Навіть із того фрагмента переговорів, який виклало у відкритий доступ НАБУ, зрозуміло, що, по-перше, Денис Комарницький повністю контролює Володимира Бондаренка, а по-друге, останній слухняно виконує всі вказівки першого. Звісно, після прослуховування того, як Комарницький принижує Бондаренка, всі почали смакувати цей уривок. Але ситуація, на жаль, набагато глибша і страшніша, ніж всі думають.

І суть не в тому, що Денис Комарницький, не маючи жодного відношення до Київради, вказує його секретарю Володимиру Бондаренку, що робити. Суть у тому, що у будь-якій місцевій раді (а такою є і Київська міська рада) його секретар – ключова фігура. Іноді навіть важливіша, ніж міський голова. Секретар місцевої ради, серед іншого, «організовує підготовку сесій ради, питань, які виносяться на розгляд ради», «забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців, організовує контроль за їх виконанням», а у разі, якщо міський голова відсутній або не може виконувати обов’язки, – замінює його.

Тобто секретар будь-якої місцевої ради – ключова фігура. Адже у разі необхідності може замінити міського голову, і всі рішення, підписані секретарем ради у такому разі, мають законну силу. Тому за посаду секретаря у будь-якій раді завжди йде боротьба. І будь-який притомний міський голова всіма шляхами намагається поставити на цю посаду свою людину. Віталій Кличко та Київрада не є винятками. Тут секретарем після довгих торгів і домовленостей став Володимир Бондаренко.

І тому вказівки, які дає Володимиру Бондаренку Денис Комарницький, не просто звичайний корупційний зв’язок депутата і «смотрящого»: від того, що включить у порядок денний сесії і як проведе сесію секретар ради, залежить те, за що і як голосуватимуть депутати. Сесія, про яку йдеться на плівках НАБУ, відбулася 20 лютого. Уже після того, як в офісах Комарницького відбулися обшуки, а сам був оголошений у розшук. Як цей розшук ведеться – свідчить дзвінок Комарницького Бондаренку з вимогою закрити сесію. Сесія 20 лютого була зірвана після того як фракція Євросолідарності заблокувала трибуну, вимагаючи ухвалити звернення щодо недопустимості тиску на опозицію, військових і п’ятого Президента України, але рішення не набрало потрібної кількості голосів.

Але суть не в цьому. А в тому, що сесія залишилася незакритою. Відмовився це робити саме Володимир Бондаренко, оскільки Віталія Кличка в Києві не було і сесію вів секретар. Але незакрита сесія означає те, що її рішення не можна підписувати. І вони не набувають чинності. Що чудово розумів колишній депутат Київради Денис Комарницький. За що і виписав прочуханку Володимиру Бондаренку.

Є ще один нюанс – на момент проведення цієї сесії, окрім обшуків у Комарницького, вже були затримані кілька фігурантів справи, зокрема чиновники КМДА та депутати Київради. Але на сесії про це не сказали ні слова і, якби не Євросолідарність з її блокуванням трибуни, то потрібні для Комарницького рішення були б ухвалені та підписані. Євросолідарність зі своєю вимогою прийняти звернення про недопустимість репресій з’явилася дуже невчасно, а Бондаренко не зміг вирішити ситуацію, покинувши своє місце у президії. За що й отримав від Комарницького стягнення.

Що стосується Віталія Кличка, то складається враження, що він всіма способами дистанціюється від своєї правої руки у Київраді. І від тих рішень, які Бондаренко в ній просуває. Останнім часом Кличко весь у закордонних поїздках: Мюнхен, Лондон, Брюссель. Нещодавно київський голова повернувся в Україну, однак він досі залишається окремою політичною фігурою, яка перебуває у відокремленому інформаційному просторі від всього цього скандалу з земельними аферами.

Світиться у всіх аферах Володимир Бондаренко. Однак навряд чи він діє без відома свого формального начальника Віталія Кличка. Оскільки останній, після скандалу, що вибухнув, звільнив чиновників КМДА, які потрапили на плівки НАБУ, а про Володимира Бондаренка вважає за краще мовчати. Мовляв, той сам повинен скласти мандат. При цьому Віталій Кличко скромно умовчує про той факт, що Володимир Бондаренко був обраний від партії Кличка УДАР. І в законі про вибори є норма, що дозволяє відкликати депутата від будь-якої партії. Для цього потрібна тільки воля та бажання глави партії.

Однак про цю можливість Кличко скромно змовчав. Не була навіть скликана позачергова сесія – а це прямі повноваження міського голови – про відставку секретаря Київради та обговорення всього того, що розповіло НАБУ і пишуть розслідувачі. Ба більше – зараз, за відомостями з коридорів Київради, Володимир Бондаренко активно бігає по кабінетах, намагаючись домовитися та відкупитися.

А тим часом варто нагадати, що злиття НАБУ – це не спонтанна акція. Фігурантів слухали як мінімум вісім місяців, а всі їхні дії ретельно документували. Тож епізодом зі стягненням від Комарницького за незакриту сесію участь Бондаренка у кримінальній справі явно не обмежується.

Але навіть із того, що потрапило у відкритий доступ, зрозуміло, що Володимир Бондаренко є ключовим учасником ОЗГ Дениса Комарницького, він активно працював на нього, вносив на розгляд Київради потрібні рішення та забезпечував їх затвердження та втілення в життя. Саме Бондаренко проводив через Київраду всі земельні афери, які готував заступник Кличка Оленич і голова земельної комісії Київради Терентьєв.

Варто нагадати, що Володимир Бондаренко був нещодавно викритий журналістами на земельній афері в Голосіївському районі Києва, організував репресії проти екологічних громадських організацій, і це саме Бондаренко розробив і провів (разом із депутатом від Кличка Лимарем) через Київраду корупційне рішення про блокування створення в Києві заповідних зон.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Секретар Київради Володимир Бондаренко – ключовий член банди втікача Комарницького? появились сначала на Антикорупційна правда.

Вищий антикорупційний суд задовольнив клопотання САП та НАБУ про відсторонення від займаної посади заступника голови КМДА. Про це повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Сообщение Заступника голови КМДА Петра Оленича відсторонили від посади появились сначала на Антикорупційна правда.

Серед підозрюваних також заступник голови КМДА Петро Оленич, голова комісії з земельних питань Михайло Терентьєв та член комісії Олена Марченко. Комарницького було оголошено у розшук, а Оленича відправлено під варту. Детективи провели низку обшуків, в тому числі і в офісах деяких забудовників. Однак серед них чомусь немає компаній «Столиця груп» Владислави Молчанової. Хоча її тривалий корупційний зв’язок із Комарницьким легко довести низкою документів.

Прізвище Комарницького, який був депутатом Київради від Блоку «космічного» мера Леоніда Черновецького, почало активно з’являтись на шпальтах преси з приходом до влади «Слуг народу». Спочатку його пов’язували із депутатом та ексресторатором Миколою Тищенком, а згодом Комарницький став так званим «рішалою» чи не для всіх великих забудовників столиці, використовуючи свій вплив на владу Києва.

Зараз слідство встановило, що учасники організації на чолі з Комарницьким начебто знаходили перспективні земельні ділянки та реєстрували на підконтрольних осіб право власності на споруди, які на цих ділянках не існували. Надалі подавали до Київської міськради заяви про надання права власності на ці ділянки для обслуговування будівель. Згодом депутати та посадовці КМДА забезпечували ухвалення «правильних» рішень, отримуючи за це гроші та об’єкти нерухомості.

«У результаті діяльності злочинної організації протягом 2023-2024 років із власності територіальної громади Києва незаконно виведено землю у центрі міста вартістю 11,6 млн грн, чим завдано збитків на цю суму. Водночас, завдяки своєчасним діям правоохоронних органів, вдалося запобігти заволодінню ще шістьма земельними ділянками у столиці загальною вартістю 83,7 млн грн… Також слідство зафіксувало спробу рейдерського захоплення бізнесу і передачу хабаря в розмірі 100 000 доларів депутатці Київради за сприяння злочинній організації», — ідеться в повідомленні САП.

