Но реакция в этом случае чисто реактивная (простите за тавтологию) – человеку, которого называли держателем теневой кассы от поборов с точек уличной торговли столицы еще задолго до его бегства, явно дали возможность исчезнуть, прихватив с собой часть той самой кассы.

Особенное возмущение у общества вызвал тот факт, что Трубицин, еженедельно рапортовавший Татарову и Ермаку о своих успехах на поприще обилечивания уличной торговли Киева, выехал за границу по разрешению Главного управления разведки, подписанного Будановым. Но это только внешний фактор, подливающий масла в огонь и ложащийся пятном на Буданова.

Куда интереснее то, кто же предупредил Трубицина о надвигающейся опасности и помог организовать то самое письмо от ГУР. По данным журналиста Владимира Бондаренко, в этом принимал активное участие глава Оболонской РДА Кирилл Фесик, с которым Трубицин связан через харьковского олигарха Александра Фельдмана.

Дело в том, что в свое время Трубицин был помощником у Фельдмана. У него же был помощником и нынешний глава «Нафтогаза» Алексей Чернышов, возглавлявший до этого Минрегион. В то время, когда Чернышов был министром, он активно лоббировал интересы ООО «Агрофирма Зодиак», которая по явно поддельным документам 1946 (!) года захватила 74 гектара земли на киевских Осокорках:

К этой фирме причастен небезызвестный Василий Хмельницкий, а совладельцем ООО «Агрофирма Зодиак» значится некий Твердохлеб Михаил Григорьевич:

Этот же Твердохлеб является соучредителем юридической фирмы «Митракс», в которой до назначения на пост главы Оболонской РДА его партнером был Кирилл Фесик:

До 2016 года фирма вообще носила название «Фесик, Сырко и партнеры».

Во времена Януковича этот Твердохлеб был прокурором Деснянского района Киева и обилечивал все плавучие рестораны и отели, щедрой рукой наставленные тогда у берегов Днепра. После Революции Достоинства пытался отсидеться в Киевской областной прокуратуре, но все-таки был люстрирован и подался в адвокатуру, найдя себе пристанище в конторе нынешнего «слуги народа» Фесика.

Это одна сторона медали. Другая состоит в том, что глава Оболонской РДА Кирилл Фесик и сбежавший по квоте ГУР депутат Киевсовета от партии «Слуга народа» Владислав Трубицын еще 25 мая были соучредителями благотворительного фонда «Рідна Оболонь». 26 мая состав учредителей и название фонда изменилось.

Трубицын и Фесик вышли из учредителей фонда 26 мая, как раз, когда по Турбицину подняли шум. Тогда же сам фонд переименовали в «Апшанська полонина». И вот – внимание, вопрос: случайно ли? Ответ, конечно, очевиден.

Вот такая вот любопытная история с Владиславом Трубициным, которого «слуги» исключили из партии, но почему-то не лишили мандата депутата. Впрочем, почему – как раз понятно: не зря же Трубицин еженедельно докладывался в ОПУ лично Татарову о размерах «кассы». Кроме того, судя по материалам следствия, которое ведет САП, его покрывал еще один человек, который в нашей стране значит больше всех. Речь, как вы догадываетесь, идет о руководителе президента Украины Андрее Ермаке.

Ну и совсем неудивительным на этом фоне выглядят связи Трубицина с такими одиозными личностями, как Фельдман, Хмельницкий и прокурор времен Януковича Твердохлеб, бывший в то время одним из приближенных Рената Кузьмина.

Ну и уж совсем неудивительно, что Владиславу Трубицину не только дали все расклады по уголовному делу в отношении его персоны, а и насуетили письмецо от ГУР, позволившее ему невозбранно покинуть Нэньку.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Кто помог сбежать Владиславу Трубицину? В деле всплывают все более интересные имена появились сначала на Антикоррупционная правда.

До речі, ніякого Фельмана не існує — це недостовірне прізвище Олександра Северенчука, який після початку війни якимось чином часто залишає український Львів і з’являється то в Іспанії, то в Німеччині та на Лазурному узбережжі, де почав пропонувати свій шахрайський проект місцевим бізнесменам, а також рекламувати його серед російськомовного населення. Часто його фіксують у Москві.

Сервіс офіційно розпочав свою роботу у третьому кварталі 2021 року. Юридичної інформації на сайті немає, документів також. При цьому користувачі мають можливість ознайомитися з керівництвом та співробітниками компанії. На сайті є їх фото та імена: Alex Feldman (CEO), Max Dovolnyy (CMO), Boguslav Gradovskyi (Lead Developer), Nikita Kolotilo (PHP Developer) та ін. У професійній мережі LinkedIn Фельдман показує себе як людина без досвіду роботи, A4 це його перший проект. До війни він був звичайним криптовалютним міняйлом.

