Справa Гмиріна дедалі більше нагадує не кримінальне провадження, а добре продуманий сценарій. За даними НАБУ, він офіційно виїхав з України 28 лютого 2022 року. Проте згодом у державних базах несподівано з’являється відмітка про його повернення. Формально — він у Києві. Фактично — переміщується між ОАЕ, Австрією, Туреччиною та Італією, оформлюючи нові закордонні паспорти вже за кордоном.

Його зять Володимир Колот діє за тією ж схемою. За інформацією прикордонної служби, він нібито не залишав територію України. Водночас саме в цей період особисто займається реєстрацією бізнесу в Чехії. Схоже, у цій історії навіть фізична присутність перестає бути обов’язковою умовою.

Коли ж детективи почали активно наближатися до розслідування, в офісах Гмиріна в центрі Києва відбулася не хаотична втеча, а чітко спланована операція. Із приміщень вивезли документи, техніку та інші матеріали, які могли зацікавити слідство. Вантажі прямували за заздалегідь визначеними маршрутами — до ОАЕ та Хорватії, де вже існувала підготовлена інфраструктура, оформлена на родичів.

У квітні 2023 року ключових фігурантів справи оголосили в міжнародний розшук. Географія виявилась показовою: Іспанія, США, Туреччина, країни ЄС.

Після затримання Колота в Дубаї ця історія знову виходить на поверхню. Адже поки державні підприємства втрачали сотні мільйонів, паралельно формувався інший світ — із нерухомістю в Еміратах та відпочинком на Лазурному узбережжі.

І головне питання залишається відкритим: це вже фінал схеми чи лише початок нової серії?

“Антикорупційна правда”

Сообщение «Фантоми» МВС: як Андрій Гмирін і Володимир Колот «жили» в Україні, перебуваючи за кордоном появились сначала на Антикорупційна правда.

Отже, як повідомляється, в результаті масштабних схем у Фонді держмайна Андрій Гмирін зміг вивезти з країни достатньо грошей, щоб відкрити бізнес в ОАЕ – у нього там зареєстровано три компанії – і купити віллу та п’ять земельних ділянок на Лазурному узбережжі Франції. Ціна покупки – 5 мільйонів євро, вілла, як і все куплене чиновниками цієї країни – це суміш дороговизни й несмаку, такий собі «пшонкастайл» у французькому виконанні.

Правда, з віллою щось пішло не так – за запитом української влади, яка раптово спохопилася і почала розслідувати крадіжки у Фонді держмайна у 2019-21 роках, віллу заарештували французи. Але щось підказує, що питання буде вирішено. Втім, не будемо забігати наперед. А поки що Андрій Гмирін може втішитися яхтою, яку він передбачливо оформив на компанію GFB COMPANY LTD свого бізнес-партнера Євгена Головіна. Яхта коштує теж недешево – 5,5 мільйона євро, а ще у батьків Андрія Гмиріна є, як мінімум, шість компаній у Хорватії, які займаються нерухомістю і мають мільйонні обороти.

Але сарказм сарказмом, а гроші пану Гмиріну з неба не впали. Він їх вкрав у держави, причому ключовим виконавцем у всіх схемах, які дозволили збагатитися Андрію Гмиріну, був Дмитро Сенниченко, який очолював ФДМУ у 2019-21 роках. Сам Гмирін пішов з Фонду ще у 2017-му, і тому без осіб, які керували ФДМУ, працювати не міг.

Усього ж у результаті схем, за даними слідства, в держави вкрадено не менше 10 мільярдів гривень. А сам Гмирін (як і інші фігуранти) знаходиться в розшуку от вже півтора року. Правда, розшук, як бачимо, досить дивний – розшукуваний спокійно займається бізнесом і скуповує дороге майно по всьому світу. І це, як і факт його виїзду за кордон, не може не викликати очевидних питань.

Одна з найдорожчих афер в історії України

Власне, афера була не одна – це була ціла низка шахрайських схем, які дозволили вкрасти у країни десятки мільярдів гривень. Організатором цих схем називають голову Фонду держмайна Дмитра Сенниченка, який був дуже публічним діячем і любив розповідати про реформи у Фонді, боротьбу з корупцією та ту вигоду, яку приносить Фонд під його керівництвом країні. Звичайно, той факт, що Сенниченко був одним із ключових осіб у схемах, ніхто не заперечує. Зрештою, на документах була необхідна його підпис. Але багато хто стверджує, що ключовим був Андрій Гмирін, який і розробляв усі схеми. А Сенниченко був, швидше, виконавцем, що підписує документи.

Суть афери зводилася до наступного. ФДМ, як відомо, управляє низкою державних підприємств. Серед завдань Фонду – управління цими об’єктами якомога ефективніше з метою отримання від них максимального прибутку. Але це в теорії. А на практиці вийшло наступне. Серед ключових об’єктів, що фігурують у схемі – Одеський припортовий завод і Об’єднана гірничо-хімічна компанія. Які успішно працювали. Але ось контракти з ними отримували тільки певні фірми. Які отримували від них послуги й продукцію за заниженими цінами. А перепродавали – за ринковими.

