Но реакция в этом случае чисто реактивная (простите за тавтологию) – человеку, которого называли держателем теневой кассы от поборов с точек уличной торговли столицы еще задолго до его бегства, явно дали возможность исчезнуть, прихватив с собой часть той самой кассы.

Особенное возмущение у общества вызвал тот факт, что Трубицин, еженедельно рапортовавший Татарову и Ермаку о своих успехах на поприще обилечивания уличной торговли Киева, выехал за границу по разрешению Главного управления разведки, подписанного Будановым. Но это только внешний фактор, подливающий масла в огонь и ложащийся пятном на Буданова.

Куда интереснее то, кто же предупредил Трубицина о надвигающейся опасности и помог организовать то самое письмо от ГУР. По данным журналиста Владимира Бондаренко, в этом принимал активное участие глава Оболонской РДА Кирилл Фесик, с которым Трубицин связан через харьковского олигарха Александра Фельдмана.

Дело в том, что в свое время Трубицин был помощником у Фельдмана. У него же был помощником и нынешний глава «Нафтогаза» Алексей Чернышов, возглавлявший до этого Минрегион. В то время, когда Чернышов был министром, он активно лоббировал интересы ООО «Агрофирма Зодиак», которая по явно поддельным документам 1946 (!) года захватила 74 гектара земли на киевских Осокорках:

К этой фирме причастен небезызвестный Василий Хмельницкий, а совладельцем ООО «Агрофирма Зодиак» значится некий Твердохлеб Михаил Григорьевич:

Этот же Твердохлеб является соучредителем юридической фирмы «Митракс», в которой до назначения на пост главы Оболонской РДА его партнером был Кирилл Фесик:

До 2016 года фирма вообще носила название «Фесик, Сырко и партнеры».

Во времена Януковича этот Твердохлеб был прокурором Деснянского района Киева и обилечивал все плавучие рестораны и отели, щедрой рукой наставленные тогда у берегов Днепра. После Революции Достоинства пытался отсидеться в Киевской областной прокуратуре, но все-таки был люстрирован и подался в адвокатуру, найдя себе пристанище в конторе нынешнего «слуги народа» Фесика.

Это одна сторона медали. Другая состоит в том, что глава Оболонской РДА Кирилл Фесик и сбежавший по квоте ГУР депутат Киевсовета от партии «Слуга народа» Владислав Трубицын еще 25 мая были соучредителями благотворительного фонда «Рідна Оболонь». 26 мая состав учредителей и название фонда изменилось.

Трубицын и Фесик вышли из учредителей фонда 26 мая, как раз, когда по Турбицину подняли шум. Тогда же сам фонд переименовали в «Апшанська полонина». И вот – внимание, вопрос: случайно ли? Ответ, конечно, очевиден.

Вот такая вот любопытная история с Владиславом Трубициным, которого «слуги» исключили из партии, но почему-то не лишили мандата депутата. Впрочем, почему – как раз понятно: не зря же Трубицин еженедельно докладывался в ОПУ лично Татарову о размерах «кассы». Кроме того, судя по материалам следствия, которое ведет САП, его покрывал еще один человек, который в нашей стране значит больше всех. Речь, как вы догадываетесь, идет о руководителе президента Украины Андрее Ермаке.

Ну и совсем неудивительным на этом фоне выглядят связи Трубицина с такими одиозными личностями, как Фельдман, Хмельницкий и прокурор времен Януковича Твердохлеб, бывший в то время одним из приближенных Рената Кузьмина.

Ну и уж совсем неудивительно, что Владиславу Трубицину не только дали все расклады по уголовному делу в отношении его персоны, а и насуетили письмецо от ГУР, позволившее ему невозбранно покинуть Нэньку.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Кто помог сбежать Владиславу Трубицину? В деле всплывают все более интересные имена появились сначала на Антикоррупционная правда.

Депутат оставил Украину через пункт пропуска «Рава-Русская» на собственном Mercedes S 600 – за три дня до заседания ВАКС, где рассматривается дело, в котором Трубицын проходит обвиняемым в получении взятки. С этого момента депутат не вернулся, из-за чего прокурор САП инициировал его объявление в международный розыск.

Письмо Буданова, на основании которого сбежал депутат, датировано 27 января 2023 года. В нем глава ГУР обратился к руководителю пограничной службы с просьбой посодействовать «беспрепятственному пересечению границы» для выезда в заграничную командировку с 28 января по 25 мая пяти лицам.

Список из пяти

Один мужчина из списка – 27-летний Юрий Лихачев. О нем нет публичных упоминаний, но Схемам удалось установить, что он раньше пересекал границу с Трубицыным в одном авто. Также журналисты выяснили, что в 2021 году Лихачев приобрел Mercedes E-200, до этого принадлежавший Людмиле Цурик. Она – владелица киевского клуба книголюбов «Экс-Либрис», активным членом которого является Владислав Трубицын.

Еще один человек – Руслан Шапиро. Он – коллекционер антиквариата, основатель магазинов «Старая коллекция» в Киеве и Харькове. Как и Владислав Трубицын, Руслан Шапиро также – бывший помощник народного депутата Александра Фельдмана. Шапиро заявил, что «выезжал за гуманитарной помощью».

