За інформацією, оприлюдненою у розслідуваннях, Державна податкова служба України нарахувала понад 20 мільярдів гривень податкових зобов’язань і штрафів, однак суд відмовив у їх стягненні. У результаті ці кошти фактично залишилися несплаченими.

Юридичним оператором бренду Pin-Up в Україні виступає компанія Укргейм Технолоджи, однак, за матеріалами справи, на її рахунках не виявилося достатніх коштів для погашення податкових зобов’язань. Водночас фінансові потоки, як стверджується у розслідуваннях, проходили через платіжного посередника Diamond Pay, який накопичив перед оператором значну дебіторську заборгованість.

Саме до цієї заборгованості держава намагалася застосувати механізм стягнення, виходячи з того, що гроші фактично проходили через платіжну інфраструктуру. За твердженнями журналістів, така схема могла використовуватися для перерозподілу фінансових потоків і виведення прибутку за межі України.

Однак суд відмовив у задоволенні вимог. Формальною підставою стало те, що податкові претензії вже були заявлені до основного оператора, а повторне стягнення могло створити ризик подвійного списання. При цьому економічний зміст операцій і роль платіжного посередника, як зазначають оглядачі, фактично не стали предметом детального аналізу.

У результаті виникла ситуація, яку експерти описують як «замкнене коло»: з оператора стягнути кошти неможливо через їх відсутність, а альтернативні механізми заблоковані судовим рішенням.

Це не перший подібний епізод. За повідомленнями медіа, раніше у справах, пов’язаних із Pin-Up, також ухвалювалися рішення про повернення або розблокування активів, причому частина слухань проходила в закритому режимі. У сукупності це дозволило компанії продовжувати діяльність, попри значні податкові претензії.

Окрему увагу журналісти звертають на зв’язки платіжної інфраструктури з фігурами, які раніше працювали у сфері державного регулювання азартних ігор. Зокрема, у публічних матеріалах згадується Євген Яхній, пов’язаний із колишнім регулятором КРАІЛ. Після ліквідації цієї установи її функції були передані новому органу, що, на думку критиків, не усунуло системних проблем ринку.

Загалом ситуація навколо Pin-Up стала прикладом ширшої дискусії про те, наскільки ефективно держава контролює гральний бізнес, рух коштів і виконання податкових зобов’язань. У воєнний час, коли бюджет критично залежить від надходжень, подібні історії викликають особливо гостру реакцію суспільства і ставлять питання про необхідність більш жорсткого контролю та прозорості судових рішень.

“Антикорупційна правда”

Сообщение 20 мільярдів, які держава не отримала: як судове рішення у справі Pin-Up поставило під питання ефективність податкового контролю появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними БЕБ і судових матеріалів, з грудня 2022-го по квітень 2024-го через систему, контрольовану департаментом Яковлєва, пройшли операції на суму понад 10 мільярдів гривень. Частина коштів опинялася на фіктивних «дропових» рахунках у банку, потім конвертувалася через криптобіржі (Binance, Coinbase та інші) або пролазила через іноземні платіжні сервіси — і в підсумку «чистилася».

Цікаво, що сам Яковлєв колись звітував про нібито «боротьбу з дропами» — але, здається, він вів цю «боротьбу» з обох сторін барикад. Дослідження кар’єри показує, що всі банки, де він довше працював на керівних позиціях (Forum, Unison, Forward, Alpari, IBOX), у підсумку опинялися у проблемах або були ліквідовані — і проти менеджменту деяких уже відкриті кримінальні справи.

Схема мала два ключові блоки. Перший — контроль над платіжними каналами: оператори грального ринку змушувалися користуватися «правильними» платіжними провайдерами (зокрема Diamond Pay), які концентрували близько 70% грошових переказів. Другий — банківський «дах», що дозволяв переводити гроші через «дропи», застосовуючи міскодинг (перекодування MCC) для заниження податкових відрахувань.

Матеріали справи прямо вказують: службові особи «МТБ» і «Ікс Пей Груп» не ідентифікували належним чином клієнтів, не повідомляли Держфінмоніторинг про підозрілі операції, фальсифікували результати перевірок у системі Web Shield та вносили недостовірні дані — тобто створювали технічну «аварію», яка приховувала масивні потоки брудних грошей.

