Сообщение У Києві начальник відділення поліції Юрій Рибянський зник з арештованими коштами появились сначала на Антикорупційна правда.

Після звільнення з поліції у 2019 році Купранець не зник із публічного поля. Навпаки — журналісти дедалі частіше помічали його слід у різних бізнесах: від портів до кар’єрів. Родина ексчиновника володіє готелями в Буковелі, Пилипці та Трускавці, де його донька Діана керує готелем Raymond через ТОВ «Андрол». У 2021-му цей готель навіть вигравав державний тендер — формально, для розміщення учасників культурного заходу.

Саме 2021 рік став для Купранця переломним: пов’язані з ним фірми «переїхали» у новий столичний бізнес-центр «Айсберг». Будівлю зводило ТОВ «Елітбудгруп» — компанія, власником якої є батько поліцейського Михайло Купранець і фонд «Маркус Макс». Саме навколо цього будівництва відкривали кримінальне провадження — адже дозвіл видавався на реконструкцію, а не на повне знесення старої будівлі. По факту ж стару споруду знесли повністю, а на її місці виріс новий БЦ. Справу швидко «пригальмували», а Купранець безперешкодно ввів «Айсберг» в експлуатацію. Згодом Київрада узаконила це рішення, продавши землю під незаконною забудовою.

У новому офісі на вулиці Липківського, 14 оселилася ціла плеяда «своїх». Почала — донька Купранця Діана, очоливши «КУА Айсенс ессет менеджмент». Потім сюди потяглися інші фірми родини: фонд «Маркус Макс», «Укрнат 2020» (горіховий бізнес), «Солар блест» і «Санбімс енерджі» (сонячна енергетика), «Гірська мрія» (видобуток піску).

Та найцікавіше — сусіди Купранця. У жовтні 2021 року тут зареєструвався інвестиційний фонд «Лео інвест груп», серед засновників якого — сам колишній президент України Віктор Ющенко. До вересня 2022-го його партнеркою була колишня власниця «Айбокс банку», відомого участю у схемах відмивання грошей грального бізнесу. Інший співзасновник «Лео інвест груп» — Володимир Бєлоусов, який також має спільну компанію з Ющенком — «Трендс сістем», що належала до бізнес-групи підсанкційного олігарха Вадима Єрмолаєва «Алеф».

У «Айсберзі» оселилася й юридична компанія «УКРПРАВО», пов’язана з юристкою Ольгою Косолап і ТОВ «Тріонта стивідорінг». Косолап водночас є співзасновницею «Дельта шиппінг едженсі» в Миколаївському порту — частини бізнес-орбіти Леоніда Крючкова, брата колишнього нардепа Дмитра Крючкова. Останнього у 2025 році ВАКС засудив до 15 років в’язниці за корупцію, хоча сам він утік і нині проживає в Монако.

Журналісти ще у 2017 році фіксували зв’язки Купранця й Крючкова: фірма «Портосервіс-Миколаїв» перераховувала половину доходів компанії «Елітбудгруп» — тій самій, що володіє «Айсбергом».
Поруч розташувалась і «Тріонта логістікс» — ще одна структура з орбіти Крючкова, де серед бенефіціарів фігурує Олександр Ємельянов, колишній директор «Елітбудгруп».

Весною 2024 року в офіс Купранця заїхало ТОВ «Табін», пов’язане з газовою групою «Енерджі Трейд Груп» бізнесменів Бондаренка, Франчика та Шведкого. До травня 2024-го співзасновником «Табіну» був ексзаступник Генпрокурора й очільник САП Володимир Кривенко — фігурант скандалу про «злив» інформації підозрюваним. Його родинна компанія «ЕТГ Солар 5» пов’язана з Русланом Журилом, ексзаступником директора «СхідГЗК», якого звинувачували у масштабних розкраданнях.

У грудні 2024 року в «Айсберг» переїхало ТОВ «Бенкет», яким керує колишній голова київського управління ДБР і ексочільник Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Руслан Марчук. Його бізнес-трійця — «Головинський камінь», «Габро ресурс» і «Габро плюс» — займається видобутком каменю на Житомирщині. Разом із Марчуком працює ще один колишній підлеглий Купранця — Сергій Глухенький, тепер співвласник «Форсажгазу» (мережа АЗС і видобувні активи в Житомирській області).

А фінальним штрихом стає ще один мешканець «Айсберга» — компанія «Харків ресторація». До квітня 2024-го вона належала подружжю Тарасу й Оксані Середюкам — власникам мережі ресторанів Mafia, Casta, БАО. Після продажу компанії її новий власник, Сергій Хмелевський із Нікополя, одразу прописав її у БЦ Купранця.

Ця історія — дзеркало українського постправоохоронного бізнесу. Будівля, зведена всупереч закону, стала притулком для колишніх слуг народу, які швидко змінили поліцейські жетони на сонячні батареї, кар’єри й ресторани. Вони не просто ділять офіс — вони ділять країну.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Експоліцейський Ігор Купранець: офіс для корупціонерів, нелегальне будівництво й компанія колишніх можновладців появились сначала на Антикорупційна правда.

Сообщение На Київщині чиновники завдали державі понад 49 мільйонів збитків появились сначала на Антикорупційна правда.

Згідно з даними бухгалтерської відомості, отриманими журналістами, заступниця голови КМДА Марина Хонда лише за перші сім місяців 2025 року отримала понад 1,4 мільйона гривень. Сума, яка для пересічного киянина звучить як насмішка.

Для розуміння масштабу — середня зарплата у столиці станом на серпень становила 39 тисяч гривень. Тобто щоб заробити стільки, скільки отримує Хонда за місяць, киянину доведеться працювати понад пів року без вихідних.

Але в КМДА, схоже, свої «економічні реалії».
Тут, у місті, де після кожного дощу провалюються дороги, а ліфти не ремонтують роками, чиновники отримують не просто премії — матеріальну допомогу, гроші на оздоровлення і щомісячні надбавки за “високу інтенсивність праці”.
Яку саме інтенсивність мають на увазі — питання риторичне.

Цифри, від яких зносить дах

Марина Хонда лише у лютому отримала понад 224 тисячі гривень зарплати, з яких 162 тисячі — «матеріальна допомога». А в липні — понад 310 тисяч гривень. І це — лише зарплата.
У декларації за 2024 рік чиновниця вказала 2,2 мільйона гривень доходу, що у три рази більше, ніж ще два роки тому.

Інші заступники не відстають:

• Пантелеєв — до 495 тисяч гривень на місяць,

• Мондриївський — 447 тисяч,

• Хонда — 486 тисяч,

• Оленич, Непоп, Прокопів, Старостенко — кожен понад 300 тисяч.

Тим часом бюджетники столиці, медики та комунальники виживають на 10–15 тисяч, а родини загиблих військових місяцями чекають допомоги.

