На Закарпатті переправники намагалися провезти ухилянтів під виглядом траурного кортежу. Попри спробу втечі, усіх учасників схеми затримали прикордонники. Про це повідомляє Telegram-канал Держприкордонслужби України.

Сообщение На Закарпатті викрили нову схему ухилянтів появились сначала на Антикорупційна правда.

Отже, як повідомляється, в результаті масштабних схем у Фонді держмайна Андрій Гмирін зміг вивезти з країни достатньо грошей, щоб відкрити бізнес в ОАЕ – у нього там зареєстровано три компанії – і купити віллу та п’ять земельних ділянок на Лазурному узбережжі Франції. Ціна покупки – 5 мільйонів євро, вілла, як і все куплене чиновниками цієї країни – це суміш дороговизни й несмаку, такий собі «пшонкастайл» у французькому виконанні.

Правда, з віллою щось пішло не так – за запитом української влади, яка раптово спохопилася і почала розслідувати крадіжки у Фонді держмайна у 2019-21 роках, віллу заарештували французи. Але щось підказує, що питання буде вирішено. Втім, не будемо забігати наперед. А поки що Андрій Гмирін може втішитися яхтою, яку він передбачливо оформив на компанію GFB COMPANY LTD свого бізнес-партнера Євгена Головіна. Яхта коштує теж недешево – 5,5 мільйона євро, а ще у батьків Андрія Гмиріна є, як мінімум, шість компаній у Хорватії, які займаються нерухомістю і мають мільйонні обороти.

Але сарказм сарказмом, а гроші пану Гмиріну з неба не впали. Він їх вкрав у держави, причому ключовим виконавцем у всіх схемах, які дозволили збагатитися Андрію Гмиріну, був Дмитро Сенниченко, який очолював ФДМУ у 2019-21 роках. Сам Гмирін пішов з Фонду ще у 2017-му, і тому без осіб, які керували ФДМУ, працювати не міг.

Усього ж у результаті схем, за даними слідства, в держави вкрадено не менше 10 мільярдів гривень. А сам Гмирін (як і інші фігуранти) знаходиться в розшуку от вже півтора року. Правда, розшук, як бачимо, досить дивний – розшукуваний спокійно займається бізнесом і скуповує дороге майно по всьому світу. І це, як і факт його виїзду за кордон, не може не викликати очевидних питань.

Одна з найдорожчих афер в історії України

Власне, афера була не одна – це була ціла низка шахрайських схем, які дозволили вкрасти у країни десятки мільярдів гривень. Організатором цих схем називають голову Фонду держмайна Дмитра Сенниченка, який був дуже публічним діячем і любив розповідати про реформи у Фонді, боротьбу з корупцією та ту вигоду, яку приносить Фонд під його керівництвом країні. Звичайно, той факт, що Сенниченко був одним із ключових осіб у схемах, ніхто не заперечує. Зрештою, на документах була необхідна його підпис. Але багато хто стверджує, що ключовим був Андрій Гмирін, який і розробляв усі схеми. А Сенниченко був, швидше, виконавцем, що підписує документи.

Суть афери зводилася до наступного. ФДМ, як відомо, управляє низкою державних підприємств. Серед завдань Фонду – управління цими об’єктами якомога ефективніше з метою отримання від них максимального прибутку. Але це в теорії. А на практиці вийшло наступне. Серед ключових об’єктів, що фігурують у схемі – Одеський припортовий завод і Об’єднана гірничо-хімічна компанія. Які успішно працювали. Але ось контракти з ними отримували тільки певні фірми. Які отримували від них послуги й продукцію за заниженими цінами. А перепродавали – за ринковими.