У 2020 році в офісах Дениса Комарницького вже проводились обшуки і частина інформації, яку вилучили правоохоронці, потрапила спочатку до депутата Гео Лероса, а згодом і до журналістів. Тоді з’ясувалося, що через Комарницького вирішувались питання отримання земельних ділянок в тому числі і для забудовниці Владислави Молчанової.

Журналісти «АНТИКОРу» ще раз проаналізували список так званих «своїх» компаній, які були позначені у документі з ноутбуку Комарницького, і виявили, що його зв’язок із Молчановою триває по сьогодення.

Усього у списку зазначено 38 фірм з об’єктами, договорами та «нашими» і «не нашими» керівниками. Щонайменше п’ять з них ілюструють щільне співробітництво керівниці «Столиця груп» Владислави Молчанової та оголошеного нині в розшук Дениса Комарницького.

Скріншот частини документу, взятого з ноутбука Дениса Комарницького

Найбільш очевидною співпраця є через ТОВ «Інтерпроєкт», за яким у документі закріплений об’єкт «Варшавський квартал». Цей житловий комплекс є одним з найвідоміших проектів Владислави Молчанової, суди по якому тривають по сьогодні. Зокрема через привласнення земель державного підприємства агрокомбінату «Пуща-Водиця».

ТОВ «Інтерпроєкт» було створено ще у 2002 році. У 2012 році компанія, афільована з Владиславою Молчановою, вперше з’являється серед засновників. Мова йде про Nosimo holdings limited, зареєстровану на Кіпрі. За даними реєстрів, це попередня назва фірми, яка є кіпрським філіалом «Столиці груп».

У березні 2016 року в засновниках ТОВ «Інтерпроєкт» з’являється інша кіпрська компанія – Elakol developments limited. Цією фірмою керує Єкатерина Торала, яка в той же час є директоркою S.G. Stolitsa group limited (Кіпр).

За декілька місяців серед засновників ТОВ «Інтерпроєкт» з’являється Владислава Молчанова та її литовський бізнес-партнер Тумєнас Раймондас. А наприкінці 2016-го фірму переписують на кіпрську офшорку Sanulis industries LTD. Як нескладно здогадатися, це чергова фірма, пов’язана із Молчановою. Щоправда тут же її партнером виступає колишній керівник «Київміськбуду» Ігор Кушнір.

Секретарем Sanulis industries LTD зазначена фірма CSP Fiduciary service limited.

За даними кіпрських реєстрів, остання є серед керівництва фірми Koksi holding LTD, директоркою якої є дружина Кушніра Оксана. Саме на Koksi holding LTD була оформлена вілла Кушнірів на Лазуровому узбережжі.

У 2019 році серед засновників ТОВ «Інтерпроєкт», яка фігурує у списку «своїх» компаній Комарницького, з’являється рідна сестра цивільного чоловіка Молчанової Яна Нестор і Валерій Мельник. За інформацією телеграм-каналу «Джокер», Мельник – це ймовірний водій Комарницького.

Станом на листопад 2024 року кіпрська фірма, пов’язана із Молчановою, Sanulis industries LTD залишається серед засновників ТОВ «Інтерпроєкт». При цьому українські реєстри почали афілювати компанію з групою Степана Черновецького, з яким, варто нагадати, тісно пов’язаний Комарницький.

Ще одним учасником товариства ТОВ «Інтерпроєкт» є Дмитро Бондар, який вивів на зв’язок з іншими фірмами, зазначеними у списку Комарницького.

Серед них ТОВ «УКРІН-БУД» та ТОВ «Голдсенд». Обидві зараз, за даними реєстрів, пов’язані з групою Черновецького, однак в одній із «понятійок», засвічених із ноутбука Комарницького, спочатку «Голдсенд» була напряму пов’язана із Владиславою Молчановою. Зокрема, ідеться про забудову підприємства «Коммаш» на вулиці Васильківській у Голосіївському районі Києва.

Скріншот з сюжету «Bihus.info»

Повертаючись до ймовірного водія Комарницького Валерія Мельника, зазначимо, що принаймні ще дві фірми можуть вказувати на зв’язок із Молчановою. Це ТОВ «Соффітрейд» і ТОВ «Активбудгруп». Об’єктом забудови для останнього записана територія за адресою Зарічна, 12/Центральна (див. фото1). Ця ділянка розташована поруч із житловим комплексом «Зарічний», який будувала компанія BUD development.

У 2023 році народний депутат Гео Лерос повідомляв, що BUD development має відношення до забудовників Вадима Столара, Владислави Молчанової та Юрія Горового. Тоді же згадані особи нібито переписали частку на колишнього бізнес-партнера голови Офісу президента Андрія Єрмака – Артема Колюбаєва. «Антикор» вже писав, що Колюбаєв пов’язаний зі Столаром зокрема і через компанію Enso, яка почала активно освоювати будівельний ринок Дубая.

За інформацію джерел, Комарницький зараз може бути одним зі спонсорів партії Юлії Тимошенко «Батьківщина». Її ж тривалий час фінансувала і Владислава Молчанова. Її батько Борис Романюк, за даними Національного агентства із запобігання корупції, особисто робив внески до виборчого фонду цієї політичної сили.

Як бачимо, співробітництво оголошеного в розшук Дениса Комарницького та забудовниці Владислави Молчанової триває щонайменше протягом дев’яти років. Станом на зараз з інформації, оприлюдненої НАБУ та САП стосовно земельної корупції в Києві, не зрозуміло, чи фігурують у провадженні фірми Молчанової. Хоча із «понятійок» і постійного переписування низки компаній то на Молчанову, то на осіб, пов’язаних зі Степаном Черновецьким та самим Денисом Комарницьким, стає очевидним, що всі вони можуть бути спільниками у викритому злочинному угрупованні.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Як пов’язані Денис Комарницький та Влада Молчанова та чи потрапить забудовниця під слідство? появились сначала на Антикорупційна правда.

Сообщение У Києві викрили посадовця КМДА на фейковій інвалідності появились сначала на Антикорупційна правда.

У жовтні 2024 року видання писало про те, що Вадим Столар почав будівельний бізнес у Дубаї. Там він разом із колишнім заступником Київської міської державної адміністрації Дмитром Давтяном зареєстрував фірму Enso investment, яка планує будівництво двох багатоповерхівок у респектабельному районі з видом на найбільш значущі будівлі цього Емірату. Назва фірми співзвучна із українською будівельною компанією Enso, яка реалізовує в Києві три будівельні проекти, активності на яких від початку повномасштабного вторгнення не спостерігається.

На відміну від столичних забудов, на дубайських ділянках Столара активність почалась. Якщо місяць тому земельні ділянки фактично залишались пустими, то зараз на одній із них з’явилася будівельна загорожа, що може свідчити про початок будівельних робіт.

На профільних сайтах з продажу нерухомості в Дубаї почали з’являться перші дані про будинки Enso, в тому числі і ціни. Так, квартири в проєкті Enso Jade продають від 1 млн 450 тис дирхамів, що за актуальним курсом валют складає близько 400 000 доларів. Потрібно враховувати, що це ціна за найдешевшу однокімнатну квартиру в будинку Enso. Вартість великої трикімнатної в ньому ж точно перевалить за 1 млн доларів.

Брокерські дубайські компанії повідомляють, що будівництво Enso Jade мало початись в серпні 2024 року та завершиться влітку 2026-го. Тобто компанія Столара планує за два роки завершити проект та заселити жильців.

Водночас українські проєкти Enso просуваються на так обнадійливо. На форумах інвестори ЖК «Poetica» обговорюють, що будинки комплексу, які вже збудовані, не підключені до води, а отже, ремонти розпочинати неможливо.

Офіційно головою Enso в Україні є Раміль Мехтієв, і на форумах інвестори активно обговорюють те, «скільки бабла за останні 2-3 місяці він влив у замовні статті». Ймовірно, що платив він за них не з власної кишені, адже його зв’язки вивели журналістів з одного боку на Віктора Медведчука та Вадима Столара, а з іншого – на Офіс Президента та «95 квартал».
Згідно з реєстрами, Раміль Мехтієв є засновником та керівником низки фірм і фондів. Серед них Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Стандарт інвестментс груп». З квітня 2021-го по квітень 2022 року засновниками цього фонду також були Артем Колюбаєв та Ельнур Мехтієв.

