Меценат із тінню ФСБ

У відкритих джерелах можна знайти лише одну «позитивну» історію про Бову — публікацію російською мовою на невідомому сайті під назвою «Владимир Бова: меценат или бизнесмен всегда должен помогать родному городу».
У ній він говорить про «допомогу рідному місту», але не пояснює, як саме допомагає і яке саме місто вважає рідним.

Там же поруч із ним згадують одіозних проросійських діячів — Віктора Медведчука, Андрія Портнова, Вадима Новінського та Вадима Столара.
«Меценат» у такій компанії виглядає як добре замаскований агент впливу.

Від кол-центрів до кримінальних справ

2021 рік. У Києві викривають мережу кол-центрів, які видурювали гроші у громадян, прикриваючись «інвестиційними компаніями».
Серед назв — TON System, Wf-wf, «Протект Преміум Груп», «Лайтпрограм» і «Гарант».
Вони працювали з російськими банками і корпорацією «Газпром».

За даними активістів, саме Володимир Бова був тіньовим «дахом» цієї схеми — домовлявся з правоохоронцями й отримував частку прибутку.
Попри докази й обшуки, у суді він знову не отримав реального вироку.

Викрадення бізнесмена і дивне правосуддя

2017 рік. Група осіб, серед яких був і Бова, намагається викрасти власника Обухівського картонного комбінату Володимира Крупчака.
За цю операцію їм обіцяли 17 мільйонів доларів.

Серед підозрюваних — і тодішній начальник поліції Обухівського району Денис Ярославський.
Замість тюрми — м’яке рішення суду: усіх випускають під заставу. Бова виходить за 134 тисячі гривень. А в 2024 році суд узагалі виправдовує обох.

Обидва, до речі, мають спільний бізнес — ТОВ «ЛЕГАЛ ВЕЙ ГРУП».
І поки Ярославський говорить у соцмережах про «вірність присязі», Бова продовжує заробляти і уникати відповідальності.

Побиття, зв’язки і тиша СБУ

2016 рік — ще один епізод: побиття знайомого біля клубу «Mozgi».
Бова отримує умовний термін, але вирок не заважає йому згодом спокійно служити в армії.

За словами джерел у правоохоронних органах, Бова має потужне прикриття у Службі безпеки України.
Він начебто «ділиться прибутками» від шахрайських схем із певними офіцерами.
І це пояснює, чому жодне кримінальне провадження проти нього не доведено до вироку.

Гуманітарка, ССО і теракти

Після початку повномасштабної війни Бова потрапив до лав Сил спеціальних операцій — і став командиром частини.
Його люди кажуть, що це була золота жила: саме тоді до України масово надходила волонтерська допомога, яку «командир» успішно розтягував.

Нині правоохоронці готують йому підозру у розкраданні гуманітарки.
Але це не єдине. У його частині фіксували теракти, під час яких постраждали українські військові.
Слідство підозрює, що Бова міг координувати дії за вказівками з Росії. У ФСБ він нібито має псевдонім — «Дірявий».

Агент із імунітетом?

Сьогодні Володимир Бова — людина без вироку, але з величезним шлейфом злочинів.
Його історія — це про те, як система дозволяє небезпечним людям жити, збагачуватись і навіть служити в армії, використовуючи її як прикриття.

І якщо правоохоронці не доведуть до кінця справу про розкрадання гуманітарки,
Бова «Дірявий» залишиться не просто безкарним, а впливовим агентом у самому серці країни, що воює.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Агент «Дірявий». Як Володимир Бова роками уникає відповідальності — і тепер підозрюється у розкраданні гуманітарки появились сначала на Антикорупційна правда.

Родина львівських бізнесменів Козицьких доволі заможна. Їхні компанії займаються видобутком нафти та газу, сонячною енергією та ще деякими невеликими видами діяльності по типу прокату велосипедів, текстильною сферою тощо. Групу компаній «Західнадрасервіс», яка об’єднує всі бізнеси, очолює голова родини – Зіновій Козицький. За видобувну діяльність відповідає його син Степан. А чинний голова Львівської ОДА Максим Козицький до того, як очолити область та стати лідером львівського осередку партії «Слуга народу», відповідав за розвиток сонячних електростанцій.

Згідно з даними українських реєстрів, в період, коли Максим Козицький очолив Львівщину, він практично одночасно вийшов з управління компаніями, в яких був бенефіціаром. Так, з січня по березень 2020 року він перестав бути засновником ТОВ «ЕО-Піщанська сонячна станція», ТОВ «Радехівська сонячна станція», ТОВ «Бориславська сонячна станція» та ТОВ «Самбірська сонячна станція-2». Родина Козицьких продовжує керувати згаданими об’єктами, однак очільника Львівської ОДА в документах більше немає.

