За даними слідства, чинний обранець причетний до схеми реалізації цінних порід лісу, зокрема дуба, який в Україні перебуває під особливим режимом контролю. Сума збитків, завданих державі внаслідок таких операцій, перевищує один мільйон гривень.

Системна проблема регіону

Закарпаття давно вважається одним із регіонів, де нелегальні вирубки та тіньовий ринок деревини стали майже хронічним явищем. Тому справа Горвата виглядає не випадковим епізодом, а частиною ширшої проблеми, у якій замішані впливові особи та чиновники.

Правоохоронці підозрюють, що депутат міг використовувати своє службове та політичне становище для організації або прикриття незаконних операцій із продажу лісу.

Гроші через родичів

Окрему увагу слідчі приділяють фінансовим потокам, які супроводжували можливу протиправну діяльність. У матеріалах провадження зазначається, що частина коштів від незаконного продажу деревини могла перераховуватися на банківські рахунки близьких родичів депутата.

Такі обставини розглядаються як потенційна спроба приховати реальне походження грошей та замаскувати особисту причетність Горвата до оборудок.

Саме ці факти стали одним із аргументів під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу.

М’який запобіжний захід і збережений мандат

Попри серйозність підозр, суд обрав для Георгія Горвата доволі лояльний запобіжний захід — нічний домашній арешт. Прокуратура наполягала на жорсткіших обмеженнях, однак суд вирішив, що вдень підозрюваний може залишатися на волі.

Крім того, статус підозрюваного не завадив депутату зберегти свій мандат у Закарпатській обласній раді. Це означає, що навіть перебуваючи під слідством, Горват продовжує виконувати політичні функції.

Влада, ресурси і кримінальні ризики

Історія Георгія Горвата демонструє типовий для українських реалій сюжет: доступ до природних ресурсів та адміністративного впливу часто перетворюється на спокусу для зловживань.

Факт офіційної підозри, мільйонні збитки, можливі фінансові махінації через родичів і відносно м’яке рішення суду — усе це формує доволі промовисту картину.

Тепер ключове питання — чи зможе слідство довести справу до логічного завершення і забезпечити реальну відповідальність, незалежно від політичного статусу підозрюваного.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Лісова афера на мільйон: депутат Закарпатської облради Георгій Горват опинився під слідством появились сначала на Антикорупційна правда.

Асоціація українських операторів грального бізнесу оцінює частку «сірого» ринку азартних ігор в Україні на рівні 39–53%. І ось що вражає: за даними асоціації, до 90% нелегальних казино мають російське походження. А хто допомагає переводити ці мільярди в «білий» вигляд? Часто — невеликі приватні банки, що стають для сірих гравців справжньою «пральнею».

Серед найгучніших кейсів — історії з банками IBOX та МТБ Банк, у яких свого часу працював банкір Дмитро Яковлєв. Про нього мало чують широкі кола, але серед фінансового істеблішменту його ім’я вагоме: за кар’єру — шість банків, чотири з яких пізніше опинилися в проблемах або під слідством.

«Мийник» для Клименка та казиношників — що про нього пишуть

В Інтернеті є згадки, що Яковлєв нібито працював «мийником» для бізнес-інтересів колишнього міністра доходів Олександра Клименка через банк «Юнісон». За повідомленнями ЗМІ, СБУ у вересні 2025 року заочно повідомила про підозру Клименку у створенні механізмів фінансування противника — і частина публікацій пов’язує це з грошовими потоками через банки, де працював Яковлєв.

Нині (за даними судових рішень і розслідувань) Яковлєв фігурує в контексті відмивання коштів для нелегального грального бізнесу: мерчанти-казино підключалися до платіжної інфраструктури банків, а потоки йшли на транзитні «дропові» рахунки, після чого виводилися через криптобіржі (Binance, Coinbase) та іноземні платіжні сервіси (PayPal, Skrill). У судових документах по «МТБ Банку» зазначено, що за період із 31.12.2022 по 10.04.2024 обсяг таких операцій становив понад 10 млрд грн.

МТБ, IBOX, Альпарі, Форвард, Юнісон — спільна нитка ризиків

Останнє місце роботи — одеський МТБ Банк. Реєстри показують, що Яковлєв працював керівником департаменту інноваційних проєктів і залишався в банку принаймні до травня 2025 року; у червні 2025 в його помешканні проводилися обшуки. Судові матеріали прямо описують механіку: еквайринг для високоризикових мерчантів, використання підставних осіб («дропів»), фальсифікація даних у Web Shield та ухиляння від фінансового моніторингу.