Основну роль, як вже говорилося, тут грав Андрій Гмирін, який на той момент у Фонді вже не працював, але зате мав там міцні зв’язки. Він розставляв на ключові посади своїх людей і підбирав об’єкти для приватизації. У результаті держава отримувала мільярдні збитки, а всі інші учасники схеми – такі ж мільярдні прибутки. При цьому продукцію ОГХК перепродавали в Росію і Крим. Але зате гроші, які заробляли учасники схеми, обчислювалися мільйонами доларів на місяць.

Про роль Андрія Гмиріна у схемах Фонду держмайна дізналися тільки після скандалу, викликаного втечею Дмитра Сенниченка. І виявилося, що він був у цих схемах ледь не ключовою персоною. Але до цього про нього майже ніхто не знав. Що дало можливість Андрію Гмиріну дуже тихо вивести гроші зі схем за кордон. Про які суми йдеться – можна тільки здогадуватися.

Але ось далі починається незрозуміле з точки зору логіки. Андрій Гмирін, дуже тихо і акуратно спромігся вкрасти в Україні мільярди гривень на схемах у Фонді держмайна, до якого він формально відношення не мав, світить ці гроші в Європі. Зокрема дуже активно – вілла і яхта – це тільки частина з того, що купив Гмирін після втечі.

І тут є ще одне цікаве питання – Дмитро Сенниченко втік у серпні 2022 року, після того, як до нього прийшли з обшуком. Тут теж питання – детективи НАБУ навряд чи настільки тупі, щоб не розуміти наслідків. Але чому одночасно з обшуком Дмитро Сенниченко не був затриманий? Але з Гмиріним історія ще крутіша: він, згідно з документами ДПСУ, кордону України після 28 лютого 2022 року не перетинав. А 28 лютого 2022 року він не виїхав з країни, а в’їхав до неї.

І ось найголовніше питання цієї справи: хто і як вивіз Андрія Гмиріна за кордон. І – коли. Не Тису ж він перепливав, згодьтеся. І це говорить про те, що Андрій Гмирін пов’язаний з представниками ОПУ. Без них у цій країні такі речі неможливі: організувати мільярдні схеми крадіжок, перепродавати продукцію держпідприємств у Росію, виводити мільйони доларів за кордон, а потім тихо туди ж поїхати в той час, коли НАБУ вже активно розслідувала справу про крадіжки. Хтось вірить, що все це Андрій Гмирін провернув сам?

Далі, як вже говорилося, почалося незрозуміле з точки зору логіки: виведені гроші стали відкрито світитися в Європі. У той час, поки Гмирін був у активному розшуку за аферу. Він про це прекрасно знає, але гроші вкладати в бізнес і нерухомість не перестає. Заарештована тільки вілла у Франції, але це виглядає досить жалюгідно на фоні всього іншого. Більш того – виглядає як звичайна пилюка в очі від НАБУ – мовляв, «ми стараємося».

Ще один факт у цьому ланцюгу дивностей – до обшуків у Сенниченка фірма Андрія Гмиріна ТОВ «Гмирін фемели девелопмент» вивезла документи і речі зі своїх київських офісів в ОАЕ і Хорватію. Причому йдеться про кілька вантажівок із речами. Співпадіння? Відповідь навіть не смішна. В ОАЕ родина Гмиріна має як мінімум три фірми, на адресу яких і поїхали вантажівки з Києва.

Фірми Гмирін почав реєструвати ще у 2021 році. Тобто він готувався заздалегідь. Причому він особливо не переймався, шукаючи підставних осіб. Бізнес реєструвався на батьків, Анатолія та Зою Гмиріних, після чого розпочинався звичайний ланцюжок з фірм, засновниками яких є фірми, зареєстровані на батьків. Такою виявилася й французька GFD COTE D’AZUR, на яку Гмирін купив вже згадувану віллу і землю на Лазурному узбережжі. Саме цю віллу й заарештував французький суд на запит України в рамках розслідування кримінальної справи за фактом крадіжки з Фонду держмайна десятків мільярдів гривень.

