На початку 2025 року уряд України оголосив про плани знизити ціни на популярні ліки. Водночас у Верховній Раді активну роль у фармреформі відіграє народний депутат Сергій Кузьміних. Він послідовно захищає впроваджені регуляції саме на користь великих гравців фармринку та вважає, що головною причиною зростання цін є надмірна кількість аптек і маркетингові угоди, а це не відповідає дійсності, і про це наголосив МОЗ.

Він неодноразово повторює наративи від виробників — ініціаторів реформи, пояснюючи, що маркетингові послуги тимчасово приберуть, але згодом Кабінет Міністрів визначить порядок їхнього контролю, що, за його словами, гарантуватиме прозорість. За словами Кузьміних, “Кабінет Міністрів України визначатиме порядок та умови таких договорів, що гарантуватиме їхню прозорість”.

Втім, маркетингові угоди заборонили з 1 березня, але виробники не поспішають знижувати ціни, а реальна користь для пацієнтів залишається сумнівною.

Окрім цього, Сергій Кузьміних є фігурантом кримінальної справи про корупцію. Правоохоронці стверджують, що він отримав понад пів мільйона гривень за сприяння у постачанні медичного обладнання для лікарні — за місяць до повномасштабного вторгнення.

Експерти наголошують, що ініціатива більше вигідна великим фармацевтичним компаніям, а не пацієнтам. Внаслідок цього відбувається посилення монополії на ринку, що ставить під загрозу доступність ліків, особливо у віддалених регіонах.

Ця ситуація демонструє, як політичні інтереси та корупційні ризики впливають на фармацевтичну галузь, гальмуючи реальні зміни та ставлячи під загрозу доступність ліків для населення.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Депутат під слідством і фармацевтичні інтереси: як Сергій Кузьміних впливає на ринок ліків появились сначала на Антикорупційна правда.

Його кримінальна діяльність почалася у 2016 році, коли він очолював ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая». Тоді він організував відвантаження 25 вагонів вугілля на суму понад мільйон гривень у зону, контрольовану бойовиками «ДНР», що призвело до відкриття кримінального провадження.

У 2017 році Богуславського затримали під час отримання хабара — він вимагав гроші у комерційної компанії за можливість постачання продукції. Після затримання він перебував під вартою, а факт злочину було зафіксовано. Вражає, що, незважаючи на визнання провини за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу, Богуславський не лише залишився на свободі, а й зберіг свою посаду — випадок рідкісний серед керівників.

У 2019 році проти нього розпочали нове кримінальне провадження (№2019080020001692) за фактом привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем.

У 2019-2020 роках, згідно з висновками ревізійної комісії, ПрАТ «ЗЕРЗ» зазнало збитків приблизно на 2,95 млн гривень через необґрунтовані дії Богуславського як голови тендерного комітету та комерційного директора. Це призвело до закупівлі товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «МЗ «КВІК» за завищеними цінами.

Вступивши у змову з членами ревізійної комісії, Богуславський ініціював використання ревізійної роботи як інструменту тиску — штучне створення негативних висновків і доган, а також зміна керівництва заводів з метою повернення корупційних схем у ремонтні підприємства «Укрзалізниці», які існували раніше.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Корупціонер Владислав Богуславський, звільнений з «Укрзалізниці», намагається повернутися до влади появились сначала на Антикорупційна правда.

Про це стало відомо з кримінального провадження за ч. 2 ст. 364 КК.

Організовані групи, діючи за попередньою змовою з посадовцями митної служби, налагодили схему ввезення транспортних засобів із заниженням їхньої вартості. Автомобілі імпортувалися за фактурною вартістю, значно нижчою за ринкову, що дозволяло ухилятися від сплати податків. Реалізація транспортних засобів на території України здійснювалася за цінами, близькими до задекларованої вартості, часто за готівку без відображення у фінансовій звітності.

Слідство встановило, що: фінансова звітність компаній-імпортерів не відповідає обсягам імпорту та реалізації, зафіксованим у Єдиному реєстрі податкових накладних, що свідчить про приховування доходів та несплату податку на прибуток. При цьому кредиторська заборгованість компаній-резидентів значно зростає, хоча кошти від реалізації автомобілів надходять. Розрахунки з нерезидентами-постачальниками або не проводяться, або здійснюються в мінімальних обсягах.

Зобов’язання за імпортними контрактами виконуються третіми особами, які не є сторонами зовнішньоекономічних договорів, що може вказувати на виведення коштів за кордон через підставні компанії. Після отримання доходів компанії перереєстровуються на соціально незахищених осіб без досвіду управління бізнесом, що дозволяє приховувати злочинну діяльність і припиняти діяльність товариств.
Легалізація доходів: Отримані кошти виводяться через безтоварні операції, зокрема шляхом купівлі транспортних послуг.

Ці дії, за даними Держфінмоніторингу, пов’язані з формуванням незаконного податкового кредиту, що забезпечує переведення безготівкових коштів у тіньовий обіг, минаючи систему оподаткування. Це призводить до ненадходження до державного бюджету податків в особливо великих розмірах.

Слідство ідентифікувало чотири товариства-імпортери, які ймовірно брали участь у схемі:

– ТОВ «Роял Делонікс» (ЄДРПОУ 45120778, Дубно): зареєстровано 1 березня 2023 року, статутний капітал – 50 тис. грн. У 2023 році імпортовано автомобілів на 369 млн грн, переважно від польських компаній Monopolystik та Trading Pride. Валютні розрахункові платежі здійснено на користь інших нерезидентів, зокрема Olvia Trade SRO (30,55 млн грн), Trading Pride (16,63 млн грн) та Sl-Trade (10,02 млн грн).

– ТОВ «Тайм Проф» (ЄДРПОУ 44359656, Луцьк): зареєстровано 10 серпня 2021 року, статутний капітал – 500 тис. грн. У 2023 році імпортовано автомобілів на 115,55 млн грн, але оплачено лише 26,03 млн грн.

– ТОВ «Макскар» (ЄДРПОУ 42964052, Рівне): зареєстровано 19 квітня 2019 року, статутний капітал – 2,5 млн грн.

– ТОВ «Крафт Холл» (ЄДРПОУ 43848752, Луцьк): зареєстровано 1 жовтня 2020 року, статутний капітал – 500 тис. грн.

Усі зазначені компанії пов’язані з ухиленням від сплати податків та формуванням фіктивного податкового кредиту. Їхні розрахункові рахунки арештовано за ухвалами суду.

Слідство встановило, що останні три фірми мають на балансі імпортовані автомобілі, які невстановлені особи намагаються продати за готівку через інтернет-оголошення та автомобільні майданчики. Це дозволяє уникати оподаткування та приховувати доходи від реалізації.

“Антикорупційна правда”

Сообщение В Україні викрита корупційна схема імпорту авто через західні регіони появились сначала на Антикорупційна правда.

Сообщение В Іспанії затримали Олега Гладковського появились сначала на Антикорупційна правда.

Слідчі встановили, що організатор пропонував чоловікам кілька способів безперешкодно залишити Україну. Один із варіантів передбачав пошук жінки-одиначки, яка погоджувалась оформити чоловіка батьком своєї дитини. Якщо чоловік уже мав двох дітей, після запису третьої він отримував право на відстрочку від мобілізації та міг законно виїжджати за кордон. Послуга коштувала 12 тисяч доларів США.

Ще один варіант передбачав оформлення документів про догляд за тяжкохворим родичем. Саме цим шляхом пішов підозрюваний 28-річний киянин. Він через приватні клініки отримав фальшиві довідки про те, що його дружина потребує постійного догляду через важку хворобу.

