что в связи с этим кидает уже вложившихся в строительство инвесторов.

Есть и еще ряд более мелких застройщиков, которыми тоже нужно будет заняться и проверить наличие коррупционного следа при получении разрешительных документов. Это — Степан Черновецкий, Дмитрий Андриевский (ZIM Capital Group), Петр Шилюк, Сергей Кучер, Николай Негрич, Артур Мхитарян, Сергей Пилипенко (группа “Ковальская”).

И напоследок правоохранительным органам даем подсказку: для того, чтобы раскрутить этот змеиный клубок столичной мафии, сперва стоит пригласить к себе в ведомство — не на чай, а на допрос! — некоторых депутатов Киевсовета, а также сотрудников “жирных” департаментов. Причем не только нынешних, но и бывших, например Юрия Тация, Вадима Шейко и Константина Федотова. Они много интересного расскажут…

Вместо эпилога. Так почему же, хотя все знают, что происходит на строительном рынке Киева, по этой теме до сих пор нет ни одного успешного кейса у правоохранителей?.. Очень надеемся, что им удастся наконец победить строительную мафию и наказать виновных строго по закону!

В тему: https://vsyafanera.ru/price/1FanernoplitnyyMaterial/

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Кто крышует строительную мафию в Украине? появились сначала на Антикоррупционная правда.

Місцеві корупціонери «кришували» будівельні оборудки

Протягом десятиріч місцеві громади в Україні не мали жодних інструментів впливу на будівельну сферу, наслідком чого стали числені схематози, афери, піраміди і повне будівельне свавілля.

Активісти, які виступали проти цього, не могли примусити місцевих чиновників зупинити незаконні будівництва, які розросталися по всій країні як гриби після дощу. Все що могли зробити небайдужі громадяни – виходити на пікети під такі забудови та акції протесту під місцеві адміністрації. Де людей затравлювали тітушками, били та калічили, а місцеві чиновники удавали, що нічого не бачать.

Пікет ошуканих інвесторів банку «Аркада»

І при цьому місцеві чиновники виділяли землю під незаконні будівництва, або ж закривали очі на її захоплення. А управління містобудування і архітектури на місцях видавали на них містобудівні умови і обмеження (МУО). Одночасно ігноруючи й будівництва з численними порушеннями тих самих МУО.

З іншого боку існувала ще одна відповідальна за будівельну сферу інституція — Державна архітектурно-будівельна інспекція, або ж ДАБІ. Яка неодноразово називалася експертами і журналістами найкорумпованішим центральним органом влади в Україні. Саме ця ДАБІ видавала дозволи, які легалізували незаконні будівництва, а потім вводила зведені з порушеннями новобудови в експлуатацію.

Таким чином місцеве самоврядування у громадах не мало жодних реальних інструментів для контролю над будівництвом і припинення незаконних забудов.

При цьому місцеві чиновники «не помічали» незаконних забудов, на які навіть ДАБІ не давало дозволів та відмовлялося вводити в експлуатацію. До речі, саме так сталося зі славнозвісними будинками Войцеховського.

Піраміда Войцеховського: 15 000 ошуканих родин

Мабуть, найвідомішою будівельною аферою, яка спричинила й найтяжчі наслідки, можна вважати так звану «піраміду Войцеховського». Її автор – Анатолій Войцеховський та його компанії «Укогруп» та «Сіті-груп» – з 2004 по 2015 рік будували 42 житлових комплексів на самочинно захоплених ділянках. Тільки у столиці існує понад 70 об’єктів, зведених цими компаніями.

Будувалися ці ЖК відверто незаконно, через домовленості з місцевими чиновниками. Саме цим пояснюється той факт, що попри численні публікації у ЗМІ, чиновники ігнорували такі сигнали та не робили нічого для зупинення свавілля.

Вводилися ж в експлуатацію будинки Войцеховського часто у незадовільному стані за рішеннями регіональних райсудів. Причому, окремі об’єкти будівництва були введені в експлуатацію взагалі на підставі підроблених рішень судів та незаконно реєструвалися в Державному реєстрі нерухомого майна.

А після 2015 року будівництва раптово зупинилися. Розпочалося слідство, яке окрім іншого виявило непоодинокі факти повторного продажу квартир в житлових будинках, вже реалізованих іншим громадянам.

У результаті шість недобудов змогли власними силами та коштом добудувати ті, хто купив в них квартири. Але у більшості випадків немає законної можливості навіть отримати документи на введення в експлуатацію цього житла. Таким чином без квартир залишилися 15 тисяч сімей.

