Ключове питання виглядає не в тому, чи відбувається інформаційна зачистка, а в тому, що саме може стояти за бажанням прибрати згадки про діяльність банку та його фактичних бенефіціарів.

Схема інформаційної зачистки: DMCA, фейкові джерела та Lumen

Описаний у низці матеріалів сценарій має типовий вигляд сучасної репутаційної спецоперації. Спочатку створюється майданчик із дубльованим контентом, якому штучно задається ранніша дата публікації. Після цього надсилається скарга про нібито порушення авторських прав через інструменти моніторингу на кшталт Lumen Database. У результаті пошукові системи можуть тимчасово прибирати матеріал з індексації.

У матеріалах також згадувалися випадки, коли джерела для таких скарг мали сумнівне походження. Сам механізм не є новим: його давно використовують для боротьби з компрометуючими матеріалами.

Окремі українські сайти також повідомляли про можливий тиск на редакції. Прямих доказів цього не оприлюднено, але частина старих публікацій про «Альянс» справді перестала бути доступною.

Справа «Укренерго»: борг понад мільярд гривень

Найбільш резонансний сюжет, який неодноразово згадувався в контексті банку «Альянс», стосується історії навколо компанії United Energy.

За інформацією, опублікованою в розслідуваннях, після початку повномасштабної війни структура придбала електроенергію у державної компанії «Укренерго», але не здійснила повний розрахунок. Фінансове забезпечення угоди було оформлене через гарантії банку «Альянс». Після виникнення заборгованості державна структура звернулася до банку щодо виконання гарантійних зобов’язань. Далі почалися багаторічні судові суперечки. Сума претензій оцінювалась приблизно у 1,2 млрд гривень.

Для банківського сектору це не просто фінансовий конфлікт.

Ризики такого масштабу включають:

• втрату ліквідності;
• претензії інших кредиторів;
• погіршення нормативів;
• додаткову увагу регуляторів;
• репутаційні наслідки.

Коли сума потенційних зобов’язань становить істотну частину капіталу банку, наслідки можуть бути системними.

НАБУ, Юлія Фролова та історія з хабарем

Окремий напрямок — кримінальні провадження, пов’язані з колишнім керівництвом банку.

У публічних матеріалах фігурує колишня голова правління Юлія Фролова, яка згадувалась як фігурантка розслідувань НАБУ. Додаткового резонансу історії надала справа адвоката Олексія Носова, якого пов’язували зі спробою передачі 200 тисяч доларів представникам антикорупційних структур. За даними медіа, йшлося про зміну процесуальних рішень щодо підслідності справи.

У таких історіях важливий не лише кримінальний аспект.

Не менш важливим є інституційний ефект:

• поява додаткових підозр щодо корпоративного управління;
• збільшення уваги правоохоронців;
• посилення перевірок;
• тиск на репутацію установи.

Павло Щербань, Ростислав Шурма та політичні зв’язки

У кількох розслідуваннях окремо згадувався колишній заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма. Матеріали описували його як політичну фігуру, пов’язану з оточенням банку. Саме можливий політичний ресурс, на думку авторів розслідувань, міг забезпечувати додатковий рівень захисту від жорстких дій регулятора.

Також у публікаціях згадувався Олександр Сосіс як формальний власник, тоді як фактичний вплив приписувався Павлу Щербаню. Такі твердження залишаються оцінками авторів розслідувань, однак сама поява подібних версій демонструє масштаб репутаційної кризи.

Нові структури: «Навіум Нафта», «Табакос Трейд» і фонд АЛБ

Наприкінці 2023 року, за даними журналістських матеріалів, почали з’являтися нові структури:

• «Навіум Нафта»;
• «Табакос Трейд»;
• інвестиційний фонд АЛБ.

Заявлений капітал окремих структур оцінювався приблизно у мільярд гривень. У публікаціях висувалась версія, що нові компанії могли використовуватися для перерозподілу фінансових потоків поза класичною банківською моделлю.

Окремо згадувалися:

• паливна логістика;
• трейдинг;
• ІТ-компанії;
• платіжні сервіси;
• інвестиційні структури.

Подібна диверсифікація сама по собі не є порушенням. Але коли вона відбувається паралельно зі скандалами, судовими претензіями та кримінальними провадженнями, виникають закономірні питання.

Російський слід і перекази коштів

Одна з найгучніших тем стосувалася ймовірних фінансових потоків до РФ.

У публічному просторі з’являлися твердження про нібито перекази приблизно 6,5 млрд гривень через структури, пов’язані з банком. Частина інформації базувалася на петиціях та журналістських матеріалах. Водночас публічних судових рішень, які б остаточно підтвердили ці звинувачення, наразі немає.

Втім навіть поява подібних підозр для українського фінансового ринку під час війни означає серйозні репутаційні ризики.

Реакція держави та перспектива справ

У 2026 році з’явилася інформація, що слідчі дії щодо банку тривають. Повідомлялося про дозвіл на обшуки та перевірки, пов’язані з можливим ухиленням від сплати податків, легалізацією коштів та іншими фінансовими операціями.

Поки що фінальної правової оцінки немає.

Але вже зараз накопичився значний масив історій:

• справа «Укренерго»;
• розслідування НАБУ;
• згадки про Шурму;
• претензії щодо гарантій;
• історії про виведення коштів;
• кампанії зі зникнення матеріалів.

Висновок

Коли бізнес витрачає ресурси не на публічні пояснення, відкритість або судові спростування, а на масове прибирання інформації з пошукової видачі, це саме по собі стає новиною. Спроби прибрати сліди часто лише посилюють інтерес до першоджерела.

Історія Павла Щербаня та банку «Альянс» виглядає не як окремий репутаційний конфлікт, а як показовий кейс взаємодії великих грошей, політичних зв’язків, банківського сектору та цифрового контролю інформації. Питання тепер полягає не в тому, чи зникнуть статті з Google, а в тому, чи отримають усі озвучені історії завершення у правовій площині.

Сообщение Павло Щербань і банк «Альянс»: що стоїть за зачисткою інтернету появились сначала на Антикорупційна правда.