Як ми з’ясували, вони всі, окрім українця Фельдмана, з Росії та Білорусі. Відгуки про A4 finance (a4.finance) ви можете побачити суперечливі. Хтось нахвалює цей проект, хтось вважає це звичайною пірамідою, яка прикривається криптовалютною діяльністю. Але відповісти на запитання – що це таке можна без особливих зусиль. Юридична адреса у фірми відсутня, телефон та пошта також.

Більшість відверто дешевого і маленького сайту, який, по суті, є візитівкою, зайнята самолюбуванням і малюванням красивих цифр і графіків. Це все має переконати нас у тому, що ми зможемо заробляти хороші гроші.

Екосистема А4 відкриває нові можливості у МЕТА всесвіту, NFT та DeFi. Тут нам нададуть новітні інструменти для хеджування ризиків. Ми зможемо збільшувати свої активи незалежно від напряму ринку, а також брати участь у DeFi стейкінгу A4 та торгувати NFT без комісії. Що для цього потрібно? Приєднатися до цієї екосистеми, а зробити це можна шляхом придбання місцевого токена, який так і називається – А4.

Як ви, напевно, вже зрозуміли, стверджується, що він працює не тільки в DeFi, а й у модному сьогодні всесвіті NFT. Як це зазвичай буває тут дуже мало фактів. Переважно лише вихваляння та обіцянки мало не халяви. Також слід зазначити, що жодної юридичної інформації тут немає. Проект повністю анонімний, і приналежністю до криптоспільства це пояснити не можна. На даний проект не підписано жодної відомої людини, пов’язаної з криптовалютами. Його ніхто не рекламує, навпаки – вважають, що він проблемний та відверто лівий.

Ще одним цікавим способом розкручування аферистів стало залучення до проекту білоруського блогера Влада А4 Папери. Він зробив кілька роликів для ютуб-каналу, але після згадки про нього є лише на сайті та в соцмережах. Нижче представлена фотографія Фельдмана та блогера.

Аферисти пропонують нам пропонують купити токен A4. Він розвивається на блокчейн Binance Smart Chain, що тут вважають очевидною перевагою, хоча це твердження можна сміливо заперечувати. Прибутковість, звісно ж, обіцяється високою. Всіляко намагаються переконати нас у тому, що це дуже перспективна монета, що вона зростатиме, стейкінг просто чудовий – 0,2-0,3% на добу. Однак надійна екосистема пропонує більш виразні умови. Крім того, у неї дійсно має бути хороший токен. А ціна А4 вже практично на нулі. Виходить, що проект є лавкою.

Крім того, Фельдман активно співпрацює з росіянами, що є предметом інтересу БЕБ, СБУ та Офісу генпрокурора, тому що кошти, одержані від цієї схеми, можуть бути використані для фінансування держави-терориста. Про це опосередковано свідчить той факт, що компанія Фельдмана буде представлена на конференції в Москві осені. Редакція звертає увагу Держприкордонслужби України на питання щодо незаконного перетину кордону Фельдманом.

«Антикорупційна правда»

Сообщение Український аферист Олександр Фельдман веде криптобізнес із росіянами появились сначала на Антикоррупционная правда.

Уроженец Кривого Рога Северенчук, представляется как CEO проекта в сфере криптобизнеса A4 finance является аферистом, который работает с российскими подельниками. Сервис официально начал свою работу в третьем квартале 2021 года. Юридической информации на сайте нет, документов тоже. При этом у пользователей есть возможность ознакомиться с руководством и сотрудниками компании. На сайте есть их фото и имена: Alex Feldman (CEO), Max Dovolnyy (CMO), Boguslav Gradovskyi (Lead Developer), Nikita Kolotilo (PHP Developer) и др. В профессиональной сети LinkedIn Фельдман указывает себя, как человек без опыта работы, A4 это его первый проект. До войны он являлся обычным криптовалютным менялой. Настоящая фамилия Фельдмана — Северенчук. Он живет в Сумах и бывает в Киеве. Его родственница Дарья Проценко, открывшая фирмы в Латвии и на Маршалловых островах, руководит всеми счетами.

После начала войны каким-то образом часто покидает украинский Львов и появляется то в Испании, то в Германии и на Лазурном побережье, где начал предлагать своей мошеннический проект местным бизнесменам, а также рекламировать его среди русскоязычного населения. Часто его фиксируют в Москве.

