Ключевую роль в этой истории играет компания ООО «2К», ранее действовавшая под названием ООО «ПРЕ МАТЧ». Несмотря на значительный уставный капитал — более 56 миллионов гривен — структура была переоформлена на нового владельца за сумму, которая выглядит непропорционально малой, что может свидетельствовать о формальном характере сделки.

Дополнительные вопросы вызывает факт получения лицензии на домен prematch.com.ua, несмотря на судебный запрет, связанный со спором о бренде. Таким образом, компания продолжила деятельность, фактически игнорируя ограничения, установленные судом.

Формальный владелец бизнеса имеет опыт работы в сфере микрокредитования, где работала в компании, связанной с Романом Катеринчуком. Её профессиональная среда тесно переплетается с рядом финансовых структур, в которых фигурируют лица из его окружения.

В схеме также прослеживаются компании с признаками транзитных или технических предприятий. Через них могли осуществляться финансовые операции, направленные на перераспределение средств и маскировку их происхождения.

Расследование указывает и на более широкие связи — в частности, с политическими и бизнес-кругами, имеющими опыт работы в государственных структурах и крупных корпорациях. Эти контакты могут объяснять устойчивость бизнеса и его способность функционировать несмотря на формальные ограничения.

Отдельное направление — участие в схеме компаний с минимальной деятельностью, где фигурируют лица без очевидного опыта в финансовой сфере. Это может свидетельствовать об использовании номинальных руководителей или подставных структур.

Также прослеживается региональный аспект, где отдельные фигуранты связаны с бизнесом и политическими кругами, ранее фигурировавшими в резонансных делах.

В итоге эта история демонстрирует многоуровневую систему, в которой игорный бизнес сочетается с финансовыми инструментами, кадровыми связями и политическим влиянием. Именно такая комбинация, по версии авторов расследования, позволяет подобным структурам функционировать даже в сложной регуляторной среде.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Казино под прикрытием: как Prematch обходит закон и судебные решения появились сначала на Антикоррупционная правда.

Коли в ситті та законослухняній Швейцарії на березі Женевського озера раптом з’явилася громадянка Ізраїлю Лариса Черток і почала скуповувати вілли, яхти, квартири, гелікоптери та літаки, влада країни відразу взяла її на замітку – офіційний рівень доходів та спосіб життя Лариси Валеріївни вступали у явну суперечність. з другом.

Коли Лариса Черток звернулася з проханням про натуралізацію, її фінансовим становищем зайнялися у фінансовому відділі Федеральної служби розвідки Швейцарії (FIS). І наполегливо рекомендували у проханні пані Черток відмовити. Заявивши, що вона є лише прикриттям для непрозорих угод і приховання майна свого брата. Братом Лариси Валеріївни виявився Ігор Валерійович Коломойський, що одразу прояснило невідповідність у способі життя Лариси Черток.

Вона спробувала опротестувати відмову про надання громадянства в суді, але натомість отримала публічне розслідування своєї причетності до афер свого куди більш відомого брата. У суді Лариса Черток повідомила, що розкішні вілли та апартаменти у Швейцарії вона придбала на чесно зароблені гроші, які їй позичив батько та банк Claridon Leu (нині Credit Suisse). Суд, у свою чергу, пояснив, що вона «не надала жодних податкових документів про свої доходи та активи».
Заодно співробітники FIS з’ясували, що Ігор Коломойський мав «тісні зв’язки з російсько-українською організованою злочинністю», а Лариса Черток мала «доступ до нелегальних засобів і злочинних кіл». Крім цього, за даними FIS, Черток «допомагала Коломойському грошима невідомого походження», коли його активи заморозили. «Між діяльністю Коломойського та діяльністю його сестри немає жодного кордону», — встановила FIS, яка цитується у рішенні суду.

У результаті в лютому 2022 року суд вирішив, що натуралізація сестри олігарха «поставить під загрозу внутрішню чи зовнішню безпеку Швейцарії».