Система “свої для своїх”

Кожен рік аудитори фіксують провали у програмах соціальної підтримки, якими курує Марина Хонда. Програма «Турбота. Назустріч киянам» — класичний приклад: мільйони витрачаються формально, без реального ефекту для людей. Замість інвалідних колясок і протезів — «паперова звітність».
Та попри це, керівництво не лише не притягують до відповідальності, а ще й щедро преміюють.

Складається враження, що чим гірше працює департамент — тим більша премія його керівництву.

Управління туризму — 284 тисячі нарахувань у липні, Служба у справах дітей — понад 150 тисяч.
Навіть після провальних аудитів і звільнень «за власним бажанням», виплати продовжують текти, як річка.

Ручне управління по-кличківськи

Усе це стало можливим завдяки одній простій речі — повній відсутності громадського контролю.
Призначення у КМДА відбуваються «вручну», за лояльністю, а не за результатом. Кличко не радиться з громадою — він сам вирішує, хто отримає чергове «тепле місце».

Результат — очевидний: поки фронт тримається на пожертвах, а волонтери збирають на дрони по гривні, у столичних кабінетах тихо жиріють ті, хто мав би служити громаді.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Коли війна, а статки ростуть: як заступники Кличка перетворили КМДА на золотий дощ появились сначала на Антикорупційна правда.

Здавалося б, транспортна система столиці мала б бути притулком для фахівців, які розуміють, як модернізувати рухомий склад і врятувати підприємство від банкрутства. Та замість професіоналів ми бачимо знайомі обличчя — політичних ділків, які роками кочують із посад на посаду, змінюючи лише вивіски.

Білий — саме з таких. Учора він захищав “радикальні ідеї”, сьогодні керує комунальним монстром, де щороку прокручуються сотні мільйонів гривень. Його поява в “Київпастрансі” — не випадковість, а результат тісних зв’язків із оточенням бізнесмена і політика Сергія Рибалки, знаного у кулуарах як “майстер фінансових схем”.

Декларації Білого скромні — офіційно він не мільйонер. Але на дорозі його видає Infiniti, який навряд чи купується на депутатську зарплату. І поки він “реформує” транспорт, люди у його близькому колі продовжують ділити контракти, земельні ділянки та доступ до тендерів.

У кулуарах Київради подейкують: призначення Білого — не стільки про транспорт, скільки про фінансові потоки. “Київпастранс” — ласий шматок: закупівлі, ремонт, паливо, реклама, навіть дрібні касові схеми. І тепер частина цих процесів може опинитися під контролем людей, далеких від транспорту, але близьких до політики і грошей.

Збіг? Навряд.

Бо у системі, де чиновники з політичним минулим розставляються на ключові фінансові пости, збігів не буває. Є лише домовленості, обіцянки і відсотки.

І поки кияни знову чекають нових вагонів — хтось дуже тихо “ремонтує” схеми, які, здається, давно ніхто не гальмує.

“Антикорупційна правда”

Сообщение “Київпастранс” у тіні: як колишній радикал Сергій Білий знову опинився біля великого корита появились сначала на Антикорупційна правда.

Сообщение У Києві викрили схему фіктивного бронювання появились сначала на Антикорупційна правда.

Сообщение У Києві викрили схему “допомоги” ухилянтам появились сначала на Антикорупційна правда.

“У зв’язку з фактами, викладеними в журналістському розслідуванні “Радіо Свобода”, міністр фінансів Сергій Марченко доручив в.о. глави ДМС розглянути питання щодо відсторонення від виконання обов’язків глави Енергетичної митниці України Анатолія Комара на час службового розслідування”, – підкреслили у відомстві.

Там додали, що рішення про перебування Комара на посаді буде ухвалено за результатами розслідування Національного агентства із запобігання корупції та правоохоронців.

Раніше журналісти “Радіо Свобода” повідомили, що сім’я очільника Енергомитниці Анатолія Комара цього року завершила будівництво елітного особняка під Києвом. Площа будинку становить 450 кв. м, а його орієнтовна вартість може сягати 70 мільйонів гривень.

Ділянка під будівництво – 20 гектарів – була придбана за 1 мільйон гривень. Крім того, за даними розслідування, Комар володіє квартирами в елітних житлових комплексах Києва.

«Антикорупційна правда»

Сообщение Скандал із розкішним особняком за 70 млн: голову Енергомитниці Анатолія Комара відсторонять від посади появились сначала на Антикорупційна правда.

Серед підозрюваних:

• Василь Володін — член правління НАК «Нафтогаз України», колишній держсекретар Мінрегіону;

• Максим Горбатюк — директор з комерційних питань АТ «Укргазвидобування», колишній радник Чернишова;

• Алла Сушон — ексдиректорка держпідприємства «Укркомунобслуговування»;

• забудовник Сергій Копистира та його довірена особа Олег Татаренко.

Схема була цинічною та простою: забудовник Копистира вирішив отримати ласу земельну ділянку у Києві під житлову забудову. Через зв’язки у Мінрегіоні землю передали держпідприємству, яке швидко уклало «потрібні» інвестиційні угоди з «потрібною» будівельною компанією.

За угодами частина квартир мала відійти державі. Але щоб максимально зменшити цю частку, землю та будівлі на ній оцінили майже вп’ятеро дешевше. Різниця між реальною та фіктивною оцінкою склала понад 1 млрд грн. Саме на цю суму держава могла недоотримати майна — якби не арешт ділянки.

За таку «допомогу» посадовці отримали елітні квартири за смішними цінами: від 1 до 8 тисяч гривень за квадратний метр, при ринковій вартості від 30 тисяч. Загальна сума неправомірної вигоди — 16,8 млн грн.

12–13 червня 2025 року НАБУ та САП вручили підозри п’ятьом фігурантам за:

• замах на зловживання службовим становищем,

• отримання і надання хабарів в особливо великих розмірах.

Цинізму додає те, що деякі з фігурантів уже є обвинуваченими в іншій справі НАБУ — також щодо квартир і підкупу чиновника Мінвідновлення.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Оточення Олексія Чернишова спіймали на будівельній корупції: підозру отримав член правління «Нафтогазу» появились сначала на Антикорупційна правда.

Згідно з поданим документом, родина володіє значними активами як в Україні, так і за кордоном — зокрема у Греції та США. Це може викликати суспільний інтерес до джерел походження таких статків.

У власності подружжя — кілька об’єктів нерухомості. Зокрема, у Києві їм належить квартира площею 97,5 м², придбана у 2009 році за 620,5 тис. грн. Частки розподілені між Ярославом Матузкою (33,33%), його дружиною Оксаною Євтушок (33,34%) та сином Кирилом.

У селі Требухів Київської області дружина володіє земельною ділянкою площею 1200 м², вартість якої в декларації не зазначена.

За кордоном родина має нерухомість у Греції: будинок площею 50,23 м², куплений у 2019 році за 1,57 млн грн, та квартиру на 157 м², придбану у 2021 році за 6,72 млн грн. Обидва об’єкти оформлені на дружину, проте сам Матузка та донька Кіра мають право користування.