Как мы выяснили, они все, кроме Северенчука-Фельдмана, из россии и беларуси. Отзывы о A4 finance (a4.finance) вы можете увидеть противоречивые. Кто-то нахваливает этот проект, кто-то считает это обычной пирамидой, прикрывающейся криптовалютной деятельностью. Но ответить на вопрос – что это такое, можно без особых усилий.  Юридический адрес у фирмы отсутствует, телефон и почта также.

Что касается его подельника из рф Алексея Смирнова, то он является организатором мощной  хакерскую группировку, занимающуюся вымоганием средств благодаря похищению денег и информации. Как выяснила редакция 368.media , злоумышленники работают с 2015 года. У группы есть много разных названий. В Минюсте США их маркируют как FIN7. Однако в мире они более известны как Carbanak или Cobalt (также Anunak, Navigator Group). Об этой группе мы подробно писали в данном материале.

Большая часть откровенно дешевого и маленького сайта, который, по сути, представляет собой визитку, занята самолюбованием и рисованием красивых цифр и графиков. Это все должно убедить нас в том, что мы сможем зарабатывать тут хорошие деньги. Еще одним интересным способом раскрутки аферистов стало привлечение к проекту беларуского блогера Влада А4 Бумаги. Он сделал несколько роликов для ютуб-канала, но после упоминания о нем есть только на сайте и в соцсетях. Ниже представлена фотография афериста и блогера.

Экосистема А4 открывает новые возможности в МЕТА вселенной, NFT и DeFi. Здесь нам предоставят новейшие инструменты для хеджирования рисков. Мы сможем увеличивать свои активы вне зависимости от направления рынка, а также участвовать в DeFi стейкинге A4 и торговать NFT без комиссии. Что для этого нужно? Присоединиться к данной экосистеме, а сделать это можно путем приобретения местного токена, который так и называется – А4.

Как вы, наверное, уже поняли, утверждается, что он работает не только в DeFi, но и в модной сегодня вселенной NFT. Как это обычно бывает, здесь очень мало фактов. Преимущественно только восхваления и обещания чуть ли не халявы. Так же нужно отметить, что никакой юридической информации здесь нет. Проект полностью анонимный, и принадлежностью к криптосообществу это объяснить нельзя. На данный проект не подписан ни один известный человек, связанный с криптовалютами. Его никто не рекламирует, наоборот – считают, что он проблемный и откровенно левый.

Аферисты предлагают нам купить токен A4. Он развивается на блокчейн Binance Smart Chain, что тут считают явным преимуществом, хотя это утверждение можно смело оспаривать. Прибыльность, конечно же, обещается высокой. Всячески пытаются убедить нас в том, что это очень перспективная монета, что она будет расти, стейкинг просто прекрасный – 0,2-0,3% в сутки. Однако надежная экосистема предлагает более внятные условия. Кроме того, у нее действительно должен быть хороший токен. А цена А4 уже практически на нуле. Выходит, что проект является скамом.

Кроме того, Северенчук-Фельдман активно сотрудничает с россиянами, что является предметом интереса БЭБ, СБУ и Офиса генпрокурора, потому что средства, полученные от данной схемы, могут быть использованы для финансирования государства-террориста. Об этом свидетельствует тот факт, что компания  была представлена на конференции в Москве этой осенью.
Редакция обращает внимание СБУ и киберполиции, госпогранслужбы на данный проект. В ближайшее время, по информации источников, Северенчук-Фельдман, попытается выехать из Украины. По каким документам, неизвестно (не студент, не многодетный отец).

«Антикоррупционная правда»

Сообщение A4 finance: Как украинец вместе с россиянином организовали аферу с криптовалютой появились сначала на Антикоррупционная правда.

Йдеться про громадян України – Федора Олексійовича Хладира (Гладира), Дмитра Валерійовича Федорова, Андрія Колпакова, Дениса Ярмака. Як випливає з обвинувального висновку, «члени плідної хакерської групи, широко відомої як FIN7 (також званої Carbanak Group і Navigator Group, серед іншого), брали участь у дуже складній шкідливій кампанії, націленій на більш ніж 100 американських компаній, переважно у ресторанах, іграх та готельний бізнес. FIN7 зламала тисячі комп’ютерних систем та вкрала мільйони номерів кредитних та дебетових карток клієнтів, а також конфіденційну та закриту інформацію, яку група використовувала або продавала для отримання прибутку. Лише у Сполучених Штатах FIN7 успішно зламала комп’ютерні мережі компаній у 49 штатах та окрузі Колумбія, викравши понад 15 мільйонів карток клієнтів із більш ніж 6 500 окремих торгових терміналів у більш ніж 3600 окремих офісах», пише «Антикор»

Хоча на лаву підсудних потрапили лише четверо їхніх груп, до неї входило понад 70 осіб. Перипетії суду були складними та заплутаними, деякі з підсудних пішли на угоду зі слідством та їх судили окремо.