«Будинки» Войцеховського

До речі, показовою є типова реакція місцевих чиновників на викриття цієї кричущої афери з серії “я не я і хата не моя”. Зокрема, у КМДА її прокоментували так: «За практично десятиліття створилася піраміда, масштаби якої важко переоцінити». Немовби проблема сама «створилася», а КМДА тут ні до чого.

Інші гучні незаконні будівництва

В Україні і крім піраміди Войцеховського вистачає прикладів будівельних афер. Згадаємо лише найгучніші з них.

Масштабний проект ЖК «Дніпровські вежі», недобудови якого зустрічають киян на Троєщині, мав складатися з шести 35-поверхових «свічок». Будівництво почалося у 1999 році на замовлення Головного управління внутрішніх військ МВС України і частково за кошти держбюджету. 450 квартир планували передати військовослужбовцям. Будівництво зупинилося 2005 року через формальне банкрутство корпорації «УкрАзіяБуд», президентом якої був Сергій Фареник. Гроші інвесторів розікрали. Готовність будівництва складала 60%. В результаті витрати МВС склали майже 128 мільйонів гривень платників податків, ще 90 мільйонів втратили приватні інвестори.

ЖК «Дніпровські вежі»

46-поверховий ЖК Mirax будувався на вул. Глибочицькій в столиці компанією Mirax Group, що належала російському мільярдерові Сергію Полонському. Почали будівництво у 2006 році, а за два роки почалася фінансова криза і проєкт зупинився на рівні 11-го поверху. У 2017 році ЖК Mirax взявся добудовувати «Київміськбуд», знизивши заплановану поверховість майже вдвічі.

15-поверховий ЖК Aura Apart на сьогодні спотворює вигляд громадського одеського пляжу «Золотий берег» в Одесі, над яким нависає його недобудований «скелет». Влітку 2020 року суд скасував дозвіл на будівництво та визнав незаконною видачу містобудівних умов та обмежень забудовнику ООО «Пансіонат Золотий Берег». За законом це рекреаційна зона і там взагалі не можна будувати житлові будівлі, але місцевих чиновників це не зупинило.

Каркас 10-поверхового ЖК «Персенківка» вигнали на вул. Тернопільській, 42 у Львові ще у 2016 році. Потім почалися суди громади з компаніями-забудовниками «Ірокс» та «Персенківка». Перша з яких, до речі, відома низкою інших скандальних об’єктів у Львові.

ЖК «Персенківка» у Львові

І така ситуація – по всій країні.

Реальні інструменти – місцевому самоврядуванню

Всі ці та інші кричущі факти незаконної забудови та пірамід були можливі в першу чергу через позицію місцевих чинуш. Яким було дуже зручно нічого не робити зі свавіллям забудовників і лише розводити руками. Вони не мали чітко прописаних обов’язків контролювати забудови на своїй території, а громади не мали прозорих інструментів для контролю за видачею дозвільних документів.

Запропонована законом №5655 реформа вирішує обидва ці питання. Вона вводить відкритий електронний реєстр забудов, де кожен громадянин зможе побачити, ким саме видавалися ті чи інші документи на будівництво певного об’єкту. І де активісти зможуть подавати скарги, які матимуть обов’язково бути розглянуті. Таким чином місцеві чиновники не зможуть перекладати з себе відповідальність за незаконне будівництво. А права громад будуть розширені, адже вони отримають інструмент контролю за чиновниками.

Одночасно реформа чітко прописує права, обов’язки та повноваження місцевої влади у будівельних питаннях. І представники самоврядування отримують дієвий інструмент для зупинення незаконних будівництв та навіть знесення вже збудованих неправомірних об’єктів.

Таким чином Україна отримає реальне посилення місцевого самоврядування, яке нарешті буде захищене та отримає всі засоби для боротьби з незаконними забудовами.

Сообщение Будівельні піраміди: Навіщо реформа дає місцевому самоврядуванню інструменти контролю появились сначала на Антикоррупционная правда.

Найгучніший і найганебніший, нагадаємо, стався тиждень тому, коли «слуга народу» Шуляк увірвалася у військовий госпіталь і накинулася там на Олега Симороза, який є одним із найпослідовніших критиків закону про реформу містобудування (ЗУ №5665), співавтором та лобістом якого є саме Олена Шуляк.

