<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>МетаБанк - Антикоррупционная правда</title>
	<atom:link href="https://antikorpravda.com/ru/tag/metabank/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://antikorpravda.com/ru/tag/metabank/</link>
	<description>Правда и ничего кроме правды</description>
	<lastBuildDate>Sat, 23 Dec 2023 20:26:33 +0000</lastBuildDate>
	<language>ru-RU</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.8.5</generator>
	<item>
		<title>Чому банк «Восток» Володимира Костельмана досі користується щедрістю втікача голови Нацбанку Кирила Шевченка?</title>
		<link>https://antikorpravda.com/ru/chomu-bank-vostok-volodimira-kostelmana-dosi-koristuietsya-shhedristju-vtikacha-golovi-nacbanku-kirila-shevchenka/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Ред]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 05 Dec 2022 21:40:22 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Власть]]></category>
		<category><![CDATA[война в Украине]]></category>
		<category><![CDATA[Деньги]]></category>
		<category><![CDATA[Fozzy Group]]></category>
		<category><![CDATA[Аккордбанк]]></category>
		<category><![CDATA[антикорупційна правда]]></category>
		<category><![CDATA[Банк Восток]]></category>
		<category><![CDATA[Банк Земельный капитал]]></category>
		<category><![CDATA[Банк СІЧ]]></category>
		<category><![CDATA[Кирилл Шевченко]]></category>
		<category><![CDATA[Корупція]]></category>
		<category><![CDATA[Костельман Владимир]]></category>
		<category><![CDATA[Крим]]></category>
		<category><![CDATA[МетаБанк]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<category><![CDATA[НБУ]]></category>
		<category><![CDATA[ОВГЗ]]></category>
		<category><![CDATA[ООО Пауэр Брок]]></category>
		<category><![CDATA[рефинансирование банков]]></category>
		<category><![CDATA[Сильпо]]></category>
		<category><![CDATA[Тимошенко Кирилл]]></category>
		<category><![CDATA[Украина]]></category>
		<category><![CDATA[Укрстройинвестбанк]]></category>
		<category><![CDATA[Шевченко Кирилл]]></category>
		<category><![CDATA[Шевченко Кирилл Евгеньевич]]></category>
		<category><![CDATA[Шевченко Кирило]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://antikorpravda.com/?p=7928</guid>

					<description><![CDATA[<p>Поки Кирило Шевченко насолоджується спокоєм у столиці Австрії, а НАБУ вдає, що активно його шукає, Україна розгрібає наслідки діяльності колишнього голови Нацбанку. Йдеться, зокрема, про мільярди, видані як рефінансування підозрілим банкам. Серед інших банків, які отримали зі щедрих рук Шевченка гроші, багато питань викликає банк «Восток», якому НБУ видав один мільярд гривень рефінансу першого дня</p>
<p>Сообщение <a href="https://antikorpravda.com/ru/chomu-bank-vostok-volodimira-kostelmana-dosi-koristuietsya-shhedristju-vtikacha-golovi-nacbanku-kirila-shevchenka/">Чому банк «Восток» Володимира Костельмана досі користується щедрістю втікача голови Нацбанку Кирила Шевченка?</a> появились сначала на <a href="https://antikorpravda.com/ru/home">Антикоррупционная правда</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Поки Кирило Шевченко насолоджується спокоєм у столиці Австрії, а НАБУ вдає, що активно його шукає, Україна розгрібає наслідки діяльності колишнього голови Нацбанку. Йдеться, зокрема, про мільярди, видані як рефінансування підозрілим банкам.</p>
<p>Серед інших банків, які отримали зі щедрих рук Шевченка гроші, багато питань викликає банк «Восток», якому НБУ видав один мільярд гривень рефінансу першого дня повномасштабного вторгнення, 25 лютого. Під 6,5% річних, хоч інші отримували гроші від регулятора під 7%. А після того, як НБУ утричі підняв облікову ставку, вартість грошей від рефінансу для банків зросла до 27%.</p>
<p>Однак «Восток» не віддаватиме отриманих грошей за такою ставкою. Чому? Все просто – для нього НБУ застосував механізм відсоткового свопу. Як це працює? Просто – банк має кілька своп-контрактів з НБУ про хеджування відсоткового ризику щодо довгострокового рефінансування. Ці угоди працюють як страховка – у разі перевищення ринкових ставок над ставкою своп-контрактів банк отримує від НБУ компенсацію.</p>