Організатора схеми затримали після того, як він отримав 7,5 тисяч доларів США за допомогу у внесенні до державних реєстрів через службовців одного з київських ДРАЦСів неправдивої інформації про наявність у військовозобов’язаного третьої дитини.

“Антикорупційна правда”

Сообщение 12 тисяч доларів за фальшиве батьківство: викрито схему переправлення чоловіків за кордон появились сначала на Антикорупційна правда.

На сайті Київської міської ради з’явилась петиція, в якій мешканці міста Києва вимагають повної ліквідації комунального підприємства “Київзеленбуд”. У зверненні до Київради автори зазначають, що під виглядом догляду за зеленими насадженнями працівники підприємства систематично знищують здорові дерева. На їхню думку, це шкодить екології міста та порушує право киян на безпечне довкілля.

Особливе обурення викликала ситуація на вулиці О. Кониського, де поруч з архітектурною пам’яткою – Садибою Зеленських – почали вирубку дорослих дерев. Формальна причина – нібито аварійність дерев, але, як вказано у петиції, справжня мета – звільнення простору під забудову.

Тільки у 2025 році довкола “Київзеленбуду” спалахнуло декілька корупційних скандалів. Один із посадовців підприємства отримав підозру за підписання фіктивних актів виконаних робіт – сквер на Чеховському провулку не був завершений у терміни, хоча офіційно вважався зданим.

Правоохоронці викрили схему розкрадання понад 5,3 мільйона гривень з міського бюджету. За даними слідства, колишні керівники “Київзеленбуду” у змові з підрядниками навмисне завищували вартість робіт і матеріалів при ремонті парків та скверів.

Окрім того, одному з підприємців повідомили про підозру у передачі 62 тисяч гривень як відката. Ці кошти, за версією слідства, були сплачені за “гарантію” підписання актів і продовження співпраці з комунальниками.

У петиції міститься п’ять чітких вимог: ліквідація КП “Київзеленбуд”, проведення незалежного аудиту його діяльності за останні п’ять років, негайне припинення вирубки дерев на Кониського, забезпечення громадського контролю за подібними роботами та повна заборона практики “омолодження” дерев, яка фактично веде до їх пошкодження або знищення.

Нагадаємо, у 2024 році колишні працівники керівної ланки “Київзеленбуд” внесли до звітів неправдиві відомості про використані будівельні матеріали та виконані роботи на суму понад 1,3 мільйона гривень.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Кияни вимагають ліквідації “Київзеленбуду” через екологічні порушення та корупційні скандали появились сначала на Антикорупційна правда.

На виконання умов договорів ТОВ «Наш імпорт» поставлено 300 тис. рукавичок невідомого походження сумнівної якості, які Міністерством оборони прийнято та повністю сплачено. Товар можуть використовуватися за призначенням для потреб ЗСУ.

Мітрохін пов’язаний з нардепом Геннадієм Касаєм.  Це саме той нардеп, якого журналісти викрили на схемах постачання неякісного одягу для ЗСУ  на збагаченні на цьому: у його родичів з’явилась нерухомість на мільйон баксів в Дубаях. Пояснювати, звідки майно, нардеп тоді публічно відмовився.

Мітрохіна і Касая об’єднують далеко не тільки мала батьківщина, інтерес до мільярдних тендерів і спільні фото. Виявляється, син Олега Мітрохіна Артем — офіційний помічник народного депутата Касая. В офісі Мітрохіна у Києві знаходиться громадська приймальня політика.

Артем досить успішно закріпився у батькових схемах. На нього зареєстрована низка швейних компаній. Частина з них — фігурує в оборудках на поставках для армії неякісних товарів за завищеними цінами.

Статки Артема Мітрохіна за останній час теж стрімко зросли. 2023-го він став щасливим власником квартири на 125 квадратів і паркомісця у мабуть найдорожчому будинку столиці преміум-класу TARYAN TOWERS на Печерську.

Такі апартаменти із голими стінами стали Мітрохіну мінімум в 20 млн гривень. Під гектар землі в Київській області та маєток з поні, в якому проживає Олег Мітрохін із дружиною Аліною, також оформили на Артема.

І ще будиночок в Карпатах у Сторожниці, мабуть як перевалковий пункт для подорожей родини Мітрохіних за кордон — теж офіційно придбав Артем. Вартість цієї розкоші, придбаної під час війни, сягає 3 млн доларів, втім це далеко не все.

Минулоріч Артем придбав AUDI RS Q8 за 120 тис. доларів. На ній і не тільки, Артем Мітрохін, за інформацією з наших джерел у прикордонній службі, від початку повномасштабного вторгнення більше 30 разів виїжджав із України. 20 разів він перетинав кордон через пункти пропуску Орлівка, Маяки-Удобне та Старокозацьке, що в напрямку Болгарії.

Типова схема полягає в тому, щоб першими на тендер зайшли фірми-партнери, які ділять ринок, скажімо так, на дружніх засадах.  Компанія “Пакоптторг” 16 разів брала участь у державних оборонних закупівлях і жодного разу не виграла. Дуже схоже на те, що “Пакоптторг” існує, аби просто підігравати Мітрохіну. Вона умисно подає пропозиції нижчими за компанію МІК, а тоді віддає їй перемогу. Це робиться, ймовірно, для прикриття — аби Мітрохіна не звинувачували в монополізації.

ТОВ “Пакоптторг” юридично належить Руслану Бугайову, зареєстрована також у Запоріжжі, але, за фантастичним збігом обставин, фактично знаходиться у сусідній з компанією МІК будівлі.

Номери телефону Руслана Бугайова в Getcontact підписані як: Руслан Сб Мик, Руслан Нач Охр Мик, Руслан Зп Мик, Руслан Безопасность Мик, Руслан Начальник Служби Безпеки Тов МІК.

Крім того, в одній з кримінальних справ, в якій фігурує «МІК» Мітрохіна, інтереси компанії представляє той самий Руслан Бугайов. Тобто, на охоронця Мітрохіна повісили одну з фірм і використовують для тендерних махінацій, вам теж так здається? А ось сам бізнесмен від зв’язків із “Пакоптторгом” відхрещується, не приховуючи усмішки на обличчі.

Болгарські фірми Мітрохіна мають зв’язок із компанією VICTOR INVEST — постачальником сировини і товарів. Раніше належала росіянину Віктору Нашидзе. А 2020-го її переоформили на українку — Людмилу Гоголенко — мати його дружини Аліни.

Впродовж 20022-20023 років ТОВ «МІК», головна компанія Мітрохіна, перерахувала VICTOR INVEST 1,37 млрд гривень — можемо припустити, що саме з оборонних контрактів.

І ще одна компанія, ТОВ «ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗКРІЙ», зареєстрована на Артема Мітрохіна, перерахувала на болгарську фірму ще 264 млн гривень. Так, це справді дуже успішний родинний бізнес. Тільки за 2022 рік Гоголенко декларує майже 26 млн болгарських левів чистого прибутку, це за тодішнім курсом — близько 500 млн гривень.

Враховуючи шалені темпи зростання кількості угод «МІК» на поставку військового текстилю та снаряги у 2023 та 2024 роках, можна припустити і збільшення прибутків тещиної VICTOR INVEST в рази. Вони можуть сягати мільярдів гривень з українських оборонних контрактів.

Ось так наші з вами гроші перетікають за кордон. Спочатку до Болгарії. А потім, здається, розходяться по всьому світові — на авіаперельоти та проживання Мітрохіних у найдорожчих готельних номерах європейських столиць. На найкращі курорти в Італії, Сицилії, Австрії, Угорщині, Іспанії, знову Австрії, знову Італії, і так по колу. Саме так і відпочиває родина Мітрохіних, що не приховуючи демонструє дружина бізнесмена Аліна.