У результаті Хладир отримав 10 років, з нього також вимагали 2,5 мільйона доларів компенсації. Колпакова засудили на 7 років із такою самою компенсацією – 2,5 мільйона. Ярмак відбувся п’ятьма роками.

Винесення вироку Дмитру Валерійовичу Федорову, також відомому як hotdima, було відкладено до 2022 року, але поки що про його долю нічого не відомо.

У 2018 році було затримано людину, яку назвали лідером групи хакерів – Денисом Токаренком, уродженця Росії, якого за подібні ж дії в Магаданській області було оголошено в розшук, втік до Одеси, де отримав українське громадянство під прізвищем Катана. Потім перебрався до Іспанії, де був затриманий з чистого випадку – забув сплатити рахунок за куплений автомобіль, а під час розгляду цього інциденту поліція з’ясувала, що він перебуває в розшуку за звинуваченням у крадіжці банківської інформації. У результаті Токаренко-Катана отримав у 2021 році чотири з половиною роки в’язниці.

Здавалося б, що угруповання розгромлене – вищі керівництво та ключові організатори заарештовано та засуджено, інформацію про своїх співучасників нижчого рангу вони видали поліції, подальша вже просто справа техніки. Але раптово виявилося, що ситуація набагато складніша. Група FIN7 (Carbanak Group, Navigator Group) аж ніяк не звернула своєї діяльності.

Влітку цього року Держспецзв’язку України повідомила, що в документах від імені податкової служби міститься небезпечний вірус, який відкриває доступ до комп’ютера жертви:

Відразу з’явилася інформація, що лідером хакерського угруповання FIN7 насправді є Олексій Смирнов, а не Денис Токаренко, який відбуває термін в Америці.

Про нього відомо дуже мало. Смирнов є громадянином Російської Федерації. Усі відомі про нього дані — судове рішення суду міста Клин Московської області за 2013 рік. Перебуваючи у нетверезому стані на вулиці біля автобусної зупинки, Смирнов зажадав від оточуючих дати йому сигарету. Отримавши бажане, він кинув її у бік людини, виник скандал. Потім Смирнов дістав із внутрішньої кишені куртки пневматичний пістолет. Смирнов зробив у бік потерпілого один постріл, потрапивши у скляну частину зупинки. Йому повідомили про підозру за ч. 1 ст. 213 КК РФ. У суді Смирнов дійшов згоди з потерпілими, тож справу закрили.

Більше інформації про Смирнова немає. Але є інформація, що саме він створив і очолив хакерів з FIN7, а після того, як юстиція США зуміла заарештувати верхівку групи, реорганізував її залишки, які продовжують займатися тим же бізнесом, що і раніше.

Що характерно – найактивнішими учасниками відродженої FIN7, як і раніше, є громадяни України і її сліди знову ведуть до нашої країни. Наразі триває суд над киянином Андрієм Дюговським. Його звинувачують за ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 361 КК у справі №42020101010000132, яку відкрили у 2020 році. Слідство вважає, що Дюговський вимагав від компаній гроші за розблокування діяльності комп’ютерних мереж, заздалегідь заблокованих ним з використанням шкідливого програмного забезпечення (Egregor Ransomware). Він разом із спільниками за допомогою програмного забезпечення Cobalt Strike розпочали обробку комп’ютерних мереж логістичної компанії GEFCO (Париж, Франція), які заблокували 20 вересня 2020 року. Крім того, їхньою жертвою стала логістична компанія Hempt Bros, Inc. (штат Пенсільванія, США).

Судячи з останнього судового рішення, датованого 12 вересня, Дюговський «став на лижі»:

Ще одна справа №12020000000001091 ч. 2 ст. 361, ч. 2 ст. 209 КК розслідується головним слідчим управлінням Національної поліції. Там йдеться про хакерські атаки на сервери корейських компаній у період з 13 по 22 лютого 2019 року за допомогою Flawed Ammyy RAT та програми Сlор. До цього причетні власники ТОВ «Ярд Девелопмент» – Ігор Котенко, Олександр Підвальний та Борис Мазур.

За даними слідства, саме Котенк має електронні гаманці Vinanse і Huobi, на які виводяться гроші. До легалізації також причетна компанія «Трансекспресавто», де трійця чоловіків раніше були фундаторами.