Другий, як можна здогадатися, це брат Раміля Мехтієва. Він же в грудні 2023 року був позаштатним радником Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Метою діяльності НКЦПФР є «створення, шляхом своїх регуляторних і наглядових функцій, умов для належного та ефективного функціонування ринку цінних паперів, забезпечення грошовим капіталом потреб економіки країни шляхом створення механізму акумулювання, розподілу та перерозподілу фондів коштів від особи, яка володіє вільними інвестиційними ресурсами до особи, якій необхідні такі ресурси для розвитку, створення умов для становлення потужних внутрішніх інвесторів та забезпечення захисту прав інвесторів». Тобто фактично Ельнур Мехтієв має працювати на захист інвесторів, які вклали гроші в будівництва в тому числі компанії Enso, що керується його братом, але це є повним конфліктом інтересів.

Куди цікавіша особа Артема Колюбаєва. Він є кіношним бізнес-партнером голови Офісу Президента Андрія Єрмака. Разом вони фінансували декілька кінострічок ще до приходу Єрмака в політику.

З 2019 року Колюбаєв був засновником ТОВ «Компанія з управління активами «Ессетс файненшл груп». Ця фірма фінансувала деякі будівельні проекти Enso і має з компанією Столара чималі зв’язки. Колюбаєв залишався в структурі «Ессетс файненшл груп» до січня 2024 року. Разом із ним співзасновником був Олександр Дев’ятко.

Як повідомляли раніше журналісти, Олександр Дев’ятко також був підписантом договорів на продаж квартир Enso через фонд «Апеліот» Артема Колюбаєва і фонд «Ево інвест». Останній із вересня 2021 року по сьогодні очолює громадянин Естонії Олексій Чулец, через фірми якого Віктор Медведчук постачав бітум з Росії в Україну.

У минулому керівником «Ево інвест» був такий собі Олексій Прокопенко. Він же свого часу керував фондами «Стрім інвестмент» та «Стрім інвест» (останню фірму варто запам’ятати, про неї ще буде згадка. – Ред.). Перший прямо записаний на дружину Вадима Столара Інну Майструк, другий –  пов’язаний із його бізнес-партнером Сергієм Турчіновим.

Складна схема зв’язків доводить, що в будівельній фірмі Enso тісно переплелися інтереси Вадима Столара і товариша по бізнесу голови Офісу Президента Артема Колюбаєва. Брати Мехтієви в цій історії потрібні, скоріше за все, просто для запису в реєстрі, а також для впливу на Комісію з цінних паперів.

Частина компаній Колюбаєва-Мехтієва зареєстрована за адресою м. Київ, вулиця Срібнокільська, 22. Зокрема, це Фонд «Стандарт інвестментс груп», Фонд «Апеліот», Фонд «Голдман», Фонд «Фіндіс» (раніше «Квантор проджект») та ТОВ «7 ПІКЧЕРЗ».

«7 ПІКЧЕРЗ», як можна здогадатись із назви, займається виробництвом фільмів. Разом із Колюбаєвим компанією керує Сергій Кравець. Він колишній виконавчий продюсер Студії «Квартал-95» та чоловік найближчої подруги родини Президента України Володимира Зеленського – Олени Кравець.

Отже, в одному офісі в Києві зібрались фонди, що інвестують у будівельний бізнес Столара, кінопродюсери, наближені до Офісу Президента і… ще щонайменше одна компанія, яка має прямий зв’язок із Віктором Медведчуком.

Ідеться про ТОВ «Академ-клуб». Серед її засновників є кіпрська Pilawer Limited, яка, за даними міжнародної групи журналістів-розслідувачів, належить куму Путіна. «Академ-клуб» є учасником договору на довгострокову оренду 40 гектарів землі на столичних «Осокорках», де планується будівництво житлового комплексу. Як нещодавно повідомляли журналісти, активи Медведчука в компаніях, які орендують ці землі, поступово почали переходити до Вадима Столара, хоча повинні бути під арештом за рішенням суду.

Якщо ви думали, що 40 гектарами інтереси Столара, Медведчука та неочікувано товариша голови Офісу Президента Артема Колюбаєва обмежилися, то це не так. У травні 2024 року Київська міська рада відправила на розгляд Комісії проект рішення про поновлення договору оренди для ПрАТ «Київрибгосп» земельної ділянки в Голосіївському районі столиці. Там планується будівництво, експлуатація та обслуговування офісних і торгово-розважальних комплексів з об’єктами соціального й оздоровчого призначення.

Ідеться до 66 гектарів землі з виходом до водойми. За даними реєстрів, «Київрибгосп» входить до сфери інтересів групи сина колишнього мера Києва Леоніда Черновецького – Степана та одного із ексзаступників голови КМДА Дениса Басса. Однак, станом на другий квартал 2024 року однією з компаній-засновниць «Київрибгоспу» є інвестиційний фонд «Стрім інвест». Серед його керівників був згаданий раніше Сергій Прокопенко, який також працював у фонді, що прямо належить дружині Вадима Столара Інні Майструк.

Фактично Київрада, пролонгуючи договір оренди, хоче дозволити компаніям Черновецького та Столара забудувати 66 гектарів столичної землі офісними та розважальними комплексами.

Вищеописані схеми та зв’язки доводять спільність інтересів проросійського депутата Вадима Столара та людей, пов’язаних з Офісом Президента і «95 кварталом». Можливо, саме це і є причиною того, чому Столар залишається народним депутатом попри продовження бізнесу із державним зрадником Віктором Медведчуком. Водночас запасним аеродромом для себе Столар обрав Дубай, де його компаньйоном виступає колишній заступник мера Києва Дмитро Давтян. Враховуючи активність на дубайських будівництвах і водночас ухвалення відповідних рішень в інтересах Столара в Україні, можна констатувати, що справи в нього йдуть дуже непогано.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Вадим Столар, Віктор Медведчук, Дубай і «95 квартал»: які зв’язки допомагають проросійському нардепу зберігати депутатський мандат появились сначала на Антикорупційна правда.

Повідомляється, що посадовець КМДА в односторонньому порядку ініціював розірвання договору про здійснення пасажирських перевезень на одному з міських автобусних маршрутів, а коли керівник підприємства звернувся до міської адміністрації за розʼясненням причин припинення співпраці йому запропонували щотижня платити по 40 тис грн за право возити пасажирів на маршруті.

Посередником для передачі коштів був директор транспортного підприємства, наближеного до керівництва департаменту транспортної інфраструктури.

Задокументовано факти отримання неправомірної вигоди на загальну суму 280 тис. грн.

Вирішується питання про обрання підозрюваним запобіжних заходів, а також перевіряється можлива причетність інших службових осіб КМДА до кримінального правопорушення.

“Антикорупційна правда”

Сообщение У Києві чиновник вимагав “данину” з перевізника – по 40 тисяч грн щотижня появились сначала на Антикорупційна правда.

Вказано, що обшуки проводить Державне бюро розслідувань.

Слідчі дії стосуються фактів вимагання посадовцем на системній основі неправомірної винагороди у одного з перевізників столиці, – йдеться у повідомленні.

Зазначимо, що Костянтин Усов – заступник міського голови з питань здійснення самоврядних повноважень. Він займає цю посаду з 11 лютого 2021 року.

“Антикорупційна правда”

Сообщение У заступника Кличка Кстянтина Усова провели обшуки, – ЗМІ появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними слідства, посадовець КМДА вимагав від власника товариства сплатити йому 20 % від отриманої компенсації по кредиту в рамках державної програми щодо фінансово-кредитної підтримки малого та середнього бізнесу. У випадку відмови він сказав, що виключить товариство зі списку отримувачів допомоги. Останній транш посадовець КМДА сказав передати спільнику під виглядом «доната».

Раніше за рахунок отриманого кредиту підприємець закупив товар, який зберігав на складах у місті Буча. У березні 2022 року внаслідок бойових дій окупанти знищили цей склад. Власник товариства на початку повномасштабного вторгнення рф вступив до ДФТГ, а його син – до лав ЗСУ.