За останні роки сімейство Мітрохіна набило свої гаражі ось такими автівками:

На Артема Мітрохіна оформили AUDI RS Q8, 2021 (120 тис. доларів)
На дружину Олега Мітрохіна Аліну: Porsche Cayenne 2023 (150 тис. доларів) і ще один Porsche Macan R4 2017 (40 тис. доларів)
На компанію МІК оформили: Lexus LX 600 2023 (130 тис. доларів), Toyota Camry 2024 (50 тис. доларів), BMW X5 XDRIVE 30D 2024 (120 тис. доларів)

І поки Олег Мітрохін, наживаючись на війні, вигулює дружину по закордонних курортах, скуповує елітні тачки та нерухомість преміум класу, коротше кажучи, потужно забезпечує своє життя дороговартісним мотлохом на мільйони баксів, волонтери щодня із простягнутою рукою стараються закривати потреби війська.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Як бізнесмен Олег Мітрохін наживається на постачанні товарів до ЗСУ появились сначала на Антикорупційна правда.

Майна вже нема в декларації очільниці. З високою ймовірністю через те, що нерухомість знаходиться у власності французської компанії SCI DURNINGEN, яка займається «придбанням, володінням, управлінням та експлуатацією шляхом лізингу або іншим чином, оренди або іншим чином» нерухомості.

Володіють цією компанією батьки Ольги Піщанської Анна та Станіслав й сестра Світлана.

Пані Ольга раніше вказувала свою французську нерухомість в декларації 3 березня 2022 року. А компанія в Страсбурзі, на яку можна «приземлити» цей актив з’явилася лише 29 березня. Тож тепер нерухомість у Франції більше не буде псувати декларацію Ольги Станіславівни, бо її оперативно переводитимуть на баланс однієї з двох сімейних компаній у Страсбурзі.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Голова Рахункової палати Ольга Піщанська оформила нерухомість у Франції на родичів появились сначала на Антикорупційна правда.

Ковалевська задекларувала десять об’єктів нерухомості, більшість з яких розташовані в Україні, але один – у Бельгії. Усі об’єкти, крім одного, належать виключно їй, а квартира в Бельгії перебуває у спільній сумісній власності з чоловіком Василем Філіпчуком − колишній директор департаменту європейської інтеграції Секретаріату Кабміну при Януковичі (2012-2013) –  та сином Олесем.

У жінки є  квартира в Києві (184,9 м², придбана в 2018 році за (!) 1,7 тис. грн). Ця сума виглядає нереалістично низькою для столичної нерухомості такого розміру, що може свідчити про помилку в декларації або приховування реальної вартості. Для порівняння, ринкова ціна подібної квартири у 2018 році могла сягати кількох мільйонів гривень.

Також на жінку оформлені два машиномісця в Києві (по 16,4 м², придбані в 2016 році за 184 тис. грн кожне).

Ще в неї є два садові (дачні) будинки: у  селі Хотянівка Вишгородського району Київської області (114,8 м², 2007 рік, вартість не вказана) та у селі Новосілки Фастівського району Київської області (299,5 м², 2019 рік, 1 тис. грн). Як і у випадку з київською квартирою, вказана вартість викликає сумніви.

Чотири земельні ділянки: Хотянівка (518 м², 2008 рік, вартість не вказана) та Новосілки (три ділянки по 868 м², 2013-2018 роки, дві з них оцінені в 105 323 грн, одна – в 1000 грн). Низька оцінка однієї з ділянок виглядає підозріло.

У Бельгії в Ковалевської є квартира з паркомісцем та коморою (164 м², придбана в 2021 році за 20,78 млн  грн). Це найдорожчий об’єкт у декларації, що відповідає ринковим цінам на нерухомість у Брюсселі. Спільна власність із сім’єю вказує на сімейні інвестиції за кордоном.

Розподіл нерухомості між Україною та Бельгією відображає стратегію диверсифікації активів, характерну для осіб із доступом до значних фінансових ресурсів. Проте невідповідності у вартості київської квартири (1700 грн) та будинку в Новосілках (1048 грн) викликають серйозні питання.

НАЗК має перевірити ці дані, порівнявши їх із ринковими цінами та попередніми деклараціями Ковалевської (з 2016 по 2023 роки), які містять інформацію про ці об’єкти.

У 2024 році Ковалевська задекларувала лише один транспортний засіб – Audi e-tron (2020), придбаний у 2020 році за 2,27 млн грн, який належить її чоловікові. Проте розділ «Видатки та правочини» вказує на два правочини з транспортними засобами: продаж (12 жовтня 2024 року), що припинив право власності Ковалевської та дарування (24 червня 2024 року), також із припиненням права власності.

Ці правочини, ймовірно, стосуються іншого автомобіля, не вказаного в розділі «Транспортні засоби». Дохід від продажу рухомого майна склав 1,74 млн грн, отриманий від громадянки Наталії Рябошапки. Компенсація від бельгійської страхової компанії AXA Belgique (4680 грн) за дострокове розірвання договору страхування підтверджує, що продаж стосувався автомобіля, зареєстрованого в Бельгії. Відсутність цього транспортного засобу в декларації може бути пояснена його відчуженням до кінця звітного періоду, але це потребує уточнення.

Загальний дохід Ковалевської у 2024 році склав 3,14 млн грн, з яких:

992 тис. грн – компенсаційні виплати від МЗС за довготермінове відрядження в Бельгії.
157 тис. грн – заробітна плата від МЗС.
1,74 млн грн – дохід від продажу рухомого майна.
245 тис. грн – дохід від незалежної професійної діяльності чоловіка, задекларований як її власний (можливо, через спільне оподаткування).
4680 грн – компенсація від AXA Belgique.

Ковалевська задекларувала шість видів грошових активів, з яких більшість розміщена в бельгійському банку ING Belgium NV SA:

70 тис. євро – спільний рахунок із чоловіком і сином.
105,2. тис. євро  – особистий рахунок.
35 тис. євро готівкою.

Загальна сума заощаджень становить приблизно 9,24 млн грн, з яких 88% – у євро, розміщені в Бельгії. Це свідчить про орієнтацію на збереження капіталу за кордоном, що логічно для особи, яка проживає в Бельгії.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Експосадовець МЗС Тетяна Ковалевська придбала квартиру в Бельгії за 20,8 млн гривень появились сначала на Антикорупційна правда.

Сообщение Викрито чиновника ТЦК, котрий за гроші змінював дані в системі Оберіг появились сначала на Антикорупційна правда.

Служба безпеки України та Бюро економічної безпеки (БЕБ) встановили нові факти масштабного розкрадання бюджетних коштів на будівництві Подільського мосту через річку Дніпро.

За результатами розслідування, з бюджету міста Київ було привласнено щонайменше 153 млн гривень.

До організації схеми були причетні колишні та діючи керівники одного з комунальних підприємств Київської міської державної адміністрації (КМДА).

Встановлено, що ще до початку повномасштабної війни вони штучно завищили вартість будматеріалів, що призначалися для зведення мосту. Сума “переплати” була поділена між учасниками схеми.

Згідно з матеріалами справи, у 2018-2019 роках фігуранти майже в шість разів завищили вартість гуртових партій сіток для укріплення опор мосту.

Вони уклали угоду з афілійованою будівельною компанією, яка придбала на Близькому Сході 8 800 технологічних сіток за ціною, значно вищою за ринкову.