Початок 2020 року збігся ще з однією важливою подією для бізнесу Козицьких. Вони почали активніше ховати кінці в кіпрські офшори. За офіційною інформацією частково бенефіціаром деяких фірм родини є кіпрська компанія Ivena limited. Вона ж веде управління фірмами головного бізнес-партнера Козицьких – чеського мільйонера Карела Комарека. Зокрема Ivena limited з Кіпру є акціонером компанії МND Uкrаіnе а.s, зареєстрованої у Чехії.

Комарек відомий тим, що тривалий час веде бізнес з російським «Газпромом». Разом вони мали контракт на будівництво газосховища в Чехії Дамборжіце. Водночас компанія чеха володіла нафтовим терміналом «Самара» в Росії. Сам Комарек стверджує, що більше не має відношення до бізнесу з росіянами, але журналісти знайшли докази, що це не так. Насправді співпраця продовжується.

Згадану кіпрську компанію Ivena limited можна побачити в управлінні Орівської ВЕС та Самбірської сонячної станції, які належать Козицьким. А от чого немає в українських реєстрах, так це нової фірми з Кіпру, яка станом на зараз є 100% власником акцій Ivena limited.

В лютому 2020 року, якраз коли Максим Козицький очолив Львівську обласну державну адміністрацію, його батько Зіновій зареєстрував в Нікосії фірму ZMS energee limited. Фактично це не нова компанія, а її перенесли з офшору на Британських віргінських островах.

Завдяки інформації з кіпрських реєстрів вдалося знайти документи, в яких зазначено, що Зіновій Козицький підписав згоду на зміну юрисдикції ZMS energee limited 7 лютого 2020 року.

Офіційну реєстрацію за кіпрським законодавством було завершено у червні 2020 року. Зіновій Козицький зазначений єдиним акціонером у компанії.

Спочатку статутний капітал ZMS energee limited (Кіпр) складав всього 1700 євро, однак вже за рік його було збільшено до 121 000 євро.

Згідно з випискою з реєстрів Кіпру фірма ZMS energee limited є 100% власником згаданої вище Ivena limited, яка фігурує в тому числі в українських реєстрах.

Чому це важливо? В українських звітностях можна побачити, що деякими фірмами родини Козицьких керує Ivena limited, яка своєю чергою управляється двома іншими компаніями з Кіпру. Жодної згадки про те, хто ж насправді володіє Ivena limited – немає. Тільки завдяки кіпрському реєстру можна вийти на фірму ZMS energee limited, яка на 100% належить львів’янину Зіновію Козицькому.

Перенесення бізнесу з офшору Британських віргінських островів до Кіпру є цілком логічним для бізнесмена, який, з одного боку, хоче мінімізувати податкове навантаження, а з іншого – не мати проблем з банківськими переказами. Річ у тому, що БВО перебувають у чорному списку юрисдикцій, які не співпрацюють у питаннях боротьби з відмиванням грошей та ухилення від сплати податків, складеному Радою Європейського Союзу. Фінансові операції через банки країн, що перебувають у цьому списку, дуже часто не приймаються контрагентами. З Кіпром все простіше і банківські платежі проходять через цей офшор без проблем, водночас залишаючи шанс уникнути податкового пресингу.

Цікавий збіг: у 2019 році серед компаній, якими керувала родина Козицьких, була фірма зі схожою на кіпрську назвою – ТОВ «ЗМС Енерджі». Серед засновників були Зіновій Козицький та його компанії БК «Горизонти» і ТОВ «Західнадрасервіс». Керівником та підписантом був брат Максима Козицького Степан. ТОВка проіснувала всього рік і була ліквідована у 2020 році, якраз коли її клона зареєстрували на Кіпрі.

ЗМС – це очевидно абревіатура імен чоловіків родини Козицьких – Зіновій, Максим, Степан, які хоча і вважаються впливовими українськими бізнесменами, але кінці все ж таки заховали в офшор.

2020 рік для Козицьких був багатим на події. Окрім того, що вони перевели бізнес на компанію, яку не знайдеш в українських реєстрах, а Максим Козицький очолив Львівську облдержадміністрацію, політичну кар’єру намагався будувати і Степан Козицький. Зокрема, він балотувався до Львівської обласної ради від «Слуги народу», місцевим осередком якої керує його брат Максим. Родинні зв’язки не допомогли Степану Козицькому і депутатом він не став. Але встиг засвітитись у судовій справі, пов’язаній з внесками для пропрезидентської партії.

