Нагадаємо, журналісти встановили, що втечу Дениса Комарницького супроводжували  представники низки спецслужб  (позаштатні співробітники СБУ, працівники департаменту стратегічних розслідувань (ДСР) Закарпатського управління Нацполу), а для прикриття операції задіяли авто з написом «200». Такий напис зазвичай використовують для перевезення воїнів, які загинули на війні.

Посібників евакуації Комарницького спочатку затримали НАБУ, а згодом звільнено з посад і вже почали давати свідчення. Крім того, було  знято з посади  керівника управління стратегічних розслідувань у Закарпатській області Сергія Химича. І на цьому щодо гучних кадрових рішень у причетних силових структурах – поки що все. Тим часом, за кадром залишилися справжні організатори втечі Комарницького, ті, хто міг злити йому інформацію про плани НАБУ на нього і давав вказівки поліцейським із ДСР.

На сьогоднішній день існує висока ймовірність, що причетними до втечі Комарницького були люди на високих посадах у головному Департаменті стратегічних розслідувань Нацполіції та навіть у самому НАБУ, яке розслідує так звану  справу «Чисте місто» щодо корупції у київській владі. Такий висновок зробили одразу кілька журналістів-розслідувачів, вивчаючи «дивні збіги» у справі Комарницького.

Так, журналіст Володимир Бондаренко  переконаний у причетності  до втечі Комарницького керівника Департаменту стратегічних розслідувань Андрія Рубеля.

Судячи з біографії Рубеля Андрія Миколайовича, до 2020 року він керував Національною поліцією Закарпатської області, співробітники управління стратегічних розслідувань якої, нагадаємо, супроводжували автомобіль Комарницького під час його втечі. Крім того, ці працівники фактично були прямими підлеглими Рубеля як чинного керівника Департаменту стратегічних розслідувань НПУ.

Також, пише Бондаренко, свого часу підлеглим Рубеля був такий собі Цивінський Олександр Ігорович. Нині Олександр Цивінський — один із керівників НАБУ (а саме Третього підрозділу детективів НАБУ), який веде справу Комарницького та знайомий з усіма його нюансами. Відомо, що він також брав участь у конкурсі на посаду керівника НАБУ, а зараз  хоче стати керівником  Бюро економічної безпеки.

«Напевно, Рубель міг знати план НАБУ щодо затримання Комарницького і не лише інформував останнього, а й добре заробив, маючи інсайд від свого колеги з НАБУ», — вважає Бондаренко.

Про це, як зазначає Бойко, він дізнався із специфічної довідки Олександра Цивінського, яку нібито «випадково знайшов». Копію цієї довідки  також опублікувало  видання «Українські новини».

«На початку 2017 року… за дорученням екс-міністра внутрішніх справ Авакова О.Б., Цивінського О.І. як співробітника середньої керівної ланки підрозділів детективів Національного бюро було завербовано. Відповідальною особою за вербування виступив на той час заступник керівника Департаменту внутрішньої безпеки НП Рубель Андрій Миколайович. Цивінський А.І., на платній основі, отримував оперативні завдання від Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції, спрямовані на необхідність збору та передачі інформації з низки кримінальних проваджень», — йдеться у тексті опублікованої ЗМІ довідки.

Такі деталі, звичайно, можуть істотно вплинути на шанси Цивінського стати керівником БЕБ.

Щодо Андрія Рубеля, то, вивчаючи нюанси його кар’єри, можна знайти чимало цікавого.

Ще у 2020 році «Харківський антикорупційний центр» спільно з Bihus.Info  підготував матеріал , з якого випливає, що рівень життя нинішнього керівника Департаменту стратегічних розслідувань НПУ не відповідав його доходам.

Так, у 2018 році Рубель  придбав  квартиру на 171 кв. м у престижному будинку в Києві, що поруч із Київським інститутом міжнародних відносин, задекларувавши її вартість у 3,9 млн грн (хоча реальна комерційна вартість була приблизно у півтора рази більша). Як виявилось, значну частину коштів на придбання квартири Рубелю подарував батько, який все життя пропрацював переважно у міліцейських та поліцейських структурах. При цьому всіх зазначених у декларації прибутків батька вистачило б на половину такої квартири.

Будинок, де купив квартиру Андрій Рубель. Джерело – Bihus.Info

Папа також періодично дарував Андрію Рубелю дуже недешеві автомобілі, на зразок AUDI A6 та AUDI Q7.

Не бідувала і теща Андрія Рубеля (звичайна робітниця аптеки), яка могла собі дозволити придбати маєток у Віте-Поштовій під Києвом за 130 тис. доларів та недешеву землю в Карпатах, також вартістю кілька десятків тисяч доларів.

Маєток Рубелів у Віте-Поштовій. Джерело – Bihus.Info

У деклараціях Андрія Рубеля раніше згадувалося, що він постійно користується автомобілем HONDA CR-V (за 20 тис. доларів). Також відомо, що у 2016 році на тещу було оформлено PORSCHE CAYENNE (близько 40 тис. дол.).

Володимир Бондаренко підлив олії у вогонь, опублікувавши дані, що зараз Андрій Рубель живе у престижному закритому заміському котеджному містечку «Лелека» у Бориспільському районі під Києвом.

Маєток тітки Андрія Рубеля під Києвом. Джерело – ФБ Володимира Бондаренка

Офіційна власниця маєтку – звичайна українська пенсіонерка із Чернігівщини Валентина Вихор. Водночас вона рідна тітка Андрія Рубеля. На скромну пенсіонерку також записані недешеві AUDI Q7 та LEXUS GX 470.