Двое – непубличные лица, подтвердившие, что имели такое разрешение на выезд от ГУР и воспользовались им для ввоза пикапов для нужд обороны. Они заявили, что с Трубицыным и другими мужчинами из списка они не знакомы.

В САП сообщили, что для выезда за границу Трубицын должен заранее сообщить суду о причине своей неявки, что обвиняемый не сделал. Кроме того, у депутата была процессуальная обязанность – по первому вызову появляться на судебные заседания, который он уже дважды нарушил.

Установлено, что Владислав Трубицын в течение 2022-2023 годов, уже имея статус подозреваемого в уголовном правонарушении, неоднократно выезжал за границу на основании ходатайств от Главного управления разведки Минобороны – в частности, 13 ноября 2022 года и 22 января 2023 года.

С запросом о комментарии «Схемы» обратились в Главное управление разведки Минобороны. Представитель ведомства Андрей Юсов отметил, что «пока не может прокомментировать эту информацию».

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Киевский депутат Владислав Трубицын бежал за границу, воспользовавшись письмом от Кирилла Буданова появились сначала на Антикоррупционная правда.

Про це повідомляє The Wall Street Journal.

До лютого минулого року Кірєєв був відомий як банкір: він працював в українських підрозділах Citibank, Credit Lyonnais, ING, Rabobank, а також у Ощадбанку. У лютому він несподівано для багатьох опинився в українській делегації під час переговорів із Росією. 5 березня стало відомо про його загибель під час затримання Службою безпеки України (СБУ).

Українські ЗМІ з посиланням на джерела писали, що його запідозрили у держзраді. Проте Головне розвідувальне управління (ГУР) Міноборони України повідомило, що Кірєєв був його співробітником та загинув під час виконання «спеціального завдання».

У своїй статті The Wall Steet Journal розповідає, як Кірєєв потрапив до ГУРу. Навесні 2021 року керівник спецслужби Кирило Буданов викликав фінансиста до штабу української військової розвідки. Він звернувся до нього з проханням спробувати впровадитись у російську військову розвідслужбу, використовуючи свої зв’язки та контакти.

«У нього було необхідне коло знайомств. Через нього здійснювалися фінансові операції. Він мав контакт з усіма, у тому числі й дуже впливовими людьми», — пояснив Буданов в інтерв’ю WSJ.

Кірєєв погодився на цю пропозицію. Як пише WSJ, він став їздити до Харківської області, де разом із ще одним співробітником військової розвідки на машині перетинав кордон із Росією. Він повертався за кілька днів, після чого передавав зібрану інформацію Буданову.

«Він отримував інформацію про все. Світ спецслужб та світ фінансів завжди пов’язані, як і світ криміналу, принаймні у наших країнах», — зазначив Буданов.

За його словами, коли восени 2021 року розвідслужби США почали попереджати Україну про російську загрозу, Кірєєв дізнався зі своїх джерел про вторгнення, що готується, і першим в Україні забив на сполох.

Напередодні вторгнення, 23 лютого, Кірєєв передав нові розвіддані Буданову. З них випливало, що рано-вранці президент Росії Володимир Путін віддав наказ про вторгнення. Кірєєв знав також і одну з головних цілей першої атаки Росії, пише газета.

Видання нагадує, що 8 ранку 24 лютого російські військові гелікоптери висадили військовий десант в аеропорту «Антонов» під Києвом. За словами Буданова, саме завдяки отриманій від Кірєєва інформації вдалося перекинути до аеродрому додаткові сили. Після запеклих боїв аеродром стало неможливо використати як плацдарм для наступу на Київ.

«Якби не Кірєєв, швидше за все, Київ був би взятий», — сказав Буданов.

Після того, як російський бліцкриг на Київ було зірвано, Буданов попросив Кірєєва взяти участь у російсько-українських переговорах, що відбулися наприкінці лютого-початку березня у Білорусі.

Кірєєв розумів, що йому буде ризиковано брати участь у переговорах, бо стане очевидним його зв’язок з українськими спецслужбами. Але незважаючи на це, він погодився.

«Ну, чорт забирай. Раз Батьківщина сказала «треба», я поїду», — сказав він одному зі своїх охоронців.

Буданов розповів, що перед другим раундом переговорів у Білорусі, в ніч проти 3 березня, Кірєєву зателефонували з офісу начальника контррозвідки СБУ Олександра Поклада та передали, що він просить про особисту зустріч. У день другого раунду переговорів Кірєєв разом зі своєю охороною та агентами військової розвідки, які теж мали брати участь у поїздці до Білорусі, вирушив на Київський вокзал. Він попередив охоронців, що їм не варто втручатися у разі його арешту.

Біля Софійського собору у центрі Києва кілька мікроавтобусів із агентами СБУ перехопили машину Кірєєва. Його охоронців роззброїли, а самого Кірєєва посадили у мікроавтобус та відвезли у невідомому напрямку. Приблизно через півтори години співробітників військової поліції було викликано до місця виявлення тіла Кірєєва.

Кірєєва було поховано з військовими почестями на Байковому цвинтарі в Києві. Його могила знаходиться поряд із могилою першого міністра закордонних справ України.

«Антикорупційна правда»

Сообщение На початку війни Київ вистояв завдяки шпигуну-банкіру, якого вбила СБУ появились сначала на Антикоррупционная правда.