Перереєстрації активів і роль нотаріусів

Після запровадження санкцій проти Вадима Єрмолаєва, які передбачають блокування активів і заборону їх відчуження, у державних реєстрах почали з’являтися зміни щодо компаній, пов’язаних із бізнесменом.

Схема виглядала як ретроспективне оформлення угод. Наприклад, кіпрська компанія Licita Trading Co LTD, яка володіла венчурним фондом «Технологии», формально передала активи дочці Єрмолаєва Софії Кононенко. При цьому документи датувалися періодом до введення санкцій, хоча фактично з’явилися вже після.

Українські нотаріуси вносили зміни до реєстрів, переписуючи десятки компаній. Згодом частина з них заявила про можливе несанкціоноване використання електронних підписів, після чого Міністерство юстиції скасувало ці дії. Однак вже за кілька місяців процес повторився через іншого нотаріуса, а власником активів став новий номінальний бенефіціар.

Санкції і реакція Мін’юсту

Міністерство юстиції втрутилося в ситуацію та визнало окремі реєстраційні дії незаконними. Нотаріуса, який проводив повторні зміни, було позбавлено доступу до реєстрів.

Водночас у відомстві наголосили: у разі наявності санкцій будь-які зміни власників мають блокуватися незалежно від поданих документів.

Однак масштаб мережі компаній та кількість учасників процесу ускладнюють швидке повернення всіх активів у попередній стан.

Військове кладовище і бізнес-інтереси

Паралельно зі скандалом навколо активів, пов’язані з Єрмолаєвим структури фігурують у державних проєктах.

Зокрема, консорціум із участю компанії «Акам» отримав підряд на будівництво першої черги Національного військового кладовища під Києвом. Частка цієї компанії пов’язана з фондом «Технологии», який раніше контролювався структурами Єрмолаєва.

Крім того, інша компанія з орбіти групи стала постачальником граніту для цього об’єкта, що фактично забезпечує участь бізнес-групи у реалізації стратегічного проєкту.

Фактичний контроль і формальні зміни

Попри формальне зникнення прізвища Єрмолаєва з реєстрів, журналісти та перевірки вказують на можливе збереження фактичного контролю над активами.

Система з багаторазовими перереєстраціями дозволяє створити юридичну дистанцію між підсанкційною особою і бізнесом, що ускладнює перевірки та відкриває можливості для участі у тендерах.

На цьому тлі активна зачистка інформаційного простору виглядає як спроба зменшити увагу до цих процесів і мінімізувати репутаційні ризики.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Вадим Єрмолаєв і «кримські податки»: як підсанкційний олігарх переписує активи і зачищає інтернет появились сначала на Антикорупційна правда.

Після звільнення з поліції у 2019 році Купранець не зник із публічного поля. Навпаки — журналісти дедалі частіше помічали його слід у різних бізнесах: від портів до кар’єрів. Родина ексчиновника володіє готелями в Буковелі, Пилипці та Трускавці, де його донька Діана керує готелем Raymond через ТОВ «Андрол». У 2021-му цей готель навіть вигравав державний тендер — формально, для розміщення учасників культурного заходу.

Саме 2021 рік став для Купранця переломним: пов’язані з ним фірми «переїхали» у новий столичний бізнес-центр «Айсберг». Будівлю зводило ТОВ «Елітбудгруп» — компанія, власником якої є батько поліцейського Михайло Купранець і фонд «Маркус Макс». Саме навколо цього будівництва відкривали кримінальне провадження — адже дозвіл видавався на реконструкцію, а не на повне знесення старої будівлі. По факту ж стару споруду знесли повністю, а на її місці виріс новий БЦ. Справу швидко «пригальмували», а Купранець безперешкодно ввів «Айсберг» в експлуатацію. Згодом Київрада узаконила це рішення, продавши землю під незаконною забудовою.

У новому офісі на вулиці Липківського, 14 оселилася ціла плеяда «своїх». Почала — донька Купранця Діана, очоливши «КУА Айсенс ессет менеджмент». Потім сюди потяглися інші фірми родини: фонд «Маркус Макс», «Укрнат 2020» (горіховий бізнес), «Солар блест» і «Санбімс енерджі» (сонячна енергетика), «Гірська мрія» (видобуток піску).

Та найцікавіше — сусіди Купранця. У жовтні 2021 року тут зареєструвався інвестиційний фонд «Лео інвест груп», серед засновників якого — сам колишній президент України Віктор Ющенко. До вересня 2022-го його партнеркою була колишня власниця «Айбокс банку», відомого участю у схемах відмивання грошей грального бізнесу. Інший співзасновник «Лео інвест груп» — Володимир Бєлоусов, який також має спільну компанію з Ющенком — «Трендс сістем», що належала до бізнес-групи підсанкційного олігарха Вадима Єрмолаєва «Алеф».

У «Айсберзі» оселилася й юридична компанія «УКРПРАВО», пов’язана з юристкою Ольгою Косолап і ТОВ «Тріонта стивідорінг». Косолап водночас є співзасновницею «Дельта шиппінг едженсі» в Миколаївському порту — частини бізнес-орбіти Леоніда Крючкова, брата колишнього нардепа Дмитра Крючкова. Останнього у 2025 році ВАКС засудив до 15 років в’язниці за корупцію, хоча сам він утік і нині проживає в Монако.

Журналісти ще у 2017 році фіксували зв’язки Купранця й Крючкова: фірма «Портосервіс-Миколаїв» перераховувала половину доходів компанії «Елітбудгруп» — тій самій, що володіє «Айсбергом».
Поруч розташувалась і «Тріонта логістікс» — ще одна структура з орбіти Крючкова, де серед бенефіціарів фігурує Олександр Ємельянов, колишній директор «Елітбудгруп».

Весною 2024 року в офіс Купранця заїхало ТОВ «Табін», пов’язане з газовою групою «Енерджі Трейд Груп» бізнесменів Бондаренка, Франчика та Шведкого. До травня 2024-го співзасновником «Табіну» був ексзаступник Генпрокурора й очільник САП Володимир Кривенко — фігурант скандалу про «злив» інформації підозрюваним. Його родинна компанія «ЕТГ Солар 5» пов’язана з Русланом Журилом, ексзаступником директора «СхідГЗК», якого звинувачували у масштабних розкраданнях.

У грудні 2024 року в «Айсберг» переїхало ТОВ «Бенкет», яким керує колишній голова київського управління ДБР і ексочільник Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Руслан Марчук. Його бізнес-трійця — «Головинський камінь», «Габро ресурс» і «Габро плюс» — займається видобутком каменю на Житомирщині. Разом із Марчуком працює ще один колишній підлеглий Купранця — Сергій Глухенький, тепер співвласник «Форсажгазу» (мережа АЗС і видобувні активи в Житомирській області).

А фінальним штрихом стає ще один мешканець «Айсберга» — компанія «Харків ресторація». До квітня 2024-го вона належала подружжю Тарасу й Оксані Середюкам — власникам мережі ресторанів Mafia, Casta, БАО. Після продажу компанії її новий власник, Сергій Хмелевський із Нікополя, одразу прописав її у БЦ Купранця.

Ця історія — дзеркало українського постправоохоронного бізнесу. Будівля, зведена всупереч закону, стала притулком для колишніх слуг народу, які швидко змінили поліцейські жетони на сонячні батареї, кар’єри й ресторани. Вони не просто ділять офіс — вони ділять країну.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Експоліцейський Ігор Купранець: офіс для корупціонерів, нелегальне будівництво й компанія колишніх можновладців появились сначала на Антикорупційна правда.