Відомо ще про одну людину, яку активно використовує у своїх аферах Олексій Смирнов. Це – Олександр Фельдман, керівник проекту у галузі блокчейну А4 Finance:

Це – не всі прізвища з групи (і старої, і відродженої) FIN7. Частина з них, що підтверджується достовірними джерелами у вигляді судових рішень США, є ключовими і вже (принаймні на якийсь час) виведені з гри. Відомості про інших зібрані з відкритих джерел та інсайдерської інформації та можуть грішити неточностями.

Отже, як уже говорилося, організатором та керівником хакерського угруповання FIN7 називають Олексія Смирнова. Швидше за все, ця версія відповідає істині – після арешту та засудження в США іншої людини, яку називали лідером хакерів – Дениса Токаренка – FIN7 продовжила роботу.

Про тих, хто сидить у в’язницях США – Токаренко, Хладирі (Гладирі), Федорові, Колпакові та Ярмаку відомо більше, але поки що ці люди є амортизованими через те, що навіть якщо вони й вийдуть на волю достроково, будуть перебувати під щільним спостереженням правоохоронців США. А це не українська СБУ чи поліція, де завжди можна щось вирішити.

Залишаються ті, хто поки що на волі – сам Смирнов, Андрій Дюговський, Ігор Котенко, Олександр Підвальний, Борис Мазур та Олександр Фельдман. Про Смирнова, як говорилося, невідомо практично нічого.

Найцікавішим виглядає Олександр Фельдман, який, судячи з активної реклами А4 Finance, є не останньою людиною в імперії Смирнова.

Фельдман нібито є уродженцем Кривого Рогу, жив у Сумах та переїхав до Києва. Але насправді це фейковий персонаж. Жодного Фельдмана в природі не існує. Зважаючи на все, Смирнов вирішив створити зіц-голову з нічого, замість того, щоб купувати «Фунта» для свого проекту десь у середовищі бомжів.

Що ж до інших, то й тут відомостей вкрай мало. Андрій Дюговський, як говорилося, ховається від слідства. Судячи зі сторінок у соцмережах, востаннє в Мережі він з’являвся ще 26 травня. Після цього – тиша.

Жив він у Києві, його настановні дані відомі поліції з матеріалів кримінальної справи. Але в умовах війни він міг зникнути будь-куди. У тому числі й назавжди.

Щодо решти фігурантів кримінальних справ – Ігоря Котенка, Олександра Підвальнього та Бориса Мазура, які є співвласниками ТОВ «Ярд Девелопмент», то, крім Мазура, вони мають ще по кілька фірм.

Ігорю Котенку належать ТОВ «Тікетс компані» та ТОВ «Новокорп», він також є ФОП:

У «Тікетс компані» йому належить третина, а ТОВ «Новокорп» – повністю. Втім, остання перебуває у процесі банкрутства. А от «Тікетс компані», незважаючи на мізерний статутний капітал – 1000 гривень – активно скуповує землі сільськогосподарського призначення.

Щодо Олександра Підвального, то він цікава особистість:

ПП «Сіті-лайт люкс» (статутний капітал – 500 гривень), власником якого є Підвальний Геннадій Ілліч, а директором – наш Підвальний ліквідується. «ГО ФФРУ» – це громадська організація «Федерація фрі-райду України». ТОВ «Фарсіс про», де йому належить 50%, має займатися оптовою торгівлею деревом та сантехнікою, але, судячи з усього, жодної діяльності не веде.

Схоже, що всю цю трійцю засновників ТОВ «Ярд Девелопмент» лідер хакерського угруповання FIN7 Олексій Смирнов (або людина, що ховається за цим прізвищем) використовував лише в одній локальній схемі. Але у такому разі завданням кіберполіції (а з урахуванням війни – і СБУ) є відстежити всі інші зв’язки Смирнова в Україні.

Адже не дарма ж у діяльності FIN7 простежується такий явний український слід. Що саме пов’язує російського хакера Олексія Смирнова та нашу країну? Чому він так завзято чіпляється за українських громадян та українських юридичних осіб, незважаючи на гучні судові вироки в США? І – зустрічне питання – а чому українські правоохоронці так мляво реагують на діяльність найпотужнішого хакерського угруповання, сліди якого ведуть до Росії?

PS На слуханнях щодо винесення вироку Ярмаку головний окружний суддя США Рікардо С. Мартінес зауважив: «Є деяка іронія в тому, що нація, яку ви грабували, тепер очолює міжнародні зусилля щодо захисту вашої країни, вашого народу, вашої родини». І це аж ніяк не смішно. Особливо у світлі питань до українських правоохоронців, під носом яких діє міжнародна група хакерів.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Група хакерів FIN7: керівник – росіянин, країна базування – Україна? появились сначала на Антикоррупционная правда.