Основну роль, як вже говорилося, тут грав Андрій Гмирін, який на той момент у Фонді вже не працював, але зате мав там міцні зв’язки. Він розставляв на ключові посади своїх людей і підбирав об’єкти для приватизації. У результаті держава отримувала мільярдні збитки, а всі інші учасники схеми – такі ж мільярдні прибутки. При цьому продукцію ОГХК перепродавали в Росію і Крим. Але зате гроші, які заробляли учасники схеми, обчислювалися мільйонами доларів на місяць.

Про роль Андрія Гмиріна у схемах Фонду держмайна дізналися тільки після скандалу, викликаного втечею Дмитра Сенниченка. І виявилося, що він був у цих схемах ледь не ключовою персоною. Але до цього про нього майже ніхто не знав. Що дало можливість Андрію Гмиріну дуже тихо вивести гроші зі схем за кордон. Про які суми йдеться – можна тільки здогадуватися.

Але ось далі починається незрозуміле з точки зору логіки. Андрій Гмирін, дуже тихо і акуратно спромігся вкрасти в Україні мільярди гривень на схемах у Фонді держмайна, до якого він формально відношення не мав, світить ці гроші в Європі. Зокрема дуже активно – вілла і яхта – це тільки частина з того, що купив Гмирін після втечі.

І тут є ще одне цікаве питання – Дмитро Сенниченко втік у серпні 2022 року, після того, як до нього прийшли з обшуком. Тут теж питання – детективи НАБУ навряд чи настільки тупі, щоб не розуміти наслідків. Але чому одночасно з обшуком Дмитро Сенниченко не був затриманий? Але з Гмиріним історія ще крутіша: він, згідно з документами ДПСУ, кордону України після 28 лютого 2022 року не перетинав. А 28 лютого 2022 року він не виїхав з країни, а в’їхав до неї.

І ось найголовніше питання цієї справи: хто і як вивіз Андрія Гмиріна за кордон. І – коли. Не Тису ж він перепливав, згодьтеся. І це говорить про те, що Андрій Гмирін пов’язаний з представниками ОПУ. Без них у цій країні такі речі неможливі: організувати мільярдні схеми крадіжок, перепродавати продукцію держпідприємств у Росію, виводити мільйони доларів за кордон, а потім тихо туди ж поїхати в той час, коли НАБУ вже активно розслідувала справу про крадіжки. Хтось вірить, що все це Андрій Гмирін провернув сам?

Далі, як вже говорилося, почалося незрозуміле з точки зору логіки: виведені гроші стали відкрито світитися в Європі. У той час, поки Гмирін був у активному розшуку за аферу. Він про це прекрасно знає, але гроші вкладати в бізнес і нерухомість не перестає. Заарештована тільки вілла у Франції, але це виглядає досить жалюгідно на фоні всього іншого. Більш того – виглядає як звичайна пилюка в очі від НАБУ – мовляв, «ми стараємося».

Ще один факт у цьому ланцюгу дивностей – до обшуків у Сенниченка фірма Андрія Гмиріна ТОВ «Гмирін фемели девелопмент» вивезла документи і речі зі своїх київських офісів в ОАЕ і Хорватію. Причому йдеться про кілька вантажівок із речами. Співпадіння? Відповідь навіть не смішна. В ОАЕ родина Гмиріна має як мінімум три фірми, на адресу яких і поїхали вантажівки з Києва.

Фірми Гмирін почав реєструвати ще у 2021 році. Тобто він готувався заздалегідь. Причому він особливо не переймався, шукаючи підставних осіб. Бізнес реєструвався на батьків, Анатолія та Зою Гмиріних, після чого розпочинався звичайний ланцюжок з фірм, засновниками яких є фірми, зареєстровані на батьків. Такою виявилася й французька GFD COTE D’AZUR, на яку Гмирін купив вже згадувану віллу і землю на Лазурному узбережжі. Саме цю віллу й заарештував французький суд на запит України в рамках розслідування кримінальної справи за фактом крадіжки з Фонду держмайна десятків мільярдів гривень.

І це теж питання в ланцюгу все тих самих запитань: чому Андрій Гмирін, настільки акуратно й обережно обікрав фонд держмайна, став настільки неакуратно й необережно поводитись з грошима, звідти вкраденими? «Знесло дах» від кількості грошей? На нього це дуже не схоже. Тим більше, що його ключовий компаньйон, Дмитро Сенниченко, засвітив гроші лише раз, заснувавши в Іспанії компанію Newform Lab SL зі статутним капіталом всього у 4 тисячі євро. Адже Сенниченко теж повинен був отримати від схеми, як мінімум, мільйони доларів. Але – сидить тихо і не світиться.

