Закарпатська компанія ТОВ «007М» зобов’язана сплатити майже 5 млн грн штрафів і пені за порушення строків виконання державного контракту на постачання товарів для потреб сектору безпеки і оборони.

Відповідне рішення ухвалив Господарський суд Закарпатської області 20 серпня 2025 року. Пізніше його залишив у силі Західний апеляційний господарський суд. Згідно з матеріалами справи, з компанії стягнуто 4,92 млн грн пені та штрафних санкцій, а також близько 72 тис. грн судових витрат на користь Агенція оборонних закупівель.

Підставою стало порушення строків поставки за державним контрактом № 22/3-19-VDK-24. За даними попередніх публікацій і розслідувань, йшлося про постачання квадрокоптерів DJI Mavic 3 та DJI Mavic 3T, які широко використовуються українськими військовими.

23 січня 2026 року суд видав наказ про примусове виконання рішення щодо стягнення заборгованості.

Позиція компанії

Компанія звернулася до суду із заявою про розстрочку виплати боргу, запропонувавши сплачувати приблизно по 492 тис. грн щомісяця протягом десяти місяців.

Своєчасно виконати контракт, за твердженням підприємства, завадили проблеми з постачальниками та форс-мажорні обставини. Однак суди двох інстанцій дійшли висновку, що порушення умов договору доведені.

Фінансові показники

Згідно з відкритими даними, чистий прибуток ТОВ «007М» за три квартали 2025 року становив близько 19 млн грн, при цьому офіційно на підприємстві працює лише кілька співробітників.

Компанія також неодноразово згадувалася у ЗМІ як постачальник комерційних дронів для державних і комунальних замовників у 2024–2025 роках, де суми контрактів могли сягати сотень мільйонів гривень.

Зв’язки, про які пишуть медіа

У журналістських публікаціях підприємство пов’язують із оточенням закарпатського бізнесмена Валерій Пересоляк. Водночас офіційні судові рішення у справі стосуються безпосередньо компанії-постачальника і порушення нею умов контракту.

Ситуація довкола цього контракту привернула увагу до проблем виконання оборонних замовлень, де своєчасність постачання має критичне значення.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Зрив постачання дронів для ЗСУ і майже 5 млн грн штрафу: що відомо про справу компанії «007М» появились сначала на Антикорупційна правда.

За інформацією з відкритих джерел та аналітики податкових органів, у 2022–2025 роках група компаній, до якої входили десятки аптечних мереж і понад 180 юридичних осіб, могла вивести близько 2 млрд грн через механізми завищення витрат і приховування реальних доходів. У матеріалах згадуються мережі Аптека 9‑1‑1, Подорожник, АНЦ, Аптека Доброго Дня та Бажаємо здоров’я.

Як могла працювати схема

За версіями, викладеними у розслідуваннях, ключову роль у фінансових потоках відігравала компанія ФАРМАСТОР, яку називають однією з центральних структур групи. Через неї, за даними публікацій, могли проходити кошти, які згодом розподілялися між іншими юридичними особами.

Суть схеми, як її описують автори матеріалів, полягала у створенні фіктивних або завищених витрат. Це дозволяло зменшувати оподатковуваний прибуток, а частину коштів переводити в тінь, зберігаючи формальну законність операцій.

Офшорний елемент

Важливим елементом структури власності називають кіпрську компанію Pharminvest Holdings Limited, яка, за даними журналістів, контролює значні частки в низці підприємств групи. Подібна модель, на думку експертів, ускладнює фінансовий контроль і дозволяє перерозподіляти кошти між юрисдикціями.

Саме через такі структури, як зазначається в публікаціях, могло здійснюватися стратегічне управління і фінансова координація мережі.

Масштаби бізнесу

Фінансові показники пов’язаних компаній демонструють значні обороти. Окремі структури, маючи відносно невеликий статутний капітал, отримували мільйонні доходи та активно брали участь у державних закупівлях, виграючи сотні тендерів на мільйони гривень.

Крім того, у власності компаній та пов’язаних осіб перебувають десятки об’єктів нерухомості в різних регіонах України, а також автопарк, до якого входять автомобілі преміумкласу, зокрема BMW 750Li та Range Rover Evoque.

Системна проблема

Аналітики зазначають, що йдеться не про окремий інцидент, а про модель, яка могла діяти роками і охоплювати значну частину ринку. Масштабність операцій і кількість задіяних компаній свідчать, що подібні механізми могли бути інтегровані у щоденну діяльність бізнесу.

Водночас важливо зазначити, що розслідування тривають, і остаточні юридичні висновки можуть бути зроблені лише після рішень суду. Проте сама поява таких матеріалів уже піднімає ширше питання: наскільки ефективно держава контролює фінансові потоки у сфері, яка безпосередньо пов’язана із соціально важливими товарами — ліками.

“Антикорупційна правда”

Сообщение «Аптечні мільярди» у тіні: як фармбізнес може втрачати мільярди для бюджету появились сначала на Антикорупційна правда.

Заявники розповідають, що знайомство з Панченком відбувалося через ділові контакти. Він представлявся керівником дорожньо-будівельної компанії ДБУ‑208, наголошував на участі підприємства в державних тендерах і запевняв, що в разі труднощів здатен виконати фінансові зобов’язання власним коштом. У комунікації з клієнтами, за їхніми словами, активно брала участь довірена особа Валентина Журбенко, яка координувала платежі та пропонувала нові етапи співпраці.

За описами потерпілих, схема виглядала так: кошти переказувалися безготівково на компанії без ПДВ, після чого обіцялася видача готівки. Розмір комісії залежав від строку очікування. Перші операції, як стверджують підприємці, проходили без затримок, що створювало довіру та спонукало збільшувати суми.