У зв’язку з цим підприємницька діяльність майже припинилась, а підприємство знаходилось на межі банкрутства. Прагнучи зберегти товариство, власник скористався державною програмою підтримки бізнесу.

Посадовець КМДА сказав передати хабар спільнику під виглядом «доната».

“Антикорупційна правда”

Сообщение У Києві посадовця міськради затримали через «відкат» у 20% появились сначала на Антикорупційна правда.

Чернишов до приходу в Міністерство громад встиг попрацювати головою Київської міської державної адміністрації, а до цього більшість трудового стажу напрацював у приватному секторі. Займався здебільшого девелопментом та інвестиціями. Має фактично кристальну біографію і майже не піддавався критиці до переходу в Кабмін.

Але як відомо, політика та доступ до державних грошей сильно змінює людей. Вочевидь, спокуса не обійшла стороною і Олексія Чернишова.

У січні 2023 року Національне антикорупційне бюро України затримало на хабарі заступника міністра розвитку громад та територій Василя Лозинського. За даними слідства він взяв 400 000 доларів за вирішення питання щодо закупівлі генераторів.

Колишній позаштатний агент НАБУ Євген Шевченко в коментарях під дописом про затримання Лозинського написав, що «в даному випадку це був відкат за закупівлю генераторів в регіони».

Вже влітку Лозинський вийшов під заставу у 2,5 млн гривень. Йому було призначено не відлучатись зі Львова без дозволу, не спілкуватися з певним колом осіб, здати паспорти та носити електронний браслет. Термін дії цих обов’язків закінчується 17 грудня 2023 року.

Формально Василя Лозинського затримали в той період, коли Олексій Чернишов вже перейшов працювати з Міністерства до “Нафтогазу”. Однак, звісно, заступник-хабарник працював і при ньому.

Що цікаво, із собою в “Нафтогаз” Чернишов забрав співробітника Міністерства розвитку громад – Максима Бабенка. Він зайняв посаду директора департаменту НАК «Нафтогаз України» по роботі з проблемною заборгованістю. Цей самий Бабенко також є фігурантом справи колишнього заступника Чернишова у Міністерстві Василя Лозинського.

За даними видання «Слово і діло», Бабенко «опікувався підбором фірм-прокладок, що були задіяні у схемі розкрадання бюджетних коштів з резервного фонду». «Так, зокрема, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ексзаступнику Міністра розвитку громад Лозинському, прокурор у цій справі Олександр Омельченко наголосив: «…ми бачимо з НСРД (негласні слідчі розшукові дії – ред.), що Бабенко підбирав документи, в тому числі, і збирав характеризуючі матеріали на фірми, на суб’єкти господарювання, на підприємства, з якими в подальшому буде заключено угоди», – пише видання.

Олексій Чернишов і сам проходить свідком у справі про хабарі на генераторах. Саме тому Лозинському заборонено спілкуватись як з головою “Нафтогазу”, так і з Бабенком, який перейшов в НАК разом з ексміністром.

Якщо ви думаєте,  що чудасія на цьому закінчилась, то насправді це лише початок. Приблизно з лютого цього року, акурат в час затримання Лозинського, у пресі та Телеграм-каналах почала з’являтися сумбурна інформація про ще одного персонажа, який тепер працює з Олексієм Чернишовим. Мова йде про такого собі Олександра Сергеєва. Про нього відомо, що з 2010 по 2014 роки він працював в «Укртрансгазі», а після в бізнес-структурах приспішника окупантів та колишнього ОПЗЖшника Юрія Бойка. Зараз же Сергеєв працевлаштований радником керівника  «Нафтогазу», про що Чернишов підтверджував в інтерв’ю.

Точної інформації про Сергеєва дуже мало. Наприклад, з системи пошуку плагіатів у наукових роботах вдалося дізналися, що Сергеєв Олександр Петрович у 2014 році дійсно працював директором департаменту капітального будівництва, ремонтів та матеріально-технічного постачання ПАТ «Укртрансгаз» і писав дисертацію під назвою «Теоретико-методичне забезпечення ефективності використання потенціалу газотранспортних підприємств».

За словами Олексія Чернишова, на посаді його радника Сергеєв «сконцентрований на виробничих питаннях та на питаннях, які пов’язані з метою збільшення об’єму видобутку газу». І тут же Чернишов обмовився, що радник може радити лише голові правління і мовляв «якихось практичних ролей чи повноважень у нього на підприємствах немає». Це брехня, при чому спростована самим же Чернишовим абзацом нижче у тому ж інтерв’ю.

Через декілька місяців після приходу Чернишова в «Нафтогаз» був оприлюднений лист за підписом головного виконавчого директора НАК Маврикія Калугіна. У ньому він просив керівників підпорядкованих компаній у строк до 9 січня 2023 року надати інформацію за всіма договорами, за якими мають здійснюватися проплати у січні і лютому. Причиною було зазначено доручення Радника Голови правління, тобто Олександра Сергеєва.

То, яким же чином Сергеєв з одного боку може радити лише Чернишову і не залучений у виробничі процеси, а з іншого –  дає доручення заблокувати всі угоди одночасно? Щось не сходиться.

Згодом в доволі популярному російськомовному Телеграм-каналі «Украина сейчас» з’явилося повідомлення про те, що в “Нафтогаз” повертаються схеми Бойка-Бакуліна із зупинкою всіх платежів. «Схема максимально простая, платежи выпускают исключительно за откат в размере от 10% до 40%. Соответствующие сигналы получили все контрагенты НАКа и его дочерних компаний, ответственный за «решение вопроса» сотрудник НАК Сергеев, оформленный как помощник Чернышова», – писав Телеграм-канал, додаючи копію листа без підпису, в якому описано, що подібні схематози Сергеєв проводив ще працюючи в «Укртрансгазі».

Незабаром видання «КП в Україні» написало, що дочка Сергеєва оскандалилася тим, що пропрацювала заступницею Міністра соціальної політики лише шість тижнів. Дійсно, у червні минулого року Анну Сергеєву було призначено в Мінсоц. Її представляли як блогера-інфлюенсера, яка «активно займається громадською діяльністю за напрямами: соціалізація дітей із фізичними та ментальними порушеннями; підтримка самотніх людей похилого віку та дітей-сиріт». Вже у липні Анну Сергеєву звільнили, але за цей невеликий період вона встигла заробити на держслужбі майже 100 000 грн.

Підтверджень тому, що Анна Сергеєва є дочкою радника голови “Нафтогазу” знайти не вдалось. Її Інстаграм-сторінка активно наповнюється проектами з благодійності, допомоги військовим та навіть грантами на навчання. З Днем народження її вітає ректор КНУ ім. Шевченка Віктор Бугров, а підпис в шапці профілю свідчить про те, що їй зовсім не соромно за те, що вона займала посаду заступниці міністра соцполітики всього шість тижнів. Аби «галочка» була, як то кажуть.

З початку року чутки про Олександра Сергеєва, який радить голові НАК «Нафтогаз України», потроху почали згасати. Аж поки їх знову не підхопило видання «Цензор.нет». У дуже складному матеріалі про доходи “Нафтогазу”, зміни в кадровій політиці компанії при Чернишові і деякі російські паспорти, несподівано можна знайти згадку і про незрозумілого радника. «На ринку говорять про те, що в приймальні Чернишова є людина на ім’я Олександр Сергєєв, його називають помічником Чернишова і з ним можна домовитися майже про будь-яке питання. Наприклад, можна домовитися про виплату УГВ (Укргазвидобування – ред.) суми заборгованості перед приватними кредиторами за 30-50% від такої суми, які треба повернути кешем за вирішення питання», – каже співрозмовник видання.

На якому ринку і хто говорить – зовсім не ясно. Але в даному контексті не дуже важливо, адже справа не стільки в Сергеєві, як вже у Чернишові. Виходить так, що він пішов з Міністерства розвитку громад в розпал війни за декілька місяців до того, як його заступник погорів на великому хабарі. І при цьому Чернишов ще й прихопив одного з фігурантів справи на нову роботу. На цій же роботі в супер-гіганті «Нафтогаз України» після приходу нової команди з’являються активні чутки про схематози та дивного радника, який нібито лише радить, а по факту «вирішує питання».