Далі персоною такої цікавої особистості, як сестра олігарха, що розшукується Штатами, зацікавилася преса і публіці стали відомі інші подробиці з її життя та діяльності. Водночас трохи прояснилося походження «чесно зароблених грошей».

Власне, розслідування про Ларису Черток вже не перше – ще у 2019 році, коли вона потрапила у поле зору журналістів Швейцарії, OCCRP (Центр з дослідження корупції та організованої злочинності – Organised Crime and Corruption Reporting Project) – об’єднання ЗМІ та окремих репортерів, які займаються журналістськими розслідуваннями. ) провів власне розслідування.

Частина цього розслідування теж стала основою відмови у натуралізації Ларисі Черток. Як повідомляв OCCRP, «Коломойський відкрито зізнався у дачі хабарів на мільйони доларів Коломойський відкрито зізнався у дачі хабарів на мільйони доларів». Черток намагалася оскаржити цей факт, але суд визнав це повідомлення вірним і заявив, що немає причин сумніватися в незалежності журналістського колективу OCCRP.

Як встановили журналісти, Лариса Черток веде справи від імені Коломойського як мінімум з 2004 року. І неодноразово допомагала йому укладати угоди. Наприклад, у 2007 році вона розписалася як свідок купівлі частки у Central European Media Enterprises Ltd. за $110 млн. Ця угода допомогла Коломойському надалі оволодіти українським телеканалом 1+1. Судячи з подальшого розвитку подій в Україні, ця угода окупилася сторицею.

А через швейцарську фірму Gehold SA, засновником якої була Лариса Черток, Коломойський приватизував частку у найбільшому українському гірничодобувному підприємстві «Суха Балка».

У суді Лариса Валеріївна заявила, що гроші на купівлю нерухомості у Швейцарії їй також виділяє чоловік, громадянин Ізраїлю Володимир Маркович Черток. Проте перевірка фінансового стану Володимира Чертока показала, що його доходи не дозволяють купити і десяту частину того, чим володіє його дружина.

Володимир Черток у 2017 році зареєстрував у Женеві фірму «Укрмайнінг СА». Сфера діяльності – індустрія інженерних послуг, штат – 4 співробітники, а річний дохід 406 тисяч доларів, що за швейцарськими мірками дуже середньо. В Україні Черток є співвласником фірми з такою самою назвою. Вона зареєстрована у Нікополі, а сфера діяльності – інжиніринг, геологія, геодезія та посередництво у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами.

Розмір статутного капіталу фірми – одна тисяча гривень, особливими фінансовими результатами фірма також не може похвалитися.

Ще один бізнес зятя Коломойського – туристичний. Він є бенефіціаром компанії «Сентоза-Тур», сайт якої не працює.

Судячи з звітності, справи тут не кращі, тому грошей від «бізнесу» чоловіка на все майно Лариси Валеріївни у Швейцарії явно не вистачає.

Крім того, Черток, Коломойський та Вадим Рабінович значаться в керівництві Європейської ради Єврейської громади , зареєстрованій у Женеві.

Володимир Черток має сторінку в соцмережах, завдяки якій ми дізнаємося, що їздить він на автомобілі «Тесла» і часто подорожує світом:

Сторінка малоактивна, тому почерпнути звідти якусь інформацію складно.

Щодо самої сестри Коломойського, то в Україні в неї зареєстрованих бізнесів немає. Що, втім, логічно – виходець із СРСР Коломойський явно зарезервував свою сестру для того, щоб виводити на неї майно, і не хотів світити її ім’я на будь-яких підприємствах.

Висновок про те, що єдине джерело доходу, що пояснює походження активів Лариси Черток у Швейцарії та Франції – від вілл на березі Женевського озера до мега-яхт, пришвартованих на Лазурному березі – гроші Коломойського, підтверджується експертизою фінансів олігарха, проведеної Kroll, американською фірмою. що займається корпоративними розслідуваннями та консультуванням з ризиків. Згідно з висновками Kroll, «ні Лариса Черток, ні її чоловік Володимир не мали незалежної кар’єри в бізнесі, яка могла б самостійно створити такі активи».

