З одного боку, поява такої робочої групи свідчить про бажання влади якомога швидше притягнути до відповідальності спонсорів війни та ключових соратників Путіна, а з іншого – незрозуміло, чому цього досі не сталося.

Близько місяця назад в президента пройшла одна з багатьох нарад щодо санкцій, на якій були присутні керівники Офісу президента, Кабінету міністрів та деяких правоохоронних органів.

За словами співрозмовників ЕП, Володимир Зеленський на тій зустрічі був не в доброму гуморі і не приховував обурення. Причина такого настрою була якраз у санкційних питаннях. Мовляв, поки західний світ накладає санкції на російських олігархів та військових злочинців, Україна генерує білий шум та відмовки.

З російської версії рейтингу Forbrs «Топ-200 найбагатших» під санкціями в Україні 21 особа. У списках міжнародних партнерів їх удвічі більше. Більш того, після 24 лютого Україна «санкціонувала» лише одного російського олігарха.

На згаданій зустрічі президент озвучив чіткий меседж, що в України є політична воля для покарання «хороших росіян» і це слід робити, зазначає джерело. І певні результати вже є.

За даними джерел ЕП, НАЗК, голова якого входить у згадану робочу групу, запропонувало план, який передбачає оголошення всіх пакетів санкцій до до січня 2023 року. Перші в списках – російські олігархи.

Незабаром РНБО може ухвалити перші рішення. У них можуть бути прізвища власників Альфа-банку, найбагатшої людини Росії Володимира Лісіна та інших російських олігархів.

Хто під прицілом

У липні радник президента Олег Устенко відправив у найбільші світові банки гнівні листи іззвинуваченням у потуранні агресії Росії проти України. Радник Зеленського звинуватив JPMorgan, HSBC, Citigroup та Crédit Agricole у тому, що ті «затягують війну, фінансуючи компанії, які постачають російську нафту».

Він підкреслив, що Україна заблокує участь цих банків у повоєнній відбудові країни. «На мій погляд, вони скоюють військові злочини, бо таким чином допомагають режиму Путіна і підтримують режим», – наголосив Устенко.

19 вересня в Конгресі США відбулися публічні слухання, на яких генеральний директор JP Morgan Джеймі Даймон та генеральна директорка Citigroup Джейн Фрейзер ухилялися від прямих відповідей і не змогли вичерпно пояснити конгресменам, чи розірвали вони бізнес-зв’язки з Росією.

Історія з листом радника Зеленського тоді набула великого розголосу. Вказані банки нібито стали повільно згортати бізнес з росіянами, а світові лідери почали запроваджувати обмеження щодо торгівлі російськими енергоносіями.

Натомість українська влада не поспішала. Один з популярних закидів до Банкової – кейс власників «Альфа груп». Мовляв, США заборонили будь-які відносини з банком Михайла Фрідмана, і він з партнерами під міжнародними санкціями , а в Україні Альфа-банк працює навіть під час вторгнення.

Як стало відомо ЕП від одного із співрозмовників ОП, 19 вересня в Зеленського відбулася окрема нарада, присвячена виключно російським акціонерам Альфа-банку. Чим вона закінчилася, стане зрозуміло незабаром. Інший співрозмовник, з РНБО, підтвердив ЕП, що «готуються документи» щодо запровадження санкцій проти них.

Фрідману є що втрачати. Російський олігарх з львівським корінням володіє в Україні активами, які до війни оцінювалися мільярдами доларів.

Видання Wall Street Journal, посилаючись на голову наглядової ради українського Альфа-банку Романа Шпека, нагадало, що банк пропонував українській владі переказати в український банк 1 млрд дол особистих коштів Фрідмана. Як писала ЕП, ця пропозиція звучала у владних кабінетах ще навесні.

«Цю суму ми розглядаємо достатньою як для підтримки наявного балансу банку, так і для інвестицій у нові проєкти. 1 мільярд у капітал банку дозволить прокредитувати економіку на 8 мільярдів доларів», – зазначив Шпек.

За його словами, ідеться про фінансування проєктів, пов’язаних з інфраструктурою, логістикою, охороною здоров’я, продовольчою та енергетичною безпекою. При цьому Шпек наголосив, що акціонери «жодною мірою не розглядають цей крок як умову зняття з них персональних санкцій.