З таким закрученим сюжетом, як би не сталось так, що Олексій Чернишов потрапив до списку тих корупціонерів та розкрадачів, який згадувався в першому реченні цього матеріалу. І судячи з розвитку подій, то все якраз до цього іде.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Гідра «Нафтогазу» з’їдає Олексія Чернишова: загадковий радник та незрозумілі «схеми» за рік роботи появились сначала на Антикорупційна правда.

Це сталося після перевірки стану укриттів. У червні цього року у Деснянському районі міста Києва від дії вражаючих факторів вибуху ракети загинуло троє людей, у тому числі малолітня дитина, ще семеро отримали травми. Трагедія сталася біля укриття лікарні, двері якого були зачинені.

Вказане укриття є фактично єдиною захисною спорудою, що знаходиться поруч з будинками, в яких мешкали загиблі та травмовані люди. Решта найпростіших укриттів, нанесених на мапу укриттів Києва поруч з будинками загиблих та травмованих були фактично відсутні або зачинені.

Встановлено, що Ткачук, перебуваючи з 2018 року на посаді директора департаменту муніципальної безпеки КМДА, несе персональну відповідальність за організацію та результати роботи даного структурного підрозділу з реалізації державної політики у сфері цивільного захисту. Підозрюваний упродовж часу перебування на вказаній посаді не визначив реальні потреби фонду захисних споруд цивільного захисту у столиці, не надав жодних пропозицій щодо формування бюджету міста з цього питання, не організував роботу щодо створення фонду захисних споруд та не забезпечив дієвий контроль за їх утриманням та станом готовності.

Внаслідок цього, з 4655 захисних споруд цивільного захисту лише 3041 об’єкт виявився придатним для використання, решта є не придатними та обмежено придатними. Частина придатних для використання захисних споруд постійно знаходились в зачиненому стані.

Крім того, підозрюваний не вжив жодних заходів реагування на наказ департаменту освіти і науки КМДА,  на підставі якого до захисних споруд, розташованих у закладах освіти, під час повітряних тривог не допускалися особи, які не є здобувачами освіти чи працівниками таких закладів.

З метою приховування своєї службової недбалості та створення хибного уявлення про ефективність його роботи підозрюваний надав вказівку підлеглим працівникам створити в мережі інтернет мапу укриттів Києва та забезпечити її наповнення інформацією про розташування захисних споруд цивільного захисту.

При цьому до мапи укриттів вносились, у тому числі відомості про захисні споруди, що були фактично відсутні або не були пристосовані для використання, про що навіть складено акти підрозділами управління ДСНС.

Кияни, будучи введеними в оману інформацією, розміщеною на мапі, після оповіщення про загрозу повітряної атаки вирушали за адресами, за якими укриттів не існувало або вони були зачинені чи не придатні для використання, чим наражали себе на небезпеку.

З цього приводу з 24 лютого 2022 року по 1 червня 2023 року на адресу очолюваного підозрюваним департаменту надійшло понад 400 скарг громадян, а також звернення голів РДА, які були залишені без належного реагування.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Голову департаменту муніципальної безпеки Києва Романа Ткачука затримали через незадовільний стан укриттів появились сначала на Антикорупційна правда.

“Як виявилося, заклади не просто працюють уночі, а їх навіть відвідують забудовники, правоохоронці та київські чиновники, які мають стежити за дотриманням комендантської години”, – йдеться у матеріалі.

За 15 хвилин до початку комендантської години у центрі Києва журналісти помітили багато припаркованих елітних авто біля одного з ресторанів. Зафіксували, як деякі відвідувачі намагались потрапити усередину нібито зачиненого закладу через телефонний дзвінок.

Серед візитерів ресторану і порушників комендантської години помітили директора департаменту культурної спадщини КМДА Олександра Никоряка, київського забудовника Артура Мхітаряна та заступника генерального прокурора Ігоря Мустецу.

Вже після опівночі журналісти УП відзняли, як відвідувачі виходили з ресторану, вільно прогулювались і повертались назад, або ж покидали заклад на автомобілях. Заклад не припиняв працювати й під час нічної повітряної тривоги.

“Антикорупційна правда”

Сообщение ЗМІ показали, як еліта відпочиває у ресторанах Києва в комендантську годину появились сначала на Антикорупційна правда.

Яка з цих версій вірна – питання риторичне. Як риторичним залишається і питання – хто і на яких підставах дозволив перетнути кордон людині не просто цілком призовного віку, а й заступнику голови КМДА з питань самоврядування.

Костянтин Усов в Америці – також велике питання. Чи вчиться у Гарварді чи ні – встановити не вдалося. Тільки, як свідчить його декларація, він є власником фірми Place corp, зареєстрованої у США.

є. Це можуть бути правоохоронці, які розслідують діяльність Усова, пов’язану із поборами з маршрутників Києва. Це можуть бути ті, для кого налагоджував схему поборів із перевізників столиці Костянтин Усов. Це можуть бути навіть ті маршрутники, які бажають побачити його у в’язниці. Але аж ніяк не все суспільство. І мотивація у людей, які чекають на Усова додому, дещо інша.

Маршрутники

За війною скандал уже забули, але нагадаємо, що незадовго до повномасштабного вторгнення було скликано кілька прес-конференцій, на яких перевізники Києва звинуватили Усова у систематичних поборах.

Приватні підприємства «Авен Езер» та ТОВ «Ярослав Авто», які здійснюють перевезення в Києві, повідомили, що «Усов надсилав до них ходоків» в особі свого радника Віктора Сасіна та голови Служби перевезень Віктора Савченка. З вимогою платити по 200 гривень на день із кожної машини. У місяць заступник мера таким чином зміг би акумулювати понад 9 млн гривень. Тих, хто не погоджується, позбавляли ліцензії.

Кияни на цю заяву перевізників відреагували мляво – ніхто маршрутників особливо не любить, користуючись їхніми послугами лише тому, що муніципальний транспорт повністю не покриває ринок перевезень. Але так було до того моменту, коли злетіли ціни на маршрутки. Все просто – додаткова сума у 200 гривень із кожної маршрутки звідкись має взятися. Зрозуміло, що зрештою заплатили кияни – суми поборів просто включили у ціну проїзду. Але було пізно. А потім прийшла війна, і стало зовсім не до цього. До того ж Усов оперативно виїхав до Америки.

Журналіст

Висвітлимо ще одне питання – кар’єру «журналіста-розслідувача», яка, зрештою, і привела Усова до успіху, і який ми згадали вище. Дійсно, Усов починав у цій якості, і його розслідування мали успіх у глядачів. Поки не з’ясувалося, що його «розслідування» – чистої води «замовлення» від конкурентів, які давали Усову все: інформацію, компромат на опонентів, гроші, техніку та проплачували ефіри.

Найгучніший приклад – у фільмі «Лук’янівка. В’язниця №1» Костянтин Усов «розкрив» систему хабарництва та репресій проти ув’язнених у Лук’янівському СІЗО, що спричинило кримінальну справу проти керівництва установи. А потім раптово надбанням громадськості став факт того, що замовили Усову його фільм Лук’янівка. В’язниця №1» співробітники МВС, які банально виборювали посади.

Але Усов вже змінив кар’єру – він подався до політики. 2014 року він виграв мажоритарку по округу №33 у Донецькій області, балотуючись від Блоку Петра Порошенка. Секрет виявився простим – під час парламентської кампанії 2014 року Усова неодноразово пов’язували з екс-регіоналом та колишнім віце-прем’єром в уряді Миколи Азарова – Олександром Вілкулом. Зокрема, наголошувалося, що виборчий штаб Усова був розташований у приміщенні рекламно-поліграфічного центру «Артстайл», до якого мав відношення Вілкул-молодший.

Також у ЗМІ наголошувалося, що низка кандидатів, у тому числі Усов та його головний конкурент Малачевський мали одне джерело фінансування. Говорять, що фактично у високих кабінетах Кривий Ріг був поділений між «БПП» та «Опозиційним Блоком» — 33 округ віддали «БПП», а 31 та 32 – «Опозиційному Блоку».