І це теж питання в ланцюгу все тих самих запитань: чому Андрій Гмирін, настільки акуратно й обережно обікрав фонд держмайна, став настільки неакуратно й необережно поводитись з грошима, звідти вкраденими? «Знесло дах» від кількості грошей? На нього це дуже не схоже. Тим більше, що його ключовий компаньйон, Дмитро Сенниченко, засвітив гроші лише раз, заснувавши в Іспанії компанію Newform Lab SL зі статутним капіталом всього у 4 тисячі євро. Адже Сенниченко теж повинен був отримати від схеми, як мінімум, мільйони доларів. Але – сидить тихо і не світиться.

Чому ж Андрій Гмирін поводить себе так нахабно й не ховається? Сподівається на тих, хто тихо вивіз його за кордон у 2022 році, вже після того, як він був оголошений у розшук, в якому його ніхто не шукав? Схоже на те. Але, оскільки Андрій Гмирін людина однозначно розумна, то він розраховує на цю допомогу явно не з наївності. Ймовірно, він володіє суттєвим компроматом на своїх покровителів, хто б вони не були. Що це за компромат – невідомо. Можна припустити, що він якось пов’язаний з тією вакханалією, яка почалася у 2020 році з приватизацією державних об’єктів, зливаних за відверті копійки невідомо звідки взятим фірмам і людям, яких розслідувачі пов’язували з російською організованою злочинністю.

Так це чи ні – невідомо, але згадаємо, що продукція Об’єднаної гірничо-хімічної компанії, якою в цей же самий відрізок часу керував Гмирін через своїх людей у Фонді держмайна, йшла в Росію і Крим. Що без зв’язків у Росії, причому на самому верху, неможливо. І без зв’язків в Україні. І теж – на самому верху. Хоча б тому, що СБУ не збудилася з цього питання ні тоді, ні зараз. Чому – можна тільки здогадуватися.

Але все одно замикається на рівні Офісу президента. Де такі схеми миттєво беруть під контроль, і якщо їх організатори не діляться, то виявляються в СІЗО. У нашому випадку цього чомусь не сталося. А всі ключові фігуранти тихо виїхали з грошима за кордон. Хто прикрив усе це на самому верху – можна здогадуватися. Чи дізнаємося ми ці прізвища?

Але сумніви в цьому викликає той факт, що слідству відоме місцезнаходження ще кількох фігурантів кримінальної справи. Володимир Колот живе в Чехії (до речі, він теж офіційно з України не виїжджав); Олександр Горбуненко живе у США, у штаті Флорида; Артур Сомов живе у Туреччині; Микола Парсентьєв загубився десь на просторах Європи, але достеменно відомо, що виїхав він з України у березні 2022 року; Павло Присяжнюк теж десь у Європі, виїхав у лютому 2022 року; Владислав Кліщар живе у Чехії. Більшість із них – учасники другорядні, але їх теж ніхто не чіпає. Решта дрібнота залишилася в Україні, вони перебувають під слідством.

Але тих, хто виїхав – і Сенниченка, і Гмиріна, і інших чомусь шукають дуже дивним способом. І це теж підтверджує той факт, що ті люди, хто кришував усю цю схему, залишилися тут. І залишилися на своїх місцях. Тому можна майже зі стовідсотковою впевненістю стверджувати: справу розвалять, а розшук припинять. І Андрій Гмирін зможе знову насолоджуватися своєю шикарною віллою на Лазурному узбережжі.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Хто випустив з України одного з ключових організаторів схеми крадіжки мільярдів у ФДМ Андрія Гмиріна? появились сначала на Антикорупційна правда.

У країні перемігшого паноптикум здивувати чимось важко, але начальнику Дніпропетровської обласної військової адміністрації Володимиру Орлову це вдалося. Ось його розпорядження від 20 квітня цього року за номером 139/0/527-23 «Про виїзд за межі України водіїв»:

«Надати дозвіл на виїзд за межі України водіям, які здійснюють перевезення … гуманітарного вантажу, згідно з додатком».