Також у власності родини — два машиномісця в Києві (14,6 м² та 13,9 м²), куплені у 2018 та 2019 роках за 198 тис. грн. Вони також належать дружині. Донька Кіра з 2024 року має право користування кімнатою у США, що належить Admiral Farragut Academy (Флорида).

Автопарк родини включає три авто:

• Suzuki New SX4 (2016) — належить дружині, користується Ярослав Матузка (вартість — 533,5 тис. грн);

• Mercedes-Benz ML350 (2015) — у власності Матузки, вартістю близько 1 млн грн;

• Mercedes-Benz A 180 D (2019) — придбаний у 2022 році, зареєстрований на дружину (вартість не вказана).

Основним джерелом доходу Ярослава Матузки у 2024 році була зарплата в НБУ — 5,56 млн грн, а також пенсійні внески на суму 168 тис. грн.

На банківських рахунках у Матузки — 1,11 млн грн, 33,1 тис. доларів США та 961 євро. Його дружина зберігає 13,3 тис. євро в банках Греції та має 5 тис. євро готівкою.

Також вона володіє 53 акціями британської компанії TIGERSTEP FITNESS LIMITED на суму 2332 грн (номінальна вартість однієї акції — 44 грн). Сам Матузка має частку в ТОВ «Сортнасіння» (0,036% на суму 60,5 грн), яку передав в управління.

У власності родини — ювелірні прикраси брендів Chopard та U-BOAT, а також годинники Longines. Їхня вартість у декларації не зазначена.

Окрім цього, дружина має непогашену позику в розмірі 900 тис. грн, яку отримала в 2021 році від Геннадія Линського — директора департаменту регіональної дистрибуції «Укргазбанку».

“Антикорупційна правда”

Сообщение Заступник голови НБУ Ярослав Матузка задекларував нерухомість у Греції, оформлену на дружину появились сначала на Антикорупційна правда.

Слідчі встановили, що організатор пропонував чоловікам кілька способів безперешкодно залишити Україну. Один із варіантів передбачав пошук жінки-одиначки, яка погоджувалась оформити чоловіка батьком своєї дитини. Якщо чоловік уже мав двох дітей, після запису третьої він отримував право на відстрочку від мобілізації та міг законно виїжджати за кордон. Послуга коштувала 12 тисяч доларів США.

Ще один варіант передбачав оформлення документів про догляд за тяжкохворим родичем. Саме цим шляхом пішов підозрюваний 28-річний киянин. Він через приватні клініки отримав фальшиві довідки про те, що його дружина потребує постійного догляду через важку хворобу.

Організатора схеми затримали після того, як він отримав 7,5 тисяч доларів США за допомогу у внесенні до державних реєстрів через службовців одного з київських ДРАЦСів неправдивої інформації про наявність у військовозобов’язаного третьої дитини.

“Антикорупційна правда”

Сообщение 12 тисяч доларів за фальшиве батьківство: викрито схему переправлення чоловіків за кордон появились сначала на Антикорупційна правда.

Служба безпеки України та Бюро економічної безпеки (БЕБ) встановили нові факти масштабного розкрадання бюджетних коштів на будівництві Подільського мосту через річку Дніпро.

За результатами розслідування, з бюджету міста Київ було привласнено щонайменше 153 млн гривень.

До організації схеми були причетні колишні та діючи керівники одного з комунальних підприємств Київської міської державної адміністрації (КМДА).

Встановлено, що ще до початку повномасштабної війни вони штучно завищили вартість будматеріалів, що призначалися для зведення мосту. Сума “переплати” була поділена між учасниками схеми.

Згідно з матеріалами справи, у 2018-2019 роках фігуранти майже в шість разів завищили вартість гуртових партій сіток для укріплення опор мосту.

Вони уклали угоду з афілійованою будівельною компанією, яка придбала на Близькому Сході 8 800 технологічних сіток за ціною, значно вищою за ринкову.

Середня вартість сітки на ринку становила 110 доларів США, тоді як фігуранти закупили її по 610 доларів за одиницю.

Під час слідчих дій були вилучені комп’ютери, мобільні телефони та документи, що підтверджують злочин.

Діючому та колишньому керівникам підприємства, а також ексдиректору підрядної компанії, повідомлено про підозру в організації схеми, що включала привласнення державних коштів у великих розмірах.

Зловмисникам загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

«Антикорупційна правда»

Сообщение На будівництві Подільського мосту розікрали понад 153 млн гривень. СБУ викрила чиновників появились сначала на Антикорупційна правда.

Сообщение Топ-посадовець столичної мерії Володимир Прокопів отримав підозру появились сначала на Антикорупційна правда.

Як стало відомо медіа, фонд відмовляється перераховувати гроші без юридичних гарантій, а всередині організації виник конфлікт через фінансові операції, зокрема високі гонорари адвокатів. Крім того, виявилося, що один із адвокатів фонду є обвинуваченим у кримінальній справі. Чому судові процеси не дали конкретного результату, і яка доля грошей?

Подробиці непростої ситуації – у відеоматеріалі СтопКору.

У липні 2024 року після ракетного удару по Києву значних пошкоджень зазнала Національна дитяча спеціалізована лікарня “Охматдит”. Руйнівні наслідки атаки змусили українців та міжнародних партнерів об’єднатися заради відновлення медзакладу. Внаслідок масштабного збору було зібрано близько 378 мільйонів гривень, значна частина яких надійшла на рахунки благодійного фонду “Охматдит – Здорове дитинство”.

Проте, попри значний обсяг зібраних коштів, повноцінне відновлення лікарні так і не розпочалося. Конфлікт між адміністрацією “Охматдиту” та фондом, що акумулював благодійні внески, призвів до затримки їхнього перерахування на офіційні рахунки лікарні.

Чому зібрані гроші не дійшли до лікарні?

У серпні 2024 року генеральний директор “Охматдиту” Володимир Жовнір повідомив, що фонд “Охматдит – Здорове дитинство” не погоджується передати зібрані кошти лікарні. Водночас керівництво фонду аргументувало свою позицію юридичними аспектами:

“Наш фонд діє виключно в межах закону. Для перерахування таких значних сум необхідні офіційні гарантії їхнього цільового використання”, – заявили у фонді.

Додаткові ускладнення виникли через внутрішній конфлікт у самій організації. Голова фонду Євген Вембер звинуватив адвокатку Оксану Соколовську у фінансових маніпуляціях.

Юридичні суперечки та підозрілі рахунки

За словами Вембера, Соколовська ініціювала укладення контракту з адвокатським бюро Андрія Киченка, згідно з яким фонд мав сплатити 50 тисяч гривень за 5 годин юридичних послуг, а згодом ще 134 тисячі за 21 годину роботи.

Згодом фонд отримав додатковий рахунок на 396 тисяч гривень, що викликало серйозні підозри. Як з’ясували члени організації, сам Киченко є обвинуваченим у кримінальному провадженні, яке розглядає Вищий антикорупційний суд. Його адвокаткою у цій справі виступає Оксана Соколовська, що викликало конфлікт інтересів.