Критичний момент настав улітку 2025 року. Наприкінці липня одному з учасників запропонували перерахувати понад 4,2 млн грн нібито для оплати митних зборів за будівельні матеріали. Після переказу коштів обіцяна виплата не відбулася, а згодом пролунало пояснення, що сам Панченко начебто став жертвою третіх осіб і не може виконати зобов’язання.

Надалі, за словами заявників, спілкування зводилося до обіцянок і визнання боргів без реального повернення грошей. Один із підприємців повідомив, що отримав розписку, але фактично повернув лише близько 856 доларів із понад 103 тисяч доларів, частково в криптовалюті, частково готівкою. Загальний борг у цьому випадку оцінюється в 4,5 млн грн. Інший заявник говорить про втрати майже 291 тис. грн.

За оцінками потерпілих, подібним чином могли постраждати й інші люди, а сумарні збитки можуть сягати близько 270 млн грн. Якщо ці дані підтвердяться, мова може йти вже не про приватні суперечки, а про можливі ознаки масштабного шахрайства.

Перекази коштів, за словами заявників, здійснювалися на рахунки низки компаній, серед яких:

• ТЕХБУДКОМ ЛТД

• ДБУ‑208

• АДВАНТІС БУД

• ЛЕГІОНПРОДЖЕКТ

• БУДЕКС КОМПАНІ

• БУДХАУС ЛТД

• ЮНІЛІНК

• СМАРТШОП КОМПАНІ

Окрему увагу заявники звертають на те, що бізнес, пов’язаний із Панченком, активно брав участь у державних закупівлях. За відкритими даними, компанія «ДБУ-208» у 2024–2025 роках регулярно вигравала тендери, а загальна вартість контрактів обчислювалася сотнями мільйонів гривень. Серед замовників — комунальні підприємства та структури, пов’язані з міською інфраструктурою, дорожнім господарством і теплопостачанням.

Саме участь у державних закупівлях, за словами потерпілих, формувала образ надійного партнера і зміцнювала довіру до бізнесмена.

На цьому тлі виникають запитання не лише до конкретних фінансових операцій, а й до системи контролю загалом: наскільки ретельно перевіряється репутація підрядників, які працюють із бюджетними коштами, і чи повинні правоохоронні органи давати оцінку подібним історіям, навіть якщо частина угод формально має ознаки приватних.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Держтендери як репутаційний щит: як власник «ДБУ-208» Олександр Панченко опинився в центрі історії про багатомільйонні борги появились сначала на Антикорупційна правда.

Попри санкції РНБО, бізнес Григоришина в Україні не просто зберігся — він стрімко зростає. Компанії нарощують обороти, відкриваються нові структури, а держава й комунальні підприємства продовжують платити мільярди гривень фірмам із російським контролем.

Від хаосу 90-х — до контролю над енергетикою

Костянтин Григоришин народився у Запоріжжі, але ще за радянських часів переїхав до Москви, де отримав російське громадянство та збудував бізнес-імперію. В Україну він повернувся у 1990-х — у період хаотичної приватизації та корпоративних воєн в енергетиці.

Саме тоді Григоришин почав встановлювати контроль над українськими обленерго, використовуючи борги, офшори та союзи з впливовими фігурами. Контроль над розподілом електроенергії означав контроль над регіонами та фінансовими потоками.

Яку частину енергетики він контролює

Сьогодні громадянин РФ повністю контролює:

• Вінницяобленерго — 72,4%,

• Сумиобленерго — близько 68,5%,

• Чернігівобленерго — близько 90%.

Крім того, у його власності залишається частка стратегічно важливого Запорізького кабельного заводу.

«Енера» — гроші з кожної розетки

Через мережу компаній «Енера» Григоришин постачає електроенергію населенню, бізнесу та державі. Під контролем цих компаній — близько 2,1 млн домогосподарств.

За роки війни доходи групи перевищили 68 млрд грн, а прибутки щороку зростають. Основні замовники — державні та комунальні структури, включно з обленерго, які сам же Григоришин і контролює.

Санкції без наслідків

Попри санкції РНБО, суди поновлюють Григоришина на посадах, державні органи продовжують укладати договори, а бюджетні кошти стабільно наповнюють кишені російського олігарха.

Санкції — формальні. Бізнес — безперешкодний.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Енергетична імперія під санкціями: як російський олігарх Костянтин Григоришин заробляє мільярди на українській електроенергії під час війни появились сначала на Антикорупційна правда.

За інформацією джерел, слідчі викрили схему розкрадання десятків мільйонів гривень. І не просто викрили — йдеться про привласнення в особливо великих розмірах. За попередніми даними, все це діяло не один день — схема працювала щонайменше у 2024–2025 роках, і не без участі посадовців самого МОЗ.

Кримінальне провадження відкрили ще на початку 2025 року. І лише зараз обшуки стали публічними. Це означає, що масштаб афери — значний. Ймовірно, йдеться про цілі мережі фірм, які роками «викачували» державні гроші, поки пацієнти чекали на лікування, а лікарні — на фінансування.

У країні, яка воює, кожна копійка — на вагу життя. А тут — мільйони, які мали йти на медицину, осідали в приватних кишенях. Чи назвуть імена? Чи дійде до реальних вироків? Питання — до слідчих і до суспільного тиску.

Слідкуємо далі.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Мільйони — в кишені, лікарні — без грошей: у МОЗ викрили масштабну схему розкрадань появились сначала на Антикорупційна правда.