Розслідувач Бондаренко також згадує, що співробітник ДСР Нацполіції Закарпаття, який супроводжував втечу Комарницького, на допиті зазначив, що його попросив про допомогу в цій справі якийсь Дмитро Нікітін.

 Володимир Бондаренко резюмує: «Мій прогноз: ГБР і НАБУ зможе встановити і тоді замість стрілочників з підозрою буде Рубель. Розкішне життя в такій нагоді якось підтримувати … ».

Сообщение Денис Комарницький втік за сприяння Андрія Рубеля: деталі скандального розслідування появились сначала на Антикорупційна правда.

Навіть із того фрагмента переговорів, який виклало у відкритий доступ НАБУ, зрозуміло, що, по-перше, Денис Комарницький повністю контролює Володимира Бондаренка, а по-друге, останній слухняно виконує всі вказівки першого. Звісно, після прослуховування того, як Комарницький принижує Бондаренка, всі почали смакувати цей уривок. Але ситуація, на жаль, набагато глибша і страшніша, ніж всі думають.

І суть не в тому, що Денис Комарницький, не маючи жодного відношення до Київради, вказує його секретарю Володимиру Бондаренку, що робити. Суть у тому, що у будь-якій місцевій раді (а такою є і Київська міська рада) його секретар – ключова фігура. Іноді навіть важливіша, ніж міський голова. Секретар місцевої ради, серед іншого, «організовує підготовку сесій ради, питань, які виносяться на розгляд ради», «забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців, організовує контроль за їх виконанням», а у разі, якщо міський голова відсутній або не може виконувати обов’язки, – замінює його.

Тобто секретар будь-якої місцевої ради – ключова фігура. Адже у разі необхідності може замінити міського голову, і всі рішення, підписані секретарем ради у такому разі, мають законну силу. Тому за посаду секретаря у будь-якій раді завжди йде боротьба. І будь-який притомний міський голова всіма шляхами намагається поставити на цю посаду свою людину. Віталій Кличко та Київрада не є винятками. Тут секретарем після довгих торгів і домовленостей став Володимир Бондаренко.

І тому вказівки, які дає Володимиру Бондаренку Денис Комарницький, не просто звичайний корупційний зв’язок депутата і «смотрящого»: від того, що включить у порядок денний сесії і як проведе сесію секретар ради, залежить те, за що і як голосуватимуть депутати. Сесія, про яку йдеться на плівках НАБУ, відбулася 20 лютого. Уже після того, як в офісах Комарницького відбулися обшуки, а сам був оголошений у розшук. Як цей розшук ведеться – свідчить дзвінок Комарницького Бондаренку з вимогою закрити сесію. Сесія 20 лютого була зірвана після того як фракція Євросолідарності заблокувала трибуну, вимагаючи ухвалити звернення щодо недопустимості тиску на опозицію, військових і п’ятого Президента України, але рішення не набрало потрібної кількості голосів.

Але суть не в цьому. А в тому, що сесія залишилася незакритою. Відмовився це робити саме Володимир Бондаренко, оскільки Віталія Кличка в Києві не було і сесію вів секретар. Але незакрита сесія означає те, що її рішення не можна підписувати. І вони не набувають чинності. Що чудово розумів колишній депутат Київради Денис Комарницький. За що і виписав прочуханку Володимиру Бондаренку.

Є ще один нюанс – на момент проведення цієї сесії, окрім обшуків у Комарницького, вже були затримані кілька фігурантів справи, зокрема чиновники КМДА та депутати Київради. Але на сесії про це не сказали ні слова і, якби не Євросолідарність з її блокуванням трибуни, то потрібні для Комарницького рішення були б ухвалені та підписані. Євросолідарність зі своєю вимогою прийняти звернення про недопустимість репресій з’явилася дуже невчасно, а Бондаренко не зміг вирішити ситуацію, покинувши своє місце у президії. За що й отримав від Комарницького стягнення.

Що стосується Віталія Кличка, то складається враження, що він всіма способами дистанціюється від своєї правої руки у Київраді. І від тих рішень, які Бондаренко в ній просуває. Останнім часом Кличко весь у закордонних поїздках: Мюнхен, Лондон, Брюссель. Нещодавно київський голова повернувся в Україну, однак він досі залишається окремою політичною фігурою, яка перебуває у відокремленому інформаційному просторі від всього цього скандалу з земельними аферами.

Світиться у всіх аферах Володимир Бондаренко. Однак навряд чи він діє без відома свого формального начальника Віталія Кличка. Оскільки останній, після скандалу, що вибухнув, звільнив чиновників КМДА, які потрапили на плівки НАБУ, а про Володимира Бондаренка вважає за краще мовчати. Мовляв, той сам повинен скласти мандат. При цьому Віталій Кличко скромно умовчує про той факт, що Володимир Бондаренко був обраний від партії Кличка УДАР. І в законі про вибори є норма, що дозволяє відкликати депутата від будь-якої партії. Для цього потрібна тільки воля та бажання глави партії.

Однак про цю можливість Кличко скромно змовчав. Не була навіть скликана позачергова сесія – а це прямі повноваження міського голови – про відставку секретаря Київради та обговорення всього того, що розповіло НАБУ і пишуть розслідувачі. Ба більше – зараз, за відомостями з коридорів Київради, Володимир Бондаренко активно бігає по кабінетах, намагаючись домовитися та відкупитися.

А тим часом варто нагадати, що злиття НАБУ – це не спонтанна акція. Фігурантів слухали як мінімум вісім місяців, а всі їхні дії ретельно документували. Тож епізодом зі стягненням від Комарницького за незакриту сесію участь Бондаренка у кримінальній справі явно не обмежується.