“Коли нам виставили рахунок ще на 396 тисяч гривень, це викликало серйозні підозри. Ми з’ясували, що адвокат, якому виписали ці суми, сам перебуває під кримінальним переслідуванням”, – заявив Вембер.

Після цього фонд ухвалив рішення про виключення Соколовської. Однак проблеми на цьому не завершилися.

Судові розгляди та заморожені кошти

Адвокатське об’єднання “Авер Лєкс” подало позов до Господарського суду Києва з вимогою змусити фонд перерахувати благодійні кошти на рахунок “Охматдиту”. Однак поки судові процеси не дали конкретного результату.

Водночас адвокатське бюро Андрія Киченка подало ще один позов – на стягнення 692 400 гривень із фонду та накладення арешту на його рахунки. Суд відмовив у забезпеченні цього позову, але суперечка триває.

На тлі цих подій Міністерство охорони здоров’я України ухвалило рішення тимчасово відсторонити генерального директора “Охматдиту” Володимира Жовніра від виконання обов’язків на період перевірки.

Що далі?

Попри гостру потребу в реконструкції лікарні, значна частина коштів залишається заблокованою через суперечки між фондом, лікарнею та юридичними структурами.

Водночас уряд ухвалив рішення виділити 6,3 мільйона гривень із державного бюджету на консервацію пошкоджених корпусів лікарні, щоб запобігти подальшій руйнації.

Однак без доступу до зібраних благодійних коштів повноцінне відновлення “Охматдиту” залишається під питанням. Судові процеси тривають, а лікарня продовжує працювати в умовах, коли вона гостро потребує ремонту.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Майже 400 млн на відновлення “Охматдиту”: куди поділись кошти благодійників? появились сначала на Антикорупційна правда.

Сообщение Депутат-втікач Денис Комарницький знайшовся у Відні появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними пресслужби НАБУ, операція “Чисте місто”, розпочата 6 лютого 2025 року, була спрямована на викриття корупційних схем у земельній сфері Києва. У її межах повідомлено про підозру низці посадовців, зокрема ексдепутату Київської міськради Денису Комарницькому, заступнику голови КМДА Петру Оленичу та іншим.

Бізнес-зв’язки Вавриша та Буткевича

На початку жовтня 2024 року компанія BGV Group Management, заснована Геннадієм Буткевичем, уклала угоду про стратегічне партнерство з SAGA Development, девелоперською компанією під керівництвом Андрія Вавриша. Про це повідомила пресслужба BGV Буткевича. Їхнім першим спільним проєктом став житловий комплекс Boston Creative House, розташований на проспекті Степана Бандери в Києві, однак на момент укладання угоди будівництво цього житлового комплексу вже тривало. Передбачалося будівництво двох 25-поверхових будинків на 682 апартаменти та 22 000 кв. м комерційних площ. Введення в експлуатацію було заплановане на кінець 2025 року.

Проте на фоні кримінальних проваджень проти Вавриша та сумнівних ситуацій у сфері його забудов співпраця Буткевича з ним виглядає вкрай ризикованою. Важливо зазначити, що BGV Group Management, яка до цього спеціалізувалася на інвестуванні у видобувну та енергетичну галузі, вперше виходить на ринок житлового будівництва, обравши партнером саме компанію SAGA Development. Це викликає питання щодо мотивів такого рішення, особливо враховуючи репутацію Вавриша як забудовника, пов’язаного із багатьма конфліктними проєктами.

Проблемні забудови та порушені зобов’язання

Одним із найбільш скандальних проєктів Андрія Вавриша став житловий комплекс “Сан Франциско”. Інвестори цього ЖК роками чекали на свої квартири, але так і не отримали їх. За даними поінформованих джерел, є припущення, що забудовник ймовірно не виконав фінансові зобов’язання перед вкладниками, а численні обіцянки залишилися лише на папері.

Крім “Сан Франциско”, компанія SAGA Development має низку інших проблемних забудов, які перетворилися на довгобуди. Інвестори таких об’єктів, як O2 Residence, Rybalsky, Happy House, вклали в них сотні тисяч доларів, але ризикують залишитися без житла. Забудовник уникає чітких відповідей щодо термінів завершення будівництва та не пропонує реальних механізмів вирішення проблем вкладників. Розслідування медіа, таких як Антикор, підтверджують, що проєкти Вавриша часто супроводжуються порушеннями містобудівних норм та фінансовими махінаціями. Він неодноразово опинявся у скандалах через проблемні забудови, зокрема через невиконані зобов’язання перед інвесторами житлового комплексу “Сан Франциско”. Багато вкладників не отримали своїх квартир, а обіцянки забудовника залишилися лише на словах.

Також варто зазначити, що ТОВ “САГА ДЕВЕЛОПМЕНТ” має серед своїх засновників офшорну компанію – Панамську корпорацію “ТРЕВОР БІЗНЕС С.А.”. Це може свідчити про можливі ризики ухилення від оподаткування та виведення коштів за кордон.

Кримінальне провадження щодо незаконного будівництва

Андрій Вавриш також фігурує у кримінальному провадженні №12021105100003650, яке у 2022 році стосувалося незаконного будівництва житлового комплексу KYЇVPROEKT City Space у центрі Києва, за адресою вул. Богдана Хмельницького, 16-22.

За рішенням суду (номер справи 757/67510/21-к), на земельну ділянку та об’єкти нерухомості було накладено арешт, а будь-які будівельні роботи заборонено. Однак Вавриш та його компанія намагалися оскаржити арешт, хоча суди неодноразово підтверджували незаконність забудови.

Геннадій Буткевич: бізнес-інтереси

Геннадій Буткевич – український бізнесмен, найбільш відомий як співвласник мережі супермаркетів АТБ, яка є лідером українського рітейлінгового ринку. Однак, окрім торгівлі, Буткевич останніми роками активно інвестує у видобувну промисловість, що викликає низку питань і підозр.

Як ми раніше писали, за даними правозахисної організації ГО “НОН-СТОП Україна”, компанія, пов’язана з Геннадієм Буткевичем, отримала доступ до стратегічних запасів берилію вартістю 100 мільярдів доларів. Важливо, що ця компанія має статутний капітал лише 25 тисяч гривень, що викликає обґрунтовані підозри щодо можливих корупційних схем.

Берилій – стратегічно важливий метал, який у 1,5 раза легший за алюміній, але при цьому міцніший за багато спеціальних сталей. Він активно використовується в авіабудуванні, космічній та оборонній промисловості. Тому контроль над його видобутком відкриває значні перспективи для бізнесу Буткевича, особливо в контексті можливого постачання для військових або промислових підприємств.

Крім берилію, компанія BGV Group Management, підконтрольна Буткевичу, розширює свою присутність у видобувному секторі. Зокрема, у Житомирській області запущено щебеневий завод, який є одним із найсучасніших в Україні. Його річна потужність перевищує 1,5 мільйона тонн з переробки гірничої маси. Щебінь є ключовим матеріалом у будівництві, особливо при реалізації великих інфраструктурних проєктів.