Раніше Яковлєв працював в IBOX — банку, ліквідованому у 2023 році після виявлення ризикових операцій на суму близько 3,5 млрд грн у період із лютого по грудень 2022 року; також фігурують «Альпарі», «Форвард» та «Юнісон» — установи з різними юридичними і кримінальними історіями. У низці випадків перевірки виявляли зв’язки з клієнтами з російських банків навіть після повномасштабного вторгнення.

Російський слід і сумнівні паспорти

У мережі ширяться твердження, що Яковлєв нібито має російський паспорт, отриманий на окупованих територіях, а також власність у непідконтрольних регіонах (квартира в Макіївці). Ці відомості потребують додаткової перевірки й офіційного підтвердження — однак у поєднанні з матеріалами слідства вони створюють тривожну картину.

Підсумок

Чи може одна людина постійно переходити з банку в банк, де згодом спалахують кримінальні історії? Досвід Дмитра Яковлєва показує: може. Причина — знання схем роботи з «дропами», еквайрингом високоризикових мерчантів та відмиванням через криптобіржі. І поки подібні фігури функціонують у фінсекторі, сірий ринок азартних ігор продовжує годувати тіньові потоки — з російським слідом у тілі цієї «індустрії».

“Антикорупційна правда”

Сообщение Банкір Дмитро Яковлєв і його тіньові ігри: 10 мільярдів для гральної індустрії з російським слідом появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними Нацполіції, група ділків разом із покровителями з Волинської митниці організувала масштабну схему ввезення автівок за заниженою вартістю. Машини проходили митницю “на папері” дешевшими, ніж є насправді, а різниця осідала в кишенях організаторів. Далі ці авто продавали українцям за ринковими цінами або за готівку взагалі без жодних податків.

Схема включала все: фіктивні нерезиденти, підроблені документи, продаж за готівку, перекладання боргів на випадкових “стромних” людей. Для прикриття бізнес реєстрували на соціально незахищених громадян, які не мали уявлення, що стали “власниками” фірм-прокладок.

У результаті держава недоотримала мільйони гривень податків. Лише за 2024–2025 роки “Сантана Трейд” ухилилася від сплати:

• 674 тис. грн ПДВ,

• 2,4 млн грн податку на прибуток,

• легалізувала понад 13,3 млн грн брудних коштів.

Поліція вже домоглася арешту рахунків компанії та 157 імпортованих авто, але підозри організаторам поки що не оголошені.

Більше того, за директора фірми Катерину Лесь вже складали протокол за підробку документів при ввезенні авто з Естонії. Польські митники прямо вказали: сертифікат походження Volkswagen Tiguan був підроблений. Але в Україні справа застрягла — суддя Шеремета С.А. просто відправив документи назад на митницю “для уточнень”.

Таким чином, поки українці чесно платять податки, ділки на кшталт “Сантана Трейд” заробляють на схемах із митниками та спокійно женуть в Україну потоки автівок із підробленими паперами. А бюджет — як завжди — залишається порожнім.

“Антикорупційна правда”

Сообщение “Сантана Трейд”: як через Волинську митницю заводили авто в Україну і крали мільйони з бюджету появились сначала на Антикорупційна правда.

А насправді — за фасадом дорогоцінного каміння, за блиском вітрин, ховалася схема, яка лише за останні кілька років завдала державі збитків на понад 165 мільйонів гривень. За даними слідства, посадові особи трьох товариств — «СЮФ», «Авексто» та «Авесенс» — у змові з підприємцями торгували золотом фактично «в чорну», минаючи податкові реєстри та декларуючи крихти замість мільйонів.

У документах — 43 мільйони гривень. У реальності — товару на понад 525 мільйонів. І це — лише вершина айсберга. Золото, що надходило з-за кордону, реалізовували готівкою — без жодного натяку на податкову прозорість. 96 мільйонів ймовірного несплаченого ПДВ, ще 69 мільйонів — податку на прибуток. І все це — в країні, де кожна гривня бюджету — це зарплати вчителям, ліки в лікарнях, підтримка армії.

