За останні місяці співробітники БЕБ фактично взяли Одесу під контроль, зосередившись на підпільних ігрових залах, які роками працювали безперешкодно. Йдеться про казино, що функціонували цілодобово на вулицях Дегтярній, Новосельського, Малій Арнаутській, Європейській та на проспекті Ярослава Мудрого — у самому серці міста.

До недавнього часу ці заклади перебували під негласним «дахом» колишнього керівника ГУНП в Одеській області Олександра Беха. Саме за його каденції гральні зали не зазнавали системного тиску й продовжували працювати майже відкрито. Але правила гри різко змінилися після ухвалення рішення про перерозподіл ринку.

Ключовою фігурою в цій операції став чинний керівник БЕБ Олександр Цивінський — колишній детектив НАБУ. За інформацією джерел, саме через нього було запущено масштабну «зачистку» одеського грального підпілля.

Важливо, що ініціатива активізації БЕБ надійшла не зсередини служби. У Монако нині проживає ексспівробітник БЕБ Віталій Гагач — колишній колега Цивінського. Саме він підтримує тісні зв’язки з одіозним одеським бізнесменом Вадимом Альперіним, який десятиліттями вирішує свої бізнес-питання через силові структури.

За логікою, підтвердженою джерелами, ланцюжок виглядає так: Альперін → Гагач → Цивінський. Саме цим маршрутом був переданий запит на «очищення» одеського грального ринку — з витісненням старих кураторів, демонтажем попередніх домовленостей і проведенням своєрідної «інвентаризації» підпільного бізнесу.

Результат не змусив на себе чекати. За останні два місяці детективи БЕБ, діючи за прямими вказівками керівництва, провели серію масових обшуків. Адміністраторів залів жорстко пресували, обладнання вилучали, готівку конфісковували. За оцінками джерел, лише вартість вилученого ігрового обладнання сягає кількох мільйонів гривень. Окремо вилучено готівки більш ніж на 50 мільйонів гривень.

При цьому кримінальні провадження відкривають не проти реальних бенефіціарів бізнесу, а проти адміністраторів — здебільшого молодих людей, які формально числилися відповідальними особами. Саме вони стануть «крайніми», тоді як справжні власники залишаться в тіні.

Показово, що самі казино нікуди не зникають. Обладнання замінять, персонал оновлять, і робота продовжиться — вже під управлінням нових «господарів».

За даними джерел, наступний етап переділу вже стартував. Контроль над одеським гральним підпіллям поступово переходить до представників прокурорського середовища та чинного голови Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера. У його оточенні не приховують: очікування призначення на посаду генерального прокурора затягнулося, а ринок підпільних казино залишається одним із найприбутковіших джерел швидкої готівки.

Таким чином, події в Одесі — це не ліквідація нелегального грального бізнесу, а його переформатування. БЕБ у цій схемі виступає не як орган боротьби з тінню, а як важіль тиску та інструмент зміни кураторів. Казино продовжать працювати. Зміняться лише прізвища тих, хто збирає кеш, і силовики, які забезпечують їм «спокій».

“Антикорупційна правда”

Сообщение Гра в одні ворота: як БЕБ «зачищає» гральний ринок Одеси під нових кураторів появились сначала на Антикорупційна правда.

За підсумками 2025 року Україна недоотримала близько 34 млрд грн через нелегальну торгівлю тютюновими виробами та рідинами для вейпів. Із цієї суми щонайменше 7,5 млрд грн припадає саме на «сірий» обіг рідин для електронних сигарет. Прогнози на 2026 рік ще тривожніші: втрати можуть перевищити 10 млрд грн лише в сегменті вейпів.

Попри це, ситуація роками залишається незмінною. Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев відкрито визнає: ринок електронних сигарет перебуває в тіні майже повністю. Детінізація не відбувається, а спроби навести лад носять точковий і декоративний характер.

Ще у 2024 році Міжнародна торгова палата та Європейська бізнес-асоціація зверталися до МВФ, США та Європейського Союзу з проханням вплинути на українську владу. Суть звернення була проста: замість подальшого фіскального тиску на легальний бізнес держава має зосередитися на боротьбі з нелегальним ринком. Водночас МВФ прямо вимагає розширення податкової бази й ліквідації митних схем як умови фінансування України на понад 8 млрд доларів, але «сірий» ринок вейпів уперто випадає з поля зору.