Оскільки Буткевич активно розвиває видобувний бізнес, його партнерство з девелопером Андрієм Вавришем може мати економічний сенс. Вавриш займається масштабними (і часто скандальними) забудовами, тоді як Буткевич має доступ до будівельних матеріалів, зокрема до щебеню.

Таким чином, їхнє партнерство може бути вигідним для обох сторін: Вавриш отримує стабільні поставки ресурсів, а Буткевич розширює ринки збуту своєї видобувної продукції. Утім, враховуючи скандальну репутацію забудов Вавриша, Буткевич ризикує потрапити у черговий репутаційний скандал, пов’язаний із незаконними схемами та проблемними ЖК.

Чи знав Буткевич про ризики?

Аби перевірити гіпотезу щодо зв’язків Буткевича з Вавришем, СтопКор направляє запити до Геннадія Буткевича з відповідними питаннями.

Укладена угода між BGV Group Management та SAGA Development виглядає все більш ризикованою на тлі кримінальних проваджень, які розслідують правоохоронні органи.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Скандальна забудова Києва: що спільного між Андрієм Вавришем і Геннадієм Буткевичем? появились сначала на Антикорупційна правда.

Депутат Київради Олександр Плужник, що входить до депутатської групи “Платформа за життя та мир” (“тиха гавань” для вихідців з ОПЗЖ), потрапив у об’єктив розслідувачів. В його родини знайшли майна приблизно на 6 млн доларів: йдеться і про елітний маєток біля озера, і про 11 квартир у престижних районах Києва й Одеси, і про престижні автомобілі та близько тисячі квадратних метрів комерційної нерухомості. Втім, у декларації самого депутата порожньо: там вказані лише будинок і ділянка у Кременчуці, орендоване авто та мотоцикл.

Талановиті доньки й дружина-бізнеследі

Про майно чергового “бідолахи” з Київради йдеться у розслідуванні від hromadske.

Його журналісти з’ясували, що депутат Олександр Плужник мешкає в елітному котеджному містечку у Старих Безрадичах під Києвом. Цей маєток записаний на старшу доньку, Дарʼю Плужник. І так сталося, що це – єдине майно родичів, що відображено в декларації: доньки повнолітні, а дружина — вже “колишня”. Будинок фахівці оцінили у понад 1 млн доларів, причому Дар’я купила його ще у 2012-му, коли їй було трохи за 20 років.

Крім того, старша донька Плужника володіє трьома квартирами в престижних районах Києва, зокрема у елітних “Новопечерських Липках”, загальною площею понад 300 “квадратів”. Також на неї записані апартаменти в одеському ЖК “Коста Фонтана” та комерційне приміщення у столичному “Французькому кварталі”. Сама ж талановита донька отримувала освіту у Британії, працювала в лондонському ювелірному бутику, займалася акторством і має кваліфікацію інструктора з йоги.

Молодша донька, Анна Вітько, також має коштовне майно: три квартири у “Новопечерських Липках” (загалом на 395 кв.м), два комерційні приміщення в Києві, квартиру в Одесі та автомобіль BMW X7 2019 року вартістю 76 тисяч доларів. Вона виїхала за кордон, а до цього розвивала у Києві власний бренд одягу.

Значні активи записані й на Тетяну Плужник, колишню дружину депутата. Йдеться про три квартири, три комерційні приміщення, гараж у Києві й автомобілі преміумкласу — Porsche Macan та BMW. З 2022 року вона зареєструвала підприємницьку діяльність і розвиває власний бренд одягу люкс-сегменту.

Наконсультував: що каже сам Плужник про доходи

Сам депутат походить з міста Кременчук у Полтавській області. Там він з середини 90-х працював в УБОЗі. Але розквіт кар’єри припав на часи Віктора Януковича: за нього Плужник очолив Управління з боротьби з організованою злочинністю у Києві.

А вже звільнившись з правоохоронних органів, упродовж 2016-2019 років, обіймав посаду радника голови “Київміськбуду”. 2020 року став депутатом Київради від ОПЗЖ і зміг зберегти мандат, доєднавшись до групи “Платформа за життя та мир”.

Прикметно, що в декларації у Олександра Плужника не так вже й порожньо: протягом 2020-2023 років депутат Київради задекларував близько 20 млн грн доходу від підприємницької діяльності. Джерело цих надходжень він пояснив журналістам одним словом: “Консультування”.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Київський депутат-мультимільйонер Олександр Плужник ховає мільйони: елітна нерухомість, бізнеси та дорогі авто переписані на доньок та ексдружину появились сначала на Антикорупційна правда.

Серед підозрюваних також заступник голови КМДА Петро Оленич, голова комісії з земельних питань Михайло Терентьєв та член комісії Олена Марченко. Комарницького було оголошено у розшук, а Оленича відправлено під варту. Детективи провели низку обшуків, в тому числі і в офісах деяких забудовників. Однак серед них чомусь немає компаній «Столиця груп» Владислави Молчанової. Хоча її тривалий корупційний зв’язок із Комарницьким легко довести низкою документів.

Прізвище Комарницького, який був депутатом Київради від Блоку «космічного» мера Леоніда Черновецького, почало активно з’являтись на шпальтах преси з приходом до влади «Слуг народу». Спочатку його пов’язували із депутатом та ексресторатором Миколою Тищенком, а згодом Комарницький став так званим «рішалою» чи не для всіх великих забудовників столиці, використовуючи свій вплив на владу Києва.

Зараз слідство встановило, що учасники організації на чолі з Комарницьким начебто знаходили перспективні земельні ділянки та реєстрували на підконтрольних осіб право власності на споруди, які на цих ділянках не існували. Надалі подавали до Київської міськради заяви про надання права власності на ці ділянки для обслуговування будівель. Згодом депутати та посадовці КМДА забезпечували ухвалення «правильних» рішень, отримуючи за це гроші та об’єкти нерухомості.

«У результаті діяльності злочинної організації протягом 2023-2024 років із власності територіальної громади Києва незаконно виведено землю у центрі міста вартістю 11,6 млн грн, чим завдано збитків на цю суму. Водночас, завдяки своєчасним діям правоохоронних органів, вдалося запобігти заволодінню ще шістьма земельними ділянками у столиці загальною вартістю 83,7 млн грн… Також слідство зафіксувало спробу рейдерського захоплення бізнесу і передачу хабаря в розмірі 100 000 доларів депутатці Київради за сприяння злочинній організації», — ідеться в повідомленні САП.

У 2020 році в офісах Дениса Комарницького вже проводились обшуки і частина інформації, яку вилучили правоохоронці, потрапила спочатку до депутата Гео Лероса, а згодом і до журналістів. Тоді з’ясувалося, що через Комарницького вирішувались питання отримання земельних ділянок в тому числі і для забудовниці Владислави Молчанової.