«Розмови про «купівлю індульгенції» не мають жодних підстав», – запевнив топменеджер. Він зазначив, що для залучення мільярда в Україну необхідно мати дозволи та згоду акціонерів, Нацбанку та регуляторних органів Європейського Союзу. «Саме цим ми зараз і займаємося», – пояснив Шпек.

Мільярд доларів – значна сума для докаптіалізації в українських умовах. Востаннє такі масштабні вливання у фінансову установу в Україні робили під час націоналізації Приватбанку.

Чи потребує Альфа-банк докапіталізації?

Загалом банківська система перебуває не в найкращих умовах. За прогнозами НБУ, через війну банки можуть втратити 20% кредитного портфеля. Експерти такі розрахунки називають оптимістичними й очікують втрат на рівні 30-35%.

За сценарію Нацбанку і виходячи з розміру капіталу Альфа-банку та його кредитного портфеля, необхідна сума докапіталізації не повинна перевищувати 8 млрд грн, вважає асоційований експерт «CASE-Україна» Євген Дубогриз, який у 2015-2019 роках займався стрес-тестуванням банків в НБУ.

«Навіть якщо Альфа-банк втратить 40% портфеля і все забезпечення, потреба становитиме 18-19 млрд грн. Це за найгіршого сценарію, коли кредити і застави знецінюються повністю, а таке трапляється дуже рідко», – зазначає він.

У самому банку говорять про більшу «подушку». «Банку можуть знадобитися 500-600 мільйонів доларів протягом наступного року для підтримки стабільно високих нормативів адекватності капіталу. Усе залежить від розвитку ситуації на фронті, стану економіки, доходів українців, активів клієнтів», – вважає Шпек.

Українським банкам, імовірно, з часом знадобиться докапіталізація, але економічної потреби вливати в Альфа-банк мільярд доларів та, відповідно, знімати з цих коштів санкції наразі немає. Для російського олігарха це має сенс, бо в західних установах у нього значно більше грошей.

Довідка. Фрідман та Авен прагнули пустити коріння на Заході. У 2013 році вони заснували в Лондоні фонд прямих інвестицій LetterOne. До їх європейської бізнес-імперії входять британська роздрібна мережа Holland & Barrett, німецька енергетична група Wintershall Dea та іспанські супермаркети Dia.

Напередодні у Верховній Раді навіть зареєстрували законопроєкт, який «регулює процес виведення системно важливого банку з ринку в умовах воєнного стану».

Можна припустити, що це підготовка до введення санкцій проти російських власників Альфа-банку, який належить до системно важливих. Проте один з високопосадовців НБУ запевняє, що цей документ готувався давно.

Як торгуються російські олігархи

Хоча представники українського банку наголошують, що не розраховують на індульгенції, десятки росіян воліють профінансувати Україну для виходу з-під санкцій і збереження частини статків, про що писали WSJ та Financial Times.

WSJ також цитує заступника голови Офісу президента Ростислава Шурму. Він заявив, що уряд у Києві розгляне пропозицію Фрідмана лише як частину ширшої структури, яка може включати фонд для допомоги Україні. «Це має бути загальний підхід до всіх підсанкційних росіян», – сказав Шурма.

У коментарі FT він наголосив, що Україна не використовує санкції як інструмент торгу і розгляне таку угоду щодо зняття санкцій лише після закінчення війни.

У червні голова НАЗК Олександр Новіков запевнив, що санкції з боку України будуть накладені на всіх російських олігархів. «Якщо вони публічно не засудять війну, Путіна та не визнають територіальну цілісність України включно з Кримом і Донбасом, вони втратять усе майно в Євросоюзі», – наголосив він.

Новіков також говорив про можливість створення процедури виходу з-під санкцій шляхом передавання коштів чи активів у «фонд покаяння».

В інтерв’ю Forbes керівник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія визнав, що ця ідея обговорювалася, але не в Україні, а на рівні міжнародних партнерів.

