Серед затриманих:

• Заступник Кличка Петро Оленич

• Голова земельної комісії Київради Михайло Терентьєв

• Членкиня земельної комісії Олена Марченко

• Заступник директора КП «Київблагоустрій» Олексій Мушта

• Перший заступник директора «Спецжитлофонду» Юрій Леонов

Уже 18 березня всі вони вийшли під заставу, а обіцянки про «посадки» розчинилися в повітрі.

Денис Комарницький

У березні журналісти знайшли Комарницького у Відні. Основний фігурант справи, який ще 10 лютого був у розшуку, залишив Україну на початку розслідування.

Джерела в правоохоронних органах повідомили, що для втечі Комарницького «організували супровід» із колишніх співробітників СБУ, поліції Закарпатської області та одного депутата. При цьому сама СБУ стверджує, що всі ці особи вже тиждень як не мали жодного стосунку до служби.

За словами приятеля Комарницького Юрія Довгаленка, який організував втечу, перед машиною ексдепутата рухався камуфльований автомобіль із табличкою «200», зазвичай призначеною для перевезення загиблих військових.

9 травня ВАКС ухвалив заочний арешт Комарницького. Адвокати намагалися оскаржити рішення, але Апеляційна палата залишила скаргу без задоволення. Після цього про подальшу долю розслідування інформація зникла.

Петро Оленич

Заступник Кличка вийшов під заставу 15 мільйонів гривень у кінці лютого. Сам Оленич заявляв про «необґрунтовану підозру» та «доброчесність», але вже 6 березня Кличко підписав його звільнення. Формально — «за угодою сторін», тому трудова книжка залишилася чистою, а компенсацію за невикористану відпустку виплатили.

За даними журналістів «В тіні каштана», Оленич отримував щомісяця від 60 до 400 тисяч гривень зарплати зі столичного бюджету.

14 жовтня НАБУ передало до суду справу про незаконну передачу 0,6 га парку «Нивки» під забудову. Хоч прізвище не повідомлялося, за посадою очевидно, що йдеться про Оленича. Посадовець ігнорував факт належності ділянки до природно-заповідного фонду і подав на розгляд Київради проєкт рішення для приватної компанії.

Михайло Терентьєв

Голова земельної комісії після виходу під заставу (19,98 млн грн) зіткнувся з публічною обіцянкою Кличка: «вичистити його з лав УДАРу». Обіцянка пролунала 13 березня, але повністю реалізована не була — лише 23 травня під час партійного з’їзду Терентьєва виключили.

Однак депутат подав до суду, і 10 червня рішення з’їзду призупинили. Формально Терентьєв досі залишається головою земельної комісії, хоча на засідання майже не ходить. Два рази намагався втрутитися в роботу комісії, але безуспішно — кворуму не зібрав.

Олена Марченко

Депутатка від «Батьківщини», яка вийшла під рекордну заставу 50 млн грн, теж зберегла мандат. Фракція її не відхрестилася, і на сайті Київради Марченко досі значиться як членкиня «Батьківщини».

30 вересня ВАКС зменшив заставу до 45 млн грн, частину коштів повернули компанії та фізичним особам. На майно Марченко та її чоловіка накладено арешт: три квартири, чотири земельні ділянки, садовий будинок, автомобіль Audi A3 2015 року випуску та рахунки в Приватбанку.

Звільнені «по-хорошому»

Частина інших фігурантів також залишила КМДА без плями в трудовій книжці:

• Валентина Святина

• Ігор Долинський

• Володимир Шарій

• Віктор Погребной

Опубліковані розпорядження говорять: Долинський звільнився за власним бажанням, Шарій — за угодою сторін, Погребний — через закінчення контракту. Навіть Михайло Терентьєв залишив КП «Інженерний центр» «по-хорошому».

Прізвищ Юрія Леонова, Олексія Мушти та Валентини Святиної на сайті КМДА не знайти. Проте на вебсторінках підприємств їхні імена зникли.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Дев’ять місяців після «Чистого міста»: куди зникли фігуранти найгучнішого корупційного скандалу року появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними пресслужби НАБУ, операція “Чисте місто”, розпочата 6 лютого 2025 року, була спрямована на викриття корупційних схем у земельній сфері Києва. У її межах повідомлено про підозру низці посадовців, зокрема ексдепутату Київської міськради Денису Комарницькому, заступнику голови КМДА Петру Оленичу та іншим.

Бізнес-зв’язки Вавриша та Буткевича

На початку жовтня 2024 року компанія BGV Group Management, заснована Геннадієм Буткевичем, уклала угоду про стратегічне партнерство з SAGA Development, девелоперською компанією під керівництвом Андрія Вавриша. Про це повідомила пресслужба BGV Буткевича. Їхнім першим спільним проєктом став житловий комплекс Boston Creative House, розташований на проспекті Степана Бандери в Києві, однак на момент укладання угоди будівництво цього житлового комплексу вже тривало. Передбачалося будівництво двох 25-поверхових будинків на 682 апартаменти та 22 000 кв. м комерційних площ. Введення в експлуатацію було заплановане на кінець 2025 року.

