Від міністерського крісла до газової імперії

Микола Злочевський очолював Мінекології у 2010–2012 роках, а до цього керував Держкомітетом природних ресурсів — органами, що видають спецдозволи на користування надрами. Саме в цей період структури, пов’язані з його групою Burisma, отримали десятки ліцензій на видобуток газу.

Схема була простою: спочатку контроль над органом, що розподіляє надра, потім — концентрація дозволів у «своїх» компаній, а далі — виведення активів через кіпрські та інші офшорні структури. До початку 2010-х Burisma стала одним із найбільших приватних видобувачів газу в Україні.

Після втечі з країни у 2014 році на тлі кримінальних проваджень Злочевський оселився у Великій Британії та на Кіпрі. Але бізнес продовжив працювати в Україні — і приносити сотні мільйонів гривень щороку.

Родинна імперія: як надра переписали на дітей

Після провалу спроби «вирішити питання» з антикорупційними органами за 6 млн доларів Злочевський зробив класичний крок — переписав активи на доньок.

Через кіпрську Diloretio Holdings LTD Каріна та Анна Злочевські контролюють понад десяток українських газовидобувних підприємств: «Еско-Північ», «Куб-Газ», «Системойлінженерінг», «Надрагаз», «Геоюніт» та інші.

Флагман — «Еско-Північ»

• 13 ліцензій на видобуток.

• Понад 45 млрд грн обороту за 2020–2024 роки.

• Більше 7,3 млрд грн чистого прибутку.

• Видобуток у 2025 році зріс на 40% у порівнянні з попереднім роком.

І це — без гучної публічності та без особливих тендерних скандалів. Просто системне «тихе» викачування українського газу.

Розкіш без пояснень

Родина Злочевських демонструє рівень життя, який складно співвіднести з офіційними доходами.

• Особняки під Києвом.

• Елітні авто (Range Rover, Mercedes G 63 AMG).

• Апартаменти у W Residences Dubai – The Palm вартістю близько 11 млн доларів.

• Весілля в тосканському замку Castel Falfi з чартерними рейсами для гостей.

Зять Андрій Кучков очолює компанію «Укр Газ Ресурс», що за кілька років показала обороти понад 27 млрд грн. Інший родинний зв’язок — з родиною Фісталів, де фігурують кримінальні підозри щодо закупівель для онкохворих.

Математика проста: державні надра — приватні мільярди.

Найдорожчий хабар і найдешевший вирок

У 2020 році детективи задокументували спробу передачі 6 млн доларів керівництву НАБУ та САП за закриття справи щодо стабілізаційного кредиту НБУ для «Реал Банку». Йшлося про можливе розкрадання близько 787 млн грн.

Спочатку обвинувачення передбачало до 10 років ув’язнення. Але згодом статтю перекваліфікували з «дачі хабаря» на «зловживання впливом». Результат — угода зі слідством і вирок у вигляді штрафу 68 тисяч гривень.

Менше двох тисяч доларів штрафу — за спробу передати шість мільйонів.

Паралельно закрили і саму справу щодо стабкредиту — через «відсутність достатніх доказів». Розшук скасували. Коло замкнулося.

Бізнес під час війни

Попри війну, група продовжує розширюватися. У 2025 році структури доньок отримали контроль над новими родовищами, зокрема в Івано-Франківській області. Деякі ділянки розташовані на тимчасово окупованих територіях Луганщини.

Загальний оборот газового бізнесу родини за 2020–2024 роки перевищив 55 млрд грн, чистий прибуток — понад 9 млрд.

Підсумок

Микола Злочевський — приклад того, як в Україні можна:

• поєднувати державну службу з приватним інтересом,

• уникнути реального покарання за найбільший задокументований хабар,

• зберегти й примножити газову імперію,

• і спокійно жити за кордоном.

Поки країна воює, український газ продовжує годувати родину колишнього міністра уряду Януковича. Історія не про бізнес. І навіть не про корупцію. Вона про імунітет — газовий, судовий і політичний.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Микола Злочевський і Віктор Янукович: як ексміністр купив «газовий імунітет» і примножив мільярди на українських надрах появились сначала на Антикорупційна правда.

Яскравий приклад — історія «Укрнафтобуріння». Формально компанію контролює ланцюжок офшорів JKX Ukraine B.V., Deripon Commercial Ltd, Ares Systems Ltd, Ariana Business Limited. Фактично ж важелі впливу зосереджені в руках Віталія Хомутинніка — без жодної згадки його імені в реєстрах. Схема перевірена роками: іноземний інвестор на папері, український бенефіціар у тіні.

Менеджмент компанії — лише декорація. Стратегічні рішення ухвалюються поза офісами та нарадами, а підприємство працює не як надрокористувач у публічних інтересах, а як закритий комерційний проєкт.

Цю модель підтримує мовчазна лояльність державних структур. Міністерство енергетики, Держгеонадра, регулятори — всі обмежуються формальними перевірками. За каденції Германа Галущенка не було зроблено жодної реальної спроби з’ясувати, хто саме контролює видобуток і як сплачуються рентні платежі. Держава дивиться — і не бачить.

Контроль над «Укрнафтобурінням» дає можливість маніпулювати цифрами. Реальний видобуток системно більший за задекларований. Рента та податки — занижені. Для цього використовується мережа пов’язаних структур — «Сіріус-1», «Сахалінське», East Europe Petroleum. Формально — різні компанії. Фактично — один центр впливу.

Рента перетворилася не на обов’язок, а на предмет домовленостей. Гроші, які мали б іти на армію, соціальні програми та бюджет, осідають у приватних кишенях. Навіть війна не зруйнувала схему — вона пережила все.

Те, що відбувається, — не збій системи. Це і є система.

І поки держава вдає, що контролює надра, стратегічні ресурси спокійно працюють на приватне збагачення.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Офшорна шахівниця Хомутинніка: як приватні руки керують державним газом появились сначала на Антикорупційна правда.