Ситуація виглядає значно ширшою за класичний конфлікт бізнес-груп. За інформацією журналістських розслідувань, йдеться про можливе використання державних інституцій для перерозподілу фармацевтичного ринку України — із застосуванням податкових схем, контролюючих органів та механізмів впливу на аптечні мережі.

Особливу увагу викликає те, що ключові процеси відбуваються саме під час війни, коли український ринок ліків став стратегічною сферою національної безпеки.

Хто такий Олександр Чумак

Олександр Чумак — колишній заступник міністра охорони здоров’я, який раніше працював помічником екснардепа Олега Мусія. Саме через структури, пов’язані з МОЗ, він отримав доступ до фармацевтичного ринку та державних механізмів регулювання.

У матеріалах розслідувань Чумак згадується як людина, пов’язана з низкою бізнес-структур:

• ТОВ «ЛІК СЕРВІС»;
• ТОВ «БІГФАРМ»;
• ТОВ «ДФЛ»;
• ТОВ «СІТІУС ЛОГІСТИК»;
• ТОВ «УКРБУДТЕХКОНСАЛТ»;
• АТ «АБСОЛЮТ».

Окремий інтерес викликає його зв’язок із дистриб’ютором «Вента ЛТД». За даними журналістів, Чумак є співвласником компанії з часткою 6%.

Саме через «Венту» сьогодні проходить одна з головних ліній конфлікту на українському фармринку.

«Вента» і російський слід

Скандальності ситуації додає історія власності «Венти». У 2008 році російська компанія «Катрен» придбала підприємство, а до 2016 року збільшила свою частку до 90%. Пізніше структура власності була змінена: серед бенефіціарів фігурували громадянин РФ Сергій Мішко та громадяни Німеччини Генріх і Ганна Ріттери.

На тлі повномасштабної війни будь-які зв’язки українського фармацевтичного ринку з російським капіталом автоматично стають питанням державної безпеки.

Особливо якщо врахувати, що фармацевтична дистрибуція — це:

• контроль над поставками ліків;
• доступ до аптечних мереж;
• вплив на ціноутворення;
• участь у державних закупівлях;
• контроль логістики медичних препаратів.

Схема з «Інтерхімом» і ГО «Візаві»

Одним із найбільш резонансних епізодів стала історія з ГО «Центр реабілітації “Візаві”». За даними журналістів, структура використовувалась як елемент схеми мінімізації податків.

Механізм виглядав так:

1. ТДВ «Інтерхім» продавало препарати ГО за заниженими цінами.
2. ГО перепродавала продукцію вже з націнкою у 79%.
3. Основний прибуток формально залишався на рахунках громадської організації.
4. Податкове навантаження суттєво знижувалося.

За даними розслідування, лише за 2024 рік прибуток ГО «Візаві» від реалізації продукції «Інтерхіму» склав 579 млн грн. За перші два місяці 2025 року — ще 34 млн грн.

Окремо згадується препарат «Гідазепам», на реалізації якого, за інформацією журналістів, структура отримала понад 212 млн грн за один рік.

Для ринку це виглядає як класична схема:

• виведення прибутку;
• оптимізація ПДВ;
• зниження податку на прибуток;
• акумуляція коштів поза основною компанією.

Як МОЗ перетворюється на інструмент впливу

Найбільш критична частина історії — можливе використання адміністративного ресурсу МОЗ для тиску на учасників ринку.

За інформацією джерел журналістів, аптечним мережам нібито рекомендували переглядати контракти на користь «Венти». Ті, хто відмовлявся, стикалися з перевірками та проблемами з боку контролюючих органів.

На ринку це розглядають як класичний приклад:

• адміністративного тиску;
• штучного перерозподілу ринку;
• використання державного контролю в інтересах приватного бізнесу.

Особливо тривожно виглядає ситуація на тлі активності Держлікслужби. Раніше антикорупційні медіа вже повідомляли про обшуки НАБУ у структурах, пов’язаних із регуляторами фармацевтичного ринку.

Чому постраждали «БаДМ» і «Оптіма-Фарм»

На українському ринку дистрибуції десятиліттями домінували «БаДМ» та «Оптіма-Фарм». Саме ці компанії вважались ключовими операторами постачання медикаментів.

Однак після ударів по складах та логістичних центрах їхні позиції почали слабшати. У цей момент частка «Венти» на ринку різко зросла — з 3,7% до 8,3% лише за кілька місяців.

Журналісти називають одразу кілька причин такого стрибка:

• фізичне знищення складів конкурентів;
• адміністративний тиск;
• домовленості з окремими виробниками;
• перерозподіл поставок через нові канали.

На ринку особливо активно обговорюють співпрацю «Венти» з «Дарницею» та «Інтерхімом».

Чому ця історія небезпечна для України

Фармацевтичний ринок під час війни — це не просто бізнес. Це критична інфраструктура.

Будь-яка монополізація у сфері постачання ліків означає:

• ризики дефіциту препаратів;
• зростання цін;
• залежність аптек від окремих дистриб’юторів;
• втрату конкуренції;
• збільшення корупційних ризиків.

На цьому тлі особливо небезпечно виглядають звинувачення у використанні МОЗ як механізму корпоративного впливу.

Частина експертного середовища вже відкрито говорить про формування в Україні «фармацевтичної вертикалі», де політичні рішення можуть ухвалюватися під впливом великих дистриб’юторських груп.

Що повинні перевірити правоохоронці

Після появи публічних звинувачень у центрі уваги мають опинитися одразу кілька напрямків:

• зв’язки між МОЗ та приватними дистриб’юторами;
• походження прибутків ГО «Візаві»;
• податкові механізми «Інтерхіму»;
• роль Держлікслужби;
• можливий тиск на аптечні мережі;
• структура власності «Венти»;
• вплив російського капіталу на фармринок України.

Окреме питання — чи використовувались державні інституції для створення переваг окремим компаніям.

Висновок

Історія навколо Олександра Чумака, МОЗ та компанії «Вента» виглядає значно масштабніше за звичайний бізнес-конфлікт.

Йдеться про можливу побудову системи, де фармацевтичний ринок контролюється через поєднання політичного впливу, державних регуляторів та корпоративних інтересів.

На тлі війни та залежності мільйонів українців від доступу до ліків ця історія стає не лише питанням корупції, а й проблемою національної безпеки.

Саме тому справа Чумака може стати одним із найгучніших розслідувань у сфері української медицини за останні роки.

Сообщение Олександр Чумак і МОЗ: хто контролює фармацевтичні потоки України появились сначала на Антикорупційна правда.