Середня вартість сітки на ринку становила 110 доларів США, тоді як фігуранти закупили її по 610 доларів за одиницю.

Під час слідчих дій були вилучені комп’ютери, мобільні телефони та документи, що підтверджують злочин.

Діючому та колишньому керівникам підприємства, а також ексдиректору підрядної компанії, повідомлено про підозру в організації схеми, що включала привласнення державних коштів у великих розмірах.

Зловмисникам загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

«Антикорупційна правда»

Сообщение На будівництві Подільського мосту розікрали понад 153 млн гривень. СБУ викрила чиновників появились сначала на Антикорупційна правда.

Сообщение Топ-посадовець столичної мерії Володимир Прокопів отримав підозру появились сначала на Антикорупційна правда.

Законопроєкт № 11533: що хоче приховати Фріс?

Нещодавно Верховна Рада відклала голосування за законопроєкт про обмеження доступу до реєстрів. Депутати пообіцяли доопрацювати документ і повернутися до нього пізніше. Але журналісти Bihus.Info вирішили перевірити, хто стоїть за цією ініціативою та які мотиви можуть бути у її авторів. “Пам’ятаєте законопроєкт, який мав “прикрити” доступ до реєстрів нерухомості, землі, бізнесу? Ми вирішили глянути, хто ж так хотів це протягнути”, — зазначили у розслідуванні.

Виявилося, що Ігор Фріс, один із головних лобістів проєкту, має родину з вражаючим майновим портфелем. Саме ці активи й відображені в тих самих реєстрах, які нардеп хоче зробити менш доступними для громадськості. Чи це збіг, чи спроба приховати інформацію про бізнес-імперію своєї сім’ї?

Бізнес-імперія родини Фріса в Карпатах

Ігор Фріс — не лише нардеп, а й людина з багатим минулим. Раніше він був відомим нотаріусом з Івано-Франківська, готельєром і близьким другом засновника курорту Буковель Олександра Шевченка. Журналісти з’ясували, що його родина активно інвестує в туристичний бізнес Карпат.

Старша донька нардепа, Регіна Фріс, обіймає посаду генеральної менеджерки низки ресторанів і готелів у Буковелі — одному з найпопулярніших курортів України. Молодша донька, Еліна Фріс, є власницею ТОВ, на яке записано три земельні ділянки в цьому ж регіоні. Мати Фріса також не стоїть осторонь: на неї зареєстровано понад 20 об’єктів нерухомості, з яких майже половина — апартаменти в одному з готелів Буковелю. Така концентрація активів у туристичній перлині Карпат викликає запитання: чому ці дані потрібно приховувати від суспільства?

Виноробня без реєстрації: ще один секрет Фріса

Цікавою деталлю розслідування стала виноробня, про яку Ігор Фріс часто згадує у своїх соцмережах. Нардеп із гордістю розповідає про цей проєкт, але в офіційних реєстрах жодних згадок про виноробню немає. За даними Bihus.Info, вона формально належить його товаришу Олександру Шевченку, хоча Фріс активно асоціює себе з цим бізнесом. Чи не є це спробою приховати ще один актив від декларування та громадського контролю?

Зв’язок із законопроєктом: захист інтересів чи турбота про безпеку?

Законопроєкт № 11533, який просуває Фріс, може суттєво ускладнити доступ до інформації про нерухомість і бізнес. Це зручно для тих, хто хоче уникнути розслідувань чи публічного інтересу до своїх статків. Журналісти припускають, що ініціатива нардепа може бути пов’язана з бажанням захистити бізнес-інтереси своєї родини. Наприклад, готелі, ресторани та земля в Карпатах — це активи, які можуть привернути увагу як ЗМІ, так і правоохоронних органів.

Читайте також: “Суддя Верховного суду Жуков живе в маєтку під Києвом за $1 млн з виноградниками та озерами: все записане на давніх знайомих” — ще одне розслідування про приховане майно посадовців.

Висновок: що ховається за ініціативою Фріса?

Розслідування Bihus.Info кидає тінь на репутацію Ігоря Фріса як народного обранця. Його родина володіє готелями, ресторанами, землею та, можливо, виноробнею в Карпатах, а сам нардеп просуває закон, який може приховати ці активи від громадськості. Чи справді законопроєкт № 11533 потрібен для “безпеки країни”, чи це лише ширма для захисту особистих інтересів? Поки документ доопрацьовують, суспільство має право знати, хто і чому хоче закрити доступ до реєстрів.

Цей кейс — ще один приклад того, як високопосадовці можуть використовувати своє становище для власної вигоди. Чи вдасться Фрісу реалізувати свій план, залежить від позиції інших депутатів і громадського тиску. Але одне вже зрозуміло: бізнес-імперія його родини в Карпатах залишиться під пильним наглядом ЗМІ та активістів.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Що приховує родина “слуги народу” Ігоря Фріса, який просуває обмеження реєстрів? появились сначала на Антикорупційна правда.

Як повідомлялось, Concord Bank обслуговував чверть ринку грального бізнесу, який уникав оподаткування, використовуючи схеми міскодінгу — некоректного кодування транзакцій, через що бюджет України втрачав кожен рік шалені гроші.

Однак, засновниці банку Concord сестри Олена та Юлія Сосєдки вирішили сперечатись з НБУ та подали позов до Дніпропетровського окружного адмінстративного суду, який в травні 2024 року визнав протиправним та скасував рішення НБУ. Регулятор, в свою чергу, подав апеляцію. І поки продовжується судова тяганина навколо питання — бути чи не бути Concord банку на українському ринку, ми вирішили дослідити, чим дійсно ця фінансова установа займалась останні роки свого існування та чи дійсно є за що ліквідовувати ще один український банк.

Чим заробляє Concord Bank

Конкорд Банк — насправді зовсім невеликий банк. Основною статтею його доходів є не видача кредитів, а інтернет-еквайринг — прийом платежів з використанням платіжних карток в інтернеті. На цьому банк Сосєдок заробляв в певні роки в рази більше, ніж на кредитах. Так, у першій половині 2021 року ця стаття принесла Конкорду 612 млн грн доходу: майже вп’ятеро більше, ніж видача кредитів. Порівняно із січнем-червнем 2020 року доходи Конкорду від еквайрингу зросли на третину за останні роки.

Складова частина цих доходів – так звані high-risk-угоди: легальні, але ризикові транзакції, наприклад, на користь онлайн-казино та букмекерів. «Сюди входять усі операції, де є ризик, що покупець може вимагати гроші назад, — пояснювала голова Наглядової ради Конкорд банку Олена Сусідка. — Це не лише ставки та казино, а й, наприклад, авіаквитки».

Тож, не дивно, що в своєму рішенні про ліквідацію Конкорд Банку, що займав станом на 2021 рік 36-е місце серед 72 українських банків з активами у 5 млрд грн, Нацбанк України зазначив, що його вивід з ринку не вплине на стабільність банківського сектору країни, бо доля Конкорду складала всього 0,17% від активів всіх платіжоспроможних банків.

Однак, судячи з зазначеного нижче, Олена та Юлія Сусідки, вірогідно, і не ставили собі за мету розвивати кредитний портфель та розширювати базу клієнтів серед фізичних чи юридичних осіб, бо заробляти у банківській справі, як виявилось, можна не тільки цим, а, наприклад, наданням послуг по проведенню фіктивних фінансових операцій чи конвертації нелегальних грошей у готівку.