Журналісти «АНТИКОРу» ще раз проаналізували список так званих «своїх» компаній, які були позначені у документі з ноутбуку Комарницького, і виявили, що його зв’язок із Молчановою триває по сьогодення.

Усього у списку зазначено 38 фірм з об’єктами, договорами та «нашими» і «не нашими» керівниками. Щонайменше п’ять з них ілюструють щільне співробітництво керівниці «Столиця груп» Владислави Молчанової та оголошеного нині в розшук Дениса Комарницького.

Скріншот частини документу, взятого з ноутбука Дениса Комарницького

Найбільш очевидною співпраця є через ТОВ «Інтерпроєкт», за яким у документі закріплений об’єкт «Варшавський квартал». Цей житловий комплекс є одним з найвідоміших проектів Владислави Молчанової, суди по якому тривають по сьогодні. Зокрема через привласнення земель державного підприємства агрокомбінату «Пуща-Водиця».

ТОВ «Інтерпроєкт» було створено ще у 2002 році. У 2012 році компанія, афільована з Владиславою Молчановою, вперше з’являється серед засновників. Мова йде про Nosimo holdings limited, зареєстровану на Кіпрі. За даними реєстрів, це попередня назва фірми, яка є кіпрським філіалом «Столиці груп».

У березні 2016 року в засновниках ТОВ «Інтерпроєкт» з’являється інша кіпрська компанія – Elakol developments limited. Цією фірмою керує Єкатерина Торала, яка в той же час є директоркою S.G. Stolitsa group limited (Кіпр).

За декілька місяців серед засновників ТОВ «Інтерпроєкт» з’являється Владислава Молчанова та її литовський бізнес-партнер Тумєнас Раймондас. А наприкінці 2016-го фірму переписують на кіпрську офшорку Sanulis industries LTD. Як нескладно здогадатися, це чергова фірма, пов’язана із Молчановою. Щоправда тут же її партнером виступає колишній керівник «Київміськбуду» Ігор Кушнір.

Секретарем Sanulis industries LTD зазначена фірма CSP Fiduciary service limited.

За даними кіпрських реєстрів, остання є серед керівництва фірми Koksi holding LTD, директоркою якої є дружина Кушніра Оксана. Саме на Koksi holding LTD була оформлена вілла Кушнірів на Лазуровому узбережжі.

У 2019 році серед засновників ТОВ «Інтерпроєкт», яка фігурує у списку «своїх» компаній Комарницького, з’являється рідна сестра цивільного чоловіка Молчанової Яна Нестор і Валерій Мельник. За інформацією телеграм-каналу «Джокер», Мельник – це ймовірний водій Комарницького.

Станом на листопад 2024 року кіпрська фірма, пов’язана із Молчановою, Sanulis industries LTD залишається серед засновників ТОВ «Інтерпроєкт». При цьому українські реєстри почали афілювати компанію з групою Степана Черновецького, з яким, варто нагадати, тісно пов’язаний Комарницький.

Ще одним учасником товариства ТОВ «Інтерпроєкт» є Дмитро Бондар, який вивів на зв’язок з іншими фірмами, зазначеними у списку Комарницького.

Серед них ТОВ «УКРІН-БУД» та ТОВ «Голдсенд». Обидві зараз, за даними реєстрів, пов’язані з групою Черновецького, однак в одній із «понятійок», засвічених із ноутбука Комарницького, спочатку «Голдсенд» була напряму пов’язана із Владиславою Молчановою. Зокрема, ідеться про забудову підприємства «Коммаш» на вулиці Васильківській у Голосіївському районі Києва.

Скріншот з сюжету «Bihus.info»

Повертаючись до ймовірного водія Комарницького Валерія Мельника, зазначимо, що принаймні ще дві фірми можуть вказувати на зв’язок із Молчановою. Це ТОВ «Соффітрейд» і ТОВ «Активбудгруп». Об’єктом забудови для останнього записана територія за адресою Зарічна, 12/Центральна (див. фото1). Ця ділянка розташована поруч із житловим комплексом «Зарічний», який будувала компанія BUD development.

У 2023 році народний депутат Гео Лерос повідомляв, що BUD development має відношення до забудовників Вадима Столара, Владислави Молчанової та Юрія Горового. Тоді же згадані особи нібито переписали частку на колишнього бізнес-партнера голови Офісу президента Андрія Єрмака – Артема Колюбаєва. «Антикор» вже писав, що Колюбаєв пов’язаний зі Столаром зокрема і через компанію Enso, яка почала активно освоювати будівельний ринок Дубая.

За інформацію джерел, Комарницький зараз може бути одним зі спонсорів партії Юлії Тимошенко «Батьківщина». Її ж тривалий час фінансувала і Владислава Молчанова. Її батько Борис Романюк, за даними Національного агентства із запобігання корупції, особисто робив внески до виборчого фонду цієї політичної сили.

Як бачимо, співробітництво оголошеного в розшук Дениса Комарницького та забудовниці Владислави Молчанової триває щонайменше протягом дев’яти років. Станом на зараз з інформації, оприлюдненої НАБУ та САП стосовно земельної корупції в Києві, не зрозуміло, чи фігурують у провадженні фірми Молчанової. Хоча із «понятійок» і постійного переписування низки компаній то на Молчанову, то на осіб, пов’язаних зі Степаном Черновецьким та самим Денисом Комарницьким, стає очевидним, що всі вони можуть бути спільниками у викритому злочинному угрупованні.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Як пов’язані Денис Комарницький та Влада Молчанова та чи потрапить забудовниця під слідство? появились сначала на Антикорупційна правда.

Про це повідомив засновник Офісу трансформації Максим Бахматов.

За його словами, організувала «схему» очільниця управління освіти Шевченківської РДА Євгенія Ярова. До оборудки посадовиця залучила будівельну компанію, яка «де-факто» Миколі Поворознику.

Відомо, що Ярова уклала договір на капітальний ремонт укриття на майже 4 млн гривень. Однак протягом року робіт 38% від цієї суми привласнили фігуранти «схеми».

“Антикорупційна правда”

Сообщение Заступник мера Києва Микола Поворозник причетний до розкрадання коштів на ремонт укриття появились сначала на Антикорупційна правда.

Сообщение У Києві чиновник і підприємці привласнили 10 млн на закупівлях дров для ЗСУ появились сначала на Антикорупційна правда.

Українські правоохоронці припинили діяльність організованої злочинної групи, яка фабрикувала висновки військово-лікарських комісій (ВЛК) для незаконного переправлення військовозобов’язаних через державний кордон. Про це повідомляє Національна поліція України.

Сообщение У Києві викрили злочинну групу на чолі з експрацівником військкомату появились сначала на Антикорупційна правда.

Як повідомляє спецпрокуратура у сфері оборони Центрального регіону, чоловіка затримали на хабарі. Йому інкримінують одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди (ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК ).

За даними слідства, підозрюваний вимагав та одержав від адвоката неправомірну вигоду за непритягнення її клієнта до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, а також за подальшу постановку його на військовий облік. Таким чином клієнт адвоката міг уникнути мобілізації.