«Можливо, це працюватиме щодо бізнесменів, які мають громадянство РФ, але весь бізнес у них в інших країнах. Від санкцій страждає не російський бюджет, а, наприклад, британський. Якщо такий бізнесмен віддасть на відновлення України певну суму, то я ставлюся до цього толерантно. Якщо бізнесмени платять податки в Росії і фінансують війну в Україні, я проти», – зазначив він.

На Заході російські олігархи також запускають лобістські кампанії для зняття санкцій. «Київстар» заплатив 240 тис дол вашингтонським лобістам з компанії Yorktown Solutions, щоб привернути увагу влади США та громадськості до чутливості діяльності свого клієнта як одного з провідних операторів України.

На початку вересня видання Politico повідомило про бажання проросійської Угорщини виключити з-під європейських санкцій партнера Фрідмана з «Альфи» Петра Авена, наближеного до Путіна Алішера Усманова та одного з найбільших металургійних магнатів Росії Віктора Рашнікова.

Чехія, яка головує в Раді ЄС, домовилася з угорцями про перенесення розгляду питання щодо цих осіб на два місяці. Якби Україна підготувала звинувачення і наклала санкції на росіян, то ЄС мав би більше аргументів, аби присоромити угорського лідера Віктора Орбана і продовжити блокування російських грошей.

Україна відстає від світу в накладанні санкцій на путінських олігархів. Утім, якщо Київ таки запровадить санкції проти олігархів та членів їх сімей, то питання про створення «фондів покаяння» може відійти на другий план. Прощати росіян – це погана історія для окопів, а саме в них зараз куються настрої українців.

Чому Офіс президента тримає санкції «в столі»

На відміну від західних партнерів, від яких Зеленський уже в другий день великої війни вимагав більшого для зупинки війни, Київ не поспішав накладати санкції на росіян. Не лише на олігархів, а й на кремлівських топпосадовців.

Україна оголосила санкції проти Путіна, Лаврова і Шойгу 9 червня, а сотні загарбників меншого рангу були покарані аж 7 вересня. Як з’ясувала ЕП, чимало санкційних списків тривалий час лежали в Офісі президента.

Довідка. Президент, Кабмін, СБУ, Верховна Рада і Нацбанк можуть пропонувати претендентів на внесення в санкційні списки. РНБО розглядає ці пропозиції та ухвалює остаточні рішення. Документи відправляють в Офіс президента, після чого глава держави вводить санкції своїм указом.

З лютого по серпень 2022 року РНБО проголосувала за низку санкційних списків, але президент їх не затвердив. Вони затрималися в заступника голови ОП, юриста Андрія Смирнова, який не передав їх на підпис Зеленському.

У розпорядженні ЕП є документи, які свідчать, що таких заблокованих рішень було мінімум десять. Співрозмовник, дотичний до санкційної політики, стверджує, що загальне їх число сягає 20. Ще 70 проєктів РНБО відправила на розгляд в Офіс президента, але не отримала назад на голосування.

Не всі списки стосувалися російської еліти. Серед імен були, наприклад, політики із Сербії, Чорногорії, Киргизії, Чехії, а також гравці російського КВК. Серед компаній – білоруська промисловість та російські видавництва.

Були там і російські депутати та сенатори, які роками легалізують путінські рішення, силовики і члени тамтешньої Ради нацбезпеки, які погоджували розв’язання війни проти України, російські оборонні підприємства.

2 червня РНБО проголосувала за санкції проти директорів ФСБ Олександра Бортнікова і Служби зовнішньої розвідки Сергія Наришкіна, голів Ради федерації Валентини Матвієнко та Держдуми В’ячеслава Володіна, генпрокурора Ігоря Краснова, начальника генштабу Валерія Герасимова, директора Нацгвардії Віктора Золотова і ще сотні кремлівських посіпак.

Однак у санкційних списках ці люди з’явилися лише через три місяці. Смирнов підтвердив ЕП, що низку рішень не передали на підпис президенту, бо в документах було чимало помилок, які унеможливлювали втілення санкцій.

«Були помилки в анкетних даних і транслітерації, неточності в установочних даних щодо юридичних і фізичних осіб, пропущені слова і речення. Робиться це умисно чи ні, доведеться ще розбиратися, але ми маємо давати на підпис ідеальний з юридичної точки зору документ», – запевнив Смирнов.