Але навіть із того, що потрапило у відкритий доступ, зрозуміло, що Володимир Бондаренко є ключовим учасником ОЗГ Дениса Комарницького, він активно працював на нього, вносив на розгляд Київради потрібні рішення та забезпечував їх затвердження та втілення в життя. Саме Бондаренко проводив через Київраду всі земельні афери, які готував заступник Кличка Оленич і голова земельної комісії Київради Терентьєв.

Варто нагадати, що Володимир Бондаренко був нещодавно викритий журналістами на земельній афері в Голосіївському районі Києва, організував репресії проти екологічних громадських організацій, і це саме Бондаренко розробив і провів (разом із депутатом від Кличка Лимарем) через Київраду корупційне рішення про блокування створення в Києві заповідних зон.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Секретар Київради Володимир Бондаренко – ключовий член банди втікача Комарницького? появились сначала на Антикорупційна правда.

Серед підозрюваних також заступник голови КМДА Петро Оленич, голова комісії з земельних питань Михайло Терентьєв та член комісії Олена Марченко. Комарницького було оголошено у розшук, а Оленича відправлено під варту. Детективи провели низку обшуків, в тому числі і в офісах деяких забудовників. Однак серед них чомусь немає компаній «Столиця груп» Владислави Молчанової. Хоча її тривалий корупційний зв’язок із Комарницьким легко довести низкою документів.

Прізвище Комарницького, який був депутатом Київради від Блоку «космічного» мера Леоніда Черновецького, почало активно з’являтись на шпальтах преси з приходом до влади «Слуг народу». Спочатку його пов’язували із депутатом та ексресторатором Миколою Тищенком, а згодом Комарницький став так званим «рішалою» чи не для всіх великих забудовників столиці, використовуючи свій вплив на владу Києва.

Зараз слідство встановило, що учасники організації на чолі з Комарницьким начебто знаходили перспективні земельні ділянки та реєстрували на підконтрольних осіб право власності на споруди, які на цих ділянках не існували. Надалі подавали до Київської міськради заяви про надання права власності на ці ділянки для обслуговування будівель. Згодом депутати та посадовці КМДА забезпечували ухвалення «правильних» рішень, отримуючи за це гроші та об’єкти нерухомості.

«У результаті діяльності злочинної організації протягом 2023-2024 років із власності територіальної громади Києва незаконно виведено землю у центрі міста вартістю 11,6 млн грн, чим завдано збитків на цю суму. Водночас, завдяки своєчасним діям правоохоронних органів, вдалося запобігти заволодінню ще шістьма земельними ділянками у столиці загальною вартістю 83,7 млн грн… Також слідство зафіксувало спробу рейдерського захоплення бізнесу і передачу хабаря в розмірі 100 000 доларів депутатці Київради за сприяння злочинній організації», — ідеться в повідомленні САП.

У 2020 році в офісах Дениса Комарницького вже проводились обшуки і частина інформації, яку вилучили правоохоронці, потрапила спочатку до депутата Гео Лероса, а згодом і до журналістів. Тоді з’ясувалося, що через Комарницького вирішувались питання отримання земельних ділянок в тому числі і для забудовниці Владислави Молчанової.

Журналісти «АНТИКОРу» ще раз проаналізували список так званих «своїх» компаній, які були позначені у документі з ноутбуку Комарницького, і виявили, що його зв’язок із Молчановою триває по сьогодення.

Усього у списку зазначено 38 фірм з об’єктами, договорами та «нашими» і «не нашими» керівниками. Щонайменше п’ять з них ілюструють щільне співробітництво керівниці «Столиця груп» Владислави Молчанової та оголошеного нині в розшук Дениса Комарницького.

Скріншот частини документу, взятого з ноутбука Дениса Комарницького

Найбільш очевидною співпраця є через ТОВ «Інтерпроєкт», за яким у документі закріплений об’єкт «Варшавський квартал». Цей житловий комплекс є одним з найвідоміших проектів Владислави Молчанової, суди по якому тривають по сьогодні. Зокрема через привласнення земель державного підприємства агрокомбінату «Пуща-Водиця».

ТОВ «Інтерпроєкт» було створено ще у 2002 році. У 2012 році компанія, афільована з Владиславою Молчановою, вперше з’являється серед засновників. Мова йде про Nosimo holdings limited, зареєстровану на Кіпрі. За даними реєстрів, це попередня назва фірми, яка є кіпрським філіалом «Столиці груп».

У березні 2016 року в засновниках ТОВ «Інтерпроєкт» з’являється інша кіпрська компанія – Elakol developments limited. Цією фірмою керує Єкатерина Торала, яка в той же час є директоркою S.G. Stolitsa group limited (Кіпр).

За декілька місяців серед засновників ТОВ «Інтерпроєкт» з’являється Владислава Молчанова та її литовський бізнес-партнер Тумєнас Раймондас. А наприкінці 2016-го фірму переписують на кіпрську офшорку Sanulis industries LTD. Як нескладно здогадатися, це чергова фірма, пов’язана із Молчановою. Щоправда тут же її партнером виступає колишній керівник «Київміськбуду» Ігор Кушнір.

Секретарем Sanulis industries LTD зазначена фірма CSP Fiduciary service limited.

За даними кіпрських реєстрів, остання є серед керівництва фірми Koksi holding LTD, директоркою якої є дружина Кушніра Оксана. Саме на Koksi holding LTD була оформлена вілла Кушнірів на Лазуровому узбережжі.

У 2019 році серед засновників ТОВ «Інтерпроєкт», яка фігурує у списку «своїх» компаній Комарницького, з’являється рідна сестра цивільного чоловіка Молчанової Яна Нестор і Валерій Мельник. За інформацією телеграм-каналу «Джокер», Мельник – це ймовірний водій Комарницького.