За що Нацбанк забрав ліцензію та ліквідував Concord Bank

В обґрунтуванні свого рішення ліквідувати Concord Bank під час судового розгляду Національний банк України зокрема зазначив, що в результаті аудиту банку було виявлено, що він систематично не здійснював відповідних заходів моніторингу ризику ділових відносин та не виявляв критеріїв ризику використання банку для легалізації незаконних коштів, неналежно здійснював або взагалі не здійснював переоцінку рівня ризику клієнтів і так далі. Тобто, простими словами, Concord Bank закривав очі на безліч фінансових операцій, якими незаконний бізнес легалізовував за допомогою банку нелегальні гроші.

Про яких клієнтів йшла мова? Серед них зазначені наступні: ТОВ «ФК Хантер», ТОВ «Парішат», ТОВ «Торпарі 2020», ТОВ «Ханой» та ТОВ «Латрікс Груп». У відкритому доступі про них — майже жодної інформації. Згідно даних Єдиного держвного реєстру юридичних осіб, засновником та директором трьох з них — «Парішат»,«Торпарі 2020» та «Ханой» — є Крамарчук Микола Володимирович. Він заснував ці три фірми в один період — в різні місяці 2020 року, та з одним й тим самим основним видом діяльності — Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язана з ними діяльність. Як відомо, саме в серпні 2020 року українська влада легалізувла гральний бізнес, тож, вірогідно, саме під його обслуговування і були створені ці фірми Крамарчука, що потрапили в аудит Нацбанку як ті, що відмивали разом з Concord банком нелегальні гроші казино та букмекерів.

Ще одна компанія, що потрапила до списку Нацбанку — фінансова компанія «Хантер», що надає послуги з переказу коштів. Як і Concord Bank, вона зареєстрована у Дніпрі, її засновницею з того ж таки 2020 року є Юлія Дьоміна. Саме під її керівництвом ФК почала отримувати шалені прибутки: від 192 до 642 млн грн за кожен рік. НБУ забрав ліцензію у фінансової компанії «Хантер» в травні 2023 року разом з ліцензією Concord Bank по тій же причині — відмивання коштів.

Як Конкорд Банк реалізував схему штучного «накруту» статутних капіталів своїх клієнтів

Це — не перший випадок, коли регулятор звертав увагу на банк Олени та Юлії Сосєдок. В 2016 році НБУ піймав Concord Bank на шахрайських фінопераціях. Тоді група з 19 клієнтів Конкорд банку проводили між собою фінансові операції за рахунок одного мільйона гривень. Це був мільйон гривень, отриманий як зворотня фінансова допомога одним з учасників групи. За один тиждень — з 5 по 13 липня 2016 року — ці фірми «прогнали» між собою цей мільйон гривень, провівши 30 циклів транзакцій по кілька хвилин кожен.

Таким чином в результаті 18 учасників афери «штучно» сформували статутний капітал у розмірі 420 мільйонів гривень. Ще один учасник одержав гроші за корпоративні права на суму 30 мільйонів гривень. Частково співучасників схеми, які сформували «штучний» статутний капітал, в подальшому використовували для переведення грошей в готівку, щоб потім вивести їх в інші банки з Concord Bank.

Але на той час керівництво Національного банку України було більш поблажливе до банку Конкорд, і за закриття очей на цю схему, а значить і пряму участь у ній, регулятор в 2018 році наклав на банк Сосєдок штраф всього лише у розмірі 1,2 млн грн.

Як Олена та Юлія Сосєдки допомагали бізнесу ухилятись від сплати податків

В опублікованій на сторінці в соціальній мережі Facebook засновниці Конкорд банку Олени Сосєдки позиції банку щодо рішення НБУ його ліквідувати було заявлено, що проти «АКБ Конкорд», Олени та Юлії Сосєдки не було і не має «жодного кримінального провадження». Що, звісно, не відповідає дійсності.

Ми нарахували як мінімум чотири кримінальні провадження, відкритих за останні десять років, в яких фігурантом виступав або Concord Bank, або його засновниці Олена та Юлія Сосєдки. Всі вони були відкриті за статтею 212 Кримінального кодексу України «Ухилення від сплати податків».

У жовтні 2016 року співробітники Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області виявили за адресою вулиця Січових Стрільців 94 в Києві приміщення, в яких фактично діяв конвертаційний центр. Дане приміщення належало Олені та Юлії Сосєдкам, а також їхнім бізнес-партнерам Дмитру та Олені Фоменко.

В цих приміщеннях слідчі в ході обшуків виявили документи, що підтверджують протиправну фінансово-господарську діяльність ТОВ «ГУТ», яке у період з 1 січян по 31 травня 2016 року шляхом приховування фактичних обсягів реалізованої продукції ухилилося від сплати податку на додану вартість у сумі 1 млн 905 тисяч 326 грн та податку на прибуток у сумі 1 млн 976 тисяч 285 грн.

Фактично дане підприємство в приміщеннях сестер Сосєдок займалось документальним покриттям безтоварних операцій та конвертацією безготівкових коштів у готівку.

Друге кримінальне провадження було відкрито у жовтні 2022 року за фактом умисного ухилення від сплати податків ПАТ «Укртатнафта», а також шахрайства. За даними слідства, посадові особи Укртатнафти 17 лютого 2022 року уклали фіктивний зовнішньоекономічний контракт з і швейцарською компанією «NORDWIND TRADE SA» на постачання нафти вартістю 20 мільйонів доларів США. На підставі цього фіктивного контракту ПАТ «Укртатнафта» зі свого банківського рахунку у банку Concord перерахувало ці 20 мільйонів доларів на рахунок NORDWIND TRADE SA, відкритий у Raiffeisen Bank International AG в Австрії.

В рамках даного кримінального провадження Олена та Юлія Сусідки, за даними BlackBox OSINT, проходили як учасниці схеми, за якими слідчі проводили негласні слідчі розшукові дії.

Третє кримінальне провадження № 3201510000000024 від 2 жовтня 2015 року щодо сестер Сосєдок було відкрито за фактом масштабної «пральні», що була розгорнута в банку Конкорд у 2015 році. Тоді, за даними слідства, Олена та Юлія Сосєдки разом зі своїм бізнес-партнером Вадимом Єрмолаєвим, що сьогодні знаходиться під санкціями РНБО України за перереєстрацію в анексованому Криму по російським законам свого бізнесу та багаторічну сплату податків країні-окупанту (чим також займався колишній очільник Вінницької ОДА Сергій Борзов, але не отримав за це санкцій), придумали схему з ухилення від сплати податків українськими компаніями.

Як виглядала ця схема? На рахунки компаній, відкриті в банку «Конкорд», учасники схеми переводили безготівкові гроші від українських бізнесів, які хотіли уникнути сплати податків. Щоб не привертати увагу податкової та правоохоронців, організатори схеми створювали фальшиві документи й звіти, щоб виглядало так, ніби операції були законними.

Далі ці гроші видавались представникам підприємств, що замовляли ці «послуги» в банку Конкорд. Для цього, як виявили слідчі, засновниці банку сестри Сосєдки, протягом 2014-2016 років зобов’язали працівників ПАТ «АКБ «Конкорд» орендувати у приміщеннях цього банку індивідуальні банківські сейфи. Згідно з розробленою злочинною схемою, власники цих сейфів — працівники банку — видали доручення на використання сейфів на інших осіб — представників конвертаційного центру.

Після надходження грошей на розрахункові рахунки підприємств з ознаками «фіктивності» та переведення їх в готівку працівник ПАТ «АКБ «Конкорд» розкладав ці кошти в індивідуальні банківські сейфи, які оформлені на співробітників Конкорд банку. Надалі представники конвертаційного центру, керівником якого виступав працівник банку Андрій Корчагін, на підставі довіреності, вилучали готівку з сейфів та перевозили їх. За все це банк отримував свій відсоток від суми.