Заступник Єрмака пригадує, що за оновленим законом «Про санкції» можна не лише блокувати, а й конфіскувати активи ворогів. Таке рішення ухвалює Вищий антикорупційний суд. Оскільки новий закон набув чинності в травні, за всі запроваджені до цього санкції довелось би переголосувати.

Третій аргумент юриста – відсутність фільтра, який би перевіряв папери і підтверджував, що санкції обґрунтовані. Ідеться про державний орган, а він, Міжвідомча робоча група з питань санкцій, з’явився лише 30 серпня.

У новостворену комісію Офіс президента переслав рішення, що не дочекалися підпису глави держави. Перелічені вище прізвища кремлівських посіпак вдруге винесли на розгляд РНБО. Після цього вони нарешті потрапили під санкції.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Танці навколо санкцій. Що в ОП вирішили робити з Фрідманом та іншими російськими олігархами? появились сначала на Антикоррупционная правда.

“Последние опубликованные расследования дают основания предполагать, что „скрутки“, за которыми стоит первый вице-премьер-министр и министр экономики Алексей Любченко, привели к потерям бюджета на сумму почти 42 млрд грн. или эквивалент 1,5 млрд долларов”, — говорится в материале.

Издание напоминает, что на пост первого вице-премьера и министра экономики Алексей Любченко пришел с должности главы Государственной налоговой службы. На пост его кандидатуру якобы лоббировал известный предприниматель с репутацией контрабандиста Илья Павлюк.

Одним из ключевых вызовов, который эксперты называли для нового главы ГНС еще в марте-апреле 2020 года стало решение проблемы “скруток” НДС. Масштабы явления оцениваются в 30-60 млрд грн потерь для бюджета ежегодно. Любченко публично заявлял, что налоговикам под его руководством удалось побороть явление “скруток”. Однако они превратились в одну из наиболее масштабных коррупционных схем в стране, которая идет вразрез с антикоррупционным курсом, который декларирует и внедряет Президент Владимир Зеленский, говорится в статье.

Согласно отчету ТСК Верховной рады, в 2020 году через схемы бюджет потерял 27 млрд грн., в частности, период с мая по декабрь 2020 года, когда ГНС возглавлял Любченко, объем “скруток” составил 19,6 млрд грн. или порядка 2,5 млрд грн. ежемесячно. А в период с января по май 2021 года объем транзитно-конвертационного оборота составил 12,4 млрд грн. В дальнейшем СМИ опубликовали данные о том, что и после перехода Любченко на работу в правительство интенсивность “скруток” не уменьшилась. В частности, за период июнь-август 2021 было “скручено” около 9,5 млрд грн.

По данным СМИ, которые ссылаются на аналитические записки правоохранительных органов, фискалы готовы были “не замечать” участие тысяч компаний в схемах за 1% от оборотов по таким сделкам. В частности, именно такая цифра указана в документах, связанных с участием в “скрутках” Государственной продовольственной зерновой корпорации и ее подрядчиков.

Так же из опубликованных в медиа документов известен персональный перечень лиц в руководстве ГНС, которые якобы непосредственно отвечают за реализацию схем. Кроме самого Любченко, координацией, по данным аналитических отчетов, обнародованных в СМИ, занимается и нынешний глава ГНС Евгений Олейников (при Любченко был его заместителем). Также в схеме якобы задействованы помощник Алексей Любченко Сергей Крамар, директор департамента управления рисками ГНС Антон Чиж, начальник управления рисков Александр Осаволюк.

В опубликованных накануне документах, связанных с ГПЗКУ, также фигурирует фамилия помощника Любченко, бывшего главы ГФС и Фонда госимущества, Игоря Билоуса. По данным авторов записки, Билоус, в частности, якобы лично отбирал компании для участия в “программе” по “скруткам” с помощью ГПЗКУ, которая занимается закупками и экспортом зерна.