Незважаючи на масштаби, поки що Яковлєв офіційно не отримав підозри — але його ім’я вже фігурує в матеріалах, а слідство продовжує розкручувати ланцюжок: крім Яковлєва, у справі проходять ще кілька працівників департаменту інновацій «МТБ», а також фігуранти з платіжних систем і, ймовірно, посадовець КРАІЛ.

Цей кейс — не лише про одного менеджера. Це виклик до власників банку (Парткевич, Аліхані, Кралов) та до регуляторів: як могли мільярдні «дірки» проходити під носом власників і наглядових органів? І де реакція нового регулятора ринку — агентства «ПлейСіті», яке досі мовчить замість запускати механізми захисту фінсистеми?

“Антикорупційна правда”

Сообщение Схемник Дмитро Яковлєв перетворив «МТБ Банк» у пральню для гральної мафії — відмито понад 10 млрд грн появились сначала на Антикорупційна правда.

З 2023 року «Даймонд Пей» надавала платіжні послуги для Cosmolot (ТОВ «Спейсикс») та Vbet (ТОВ «ВБЕТ Україна»), здійснюючи прийом коштів від гравців, переказ виграшів і повернення залишків. Після арешту рахунків Vbet у 2024 році на рахунках «Даймонд Пей» почали накопичуватися значні суми, які більше не передавались організаторам азартних ігор.

У липні 2024 року Національний банк України анулював ліцензію «Даймонд Пей» через недостовірну інформацію, надану для її отримання, а також через зв’язки власника з Росією. Згідно з даними НБУ, компанія контролюється через ТОВ «Даймонд Консалт», а її бенефіціар не має бездоганної ділової репутації.

За інформацією Бюро економічної безпеки, у серпні–вересні 2024 року було реалізовано схему з використанням низки фіктивних компаній: ТОВ «Тач-Стар», ТОВ «ТРК Тех», ТОВ «Мідлскай», ТОВ «Кирамит» та ТОВ «Лентіс Девілс». Вони подали судові позови до «Даймонд Пей» на загальну суму понад 300 млн грн, стверджуючи про нібито надані послуги, включаючи IT-розробки та рекламу. Слідчі вважають ці договори фіктивними.

Ключову роль у схемі відіграли рішення Мар’їнського районного суду Донецької області, які ухвалювалися в стислі терміни. На їх підставі кошти переказувалися на рахунок приватного виконавця, а далі — на компанії-позивачі. Наприклад:

• 28–29 серпня 2024 року з рахунку «Даймонд Пей» у «Сенс Банку» було переказано 53,8 млн грн, з яких 48,9 млн грн отримало ТОВ «Кирамит» за «рекламні послуги».

• 2 жовтня 2024 року з рахунку в АТ «ЄПБ» переказано 72,51 млн грн, які частково були розподілені між п’ятьма маловідомими компаніями з ознаками фіктивності.

Ці структури, за висновками БЕБ, виконували роль транзитних фірм, через які кошти передавалися іншим ризиковим суб’єктам.

У період з вересня по листопад 2024 року «Даймонд Пей» намагалася здійснити додаткові перекази на загальну суму понад 154 млн грн, посилаючись на нові судові рішення. Проте «Укргазбанк» та «Ощадбанк» заблокували ці операції відповідно до законодавства про протидію відмиванню коштів, що дало слідчим час на реагування.

Зрештою, Шевченківський районний суд м. Києва наклав арешт на кошти компанії на рахунку в «Укргазбанку» на підставі клопотання Офісу Генерального прокурора.

Онлайн-казино Vbet пов’язують з Артуром Гранцом, Cosmolot — з компанією Nevada Gaming, що належить Сергію Токарєву та громадянину Німеччини Арнульфу Нойманн-Дамерау.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Cosmolot і Vbet можуть бути причетні до виведення арештованих коштів через «Даймонд Пей» — розслідування БЕБ появились сначала на Антикорупційна правда.