Из собственных инсайдерских источников журналистам стали известны детали возможных договоренностей в пользу российских нефтяников, к которым непосредственно причастна семья действующего главы Минобороны Украины – Рустема Умерова.

Рустем Умеров

17 июля 2024 года в Анкаре состоялась встреча брата министра обороны Украины Умерова – совладельца и одного из руководителей инвестиционной компании ASTEM, соучредителя БФ Astem Foundation Омера Киримлы Аслана (Omer Kirimly Aslan) – с представителем американско-дубайской компании 2Rivers Energy. Это – нефтетрейдинговая компания из Дубая, которая занимается продажей и экспортом российской нефти и нефтепродуктов, и находится под американскими и с декабря 2024 года – британскими санкциями.

Омер Киримлы Аслан

Coral Energy Group была основана гражданином Азербайджана Тахиром Гараевым в 2010 году, компания имела офисы в Женеве, Дубае и Сингапуре. По данным рыночных источников, до мая 2023 года Гараев продолжал владеть 100% акций компании из-за сложной корпоративной структуры. Его холдинговая компания Novus Middle East DMCC (ОАЭ) контролировала Coral Energy через Vetus Investments Limited (ОАЭ).

В начале 2024 года менеджеры Coral – гендиректор Талат Сафаров, финансовый директор Ахмед Керимов и Анар Мадатли – завершили покупку доли Гараева, составлявшую на тот момент 40%, и провели ребрендинг, переименовав Coral Energy в 2Rivers.

Тахир Гараев, Ахмет Каримов и Игорь Сечин

До этого топ-менеджеры уже обеспечили себе 60% акций в 2023 году, прежде чем выкупить оставшиеся у Гараева 40% акций. Известно, что Сафаров присоединился к Coral в 2015 году, а Керимов – в 2017 году.

Как предполагают расследователи издания «Гордон», такая реструктуризация капитала и ребрендинг были вызваны растущим давлением на компании, способствующие обходу западных санкций, однако, несмотря на формальную передачу акций в июле 2024 года, Гараев продолжает контролировать Coral Energy. В пользу этой гипотезы говорит тот факт, что одним из ключевых менеджеров обновленной организации остался Анар Мадатли, родственник Гараева.

В 2021-2022 годах Coral Energy стала одним из крупнейших покупателей российской нефти и нефтепродуктов, в том числе у государственного гиганта «Роснефть» с орбиты путиниста Игоря Сечина. В Украине Coral Energy была известна как один из крупных поставщиков дизельного и авиатоплива производства «Роснефти» и Мозырского НПЗ.

По данным западных медиа, холдинг до сих пор осуществляет поставки российской нефти в Азию, Европу и США по цене, превышающей установленный лимит в $60 за баррель. Издание Le Monde, получившее в свое распоряжение внутреннюю документацию компании Coral Energy, сообщает об использовании оффшорных структур и изменении таможенных кодов для реализации этих поставок.

Как отмечают журналисты, входящие в состав холдинга предприятия условно разделены на две группы — «синие» и «красные». Первые работают в странах Запада, сотрудничают с французским Total и имеют доступ к льготному кредитованию от европейских банков, включая Société Générale, UBS и Raiffeisen. В то время как красные компании занимаются нелегальными операциями, используя схемы с подменой таможенных кодов. При этом официальная связь между этими группами отсутствует.

Соучредитель и директор экономических программ Украинского института будущего Анатолий Амелин отмечает, что основным «смотрящим» Кремля, отвечающим за «теневой флот» и «теневые нефтедоллары» диктатора Путина, является именно Гараев.

В начале 2024 года The Wall Street Journal сообщил, что Coral Energy контролирует не менее 100 судов через неаффилированные подставные компании, включая Gatik Ship Management, Gaurik Ship Management и Buena Vista Shipping. По меньшей мере, пять из этих судов попали под санкции Великобритании и ЕС. Эти суда продолжают перевозить нефть и нефтепродукты, приобретенные торговыми компаниями 2Rivers с нарушением западных санкций. Хотя в самой Coral Energy утверждали, что якобы разорвали контракты с российскими нефтяными компаниями сразу после 24 февраля 2022 года.