Журналисты также напомнили, что в медиа несколько недель назад появились сигналы о том, что Любченко якобы пытался “продлить” свое пребывание на должности, предлагая кому-то в высшем руководстве страны взятку в 5 млн долларов. “Однако даже в этой полумифической истории собеседник отвечает „Любченко“, что того считают слишком токсичным, поскольку он дескать незаконно присвоил уже не одну сотню миллионов на своем посту. Впрочем, источники во фракции СН и в правительстве утверждают, что такого рода диалоги — не слишком далеки от истины и „усталость“ от информскандалов с участием первого вице-премьера достигает предельных значений. Попытки чиновника „заглушить“ эти скандалы волной „положительных новостей“ не увенчались успехом”, — говорится в материале.

“Сейчас схемами с неуплатой НДС собирается активно заниматься вновь созданное Бюро экономической безопасности. Однако, для реальной эффективности необходимо вначале побороть политическую первопричину существования схем — привлечь к ответственности чиновников-организаторов. Первым шагом для этого должна стать отставка первого вице-премьера и министра экономики Алексея Любченко”, — резюмирует издание.

Сообщение Министр экономики Алексей Любченко причастен к «скруткам» на сумму очередного транша МВФ появились сначала на Антикоррупционная правда.

Гость из прошлого

На пост первого вице-премьера и министра экономики Алексей Любченко пришел с должности главы Государственной налоговой службы. Это ведомство чиновник возглавил сначала на временной основе, без конкурса в связи с карантином, а затем закрепился в кресле на постоянной основе.

Еще во время обсуждения его кандидатуры у общественности вызывали вопросы его «заслуги» перед правительством Николая Азарова, где Любченко был заместителем руководителя фискального ведомства. Из-за этого Минюст даже устроил «чехарду» с люстрационными документами — сначала подтвердив, что Любченко подпадает под люстрацию, а затем отозвав этот вывод.

Одним из ключевых вызовов, который эксперты называли для нового главы ГНС еще в марте-апреле 2020 года стало решение проблемы «скруток» НДС. Речь о практике формирования фиктивного налогового кредита за счет торговли товарами широкого потребления (бытовой импорт, топливо, продукты питания) и дальнейшей «продажи» такого кредита компаниям, которые хотят уменьшить свою налоговую нагрузку (как правило, экспортеры).

Масштабы явления оцениваются в 30-60 млрд грн потерь для бюджета ежегодно или порядка 3-5 млрд гривен в месяц в зависимости от сезона. При этом все участники «скруток» видны в базах налоговой. Поэтому совершение фиктивных сделок невозможно без участия самих фискалов, которые должны «закрывать глаза» на эти операции.

Любченко публично заявлял, что налоговикам под его руководством удалось побороть явление «скруток». Однако многочисленные расследования — как со стороны профильных журналистов, так и со стороны народных депутатов, в том числе и специально созданной временной следственной комиссии ВР по расследованию злоупотреблений в фискальных органах, выявили, что на самом деле именно при Любченко схемы со «скрутками» стали работать еще активнее.

Более того, они превратились в одну из наиболее масштабных коррупционных схем в стране, которая идет вразрез с антикоррупционным курсом, который декларирует нынешняя власть.

Алексей Любченко

«Король» скруток

Согласно отчету ТСК, в 2020 году через схемы бюджет потерял 27 млрд гривен, в частности, период с мая по декабрь 2020 года, когда ГНС возглавлял Любченко, объем «скруток» составил 19,6 млрд гривен или порядка 2,5 млрд гривен ежемесячно. В период с января по май 2021 года объем транзитно-конвертационного оборота составил 12,4 млрд гривен.

В дальнейшем в прессе публиковали данные о том, что и после перехода Любченко на работу в правительство интенсивность «скруток» не уменьшилась.

В частности, за период июнь-август 2021 было «скручено» около 9,5 млрд гривен. За эти три месяца «скрутки» были зафиксированы во всех регионах Украины, кроме Черновицкой области. Лидерами по таким фактам являются Львовская, Харьковская области и г. Киев, а также Донецкая и Киевская области.

По данным ТСК, в ряде регионов более половины сигналов о необходимости реагирования на скрутки, как выяснила комиссия, попросту игнорируются. Например, во Львовской области налоговики «отработали» только 20% выгодоприобретателей коррупционных схем, в Одесской — 33%, в Харьковской — 45%.