У той же час портфель майна та інвестицій Лариси Черток вказує на те, що він великий: від її ролі в управлінні сімейною консьєрж-службою для надбагатих до її зв’язків із художньою галереєю, яка обслуговує багатих у Старому місті Женеви.

Наприклад, вона була генеральним директором Cad Cool, нішевою компанією, яка допомагає багатим людям витрачати свої гроші. За словами англійського юриста , який брав участь у позові проти компаньйона Коломойського, Боголюбова, «Cad Cool насправді є офісом сімейного бізнесу Коломойського, чиї послуги також надаються сім’ї та друзям». Реклама компанії говорить про те, що її «парк автомобілів включає Aston Martin, Lamborghini, Porsche та Ferrari». З одного переліку можна зрозуміти, що активи Cad Cool становлять щонайменше мільйони доларів.

Крім того, в результаті розслідування OCCRP стало відомо деяке інше майно, яким володіє (або володіла), принаймні – формально Лариса Черток. Це – вілла на березі озера Леман (також відомого як Женевське озеро) у фешенебельному селі Аньєр.

Будинок Черток площею 1200 квадратних метрів було збудовано за індивідуальним замовленням у період з 2008 по 2010 рік. У ньому є критий та відкритий басейни, автономний спа-центр та підвальні приміщення для домашнього персоналу.

На супутникових знімках видно три моторні яхти, що пришвартовані біля вілли.

Згідно зі звітом Kroll, Черток купила будинок за 32 мільйони доларів. Їй також належить квартира у Женеві вартістю 6 мільйонів доларів.

Інші записи вказують, що Черток діяла від імені Коломойського принаймні з 2004 року. До 2016 року вона була 51-відсотковим власником кіпрської фірми Titan Fleet Holdings Ltd., яка у свою чергу володіє французькою яхтовою фірмою Titan Fleet Management Sarl зі штаб-квартирою на французькому курорті Гольф-Жуан на Лазурному березі. На сайті Titan Fleet вона описувалася як «компанія з управління яхтами». Лариса Черток також зазначалася як партнер Cad Cool на сайті цієї компанії .

У 2016 році Чертока у структурі власності Titan Fleet Holdings замінили кіпрські юристи, які мають тісні зв’язки із бізнесом Коломойського. Потім право власності перейшло до менеджерів компанії, двох капітанів яхт, Ніколаса Сев’єра та Чарлі Беттелла. На сайті Titan Fleet Holdings стверджувалося, що два капітана започаткували компанію «у відповідь на особливі потреби групи власників суперяхт, які відчували, що їхні вимоги ігноруються».

Ми не дарма наводимо всі гіперпосилання вище — спробуйте перейти по них. І ви побачите, що вони неактивні, а вся інформація ретельно підчищена. Кіпрську Titan Fleet Holdings ліквідовано 30 грудня 2021 року.

Після того, як Ігорем Коломойським та його партнером Геннадієм Боголюбовим активно зацікавилися фінансові органи США, Коломойський почав активно скорочувати присутність свого бізнесу у Швейцарії.

Сам олігарх ховається від міжнародного правосуддя в Україні, влада якої завзято не помічає запитів свого стратегічного партнера – США – про видачу їм Ігоря Коломойського.

Однак рішення про виведення частини активів зі свого володіння та реєстрація їх на свою сестру Ларису Черток було дуже далекоглядним кроком олігарха. Хоча в сучасному світі неможливо сховати все і подружжя Черток сильно поплескали останнім часом, сестрі Коломойського значною мірою вдалося зберегти активи свого брата.

P.S. У 2018 році в Нацбанку заявили, що міжнародна детективна компанія Kroll за підсумками аудиту Приватбанку підтвердила, що перед націоналізацією колишні акціонери вивели з банку 5,5 мільярда доларів.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Лариса Черток, або куди Ігор Коломойський ховав свої капітали появились сначала на Антикоррупционная правда.