Cудно Coral Energy

17 декабря 2024 года Британия добавила 2Rivers в список компаний, на которые распространяются санкции. Офис премьер-министра Кира Стармера заявил, что эти компании были «ключевыми звеньями в обеспечении торговли драгоценной нефтью Путина» и что санкции направлены на ограничение «нефтяных доходов, в которых он так отчаянно нуждается в финансировании своей незаконной войны».

По нашей информации, встреча представителей 2Rivers с господином Омером Киримлы Асланом, который проживая в США работает в представительстве Меджлиса крымскотатарского народа, является советником уполномоченного президента и родным братом министра обороны и, таким образом, ассоциируется с украинскими властями, организовывал бывший депутат Государственной Думы Руслан Бальбек.

Последний, как утверждают источники, предложил Омеру семизначную сумму в долларовом эквиваленте за то, что государство не введет санкции против компании Coral Energy.

Напомним, 8 марта 2022 года президент США Джо Байден объявил о запрете импорта российской нефти, сжиженного природного газа и угля: «Мы запрещаем любой импорт российской нефти, газа и энергии», — заявил он.

Вслед за США импорт энергоресурсов из России запретила и Великобритания, которая планировала отказаться от поставок из России до конца 2022 года – Борис Джонсон назвал такой шаг «еще одним экономическим ударом по путинскому режиму после незаконного вторжения в Украину».

В то же время само государство Украина, как никто заинтересованное в блокировании российских нефтяных сверхприбылей, почему-то уже почти три года закрывает глаза на однозначную позицию западных доноров относительно внесения Coral Energy или ее правопреемницы 2Rivers в «черный список». По состоянию на конец января 2025 года украинские власти так и не ввели санкции относительно структур Гараева.

А вот семья министра Умерова, вероятно, обогатилась на семизначную сумму, номинированную в долларах США, утверждают источники. По данным декларации за 2023 год, 5 млн. грн. сам министр получил от отчуждения ценных бумаг и корпоративных прав, а еще более 9,1 млн. грн. Умеров задекорировал как сумму дисконта от конвертации договора SAFE в акции. Пока декларация за 2024 год еще не обнародована, но можно предположить, что в ней снова будут «легализованы» немалые средства сомнительного происхождения.

Самое интересное: этими «проделками» Умерова и его команды уже заинтересовались американские спецслужбы, а вот в курсе ли событий президент Украины? Вопрос остается открытым.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение За спиной Зеленского: семья Умеровых помогает российским нефтегигантам обходить западные санкции? появились сначала на Антикоррупционная правда.

З одного боку, поява такої робочої групи свідчить про бажання влади якомога швидше притягнути до відповідальності спонсорів війни та ключових соратників Путіна, а з іншого – незрозуміло, чому цього досі не сталося.

Близько місяця назад в президента пройшла одна з багатьох нарад щодо санкцій, на якій були присутні керівники Офісу президента, Кабінету міністрів та деяких правоохоронних органів.

За словами співрозмовників ЕП, Володимир Зеленський на тій зустрічі був не в доброму гуморі і не приховував обурення. Причина такого настрою була якраз у санкційних питаннях. Мовляв, поки західний світ накладає санкції на російських олігархів та військових злочинців, Україна генерує білий шум та відмовки.

З російської версії рейтингу Forbrs «Топ-200 найбагатших» під санкціями в Україні 21 особа. У списках міжнародних партнерів їх удвічі більше. Більш того, після 24 лютого Україна «санкціонувала» лише одного російського олігарха.

На згаданій зустрічі президент озвучив чіткий меседж, що в України є політична воля для покарання «хороших росіян» і це слід робити, зазначає джерело. І певні результати вже є.

За даними джерел ЕП, НАЗК, голова якого входить у згадану робочу групу, запропонувало план, який передбачає оголошення всіх пакетів санкцій до до січня 2023 року. Перші в списках – російські олігархи.