Чому ж Андрій Гмирін поводить себе так нахабно й не ховається? Сподівається на тих, хто тихо вивіз його за кордон у 2022 році, вже після того, як він був оголошений у розшук, в якому його ніхто не шукав? Схоже на те. Але, оскільки Андрій Гмирін людина однозначно розумна, то він розраховує на цю допомогу явно не з наївності. Ймовірно, він володіє суттєвим компроматом на своїх покровителів, хто б вони не були. Що це за компромат – невідомо. Можна припустити, що він якось пов’язаний з тією вакханалією, яка почалася у 2020 році з приватизацією державних об’єктів, зливаних за відверті копійки невідомо звідки взятим фірмам і людям, яких розслідувачі пов’язували з російською організованою злочинністю.

Так це чи ні – невідомо, але згадаємо, що продукція Об’єднаної гірничо-хімічної компанії, якою в цей же самий відрізок часу керував Гмирін через своїх людей у Фонді держмайна, йшла в Росію і Крим. Що без зв’язків у Росії, причому на самому верху, неможливо. І без зв’язків в Україні. І теж – на самому верху. Хоча б тому, що СБУ не збудилася з цього питання ні тоді, ні зараз. Чому – можна тільки здогадуватися.

Але все одно замикається на рівні Офісу президента. Де такі схеми миттєво беруть під контроль, і якщо їх організатори не діляться, то виявляються в СІЗО. У нашому випадку цього чомусь не сталося. А всі ключові фігуранти тихо виїхали з грошима за кордон. Хто прикрив усе це на самому верху – можна здогадуватися. Чи дізнаємося ми ці прізвища?

Але сумніви в цьому викликає той факт, що слідству відоме місцезнаходження ще кількох фігурантів кримінальної справи. Володимир Колот живе в Чехії (до речі, він теж офіційно з України не виїжджав); Олександр Горбуненко живе у США, у штаті Флорида; Артур Сомов живе у Туреччині; Микола Парсентьєв загубився десь на просторах Європи, але достеменно відомо, що виїхав він з України у березні 2022 року; Павло Присяжнюк теж десь у Європі, виїхав у лютому 2022 року; Владислав Кліщар живе у Чехії. Більшість із них – учасники другорядні, але їх теж ніхто не чіпає. Решта дрібнота залишилася в Україні, вони перебувають під слідством.

Але тих, хто виїхав – і Сенниченка, і Гмиріна, і інших чомусь шукають дуже дивним способом. І це теж підтверджує той факт, що ті люди, хто кришував усю цю схему, залишилися тут. І залишилися на своїх місцях. Тому можна майже зі стовідсотковою впевненістю стверджувати: справу розвалять, а розшук припинять. І Андрій Гмирін зможе знову насолоджуватися своєю шикарною віллою на Лазурному узбережжі.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Хто випустив з України одного з ключових організаторів схеми крадіжки мільярдів у ФДМ Андрія Гмиріна? появились сначала на Антикорупційна правда.

«Сенниченко викачав за сприяння Офісу президента з бюджету 500 мн грн, це збиток держави, це гроші, які осіли на рахунках представників Офісу президента України. Виплив цікавий факт, колишній заступник Сенниченка Сергій Ігнатовський дав покази щодо того, що у цьому схематозі брали участь співвласник студії «Квартал-95» Тімур Міндич і найголовніший комунікатор з олігархами, бізнес-партнер Зеленського і його перший помічник Сергій Шефір. Головними комунікаторами між ОП і Сенниченком якраз і були Міндич і Шефір», – цитує Лероса англійське видання Talk Finance.

Він цитує фрагменти розслідування видання «Цензор.НЕТ», яке отримало копії свідчень колишнього заступника голови ФДМУ Сергія Ігнатовського. Там він розкриває деталі схем, за допомогою яких грабували ОПЗ та ОГХК.

«За вказівкою ОП було відмінено конкурс на поставку давальницької сировини на ОПЗ. Після відміни конкурсу, приблизно через місяць, Сенниченко сказав, що ми правильно зробили, що відмінили конкурс, що в Офісі президента нами задоволені, що тепер ТОВ “АГТ” буде нам приносити гроші за це. Це були сотні тисяч доларів США», – розповів Лерос.

Він зазначає, що Сенниченко сам зізнався, що політичну «кришу» йому забезпечували Міндич та Шефір. Також активним комунікатором ОП був Андрій Гмирін, нині – «смотрящий» за податковою.

У свідченнях Ігнатовського вказано, що Сенниченко сказав, що «потрібно співпрацювати з Гмиріним та виконувати якусь політичну волю Офісу президента України, що вони будуть давати якихсь кандидатів на керівні посади в державні компанії». Так, керівником ОПЗ був призначений спущений з ОП Микола Синиця.

Андрій Гмирін, за даними Лероса, допомагає Єрмаку і Татарову контролювати економічний блок, зокрема, він сприяв проведенню підставного конкурсу на обрання голови БЕБ.

Тімур Міндич, як пише «Цензор.НЕТ», має свої інтереси в «Центренерго» та «Енергоатомі» через Германа Галущенка та Петра Котіна.

Дмитро Сенниченко виїхав до Іспанії і будує там новий бізнес. Україна поки не вимагає його екстрадиції.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Гео Лерос: Виведені Сенниченком 500 млн грн осіли на рахунках керівництва Офісу президента появились сначала на Антикорупційна правда.