Агресивну представницю президентської фракції не зупинило навіть те, що Олег Симороз перебував під дією наркозу після операції з ампутації обох ніг через тяжке поранення на фронті. Симороз неодноразово писав і говорив про те, що закон 5665 р. прийнятий на користь будівельної мафії, мабуть, це і обурило його співавторку.

Закон авторства Олени Шуляк Олег Симороз вважає антинародним, злочинним таким, що може призвести до знищення історичних пам’яток. Проти його ухвалення виступали Асоціація міст України, рух «Чесно», Центр протидії корупції, Автомайдан, DE JURE, програма «Наші гроші», політики та громадські організації та Головне юридичне управління ВР. Проте мінімальною кількістю голосів – 228 «за» – цей закон 13 грудня було ухвалено. Серед тих, хто дав за нього голоси — вчорашні «ОПЗЖисти», зокрема, одіозний Шуфрич, фігурант Реєстру держзрадників.

Після того, як поведінкою Олени Шуляк обурилися не лише опозиціонери, а й колеги по фракції, вона спробувала «дати задню», заявивши, що «приходила відвідати пораненого бійця та поцікавитися його самопочуттям». Це жалюгідна відмазка була б смішна, якби не була така гидотна.

Але скандали, пов’язані з ім’ям Шуляк, яку давно і щільно пов’язують із тією будівельною мафією, про яку говорив Симороз, не вщухли. У мережу оперативно злили листування пані голови партії «Слуга народу» з головою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) Семеном Кривоносом щодо тієї самої корупції у цій сфері, про яку говорив, зокрема, і шокований «турботою» Олени Шуляк поранений солдат.

На картинці погано видно, але Кривонос пише Олені Шуляк таке: «Окрім того, на ці ДАБК на день по 10 скарг як письмових і купа претензій, що вони то 5, то 25 за квадрат. Вчора такий скаржник до мене прийшов із докором та претензією. Каже, що ж ви людей обманюєте. У вас бек-офіс є Леся від горових. Ми туди за дозвіл занесли, а тепер ви нас загляньте нас туди арх (архітектурним) контролем, щоб ще донесли. Йшлося про міське ДАБК Києва у підсумку. Те саме було в Харкові… Усі негідники з ДАБІ туди попереходили. Я днями щиро повеселився, коли Могильний випадково у пості визнав, що ми не беремо хабарів».

Листування цього року – своє послання Семен Кривонос відправив Олені Шуляк на початку грудня 2021 року, коли та лише очолила партію «СН».

І йдеться в ній про прості речі – про корупцію у системі дозвільних органів, які підписують необхідні документи на дозвіл будівництва. Фраза «то 5, то 25 за квадрат» розшифровується просто: забудовник повинен відстебнути готівкою від 5 до 25 доларів за квадратний метр житла, що планується до будівництва.

Які треба було занести на те місце, яке називається «бек-офіс є, Леся від горових». Швидше за все, йдеться про голову київської організації «Слуги народу» Лесю Забуранну. Яка замінила на цій посаді «бійця закарпатської тероборони» Миколу Тищенка. І відверто обслуговує інтереси найодіозніших київських забудовників – Вавриша та Микитася.

А скарги від тих, хто заніс гроші в «бек-офіс» — це скарги від забудовників, які, відстебнувши покладене в «бек-офіс», раптово довідалися, що це ще не все – треба занести і в ДАБІ.

Тому що якраз у той період, коли відбувалося листування між Кривоносом (не плутайте, до речі, цю людину з бойовим генералом Кривоносом, якій за оборону Жулян «слуги» впаяли карний злочин), в органах архітектурно-будівельного контролю відбувалася чехарда змін, спричинена боротьбою за контроль над цими самими органами.

У березні 2020 року Кабмін ліквідував Державну архітектурно-будівельну інспекцію та створив три нові органи: Державну інспекцію містобудування, Державне агентство з технічного регулювання у містобудуванні та Державну сервісну службу містобудування. Але й із цими службами задум «слуг» взяти все під свій контроль не вийшов, тому їх ліквідували та створили Державну інспекцію архітектури та містобудування, яку й очолив Семен Кривонос.

Найсмішніше у всій цій ситуації те, що Семен Юрійович Кривонос за першою освітою агроном, і лише згодом здобув юридичну освіту, а будівельної зовсім не має.

Але це аж ніяк не заважає йому цілком успішно для себе керувати забудовами. Чого вартий хоча б наступний факт: у квітні 2016 року Кривонос переміг у конкурсі на посаду директора Одеського територіального управління Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Однак відмовився від цієї посади після низки публікацій сумнівних фактів з біографії. Зокрема, як стало відомо, за незначних доходів йому з дружиною вдалося стати власниками семи з половиною гектарів землі, будинки та квартири площею 80 квадратів під Києвом.