Незабаром РНБО може ухвалити перші рішення. У них можуть бути прізвища власників Альфа-банку, найбагатшої людини Росії Володимира Лісіна та інших російських олігархів.

Хто під прицілом

У липні радник президента Олег Устенко відправив у найбільші світові банки гнівні листи іззвинуваченням у потуранні агресії Росії проти України. Радник Зеленського звинуватив JPMorgan, HSBC, Citigroup та Crédit Agricole у тому, що ті «затягують війну, фінансуючи компанії, які постачають російську нафту».

Він підкреслив, що Україна заблокує участь цих банків у повоєнній відбудові країни. «На мій погляд, вони скоюють військові злочини, бо таким чином допомагають режиму Путіна і підтримують режим», – наголосив Устенко.

19 вересня в Конгресі США відбулися публічні слухання, на яких генеральний директор JP Morgan Джеймі Даймон та генеральна директорка Citigroup Джейн Фрейзер ухилялися від прямих відповідей і не змогли вичерпно пояснити конгресменам, чи розірвали вони бізнес-зв’язки з Росією.

Історія з листом радника Зеленського тоді набула великого розголосу. Вказані банки нібито стали повільно згортати бізнес з росіянами, а світові лідери почали запроваджувати обмеження щодо торгівлі російськими енергоносіями.

Натомість українська влада не поспішала. Один з популярних закидів до Банкової – кейс власників «Альфа груп». Мовляв, США заборонили будь-які відносини з банком Михайла Фрідмана, і він з партнерами під міжнародними санкціями , а в Україні Альфа-банк працює навіть під час вторгнення.

Як стало відомо ЕП від одного із співрозмовників ОП, 19 вересня в Зеленського відбулася окрема нарада, присвячена виключно російським акціонерам Альфа-банку. Чим вона закінчилася, стане зрозуміло незабаром. Інший співрозмовник, з РНБО, підтвердив ЕП, що «готуються документи» щодо запровадження санкцій проти них.

Фрідману є що втрачати. Російський олігарх з львівським корінням володіє в Україні активами, які до війни оцінювалися мільярдами доларів.

Видання Wall Street Journal, посилаючись на голову наглядової ради українського Альфа-банку Романа Шпека, нагадало, що банк пропонував українській владі переказати в український банк 1 млрд дол особистих коштів Фрідмана. Як писала ЕП, ця пропозиція звучала у владних кабінетах ще навесні.

«Цю суму ми розглядаємо достатньою як для підтримки наявного балансу банку, так і для інвестицій у нові проєкти. 1 мільярд у капітал банку дозволить прокредитувати економіку на 8 мільярдів доларів», – зазначив Шпек.

За його словами, ідеться про фінансування проєктів, пов’язаних з інфраструктурою, логістикою, охороною здоров’я, продовольчою та енергетичною безпекою. При цьому Шпек наголосив, що акціонери «жодною мірою не розглядають цей крок як умову зняття з них персональних санкцій.

«Розмови про «купівлю індульгенції» не мають жодних підстав», – запевнив топменеджер. Він зазначив, що для залучення мільярда в Україну необхідно мати дозволи та згоду акціонерів, Нацбанку та регуляторних органів Європейського Союзу. «Саме цим ми зараз і займаємося», – пояснив Шпек.

Мільярд доларів – значна сума для докаптіалізації в українських умовах. Востаннє такі масштабні вливання у фінансову установу в Україні робили під час націоналізації Приватбанку.

Чи потребує Альфа-банк докапіталізації?

Загалом банківська система перебуває не в найкращих умовах. За прогнозами НБУ, через війну банки можуть втратити 20% кредитного портфеля. Експерти такі розрахунки називають оптимістичними й очікують втрат на рівні 30-35%.

За сценарію Нацбанку і виходячи з розміру капіталу Альфа-банку та його кредитного портфеля, необхідна сума докапіталізації не повинна перевищувати 8 млрд грн, вважає асоційований експерт «CASE-Україна» Євген Дубогриз, який у 2015-2019 роках займався стрес-тестуванням банків в НБУ.