2020 року політик змінив ВР на привабливіше у матеріальному плані крісло депутата Київради та заступника Кличка.  У відання Усова потрапили маршрутні перевізники та парковки. Де крутиться абсолютно «чорна» готівка.

Про маршрутки ми вже згадували. Але є ще парковки, яких у Києві катастрофічно не вистачає, і їх ніхто не будує. Бо є евакуатори. Які забирають неправильно запарковані автомобілі. Але мало хто знає, що під приводом боротьби з порушниками правил паркування в столиці діє п’ять фірм, які евакуюють неправильно поставлені на стоянку автомобілі.

З одного боку, начебто правильно — а що робити з машинами, що стоять на переходах і тротуарах? Але з іншого боку — це справжня мафія, тому що парковок практично немає, а машини евакуюють без огляду на те, чи порушує водій ПДР, чи ні. І відшукати потім автомобіль дуже непросто, а коштує таке задоволення автовласнику близько двох тисяч гривень. Решту одержують власники фірм, які й займаються цим бізнесом. Причому всі фірми приватні. І їхня кількість суворо обмежена. І підім’яв під себе частину цього бізнесу саме Усов.

Що трапилося у 2022 році і що змусило Костянтина Усова терміново виїхати до Штатів – ми точно не знаємо. Зате достеменно знаємо, що з бідного «журналіста-розслідувача» він за роки депутатства та роботи в КМДА перетворився на вельми небідну людину.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Заступник Кличка Костянтин Усов під час війни виїхав на навчання до Гарварду, але… досі не повернувся появились сначала на Антикорупційна правда.

З таким досвідом та знаннями, Кривоніс зрозумів, як функціонує система. Тому, ставши головою НАБУ, він має зробити все можливе для налагодження порядку на будівельному ринку. Було б доречно, якби він почав свою діяльність з боротьби з будівельною мафією. Ми готові допомогти в розслідуванні складних будівельних схем, починаючи зі столиці, пише “Антикор”.

Глава 1. Схематозники у кабінетах

Як не дивно, але корупційні зв’язки в кабінетах київської влади найпростіше та найнаочніше зобразити саме у вигляді графічної схеми. Що ми зробили.

Центральне місце у схемі будівельної мафії Києва посідає Денис Комарницький. Саме він через своїх підручних та ставлеників курирує усі профільні департаменти КМДА, комісії Київради та комунальні підприємства.

Також важливим елементом у схемі є найближче оточення Кличка, вони забезпечують Комарницькому комунікацію із мером столиці Віталієм Кличком та силовим блоком. Що дозволяє корупційній системі функціонувати безперешкодно.

Для зцілення забудовників та акумулювання чорного готівки на будівництві в місті працює розгалужена система бек-офісів. У частини їх головною функцією є безпосередньо прийом грошей за проходження всіх кіл дозвільного пекла. Інші орієнтовані на спілкування із замовниками та первинну обробку документів. У самих цих бек-офісах є низка цікавих особистостей, а займається їхньою роботою Олена Марченко. Вона – депутат Київради від “Батьківщини”, член Земельної комісії, а головне – права рука самого Комарницького.

Усі зацікавлені люди у Києві знають, що такі бек-офіси існують. Отже, і для НАБУ дізнатися їхні адреси та імена їхніх співробітників — не проблема. До того ж, якщо у правоохоронців виникне бажання розібратися в темі, то завжди можна поспілкуватися з Марченком — вона просто криниця корисної інформації, і за схемою видно, чому. Адже саме через Олену Марченко Денис Комарницький здійснює негласне керівництво департаментами та комісіями, залученими до будівельної схеми.

І першою ланкою у цій схемі є Департамент містобудування та архітектури КМДА. Тому що саме він видає містобудівні умови та обмеження (ГУО), без яких не може розпочатися жодне будівництво у столиці. Вся комунікація з Архітектурою ведеться безпосередньо Марченко. Саме вона заходить сюди нарізати завдання директору департаменту, головному архітектору Києва Олександру Свистунову та начальниці управління регулювання забудови міста Валентині Святині, яка безпосередньо видає ГУО. Департамент та його робота повністю на контролі у Марченка.

Також вона займається і Департаментом земельних ресурсів КМДА — у щільній співпраці із заступником мера Петром Оленічем. Який координує роботу цього департаменту як профільний заступник Кличка.

До речі, буквально днями Оленич дав велике інтерв’ю , де цинічно розповів, що він борець за землю киян та головний благодійник із земельних питань. Хоча насправді жодне рішення щодо землі не проходить повз нього і весь земельний дерибан столиці — на його совісті. Ще один “перл” з інтерв’ю – з Комарницьким він нібито познайомився рік тому. А як численні корпоративи, де вони тусувалися разом, про що знає весь столичний ринок? Як же його відвідування бек-офісів Комарницького, зокрема в IQ Business Center?

Але повернемось до Земельного департаменту. Його функція — готувати всі документи для розгляду профільною Комісією Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин. Яка серед іншого займається землевідведеннями, що є важливим етапом для будь-якого будівництва.

Очолює Земельну комісію Михайло Терентьєв. Він же організовує усі “шкурняки” дерибаном землі киян. Загалом курирує цей процес також Комарницький через Марченка, проте тут є інтереси ще двох груп впливу. Перша представляє інтереси забудовника Андрія Вавриша через народного депутата від “Слуги народу” Вадима Струневича, який неформально займається міською організацією СН. Друга представляє інтереси “Європейської солідарності” в особі Ігоря Кононенка, Олексія Засенка та Сергія Березенка через депутата Київради від ЄС Володимира Прокопіва.

Рішення про початок будівництва приймає Департамент державного архітектурно-будівельного контролю КМДА, він також контролює його перебіг та дотримання законодавства у процесі.

Раніше ця годівниця була одноосібною вотчиною відомих братів Горових, проте ті часи давно минули, і наскільки вони тепер залучені до схеми — питання відкрите. Але що достеменно відомо, що зараз Департамент курирує той самий Комарницький через ту саму Марченка і заступника мера В’ячеслава Непопа, також загалом підконтрольного Денису Сергійовичу. Згадайте хоча б той знаменитий аудіозапис їхнього “теплого спілкування”, де Комарницький на чому світ стоїть із матями та погрозами звітує цього чиновника. Комуніціюють Непоп та Марченко з департаментом через його директора Оксану Попович.

Окремо варто згадати Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА. Саме він відповідає за будівництво всіх великих комунальних об’єктів, де крадуться найбільші суми. Функцію куратора від Комарницького тут виконує Непоп, і не дарма. Нехай цей корупціонер із стажем уже не молодий, але хватки не втратив. Він чудово знає всі схеми та працює на свого господаря максимально ефективно. Забезпечуючи повний контроль над такими “жирними” КП, як “Спецжитлофонд”, “Житлоінвестбуд-УКБ”, а також Дирекцією капітального будівництва та реконструкції “Київбудреконструкція”.

Глава 2. Мафіозі будівельного ринку

Ми не даремно згадали “мафію”, тому що всі учасники будівельного ринку столиці є по суті великою, хай і різношерстою, сім’єю. І будівництво в місті – сімейний бізнес, де кожен іншому друг-брат-сват.

Пройдемося для початку найгучнішими іменами, які на слуху у всіх киян і працювати за якими НАБУ та іншим правоохоронним органам буде найпростіше через велику кількість інформації щодо них.

Дмитро Ісаєнко – головний будівельний ньюзмейкер країни останніх днів. Завдяки резонансу у ЗМІ віддаємо йому почесне перше місце. А все тому, що він уже здобув підозри від НАБУ! Щоправда, поки що лише по одному епізоду… Але для народного депутата від ОПЗЖ це явно ще не вечір. Як і для його компанії Perfect Group, будівництва якої поки що працюють, але чи надовго?

Партнери Ісаєнко – Влада Молчанова, Ігор Кушнір та Вадим Столар. Але про всіх по порядку.