У вересні 2020 року ТОВ «Бурова компанія «Горизонти», керівником якого є Степан Козицький, було переведено 500 000 гривень на підтримку Львівської обласної організації партії «Слуга народу». Водночас у звітний період вказана фірма мала чинні контракти з державною компанією «Укргазвидобування» на загальну суму майже 154 млн гривень.

Згідно із Законом «Про політичні партії в Україні» здійснення внесків на підтримку політичних партій фізичними особами, з якими укладено договір про закупівлю робіт, товарів чи послуг для забезпечення потреб держави або територіальної громади на загальну суму понад п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму, не допускаються. Тож фактично Степан Козицький, перераховуючи півмільйона гривень на підтримку «Слуги народу» і водночас очолюючи компанію, яка надає послуги державі, порушив закон.

Адвокати Козицького, втім змогли довести, що нібито він тільки мав намір переказати ці кошти для партії і його бухгалтерія помилково зробила цей внесок, який згодом був повернутий на рахунки фірми «БК Горизонти». Але насправді повірити у те, що півмільйона гривень можна перерахувати якось помилково – дуже важко. Тим паче якщо мова йде про партію, від якої ти балотувався на виборах і обласний осередок якої очолює твій брат.

Родина голови Львівської ОДА Максима Козицького намагається створити ілюзію ведення чистого бізнесу. Але диявол, як завжди, криється в деталях: коли ти ховаєш управління компаніями в офшорі, який знайти не так просто і водночас маєш за партнера людину, яка співпрацює з головним гаманцем країни-агресорки «Газпромом», здаватися незаплямованим виходить відверто «так собі».

“Антикорупційна правда”

Сообщение Голова Львівської ОДА Максим Козицький приховує офшор, через який його сім’я веде бізнес із Газпромом появились сначала на Антикорупційна правда.

Йдеться про чеського мільйонера з паспортом Швейцарії Карела Комарека.

Козицькі й Комарек займаються нафтою, газом, сонячною енергією і ще купою різних бізнесів, кінці яких губляться в кіпрських офшорах, проте в результаті ведуть до «Газпрому». Схема сумбурна і має багато складових, але вона варта уваги читачів та Служби безпеки, зокрема.

Голова родини львівських бізнесменів Зіновій Козицький керує групою компаній «Західнадрасервіс». Вона займається розвідкою, бурінням та видобутком нафти й природнього газу у Західній Україні. Також в її активах декілька сонячних електростанцій. Разом із головою родини фірмами керують його сини – Максим та Степан Козицькі. Перший очолює Львівську ОДА з 2020 року.

ТОВ «Західнадрасервіс» було створено ще у 2008 році. Серед його засновників зазначена компанія DV corporation limited з реєстрацією в Лондоні.

Реєстри дають зрозуміти, що британці інвестували в українські компанії принаймні з 2006 року. В звіті за 2010 рік DV corporation limited зазначена власницею компанії Козицьких — ТОВ «Західнадрасервіс».

Водночас серед засновників британської DV corporation limited свого часу був громадянин Білорусі Аляксандр Шила, а з 2016-го в її структурі з’явився росіянин Міхаіл Кіріакіді. Слід зауважити, що в той час росія вже окупувала Крим та вела активні бойові дії на території Донбасу.

Згодом британців в управлінні «Західнадрасервіс» змінила фірма, яка також належить Козицьким – «РСГ». Нею, в свою чергу, керував повний тезка, зареєстрований у Нідерландах, – RSG B.V. Останньою фірмою, згідно з реєстрами Нідерландів, керує Степан Козицький. Це важлива інформація, адже саме через Нідерланди в результаті можна вийти на зв’язок фірм Козицьких із росіянами.

Однією з головних компаній в групі «Західнадрасервіс» є ТОВ «Прикарпатська енергетична компанія». В біографії очільника Львівської ОДА Максима Козицького є допис про те, що він працював у ній генеральним директором. Нею на 100% володіє MND Ukraine a.s. з реєстрацією в Чехії. Управління фірмою зараз на пару ведуть Зіновій Козицький і згаданий на початку матеріалу чех Карел Комарек.

MND Group – основа бізнесу Комарека, в структурі якого прописалась кіпрська фірма IVENA Limited. Ця ж компанія з Кіпру є в управлінні Орівської ВЕС та Самбірської сонячної станції, які належать Козицьким. Враховуючи те, що одні й ті самі кіпріоти прописані й в компаніях Комарека, й у Козицьких – їхні зв’язки є напрочуд тісними.