За підрахунками журналістів, на той час така квартира коштувала понад 3 мільйони гривень. До того ж, він не вказав її в декларації. З цього приводу Кривонос заявив, що спочатку йому цю квартиру нібито придбали батьки, а згодом подарував її своїй матері. А власником цих гектарів землі, за словами Кривоноса, він став ще до держслужби.

Втім, навіть те, що вніс у декларацію Семен Юрійович, який на той час працював першим заступником керівника Одеської митниці, вражає: сім земельних ділянок, більша частина з них – на околицях Києва. Була там і квартира, за півтора мільйона гривень, оформлена на дружину, і будинок, оформлений на дружину та її батька. Що й без прихованого майна вочевидь не в’язалося з офіційними доходами митника Кривоноса.

Щодо роботи на митниці, то саме в цей час там процвітала так звана горіхова схема, в якій був замішаний губернатор Одеської області Саакашвілі, одним із соратників якого був Кривонос. Контрабандна схема настільки вразила тодішнього прем’єра Гройсмана, що він навіть дав окреме доручення Генпрокурору щодо її ліквідації.

Але все це вже історія. Про те, як працює Семен Кривонос зараз, красномовніше говорить фраза з цитованого листування між ним і Оленою Шуляк: «Я днями щиро повеселився, коли Могильний випадково в пості визнав, що ми хабарів не беремо».

Якщо хтось не зрозумів – голова державного органу, який відає дозволами на будівництво, та народний депутат України, голова партії, яка повністю контролює законодавчу та виконавчу владу в країні, обговорюють корупцію в тих органах, які вони контролюють. І веселяться при цьому.

А потім глава цієї ж партії вривається в палату до людини, яка втратила в бою ноги, захищаючи країну, яку ці люди нахабно грабують, і робить йому скандал за те, що наважився критикувати протягнутий Оленою Шуляк закон, який лобіює інтереси будівельної мафії.

Але на цьому історія не закінчується. Буквально через три дні після бешкету в шпиталі Олена Шуляк потрапляє в черговий скандал. Як повідомили ЗМІ, у Верховній Раді зареєстровано законопроект 8202 про внесення змін до закону «Про публічні закупівлі» авторства голови партії «Слуга народу» Олени Шуляк та її семи колег.

Суть законопроекту: дозволити державним замовникам змінювати суттєві умови договорів щодо закупівлі робіт та послуг з поточного ремонту через шість місяців після укладання самої угоди. А саме дозволити підвищувати ціну будівельних договорів, якщо це підвищення документально підтвердить експертна організація, яка має право на проведення експертизи проекту будівництва відповідно до законодавства.

Єдине, що потрібно для розгону цін за цією схемою – наявність «зрозумілої» експертної організації. І треба ж таке статися – тиждень тому Верховна Рада проголосувала за законопроект Олени Шуляк щодо створення нових правил гри для експертних організацій. Ці правила призведуть до встановлення контролю за будівельним ринком з боку організацій, чиє керівництво має спільні патенти на атестацію експертів разом із нардепом Дмитром Ісаєнком. Це той самий закон, після критики якого Симорозом Олена Шуляк учинила істерику у його палаті.

На тлі всього цього цікаві будуть кілька штрихів до портрета глави президентської партії Олени Шуляк.

Але найогиднішим на тлі того, що Шуляк увірвалася до безногого солдата в палату, є історія з її чоловіком та братом.

Обидва вони, незважаючи на загальну мобілізацію, виїхали з країни на початку березня. Про це у своєму Фейсбуці повідомив бізнесмен Сеяр Куршутов, посилаючись на власні джерела. При цьому родичі головної «слуги» прихопили 1,3 мільйона доларів готівкою, старовинні ікони та три шуби. Якихось спростувань, до речі, ні від самої Шуляк, ні від ДПСУ з цього приводу так і не було.

«Антикорупційна правда»

Сообщение Олена Шуляк, Семен Кривонос та мутні схеми у будівництві появились сначала на Антикоррупционная правда.

Про це йдеться у повідомленні на сторінці «Життя оболонського району» у Телеграм, пише Politica.

Ця земельна ділянка 8000000000:78:028:0091 була передана у 2005 році Київрадою в оренду ТОВ «Соул». 2020-го договір оренди закінчився, але внаслідок бездіяльності юристів Київради він був фактично відновлений через Господарський суд.