Станом на листопад 2024 року кіпрська фірма, пов’язана із Молчановою, Sanulis industries LTD залишається серед засновників ТОВ «Інтерпроєкт». При цьому українські реєстри почали афілювати компанію з групою Степана Черновецького, з яким, варто нагадати, тісно пов’язаний Комарницький.

Ще одним учасником товариства ТОВ «Інтерпроєкт» є Дмитро Бондар, який вивів на зв’язок з іншими фірмами, зазначеними у списку Комарницького.

Серед них ТОВ «УКРІН-БУД» та ТОВ «Голдсенд». Обидві зараз, за даними реєстрів, пов’язані з групою Черновецького, однак в одній із «понятійок», засвічених із ноутбука Комарницького, спочатку «Голдсенд» була напряму пов’язана із Владиславою Молчановою. Зокрема, ідеться про забудову підприємства «Коммаш» на вулиці Васильківській у Голосіївському районі Києва.

Скріншот з сюжету «Bihus.info»

Повертаючись до ймовірного водія Комарницького Валерія Мельника, зазначимо, що принаймні ще дві фірми можуть вказувати на зв’язок із Молчановою. Це ТОВ «Соффітрейд» і ТОВ «Активбудгруп». Об’єктом забудови для останнього записана територія за адресою Зарічна, 12/Центральна (див. фото1). Ця ділянка розташована поруч із житловим комплексом «Зарічний», який будувала компанія BUD development.

У 2023 році народний депутат Гео Лерос повідомляв, що BUD development має відношення до забудовників Вадима Столара, Владислави Молчанової та Юрія Горового. Тоді же згадані особи нібито переписали частку на колишнього бізнес-партнера голови Офісу президента Андрія Єрмака – Артема Колюбаєва. «Антикор» вже писав, що Колюбаєв пов’язаний зі Столаром зокрема і через компанію Enso, яка почала активно освоювати будівельний ринок Дубая.

За інформацію джерел, Комарницький зараз може бути одним зі спонсорів партії Юлії Тимошенко «Батьківщина». Її ж тривалий час фінансувала і Владислава Молчанова. Її батько Борис Романюк, за даними Національного агентства із запобігання корупції, особисто робив внески до виборчого фонду цієї політичної сили.

Як бачимо, співробітництво оголошеного в розшук Дениса Комарницького та забудовниці Владислави Молчанової триває щонайменше протягом дев’яти років. Станом на зараз з інформації, оприлюдненої НАБУ та САП стосовно земельної корупції в Києві, не зрозуміло, чи фігурують у провадженні фірми Молчанової. Хоча із «понятійок» і постійного переписування низки компаній то на Молчанову, то на осіб, пов’язаних зі Степаном Черновецьким та самим Денисом Комарницьким, стає очевидним, що всі вони можуть бути спільниками у викритому злочинному угрупованні.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Як пов’язані Денис Комарницький та Влада Молчанова та чи потрапить забудовниця під слідство? появились сначала на Антикорупційна правда.

Сообщение НАБУ проводить операцію щодо корупції в Київраді появились сначала на Антикорупційна правда.

Денис Комарницький – колишній депутат від Блоку Леоніда Черновецького. Найбільш відомий за схемою розкрадання бюджетних коштів на будівництві багатостраждального Подільсько-Воскресенського мосту у Києві. Через підконтрольну компанію «Еко-Буд-Трейд» лише на цьому проекті, за даними журналістів-розслідувачів, могло бути присвоєно 6 млрд. гривень.

У 2020-2021 роках Комарницький вплинув на столичну політику. Народний депутат Гео Лерос безпосередньо пов’язував його з іншим нардепом – Миколою Тищенком та нинішнім головою Офісу Президента Андрієм Єрмаком. Більше того, з’являлися аудіо записи, де людина зі схожим на Дениса Комарницького голосом розповідала про прокручені схеми на підряді Подільсько-Воскресенського мосту. У чорній бухгалтерії, яку вдалося знайти ЗМІ, було добре видно, що у темі переплелися інтереси команди Комарницького з одного боку, а з іншого – столичної влади, деяких представників «Слуг народу» та забудовника Вадима Столара із нині забороненої медведчуківської «Опозиційної платформи – За життя”.

В офісах Дениса Комарницького проводилися показові обшуки, і на нього починали кримінальні справи. Але, схоже, їх досить глибоко поховано в судах. Адже на 2022 рік Комарницький почувається у повній безпеці та розповідає, що зараз займається виключно волонтерством.

Втім, навіть якщо він і волонтерить, то нагрівати державу також не забуває. Проект журналістських розслідувань «Бігус.інфо» у листопаді 2023 року з’ясував, що фірма, на яку може вплинути Денис Комарницький, виграла тендер на відновлення ЖК «Ірпенські липки», пошкодженого внаслідок російського вторгнення. Йдеться про компанію «Навітехсервіс», зареєстровану у Харкові.

Ця фірма запропонувала відбудувати «Ірпінські липки» за 605 млн. гривень, тоді як конкурент готовий був це зробити майже на 180 млн. дешевше. На рішення, щоб віддати ірпінський поспіль фірмі “Навітехсервіс”, нібито вплинуло те, що друга компанія-учасник не вказала інфляційних ризиків у своїй заявці. Але журналістів у цьому контексті зацікавили прізвища.

Керівником ТОВ «Навітехсервіс» є Марина Ткаченко, яка у вільний від будівельних справ час має івент-агентство з влаштування свят та корпоративів. Сестрою Марини є жінка на ім’я Поліна з дуже знайомим для киян прізвищем Пліс. Вона – дружина сина колишнього заступника голови КМДА Геннадія Пліса. Наразі Пліс є членом Рахункової палати України, а раніше очолював Аудиторську службу України, яка у свою чергу стежить за чесністю проведення державних тендерів.

