Як повідомляє портал «Наші гроші», у травні-липні цього року дві будівельні фірми з Дніпра – «Будінвест інжиніринг» та «Автомагістраль 2016», що постачає перші будматеріали, отримали сукупно більше одного мільярда двохсот мільйонів гривень на «зміст доріг Дніпропетровської області».

Звичайно, дороги утримувати треба – це війна чи не війна. Під час війни – тим паче. Але порівняйте суми, які отримали афілійовані між собою «Будінвест інжиніринг» та «Автомагістраль 2016» із грошима, що дісталися іншим будівельникам доріг:

Так, на тлі фірми «Автомагістраль 2016» цифри не дуже вражають, чи вибивається із загальної картини лише «Будінвест інжиніринг» зі своїм мільярдом. Однак ці дві фірми тісно пов’язані між собою – перша протягом 2020-2021 років поставила другий на 150 мільйонів гривень будівельних матеріалів. І ось тепер – власний поспіль майже на двісті мільйонів.

Природне питання – що це за фірми і чому такі преференції? Особливо з огляду на те, що «довоєнні» гроші на дороги перерозподілялися дещо інакше – фаворитами «Великого будівництва» завжди були «Автомагістраль-Південь», «Онур».

Отже, ТОВ «Будінвест інжиніринг». Місце реєстрації – Дніпро. Засноване у 2015 році. Бенефіціари – Павло Миколайович Чухно та Яна Олександрівна Хланта:

Перед тим, як перейти до з’ясування особистостей «бенефіціарів» та пояснення, чому ці прізвища взяті в лапки, зверніть увагу на таку таблицю:

Це – суми, на які ТОВ «Будінвест інжиніринг» вигравало державні тендери з моменту заснування. До суми 24 мільйони за 2022 рік приплюсуйте і той мільярд, про який йшлося вище – ресурс, з якого взята ця таблиця, ще не встиг «підтягнути» дані.

Ну і трохи про те, як усі ці гроші освоювалися. Процитуємо «Наші гроші», які проводили власне розслідування діяльності ТОВ «Будінвест інжиніринг» якраз у 2021 році, коли ця фірма отримала від держави майже сімнадцять мільярдів гривень.

«За перше півріччя 2021 року «Будінвест інжиніринг» проплатив своїм контрагентам 726 млн. грн. за різні будматеріали та послуги. З них рівно половина – 360 млн грн пішли чотирьом постачальникам: «Дикат», «Смарт люкс компані», «БНМ», «Кірміком» за асфальт. Ще 25 млн грн пішло їм на бітумну емульсію та 94 млн грн на інші будматеріали (пісок, щебінь, бордюри, СФОВ тощо).

За підрахунками «Наших грошей», «будматеріали дорогою в Будінвест інжиніринг» подорожчали в середньому на 100% від початкової ціни виробників. На ці будматеріали припало 65% усіх виплат «Будінвест інжиніринг». Тобто якщо половина із виплачених за будматеріали коштів перетворилася на маржу, то це становить 30% усіх виплат «Будінвест інжиніринг».

Чи не від цих схем і пішла народна назва програми президента «Велике будівництво», яку, як відомо, влучно назвали «Велике крадівництво»?

Щодо ТОВ «Будінвест інжиніринг» ще варто згадати один дивний збіг – ця фірма була заснована у 2015 році, невдовзі після того, як Валентин Резніченко вперше став керівником Дніпропетровської ОДА, а його радником став Юрій Голік. Після обрання Зеленського у 2019 Резніченка було звільнено з посади. Однак невдовзі Голік став консультантом «Великого будівництва», і Резніченко повернули до губернаторського крісла. Саме у моменти кар’єрних зльотів Голіка-Резніченка «Будінвест інжиніринг» отримував найбільші підряди від Дніпропетровської ОДА та Укравтодору. Зрештою, ця фірма стала настільки великою, що увійшла до десятки найбільших шляховиків України у 2021 році.

Однак про це написано чимало, цікаві можуть самі погуглити. А ми повернемося до «бенефіціарів» «Будінвест інжиніринг» — Яни Хланте та Павла Чухна. У лапках це слово тому, що це звичайні «фунти».

Справжніми бенефіціарами – вже без жодних лапок – ТОВ «Будінвест інжиніринг» є брати Володимир та Леонід Дубинські, дуже відомі на Дніпропетровщині люди. Саме через них і потрапило ТОВ «Будінвест інжиніринг» до списків санкцій:

І саме через них на ці санкції не звертає уваги держава Україна, виділяючи десятки мільярдів їхній фірмі.