<p>Враховуючи середню ставку за своп-контрактами у 7,6% річних та поточне значення ринкового індексу UONIA у 23%, «Восток» отримує від НБУ відшкодування 15,4% річних. Реальна вартість рефінансування для банку замість 27% становить лише 9,6% річних. Рефінанс банк залучав під заставу держоблігацій, які продовжують приносити йому дохід 12,2%. Таким чином, модель «рефінанс з ОВДП» дає банку 2,6% річних маржі.</p>
<p>Хто зрештою платитиме за щедрість Кирила Тимошенко – здогадайтеся з одного разу. Тому що далеко не всі банки отримували гроші за такою системою. Той же банк «Січ», який збанкрутував кілька місяців тому, наприклад, не мав жодних пільг. Чому ж таке вподобання до банку «Восток», який відверто називають «мийним»? Про це треба запитувати у голову НБУ, що втікає, але він далеко.</p>
<p>Щодо самого банку «Восток», то згідно з звітністю, на кінець листопада, банк посідає 26-е місце за активами серед 69 банків. Активи банку перевищують його зобов’язання лише на півтора мільярда гривень, проте цифра ця вельми формальна – в умовах війни та втрати територій, на яких розташована частина цих активів, реальної картини не знають навіть у самому банку.</p>
<p><img fetchpriority="high" decoding="async" class="aligncenter wp-image-7929 size-full" src="https://antikorpravda.com/wp-content/uploads/2022/12/FOTO_1.jpg" alt="" width="640" height="252" /></p>
<p>Прибуток також не надихає – на тлі майже сімнадцяти мільярдів боргів 128 мільйонів виглядають досить шкода. Тож мільярд гривень рефінансу ризикує бути втраченими.</p>
<p>Крім того, викликають величезні питання власники банку. Основним бенефіціаром банку &#171;Восток&#187; називають власника Fozzy Group Володимира Костельмана. Він також володіє мережами Сільпо, Фора, аптеками «Біла ромашка» та ще кількома десятками різноманітних юридичних осіб в Україні.</p>
<p><img decoding="async" class="aligncenter wp-image-7930 size-full" src="https://antikorpravda.com/wp-content/uploads/2022/12/FOTO_2.jpg" alt="" width="640" height="320" /></p>
<p>Варто нагадати, що після анексії Криму у 2014 році «Сільпо» там успішно перереєструвало свою мережу за російським законодавством та продовжило не менш успішно працювати.</p>
<p>Повертаючись до банку «Восток», він, як і слід очікувати, перебуває у списку міжнародних санкцій:</p>
<p><img decoding="async" class="aligncenter wp-image-7931 size-full" src="https://antikorpravda.com/wp-content/uploads/2022/12/FOTO_3.jpg" alt="" width="640" height="596" /></p>
<p>Це, зрозуміло, не зупинило Кирила Шевченка від видачі мільярда гривень рефінансування.</p>
<p>Не вплинуло на рішення про виділення рефінансування та стабільне зниження рейтингів банку «Восток», яке підтвердилося якраз напередодні виділення мільярда гривень:</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-7932 size-full" src="https://antikorpravda.com/wp-content/uploads/2022/12/FOTO_4.jpg" alt="" width="640" height="324" /></p>
<p>Не вплинула на це рішення Кирила Тимошенко та історія взаємовідносин банку «Восток» із Національним банком – у 2019 році регулятор оштрафував «Восток» на 300 000 гривень за нездійснення належного аналізу фінансових операцій своїх клієнтів. Також банк отримав письмове попередження за порушення порядку подання банком на запит НБУ інформації, матеріалів та документів.</p>
<p>Крім того, Генпрокуратура у 2019 році заявляла, що за період 2017-2019 років банком «Восток» та ТОВ «Пауер Брок» було здійснено транзакції на суму, що перевищує 1 млрд грн. Операції проводилися через рахунки 116 підставних фізосіб, відкритих у банківських установах &#171;Акордбанк&#187;, &#171;Земельний Капітал&#187;, &#171;Укрбудінвестбанк&#187; та &#171;МетаБанк&#187; під виглядом рахунків для надання та обслуговування споживчих кредитів.</p>
