Четверо жителей Тернопольской области, используя свое служебное положение, похитили беспилотники общей стоимостью почти 6 миллионов гривен из почтовых отправлений. Дроны, предназначенных для украинских военных, злоумышленники продавали через интернет по заниженным ценам. Об этом сообщает пресс-служба Национальной полиции.

Сообщение В Тернопольской области разоблачили схему кражи дронов для ВСУ на 6 млн гривен появились сначала на Антикоррупционная правда.

Фигуранты подбирали свободные участки и подделывали техническую документацию. Они фиктивно указывали о якобы наличии уже построенных на участках домов, что позволяло легализовать сделку. При содействии «карманных» нотариусов, дельцы вносили ложные сведения в государственные реестры.

Из-за противоправной схемы злоумышленники намеревались вывести из собственности территориального общества 75 земельных участков общей площадью около 7,5 га. По предварительной оценке стоимость земли превышает 100 млн гривен.

По предварительным данным, земли территориального общества незаконно переоформлялись на подставных лиц.

Уголовное производство открыто по статье несанкционированных действий с обрабатываемой информацией в автоматизированных системах (ч. 3 ст. 362 УК Украины). Судом наложен арест на указанные земельные участки.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение В Киеве коррупционеры украли 75 земельных участков появились сначала на Антикоррупционная правда.

У грудні 2016 року Приміч отримав від суб’єктів інкасації 263 тис.гривень. Надалі зазначені кошти він не передав сектору перерахунку та зберігання валютних цінностей № 3. Такі дії кваліфіковані судом за ч. 1 ст.367 КК, як службова недбалість.

У судовому засіданні Євген Приміч своєї вини не визнав, повідомивши, що у той день вони об’їздили майже 25 об’єктів, де від спеціально уповноважених на це осіб, прийняли грошові кошти. Під кінець робочого дня він, та його напарник, привезли сумки з грошима в приміщення Мукачівського відділення АТ «Ощадбанк». Оскільки сейфа за їх бригадою не було закріплено, тому сумки з грошима він склав на підлогу в кімнаті зберігання коштів.

Далі його колега відніс сумки з грошима у сектор перерахунку банку, де ці кошти прийняла завідуюча сектором перерахунку. У той день жодних претензій щодо здачі коштів не було. Приміч зазначив, що неодноразово нарікав на відсутність сейфа.

У кінці робочого дня він не витримав такої неналежної організації роботи та повідомив, що відмовляється працювати в таких умовах. Наступного дня він вже не вийшов на роботу, а поїхав у Київ де влаштувався неофіційно на роботу. Його колега, що працював з ним 24 грудня підтвердив слова Приміча, зазначивши, що кошти як завжди склали в кімнаті схову цінностей і пішли додому.

Втім, 27 грудня стало відомо про зникнення коштів. За словами начальника сектору безпеки Мукачівського відділення стало відомо, що зникла інкасаторська сумка з коштами в сумі 85 тис. гривень. Несподівано для всіх на наступний день Приміч на роботу не з`явився та не відповідав на телефоні дзвінки.

У вечері того ж дня, один з родичів Євгена Приміч погодився погасити суму, яка зникла в розмірі 85 тис. гривень. Втім, уже наступного дня стало відомо, що зникли й інші інкасаторські сумки. Відомості щодо пропажі сумок почали надходити поступово, після того, як клієнти банку з`ясовували, що кошти на рахунок не поступили.

Суд визнав Євгена Приміч винним за ч.1 ст. 367 КК.  Йому призначили покарання у вигляді штрафу в розмірі 8,5 тис. гривень, звільнивши від покарання у зв’язку з закінченням строків давності. Водночас суд задовольнив цивільний позов АТ «Ощадбанк» зобов’язавши Євгена Приміч сплатити 263 тис. гривень на користь банку.

«Антикорупійна правда»

Сообщение Закарпатського інкасатора визнали винним в крадіжці 263 тисяч гривень появились сначала на Антикоррупционная правда.

Подія трапилась у березні в вечірній час у селі Копилів на Київщині. Обвинувачений із товаришем, матеріали на якого виділені в окреме провадження, переховуючись від артилерійських обстрілів окупантів, проникли в будинок сусіда, зламавши вікно.

У підвалі знайшли ключі від машини, а також скляну банку з конвертом, всередині якого були дві тисячі доларів. Вони сіли за кермо і поїхали, прихопивши гроші з собою. Авто залишили у Житомирській області.

Чоловік вину визнав повністю і розкаявся. Розповів суду, що машину взяли, щоб втекти з-під обстрілів. Коли шукали ключі від авто, знайшли ще й гроші, які також забрали.

Обставинами, що пом’якшують покарання, вважаються щире каяття й активне сприяння розкриттю злочинів, добровільне відшкодування завданого збитку.

Враховуючи особу обвинуваченого, а саме, що він  раніше не судимий, злочини скоїв в умовах активної фази війни та постійних обстрілів, шкоду потерпілій у повному обсязі відшкодував, суд вважає, що мета покарання може бути досягнута і без реального його застосування.

За сукупністю злочинів громадянина засудили до 5 років позбавлення волі, звільнивши від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки.

«Антикорупційна правда»

Сообщение На Київщині чоловіка, котрий втік від окупантів на автомобілі сусіда, покарали за викрадення появились сначала на Антикоррупционная правда.

Щоправда, висновок Держаудитслужби звучить дещо м’якше – «за результатами ревізії виявлено фінансових порушень на загальну суму 41 млн грн» — але суть від того не змінюєтья: гроші вкрадено, пише «Антикор».