Володимир та Леонід Дубинські (не плутати з відомим нардепом Олександром Дубинським) – це відомі на Дніпропетровщині люди. Починали бізнес у Дніпропетровську у 90-ті роки. Мали свій місцевий телевізійний канал VLD-Brothers. На початку 2000-х емігрували до Ізраїлю, а потім до США. Після зацікавленості ФБР їхньою діяльністю через будівельну аферу в Сакраменто, 2009 року повернулися до України.

Згідно з офіційними даними Відділу міжнародного поліцейського співробітництва ГУ НП у Дніпропетровській області, Дубинські з 26.03.2013 перебувають у міжнародному розшуку з метою арешту та екстрадиції за шахрайство на території США. Але вони досі мають громадянство України, тому їх екстрадиція до Америки неможлива. Як бачите, Дніпропетровщина рятує від екстрадиції до США не лише Коломойського.

Щодо Яни Хланти – це звичайний фітнес-тренер. У неї зареєстрований ФОП із зазначенням саме цього виду діяльності:

Та й заразом Яна Олександрівна вважається «бенефіціаром» «Будінвесту». Але позиціонує і рекламує себе вона саме як фітнес-тренер:

Дивно, що власниця фірми з мільярдними оборотами та мільйонними доходами працює у звичайному спортклубі звичайним тренером, чи не так? Причому – далеко не найоплачуванішим:

Цікаво – Яна Олександрівна хоч здогадується, у що її втрутили Дубинські?

Щодо іншого «бенефіціара», Павла Чухна, то він до червня 2020 року був керівником Спортивного клубу «Прометей», власником якого є Володимир Дубинський:

Крім того, Павло Чухно є співзасновником місцевої федерації баскетболу:

В той же час в одному Чухна «бізнес-партнером»:

У чому полягає це «бізнес-партнерство» — до кінця незрозуміло: єдиним легальним бізнесом, який мав Павло Чухно, було ТОВ «Сталь-екс», визнане банкрутом ще 2012 року:

Втім, можливо, що Павло Миколайович не просто «фунт», а справді має якусь вагу в міні-імперії Дубинських – його родичка Олена Чухно є співвласником Царичанського та Криничанського асфальтобетонних комбінатів, які також є виробниками будматеріалів для «Будінвест інжинірінг» .

Щодо «Автомагістралі 2016», то її власником значиться якийсь Олег Анатолійович Логвиненко.

Зверніть увагу – «Автомагістраль 2016» закінчила 2020 рік із величезними збитками, незважаючи на вельми солідний портфель держзамовлень:

Що опосередковано підтверджує висновок «Наших грошей» про те, що на дорогах крадуть рівно половину виділених грошей. Так, власне, це заявляв у свій час і віце-прем’єр Олег Уруський.

ТОВ «Автомагістраль 2016» має асфальтобетонний завод у Новомосковському районі Дніпропетровської області – у смт. Меліоративне, вул. Заводська, 1. Це територія ВАТ «Новомосковський завод залізобетонних виробів», його директором є Логвиненко Віктор Миколайович (основний акціонер заводу – Іван Миронович Сосновський).

Також компанія має вкрай скандальну репутацію в медіа і включена до восьми списків санкцій:

Цікаво, навіщо РНБО взагалі грає в ці санкції, якщо потім підсанкційні фірми отримують мільярди з державного бюджету?

Щодо самого Олега Логвиненка, то інформації про нього вкрай мало. На сайті ТОВ «Добробуд» з Дніпра Олег Анатолійович Логвиненко значиться як головний інженер:

Це може бути простим збігом, але насторожує у світлі «фунтів» із «Будінвест інжиніринг». Цілком можливо, що і Олег Литвиненко – простий зиц-голова в афілійованій з «Будінжинірингом» компанії, яка роками постачає туди будматеріали.

Але стверджувати не беремося. Також не беремося стверджувати, що виділений місяць тому мільярд двісті мільйонів буде «розпиляний» навпіл, як це робилося у попередні роки «Великого крадівництва». Але щодо останнього виникають величезні та обґрунтовані сумніви.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Продовження «Великого крадівництва»: дорожня компанія з Дніпра отримала черговий мільярд з держбюджету появились сначала на Антикоррупционная правда.