Крім того, схему використовували не тільки українські, а й іноземні компанії, серед яких були Whitesboro Limited, Quinn Holdings Sweden АВ, Vinci Capital Management Ltd та інші. За кордоном Concord Bank проводив операції через кореспондентський рахунок в естонському Versobank Вадима Єрмолаєва. Це підтверджує той факт, що 5 березня 2015 року на сайті «Конкорду» з’явилося повідомлення про відкриття мультивалютного рахунку у Versobank.

«Зловмисники, маючи в розпорядженні установчі та реєстраційні документи, відкрили поточні рахунки на відповідні структури в естонському банку Versobank AS. Вони отримали ключі доступу до системи електронних платежів «Клієнт-Банк» і кліше з круглими печатками, що дозволило їм від імені цих підприємств створювати та видавати підроблені первинні фінансово-господарські документи щодо фіктивних угод із продажу (купівлі) товарів, виконання робіт, надання послуг підприємствам реального сектора економіки. Таким чином, вони отримували безготівкові кошти як оплату за нібито реалізовані товари чи послуги, після чого переводили ці гроші в готівку, уникаючи при цьому сплати податків і лімітів, встановлених Національним банком України. Крім того, клієнтам надавали незаконні послуги з купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку України за фіктивними контрактами із використанням афілійованих компаній-нерезидентів», — йдеться в матеріалах кримінального провадження.

І ще в одному провадженні №3201504164000004 від 8 вересня 2015 року так само за ознаками вчинення ухилення від сплати податків фігурувало ТОВ «Прокард». ProCard — це процесингова компанія, що займається підтримкою карткових проєктів своїх партнерів у міжнародних платіжних системах Visa та MasterCard. З 2011 по 2024 рік єдиною засновницею ТОВ «Прокард» була Юлія Сосєдка, сьогодні компанія перереєстрована на Костянтина Петренко.

За даними слідства, фірма брала участь у фіктивних господарських операціях між низкою компаній, які призвели до незаконного формування податкового кредиту з ПДВ на суму понад 4 мільйони гривень.

Судячи з усього, якимось чином сестрам Сосєдкам вдалось уникнути покарання за вищезазначенні злочини. Хоча в нашій країні дивним було б як раз зворотнє. Тож, непокараність Concord Bank за сприяння ухиленню від сплати податків бізнесу та організацію на базі банку конвертаційного центру, закономірно, призвела до лише збільшення апетитів сестер Сосєдок.

Як Concord Bank обслуговував наркоторгівлю та незаконний гральний бізнес в рф

А саме — до обслуговування наркоторгівлі та незаконного грального бізнесу. Засновниці Конкорд банку, основною діяльністю якого є високоризикові операції, в якійсь момент зрозуміли, що можна проводити не тільки легальні high-risk-угоди, але й нелагальні.

21 вересня 2021 року США ввели санкції проти російсько-чеського сервісу з обміну криптовалюти Suex за те, що той допомагав проведенню транзакцій по угодах із незаконними доходами. Як заявляли в Міністерстві фінансів США, більше 40% транзакцій з участю Suex повʼязані з незаконною діяльністю. Серед них —  проведення платежів з купівлі наркотичних речовин на російському маркетплейсі  наркотиків Hydra, річний обіг якої становить не менше 1,5 млрд доларів США.

До чого тут Concord Bank? Російський громадський рух «Стопнаркотик» та Telegram-канал Badbank звинуватили український Конкорд Банк в тому, що той  через платіжний агрегатор HotPay приймав платежі у гривні для відомої у Східній Європі кріптобіржі ExMo, яка в свою чергу перенаправляла платежі до кріптообмінника SUEX, що співпрацює з наркоторговцями.

Окрім того, було повідомлено, що український Concord Bank через свій процесинговий центр «ProCard» та у співпраці з російським ПАТ «Промсвязьбанк», що є головним банком оборонного сектору рф, склад правління якого засекречений, надавали послуги нелегальним букмекерам у росії та колишніх країнах СРСР, а також сервісу обміну криптовалют FXCoin, який також фігурує в обслуговуванні наркоторгівців.

Співпраця з російськими незаконними структурами та законними банками, такий як Промсвязьбанк — не єдине, що пов’язує сестер Сосєдок з країною-агресором. Слід сказати, що, судячи з усього, Олена та Юлія Сосєдки не гребують в принципі зв’язками з росіянами і не особливо принципові в цьому питанні.

В 2018 році Олена Сосєдка реєструвала право власності на нерухомість в анексованому Криму. Для цього вона видала довіреність громадянці рф Ірині Шпортько. Крім того, близька подруга Олени та Юлії Сосєдок — громадянка рф Дарья Омельченко, яка має російський номер телефону і адресу реєстрації в Москві на вулиці Адмірала Лазарєва, 52. Омельченко була маркетинговим представником Concord bank, та, судячи з записів у соціальних мережах, знаходиться в близьких стосунках з Сосєдками.

Чоловік Олени Сосєдки В’ячеслав Мішалов має спільний бізнес з Євгеном Кривенко, довіреною особою Генадія Гуфмана, першого заступника голови Дніпропетровської обласної ради з 2020 по 2022 рік та депутата облради від проросійської партії ОПЗЖ, який втік з України в липні 2022 року. Гуфман відомий тим, що був фігурантом ряду розслідувань щодо незаканного виведення комунального майна з власності громади, а також своїми зв’язками з російськими агентами Олегом Царьовим та Віктором Медведчуком.

Як заробив свої статки В’ячеслав Мішалов, чоловік Олени Сосєдки

До речі, про чоловіка Олени Сосєдки. Він — також цікавий персонаж, і також, як і його дружина, «побував» фігурантом кримінальних проваджень. В’ячеслав Мішалов — депутат Дніпровської міської ради від партії «Самопоміч», з березня 2016 року по 2017 рік навіть побував секретерам міськради Дніпра. Співвласником інтернет-порталу I.UA, має невелику долю в розмірі 0,8% металургійного заводу ТОВ «НПО Дніпропрес», де раніше був головою Наглядової ради та генеральним директором, а також — співзасновник інтернет-провайдеру «Фрегат».

У своїй декларації за 2020 рік Мішалов вказав володіння одразу 18 тисячами біткойнів, що на той час становило понад 1 мільярд доларів, колекцією з 13 дорогих годинників відомих брендів Rolex, Jaeger-Leculter, Audemars Piguet, Breitling, Glashutte тощо та колекцією гвинтівок. Звідки такі статки? Можливо, з практики привласнення коштів з бюджету, в чому звинувачували Мішалова правоохоронці.

У січні 2020 року поліція та прокуратура розпочали розслідування можливого привласнення коштів компанією «Майстер-Буд» під час встановлення теплогенераторів і котелень у дитячих садках і школах Дніпра на суму 33,7 млн грн. У 2016 році комунальне підприємство «Комунжитлосервіс» замовило в «Майстер-Буд» встановлення 14 котелень різної потужності. Уся сума була сплачена — 33,7 млн грн. Проте розслідування встановило, що «Майстер-Буд» завищив вартість обладнання на 7,1 млн грн, а також включив до актів виконаних робіт безпідставні витрати на транспортування ґрунту, що могло додатково завищити вартість ще на 588 тисяч грн.

