За даними слідства, у 2026 році було викрито корупційну схему в системі постачання продуктів для підрозділів ЗСУ. Ключову роль у ній відігравав начальник продовольчої служби однієї з військових частин, який отримував значні «відкати» за сприяння постачальникам. Йшлося не лише про фінансові махінації, а й про системні недопоставки та постачання неякісної продукції.

До цієї історії веде Буський консервний завод — підприємство, яке роками входило до числа ключових постачальників для армії. Серед його співзасновників — особи, тісно пов’язані з оточенням Плешкова, зокрема Роман Соловей, який є не лише його сусідом, а й партнером у низці бізнесів.

Через ці зв’язки простежується і ширша мережа. Соловей разом із Плешковим та іншими партнерами фігурував у компаніях, що потрапляли у поле зору правоохоронців через діяльність конвертаційних центрів. За матеріалами справ, такі структури забезпечували переведення коштів у готівку, мінімізацію податків та легалізацію доходів. Обіг одного з таких центрів, за оцінками, сягав близько 1,7 млрд гривень щомісяця.

Паралельно фіксуються інші епізоди. У попередні роки Буський консервний завод уже потрапляв у кримінальні провадження через постачання до військових частин продукції неналежної якості. Зокрема, йшлося про прострочені консерви та невідповідність стандартам, що, за даними перевірок, могло призвести до масових розладів здоров’я серед військових.

Ділові зв’язки Плешкова виходять далеко за межі одного підприємства. Через низку компаній та партнерів простежується зв’язок із представниками податкових органів, фармацевтичного бізнесу та іншими структурами, які фігурували у справах щодо ухилення від сплати податків і відмивання коштів.

Окремий пласт — політичні та історичні зв’язки. Тарас Плешков у минулому був помічником народного депутата Михайла Добкіна, а його родина понад два десятиліття мала стосунок до бізнесів, пов’язаних із представниками колишньої «Партії регіонів» та оточення Віктора Медведчука. Зокрема, мисливське господарство «Надбужжя», пов’язане з родиною, тривалий час асоціювали з так званою «дачею Медведчука».

Спроби зберегти контроль над активами тривають і зараз. Через нові компанії родина намагалася знову отримати в оренду значні земельні масиви на Львівщині, однак ці наміри були зупинені після розголосу.

Також у сфері інтересів партнерів фігурують об’єкти нерухомості, включно з військовими складами, які, за рішенням суду, довелося повернути державі після незаконної приватизації.

У підсумку вимальовується складна система, де бізнес-інтереси, державні закупівлі та старі політичні зв’язки переплітаються в єдину мережу. І поки країна витрачає мільярди на забезпечення армії, частина цих коштів, за версією слідства, могла осідати у приватних структурах через сумнівні схеми.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Мільярди на армії: як бізнесмен Тарас Плешков заробляє на тендерах і зв’язках з людьми Медведчука появились сначала на Антикорупційна правда.

Як працювала схема

Євген Пуля, якого називають організатором однієї з найбільших конвертаційних мереж в Україні, вибудував систему через десятки підконтрольних компаній. Серед них — ТОВ «Фінансовий холдинг Термінал-П», ТОВ «Агро-тех груп», ТОВ «Дросгруп», ТОВ «Динамітек», ТОВ «Прайсус» та інші.

Ці структури використовувалися для проведення фіктивних безтоварних операцій. Через них формувався штучний податковий кредит з ПДВ, який у подальшому передавався реальним підприємствам. Таким чином бізнес отримував можливість зменшувати податкове навантаження, а організатори схеми — контролювати значні фінансові потоки.

За даними слідства, лише за перше півріччя 2021 року оборот цієї мережі перевищив 28 мільярдів гривень.

Ключові епізоди і масштаби

Одним із центральних епізодів стала схема з виведенням 440 мільйонів гривень через ТОВ «Агроресурси Країни». Кошти проходили через ланцюг компаній, у результаті чого податковий кредит був переданий до ТОВ «Анвітрейд».

У цій операції сума сформованого ПДВ перевищила 58 мільйонів гривень. Такі транзакції свідчать про масштабність і системність використаних механізмів.

Правоохоронці розглядають цю діяльність як частину більшої схеми ухилення від сплати податків і легалізації доходів.