В 2022 году в Киеве начнется капитальный ремонт Крещатика, который проведет печально известная в Украине турецкая компания «Онур Конструкцион Интернешнл». В конце прошлого года КК «Киевавтодор» подписала договор с «Онур» на сумму 739,5 миллиона гривен. Но, чтобы тендер на ремонт главной улицы столицы выиграла турецкая компания, заинтересованными лицами была проведена целая спецоперация.

Расстановка подельников

После реформы децентрализации в Украине поддержки центральной власти уже недостаточно, поэтому Комарницкий быстро смекнул, что ему необходимо расставить своих людей непосредственно в КГГА. При этом главной мишенью стал Александр Густелев –экс-гендиректор КК «Киевавтодор» и сегодня уже экс-заместитель председателя КГГА.

Густелев подал в отставку в ноябре 2021 года. Формальная причина – затягивание сроков строительства Подольско-Воскресенского моста. Но, как говорят, Густелев как раз начал не в меру ретиво интересоваться, каким образом тратятся и испаряются бюджетные деньги.

Чуть раньше, 1 сентября 2021 года, директором Департамента транспортной инфраструктуры КГГА (с испытательным сроком в два месяца) был назначен Руслан Кандыбор. Ранее малоизвестный в столице бывший львовский чиновник Кандыбор стал «популярен» в 2018 году после того, как тогдашний глава Львовской ОГА Олег Синютка предложил Руслану Васильевичу «пойти и застрелиться».

Причиной гнева главы области стал отчет Кандыбора о ликвидации ям всего на 37 из 8 тысяч километров дорог во Львовской области. Кроме того, Синютка напомнил, что Кандибор сообщил об установке отбойников на дорогах области по поручению еще от 3 декабря 2016 года. При этом председатель ОГА лично удостоверился, что никаких отбойников на дорогах нет.

Также в анамнезе Кандыбора подозрение в служебной халатности и списании средств на строительство дорог – тогда расследование вела прокуратура Киева, так как проверяли, кроме львовского, еще 15 облавтодоров. Дело в том, что, благодаря искусственно созданной задолженности, подрядные организации в дальнейшем через суд взыскали со Службы автомобильных дорог инфляционные потери и 3% годовых на сумму более 4 миллионов гривен.

Вопрос, как человек с таким «замечательным» послужным списком мог выиграть «самый честный» конкурс на замещение ответственной должности директора Департамента транспортной инфраструктуры КГГА, и остался без ответа, если бы не последующие события. Ведь в Киеве Руслан Васильевич начал оперировать уже не миллионами, а миллиардными бюджетными суммами.

Группа поддержки Кандыбора

Член «молодой команды» скандального экс-мера Киева Леонида Черновецкого и бывший сопредседатель его фракции в Киевсовете VI созыва Денис Комарницкий считается «смотрящим» за всем столичным строительством и не только. Несмотря на то, что за ним тянется длинный шлейф уголовных дел и судебных решений, молодой человек сумел как-то договориться с новыми властями страны и в последние годы развернул в Киеве бурную деятельность.

Вот лишь два характерных эпизода. По словам нардепа Александра Дубинского, летом 2020 года он подал заявление на имя директора НАБУ с фактами, доказывающими отмывание Комарницким нескольких миллиардов гривен на подрядах по строительству Подольского-Воскресенского моста через свои компании – ООО «Эко-Буд-трейд» и ЧП «Экспресс-К». Тогда же журналист Евгений Куксин опубликовал на своем YouTube-канале информацию о том, что из столичного бюджета компания «Эко-Буд-Трейд» получила более миллиарда гривен на строительство участка Окружной дороги длиной менее двух километров. При этом качество выполненных работ на такую огромную сумму, мягко говоря, не впечатлило. Не прошло и месяца с момента торжественного открытия Окружной, а на новеньком асфальте уже видны разбитые деформационные швы и ямы.

Турецкое бизнес-чудо

«Онур» появился в Украине в середине 2000-х годов, а уже в 2006-м Генпрокуратура возбудила против компании уголовное дело. Так, «Онур» перечислил полмиллиона двум фирмам за щебень, который физически не был поставлен на ремонт трассы Киев-Одесса. Прокуратура три года вела дело о краже государственных средств, но в результате все сошло на нет.