ТОВ «Соул» належить Владі Молчановій через Володимира Рубінштейна та кіпрський офшор «Елакол Девелопментс Лімітед».

Далі за інвестугодою №1-03ПФЗ від 2020 р. ТОВ «Соул» продало права на забудову іншому забудовнику ПП «Альянс Новобуд». Зрозумівши аферу, зараз через суд намагається скасувати правочин.

«Але не гаючи часу, Молчанова вирішила ще раз розвести на гроші тупих забудовників і виставила комунальну землю на продаж за $1,7 млн», — сказано в повідомленні

Там зараз сквер, а проект забудови не потрапив до ДПТ Оболоні.

«Антикорупційна правда»

Сообщение Як будівельна мафія одіозної забудовниці Влади Молчанової розводить бізнесменів появились сначала на Антикоррупционная правда.

Подання на самого себе

Стало відомо, що громадська організація «Всеукраїнська громадська організація «Спілка інженерів» звернулася до Голови Київської міської державної адміністрації В. Кличка з листом, в якому просить порушити клопотання перед Президентом України про присвоєння почесного звання «Заслужений будівельник України» голові цієї громадської організації Олександру Сергієнку.

Цікаво, що громадську організацію «Спілка інженерів» заснували в червні 2020 року безпосередньо Олександр Сергієнко та Олександр Коломієць. Останній екскерівник Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області виконував роль касира у Сергієнка.

Журналісти зафіксували таємні зустрічі Сергієнка з призначеними в той час на нові посади функціонерами, дуже схожими на виплату тіньової зарплати. Сергієнко факт цієї зустрічі не заперечував, але назвав це «робочі питання комітету, коли обговорювали один із варіантів законопроєктів». Чому їх обговорювали з кожним по черзі на задньому сидінні Мерседеса Сергієнка та зі специфічними сумками — невідомо.

Таємні зустрічі Сергієнка

Мали посадити, але можуть нагородити

Варто нагадати, що Президент України Володимир Зеленський на виїзному засіданні Кабінету Міністрів України 13 березня 2020 року оголосив про початок ліквідації Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі – ДАБІ).

«Процес отримання державних послуг буде прозорим, зручним і з мінімальним впливом чиновників на прийняття таких рішень», — заявив Володимир Зеленський.

Нардеп Андрій Клочко

Тоді неофіційне керування ДАБІ взяв на себе керівник парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого регіонального містобудівництва Андрій Клочко. Помічником якого офіційно був Олександр Сергієнко. А ранкові наради останнього з керівниками новоутворених органів державного контролю в сфері містобудування в офісі на Шовковичній були зафіксовані під час журналістського розслідування.

Сергієнка помічали за «ранковими нарадами»

Саме Сергієнку належить авторство всього цього безладу, який творився півтора року та який вони назвали «реформою містобудування». Разом із Андрієм Клочком вони практично заблокували на рік ліквідацію ДАБІ та роздавали
дозвільні документи в ручному режимі.

Служба безпеки України викрила посадовців Державної архітектурно-будівельної інспекції на масштабній незаконній видачі будівельним компаніям дозвільних документів і сертифікатів готовності. У ЗМІ одразу розповсюдили інформацію про виявлену мережу «бек-офісів» так званої «будівельної мафії», яку збудовано відомими «схемниками сучасності» Клочком-Сергієнком.

Близько 70 обшуків у Центральному апараті ДАБІ, столичному Департаменті ДАБІ та навіть у помічника голови комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевої самоврядності, регіонального розвитку і містобудування Андрія Клочка — Олександра Сергієнка.

За матеріалами кримінального провадження, до функцій Сергієнка входить контроль за діяльністю залучених до протиправної діяльності службових осіб ДАБІ, за допомогою яких здійснюється контроль за видачею дозвільних документів, забезпечується рух документації з офіційної канцелярії до «бек-офісу» — «консалтингового центру», де здійснюється їх тарифікація та
«обілечування».

Цинізм та нахабство цього персонажа перевищує всі межі. Маючи кримінальне провадження щодо організації корупційних схем в ДАБІ, не побудувавши жодного квадратного метра, але «обілетивши» кожне будівництво, Сергієнко претендує на почесне звання «Заслужений будівельник України».

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Олександр Сергієнко: від посадовця-корупціонера до «почесного будівельника» появились сначала на Антикоррупционная правда.