«Навіть якщо Альфа-банк втратить 40% портфеля і все забезпечення, потреба становитиме 18-19 млрд грн. Це за найгіршого сценарію, коли кредити і застави знецінюються повністю, а таке трапляється дуже рідко», – зазначає він.

У самому банку говорять про більшу «подушку». «Банку можуть знадобитися 500-600 мільйонів доларів протягом наступного року для підтримки стабільно високих нормативів адекватності капіталу. Усе залежить від розвитку ситуації на фронті, стану економіки, доходів українців, активів клієнтів», – вважає Шпек.

Українським банкам, імовірно, з часом знадобиться докапіталізація, але економічної потреби вливати в Альфа-банк мільярд доларів та, відповідно, знімати з цих коштів санкції наразі немає. Для російського олігарха це має сенс, бо в західних установах у нього значно більше грошей.

Довідка. Фрідман та Авен прагнули пустити коріння на Заході. У 2013 році вони заснували в Лондоні фонд прямих інвестицій LetterOne. До їх європейської бізнес-імперії входять британська роздрібна мережа Holland & Barrett, німецька енергетична група Wintershall Dea та іспанські супермаркети Dia.

Напередодні у Верховній Раді навіть зареєстрували законопроєкт, який «регулює процес виведення системно важливого банку з ринку в умовах воєнного стану».

Можна припустити, що це підготовка до введення санкцій проти російських власників Альфа-банку, який належить до системно важливих. Проте один з високопосадовців НБУ запевняє, що цей документ готувався давно.

Як торгуються російські олігархи

Хоча представники українського банку наголошують, що не розраховують на індульгенції, десятки росіян воліють профінансувати Україну для виходу з-під санкцій і збереження частини статків, про що писали WSJ та Financial Times.

WSJ також цитує заступника голови Офісу президента Ростислава Шурму. Він заявив, що уряд у Києві розгляне пропозицію Фрідмана лише як частину ширшої структури, яка може включати фонд для допомоги Україні. «Це має бути загальний підхід до всіх підсанкційних росіян», – сказав Шурма.

У коментарі FT він наголосив, що Україна не використовує санкції як інструмент торгу і розгляне таку угоду щодо зняття санкцій лише після закінчення війни.

У червні голова НАЗК Олександр Новіков запевнив, що санкції з боку України будуть накладені на всіх російських олігархів. «Якщо вони публічно не засудять війну, Путіна та не визнають територіальну цілісність України включно з Кримом і Донбасом, вони втратять усе майно в Євросоюзі», – наголосив він.

Новіков також говорив про можливість створення процедури виходу з-під санкцій шляхом передавання коштів чи активів у «фонд покаяння».

В інтерв’ю Forbes керівник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія визнав, що ця ідея обговорювалася, але не в Україні, а на рівні міжнародних партнерів.

«Можливо, це працюватиме щодо бізнесменів, які мають громадянство РФ, але весь бізнес у них в інших країнах. Від санкцій страждає не російський бюджет, а, наприклад, британський. Якщо такий бізнесмен віддасть на відновлення України певну суму, то я ставлюся до цього толерантно. Якщо бізнесмени платять податки в Росії і фінансують війну в Україні, я проти», – зазначив він.

На Заході російські олігархи також запускають лобістські кампанії для зняття санкцій. «Київстар» заплатив 240 тис дол вашингтонським лобістам з компанії Yorktown Solutions, щоб привернути увагу влади США та громадськості до чутливості діяльності свого клієнта як одного з провідних операторів України.

На початку вересня видання Politico повідомило про бажання проросійської Угорщини виключити з-під європейських санкцій партнера Фрідмана з «Альфи» Петра Авена, наближеного до Путіна Алішера Усманова та одного з найбільших металургійних магнатів Росії Віктора Рашнікова.

Чехія, яка головує в Раді ЄС, домовилася з угорцями про перенесення розгляду питання щодо цих осіб на два місяці. Якби Україна підготувала звинувачення і наклала санкції на росіян, то ЄС мав би більше аргументів, аби присоромити угорського лідера Віктора Орбана і продовжити блокування російських грошей.