На той час В’ячеслав Мішалов, який обіймав посаду секретаря Дніпровської міської ради, мав прямий зв’язок із «Майстер-Буд», адже до 2018 року співвласником цієї компанії був його батько — Дмитро Мішалов, один із найвпливовіших бізнесменів Дніпра, компанія «Майстер-Буд» якого у 2010 році завоювала довіру віце-прем’єр-міністра Бориса Колеснікова і отримала підряд на будівництво даху над київським стадіоном «Олімпійський» на суму 100 млн доларів. До того ж, постачальником котлів для «Майстер-Буд» була компанія «Лібератор», власником торговельної марки якої є сам В’ячеслав Мишалов. Не дивно, що фінансові операції здійснювалися через банк «Конкорд».

У 2019 році міський голова Дніпра Борис Філатов публічно звинуватив родину Мішалових у корупції, пов’язаній зі зривом термінів ремонту моста у Дніпрі, який виконувала фірма «Завод Майстер-Профі» Дмитра Мішалова. Вона отримала за це 250 млн грн з міського бюджету. Філатов тоді відкрито висловив бажання, щоб родина Мішалових понесла кримінальну відповідальність за свої дії.

До слова, Дмитро Мішалов разом із сином В’ячеславом входили до опікунської ради Дніпропетровської єврейської громади, куди також входили Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Геннадій Корбан та інші впливові постаті. Після обрання В’ячеслава Мишалова депутатом Дніпровської міськради від партії «Самопоміч» у жовтні 2015 року, компанія «Майстер-Буд» отримала державних підрядів на загальну суму 2,03 млрд грн.

Як Олена Сосєдка вивела мільйони державного Укргазбанку в Австрію

За даними BlackBox OSINT, за три роки повномасштабної війни РФ проти України Олена Сусідка 26 разів виїжджала за кордон. Найчастіше вона їздить до Швейцарії, крім того відвідує Францію, Італію, Ізраїль, де мешкає її сестра Юлія Сусідка, а також Австрію.

З Австрією Олену Сосєдку пов’язує не тільки проживання там її дітей. Батько її другого сина Сергій Довгалюк, колишній керівник асоційованого об’єднання «Промислово-фінансова група Конкорд», в період 2010-2014 та 2020-2024 років був керуючим директором нині вже ліквідованих австрійських компаній Concord Engineering GmbH, APS Power Technology GmbH та Concord Solutions Lab GmbH, що пов’язані з Concord bank та сестрами Сосєдками.

APS Power Technology GmbH є засновником українського ТОВ «Біо Енерджі Дніпро». В 2018 році Олена Сосєдка виступила іпотекодавцем за кредитом «Біо Енерджі Дніпро», отриманим у ПАТ АБ «Укргазбанк» для реалізації проєкту заміщення природного газу — будівництва баогзової електростанції. Але скоріш за все, це був фіктивний проект, адже він так і не був реалізований. Зате кредит отриманий був і, згідно даних BlackBox OSINT, повернутий не був.

Згідно інформаціх з Єдиного державного реєстру судових рішень, станом на 2022 рік заборгованість ТОВ «Біо Енерджі Дніпро» перед ПАТ АБ «Укргазбанк» склала майже 3,4 млн євро, і суд видав примусовий наказ про стягнення заборгованості, яке планувалося за рахунок реалізації майна компанії на суму 18 млн грн, що на 2022 рік становило всього близько 493 тисяч євро — майже в 7 раз менше суми виданого кредиту. Частина з нього — 100 тисяч доларів США, згідно з відкритими даними з бази експортно-імпортних операцій, у листопаді 2019 року були перераховані ТОВ «Біо Енерджі Дніпро» компанії Concord Solutions Lab GmbH, також підконтрольній Олені Сосєдці. Вірогідно, інші кошти кредиту наздогнала та ж доля.

У підсумку суд заборонив компанії Олени Сосєдки та батька її другого сина Сергія Довгалюка ТОВ «Біо Енерджі Дніпро» будувати біогазову електростанцію. Тобто 3 млн євро від Укргазбанку не були використані за призначенням і не повернуті банку. З огляду на те, що в період 2016–2018 років директором компаній APS Power Technology GmbH і Concord Solutions Lab GmbH, підконтрольних групі «Конкорд», був Alexandre Egger, адвокат екс-прем’єр-міністра України Миколи Азарова у Європейському суді з прав людини, — з великою долею ймовірності Олена Сосєдка використала його як фахівця з виведення коштів державного банку з України до Австрії.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Конвертаційний Concord Bank або Як Олена Сосєдка та її сестра Юлія відмивали гроші та допомагали бізнесу ухилятись від податків появились сначала на Антикорупційна правда.

Сообщение Депутат-втікач Денис Комарницький знайшовся у Відні появились сначала на Антикорупційна правда.

Сообщение Держпідприємці вимагали “відкати” за постачання для ЗСУ появились сначала на Антикорупційна правда.

Дунда вказав у декларації, що живе в Києві разом із співмешканкою Оленою Кроль та дочкою Софією. Його жінка – родичка посадовця часів Кучми та Ющенка Семена Кроля, який має довгий корупційний шлях у владі. Тесть Дунди знаходиться за кордоном.

В декларації політика було вказано, що його співмешканка вказала, що володіє фірмою ТОВ «Українка-Ойл». На початку 2024 року вона вийшла зі складу засновників. Фірму вона заснувала у 2022 році в Обухові. Зараз компанію переписали на Владислава Анатолійовича Мельохіна.

Останній фігурує як засновник або бенефіціар у десятках компаній в різних регіонах країни, але переважно Боярка та Вишгород. Загалом, станом на 2025 рік, він може бути пов’язаний із понад 50 юридичними особами як засновник чи бенефіціар. Більшість компаній, пов’язаних із Мельохіним, мають КВЕД 46.90 – «Неспеціалізована оптова торгівля». Це широкий код, який може охоплювати торгівлю різними товарами – від будівельних матеріалів до побутової техніки чи продуктів. Інші компанії можуть бути пов’язані з логістикою, будівництвом чи IT-послугами (наприклад, «Айті Про Лофт», «Айті Бокс Плюс»).

Розслідування «Слідство.Інфо» розкрило нові аспекти діяльності Мельохіна, пов’язані з розподілом гуманітарних коштів від Мінсоцполітики. Він є засновником ГО «Світле майбутнє України» (код ЄДРПОУ 44845965, раніше «Владиславій», ще раніше «Добра-Справа»), зареєстрованої у травні 2023 року в Боярці Київської області за адресою вул. Соборності, 36, офіс 6 – та ж адреса, що й у його фірми ТОВ «Сигмент Лоджистікс». Ця ГО отримала від Мінсоцполітики 2,5 млн грн у рамках програми співпраці з міжнародними організаціями для виплат переселенцям і постраждалим від війни. Загалом у 2023 році Мінсоцполітики розподілило 156 млн грн між 34 громадськими організаціями, і «Світле майбутнє України» – одна з них.

Журналісти виявили, що ГО «Світле майбутнє України» не має ні сайту, ні публічної звітності, ні видимої діяльності, яка б підтверджувала розподіл цих коштів. Телефон, вказаний у документах, не відповідає, а адреса в Боярці – це багатоповерхівка без ознак офісу. За словами місцевих жителів за цією адресою немає жодної громадської організації – лише житлові квартири та кілька комерційних приміщень, як-от перукарня.

Мельохін – один із таких «серійних засновників». Його участь у ГО «Світле майбутнє України» та інших проєктах може бути частиною ширшої схеми з освоєння державних і гуманітарних коштів.