ТОВ «Авексто» взагалі не подавало звітності в 2023–2024 роках, але примудрилося отримати 133 мільйони гривень на рахунки — за договорами, які тепер ретельно перевіряють детективи. Та сама історія і з «Авесенсом», який теж мовчав перед податковою, але імпортував інвестиційне золото з ОАЕ на 246 мільйонів, отримав 1,1 мільярда гривень від ФОПів і «закупив» золота ще на 387 мільйонів.

Чи могли такі обсяги пройти повз фіскальну систему випадково? Навряд.

На сьогодні серед формальних власників «Столичної Ювелірної Фабрики» значиться мешканка Чорноморська Людмила Морозова та її компанія «Метойл компані». Але, як встановило слідство, ексбенефіціари Дмитро Градоблянський і Юрій Музиченко і досі залишаються у тіні — пов’язані з благодійним фондом Dobrogo, який, за оперативною інформацією, не такий вже й добрий: його ланцюжки ведуть до фірм, замішаних у податкових махінаціях.

Ювелірний бізнес, що мав би бути символом краси та прозорості, виявився позолоченим фасадом великої фінансової тіні. Розслідування триває. І суспільство чекає на відповіді: хто понесе відповідальність — і чи сяятиме правда яскравіше за золото?

“Антикорупційна правда”

Сообщение Ювелірний блиск — із податковою тінню: БЕБ викрило багатомільйонну схему на понад 165 мільйонів гривень появились сначала на Антикорупційна правда.

Здавалося б, артпростір був справжнім оазисом добра, створеним мистецтвознавицею Наталією Заболотною та Людмилою Пишною — дружиною голови Нацбанку Андрія Пишного. Але за благородною вітриною ховалися зовсім не романтичні сюжети. Скандал, що вибухнув навесні, оголив зв’язки з бізнесом, політикою, Росією, а головне — поставив під сумнів прозорість фінансових потоків.

Заболонта, яка стояла у витоків галереї, публічно заявила: Пишна її усунула. І не просто так. Вона натякнула на приховані суми, тіньові донати та контроль над мільйонами. З 4,5 млн гривень, зібраних на аукціонах, 1 мільйон нібито просто зник. А коли мистецтвознавиця почала ставити питання — двері галереї для неї зачинилися.

“Я була переконана, що поза аукціонами друзі Пишних заносили готівку. Саме тому мене і прибрали”, – заявила Заболотна.

У відповідь Пишна відкинула всі закиди, назвавши це “інформаційною атакою”. Але факти, які спливають, б’ють на сполох. Наприклад, вибухове зростання прибутків благодійного фонду “Відчуй” після призначення її чоловіка на посаду голови НБУ. У 2022 — 162 мільйони гривень. У 2024 — 17,6 млн. Та ще більш дивує, що на ГО, через яке нібито реалізовувалися спільні проєкти з Заболотною, надходило в рази менше.

І це тільки початок.

Фінансові операції компаній, пов’язаних з Пишною, викликають чимало запитань. Фірми, де вона серед засновників, ведуть справи з російськими контрагентами, фігурантами “Миротворця” та навіть тими, хто мав справу з Медведчуком. Контактний номер компанії “Брайтшоу”, де Пишна співвласниця, — це номер Владислава Багінського, відомого проросійськими висловлюваннями.

А серед її бізнес-партнерів — і фігуранти гучних справ, і колишні топи “Укроборонпрому”, і навіть люди з оточення Януковича. Наприклад, одна з компаній купила авто за понад 2 млн у родини Джуринських — тих самих, які “сиділи на тендерах” МВС у часи минулої влади.

Окремої уваги заслуговує сума інвестиції Пишної у компанію “Фіднова”: згідно з реєстрами, вона внесла 14,3 мільйона. Але в декларації її чоловіка фігурує 40 мільйонів. Де різниця у 25,5 мільйона? Помилилися? Забули? Чи приховали?

Та найголовніше — на поверхню спливає лобізм. За словами Борислава Берези, саме статус Пишного відкривав двері в галерею багатьом банкірам і бізнесменам. Аукціони стали простором не лише для мистецтва, а й для політичного нетворкінгу.

На цьому тлі особливо тривожно виглядає мовчання: адміністратор галереї відмовляється говорити про аукціони. А журналістів переспрямовує… до Каті Осадчої.

Галерея, яка мала бути місцем для культури і добра, опинилася в центрі бізнес-схем, політичних маневрів і заплутаних фінансових історій. Тут — мистецтво поруч із грошима, благодійність з політичним впливом, а добрі наміри — із сумнівними партнерами.