Бывший глава наблюдательного совета «ПриватБанк» Владимир Стельмах, который возглавлял банк в период незаконного вывода денег в пользу подконтрольных Коломойскому и Боголюбову компаний, до сих пор не является фигурантом уголовного дела.

Владимир Стельмах, возглавлявший Национальный банк  в периоды 2000-2002 и 2004-2010 годов, стал главой наблюдательного совета «ПриватБанка» решением набсовета в апреле 2015 года вместо одного из двух крупнейших акционеров банка Геннадия Боголюбова. В период его руководства, в «ПриватБанке» продолжала действовать масштабная схема растраты средств, путем вывода денег под видом кредитования на счета компаний связанных с Коломойским и Боголюбовым. В частности, в расследовании OCCRP, которое базируется на аудите, проведенном американской компанией по корпоративным расследованиям и оценке рисков Kroll, отмечается, что масштабные скоординированные мошеннические действия акционеров и менеджмента банка нанесли ущерб минимум на 5,5 млрд  долларов.

«ПриватБанк» начал деятельность на Кипре в конце 1990-х, когда Стельмах был заместителем главы Нацбанка. С тех пор ни один украинский кредитор не получил разрешение от НБУ на открытие заграничного отделения. После того, как средства поступили на Кипр, их перечисляли через систему международных переводов SWIFT разным оффшорным компаниям. Поскольку кипрские регуляторы рассматривали отделение банка как отдельную юридическую единицу, независимую от материнской украинской компании, они никогда не сообщали о денежных потоках украинским властям.

Кипрскими счетами в свою очередь владели офшорные компании, многие из которых зарегистрированы на Британских Виргинских островах. Информация о владельцах этих компаний скрыта, но в отчете Kroll говорится, что ими фактически управляли из штаб-квартиры «ПриватБанка» в Днепре. Так «банк в банке» организовал своеобразную финансовую пирамиду. Кредиты предоставлялись подставным украинским и оффшорным компаниям, которые использовали средства для оплаты фиктивных контрактов с другими компаниями. Затем эти компании использовали для погашения кредитов, полученных от «ПриватБанка». Таким образом, деньги продолжали обращаться через банк, создавая впечатление, будто кредиты возвращаются. На самом же деле компания несла существенные финансовые риски.

За восемь лет до национализации «ПриватБанка» через три компании, зарегистрированные на Британских Виргинских островах, прошло около 35 млрд долларов. Еще более 11 млрд прошли через компанию, зарегистрированную в Федерации Сент-Китс и Невис, и 6,5 миллиарда — через фирму в Великобритании. Согласно свидетельствам адвокатов национализированного банка во время суда в Лондоне, эта деятельность имела все признаки отмывания денег.

Средства также циркулировали между личными счетами Коломойского и Боголюбова и счетами управляемых ими предприятий. Это свидетельствует о том, что между корпорациями олигархов и их собственными финансами не было четких границ. В  феврале 2021 года НАБУ сообщила о подозрении трем экс-чиновникам «ПриватБанка». Один из них на то время находился в СИЗО, двое других фигурантов дела выехали за рубеж.

В конце марта 2021 года НАБУ объявило в розыск экс-главу правления «ПриватБанка» Александра Дубилета. Как утверждают следователи, он с двумя подчиненными причастны к растрате 8 млрд гривен перед национализацией банка.

Экс-первый замглавы правления Владимир Яценко в сговоре с бывшим председателем правления Александром Дубилетом и экс-руководительницей департамента финансового менеджмента банка Еленой Бичихиной растратили почти 137 млн ​​грн. Как считают органы правопорядка, эти деньги за день до национализации банка безосновательно перечислили страховой компании «Ингосстрах». Эта фирма признана Национальным банком  связанной с владельцами ПБ. К тому же, по данным следствия, владельцами СК «Ингосстрах» был Яценко и другие служащие финучреждения.