Сподіваємося, що їхні виборці, найбільша кількість яких зосереджена якраз на окупованих територіях та в зоні бойових дій, щасливі як до приходу свого кумира Путіна, так і від того, що їх обранці вчасно втекли з України.

Причому більшість із них дивним збігом зробили це заздалегідь і підозріло дружно. Що ніби натякає. Але фактів у нас немає, бо нічого стверджувати не будемо. Щоб не засмучувати виборців, яким на голови сипнеться саме те, що вони хотіли, голосуючи за своїх обранців.

Втім, достатньо філософії, перейдемо до конкретики. Народний депутат України від партії «Опозиційна платформа за життя» та член однойменної фракції Ігор Абрамович не просто злиняв завчасно, а прихопив із собою кілька десятків друзів та родичів. 13 лютого, сплачений Абрамовичем чартер відвіз всю цю компанію із Києва. Щоправда, чомусь не в таку улюблену Абрамовичем високодуховну і православну Рассеюшку, а в безблагодатну столицю Австрії Відень. Сам же Абрамович відлетів 12 лютого не менш неправославною Польщею і більше в Україні не показувався.

Загалом дні перед вторгненням були рекордними з країни народних обранців – лише 12 лютого з Києва вилетіло близько 20 чартерів і приватних літаків. Що характерно – відлітали здебільшого представники проросійських сил – Новинський, Суркіси, Ярославський, Ахметов, Колесников, Столар… Що також є досить дивним та симптоматичним «збігом».

Але повернемось до Ігоря Абрамовича. Виявився він через деякий час на чужині, у далекій і теж неправославній Франції. За шість кілометрів від Ніцци, в комуні Сен-Жан-Кап-Ферра 12 і 28 квітня журналісти фіксували Land Cruiser, який, за даними джерел «Схем» у Нацполіції, належить мільярдеру та народному депутату Ігорю Абрамовичу.

За «гейропою» борець за традиційні цінності пересувався на заробленому важкою працею Ленд Крузері з номером КА 2109 ІА:

І їздив він, знову ж таки дивним збігом, вулицею, на якій знаходиться вілла ще двох борців за «російський світ» (теж хто втік від цього світу чомусь не в Росію) Сергія та Юлії Льовочкіних.

Через деякий час історія здобула продовження – 17 серпня журналісти «Української правди» зняли репортаж під назвою «Батальйон “МОНАКО”. Як УП знайшла елітних біженців на Лазурному узбережжі»:

Один із сюжетів присвячений Ігорю Абрамовичу, якого журналісти УП знайшли у здоров’ї та явно задоволеного життям на віллі в Сен-Жан-Кап-Ферра. Це – курорт на південному сході Франції на мисі Лазурного Берега, що виступає в морі, неподалік Ніцци. У 2012 році Сен-Жан-Кап-Ферра посів друге місце у рейтингу після Монако з дорожнечі житла.

Живе Абрамович на віллі, що належить російському банкіру Борису Давлетьярову. На яких умовах – не знаємо, але сам факт досить промовистий. Але ще цікавіше те, що живе на цій віллі Абрамович не один, а в компанії колишнього виконувача обов’язків начальника департаменту захисту економіки Національної поліції та колишнього заступника начальника цього департаменту Сергія Вязмікіна.

Ні, це навряд чи те, що ви подумали. Дружать ці люди на суто економічній основі. Другий допомагав першому, прикриваючи від інтересу поліції різноманітні схеми Абрамовича, які дозволили йому посісти 21 місце в рейтингу найбагатших народних депутатів нинішнього скликання. Його статки тоді склали 106 мільйонів гривень, у тому числі 88 мільйонів готівкою. І це, крім 13 квартир, колекцій швейцарських годинників і пристойного автопарку.

Та й сам Вязмікін явно не бідує, розкочуючи Лазурним узбережжям на Мерседесі з «козирними» київськими номерами:

До речі, про транспорт – народний депутат України Ігор Абрамович його дещо оновив – у нього з’явився що один «крузак» із номерами КА 0088 СГ та два Мерседеси-Віано, зареєстровані на матір нардепа:

Тож крім чартеру, який вивіз за два тижні до повномасштабного вторгнення, яке виявилося чомусь несподіваним для влади, родичів та друзів Абрамовича з України, явно був і сухопутний кортеж. Що він віз і з чого складався – невідомо, але принаймні чотири машини Ігоря Абрамовича мають українську реєстрацію:

Заодно Ігор Абрамович допоміг своєму другові Вязмікіну вчасно злиняти з передвоєнної України, де останній, схоже, нажив непосильними працями вартового закону певний стан, що дозволяє жити на одному з найдорожчих курортів світу.