Це вже не просто проєкт. Це дзеркало системи, в якій гучні імена часто прикривають тих, хто знає, як перетворити благодійність на інструмент влади.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Благодійність на мільйони, мистецтво під прикриттям: як галерея Людмили Пишної стала епіцентром скандалу появились сначала на Антикорупційна правда.

Міжнародна експансія та офшорні юрисдикції

Засновник і CEO Soft2Bet, ізраїльсько-український бізнесмен Урі Полявич, оперативно переніс діяльність компанії на Мальту та Кіпр — юрисдикції з лояльним корпоративним законодавством і низьким рівнем прозорості. Проте, за словами експертів, кіпрська гральна індустрія тісно пов’язана з російським капіталом та організованою злочинністю.

Пізніше Soft2Bet розширила діяльність через компанії Rabidi та Araxio Development, зареєстровані в офшорній зоні Кюрасао. У 2022 році їхній сукупний дохід склав €343 млн. Ці структури керували онлайн-казино, зокрема Wazamba, орієнтованими на вразливих користувачів — через VIP-програми та агресивну систему кредитування.

Один з таких випадків — німецький гравець, який після розлучення потрапив у залежність і втратив €245 тис. на платформі Wazamba. Замість допомоги йому надали статус VIP-клієнта, заохочуючи продовження гри. Попри рішення суду про повернення коштів, компанія Rabidi оголосила банкрутство, заздалегідь перевівши активи на Кіпр та до Дубаю.

Блокування, реклама і зв’язки з російським капіталом

Попри заборони в Італії, Іспанії та Греції, Soft2Bet продовжувала активну діяльність. У 2024 році її платформа Boomerang стала спонсором футбольного клубу AC Milan. У IV кварталі того ж року платформа зафіксувала 17 млн відвідувань, з яких 7 млн — з Німеччини, де компанія не мала ліцензії.

Офіційними власниками Boomerang є четверо громадян Росії з кіпрськими паспортами. Це ще більше ускладнює структуру власності та ставить під сумнів дотримання норм ліцензування.

Дивіденди, нерухомість і юридичні лазівки

У 2023 році Урі Полявич вивів з Soft2Bet €57,8 млн у вигляді дивідендів. Частину цих коштів він інвестував у елітну нерухомість на Кіпрі, у Празі та Софії, а також у колекцію автомобілів вартістю близько €1,3 млн. У той час постраждалі клієнти компанії так і не отримали компенсацій.

Soft2Bet активно користується мальтійським Законом 55, який дозволяє місцевим судам ігнорувати рішення європейських судів проти зареєстрованих на Мальті гральних компаній. Це дозволяє ухилятися від санкцій — наприклад, штрафу в €5 млн від Іспанії — і продовжувати просування заборонених брендів, таких як Elabet.

Політичні зв’язки та закриті справи

Розслідування також виявили зв’язки Soft2Bet з українськими бізнесменами Денисом Винокуром і Володимиром Гаркавим, останній із яких був пов’язаний зі студією «Квартал 95». За інформацією джерел, ТОВ «Arax Development» із статутним капіталом $1000 використовувалося для відмивання прибутків з нелегального гемблінгу. Справу було закрито, ймовірно, під політичним тиском.

Перенесення активів у непрозорі зони

Під тиском регуляторів Soft2Bet перевела частину активів із Кюрасао до юрисдикцій з нижчим рівнем прозорості — зокрема до Дубаю та на Анжуан (Коморські острови). Торгові марки Wazamba та House of Spades були перереєстровані в цих офшорних зонах, де майже відсутній захист прав споживачів.

Компанія користується нерівномірністю регулювання в ЄС: близько 70% ринку онлайн-гемблінгу залишається нелегальним, що дозволяє Soft2Bet зберігати значну частку. За даними моніторингу, компанія контролює 114 сайтів, заблокованих у Німеччині, Франції та Італії.

Перспективи і міжнародні розслідування

Європейські суди, зокрема в Німеччині та Нідерландах, підтвердили, що Rabidi та Araxio діяли без ліцензій. Проте через фіктивні процедури банкрутства постраждалі так і не отримали відшкодувань.

Розслідування виявили пряму причетність Полявича: компанію Araxio контролювала кіпрська Outono Ltd, а Rabidi належала його партнеру Денису Бутку. У період з 2017 по 2024 рік вони створили понад 550 доменів для онлайн-казино, заробивши сотні мільйонів євро на сірому ринку.