Не менш почесне друге місце по-джентльменськи віддаємо Владі Молчановій — залізній леді, яка свого часу виграла війну з Юрою Єнакіївським за ринок “Столичний”. Співвласниця Stolitsa Group, Novus будує багато і тому є активною учасницею схем. У багатьох об’єктах є партнером того ж Ісаєнка, Кушніра, Столара та Комарницького.

Також до конфлікту з Юлією Тимошенко курирувала київську “Батьківщину” — поки що дві левиці не посварилися за розподіл потоків.

Ігор Кушнір — незбивний голова “Київміськбуду”. На даний момент – один із найбільших гравців ринку, відповідно – найбільший поповнювач чорної каси для будівельної мафії. “Улюбленець” інвесторів “Укрбуду”, яким він добудовує житлоплощі після краху останнього.

Давній партнер та друг Столара. Також є інформація, що його зараз “стрижуть” Комарницький і кум мера. Не чужий і політики — є “співвласником” міської “Батьківщини” через Володимира Слончака та Юрія Зубка.

Вадим Столар, який стежить за Києвом, як і Ісаєнко, нардеп від ОПЗЖ, правда, поки що без підозри, але обшуки в нього вже були. Його асоціюють із компаніями ENSO та bUd development, у зв’язку з чим у них виникають проблеми з правоохоронцями.

До 2019 року справи у місті у нього йшли дуже добре, чого не скажеш про сьогоднішню ситуацію. Все тому, що Столар має особисту ворожнечу з Кличком і Комарницьким. Як змінюються часи — адже за кілька років до того мер Києва публічно вітав його з днем народження…

За нашою інформацією, партнерами Столара є Кушнір, Молчанова, Ісаєнко, а кумом та другом Степан Черновецький.

Денис Комарницький – Бонні та Клайд сучасної будівельної мафії столиці. Комарницький – її безпосередній куратор. Людина, без якої у Києві не видаються дозвільні документи. В обмін на це він залазить у всі забудови, паралельно поповнюючи чорну касу. І з 2019 року має частку у всіх будівлях міста.

Пов’язані з усіма, а всі пов’язані з ними. Також на рахунку Комарницького символ київської корупції — Подільський міст, генпідрядником на будівництві якого є його компанія “Еко Буд Трейд”.

Володимир Зубик — один із найзапекліших беззаконьників і друг Комарницького. Завдяки цій дружбі йому вдалося протягнути через усі інстанції безліч вкрай сумнівних об’єктів із порушенням усіх законодавчих норм. Будівництво “Інтергал-Буда” Зубика викликають чи не найбільші протести серед активістів, саме тому, що кладуть на законодавство особливо зухвало.

Сприяє цьому, звичайно, саме близьке знайомство та партнерство Зубіка із Комарницьким.

Андрій Вавриш – сам собі режисер у будівельній сфері. Оскільки, будучи заступником начальника Департаменту містобудування та архітектури КМДА, видавав містобудівні умови та обмеження своєї компанії Riverside Development, пізніше перейменованої в SAGA Development.

Вавриш є партнером Ісаєнка. А також, як подейкують, має певний “дах” під куполом Верховної Ради в особі низки депутатів і є куратором міського осередку “Слуга народу”.

Ігор Ніконов — ікона кумівства київського будівельного ринку. Він одночасно і колишній заступник Кличка та його друг, та його кум. Його KAN Development – великий гравець на ринку. Не любить скандалів, але любить забудовувати заповідні зони.

Партнер Черновецького, разом із яким вони забудовують ландшафтний заказник у Голосіївському районі. І також кум Столара.

Брати Андрій та Олександр Насіковські — Лелек та Болек строймафії Києва. Законність об’єктів їхньої девелоперської групи компаній DIM також під питанням. Але головні проблеми у братів не через це, а тому, що вони потрапили в немилість до Кличка та Комарницького.

А все через те, що один із братів, за нашою інформацією, теж кум Столара, який побив з мером горщики.

Василь Хмельницький, Валерій Кодецький та Андрій Іванов — спеціалізуються на “деіндустріалізації”, скуповують держпідприємства з великими ділянками землі, банкрутують та розвалюють, а на їхньому місці зводять ТРЦ та ЖК. Так з’явилися “Новопечерські липки”, великі будови у Святошинському районі. А вишнею на торті стало відведення у держави заводу “Більшовик” у 2021 році. Його також планують активно забудувати. Партнером у цьому проекті є Степан Черновецький.

Ігор Кононенко, Олексій Засенко та Сергій Березенко – стара корупційна гвардія Петра Порошенка. Свого часу Кононенко був його “сірим кардиналом”, а Березенко керував Держуправлінням.

Наразі вони, як і завжди, виїжджають за рахунок адмінресурсу своєї улюбленої партії “Європейська солідарність”. Проштовхують потрібні їм рішення та влазять у частки різних будівництв через вірного васала Володимира Прокопива, ту саму Земельну комісію та депутатів Київради від ЄС. За цю комунікацію відповідає Засенко.

Ростислав Мельник (компанія “Ріел”) – львівський забудовник, який активно розширює свою імперію на Київ. Вже з успіхом будує у столиці, а все тому, що він дуже хороший друг Комарницького. І хоча всі його будови йдуть порушуючи закон і за повним свавіллям, своїх цілей завдяки цій дружбі він досягає.

Десант нардепів. Виділяємо їх в окремий блок, оскільки обидва поєднують роботу у Верховній Раді з будівельним бізнесом, що, м’яко кажучи, саме по собі вже не цілком законно.

Андрій Стріхарський був відомим пройдисвітом ще до депутатства. Наразі ж народний депутат від “Слуги народу” намагається поєднати мандат та будівельний бізнес. Ніяк не може визначитися, чи він депутат чи великий будівельник, через що страждає і він, і його об’єкти. З цієї причини зараз активним учасником ринку не є, але є низка підконтрольних йому об’єктів, на які НАБУ варто звернути увагу.

Андрій Пузійчук – теж народний депутат, але вже від “Батьківщини”. У його портфелі є низка проблемних будівництв, зараз він має труднощі з фінансуванням. Подейкують, що у зв’язку з цим кидає інвесторів, які вже вклалися в будівництво.

Є й ще низка дрібніших забудовників, якими теж потрібно буде зайнятися та перевірити наявність корупційного сліду при отриманні дозвільних документів. Це Степан Черновецький, Дмитро Андрієвський (ZIM Capital Group), Петро Шилюк, Сергій Кучер, Микола Негрич, Артур Мхітарян, Сергій Пилипенко (група “Ковальська”).

І насамкінець правоохоронним органам підказуємо: для того, щоб розкрутити цей зміїний клубок столичної мафії, спершу варто запросити до себе у відомство — не на чай, а на допит! — деяких депутатів Київради, а також працівників жирних департаментів. Причому не лише нинішніх, а й колишніх, наприклад, Юрія Тація, Вадима Шейка та Костянтина Федотова. Вони багато цікавого розкажуть…

Замість епілогу. Так чому ж, хоча всі знають, що відбувається на будівельному ринку Києва, на цю тему досі немає жодного успішного кейсу у правоохоронців?

“Антикорупційна правда”

Сообщение Хто кришує будівельну мафію в Україні? появились сначала на Антикорупційна правда.

ТОВ «Діатом» як структура для афер

ТОВ «Діатом» входить до групи компаній Петра Багрія, відомого своїми корупційними схемами стосовно державних закупівель лікарських засобів. Компанія, зокрема, постачає нарковмісну продукцію виробництва фірми «Калцекс», онкологічні препарати, інші лікарські засоби медичним закладам по всій Україні. Наприклад, протягом 2020-2021 років продукція, що постачається компанією з орбіти Петра Багрія, мала лише 30-40%  залишку терміну дії. При цьому, такі препарати коштували у 2-4 рази більше, ніж ліки від виробників із Німеччини та США.

2021 року компанія «Діатом» отримала від Міністерства фінансів України статус імпортера вакцин проти COVID-19 виробництва Pfizer та Astra Zeneca. Хоча фірма не є представником цих компаній в Україні та виконує роль «прокладки» для корупційної схеми, що включає додаткову націнку на зазначені вакцини. Це впливає на кінцеву вартість препаратів та призводить до збільшення витрат бюджетних коштів на придбання вакцин.