Группа компаний «Онур», в которую входят ООО «Онур Конструкцион Интернешнл» и украинское представительство «Онур Таахут Ташимаджилик Ишаат Тиджарет ВЕ Санаи Аноним Ширкети» сегодня входит в тройку крупнейших подрядчиков «Укравтодора». Так, с 2017 года по апрель 2020 года, по данным системы ProZorro, «Онур Конструкцион » выиграл тендеры на общую сумму на сумму 20,23 миллиарда гривен, а «Онур Таахут» – на 17,39 миллиарда гривен.

По данным ресурса «Наші гроші», до сих пор компания не брезгует заниматься схемами со щебнем. Так, «Онур Конструкцион» закупает это сырье не у карьеров, а у своей же компании «Онур Таахут» по цене от 700 до 1300 грн за тонну. При этом сам «Онур Таахут» закупает щебень у карьеров по 200-450 гривен за тонну.

Очевидно, компания «Онур» крепко связана с нынешней украинской властью. На это указывают многочисленные эпизоды ее бурной деятельности. Так, весной 2019 года полтавская полиция арестовала подозреваемых в незаконном отчуждении плодородного слоя почвы площадью 5,88 га, который использовался «Онуром» во время ремонта дороги Киев-Харьков-Должанский. Правоохранители сообщили об ущербе государству на сумму 243,73 миллиона гривен. Но, уже в июне ГБР возбудило ответное дело против сотрудников полиции за «незаконное задержание» работников «Онура».

По информации «Наших грошей», компания «Онур» является фигурантов десятков уголовных производств по присвоению и хищению средств, в том числе, путем завышения стоимости выполненных работ и экономии на асфальтобетоне, по предоставлению ложных данных на тендер, по подделке документов, по злоупотреблению властью должностными лицами, по самовольной добыче песка, воды и т.п.

И вот компания с такой репутацией, с легкой руки Кандыборы, в конце прошлого года получает сразу же два крупных подряда – реконструкция Крещатика и части улицы Стеценко – от проспекта Палладина до площади Валерия Марченко. Отремонтировать собираются менее 4 километров улицы, но работы планируют проводить на протяжении 7 лет почти за 2,5 миллиарда гривен.

Поскольку собственно строительством, как показывают десятки уголовных дел, «Онур» заниматься не собирается, сосредоточившись на «распиле» бюджетных средств, то и качество работ будет соответствующее (на фото).

Кажется, что именно так будет выглядеть «обновленный» Крещатик после работ «Онура». Кто в таком случае понесет ответственность, догадаться не сложно. Это будет не Комарницкий, не имеющий никакой официальной должности в столичной администрации, и не Кандыбор, который расплатится максимум креслом директора Департамента транспортной инфраструктуры КГГА, и даже не «Онур» – одним уголовным делом больше, подумаешь.

Но, главный вопрос – неужели вот такой Крещатик нужен киевлянам? Хочется напомнить, что при самой активной поддержке столичных жителей в городе за последние 20 лет произошло уже две революции. И в случае слишком бурной деятельности Кандыбора и приближенных к ним компаний, через которые расхищаются деньги налогоплательщиков, несложно спрогнозировать массовые акции протеста. И не только под зданием КГГА.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Как Денис Комарницкий и Руслан Кандыбор пытаются уничтожить рейтинг Виталия Кличко появились сначала на Антикоррупционная правда.

В финал торгов прошли три компании: «Автомагистраль» с «орбиты» Порошенко, турецкий «Онур» и «Ростдорстрой» из числа «фаворитов Укравтодора», которую связывают с мэром Одессы Геннадием Трухановым.

Но торгов 21 октября не будет, их переназначат на… попозже.

«Автомагистраль» и «Онур» подали жалобы в АМКУ, что их оппонентов якобы незаконно допустили в финал торгов.

Эти жалобы не имеют конкретных отсылок и указаний, где же нарушено законодательство, и в АМКУ могли легко такие жалобы не принять. Но приняли, и теперь торги по аэропорту «Житомир» состоятся не раньше, чем админколлегия АМКУ рассмотрит все жалобы.

Похоже, Кирилл Тимошенко решил воспользоваться своим «контактом» с главой АМКУ Пищанской, чтобы немного «оттянуть» тендер по «распилу» почти миллиарда гривен на аэропорт «Житомир». Хочет «перестраховаться», чтобы снова не попасть в опалу Президенту.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Как Кирилл Тимошенко отложил «распил» 800 миллионов на аэропорт в Житомире появились сначала на Антикоррупционная правда.