За інформацією ЗМІ, Геннадій Пліс дуже хоче стати головою Рахункової палати України та допомагає йому в цьому ніхто інший, як Денис Комарницький.

Цікаво, що майбутнє відновлення ЖК «Ірпенські липки» не єдиний тендер, пов’язаний із ліквідацією наслідків російської агресії на Київщині, який виграв «Навітехсервіс». Влітку 2023 року фірма виграла конкурси на демонтаж двох аварійно небезпечних об’єктів багатоквартирних житлових будинків у Бородянці Київської області. Загальна сума робіт з обох об’єктів – 10 млн 400 тис гривень. «Навітехсервіс» була єдиною компанією, яка брала участь у конкурсі. Тож з’ясувати, чи можуть такі роботи гіпотетично коштувати дешевше – важко.

Марина Ткаченко, яка має родинні зв’язки із сім’єю колишнього заступника голови КМДА Геннадія Пліса, призвела журналістів до ще одного цікавого збігу. Її мати Інна Воблова є керівником підприємства “Недашківське-земля”, одним із засновників якого є тесть Дениса Комарницького Юрій Булгаков.

Ще один цікавий факт, що Марина Ткаченко очолила “Навітехсервіс” за місяць до повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Раніше ця компанія належала до сфери впливу харківського забудовника Олега Гуревича (див. анкету «Навітехсервіс» вище – Ред.), наближеного до колишнього голови Харківської ОДА, «регіонала» зі стажем Михайла Добкіна. Простіше кажучи, Денис Комарницький напередодні Великої війни або просто купив цю компанію у проросійських діячів, або залишається з ними.

Не на користь патріотичної позиції Комарницького відіграє ще один нюанс. У листопаді 2023 року громадська організація «Нон-стоп» подала до суду скаргу на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. У ній ГО розкриває суть справи: Денисом Комарницьким, який впливає на одного із засновників ТОВ «Еко-Буд-Трейд», перебуваючи у змові з мером Києва та керівництвом КМДА, було розроблено злочинну схему з метою розтрати та присвоєння бюджетних коштів при виконанні договорів . У схемі задіяно відразу кілька компаній, у тому числі й «Украналіт», прямим засновником якої є Комарницький. «Складання угод з підконтрольними підприємствами за завищеними цінами, незаконним нарахуванням ПДВ та видаткової частини відбувається виведення коштів, з метою ухилення від сплати податків та подальшої легалізації виведених бюджетних коштів через низку підконтрольних підприємств шляхом оформлення всіх доходів, активів та майна на дружину одного з учасників схеми …. Також здійснюється виведення коштів через офшорні фірми, які надалі виводяться та фінансується діяльність країни агресора РФ», – повідомляє ГО «Нон-стоп».

Тобто Дениса Комарницького звинувачують у роботі на агресора, яка якось іде у розріз із його заявою про те, що з початку війни він активно займається волонтерством та допомагає українській армії.

За офіційними даними, за період з 24 лютого 2022 року по літо 2023-го на Київщині пошкоджено 24 324 житлові будинки, з них 1704 – багатоповерхові. Тільки в Ірпені, що постраждав від дій російських військових більш ніж на 50%, зруйновано або пошкоджено 3200 будівель, 2613 приватних садиб, а 634 багатоповерхівки зазнали руйнувань. На відновлення Ірпеня виділяється безліч міжнародної допомоги, у тому числі фондів United24 та UNICEF. Як сюди могла “затесатися” фірма, на яку може вплинути Денис Комарницький, важко навіть уявити. Але чомусь виникає думка, що це пов’язано не так з бажанням допомогти Київщині, як “нагрітися” на підрядах, поки вся увага зосереджена на більш іменитих донорах з відновлення України.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Майстер-клас від Дениса Комарницького: як одночасно працювати на агресора та вигравати тендери на відновлення Київської області появились сначала на Антикорупційна правда.

Ба більше – на цей міст сотні мільйонів гривень киян продовжують виділятися і під час повномасштабної війни, причому, не одноразово – так було, зокрема, у жовтні 2022 і у лютому 2023 років. А коли правоохоронці почали активно розплутувати цей корупційний клубок та заблокували кошти “Еко Буд Трейду”, то сам Кличко зажадав від прокуратури повернути гроші Комарницькому.

Проте сьогодні ми хочемо розповісти не про дружбу мера столиці з аферистом, а про те, яким чином Денис Комарницький відмиває вкрадені гроші. І головною дійовою особою тут виступає така собі Ксенія Павловська. Формально вона є співзасновницею ГО “Єдина Сила України”. Але її основна діяльність – адміністрування фінансових оборудок Комарницького.

При цьому Павловську також пов’язують із ТОВ “Едельбург Девелопмент” та її керівником – відомим забудовником Сергієм Кучером, який також входить до злочинного угрупування Кличка-Комарницького.

Ксенія Сергіївна Павловська провадить свою “тіньову” діяльність за адресою: Київ, вул. Шота Руставелі, 44. Возить її на зустрічі з іншими схематозниками та патроном Магомед Магомедов – уродженець с. Жовтневе Республіки Дагестан російської федерації. Який, до речі, й досі є громадянином рф.

Він же завозить куди треба й “чорний нал”.

Подумати лише – під час війни людина з громадянством ворога має стосунок до мера столиці України, бо працює у команді його друга. Для цих людей це неважливо – головне, що вони йому довіряють, а він добре робить свою справу – зокрема возить та охороняє людину, яка “освоєнням” бюджету і корупційними темами, які приносять прибуток.