У чому тут паноптикум і що спричинило істеричний сміх? У самому розпорядженні нічого. Але ось той самий «Додаток», в якому вказані прізвища водіїв:

Ну як? Чи не пройняло? Возитиме вантажі від Благодійної організації «Пісні, народжені в АТО», буде Юрій Голик.

Хто не зрозумів – у водії подався куратор «Великого будівництва», на забудовах якого вкрадено сотні мільярдів (і це не перебільшення) гривень. На тих самих дорогах, про які президент заявляв незадовго до лютого минулого року – «якщо ми фінансуватимемо армію, у нас не буде за що будувати дороги».

Звичайно, тут зрозуміло останньому ідіоту, що Юрій Голик у жодні водії не подався.

Просто йому потрібна легальна причина перетнути кордон України. От і потрапило його прізвище до списків Дніпропетровської ОВА від БО «Пісні народжені в АТО». Щоб на цій підставі видати дозвіл на перетин кордону та внести прізвище Голика до системи «Путь». До речі, за даними ДПСУ, майже 10 000 водіїв, чиї прізвища було внесено до цієї системи, так і не повернулися до України.

Чи поповнить Юрій Голик їхні лави – невідомо. Але те, що йому таким чином дали дозвіл на виїзд з України, викликає ту саму істерику. Тому що треба знати, хто такий Голик, щоб розуміти, який він водій.

Після скандалу, спричиненого цим розпорядженням в.о. військової адміністрації Дніпропетровської області Володимира Орлова, звичайно, будуть жалюгідні пояснення і навіть буде показано розгорнуте зведення про «волонтерську допомогу» від Голика. Можливо, покажуть навіть Юрія Голика з бубном, який співатиме патріотичні пісні. Але все це – маячня сивій кобили.

Бо Юрій Голик – запеклий корупціонер, який почав заробляти на будівництві ще за часів, коли працював у Дніпропетровській ОДА разом із її головою Валентином Резніченком.

Але це справа давня, до речі, що відбувалася ще за Порошенка. А ось після зміни влади здавалося, що і Голик, і Резніченко сядуть. Але немає. Новій «чесній» владі були потрібні таланти і того, і іншого. Тому що наспіло «Велике будівництво», яке миттєво перетворилося на «Велике крадівництво». І очолив цю президентську програму Юрій Голик.

Нинішній баяніст-водій та благодійник. Щоправда, тоді його участь у проєкті звучала дещо дивно – «координатор». Що саме означало це слово і в чому мала полягати «координація» – неясно. Але «координував» розпил бюджету Юрій Голик дуже грамотно.

Тут треба нагадати трохи цифр. 2020 року на «Великій будові» виділили 121,8 мільярда гривень. Причому 35 мільярдів вирішили взяти із так званого «ковідного фонду».

З цих грошей 85 мільярдів було призначено Укравтодору.

На адресу Укравтодору одразу пролунали звинувачення, що компанія за активної участі Голика сформувала картель із підрядників, які отримали найвигідніші замовлення. Лідерами вартості виграних закупівель є товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь», «Техно-буд-центр», «Онур Конструкціон Інтернешнл», «Ростдорбуд», «Альтком» та «ПБС» – вони отримали 72% замовлень.

Скандал спалахнув після того, як колишній міністр фінансів Ігор Уманський заявив, що цей картель монополізував будівництво доріг, а тендерні пропозиції переписані так, що інші бажаючі просто не можуть виграти тендер. За його словами, компанії картелю самі дороги не будують, а перепродують підряди субпідрядникам, заробляючи на цьому 30-40% фінансування. У результаті виходило, що на цій схемі лише учасниками картелю «спиляно» близько 35 мільярдів гривень.