На цьому тлі особливо показовою є історія мережі Uvape — однієї з найбільших в Україні. Понад 150 торгових точок, переважно в Києві, роками працювали в умовах фактичної вседозволеності. Восени 2025 року Бюро економічної безпеки провело масштабні обшуки й висунуло звинувачення у незаконній реалізації підакцизної продукції.

За версією слідства, у магазинах і через інтернет рідини та комплектуючі для вейпів продавалися «без нікотину», тоді як сам нікотин клієнтам надавали «у подарунок». Ця схема дозволяла уникати сплати акцизу, не відображати реальні обсяги продажів і мінімізувати податкові зобов’язання.

Однак навіть після вилучення продукції, судових ухвал про доступ до банківських документів і завершення строку дії ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами компанія, що працює під брендом Uvape, не припинила діяльність. Мережа продовжує працювати, активно шукати персонал і вкладатися в рекламу.

Більше того, слідство встановило: за тими самими адресами функціонують кілька пов’язаних між собою компаній, зареєстрованих в один день і без ліцензій. Це вказує на класичну схему дроблення бізнесу з метою уникнення відповідальності.

Подібна картина спостерігається і в регіонах. У Хмельницькій області правоохоронці розслідують масові факти нелегальної торгівлі вейпами та рідинами з використанням фіктивної фіскалізації й тієї ж схеми «нікотину в подарунок». За даними податкової служби, за три роки проведено понад 7 тисяч перевірок, а загальна сума штрафів склала 66 млн грн — мізер на тлі реальних обсягів тіньового ринку.

Експерти сходяться в одному: проблема полягає не в окремих магазинах чи регіонах, а в системній моделі, за якої підакцизний ринок фактично виведено з-під контролю держави. В умовах хронічного дефіциту бюджету й критичної залежності від зовнішнього фінансування таке потурання виглядає не як управлінська неспроможність, а як свідомий вибір. Його ціна — десятки мільярдів гривень щороку.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Мільярди повз бюджет: як «сірий» ринок вейпів щороку обкрадає Україну на 10 мільярдів появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними слідства, у кримінальному провадженні № 72025001420000026, яке розпочате у березні 2025 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення або розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем), перевіряється діяльність групи підприємств, які виступали постачальниками безпілотних комплексів до Державної спеціального зв’язку та Агентства оборонних закупівель.

За даними розслідування, частина компаній, серед яких ТОВ “ЄВРО ТАННЕЛС”, ТОВ “АРЕС”, ТОВ “Коляда КА”, ТОВ “ГЕ ТЕХНОЛОДЖІ” та ТОВ “Флайтех Україна”, має ознаки спільного управління та неспеціалізованої господарської діяльності. Керівники деяких із них раніше працювали в лісопильному бізнесі та мають спільні контактні дані, що викликає питання щодо прозорості укладених угод.

Як встановили журналісти, група компаній пов’язана з Сеяром Куршутовим — бізнесменом, який у 2021 році був внесений до санкційних списків Ради національної безпеки й оборони України у зв’язку з причетністю до контрабандних операцій. Журналісти також пов’язують ці компанії із Сеяром Куршутовим — бізнесменом, який у 2021 році потрапив до санкційного списку Ради національної безпеки й оборони України як контрабандист.

Нагадаємо, раніше стало відомо, що Куршутов отримав російський паспорт у Криму в червні 2014 року, і має громадянство Російської Федерації. Його родина веде стоматологічний бізнес на тимчасово окупованій території півострова.

Наразі представники БЕБ та Офісу генерального прокурора не оприлюднювали офіційних коментарів щодо прогресу розслідування. Контракти та обсяги постачань безпілотних систем державним структурам також підлягають перевірці на предмет відповідності законодавству та економічної доцільності.

Сообщение Міноборони закуповує дрони у контрабандиста з російським паспортом появились сначала на Антикорупційна правда.