Зараз Полявич активно переносить операції в Дубай — один із центрів «сірої» фінансової діяльності. Його ізраїльське громадянство фактично захищає його від екстрадиції, хоча й обмежує пересування.

Зростаючий тиск на Мальту через сумнозвісний Закон 55 та хвиля судових позовів у ЄС поступово підривають позиції Soft2Bet. Але доки існують офшори та юридичні лазівки, подібні схеми залишатимуться життєздатними — залишаючи жертв без справедливості, а регуляторів — із завданням, на крок позаду.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Урі Полявич, Soft2Bet та офшорна імперія: як мільйони з онлайн-казино йдуть у тінь появились сначала на Антикорупційна правда.

“Нагріли” державу на понад третину мільярда гривень і на привласнені кошти спонсорували російську церкву в Україні. На Київщині БЕБ викрило Інну Мельник – дружину броварського бізнесмена, власника низки компаній Сергія Мельника. Досудове розслідування кримінальної справи триває – слово за судом, який має відбутись 3 жовтня. Чи вдасться “податковій ухилянтці” уникнути відповідальності? Адже її чоловік, який теж був дотичний до фінансових схем, відомий у місті впливовими зв’язками і відкрито хизується вмінням “рішати” справи на свою користь.

Подружжя Мельників – досить відоме у ділових і кримінальних колах Броварів. Сергій – співвласник низки компаній, зареєстрованих на Київщині й Чернігівщині, а його дружина Інна – приватна підприємиця. Обидва, як розповідають місцеві жителі, – палкі прихильники і щедрі меценати церкви російського патріархату.

Примітно, що ФОП Мельник Інна Володимирівна (ІПН 2632712503) з основним видом діяльності “Оптова торгівля текстильними товарами” історично була зареєстрована в Броварах, але згодом через конфлікт чоловіка з міськрадою змінила місце “прописки” на Київ, щоб не сплачувати податки у Броварській територіальній громаді.

Як зафіксувала інформаційно-аналітична платформа YouControl, станом на сьогодні щодо ФОП відкрито п’ять виконавчих проваджень.

За даними наших джерел, з березня 2019 року на ФОП Мельник І.В. були оформлені всі супер- та мінімаркети мережі ФОРУМ, BONUS і RC а також аптеки МЕДЕЯ. А з початком повномасштабної війни в Україні, скориставшись ситуацією та мораторієм на перевірки, підприємиця перестала здавати звітність, сплачувати ПДФО із зарплат робітників та інші податки, окрім ПДВ. Крім того, не оформлювала працівників офіційно, вивівши таким чином значну частину бізнесу “в тінь”.

Рік тому пані Інна потрапила в поле зору правоохоронців у зв’язку з масштабною схемою ухилення від податків. Головний підрозділ детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора розслідує кримінальне провадження №72023000110000102 від 26 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 ККУ.

Фігурантом є вищезазначена ФОП Мельник і.В., а засідання у справі має відбутись 3 жовтня 2024 року.

Ідеться про чималу суму: 356 млн грн. Яким чином виник цей борг перед державою?

Як випливає з матеріалів справи, яку розслідували детективи БЕБ, група осіб, використовуючи реквізити одного з підприємств, організували схему з ухилення від сплати податків, яка полягає у реалізації на території України товару за готівку, при цьому документально реалізація відображалась в адресу цілої низки підконтрольних “ризикових” фірм.

Як це відбувалось на практиці?

Починаючи з 2020 року, Інна Мельник за прямого керівництва свого чоловіка Сергія, імовірно, займалась ухиленням від сплати податків, залучивши до схеми самого Сергія Мельника, доньку, а також керівників і співробітників ТОВ, де вони є засновниками.

Так через ФОП Мельник С.Б. і ФОП Мельник А.С. (які перебувають на єдиному податку та є пов’язаними особами) проходили мільйони гривень за “липові” маркетингові, консультаційні та інші послуги, які фактично не надавались. А до бюджету з цих коштів сплачувались фактично копійки.

Після конфлікту зі столичним ГУ ДПС для продовження своїх “оборудок” подружжя Мельників заснувало декілька нових товариств: ТОВ “Хай Маркет”, ТОВ “Імпортфуд”, ТОВ “Прод База”. При цьому в кримінальну схему втягнули пенсіонерку Ольгу Суницю – матір Інни Мельник.