Сума неправомірної вигоди становила 25 тис. гривень та 4 тис. доларів.

“Антикорупційна правда”

Сообщение У Києві помічника голови районного ТЦК схопили за “волохату лапу” появились сначала на Антикорупційна правда.

Сообщение В Києві у працівників ТЦК знайшли $1,2 млн появились сначала на Антикорупційна правда.

Дискусії щодо розважального парку на острові Оболонський у Києві не вщухають. Це «подарунок» на День міста, за який кияни заплатили у війну майже 200 млн. грн. з бюджету.

Роботи на острові Оболонський свідчать, що через систему Prozorro можна провести закупівлю самовільного будівництва. Запобіжників немає. І це далеко не єдина претензія

Парк збудували на території природно-заповідного фонду з численними порушеннями екологічного законодавства. За результатами екологічного аудиту, виконаного Київським еколого-культурним центром, виявлено знищення популяцій та біотопів різних рослин, кажанів та птахів, які занесені до Червоної книги та охороняються Бернською конвенцією.

На будівництво розважального парку не було жодних дозволів, Київрада навіть земельну ділянку під будівництво ніколи не передавала. Без цього єдині законні будівельні роботи на острові – це капітальний ремонт семи лав та одного «сміттєзбірника». Громадська ініціатива «Голка» вирішила розібратися, як під вивіскою «капремонт» з’явився новий розважальний парк.

Капремонт VS самовільне будівництво

Столичне комунальне підприємство «Плесо» здійснювало капремонт без документів на землю, містобудівних умов та обмежень та дозволів на будівництво. Все робилося під виглядом відновлення елементів благоустрою у раніше збудованому розважальному парку.

При цьому «Плесо» у своєму повідомленні наголосило на намірах збудувати «парк площею понад 1 га». Такого парку на острові не було, тож мова лише про нове будівництво.

І хоча в документах йдеться саме про розважальний парк, керівник департаменту захисту навколишнього середовища та адаптацію до зміни клімату Київської міської державної адміністрації Олександр Возний стверджує, що острів – це рекреаційна зона, а не розважальний парк:

«Ми намагалися створити комфортне місце, де наші захисники та їхні родини, кияни та гості міста могли б відновитися та перезавантажитися на природі у спокійній та затишній атмосфері. Судячи із відгуків, нам це вдалося. Щодо бюрократичних питань, то облаштування тут здійснювалось згідно із законом на підставі проведених досліджень, експертних висновків, відповідних розпорядчих документів КМДА. Облаштували острів частково коштом вітчизняних меценатів, а частково – за рахунок міського бюджету. На острові відсутні капітальні споруди, а виконанні ремонтних робіт особливу увагу приділялося збереженню природи острова. З кінця травня острів відвідало понад півмільйона гостей, про це свідчать камери спостереження», – розповів О.Возний.

На території острова були відсутні будівлі, споруди та інші об’єкти інфраструктури.

Тут офіційно значилися лише сім лав і один «сміттєзбірник».

Ось ці об’єкти, якщо вони були придумані для створення ілюзії існування «зони відпочинку» на острові, комунальне підприємство «Плесо» і мало право ремонтувати. А збудований розважальний парк – це самовільне нове будівництво. На нього пішли, бо «Плесо» не могло здобути право користування цією ділянкою.

Київрада могла передати ділянку під будівництво за наявності плану зонування або детального плану території (стаття 24 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»). Але таких планів нема. Розробити детальний план території можна без проблем. Для острова площею 14 га його вартість не перевищила б 100 тис. грн. На це знадобилося б десь чотири місяці.

Але була проблема – обов’язкове проведення громадських обговорень та стратегічної екологічної оцінки. А це означало неможливість приховати руйнівний вплив на екологію, яку при самовільному будівництві приховали шляхом фальшування змісту оцінки впливу на навколишнє середовище.

Тобто на порушення містобудівного законодавства пішли, щоби приховати порушення екологічних вимог.

Як порушили бюджетне законодавство?

Будівництво парку виправдовують рішенням Київради, яке передбачало створення рекреаційного маршруту з будівництвом мостових переходів між Оболонською набережною, островом Оболонська коса та півостровим Собачим гирлом (Програма соцекономрозвитку на 2018-2020 роки). Але це відповідає дійсності. Про якесь будівництво парку на острові Оболонський там не йшлося.

Київрада ухвалила рішення саме про створення рекреаційного маршруту, передбачивши витрати на капітальні вкладення (а не на капітальний ремонт) для розвитку житлово-комунального господарства (а не організації благоустрою) департаменту житлово-комунальної інфраструктури (а не екології) та комунальному підприємству «Київбудреконструкція» ( а не “Плесо”).

Розроблений на виконання такого рішення проект передбачав на острові лише прокладання пішохідних та велодоріжок для прогулянок.

І найважливіше: від реалізації такого будівництва Київрада відмовилася ще наприкінці 2020 року, не передбачивши його й у наступній Програмі на 2021-2023 роки. Щоправда, встигли витратити 1,9 млн грн з бюджету на розробку ескізного проекту, що потрапив у смітник. Основна закупівля КП «Київбудреконструкція» була у 2016 році на 1,2 млн грн та ще 700 тис. на додаткові роботи у 2019-му.

Однак КП «Плесо» у відповідь на запит ГО «Голка» надало пояснення, відмінне від документації на будівництво. Згідно з ним, у результаті наради щодо будівництва «мосту-хвилі» заступник голови КМДА Валентин Мондрієвський наприкінці 2020 року доручив розробити ескізний проект благоустрою острова Оболонський.

А вже за два дні розпорядженням КМДА було змінено перелік об’єктів «капремонту елементів благоустрою зон відпочинку» та додано роботи на острові Оболонський із запланованим бюджетом у 120 млн грн.

Надалі будівництво нового розважального парку тривало під виглядом капремонту, і гроші виділялися спочатку розпорядженнями КМДА, а під час дії воєнного стану – наказами управління екології КМДА як головного розпорядника коштів.

Таким чином, сталося грубе порушення бюджетного законодавства. Київрада ніколи не виділяла грошей на капітальні вкладення для будівництва парку, її будували з нецільовим використанням коштів бюджету, виділених Київрадою на капітальні ремонти існуючих елементів благоустрою інших зон відпочинку.

Як порушили містобудівне законодавство?

У листопаді 2020 року комунальне підприємство «Плесо» оголосило закупівлю розробки ескізного проекту за спрощеною процедурою. Вже за місяць воно уклало договір із дніпровським ТОВ «Солід-Проект», яке запропонувало найвищу ціну. Істотно дешевші пропозиції інших учасників було відхилено.

Проектувальник уже на підготовчому етапі достовірно знав: йдеться про незаконне нове будівництво під виглядом капремонту неіснуючих елементів благоустрою, але погодився стати співучасником.

