І зрадникам варто було б зрозуміти, що це не одноразова кампанія. Це програма, так би мовити, вічна. Ось засвітився, наприклад, дехто Стремоусів як «заступник голови Херсонської області» – і тепер перебуває у списках пріоритетних цілей українських спецслужб довічно. І це не надовго. Не до старості. До першої неуважності. Я вже не говорю про цілком ймовірну ситуацію, коли, наприклад, росіяни вирішать спішно покинути Херсонську область. Вже не мостами, на жаль, але хоч понтонними переправами. Чи знайдеться на них місце для стремоусових, сальдо та іншої мерзості? Звичайно ж ні. Зрадників не люблять навіть орки.

Зрадники за своєю природою тупі. Заради якоїсь хвилинної вигоди вони йдуть на повне обнулення не лише свого життя, а й усього потомства. Не в значенні фізичного знищення. А в сенсі того, що нащадкам доведеться міняти прізвище. Тому що стремоусові, крижанівські, сальдо та інша мерзота, незважаючи на власну дрібнотравчастість – в історію таки увійдуть. Увійдуть саме як зрадники, тим самим прирікаючи на ганьбу та власне потомство. Адже Юду пам’ятають вічно, чи не так?

До речі про Валентина Крижановського. У ніч на 29 липня на території колишньої виправної колонії № 210 смт Оленівка російська мерзота знищила, ймовірно, термобаричним боєприпасом понад 50 українських полонених воїнів з «Азова» та інших підрозділів. Вони здалися в полон в обложеному Маріуполі. Здалися під певні гарантії. Одним із переговорників, які давали ці гарантії, був Валентин Крижановський. Гарантії, як бачимо, були підло порушені. Крижанівський і до цієї події заробив собі на швидку смерть і вічну ганьбу. Але після трагедії в Оленівці – його дітям та родичам краще б поміняти прізвище. Тому що тата-зрадника в Україні пам’ятатимуть дуже довго. І проклинати.

Крижанівський за своєю тупістю думав, що увійде парадним маршем із російськими мразями до Києва і обійме якусь посаду, на якій можна буде так само красти, як крав Крижанівський, будучи офіцером СБУ. Або навіть більше. Але вийшло інакше. Вийшло так, що тепер доведеться жити у вічному страху та ганьбі. Хоча вихід є з будь-якої, навіть найстрашнішої ситуації. І Крижановському саме час про це замислитися. Тим більше, що тепер для нього немає у світі жодної безпечної країни. І ні перука, ні макіяж, ні навіть пластична операція не допоможуть. Подивися, Валентин на дозвіллі, як ізраїльтяни добували Ейхмана. Дуже повчально всім зрадників і путінських мразей.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение І знову про зрадників появились сначала на Антикоррупционная правда.

Со временем будет интересно восстановить полную картину деятельности русской агентуры в СБУ накануне войны. Пока имеются лишь детали этой мозаики, но уже понятно, что генерал фсб Беседа – то ли тоже умственно-отсталый парень, то ли работал на спецслужбы Запада. Потому что собрать в один «мощный» кулак весь этот престарелый сброд, о котором пойдет речь далее – это нужно было постараться.

Это следует хотя бы из того, что координатором деятельности российской агентуры был избран Владимир Сивкович. Видимо вновь сработал миф, который придумал старый аферист Сивкович – миф о том, что он когда-то служил в Германии вместе с путиным. На самом деле ни с кем он не служил, из армии был довольно рано изгнан за воровство и довольно быстро лег под криминал. Сначала под мелкий, типа Кости «Богомола», Саши «Качка», Радванского и Олега «Марадонны» Маркова. Затем лег под «солнцевских». Умом Сивкович никогда не блистал, перебивался в Украине мелкими аферами и исполнением политических заказов, типа потрепаться об отравлении Ющенко. Сейчас пареньку уже 62 года, долгие годы пьянства ума не добавили, но выбирать Беседе было не из кого. И Сивкович стал собирать «команду».

Выбирать было особо не из кого. Дедушка Азаров предложил на гауляйтера Украины еще одного алкоголика Олега Царева.

«Марадонна» Марков, побирающийся сейчас в Москве – предложил своего бывшего помощника Игоря Димитриева в качестве руководителя одной из диверсионных групп. Еще одного «диверсанта» – Валентина Крыжановского, Сивкович нагрузил охраной туповатого Царева и набором «диверсантов» среди действующих сотрудников СБУ. Проблема, однако, заключалась в том, что Крыжановский по уровню интеллекта отнюдь не выше Свиковича. Из СБУ был изгнан за воровство вещдоков, затем побирался в Закавказье.

Авторитет среди украинских силовиков – нулевой. Соответственно, с созданием «дрг» не сложилось. Как и с быстрым захватом Киева, о чем хвастался в своем телеграмм-канале Димитриев.

С дрг не получилось, но с предательством и сдачей информации благодаря Баканову – вполне все получилось. Только в очень больной голове могла родиться идея назначить Олега Кулинича во время войны главой «крымского главка». В силовых структурах общеизвестно, что Кулинич – правая рука Деркача, убежденный «русскомирец». Соответственно, сложно было бы ожидать иного результата, кроме полной информированности фсб о деятельности СБУ накануне войны.

Не знаем, кто у Малюка будет заниматься внутренней безопасностью, но стоило бы, для начала, заняться штатом разнообразных «советников» Баканова и Наумова. Там могут обнаружиться весьма интересные, хоть и не столь заметные персонажи.

В целом же, можно сказать, что несмотря на фактическое «обезглавливание» СБУ накануне войны назначением идиота Баканова, СБУ оказалась более подготовлена к войне, нежели фсб. Потому что делать ставку на мелких уголовников вроде Сивковича или Крыжановского – это шедевр оперативного мастерства генерала Беседы. А судя по тому, что путин за этот вопиющий провал его до сих пор не удивил – интеллект у старой «моли» не выше. Что как бы намекает, что рашка после атаки на Украину — долго не протянет. Деколонизация, демилитаризация, дефашизация и дезинтеграция – это ближайшее будущее недоимперии.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Предатели: Владимир Сивкович, Олег Кулинич, Валентин Крыжановский появились сначала на Антикоррупционная правда.