<p>Надалі, коли гроші потрапляли на рахунки фігурантів, вони зникали безповоротно. &#171;З поточних рахунків фізичних осіб гроші знімалися готівкою, при цьому кредити ніколи не погашалися&#187;, &#8212; стверджували тоді слідчі. Втім, як і майже всі кримінальні справи в нашій країні, пов’язані з великим бізнесом, ця справа закінчилася лише гучними заявами.</p>
<p>Що буде далі з банком «Восток» &#8212; питання поки що відкрите. Чи піде він за банком «Січ», який теж щедро отримував рефінанс з рук Кирила Шевченка, чи зуміє віддати позичені гроші – невідомо. Проте відомо, що 20 вересня 2022 р. банк «Восток» прийняв рішення інвестувати 1,8 мільярда гривень у депозитні сертифікати НБУ під 23% річних. Ця інвестиція стала можливою, зокрема, і за рахунок пільгового рефінансу від НБУ.</p>
<p><a href="https://antikorpravda.com/"><strong>&#171;Антикорупційна правда&#187;</strong></a></p>
<p>Сообщение <a href="https://antikorpravda.com/ru/chomu-bank-vostok-volodimira-kostelmana-dosi-koristuietsya-shhedristju-vtikacha-golovi-nacbanku-kirila-shevchenka/">Чому банк «Восток» Володимира Костельмана досі користується щедрістю втікача голови Нацбанку Кирила Шевченка?</a> появились сначала на <a href="https://antikorpravda.com/ru/home">Антикоррупционная правда</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>СomInBank: вывод денег в Россию, махинации с рефинансированием и неминуемый крах</title>
		<link>https://antikorpravda.com/ru/sominbank-vyvod-deneg-v-rossiju-mahinacii-s-refinansirovaniem-i-neminuemyj-krah/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Ред]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 01 Jul 2022 23:02:43 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Власть]]></category>
		<category><![CDATA[война в Украине]]></category>
		<category><![CDATA[Деньги]]></category>
		<category><![CDATA[Общество]]></category>
		<category><![CDATA[политика]]></category>
		<category><![CDATA[ComInBank]]></category>
		<category><![CDATA[антикоррупционная правда]]></category>
		<category><![CDATA[Банки]]></category>
		<category><![CDATA[великобритания]]></category>
		<category><![CDATA[Вывод денег]]></category>
		<category><![CDATA[Депозиты]]></category>
		<category><![CDATA[Дубогрыз Евгений]]></category>
		<category><![CDATA[ЕДАПС]]></category>
		<category><![CDATA[Истребин Евгений]]></category>
		<category><![CDATA[Казьмин Евгений]]></category>
		<category><![CDATA[Коммерческий индустриальный банк]]></category>
		<category><![CDATA[Компания Гроус]]></category>
		<category><![CDATA[Махинации]]></category>
		<category><![CDATA[МетаБанк]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<category><![CDATA[НБУ]]></category>
		<category><![CDATA[Путинцева Татьяна]]></category>
		<category><![CDATA[рефинансирование банков]]></category>
		<category><![CDATA[Рожкова Екатерина]]></category>
		<category><![CDATA[Россия]]></category>
		<category><![CDATA[Сидоренко Юрий]]></category>
		<category><![CDATA[Стефан Пол Пинтер]]></category>
		<category><![CDATA[Украина]]></category>
		<category><![CDATA[ФК Премьера]]></category>
		<category><![CDATA[Фонд гарантирования вкладов]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://antikorpravda.com/?p=5782</guid>

					<description><![CDATA[<p>В Ассоциации украинских банков утверждают, что в Украине будет неминуемый «банкопад» &#8212; по мнению экспертов АУБ, по состоянию на сейчас под угрозой банкротства находятся около 20 банков, что составляет почти треть от общего количества. Все двадцать банков, конечно, не обанкротятся. Но наиболее реальной эта угроза выглядит в отношении небольших банков, которые имеют большие обязательства перед регулятором</p>
<p>Сообщение <a href="https://antikorpravda.com/ru/sominbank-vyvod-deneg-v-rossiju-mahinacii-s-refinansirovaniem-i-neminuemyj-krah/">СomInBank: вывод денег в Россию, махинации с рефинансированием и неминуемый крах</a> появились сначала на <a href="https://antikorpravda.com/ru/home">Антикоррупционная правда</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>В Ассоциации украинских банков утверждают, что в Украине будет неминуемый «банкопад» &#8212; по мнению экспертов АУБ, по состоянию на сейчас под угрозой банкротства находятся около 20 банков, что составляет почти треть от общего количества.</p>