Также Дубилета подозревают и в причастности к растрате 8,2 млрд гривен средств «ПриватБанка». Следствие установило, что в декабре 2016 года, накануне национализации, Дубилет распорядился перечислить 314,9 млн долларов (8,2 млрд гртвен по курсу НБУ) с корреспондентского счета, открытого в одном из европейских банков, как погашение задолженности по ранее выданным аккредитивам двум компаниям-агротрейдерам Louis Dreyfus Suisse S.A. и Quadra Commodities S.A. Исполнителями этого распоряжения были в то время заместитель председателя правления Людмила Шмальченко и начальница департамента поддержки межбанковских операций казначейства ПБ Надежда Конопкина.

Для прикрытия фактической растраты средств ПБ и придания вида законности этой схеме бывший топ-менеджмент банка подделал банковские документы и провел фиктивное кредитование связанного с банком оффшора Claresholm Marketing Ltd. Таким образом это лицо сделали должником именно на ту сумму, которую вывели через погашение аккредитивов другим компаниям.

Помимо этого, Дубилет и два топ-чиновника банка подозревались в растрате чужого имущества на сумму 136 млн гривен. Следствие предполагает, что накануне признания банка неплатежеспособным в декабре 2016 года Дубилет направил в банковское учреждение в одной из стран Евросоюза письма с просьбой погасить задолженность двух крупных агропредприятий по ранее выданным аккредитивам за счет средств «ПриватБанка», которые хранились на корреспондентском счете в этом банке. Впрочем, несмотря на внимание следствия к топ-чиновникам «ПриватБанка», глава наблюдательного совета Владимир Стельмах, который занимал должность в период активного вывода средств, остается вне подозрений, а его роль в коррупционных схемах не рассматривается.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Хищение 8 млрд гривен из «ПриватБанка»: стали известны фигуранты и детали схемы появились сначала на Антикоррупционная правда.

Отмечается, что ООО с иностранными инвестициями «Новофарм» имело долгов перед кредиторами на сумму 10,44 миллиарда гривен. В ходе ликвидационной процедуры компания погасила задолженность в 2,7 миллиона гривен. Остальную сумму компании, которую признали банкротом 22 апреля 2021 года, можно сказать, что «простили».

«Согласно ч. 7 ст. 64 Кодекса Украины по процедурам банкротства требования, не погашенные в связи с недостаточностью имущества, считаются погашенными», – говорится в определении суда.

В судебных материалах есть данные Генпрокуратуры о том, что Нацбанк признал «Новофарм» лицом, связанным с «ПриватБанком». В документах говорилось, что перед национализацией банка (16 декабря 2016) он открыл кредитную линию для компании с лимитом 3,2 миллиарда гривен под 10,5%. В качестве обеспечения по кредитным обязательствам Pointex Sale LLP предоставила «ПриватБанку» евробонды на сумму 80 миллионов долларов, которые банк выпустил через UK SPV Credit Finance plc. Эти бумаги при национализации банка попали под списание.

Журналист Юрий Николов на своей странице в Facebook объяснил схему с компанией «Новофарм» гораздо проще. По его словам, в свое время олигарх Игорь Коломойский заключил между «ПриватБанком» и разными фирмами-«прокладками» соглашений на 160 миллиардов гривен и последние успели забрать кредитные деньги. А когда банк национализировали, эти фирмы попросили вернуть кредиты, которые они взяли, но те уже не имели из чего возвращать.

«В том числе отказалась возвращать 4,3 миллиарда фирма «Новафарм», которую в рамках уголовного производства Генпрокуратура признала связанной с «Приватом». И вот пока мы все отвлеклись на какую-то войну, на какие-то там смерти, на какое-то уничтожение государства Украина…суд взял и хлопнул эту фирму «Новафарм», списав ее долги перед уже государственным «Приватом», — отметил журналист.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Фирме олигарха Игоря Коломойского списали долги на 4,3 миллиарда появились сначала на Антикоррупционная правда.