По данным журналистов, которые ссылаются на аналитические записки правоохранительных органов, фискалы готовы были «не замечать» участие тысяч компаний в схемах за 1% от оборотов по таким сделкам. В частности, именно такая цифра указана в документах, связанных с участием в «скрутках» Государственной продовольственной зерновой корпорации и ее подрядчиков.

Так же из опубликованных в медиа документов известен персональный перечень лиц в руководстве ГНС, которые якобы непосредственно отвечают за реализацию схем. Кроме самого Любченко, координацией, по данным аналитических отчетов, обнародованных в СМИ, могут быть причастны и нынешний глава ГНС Евгений Олейников (при Любченко был его заместителем).

Также в схеме якобы задействованы помощник Любченко Сергей Крамар, директор департамента управления рисками ГНС Антон Чиж, начальник управления рисков Александр Осаволюк.

В опубликованных накануне документах, связанных с ГПЗКУ, также фигурирует фамилия помощника Любченко, бывшего главы ГФС и Фонда госимущества, Игоря Билоуса.

По данным авторов записки, Билоус, в частности, мог лично отбирал компании для участия в «программе» по «скруткам» с помощью ГПЗКУ, которая занимается закупками и экспортом зерна.

Знакомые лица

Несмотря на то, что в медиа фигурируют таблицы с тысячами компаний из разных регионов, источники в правоохранительных органах указывают на устоявшийся перечень бенефициаров схем с НДС. Среди них — преимущественно известные в узких кругах предприниматели, которые фигурируют в различных скандалах, например, связанных с контрабандой.

В частности, речь идет о причастности к «скруткам» структур Василия Костюка во Львове, Вячеслава Стрелковского в Киеве. Также в столичных схемах фигурировали предприниматель Мисак Хидирян, гендиректор Grainexpo EU Севак Чиркинян, соучредитель ООО «Торговый дом Столичный ювелирный завод» Юрий Карфик, фигурант публикаций о конвертационных центрах Игорь Стаковиченко.

В Днепропетровской области в перечень «скрутчиков», задействованных в схемах, в минувшие периоды вошли президент хоккейного клуба «Приднепровск» Сергей Грибков, учредитель Интеркредитбанка и ряда других бизнесов в Днепре Владимир Тугай, предприниматели Николай Кононов, Андрей Кузнецов, Илья Никитин (группа Комбат).

В Харьковской области был назван Сергей Еськов (группа Дигма), на Волыни — Сергей Мостынец (импортер автомобилей и запчастей). Среди других регионов одним из ключевых бенефициаров скруток, по данным аналитиков, является одесский предприниматель Андрей Бобогло.

Примечательно, что у Минфина, который является «куратором» налоговых органов, претензий к работе Олейникова и его подчиненных нет. По словам главы ведомства Сергея Марченко, в ГНС «одна из самых профессиональных команд» в стране. При этом, недавно в одном из комментариев глава подкомитета по вопросам налогообложения налогом на добавленную стоимость парламентского комитета по вопросам финансов, налоговой и таможенной политики Алексей Леонов прямо заявил, что конкурс на главу ГНС, в финал которого вышли Олейников и два его зама «был фиктивный и подстроен конкретно под него».

Хватаясь за соломинку

Несколько недель назад в правительстве и прессе появились сигналы о том, что Любченко якобы пытался «продлить» свое пребывание на должности, предлагая кому-то в высшем руководстве страны солидное вознаграждение. Впрочем, источники во фракции СН и в правительстве утверждают, что такого рода диалоги из области «полумифических», однако признают, что на Банковой уже появилась «усталость» от информскандалов с участием первого вице-премьера. Попытки чиновника «заглушить» эти скандалы волной положительных информповодов успехом особо не увенчались.

Сейчас схемами с неуплатой НДС собирается активно заниматься вновь созданное Бюро экономической безопасности. Однако, для реальной эффективности необходимо вначале побороть политическую первопричину существования схем — привлечь к ответственности чиновников-организаторов.

Антикоррупционная правда

Сообщение Министр экономики Алексей Любченко и «скрутки» НДС. Каковы масштабы крупнейшей схемы уклонения от уплаты налогов появились сначала на Антикоррупционная правда.