Як часто заведено в офшорних юрисдикціях, IVENA Limited має складну систему управління. Аби не залазити в хащі, варто зупинитись на фірмі, яка є формальним її директором – Omnium corporate and trustee services limited. Ця компанія до 2013 року була афільована з російським ООО «Фармсинтез». Ці дані збереглися в звітах.

Також пов’язаною з російською ООО «Фармсинтез» особою була Марія Деметріу. Ця жінка є директоркою ще однієї фірми, яка управляє «офшоркою» Комарека-Козицького.

І це вже другий російський слід у бізнесі, який веде родина голови Львівської ОДА Максима Козицького, котрий водночас є керівником Львівського осередку партії «Слуга народу».

Зауважимо, що Максим Козицький на початку своєї кар’єри теж мав інтереси у фармацевтичному бізнесі. У 2007 році він був заступником директора ТОВ «Укрмедресурс», серед засновників якого зазначалась його мати Таміла Козицька.

Чеський бізнесмен Карел Комарек – не просто відомий мільйонер, він тривалий час співпрацює з російським «Газпромом», і цю інформацію приховати просто неможливо. Зокрема, його фірма разом з росіянами будувала газосховище в Чехії, в Дамборжіце. Проєкт стартував ще у 2013 році. Ця співпраця продовжувалась аж до літа 2024 року.

Попри військову агресію Росії проти України, Карел Комарек, який є бізнес-партнером родини Козицьких, не надто поспішав викупити долю росіян в чеському проєкті. Тільки весною 2024 року з’явилась офіційна новина, що група MND бере під контроль усе сховище газу Moravia Gas Storage у Дамборжіце. Фактично росіяни продовжували донедавна управляти половиною чеського газосховища, попри санкції та офіційну позицію чеського уряду, який висловлює підтримку Україні.

Далі – більше. Компанія MND Карела Комарека в обмін на участь росіян у проєкті газосховища в Чехії отримала в управління нафтовий термінал «Самара». До жовтня 2022 року, згідно з російськими реєстрами, засновником ООО «Нефтяной Терминал Самара» була компанія Комарека «МНД Самара холдинг Б.В.», зареєстрована в Нідерландах.

У 2022 році російський термінал переписали на фірму Fratron invest B.V.. Але адреси російської та нідерландської компаній абсолютно однакові.

Ба більше, за тією ж адресою раніше були зареєстровані компанії з KKCG Group, які напряму керуються Карелом Комареком. Ця інформація є у звітах групи його фірм за минулі роки.

Комарек офіційно заявляє, що припинив співпрацю з рф і засудив військову агресію проти України. Однак реєстри та аналіз документів свідчать про те, що спільний бізнес насправді так і не припинився.

Окрім нафтогазового сектору, чех Карел Комарек володіє декількома державними лотереями в європейських країнах. У 2022 році його компанія виграла конкурс на управління національною лотереєю Великої Британії. Згодом, як писало видання The Guardian, комісія з контролю за гральним бізнесом активно перевіряла фірму Комарека на предмет продовження співпраці з росіянами, й питання до нього виникають у британських можновладців дотепер. А особливо після того, як стало відомо, що компанія чеха позичила 640 мільйонів євро в російських державних банків «ВТБ» і «Сбербанк» за два роки до виграшу лотерейного контракту у Великій Британії.

Бізнес-зв’язки родини голови Львівської ОДА Максима Козицького з чеськими фірмами мільйонера Карела Комарека дуже тісні. Це видно в тому числі і з кіпрських, і з нідерландських реєстрів. Водночас російські хвости продовжують стирчати і з «Західнадрасервіс» Козицьких, і ще більше з компаній MND Group. Про це активно пише в тому числі західна преса. Чому на третьому році війни Козицькі не хочуть відмовлятись від партнерства з «газпромівським» товаришем – питання радше риторичне. Але ця інформація має спонукати українські правоохоронні органи звернути увагу на бізнес родини очільника Львівської ОДА більш предметно.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Родина голови Львівської ОДА Максима Козицького продовжує вести бізнес із «газпромівським» компаньйоном появились сначала на Антикорупційна правда.

Розглянемо, для прикладу, зміну керівництва в «Регіональній газовій компанії» (РГК) олігарха Фірташа, яка донедавна керувала 20 облгазами та здійснювала розподіл 70% газу країною, пише “Антикор“.

Минулої п’ятниці посаду голови РГК начебто «безпричинно» залишив Олег Ніконоров, який очолював компанію з жовтня 2017 року. На його місце призначили маловідомого навіть у професійних колах Олексія Тютюнника.

Повідомлення про звільнення Ніконоров написав у Фейсбук у суботу ввечері, 18 лютого, а повідомлення про призначення Тютюнника з’явилося на сторінці РГК увечері неділі, 19 лютого.