Далі поговоримо про безпосередніх “контрагентів” Ксенії Павловської.

Денис Микитюк – співзасновник у ТОВ “Андрі” та ТОВ “Універсал ГСБ Україна”. В останній, до речі, разом з Германом Бліновим, який фактично керує фірмою Дениса Комарницького “Еко Буд Трейд”. Ця людина, з якою періодично зустрічається Павловська, допомагає з відмиванням бюджетних коштів столиці.

Анатолій Іродовський – ще один “рішала”, який використовує свої ГО “Об’єднання «Громадська рада Подільського району м.Києва” та ПП “РЕСТ-2007” задля бізнес-цілей, в тому числі – й коли йдеться про махінації з бюджетними грошима.

Віталій Кривобок – співзасновник ТОВ “Юридична компанія «Студія Права»”, яка допомагає “розрулювати” та закривати кримінальні справи, які правоохоронці періодично заводять на учасників схем Комарницького-Павловської.

Ігор Павлов – Керівник та співзасновник: ТОВ “РІЄЛ” та ТОВ “Будівельна компанія «МВС»”, через які також виводиться “кеш” з цього схематозку.

Євген Чуб – уерівник та співзасновник ТОВ “Альфа Інвестмент Україна”, співзасновник у Благодійній організації “Благодійний фонд «Небайдужі Українці»”, ТОВ “Альфа Хімтрейд” і ТОВ “Трейд-Про”. Ксенія Павловська активно використовує його та ці організації для своїх оборудок на користь Дениса Комарницького.

Ірина Калініна – співзасновниця ТОВ “ІС-Імпорт” та ТОВ “Фірма «Інгул»”, з якою Павловська любить зустрічатися по ресторанах – поїсти й корупційні питання повирішувати.

Євгеній Демченко – ще одна людина, з якою Ксенія Павловська часто ходить по ресторанах. Керівник Консорціуму “Атомспецбуд”, керівник та співзасновник ТОВ “Кленбуд”, співзасновник ТОВ “Ріел-Дірект” ОК “Дачне товариство «Європейське»”, підписант у ТОВ “Будівельні мережі” та ТОВ “Спецбуд-Плюс”. А головне – це людина, наближена до згаданого вище Сергія Кучера.

Ксенія Павловська дійсно є головним комунікатором Дениса Комарницького і часто їздить зі звітами та за інструкціями до бізнес-центру IQ, де в нього розташований офіс.

Таким чином працює це корупційне групування “імені Комарницького”, в якому засвітився і мер Києва Віталій Кличко. У інформпросторі досить багато фактів про ці схематози від різних ЗМІ та журналістів-розслідувачів. І, як бачимо, правоохоронці зрештою теж звернули на них увагу, проте поки що затримують в основному “фунтів”, оминаючи увагою головних вигодонабувачів корупційних схем.

Тож звертаємося до всіх силовиків і НАБУ зокрема – почніть вже ловити “велику рибу” київської корупції! Очікуємо гучних справ, посадок і повернення вкрадених у киян коштів.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Як Денис Комарницький відмиває вкрадені у киян гроші через Ксенію Павловську появились сначала на Антикорупційна правда.

З таким досвідом та знаннями, Кривоніс зрозумів, як функціонує система. Тому, ставши головою НАБУ, він має зробити все можливе для налагодження порядку на будівельному ринку. Було б доречно, якби він почав свою діяльність з боротьби з будівельною мафією. Ми готові допомогти в розслідуванні складних будівельних схем, починаючи зі столиці, пише “Антикор”.

Глава 1. Схематозники у кабінетах

Як не дивно, але корупційні зв’язки в кабінетах київської влади найпростіше та найнаочніше зобразити саме у вигляді графічної схеми. Що ми зробили.

Центральне місце у схемі будівельної мафії Києва посідає Денис Комарницький. Саме він через своїх підручних та ставлеників курирує усі профільні департаменти КМДА, комісії Київради та комунальні підприємства.

Також важливим елементом у схемі є найближче оточення Кличка, вони забезпечують Комарницькому комунікацію із мером столиці Віталієм Кличком та силовим блоком. Що дозволяє корупційній системі функціонувати безперешкодно.

Для зцілення забудовників та акумулювання чорного готівки на будівництві в місті працює розгалужена система бек-офісів. У частини їх головною функцією є безпосередньо прийом грошей за проходження всіх кіл дозвільного пекла. Інші орієнтовані на спілкування із замовниками та первинну обробку документів. У самих цих бек-офісах є низка цікавих особистостей, а займається їхньою роботою Олена Марченко. Вона – депутат Київради від “Батьківщини”, член Земельної комісії, а головне – права рука самого Комарницького.

Усі зацікавлені люди у Києві знають, що такі бек-офіси існують. Отже, і для НАБУ дізнатися їхні адреси та імена їхніх співробітників — не проблема. До того ж, якщо у правоохоронців виникне бажання розібратися в темі, то завжди можна поспілкуватися з Марченком — вона просто криниця корисної інформації, і за схемою видно, чому. Адже саме через Олену Марченко Денис Комарницький здійснює негласне керівництво департаментами та комісіями, залученими до будівельної схеми.

І першою ланкою у цій схемі є Департамент містобудування та архітектури КМДА. Тому що саме він видає містобудівні умови та обмеження (ГУО), без яких не може розпочатися жодне будівництво у столиці. Вся комунікація з Архітектурою ведеться безпосередньо Марченко. Саме вона заходить сюди нарізати завдання директору департаменту, головному архітектору Києва Олександру Свистунову та начальниці управління регулювання забудови міста Валентині Святині, яка безпосередньо видає ГУО. Департамент та його робота повністю на контролі у Марченка.