Після цього більшість торгових точок під брендами ФОРУМ, BONUS і RC були переведені під управління ТОВ “Хай Маркет”, а частина аптек МЕДЕЯ – на ФОП Суниця О.О.

Далі наведемо лише один наочний приклад, як ділки дурили державу і фіскальну систему.

За даними фінансової звітності за 2023 рік, опублікованої у відкритих джерелах, ТОВ “Хай Маркет” (до активів якого входять, нагадаємо, ТРЦ Форум, супермаркети Bonus, локальна мережа маркетів RC тощо) задекларувало дохід у 181 млн грн, чистий прибуток – менше ніж 2 млн грн і персонал з 45 співробітників.

Виходячи з цієї інформації, штат кожного магазину має складати всього 2-3 працівника, а чистий прибуток однієї торгової точки – близько 10 тис. грн на місяць. Що видається досить абсурдним. Звідси можна припустити, що більшість співробітників працюють “в чорну”, а доходи – не обліковуються належним чином. Додамо до цього, що компанія ТОВ “Хай Маркет”, яка управляє цілою мережею торгових точок, зареєстрована у звичайному житловому будинку.

Таким чином, як випливає з кримінального провадження, уся так звана господарська діяльність ФОП Мельник І.В., ТОВ “Хай Маркет”, ФОП Суниця О.О. – це не прозоре й відкрите ведення бізнесу, а фактично тіньові “оборудки” для уникнення сплати податків.

Примітно, що згідно з планом перевірок податкової на 2024 рік, ФОП Мельник І.В. було включено до плану. Проте у лютому 2024 року за рекомендацією бухгалтера, юриста і самого Сергія Мельника представників ГУ ДПС у м. Києві до перевірки просто фізично не допустили, про що було складено відповідні акти.

Ба більше, для унеможливлення фактичної перевірки подружжя таємно вивезло всю документацію стосовно фінансової діяльності ФОП Мельник І.В. з території підприємства. А представникам ГУ ДПС у м. Києві повідомили, що дуже цінні документи начебто “були вкрадені військами рф під час окупації с. Богданівка Київської області”.

Судове засідання у справі Мельник призначене на 3 жовтня. Здавалося б, розв’язка – близько. Але виникає запитання: чи не вдасться ділкам “зам’яти” справу?

Адже чоловік головної фігурантки – Сергій Мельник – відкрито хизується впливовими зв’язками у місцевих правоохоронних органах та вмінням кулуарно “вирішувати” питання на свою користь.

У цьому контексті можна згадати інший судовий спір – господарський, який Сергій Мельник веде проти власного брата Костянтина, і дивну прихильність броварських поліцейських на чолі з очільником РУП Дмитром Шульгіним до скандального бізнесмена. Про цю сумнівну історію СтопКор також писав нещодавно.

Нагадаємо, у Броварах співробітники районного управління поліції, очолюваного підполковником Шульгіним, втрутились у господарський спір між співвласниками групи підприємств і, ймовірно, підіграють Сергію Мельнику, ініціювавши незаконне кримінальне переслідування і справжній “телефонний терор” іншого учасника. І все це – попри наявне рішення Мін’юсту не на користь пана Сергія.

Водночас на сумнівні силові дії з боку Сергія Мельника (такі, як несанкціоноване знесення паркану на чужій території) місцеві правоохоронці чомусь жодним чином не реагують. Крім того, пан Сергій відкрито заявляє, що фактично “найняв співробітників поліції і ТЦК” для тиску на опонента.

Зауважимо, що за більше ніж 2,5 роки війни ані ФОП Мельник Інна Володимирівна, ані її чоловік-бізнесмен Сергій Мельник жодного разу не донатили на допомогу ЗСУ. Куди ж насправді йдуть імовірно привласнені ними багатомільйонні прибутки, враховуючи прихильність родини до УПЦ МП? Питання риторичне.

Тож чи не задіє Сергій Мельник неофіційні силові важелі впливу й цього разу? Яке рішення у справі його дружини – податкової “ухилянтки” – ухвалить суд? Зауважимо, слідство в особі Бюро економічної безпеки діяло професійно й неупереджено, зібравши всі необхідні докази щодо 356-мільйонної схеми.

Тож сподіваємось на об’єктивність і справедливість вітчизняного правосуддя й на те, що ділків, які спустошують бюджет під час війни, все ж притягнуть до відповідальності.

Сообщение Справа на 356 млн: БЕБ викрило фінансові махінації подружжя Мельників появились сначала на Антикорупційна правда.