<p>Все двадцать банков, конечно, не обанкротятся. Но наиболее реальной эта угроза выглядит в отношении небольших банков, которые имеют большие обязательства перед регулятором и не имеют денег для того, чтобы эти обязательства погасить.</p>
<p>Среди таких кандидатов на банкротство в числе первых называют Коммерческий Индустриальный Банк (КИБ) или, как он предпочитает брендировать себя сам – ComInBank. У банка очень большой портфель обязательств перед НБУ – ComInBank получил в качестве рефинансирования 3 978 984 000 гривен. На фоне общих обязательств банка в 6 801 313 000 гривен эта доля выглядит довольно угрожающей и составляет 59% от всех обязательств ComInBank.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-5783 aligncenter" src="https://antikorpravda.com/wp-content/uploads/2022/07/1.jpg" alt="" width="640" height="46" /></p>
<p>Понимая, что денег на возврат займов НБУ нет, а собственный капитал банка составляет менее полумиллиарда гривен – ComInBank попытался привлечь дополнительные депозиты, подняв ставку по ним до 17,25%:</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-5784 aligncenter" src="https://antikorpravda.com/wp-content/uploads/2022/07/2.jpg" alt="" width="640" height="121" /></p>
<p>Это означает, что банку кровно необходимы свободные деньги для возврата рефинансирования – по мнению экспертов, те банки, у кого большая доля обязательств перед НБУ и которые подняли оперативно проценты по депозитам, сейчас активно нуждаются в деньгах, так как им нужно как можно скорее отдать взятые кредиты рефинанса.</p>
<p>Сам ComInBank заявляет, что денег у него достаточно как для возврата рефинансирования, так и для повседневной деятельности. Председатель правления ComInBank Татьяна Путинцева официально заявила, что «банк работает в штатном режиме и полностью выполняет все свои обязательства перед клиентами». Однако в нашей стране подобные заявления вызывают, как правило, обратный эффект – люди научены горьким опытом.</p>
<p>К тому же, как заявляет сам ComInBank, по состоянию на 21 декабря прошлого года сумма денег физических лиц, размещенных в банке, превысила полтора миллиарда гривен. Так что волноваться есть кому. В прошлом году банк выдал это за достижение, заявив, что такая сумма является «показателем доверия банку и показателем его успешности». Однако уже в следующем месяце попросил рефинансирование у НБУ, а в феврале был вынужден опровергать слухи о введении в ComInBank временной администрации:</p>
<p>Это означает, что банку кровно необходимы свободные деньги для возврата рефинансирования – по мнению экспертов, те банки, у кого большая доля обязательств перед НБУ и которые подняли оперативно проценты по депозитам, сейчас активно нуждаются в деньгах, так как им нужно как можно скорее отдать взятые кредиты рефинанса.</p>
<p>Сам ComInBank заявляет, что денег у него достаточно как для возврата рефинансирования, так и для повседневной деятельности. Председатель правления ComInBank Татьяна Путинцева официально заявила, что «банк работает в штатном режиме и полностью выполняет все свои обязательства перед клиентами». Однако в нашей стране подобные заявления вызывают, как правило, обратный эффект – люди научены горьким опытом.</p>
<p>К тому же, как заявляет сам ComInBank, по состоянию на 21 декабря прошлого года сумма денег физических лиц, размещенных в банке, превысила полтора миллиарда гривен. Так что волноваться есть кому. В прошлом году банк выдал это за достижение, заявив, что такая сумма является «показателем доверия банку и показателем его успешности». Однако уже в следующем месяце попросил рефинансирование у НБУ, а в феврале был вынужден опровергать слухи о введении в ComInBank временной администрации:</p>
<p>Временную администрацию в банке действительно не ввели. По каким причинам – можно догадываться, но для клиентов ComInBank, разместивших в нем полтора миллиарда гривен, и для государства, выдавшего банку почти четыре миллиарда гривен, эта мера однозначно была бы спасением – потому что по состоянию на конец июня речь идет уже о банкротстве банка.</p>