Також вона займається і Департаментом земельних ресурсів КМДА — у щільній співпраці із заступником мера Петром Оленічем. Який координує роботу цього департаменту як профільний заступник Кличка.

До речі, буквально днями Оленич дав велике інтерв’ю , де цинічно розповів, що він борець за землю киян та головний благодійник із земельних питань. Хоча насправді жодне рішення щодо землі не проходить повз нього і весь земельний дерибан столиці — на його совісті. Ще один “перл” з інтерв’ю – з Комарницьким він нібито познайомився рік тому. А як численні корпоративи, де вони тусувалися разом, про що знає весь столичний ринок? Як же його відвідування бек-офісів Комарницького, зокрема в IQ Business Center?

Але повернемось до Земельного департаменту. Його функція — готувати всі документи для розгляду профільною Комісією Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин. Яка серед іншого займається землевідведеннями, що є важливим етапом для будь-якого будівництва.

Очолює Земельну комісію Михайло Терентьєв. Він же організовує усі “шкурняки” дерибаном землі киян. Загалом курирує цей процес також Комарницький через Марченка, проте тут є інтереси ще двох груп впливу. Перша представляє інтереси забудовника Андрія Вавриша через народного депутата від “Слуги народу” Вадима Струневича, який неформально займається міською організацією СН. Друга представляє інтереси “Європейської солідарності” в особі Ігоря Кононенка, Олексія Засенка та Сергія Березенка через депутата Київради від ЄС Володимира Прокопіва.

Рішення про початок будівництва приймає Департамент державного архітектурно-будівельного контролю КМДА, він також контролює його перебіг та дотримання законодавства у процесі.

Раніше ця годівниця була одноосібною вотчиною відомих братів Горових, проте ті часи давно минули, і наскільки вони тепер залучені до схеми — питання відкрите. Але що достеменно відомо, що зараз Департамент курирує той самий Комарницький через ту саму Марченка і заступника мера В’ячеслава Непопа, також загалом підконтрольного Денису Сергійовичу. Згадайте хоча б той знаменитий аудіозапис їхнього “теплого спілкування”, де Комарницький на чому світ стоїть із матями та погрозами звітує цього чиновника. Комуніціюють Непоп та Марченко з департаментом через його директора Оксану Попович.

Окремо варто згадати Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА. Саме він відповідає за будівництво всіх великих комунальних об’єктів, де крадуться найбільші суми. Функцію куратора від Комарницького тут виконує Непоп, і не дарма. Нехай цей корупціонер із стажем уже не молодий, але хватки не втратив. Він чудово знає всі схеми та працює на свого господаря максимально ефективно. Забезпечуючи повний контроль над такими “жирними” КП, як “Спецжитлофонд”, “Житлоінвестбуд-УКБ”, а також Дирекцією капітального будівництва та реконструкції “Київбудреконструкція”.

Глава 2. Мафіозі будівельного ринку

Ми не даремно згадали “мафію”, тому що всі учасники будівельного ринку столиці є по суті великою, хай і різношерстою, сім’єю. І будівництво в місті – сімейний бізнес, де кожен іншому друг-брат-сват.

Пройдемося для початку найгучнішими іменами, які на слуху у всіх киян і працювати за якими НАБУ та іншим правоохоронним органам буде найпростіше через велику кількість інформації щодо них.

Дмитро Ісаєнко – головний будівельний ньюзмейкер країни останніх днів. Завдяки резонансу у ЗМІ віддаємо йому почесне перше місце. А все тому, що він уже здобув підозри від НАБУ! Щоправда, поки що лише по одному епізоду… Але для народного депутата від ОПЗЖ це явно ще не вечір. Як і для його компанії Perfect Group, будівництва якої поки що працюють, але чи надовго?

Партнери Ісаєнко – Влада Молчанова, Ігор Кушнір та Вадим Столар. Але про всіх по порядку.

Не менш почесне друге місце по-джентльменськи віддаємо Владі Молчановій — залізній леді, яка свого часу виграла війну з Юрою Єнакіївським за ринок “Столичний”. Співвласниця Stolitsa Group, Novus будує багато і тому є активною учасницею схем. У багатьох об’єктах є партнером того ж Ісаєнка, Кушніра, Столара та Комарницького.

Також до конфлікту з Юлією Тимошенко курирувала київську “Батьківщину” — поки що дві левиці не посварилися за розподіл потоків.

Ігор Кушнір — незбивний голова “Київміськбуду”. На даний момент – один із найбільших гравців ринку, відповідно – найбільший поповнювач чорної каси для будівельної мафії. “Улюбленець” інвесторів “Укрбуду”, яким він добудовує житлоплощі після краху останнього.

Давній партнер та друг Столара. Також є інформація, що його зараз “стрижуть” Комарницький і кум мера. Не чужий і політики — є “співвласником” міської “Батьківщини” через Володимира Слончака та Юрія Зубка.

Вадим Столар, який стежить за Києвом, як і Ісаєнко, нардеп від ОПЗЖ, правда, поки що без підозри, але обшуки в нього вже були. Його асоціюють із компаніями ENSO та bUd development, у зв’язку з чим у них виникають проблеми з правоохоронцями.

До 2019 року справи у місті у нього йшли дуже добре, чого не скажеш про сьогоднішню ситуацію. Все тому, що Столар має особисту ворожнечу з Кличком і Комарницьким. Як змінюються часи — адже за кілька років до того мер Києва публічно вітав його з днем народження…

За нашою інформацією, партнерами Столара є Кушнір, Молчанова, Ісаєнко, а кумом та другом Степан Черновецький.