Проте на фоні кримінальних проваджень проти Вавриша та сумнівних ситуацій у сфері його забудов співпраця Буткевича з ним виглядає вкрай ризикованою. Важливо зазначити, що BGV Group Management, яка до цього спеціалізувалася на інвестуванні у видобувну та енергетичну галузі, вперше виходить на ринок житлового будівництва, обравши партнером саме компанію SAGA Development. Це викликає питання щодо мотивів такого рішення, особливо враховуючи репутацію Вавриша як забудовника, пов’язаного із багатьма конфліктними проєктами.

Проблемні забудови та порушені зобов’язання

Одним із найбільш скандальних проєктів Андрія Вавриша став житловий комплекс “Сан Франциско”. Інвестори цього ЖК роками чекали на свої квартири, але так і не отримали їх. За даними поінформованих джерел, є припущення, що забудовник ймовірно не виконав фінансові зобов’язання перед вкладниками, а численні обіцянки залишилися лише на папері.

Крім “Сан Франциско”, компанія SAGA Development має низку інших проблемних забудов, які перетворилися на довгобуди. Інвестори таких об’єктів, як O2 Residence, Rybalsky, Happy House, вклали в них сотні тисяч доларів, але ризикують залишитися без житла. Забудовник уникає чітких відповідей щодо термінів завершення будівництва та не пропонує реальних механізмів вирішення проблем вкладників. Розслідування медіа, таких як Антикор, підтверджують, що проєкти Вавриша часто супроводжуються порушеннями містобудівних норм та фінансовими махінаціями. Він неодноразово опинявся у скандалах через проблемні забудови, зокрема через невиконані зобов’язання перед інвесторами житлового комплексу “Сан Франциско”. Багато вкладників не отримали своїх квартир, а обіцянки забудовника залишилися лише на словах.

Також варто зазначити, що ТОВ “САГА ДЕВЕЛОПМЕНТ” має серед своїх засновників офшорну компанію – Панамську корпорацію “ТРЕВОР БІЗНЕС С.А.”. Це може свідчити про можливі ризики ухилення від оподаткування та виведення коштів за кордон.

Кримінальне провадження щодо незаконного будівництва

Андрій Вавриш також фігурує у кримінальному провадженні №12021105100003650, яке у 2022 році стосувалося незаконного будівництва житлового комплексу KYЇVPROEKT City Space у центрі Києва, за адресою вул. Богдана Хмельницького, 16-22.

За рішенням суду (номер справи 757/67510/21-к), на земельну ділянку та об’єкти нерухомості було накладено арешт, а будь-які будівельні роботи заборонено. Однак Вавриш та його компанія намагалися оскаржити арешт, хоча суди неодноразово підтверджували незаконність забудови.

Геннадій Буткевич: бізнес-інтереси

Геннадій Буткевич – український бізнесмен, найбільш відомий як співвласник мережі супермаркетів АТБ, яка є лідером українського рітейлінгового ринку. Однак, окрім торгівлі, Буткевич останніми роками активно інвестує у видобувну промисловість, що викликає низку питань і підозр.

Як ми раніше писали, за даними правозахисної організації ГО “НОН-СТОП Україна”, компанія, пов’язана з Геннадієм Буткевичем, отримала доступ до стратегічних запасів берилію вартістю 100 мільярдів доларів. Важливо, що ця компанія має статутний капітал лише 25 тисяч гривень, що викликає обґрунтовані підозри щодо можливих корупційних схем.

Берилій – стратегічно важливий метал, який у 1,5 раза легший за алюміній, але при цьому міцніший за багато спеціальних сталей. Він активно використовується в авіабудуванні, космічній та оборонній промисловості. Тому контроль над його видобутком відкриває значні перспективи для бізнесу Буткевича, особливо в контексті можливого постачання для військових або промислових підприємств.

Крім берилію, компанія BGV Group Management, підконтрольна Буткевичу, розширює свою присутність у видобувному секторі. Зокрема, у Житомирській області запущено щебеневий завод, який є одним із найсучасніших в Україні. Його річна потужність перевищує 1,5 мільйона тонн з переробки гірничої маси. Щебінь є ключовим матеріалом у будівництві, особливо при реалізації великих інфраструктурних проєктів.

Оскільки Буткевич активно розвиває видобувний бізнес, його партнерство з девелопером Андрієм Вавришем може мати економічний сенс. Вавриш займається масштабними (і часто скандальними) забудовами, тоді як Буткевич має доступ до будівельних матеріалів, зокрема до щебеню.

Таким чином, їхнє партнерство може бути вигідним для обох сторін: Вавриш отримує стабільні поставки ресурсів, а Буткевич розширює ринки збуту своєї видобувної продукції. Утім, враховуючи скандальну репутацію забудов Вавриша, Буткевич ризикує потрапити у черговий репутаційний скандал, пов’язаний із незаконними схемами та проблемними ЖК.

Чи знав Буткевич про ризики?

Аби перевірити гіпотезу щодо зв’язків Буткевича з Вавришем, СтопКор направляє запити до Геннадія Буткевича з відповідними питаннями.

Укладена угода між BGV Group Management та SAGA Development виглядає все більш ризикованою на тлі кримінальних проваджень, які розслідують правоохоронні органи.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Скандальна забудова Києва: що спільного між Андрієм Вавришем і Геннадієм Буткевичем? появились сначала на Антикорупційна правда.