Після гучної заяви Уманського почали з’являтися і прізвища «кураторів» схем злодійства: голови Укравтодору Олександра Кубракова, заступника голови офісу президента Кирила Тимошенка, голови Мінрегіону Олексія Чернишова та координатора програми Юрія Голика.

Висловлювалися також підозри, що до цього причетні Андрій Єрмак та його радник Михайло Подоляк.

Знайомі всі обличчя варто помітити. На цьому історія просто колосального злодійства не закінчилася, бо прийшов 2021 рік, у якому на дороги було виділено ще більше грошей – 130 мільярдів. Це, нагадаємо, був саме той самий рік, у якому наші військові, західні розвідки і просто осудні громадяни криком кричали: не закривайте військові розробки, не закривайте ракетну програму, не скорочуйте фінансування армії! Але гроші були потрібні саме на будівництві доріг. Якими незабаром пішли російські танки. Координував всю цю вакханалію той самий Юрій Голик.

Засвітилося прізвище Голик і 2022 року. І теж на розпилюванні грошей «Великого будівництва». Як писали «Наші гроші», лише у травні-липні 2022 року дві будівельні фірми з Дніпра – «Будінвест інжиніринг» та «Автомагістраль 2016», що постачає перші будматеріали, отримали сукупно більше одного мільярда двохсот мільйонів гривень на «зміст доріг Дніпропетровської області».

А за цими фірмами, оформленими на номінали, стоять відомі брати Дубинські, які перебувають у розшуку США. Володимир та Леонід Дубинські (не плутати з нардепом Олександром Дубинським) – це відомі Дніпропетровські підприємці, які після будівельної афери в Сакременто змушені повернутися на Батьківщину.

І саме вони стоять за «Будінвест інжиніринг», оформлених на фітнес-тренерку та тренера з волейболу. Але річ у тому, що «Будінвест інжиніринг», започаткована у 2015 році, максимум своїх замовлень від держави отримувала саме в ті моменти, коли ці замовлення міг забезпечувати Голик.

2021 року від бюджету «Великого будівництва» фірмі вдалося відхопити теж вельми немаленький куш – «Будінвест інжиніринг» отримало від держави майже сімнадцять мільярдів гривень. Що цікаво – за підрахунками «Наших грошей», «будматеріали дорогою в Будінвест інжиніринг» подорожчали в середньому на 100% від початкової ціни виробників. На ці будматеріали припало 65% усіх виплат «Будінвест інжиніринг».

Скільки грошей було вкрадено в такий спосіб – підрахувати неважко. І для цього нам абсолютно не потрібний калькулятор. Тому що віцепрем’єр Олег Уруський (вже, звичайно, колишній) заявляв із граничною відвертістю: на об’єктах «Великого будівництва» крадуть рівно половину грошей.

Скільки з цієї половини дісталося Юрію Голику – невідомо. Бо хоча він і є координатором цього розпіареного президентського «БАМу», але й інші теж хочуть їсти. Але питання про те, скільки вкрав Голик на крові наших солдатів – і це аж ніяк не метафора, згадайте, що на дороги йшли гроші, забрані в армії, – не наша компетенція. Це компетенція НАБУ. Яке чомусь рапортує про впіймання якихось нікому невідомих голів сільрад, які поцупили на роботі пачку паперу, а ось те, як розкрадаються мільярди, не помічає.

Питання і до всіх інших «правоохоронців» – а чи не хочете поцікавитися, скількох ще «благодійників» відправила Дніпропетровська військова адміністрація за кордон під виглядом «баяністів-водіїв широкого профілю»? І що вони там роблять? Воюють у батальйонах Монако, Відень, Куршевель та Дубай? Чи не до них їде Юрій Голик, щоб влитися у стрункі лави ідейних бійців за грошові знаки?

“Антикорупційна правда”

Сообщение Координатор та розпилювач мільярдів «Великого крадівництва» Юрій Голик став баяністом, щоб втекти з країни появились сначала на Антикорупційна правда.