Поспішне рокірування дивним чином збіглося з розпорядженням Кабміну про чергову передачу частини заарештованих активів облгазів групи РГК в управління «Чорноморнафтогазу» (а за фактом «Нафтогазу»). Заарештовані АРМА акції облгазів вже майже рік передаються в управління «Нафтогазу», але поки що вдалося інтегрувати в структуру «Нафтогазу» лише «Дніпрогаз» та «Харківгаз», та й то шляхом контроверсійних кадрових рішень.

Нагадаємо, у травні 2022 року за клопотанням Державного бюро розслідувань суд передав до управління АРМА заарештовані приватні корпоративні права у 26 обласних та міських операторах ГРМ. Після цього Кабінет міністрів передав в управління підприємству «Чорноморнафтогаз» (Група Нафтогаз) заарештовані активи операторів газорозподільних систем.

Розпорядженням № 154 від 17 лютого 2023 року КМУ погодив пропозицію АРМА про передачу в управління «Чорноморнафтогазу» ще деяких арештованих активів, але не оприлюднив їх перелік.

Що ж до інформації про призначення Олексія Тютюнника на топ-позицію в РГК, то зі скупого прес-релізу компанії випливає, що він є «досвідченим менеджером», який 15 років працює в енергетичній галузі. Однак ані на сайті компанії, ані в інших джерелах не можна знайти інформацію про освіту та трудову діяльність цього топ-менеджера. Мабуть, її так важко знайти, тому що деякі факти з його біографії є компрометуючими.

Як нам вдалося встановити у колег на ринку газу, на початку своєї трудової кар’єри Олексій Тютюнник набирався «енергетичного» досвіду у «Житомиргазі», потім у «Дніпропетровськгазі». До речі, там він впровадив у життя невелику корупційну схему – як через облгаз реалізовувати газові котли, вироблені компанією «Сінвест Груп», що належить йому ж.

По-справжньому удача посміхнулася Олексію Тютюннику лише після здобуття другої вищої освіти в Російському державному університеті нафти та газу імені І. М. Губкіна. Подальший розвиток його кар’єри дозволяє припустити, що під час навчання Тютюнника було завербовано ФСБ. Бо після отримання другого диплома він дивним чином влаштувався працювати відразу у російський «газпром».

Як видно зі щоквартальних звітів ВАТ «газпром», які публікуються на сайті російського «Центру розкриття корпоративної інформації», Олексій Тютюнник очолював Представництво ВАТ «газпром» в Україні починаючи з 4 кварталу 2013 року до 4 кварталу 2014 року. Після чого на цій посаді його змінив Віталій Хом’яков.

Скріншот зі щоквартального звіту ВАТ «газпром» за 4 квартал 2013 р.

Скріншот зі щоквартального звіту ВАТ «газпром» за 2 квартал 2014 р.

Нагадаємо, що наприкінці лютого 2014 року росія здійснила військове вторгнення до Криму і вже у березні того року оголосила Крим своєю територією. Весь цей час Олексій Тютюнник продовжував працювати на компанію країни-агресора.

Пішовши з «газпрому», Тютюнник у 2015 році був працевлаштований в «Регіональну газову компанію», яка контролювала, як ми писали, близько 70% розподілу газу по Україні.

У РГК він поступово дослужився до позиції операційного директора, в обов’язки якого входило «налагоджувати партнерські зв’язки з провідними європейськими та світовими виробниками газового обладнання та реалізовувати проекти будівництва заводів із виробництва критично важливого обладнання та приладів обліку газу».

Насправді ж Тютюнник їздив по закордонах, де «переймав досвід» і поважно надував щоки на міжнародних виставках, а в результаті купував для українських ГРМ найдешевші турецькі деталі за цінами американських.

Після початку повномасштабної війни з росією Олексій Тютюнник фактично став до керма облгазів РГК, оскільки офіційний керівник компанії Олег Ніконоров ще до початку вторгнення залишив Україну і більше сюди не повертався.

Як такий «досвідчений менеджер» із газпромівським та фсбшним шлейфом примудрився очолити компанію, яка відповідає за доставку газу мільйонам українців? Про це дуже хочеться запитати керівництво «Нафтогазу», яке з травня 2022 року намагається налагодити управління цими активами, а також Кабміну. Куди дивляться БЕБ та СБУ?

Запитань дуже багато, а відповідь «не на часі» може дуже гучно відгукнутися всій країні, коли цей «час» таки настане.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Агентів Кремля продовжують призначати на ключові посади появились сначала на Антикорупційна правда.