До речі, у Києві Абрамович пересувався виключно у супроводі враженої охорони, яку, можливо, йому забезпечував його нинішній співмешканець по віллі російського банкіра Давлетьярова:

Як показує вивчення непублічної частини біографії Ігоря Абрамовича, секрет його успіху досить простий – зв’язки України із потрібними людьми, встановлювані зазвичай у вигляді споріднених зв’язків.

Першим «хрещеним батьком» майбутнього політика безперечно можна назвати найвідомішого харків’янина Олександра Фельдмана, у якого у 2012-2015 роках працював Абрамович, насправді ж їхня співпраця розпочалася ще 2007 року. За даними ЗМІ, цього року Ігор Абрамович (як і його батько Олександр) став помічником на той момент народного депутата від БЮТ Олександра Фельдмана.

У 2007-2012 роках Абарамович працював у будівельному холдингу Фельдмана, який займався, зокрема, і будівництвом. Ймовірно, він став першим провідником і вчителем Ігоря Абрамовича в політичній сфері, адже Фельдман був народним депутатом 6 скликань.

А ось до газового бізнесу Ігор Абрамович зміг потрапити завдяки іншому харківському бізнесменові, до 2017 року громадянинові Російської Федерації – Павлу Фуксу. Саме його називали власником ТОВ «ДВ нафтогазовидобувна компанія», акціонером та президентом якої у 2015-2016 роках був Абрамович.

І саме Абрамовича «Економічна правда» називала людиною Фукса, яка займалася видачею спецдозволів на газовидобування через Держгеонедра у 2017-2018 роках.

Людиною, яка вивів Абрамовича на Фукса, видання вважало депутата харківської міськради Семена Сироту – тестя майбутнього нардепа, з дочкою якого – Мариною – і одружився Ігор Абрамович.

Семен Сирота людина для Харкова теж далеко не остання – член фракції «Довіряй справам» покійного мера Харкова Ігоря Кернеса, екс-заступника нинішнього градоначальника Ігоря Терехова. Призначення Сироти у 2020 році навіть викликало міні-скандал.

Один із депутатів міськради Ігор Черняк нагадав, що Сирота є фігурантом кримінального провадження про розкрадання 5 мільйонів гривень при купівлі 5 авто для КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство». Проте Сирота таки став заступником мера з питань ЖКГ і залишив цю посаду у жовтні 2021 року після операції на серці. І кримінальної справи, яка викликала цю операцію.

Прекрасні стосунки у Ігоря Абрамовича та з нинішнім мером Ігорем Тереховим — саме його мер називає людиною, яка з представників харківського бізнесу найбільше допомагає місту.

Цікаво чим? Листами з Ніцци «душою я з вами, у Харкові, під обстрілами росіян, яких я закликав на нашу землю, а тілом, на жаль, тут, на пляжі Лазурного берега»?

Чи тим, що коли над депутатами ОПЗЖ нависла загроза суду Лінча, оперативно заявив (з Ніцци) про свій вихід їх уже забороненій партії та створення нового блоку в парламенті – «Відродження України» у компанії з ще одним втікачом – Вадимом Столаром?

Що характерно, «відроджує» Україну Абрамович не з Харкова чи бодай Києва, а з вілли російського банкіра на Лазурному узбережжі. Що ж – сподіваємось, що виборців ОПЗЖ та Ігоря Абрамовича зокрема це тішить. І втішає, коли до їхнього будинку прилітає російська ракета, а російський солдат ґвалтує їх самих та їхніх дочок. У перервах між цим вони можуть помилуватися картинками краси Лазурного узбережжя, де живе їх обранець і представник «російського світу» Ігор Абрамович.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Ігор Абрамович, який боровся за «руський мір», знайшовся у Ніцці появились сначала на Антикоррупционная правда.

О связях Алексея Чернышова

Для начала отметим, что Алексей Чернышов прямо связан с олигархом Александром Фельдманом. Именно под его «опекой» он находился долгое время.

По факту, Чернышов на протяжении долгого периода был его доверенным лицом, при этом не только в публичной сфере, но и схемах, связанных с выводом бабла в оффшоры.

Так, товарищ Чернышов в свое время был президентом популярного концерна «АВЭК», где Фельдман является совладельцем и основателем. Кстати, статусный капитал данного предприятия превышает 81 миллион гривен.

А количество судебных разбирательств вообще зашкаливает. В судебном реестре Украины зафиксировано 930 документов, большинство из которых криминальные.

Добавим, что Чернышов также являлся помощником и консультантом Фельдмана в Верховной Раде V-VII созывов бесплатно. Так ли бесплатно – вопрос риторический.

