Нагадаємо, журналісти встановили, що втечу Дениса Комарницького супроводжували  представники низки спецслужб  (позаштатні співробітники СБУ, працівники департаменту стратегічних розслідувань (ДСР) Закарпатського управління Нацполу), а для прикриття операції задіяли авто з написом «200». Такий напис зазвичай використовують для перевезення воїнів, які загинули на війні.

Посібників евакуації Комарницького спочатку затримали НАБУ, а згодом звільнено з посад і вже почали давати свідчення. Крім того, було  знято з посади  керівника управління стратегічних розслідувань у Закарпатській області Сергія Химича. І на цьому щодо гучних кадрових рішень у причетних силових структурах – поки що все. Тим часом, за кадром залишилися справжні організатори втечі Комарницького, ті, хто міг злити йому інформацію про плани НАБУ на нього і давав вказівки поліцейським із ДСР.

На сьогоднішній день існує висока ймовірність, що причетними до втечі Комарницького були люди на високих посадах у головному Департаменті стратегічних розслідувань Нацполіції та навіть у самому НАБУ, яке розслідує так звану  справу «Чисте місто» щодо корупції у київській владі. Такий висновок зробили одразу кілька журналістів-розслідувачів, вивчаючи «дивні збіги» у справі Комарницького.

Так, журналіст Володимир Бондаренко  переконаний у причетності  до втечі Комарницького керівника Департаменту стратегічних розслідувань Андрія Рубеля.

Судячи з біографії Рубеля Андрія Миколайовича, до 2020 року він керував Національною поліцією Закарпатської області, співробітники управління стратегічних розслідувань якої, нагадаємо, супроводжували автомобіль Комарницького під час його втечі. Крім того, ці працівники фактично були прямими підлеглими Рубеля як чинного керівника Департаменту стратегічних розслідувань НПУ.

Також, пише Бондаренко, свого часу підлеглим Рубеля був такий собі Цивінський Олександр Ігорович. Нині Олександр Цивінський — один із керівників НАБУ (а саме Третього підрозділу детективів НАБУ), який веде справу Комарницького та знайомий з усіма його нюансами. Відомо, що він також брав участь у конкурсі на посаду керівника НАБУ, а зараз  хоче стати керівником  Бюро економічної безпеки.

«Напевно, Рубель міг знати план НАБУ щодо затримання Комарницького і не лише інформував останнього, а й добре заробив, маючи інсайд від свого колеги з НАБУ», — вважає Бондаренко.

Про це, як зазначає Бойко, він дізнався із специфічної довідки Олександра Цивінського, яку нібито «випадково знайшов». Копію цієї довідки  також опублікувало  видання «Українські новини».

«На початку 2017 року… за дорученням екс-міністра внутрішніх справ Авакова О.Б., Цивінського О.І. як співробітника середньої керівної ланки підрозділів детективів Національного бюро було завербовано. Відповідальною особою за вербування виступив на той час заступник керівника Департаменту внутрішньої безпеки НП Рубель Андрій Миколайович. Цивінський А.І., на платній основі, отримував оперативні завдання від Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції, спрямовані на необхідність збору та передачі інформації з низки кримінальних проваджень», — йдеться у тексті опублікованої ЗМІ довідки.

Такі деталі, звичайно, можуть істотно вплинути на шанси Цивінського стати керівником БЕБ.

Щодо Андрія Рубеля, то, вивчаючи нюанси його кар’єри, можна знайти чимало цікавого.

Ще у 2020 році «Харківський антикорупційний центр» спільно з Bihus.Info  підготував матеріал , з якого випливає, що рівень життя нинішнього керівника Департаменту стратегічних розслідувань НПУ не відповідав його доходам.

Так, у 2018 році Рубель  придбав  квартиру на 171 кв. м у престижному будинку в Києві, що поруч із Київським інститутом міжнародних відносин, задекларувавши її вартість у 3,9 млн грн (хоча реальна комерційна вартість була приблизно у півтора рази більша). Як виявилось, значну частину коштів на придбання квартири Рубелю подарував батько, який все життя пропрацював переважно у міліцейських та поліцейських структурах. При цьому всіх зазначених у декларації прибутків батька вистачило б на половину такої квартири.