Реакція правоохоронців

За фактами можливих порушень поліція Полтавської області відкрила кримінальне провадження №12025170000000709 за статтею 364 Кримінального кодексу України.

Слідство має встановити всі обставини функціонування мережі, її учасників та кінцевих вигодоотримувачів.

Висновок

Історія Євгена Пулі демонструє масштаби тіньових фінансових схем, які можуть діяти роками через складні мережі компаній.

Ключовим залишається питання ефективності розслідування та притягнення до відповідальності всіх учасників схеми.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Євген Пуля і 28 млрд у тіні: як працювала схема конвертаційного центру появились сначала на Антикорупційна правда.

За матеріалами слідства, в Києві та Одеській області було зареєстровано близько півсотні підприємств із явними ознаками фіктивності. Саме через ці фірми-прокладки оформлювали безтоварні операції, які дозволяли клієнтам схеми мінімізувати податок на додану вартість.

Правоохоронці задокументували, що лише за період із січня по серпень 2025 року учасники конвертаційного центру сприяли умисному заниженню ПДВ на суму понад 53,8 млн гривень. Йдеться про особливо великі розміри, що автоматично переводить справу в категорію тяжких економічних злочинів.

Під час обшуків слідчі виявили класичні атрибути тіньової бухгалтерії — чорну документацію, електронні носії, а також значні суми готівки, які зберігали просто в салоні автомобіля. Гроші готувалися до подальшого «обналічування» та розподілу між учасниками схеми.

Печерська окружна прокуратура Києва спільно з СБУ оголосила підозри організатору конвертаційного центру, директору приватного товариства та двом бухгалтерам. Їхні дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України — ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Після викриття схеми фігуранти були змушені компенсувати завдані збитки — до державного бюджету вже повернуто всі 53,8 млн гривень несплачених податків. Водночас досудове розслідування триває, і правоохоронці перевіряють можливу причетність до схеми інших осіб та компаній.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Готівка в багажнику та десятки «паперових» компаній: у Києві накрили конвертаційний хаб появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними кримінального провадження, підконтрольні Пулі структури десятками створювали фіктивні угоди, малювали податкові накладні, які ніхто й не думав реєструвати, і ганяли “повітряні” кредити через підставні фірми. Лише за пів року 2021-го через цю “мутну кухню” пройшло 28 мільярдів гривень.

У схемі — ціла павутина фірм: «Агро-тех рупп», «Профтрейд груп», «Фінансовий холдинг. Термінал-П», «Дросгруп», «Лімітек Лідер», «Антанта Торггруп», «Динамітек», «Лейперс Торг», «Прайсус» та багато інших. Усі вони мали єдину місію — “крутити” фіктивний податковий кредит і передавати його далі, наче естафетну паличку.

Показовий приклад — ТОВ «Агроресурси Країни». У серпні 2020 року воно намалювало понад 440 млн грн штучного кредиту. Ланцюжок із фіктивних перекидань виглядав так: від «Агроресурсів» — до «Землеторгу», потім до «Агроопт-Сервісу», далі до «Украгро С», а фінальним бенефіціаром стало ТОВ «Анвітрейд» із операціями на 348 млн грн. Реального зерна тут не було жодного кілограма, лише схеми і фіктивні документи.

Але це ще не все. “ВАП Капітал” Пулі давно відомий податківцям: ще у 2018-му аудит показав мільйонні заниження податку на прибуток і маніпуляції з ПДВ. Компанія проганяла готівку через 682 (!) термінали самообслуговування, не залишаючи й сліду в офіційній звітності. А ще — обслуговувала клієнтів, які проводили операції на території псевдореспублік “Л/ДНР”. Фактично, йдеться про ризик фінансування терористичних структур.

Схема Пулі — це не просто ухилення від податків. Це системне відмивання грошей, легалізація злочинних доходів і удар по державному бюджету. У країні, яка воює, подібна діяльність рівносильна зраді.

Чи сяде Євген Пуля на лаву підсудних, чи й надалі “вирішуватиме питання” кулуарно — залежить від того, чи готова українська Феміда зламати хребет цій мафіозній системі. Бо 28 мільярдів у тіні — це не просто цифра, це плата за мовчання і безкарність.

“Антикорупційна правда”

Сообщение 28 мільярдів у тіні: як Євген Пуля побудував імперію фіктивних схем появились сначала на Антикорупційна правда.