За нинішнім курсом – це мільйон доларів. Що для невеличкого містечка досить велика сума. Але вкрадено ці гроші протягом 2018-2021 років, коли курс коливався в межах 25-28 гривень за долар. Так що хтось «піднявся» зовсім непогано, погодьтеся. Хто конкретно цей «хтось» — встановить слідство, але вже зараз можна з упевненістю сказати – без міського голови тут однозначно не обійшлося.

Скільки конкретно «заробила» Ольга Михайлівна Попенко на цих оборудках – теж хай встановлює слідство. Звісно, сама вона буде відхрещуватися від цих крадіжок, стверджуючи, що у всьому винні підлеглі, але ж кінцеві документи, за якими виділялися кошти з міського бюджету на ті роботи, ціни на які завищувалися, підписувала саме вона. Тому розказувати можна будь-що, але реальність така: під керівництвом міського голови Прилук Ольги Попенко вкрадено 41 мільйон гривень.

Як випливає з висновку аудиторів, «здійснено зайві видатки коштів міського бюджету на оплату ремонтно-будівельних робіт трьом підрядникам, якими завищено обсяги та вартість ремонтно-будівельних робіт в 2018-2020 роках (улаштування чаші басейну, електромонтажні роботи, улаштування зовнішнього водогону, придбання та монтаж обладнання, установлення блоків дверних та віконних, улаштування покриттів із гарячих асфальтобетонних сумішей, улаштування основи під тротуари у більших обсягах ніж передбачено договором)».

Для тих, хто не знає стану справ у Прилуках, це не каже нічого, крім того, що була застосована класична схема крадіжок із бюджету – завищення ціни і отримання відкату. Але прилучани можуть розповісти деякі деталі. І будуть довго чухати потилиці, намагаючись зрозуміти, де саме стараннями Ольги Михайлівни «улаштовувалася чаша басейну». Бо басейн вона обіцяла у своїй передвиборчій програмі, але існує він досі у її фантазіях. І де саме «улаштовувалася» ота «чаша» — невідомо нікому.

Щодо «електромонтажних робіт», то йдеться, скоріш за все, про встановлення нових світильників на старі бетонні стовпи. Які куплені, як говорять джерела у міській раді, рівно втричі дорожче за середню пропозицію на ринку. Де був влаштований зовнішній водогін – така сама загадка, як і чаша басейну. Але гроші на нього також списали.

Ще одне «велике будівництво» Ольги Попенко – вуличний туалет у міському парку. Замість встановити сучасну модульну конструкцію, як це зробили у сусідньому Пирятині, у Прилуках збудували страшну цегляну коробку. В самісінькому центрі міста, у єдиному міському парку. До тогож модульний туалет коштував би втричі менше. Але в ньому було явно неможливо «установлення блоків дверних та віконних», на які, згідно висновку аудиторів, було завищено ціни. Ось вам, прилучани, і відповідь на ваше питання – чому у місті стоїть оте страхоопудало, яке називається туалетом.

Але найцікавіше стосується «улаштування покриттів із гарячих асфальтобетонних сумішей, улаштування основи під тротуари у більших обсягах ніж передбачено договором». Бо дороги і тротуари у Прилуках – то тема, якою місцева опозиція б’є міську владу ось уже років десять-п’ятнадцять. Справа в тому, що підряди на виконання цих робіт всі ці роки одержують структури, афілійовані з народним депутатом від Блоку Юлії Тимошенко Валерієм Дубілем. Назви фірм міняються, але не міняється якість робіт – через півроку весь асфальт перетворюється на ями. Майже всі міські голови (за цей час їх змінилося вже четверо) слухняно підписували кошториси, подані виконавцем робіт по асфальтуванню доріг міста. Ольга Попенко, яка теж є представником БЮТ, — не виключення.

Власне, все, що твориться у провінційних Прилуках, відоме жителям будь-якого українського містечка. Нічого нового аудитори не відкрили. Це класичний розпил і відкат. Ціни на роботи, які фінансуються з міського бюджету, завищуються, з надлишково сплачених коштів міський голова і ключові посадовці отримують відкат. Результат – ями на дорогах, розгромлена інфраструктура і явна невідповідність рівня життя міського голові отриманій заробітній платі.

У ситуації Прилук відмінність хіба в тому, що місто, яке ще донедавна давало дві третини надходжень до бюджету області і забезпечувало один відсоток національного бюджету України, перетворилося на гидку корупційну яму, яку обходять десятою дорогою потенційні інвестори.

За роки правління в місті Ольги Попенко з обіцяних «інвесторів» тут з’явилися хіба три гіпермаркети від відомих мереж. Але ці «інвестиції» доволі сумнівні – мережеві магазини змусили згорнутися кілька десятків місцевих підприємців, які просто розорилися. А сотні людей, які у них працювали, поїхали в Польщу. Що стосується виробництва, то воно знаходиться приблизно там, де і басейн – у фантазіях міського голови.

Однак така ситуація, як бачимо, не заважає активно «пиляти» міський бюджет. Мільйон доларів за три роки – доволі непогаго як для міста, в якому живе не більше сорока тисяч жителів. По тисячі гривень з кожного, якщо перевести на суху мову цифр.

P.S. До речі, як писав «Обозреватель», оплата «праці» міського голови Прилук Ольги Попенко становить близько 90 000 гривень на місяць.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Ольга Попенко: Як під керівництвом мера Прилук із бюджету вкрали більше 40 мільйонів грн появились сначала на Антикоррупционная правда.