Будинок, де купив квартиру Андрій Рубель. Джерело – Bihus.Info

Папа також періодично дарував Андрію Рубелю дуже недешеві автомобілі, на зразок AUDI A6 та AUDI Q7.

Не бідувала і теща Андрія Рубеля (звичайна робітниця аптеки), яка могла собі дозволити придбати маєток у Віте-Поштовій під Києвом за 130 тис. доларів та недешеву землю в Карпатах, також вартістю кілька десятків тисяч доларів.

Маєток Рубелів у Віте-Поштовій. Джерело – Bihus.Info

У деклараціях Андрія Рубеля раніше згадувалося, що він постійно користується автомобілем HONDA CR-V (за 20 тис. доларів). Також відомо, що у 2016 році на тещу було оформлено PORSCHE CAYENNE (близько 40 тис. дол.).

Володимир Бондаренко підлив олії у вогонь, опублікувавши дані, що зараз Андрій Рубель живе у престижному закритому заміському котеджному містечку «Лелека» у Бориспільському районі під Києвом.

Маєток тітки Андрія Рубеля під Києвом. Джерело – ФБ Володимира Бондаренка

Офіційна власниця маєтку – звичайна українська пенсіонерка із Чернігівщини Валентина Вихор. Водночас вона рідна тітка Андрія Рубеля. На скромну пенсіонерку також записані недешеві AUDI Q7 та LEXUS GX 470.

Розслідувач Бондаренко також згадує, що співробітник ДСР Нацполіції Закарпаття, який супроводжував втечу Комарницького, на допиті зазначив, що його попросив про допомогу в цій справі якийсь Дмитро Нікітін.

 Володимир Бондаренко резюмує: «Мій прогноз: ГБР і НАБУ зможе встановити і тоді замість стрілочників з підозрою буде Рубель. Розкішне життя в такій нагоді якось підтримувати … ».

Сообщение Денис Комарницький втік за сприяння Андрія Рубеля: деталі скандального розслідування появились сначала на Антикорупційна правда.

Навіть із того фрагмента переговорів, який виклало у відкритий доступ НАБУ, зрозуміло, що, по-перше, Денис Комарницький повністю контролює Володимира Бондаренка, а по-друге, останній слухняно виконує всі вказівки першого. Звісно, після прослуховування того, як Комарницький принижує Бондаренка, всі почали смакувати цей уривок. Але ситуація, на жаль, набагато глибша і страшніша, ніж всі думають.

І суть не в тому, що Денис Комарницький, не маючи жодного відношення до Київради, вказує його секретарю Володимиру Бондаренку, що робити. Суть у тому, що у будь-якій місцевій раді (а такою є і Київська міська рада) його секретар – ключова фігура. Іноді навіть важливіша, ніж міський голова. Секретар місцевої ради, серед іншого, «організовує підготовку сесій ради, питань, які виносяться на розгляд ради», «забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців, організовує контроль за їх виконанням», а у разі, якщо міський голова відсутній або не може виконувати обов’язки, – замінює його.

Тобто секретар будь-якої місцевої ради – ключова фігура. Адже у разі необхідності може замінити міського голову, і всі рішення, підписані секретарем ради у такому разі, мають законну силу. Тому за посаду секретаря у будь-якій раді завжди йде боротьба. І будь-який притомний міський голова всіма шляхами намагається поставити на цю посаду свою людину. Віталій Кличко та Київрада не є винятками. Тут секретарем після довгих торгів і домовленостей став Володимир Бондаренко.

І тому вказівки, які дає Володимиру Бондаренку Денис Комарницький, не просто звичайний корупційний зв’язок депутата і «смотрящого»: від того, що включить у порядок денний сесії і як проведе сесію секретар ради, залежить те, за що і як голосуватимуть депутати. Сесія, про яку йдеться на плівках НАБУ, відбулася 20 лютого. Уже після того, як в офісах Комарницького відбулися обшуки, а сам був оголошений у розшук. Як цей розшук ведеться – свідчить дзвінок Комарницького Бондаренку з вимогою закрити сесію. Сесія 20 лютого була зірвана після того як фракція Євросолідарності заблокувала трибуну, вимагаючи ухвалити звернення щодо недопустимості тиску на опозицію, військових і п’ятого Президента України, але рішення не набрало потрібної кількості голосів.