<p>«Проблема в том, что рефинансирование и не должно составлять значительную часть фондирования. Банки должны привлекать ресурсы бизнеса и населения, а брать рефинансирование – это временная мера, которая необходима тогда, когда у банка временные проблемы с ликвидностью», &#8212; считает ассоциированный эксперт CASE Украина, бывший заместитель директора департамента финансовой стабильности НБУ Евгений Дубогрыз.</p>
<p>Ко всему же, что бы ни говорили в самом ComInBank, сегодня проверить истинное состояние банков крайне сложно. Их статистика публикуется не в полном объеме, неизвестно, как кризис неплатежей отразился на конкретном банке, какие залоговые активы потеряны, и какие заемщики оказались на оккупированной территории. Вряд ли даже в самом банке знают всю картину, учитывая, что она ежедневно меняется. Вчера еще работающий завод, находящийся в залоге, превращается сегодня в руины вследствие ракетного удара.</p>
<p>«Никто же не знает, у какого банка какие кредиты и какие залоги, это конфиденциальная информация. Есть, например, региональные банки, например, Метабанк, головной офис в Запорожье. Кому он выдавал кредиты, никто не знает, Запорожье рядом с фронтом», – рассказал в качестве примера системный аналитик Евгений Истребин.</p>
<p>Но даже те цифры, которые попадают в отчетность, говорят сами за себя. У ComInBank ситуация выглядит следующим образом. Прибыль банка за прошлый год составила 45 миллионов гривен.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-5785 aligncenter" src="https://antikorpravda.com/wp-content/uploads/2022/07/3.jpg" alt="" width="640" height="201" /></p>
<p>Но это – прошлый год. Что творится в банке в нынешнем году – неизвестно даже самому банку. На фоне всех тех маркеров, о которых говорилось выше, следует однозначный вывод – у банка явные проблемы, что бы ни заявляло его руководство.</p>
<p>Ко всему вышесказанному следует добавить несколько фактов из истории банка. Если заглянуть в реестры, то владельцем ComInBank является гражданин Великой Британии Стефан Пол Пинтер:</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-5786 aligncenter" src="https://antikorpravda.com/wp-content/uploads/2022/07/4.jpg" alt="" width="640" height="208" /></p>
<p>Однако многие высказывают по поводу личности владельца банка сомнения. И, что интересно, все версии о владельце банка звучат одинаково – Стефан Пинтер является подставным лицом, а настоящим владельцем банка является неоднократный фигурант уголовных дел, крымский бизнесмен с российским паспортом <a href="https://antikorpravda.com/ru/kazmin-evgenij-vasilevich-bankir-separatist-po-prezhnemu-zarabatyvaet-desyatki-millionov-dollarov-na-kominbanke-v-nenavistnoj-emu-ukraine/">Евгений Казьмин</a>.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="size-medium wp-image-5787 aligncenter" src="https://antikorpravda.com/wp-content/uploads/2022/07/5-640x456.jpg" alt="" width="640" height="456" /></p>
<p>ComInBank долгое время принадлежал главе концерна ЕДАПС Юрию Сидоренко. В 2015 году крымский бизнесмен Евгений Казьмин договорился с Сидоренко о покупке банка за 4,2 миллиона долларов.</p>
<p>Однако в момент оформления сделки выяснилось, что легальных средств у Казьмина не было, поэтому ему пришлось обманывать Нацбанк при покупке. Юрист, нанятый Казьминым для оформления покупки банка, в пакете документов для НБУ подал сфальсифицированную декларацию, которая говорила, что источником средств для покупки банка является продажа монет уже мертвому лицу, купленных у уже мертвого лица, а сделку оформлял уже мертвый сотрудник налоговой службы.</p>
<p>НБУ в эту историю не поверил и не разрешил Казьмину оформить банк на себя. В итоге фиктивным владельцем ComInBank стал Стефан Пол Пинтер. Более подробно с этой историей можно ознакомиться <a href="https://antikor.com.ua/articles/554505-bankrotstvo_ili_natsionalizatsija_rossijskij_sobstvennik_ispoljzuet_cominbank_dlja_finansovyh_mahinatsij">здесь</a>.</p>