Україна відстає від світу в накладанні санкцій на путінських олігархів. Утім, якщо Київ таки запровадить санкції проти олігархів та членів їх сімей, то питання про створення «фондів покаяння» може відійти на другий план. Прощати росіян – це погана історія для окопів, а саме в них зараз куються настрої українців.

Чому Офіс президента тримає санкції «в столі»

На відміну від західних партнерів, від яких Зеленський уже в другий день великої війни вимагав більшого для зупинки війни, Київ не поспішав накладати санкції на росіян. Не лише на олігархів, а й на кремлівських топпосадовців.

Україна оголосила санкції проти Путіна, Лаврова і Шойгу 9 червня, а сотні загарбників меншого рангу були покарані аж 7 вересня. Як з’ясувала ЕП, чимало санкційних списків тривалий час лежали в Офісі президента.

Довідка. Президент, Кабмін, СБУ, Верховна Рада і Нацбанк можуть пропонувати претендентів на внесення в санкційні списки. РНБО розглядає ці пропозиції та ухвалює остаточні рішення. Документи відправляють в Офіс президента, після чого глава держави вводить санкції своїм указом.

З лютого по серпень 2022 року РНБО проголосувала за низку санкційних списків, але президент їх не затвердив. Вони затрималися в заступника голови ОП, юриста Андрія Смирнова, який не передав їх на підпис Зеленському.

У розпорядженні ЕП є документи, які свідчать, що таких заблокованих рішень було мінімум десять. Співрозмовник, дотичний до санкційної політики, стверджує, що загальне їх число сягає 20. Ще 70 проєктів РНБО відправила на розгляд в Офіс президента, але не отримала назад на голосування.

Не всі списки стосувалися російської еліти. Серед імен були, наприклад, політики із Сербії, Чорногорії, Киргизії, Чехії, а також гравці російського КВК. Серед компаній – білоруська промисловість та російські видавництва.

Були там і російські депутати та сенатори, які роками легалізують путінські рішення, силовики і члени тамтешньої Ради нацбезпеки, які погоджували розв’язання війни проти України, російські оборонні підприємства.

2 червня РНБО проголосувала за санкції проти директорів ФСБ Олександра Бортнікова і Служби зовнішньої розвідки Сергія Наришкіна, голів Ради федерації Валентини Матвієнко та Держдуми В’ячеслава Володіна, генпрокурора Ігоря Краснова, начальника генштабу Валерія Герасимова, директора Нацгвардії Віктора Золотова і ще сотні кремлівських посіпак.

Однак у санкційних списках ці люди з’явилися лише через три місяці. Смирнов підтвердив ЕП, що низку рішень не передали на підпис президенту, бо в документах було чимало помилок, які унеможливлювали втілення санкцій.

«Були помилки в анкетних даних і транслітерації, неточності в установочних даних щодо юридичних і фізичних осіб, пропущені слова і речення. Робиться це умисно чи ні, доведеться ще розбиратися, але ми маємо давати на підпис ідеальний з юридичної точки зору документ», – запевнив Смирнов.

Заступник Єрмака пригадує, що за оновленим законом «Про санкції» можна не лише блокувати, а й конфіскувати активи ворогів. Таке рішення ухвалює Вищий антикорупційний суд. Оскільки новий закон набув чинності в травні, за всі запроваджені до цього санкції довелось би переголосувати.

Третій аргумент юриста – відсутність фільтра, який би перевіряв папери і підтверджував, що санкції обґрунтовані. Ідеться про державний орган, а він, Міжвідомча робоча група з питань санкцій, з’явився лише 30 серпня.

У новостворену комісію Офіс президента переслав рішення, що не дочекалися підпису глави держави. Перелічені вище прізвища кремлівських посіпак вдруге винесли на розгляд РНБО. Після цього вони нарешті потрапили під санкції.

«Антикоррупционная правда»

Сообщение Танці навколо санкцій. Що в ОП вирішили робити з Фрідманом та іншими російськими олігархами? появились сначала на Антикоррупционная правда.