На початку 2021 року „Плесо” уклало договір на проведення експертизи ескізного проекту з ТОВ „Науково-виробниче підприємство „Міжрегіональна будівельна експертиза“. І вже через тиждень отримало від експертної компанії відповідь з численними зауваженнями, в яких, зокрема, йшлося про те, що це не капремонт, а нове будівництво, і що проведення експертизи згідно із законодавством неможливе через відсутність результатів оцінки впливу на навколишнє середовище.

Після доопрацювання проекту з окремої закупівлі та ж експертна організація влітку дає вже позитивний звіт. І є всі підстави стверджувати, що було надано свідомо недостовірний звіт. Громадське обговорення звіту з оцінкою впливу на довкілля розпочалося вже після експертизи, а висновок управлінням екології було надано 22 вересня 2021 року. Тому на момент надання експертного висновку порушення з видом будівництва нікуди не поділися, а процедуру оцінки впливу на навколишнє середовище ще не було завершено, тому неможливо було провести обов’язкову перевірку обліку її результатів у проекті.

Важливо зазначити, що замовляли проект з орієнтовною кошторисною вартістю 120 млн грн, проте він був розроблений із кошторисом, на 17 млн ​​грн більше (+14%). Коли йдеться про бюджетні кошти, «Плесо» мало повернути проект на доопрацювання, а не приймати роботу.

Підтримку угоді забезпечив і департамент містобудування та архітектури КМДА, який у серпні 2021-го надав листа, що для проектування такого об’єкта не потрібні містобудівні умови та обмеження. Свою позицію він пояснив проведенням капітального ремонту будівель та споруд, хоча відповідно до своїх повноважень мав точно знати про відсутність забудови на острові.

У липні 2021 року КП «Плесо» оголосило торги на розробку робочого проекту, а наприкінці серпня уклало договір із їх переможцем ТОВ «Дніпровський проектно-вишукувальний інститут „ДПВІ“.

Це грубе порушення вимог щодо розробки проекту, адже ескізний проект є підставою для розробки робочого проекту виключно після його схвалення (пункт 13 Порядку розробки проектної документації), а він буде схвалений розпорядженням КМДА лише за кілька місяців.

У цьому випадку подібне порушення є принциповим – за бюджетні кошти замовляли розробку проекту із кошторисом, що суттєво перевищує заплановану суму фінансування.

Наприкінці 2021 року КП «Плесо» уклало на неконкурентних засадах договір на проведення експертизи з дніпровською філією ТОВ «Експертиза ЗО» і майже одразу отримало позитивний висновок. Знову є всі підстави прямо говорити про надання недостовірного висновку. Звіт про додаткову оцінку впливу на довкілля було оприлюднено перед повномасштабним вторгненням, тому теоретично неможливо було під час здійснення експертизи перевірити облік результатів такої оцінки, що є обов’язковим згідно із законодавством.

За результатами експертизи, вартість будівництва зросла ще на 45 млн. грн. – до 182 млн. Очевидно, зростання ціни на третину лише за п’ять місяців ніяк не може бути пов’язане з інфляцією, а є наслідком штучного роздування кошторису.

Через тиждень ескізний проект із «капітальним ремонтом» та ціною 137 млн ​​грн легалізував своїм розпорядженням про схвалення Віталій Кличко як голова КМДА. Нагадаємо, що згідно із законодавством лише після цього можна було замовляти розробку робочого проекту, про який сказано вище.

У передостанній день 2021 року КП «Плесо» оголосило закупівлю самого будівництва за 174 млн грн, виходячи з проекту кошторисною вартістю 182 млн. Хоча такі кошти з бюджету на той момент взагалі не було заплановано: КМДА погодила ескізний проект на 137 млн ​​грн, а в розпорядження про розподіл коштів на капремонти все ще було передбачено лише 120 млн.

Переможцем у лютому 2022 року було визначено ТОВ «Гідробуд Лімітед». Але договір вчасно не уклали через повномасштабне вторгнення.

Незаконне будівництво нового парку за бюджетний рахунок явно не на час у розпал війни, тому міська влада могла б скасувати результати торгів, посилаючись на зміну обставин. Однак договір на будівництво було укладено майже відразу після того, як з області витіснили окупантів – 15 квітня 2022 року. А ще через тиждень управління екології КМДА на основі сфальшованого звіту про оцінку впливу на довкілля визнало нормальним будівництво розважального парку на території природно-заповідного фонду.

Угоду з «капремонтом» та роздутими у півтора рази витратами у серпні легалізував та дав відмашку на початок незаконного будівництва своїм розпорядженням про затвердження проекту начальник Київської міської військової адміністрації Микола Жирнов.

Прикриваючись цим, 9 вересня начальник управління екології КМДА Олександр Возний затвердив змінений перелік об’єктів капремонту за рахунок бюджету, в якому збільшив заплановані витрати на острів Оболонський із 120 млн. грн. до 182 млн. грн.

Чергове порушення вимог законодавства зі зростанням ціни будівництва сталося наприкінці минулого року, коли КП «Плесо» уклало договір на додаткові роботи вартістю 13 млн. грн. з ТОВ «Гідробуд Лімітед».

Вказані роботи оформили як окремий капремонт, обґрунтований дефектними актами обстежень неіснуючих елементів благоустрою. Таким чином, не тільки були порушення як аналогічні до основних робіт, а й додалися нові. Подібні додаткові роботи нерозривно пов’язані з основним «капітальним ремонтом», тому все це мало оформлятися як коригування вже існуючої проектної документації. До нових порушень законодавства вдалися, щоб уникнути перествердження проекту розпорядженням начальника КМДА та не проводити нові оцінки впливу на навколишнє середовище.

Також важливо, що виділення цих додаткових 13 млн. грн. бюджетних коштів не було передбачено навіть відповідними наказами департаменту захисту навколишнього середовища КМДА, і загальну вартість запланованих робіт досі встановлено у розмірі 182 млн. грн. Проте кошти за ці роботи з бюджету міста було сплачено.

Як свідчить цей аналіз, через систему Prozorro відкрито та публічно можна провести закупівлю самовільного будівництва. І жоден запобіжний механізм із боку держави не спрацював. Це при тому, що київська міська влада під керівництвом Віталія Кличка перебуває у постійному протистоянні з офісом президента, і рівень контролю з боку держави за законністю її дій має бути підвищеним.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Схематоз по-Київськи: 200 мільйонів із столичного бюджету пішли на ремонт семи лавок появились сначала на Антикорупційна правда.

У серпні 2023 року прокурор здійснював нагляд у кримінальному провадженні щодо приватного підприємства ТОВ «Медінова». Під час обшуків у цій справі у комерсанта було вилучено гроші. Замість того, аби передати вилучені кошти на належне зберігання, прокурор забрав їх собі.

Після цього він припинив з’являтися на роботі. Водночас, станом на 13 червня,  прокурора було затримано, йому оголошено підозру у зловживанні службовим становищем при заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах.

“Антикорупційна правда”

Сообщение У Києві прокурор Володимир Вінніков привласнив 100 тисяч євро, вилучені під час обшуку появились сначала на Антикорупційна правда.