<p>Кроме того, в начале 2022 года бельгийское издание New Europe разместило статью с обвинениями в адрес первого заместителя председателя правления НБУ Екатерины Рожковой и Коммерческого Индустриального Банка (КИБ, СomInBank) в отмывании средств.<br />
Что, как и в случае с введением временной администрации, опровергала председатель правления ComInBank Татьяна Путинцева. По ее словам, Стефан Пол Пинтер является «единственным акционером СomInBank и известным британским инвестором».</p>
<p>Если заглянуть в реестры, то окажется, что «известный британский инвестор» владеет в Украине тремя юридическими лицами – банком Коммерческий Индустриальный Банк (СomInBank), ООО «ФК ”Премьера”» и ООО «Компания Гроус»:</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="size-medium wp-image-5788 aligncenter" src="https://antikorpravda.com/wp-content/uploads/2022/07/6-640x456.jpg" alt="" width="640" height="456" /></p>
<p>Объединяет все эти три юрлица несколько вещей. Во-первых, все они, вместе с СomInBank, находятся в санкционных списках, вызванных вторжением России в Украину, и имеют крайне скандальную репутацию в медиа:</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-5789 aligncenter" src="https://antikorpravda.com/wp-content/uploads/2022/07/7.jpg" alt="" width="640" height="397" /></p>
<p>Во-вторых, все они имеют просто потрясающий бэкграунд отношений с правоохранительной и судебной властями Украины:</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-5790 aligncenter" src="https://antikorpravda.com/wp-content/uploads/2022/07/8.jpg" alt="" width="640" height="213" /></p>
<p>К сожалению, соответствующие реестры сейчас закрыты, посмотреть, о чем идет речь в этих трех с лишним тысячах судебных документов, нельзя.</p>
<p>И, что самое интересное, &#8212; дела у двух из трех фирм, которыми владеет «известный британский инвестор», он же банкир Стефан Пол Пинтер, идут очень даже не очень:</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="size-medium wp-image-5791 aligncenter" src="https://antikorpravda.com/wp-content/uploads/2022/07/9-640x456.jpg" alt="" width="640" height="456" /></p>
<p>У ООО «ФК ”Премьера”» прибыль составила 40 000 гривен, одновременно оно имеет долгов на более чем 15 миллионов гривен. У ООО «Компания Гроус» дела еще хуже – фирма убыточна.</p>
<p>Интересно, не имеет ли ООО «ФК ”Премьера”» кредитной линии в СomInBank? Потому что среди обвинений, которые выдвигались к этому банку, был и вывод денег путем выдачи необеспеченных кредитов.</p>
<p>Резюмируя это небольшое исследование, вынуждены согласиться с мнением экспертов, предрекающих СomInBank скорый и неизбежный крах – слишком уж много факторов говорят о его финансовой несостоятельности.</p>
<p>Если же говорить о надежде, которая, как известно, умирает последней, то тут надежда только одна – на объективное расследование деятельности тех лиц в НБУ и правоохранительных структурах, которые все эти годы войны прикрывали деятельность владельца банка Евгения Казьмина по выводу денег из Украины в Россию. Также хотелось бы верить, что вместе с ним отвечать будут как руководители самого СomInBank, так и сотрудники Национального банка Украины. Первые – за помощь в воровстве денег, вторые – за выделение денег из бюджета и так нищей страны, за которые в итоге купили пушки и ракеты, стирающие эту страну в пыль.</p>
<p>Ну а вкладчикам СomInBank остается надеяться на Фонд гарантирования вкладов, который, возможно, отыщет деньги на возмещение их убытков.</p>
<p><a href="https://antikorpravda.com/"><strong>&#171;Антикоррупционная правда&#187; </strong></a></p>
<p>Сообщение <a href="https://antikorpravda.com/ru/sominbank-vyvod-deneg-v-rossiju-mahinacii-s-refinansirovaniem-i-neminuemyj-krah/">СomInBank: вывод денег в Россию, махинации с рефинансированием и неминуемый крах</a> появились сначала на <a href="https://antikorpravda.com/ru/home">Антикоррупционная правда</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