Але суть не в цьому. А в тому, що сесія залишилася незакритою. Відмовився це робити саме Володимир Бондаренко, оскільки Віталія Кличка в Києві не було і сесію вів секретар. Але незакрита сесія означає те, що її рішення не можна підписувати. І вони не набувають чинності. Що чудово розумів колишній депутат Київради Денис Комарницький. За що і виписав прочуханку Володимиру Бондаренку.

Є ще один нюанс – на момент проведення цієї сесії, окрім обшуків у Комарницького, вже були затримані кілька фігурантів справи, зокрема чиновники КМДА та депутати Київради. Але на сесії про це не сказали ні слова і, якби не Євросолідарність з її блокуванням трибуни, то потрібні для Комарницького рішення були б ухвалені та підписані. Євросолідарність зі своєю вимогою прийняти звернення про недопустимість репресій з’явилася дуже невчасно, а Бондаренко не зміг вирішити ситуацію, покинувши своє місце у президії. За що й отримав від Комарницького стягнення.

Що стосується Віталія Кличка, то складається враження, що він всіма способами дистанціюється від своєї правої руки у Київраді. І від тих рішень, які Бондаренко в ній просуває. Останнім часом Кличко весь у закордонних поїздках: Мюнхен, Лондон, Брюссель. Нещодавно київський голова повернувся в Україну, однак він досі залишається окремою політичною фігурою, яка перебуває у відокремленому інформаційному просторі від всього цього скандалу з земельними аферами.

Світиться у всіх аферах Володимир Бондаренко. Однак навряд чи він діє без відома свого формального начальника Віталія Кличка. Оскільки останній, після скандалу, що вибухнув, звільнив чиновників КМДА, які потрапили на плівки НАБУ, а про Володимира Бондаренка вважає за краще мовчати. Мовляв, той сам повинен скласти мандат. При цьому Віталій Кличко скромно умовчує про той факт, що Володимир Бондаренко був обраний від партії Кличка УДАР. І в законі про вибори є норма, що дозволяє відкликати депутата від будь-якої партії. Для цього потрібна тільки воля та бажання глави партії.

Однак про цю можливість Кличко скромно змовчав. Не була навіть скликана позачергова сесія – а це прямі повноваження міського голови – про відставку секретаря Київради та обговорення всього того, що розповіло НАБУ і пишуть розслідувачі. Ба більше – зараз, за відомостями з коридорів Київради, Володимир Бондаренко активно бігає по кабінетах, намагаючись домовитися та відкупитися.

А тим часом варто нагадати, що злиття НАБУ – це не спонтанна акція. Фігурантів слухали як мінімум вісім місяців, а всі їхні дії ретельно документували. Тож епізодом зі стягненням від Комарницького за незакриту сесію участь Бондаренка у кримінальній справі явно не обмежується.

Але навіть із того, що потрапило у відкритий доступ, зрозуміло, що Володимир Бондаренко є ключовим учасником ОЗГ Дениса Комарницького, він активно працював на нього, вносив на розгляд Київради потрібні рішення та забезпечував їх затвердження та втілення в життя. Саме Бондаренко проводив через Київраду всі земельні афери, які готував заступник Кличка Оленич і голова земельної комісії Київради Терентьєв.

Варто нагадати, що Володимир Бондаренко був нещодавно викритий журналістами на земельній афері в Голосіївському районі Києва, організував репресії проти екологічних громадських організацій, і це саме Бондаренко розробив і провів (разом із депутатом від Кличка Лимарем) через Київраду корупційне рішення про блокування створення в Києві заповідних зон.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Секретар Київради Володимир Бондаренко – ключовий член банди втікача Комарницького? появились сначала на Антикорупційна правда.