Петро Багрий — давній посередник у скандальних угодах

Постачання компаніями Петра Багрія сумнівних медпрепаратів, які потім ідуть на лікування тяжкохворих пацієнтів, нерідко втягують у скандали і ті організації, котрі ці ліки закуповують. Через таку угоду, наприклад, восени 2021 року у Департаменті охорони здоров’я Київської міської держадміністрації пройшли обшуки. Правоохоронці запідозрили чиновників у розкраданні 6 млн грн під час закупівлі ліків для онкохворих.

Як повідомляли у прокуратурі Києва, у листопаді 2020 року керівник Департаменту Валентина Гінзбург після проведення тендеру підписала угоду з фірмою «Діатом» на постачання медпрепаратів для лікування онкологічних захворювань.

При цьому чиновники, вступивши у змову зі скандальним постачальником, закупили ліки низької якості за штучно завищеними цінами. Внаслідок операції розтрата коштів із міського бюджету Києва склала понад 6 млн гривень. «Посередником» у закупках виступив скандально відомий керівник Асоціації виробників ліків України Петро Багрій. Обшуки відбулися як у приміщеннях Департаменту охорони здоров’я КМДА, так і в офісах фірми-постачальника.

Наркотична афера Петра Багрія, з якої стирчать російські «вуха»

Фірма «Калцекс» — дочірня компанія концерну «АС Гріндекс», що спеціалізується на виробництві наркотичних анальгетиків. Тобто, препаратів, котрі дають знеболювальний ефект і при цьому містять у складі наркотичні речовини. «АС Гріндекс», у свою чергу, є балтійським концерном, що вже багато років фігурує у господарських та цивільних судових справах на території України. Крім того, концерн є учасником відкритих кримінальних проваджень щодо постачання наркотичних лікарських засобів на територію України на підставі підроблених або недійсних реєстраційних посвідчень.

Як до початку військової агресії Російської Федерації проти України, так і нині «АС Гріндекс» здійснює реалізацію лікарських засобів власного виробництва на території країни-загарбника. Як зазначено на офіційному сайті фірми www.grindeks.lv, продукти компанії реалізуються у 103 країнах світу, зокрема у Росії. України у переліку немає.

У 2020 році на території РФ «Гріндекс» реалізував продукції на суму 2,7 млрд рублів, а минулого року — на 3,08 млрд рублів. За нинішнім курсом у Росії, це 35 та 40 млн доларів відповідно. Згідно із державним реєстром лікарських засобів РФ, на території країни-агресора діють реєстраційні посвідчення на 38 лікарських засобів виробництва «АС Гріндекс».

При цьому продукція компанії широко представлена в аптеках та медичних закладах Росії. Якщо зайти на будь-який сайт аптечної мережі РФ (Все+Аптеки, Планета Здоровья, Apteki.su тощо), всюди дотепер реалізується продукція «АС Гріндекс», а саме:

Бромгексин-Гриндекс 4мг/5мл 100мл сироп;

Апилак Гриндекс 10мг 50 шт. таблетки подъязычные;

Бромгексин-Гриндекс 4мг 50 шт. таблетки для детей;

Милдронат 250мг 20 шт. капсулы;

Милдронат 500мг 30 шт. капсулы.

Також немає жодної офіційної заяви компанії щодо війни в Україні та відмови торгувати з РФ.

Чому Петро Багрій виходить «сухим з води»?

У березні 2022 року, коли російські окупанти вже чинили військові злочини на території України, «АС Гріндекс» (а саме його сателіт — АТ «Калцекс») здійснив державну перереєстрацію лікарських засобів на території України. Проте без проведення необхідної процедури реєстрації та без залучення Державного експертного центру (ДЕЦ) України, в обхід усіх законних процедур. Концерн провів реєстраційну процедуру, але не надав до ДЕЦ необхідного пакету документів, оскільки папери були вилучені правоохоронними органами під час слідчих дій у межах відкритого кримінального провадження щодо підробки реєстраційних свідоцтв компанією «АС Гріндекс». Адже під час процедури були використані старі реєстраційні посвідчення з вичерпаним ще в 2021 році строком дії.

Таким чином, за законом не можливо було продовжити старі реєстраційні посвідчення (пройшло 8 місяців із дати закінчення), а треба було проходити процедуру нової реєстрації, із новим пакетом документів через Державний експертний центр лікарських засобів України. Але «АС Гріндекс» (та сателіт АО «Калцекс»), використавши зв’язки у владних кабінетах України, в березні 2022 року зареєстрували вищевказані препарати із порушенням законів України.

Лікарські засоби, згадані вище, були вироблені компанією АО «Калцекс» ще в березні 2021 року та умисно зберігалися на складах до цього часу. Це наводить на роздуми про незаконність процедури перереєстрації в 2022 році, прикриваючись «військовим часом».

Для отримання дозволу на виробництво наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, зареєстрованих як лікарські засоби, або для альтернативної виробничої дільниці лікарських засобів виробник повинен звернутися до держорганів, які мають видати йому відповідні дозволи та внести зміни у реєстраційні документи. Але принаймні декілька українських виробників після 24 лютого цього року звернулися до держави із заявами про надання відповідних ліцензій та дозволів на початок виробництва.

Водночас, незважаючи на невідкладні потреби країни у лікарських засобах, посадові особи контролюючих органів здійснюють необґрунтоване затягування щодо оформлення ліцензій на право здійснення господарської діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Це, у свою чергу, свідчить про корупційні зв’язки та пріоритетне ставлення до окремих іноземних виробників наркотичних лікарських засобів. Бо «АС Гріндекс» уже отримав від МОЗ необхідні ліцензії та дозволи та постачає зазначені ліки на Україну, хоча вони вироблені за межами країни та значно дорожчі за вітчизняні.

Державні гроші йдуть до кишені афериста, а потім фінансують Росію

За вісім місяців 2022 року компанія «Діатом» поставила в медичні заклади України наркотичних препаратів виробництва АО «Калцекс» на суму більше 33 млн гривень. При цьому з прибутків, отриманих на вітчизняному фармацевтичному ринку, концерн «Гріндекс», до складу якого входить фірма, сплачує значні суми податків у російський бюджет. А ці гроші потім ідуть на виробництво боєприпасів для обстрілів українських земель.

В Україні ж від оборудок за участю ТОВ «Діатом» надприбутки отримує президент АВЛУ Петро Багрій. Якого не зупиняє ні війна, ні жодні інші фактори. Але що зупиняє українських правоохоронців від того, аби щільно зайнятися ділком?!

У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 введено правовий режим воєнного стану на території України. Петро Багрій незважаючи на вищевказане активно працює з російськими фармацевтичними виробниками.

Так, компанія «Діатом» тісно співпрацює з російською компанією Р-Фарм, яка є найбільшою серед російських виробників ліків та належить мільярдеру Олексію Репіку (№57 у рейтингу Forbes, статки $2,6 млрд). Заснована ним у 2001 році компанія отримала за 2021 рік 120,5 млрд рублів виручки та майже 18 млрд рублів прибутку.

«Діатом» завозить до України препарат Дельтиба, протитуберкульозний засіб з діючою речовиною деламанид.

Виробляється препарат компанією Р-ФАРМ за контрактним виробництвом сторонніми компаніями.

З’явився препарат Дельтиба на українському ринку в 2019 році. Реєстраційне посвідчення діє до січня 2024 року.

Препарат госпітальний (нема продаж на роздрібному ринку). В прайс-листах основних дистрибьюторів відсутній (БАДМ, Оптима).

Середня вартість однієї упаковки Дельтиба табл 50мг №48 складає 3500 грн.

Таким чином ми бачимо, що Багрій випливе при любій владі. В нього вистачає цинізму заробляти на хворих людях та підтримувати стосунки з країною агресором.

Питання до влади залишається актуальним, чому такі люди продовжують розкрадати державні кошти, та безкарно творити злочини?

“Антикоррупционная правда”

Сообщение Багрій Петро Іванович: фармацевтичний мафіозі та російський агент прокручує «чорні» схеми навіть під час війни появились сначала на Антикорупційна правда.