Денис Комарницький – Бонні та Клайд сучасної будівельної мафії столиці. Комарницький – її безпосередній куратор. Людина, без якої у Києві не видаються дозвільні документи. В обмін на це він залазить у всі забудови, паралельно поповнюючи чорну касу. І з 2019 року має частку у всіх будівлях міста.

Пов’язані з усіма, а всі пов’язані з ними. Також на рахунку Комарницького символ київської корупції — Подільський міст, генпідрядником на будівництві якого є його компанія “Еко Буд Трейд”.

Володимир Зубик — один із найзапекліших беззаконьників і друг Комарницького. Завдяки цій дружбі йому вдалося протягнути через усі інстанції безліч вкрай сумнівних об’єктів із порушенням усіх законодавчих норм. Будівництво “Інтергал-Буда” Зубика викликають чи не найбільші протести серед активістів, саме тому, що кладуть на законодавство особливо зухвало.

Сприяє цьому, звичайно, саме близьке знайомство та партнерство Зубіка із Комарницьким.

Андрій Вавриш – сам собі режисер у будівельній сфері. Оскільки, будучи заступником начальника Департаменту містобудування та архітектури КМДА, видавав містобудівні умови та обмеження своєї компанії Riverside Development, пізніше перейменованої в SAGA Development.

Вавриш є партнером Ісаєнка. А також, як подейкують, має певний “дах” під куполом Верховної Ради в особі низки депутатів і є куратором міського осередку “Слуга народу”.

Ігор Ніконов — ікона кумівства київського будівельного ринку. Він одночасно і колишній заступник Кличка та його друг, та його кум. Його KAN Development – великий гравець на ринку. Не любить скандалів, але любить забудовувати заповідні зони.

Партнер Черновецького, разом із яким вони забудовують ландшафтний заказник у Голосіївському районі. І також кум Столара.

Брати Андрій та Олександр Насіковські — Лелек та Болек строймафії Києва. Законність об’єктів їхньої девелоперської групи компаній DIM також під питанням. Але головні проблеми у братів не через це, а тому, що вони потрапили в немилість до Кличка та Комарницького.

А все через те, що один із братів, за нашою інформацією, теж кум Столара, який побив з мером горщики.

Василь Хмельницький, Валерій Кодецький та Андрій Іванов — спеціалізуються на “деіндустріалізації”, скуповують держпідприємства з великими ділянками землі, банкрутують та розвалюють, а на їхньому місці зводять ТРЦ та ЖК. Так з’явилися “Новопечерські липки”, великі будови у Святошинському районі. А вишнею на торті стало відведення у держави заводу “Більшовик” у 2021 році. Його також планують активно забудувати. Партнером у цьому проекті є Степан Черновецький.

Ігор Кононенко, Олексій Засенко та Сергій Березенко – стара корупційна гвардія Петра Порошенка. Свого часу Кононенко був його “сірим кардиналом”, а Березенко керував Держуправлінням.

Наразі вони, як і завжди, виїжджають за рахунок адмінресурсу своєї улюбленої партії “Європейська солідарність”. Проштовхують потрібні їм рішення та влазять у частки різних будівництв через вірного васала Володимира Прокопива, ту саму Земельну комісію та депутатів Київради від ЄС. За цю комунікацію відповідає Засенко.

Ростислав Мельник (компанія “Ріел”) – львівський забудовник, який активно розширює свою імперію на Київ. Вже з успіхом будує у столиці, а все тому, що він дуже хороший друг Комарницького. І хоча всі його будови йдуть порушуючи закон і за повним свавіллям, своїх цілей завдяки цій дружбі він досягає.

Десант нардепів. Виділяємо їх в окремий блок, оскільки обидва поєднують роботу у Верховній Раді з будівельним бізнесом, що, м’яко кажучи, саме по собі вже не цілком законно.

Андрій Стріхарський був відомим пройдисвітом ще до депутатства. Наразі ж народний депутат від “Слуги народу” намагається поєднати мандат та будівельний бізнес. Ніяк не може визначитися, чи він депутат чи великий будівельник, через що страждає і він, і його об’єкти. З цієї причини зараз активним учасником ринку не є, але є низка підконтрольних йому об’єктів, на які НАБУ варто звернути увагу.

Андрій Пузійчук – теж народний депутат, але вже від “Батьківщини”. У його портфелі є низка проблемних будівництв, зараз він має труднощі з фінансуванням. Подейкують, що у зв’язку з цим кидає інвесторів, які вже вклалися в будівництво.

Є й ще низка дрібніших забудовників, якими теж потрібно буде зайнятися та перевірити наявність корупційного сліду при отриманні дозвільних документів. Це Степан Черновецький, Дмитро Андрієвський (ZIM Capital Group), Петро Шилюк, Сергій Кучер, Микола Негрич, Артур Мхітарян, Сергій Пилипенко (група “Ковальська”).

І насамкінець правоохоронним органам підказуємо: для того, щоб розкрутити цей зміїний клубок столичної мафії, спершу варто запросити до себе у відомство — не на чай, а на допит! — деяких депутатів Київради, а також працівників жирних департаментів. Причому не лише нинішніх, а й колишніх, наприклад, Юрія Тація, Вадима Шейка та Костянтина Федотова. Вони багато цікавого розкажуть…

Замість епілогу. Так чому ж, хоча всі знають, що відбувається на будівельному ринку Києва, на цю тему досі немає жодного успішного кейсу у правоохоронців?

“Антикорупційна правда”

Сообщение Хто кришує будівельну мафію в Україні? появились сначала на Антикорупційна правда.