Как сообщают масс-медиа, в Верховной Раде ходят разговоры о том, что помимо явной связи Алексея Чернышова с Александром Фельманом, он также находится в плотной связке с известным харьковским предпринимателем Павлом Фуксом, против которого введены санкции СНБО и который в свою очередь плотно контактирует с одиозным и скандальным олигархом Игорем Коломойским.

Фукс «близко» знаком столичным жителям в качестве миллиардного должника Киевского метрополитена. Речь идет о схемах со скандальной сотней вагонов, которые привезли из России еще лет 10 назад. Подробно о том схематозе – читайте здесь.

Бывший депутат Сергей Лещенко в свое время писал о том, что Алексей Чернышов связан и с олигархом Игорем Коломойским напрямую.

Так, он сообщал, что именно этот олигарх лоббировал назначение Чернышова на должность губернатора Киевской ОГА. А делалось это черед «своих» нардепов, в том числе Александра Дубинского и других. Были у них и «смотрины» тет-а-тет… Аля-собеседование проходило в Киевском бизнес-центре «Миллениум». Именно там проходят «важные» для страны политические «согласования».

Как сообщало издание «Радио Свобода», Чернышова на данную должность позвал тогдашний зампредседателя ОП Сергей Трофимов, который перед этим встречался с Андреем  Богданом, Алексеем Гончаруком и даже самим президентом.

Также СМИ сообщают о том, что с Арсеном Аваковым Чернышов «не дружит»…

Компроматы, схемы, слухи: в каких темных делах замечен Алексей Чернышов

1. О схемах на «Большом строительстве»

Еще весной прошлого года Чернышов пафосно рассказывал о том, что «Большая стройка» — важный инструментарий для регионального развития, но схема спонтанно слилась.

Каким образом? Появилась инфа, что товарищ способствовал Ермаку «монетизировать» то самое пафосное «Большое строительство» и все эта лажа делалась за спиной Зеленского. Как так произошло?

О грандиозном схематозе разоткровенничался бывший министр финансов Игорь Уманский, который рассказал и о крупнейшем воровстве из ковидного фонда, и о дележке бабосов на «Большой стройке, и о причастности  схемам Чернышова…

А вот и публикация Уманского, читайте

Также об этом уже много писали в СМИ, не будем повторяться. Хотите подробностей? Тогда читайте скандальный материал «Ход Уманским. Как Ермак, Тимошенко и Чернышов подставили Зеленского с «Большим строительством».

Кстати, на эту тему писали многие. Вот и еще один интересный материал из телеграм-канала «Очки Баканова».

2. Митинги против коррупционера Чернышова: строительная отрасль Киева под «колпаком»

Двигаемся дальше. В декабре прошлого года народ устроил крупный митинг против коррупционного произвола в строительной сфере, а конкретно – против работы самого Алексея Чернышова. Об этом писало популярное издание РБК.

Около 200 человек скандировали «стоп коррупции», «стоп произволу» и не только. А в руках они держали плакаты с надписями: «Коррупционерам место за решеткой», «Строительный Буратино Чернышов», «Чернышов, довольно разрушать строительную отрасль» и многие другие.

Митингующие требовали отправить в отставку министра Алексея Чернышова. Как утверждали протестанты, именно Алексей Чернышов ответственный за все, что происходит в столичной строительной сфере, начиная с назначений коррупционеров, выдачу незаконных разрешений на стройки, проваленную реформу ГАСИ, кучи незаконных застроек и многое другое.

3. Чернышов был главным харьковским «барабашкой»?

Крупнейший харьковский рынок «Барабашово», которым руководил товарищ Чернышов, уже очень давно интересует правоохранителей.

Против этой структуры внесено в судебный реестр целый ряд криминальных дел. Там речь идет и о незаконном строительстве одноименного торгового центра, и о незаконном захвате объектов, и о мошеннических схематозах, связанных с оформлением торговых объектов на территории рынка.

В свое время такая ситуация с рынком  вызвала крупный скандал между Чернышовым с Фельдманом и тогдашним харьковским головой Геннадием Кернесом. Тогда мэр потребовал от владельцев рынка прекратить вакханалию и перестать «давить» на арендаторов, которым отключали электроэнергию, тем самым лишая сотки работников заработка.

В 2018-м правоохранители провели спецоперацию на рынке «Барабашово» и вывили контрабанду мехов на сумму свыше двух миллионов гривен.

P.S.

Список «славы» Алексея Чернышова можно продолжать долго, там и строительные аферы, и делишки с сетью супермаркетов «Фуршет» и многое другое. Дальше – больше.

Продолжение обязательно последует. 

Сообщение Алексей Чернышов и его схемы: как одиозный чиновник зарабатывает на министерской должности появились сначала на Антикоррупционная правда.