Він не просто бізнесмен із десятками фірм, а й фігурант розслідування про розподіл гуманітарних коштів. Його ГО «Світле майбутнє України» отримала 2,5 млн грн від Мінсоцполітики, але її діяльність виглядає сумнівною – без звітів, офісу чи слідів реальної роботи. Масштаби його бізнес-імперії (понад 50 компаній) і зв’язок із фіктивними організаціями вказують на можливе використання схем для освоєння державних ресурсів.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Дружина “слуги народу” Олега Дунди веде бізнес з сумнівними компаніями появились сначала на Антикорупційна правда.

Олег Андрійович Дунда – нардеп від «Слуги народу», обраний у 2019 році. Зареєстрований у Дніпрі, але живе в Києві разом із співмешканкою Оленою Кроль та дочкою Софією. У ВР він заробив за 2023 рік 658 тис. грн – це єдиний задекларований дохід.

Квартира в Дніпрі (67,8 кв. м) належить матері нардепа, Марії Василівні, куплена ще в 1999 році. Дунда має право користування. Також в нього разом з Кроль є апартаменти (191,6  кв.м) і машиномісце (17,4 кв.м) в окупованій Алушті  вартістю понад 350 тис. доларів.

Ще у Дунди з донькою є право користування квартирою (195,9 кв.м) Кроль у Києві, набутою в 2012 році. У центрі столиці таке житло коштує 8-10 млн грн сьогодні.  Олена Кроль виглядає як «сховище» статків нардепа. Усе дороге записано на неї, але Дунда вільно цим користується. Чи не підставна вона особа?

Жінці також належать Mercedes-Benz GLE 450 (2019), куплений у 2019 році за 2,41 млн грн, та Mercedes-Benz ML 350 (2013), куплений у 2013 році, ціна не вказана.

GLE 450 у 2019 році – топова модель, яка навіть зараз коштує 60-70 тис. доларів. Зарплата нардепа за рік – 658 тис. грн, за 4 роки – максимум 2,5-3 млн грн. Звідки ще 1,75 млн грн на авто? І чому все на Кроль?

Дунда і Кроль – поціновувачі люксу. Чоловік має Rolex, Breitling, Zenith, Longines, Milleret, Arnold & Son, Ulysse Nardin, Breguet + браслет Baraka. Він задекларував у власності співмешканки два жіночих Rolex, Franck Muller, Chopard + золотий комплект Damiani.

Це бренди, де одна модель може коштувати від 5 тис. до 50 тис. доларів. У декларації ціни відсутні, бо майно «набуте до першої деклараці». Але навіть за мінімальними оцінками, колекція тягне на мільйони. —

В Дунди є  195 тис. грн і 125 тис. доларів готівкою, а в Кроль –  615 тис. грн, 775 тис. доларів і 35 тис. євро готівкою.

Офіційний дохід за рік – 658 тис. грн, за 4 роки – 2,5-3 млн грн. Звідки ще 34 млн грн? Це кричущий розрив між доходами і статками.

Олена Кроль має 50% у ТОВ «Україніка-Ойл», придбаному в 2006 році за 20 тис. грн. Це єдиний бізнес-актив у декларації. Але фірма неактивна, звітність не подає, великих прибутків не видно. Якщо це не «золота жила», то звідки в Кроль апартаменти за 1,75 млн грн у 2008-му і 775 тис. доларів готівкою? Чи не фіктивна це «прокладка» для легалізації інших доходів?

Дунда задекларував картину «Нічний Стамбул» (кінець XIX століття, автор Cassesi), а Кроль – 10 «не атрибутованих» полотен VIII-XX століть.

Ціни не вказані, бо це «до першої декларації». Але картини такого віку можуть коштувати від десятків до сотень тисяч доларів. “Не атрибутовані” – зручна відмовка, щоб уникнути оцінки. Чи не “намальовані” ці полотна для виправдання готівки?

“Антикорупційна правда”

Сообщение “Слуга народу” Олег Дунда разом із співмешканкою зберігають 900 тисяч доларів готівкою появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними слідства, керівники приватних охоронних компаній спільно з посадовцями КП «Київпастранс» за часів директорства Дмитра Левченка організували фіктивне надання охоронних послуг, завдавши збитків бюджету на 107 млн гривень.

Протягом 2023 року КП «Київпастранс» провело тендери та уклало договори з трьома охоронними компаніями:

– ДП «АПБ «Атлант» (код 31507775)
– ДП «Дельта Сервіс» (код 31507801)
– ТОВ «Національна Охорона» ( «Блек стоун  сек’юріті», код 42089374)

Згідно з контрактами, ці компанії мали забезпечити цілодобову охорону об’єктів транспортної інфраструктури Києва, зокрема у Святошинському районі, професійними охоронцями з відповідною кваліфікацією.

Однак розслідування показало, що замість реальної охорони підприємства імітували надання послуг:
Вони не мали достатньої кількості охоронців у штаті для виконання умов договорів.
До чергувань залучали непрацевлаштованих осіб без необхідної кваліфікації.
Деякі охоронні пости фактично залишалися без охорони, хоча за них оплачувалися бюджетні кошти.

Слідчі встановили, що тендери організовувалися під конкретні компанії, а посадовці «Київпастрансу» не перевіряли, чи виконуються умови договорів. Це дозволило фірмам отримати мільйонні виплати за фактично ненадані послуги.

Зараз триває розслідування, яке проводить ГУ СБУ у Києві та Київській області. Слідчі вже отримали докази того, що бюджетні кошти могли виводитися через підставні фірми.

“Антикорупційна правда”

Сообщение «Київпастранс» за керівництва Дмитра Левченка витратив 107 млн гривень на фіктивну охорону появились сначала на Антикорупційна правда.

Експосадовцям інкриміновано зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України).

“Розслідуванням встановлено, що високопосадовці внесли зміни до договорів експлуатації газорозподільчих систем та їх складових. Десятки договорів, укладених з операторами газорозподільних систем, були підписані з протоколами розбіжностей, зміст яких не відповідає меті договірних відносин. За дорученням обвинувачених укладено збиткові для держави угоди зі структурами відомого бізнесмена. Підприємцям за експлуатацію державного майна штучно “списували” кошти”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що через такі дії бюджет недоотримав 1,5 млрд грн надходжень.

1 лютого 2023 року Державне бюро розслідувань повідомило про підозру колишньому очільнику Міністерства енергетики та вугільної промисловості Ігорю Насалику. Після ДБР змінило підозру колишньому міністру енергетики та повідомило про підозру екскерівнику одного з департаментів Міненерго у зловживанні службовим становищем.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Екс-міністр Ігор Насалик наніс збитки Україні на 1,5 млрд грн появились сначала на Антикорупційна правда.

Навіть із того фрагмента переговорів, який виклало у відкритий доступ НАБУ, зрозуміло, що, по-перше, Денис Комарницький повністю контролює Володимира Бондаренка, а по-друге, останній слухняно виконує всі вказівки першого. Звісно, після прослуховування того, як Комарницький принижує Бондаренка, всі почали смакувати цей уривок. Але ситуація, на жаль, набагато глибша і страшніша, ніж всі думають.

І суть не в тому, що Денис Комарницький, не маючи жодного відношення до Київради, вказує його секретарю Володимиру Бондаренку, що робити. Суть у тому, що у будь-якій місцевій раді (а такою є і Київська міська рада) його секретар – ключова фігура. Іноді навіть важливіша, ніж міський голова. Секретар місцевої ради, серед іншого, «організовує підготовку сесій ради, питань, які виносяться на розгляд ради», «забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців, організовує контроль за їх виконанням», а у разі, якщо міський голова відсутній або не може виконувати обов’язки, – замінює його.

Тобто секретар будь-якої місцевої ради – ключова фігура. Адже у разі необхідності може замінити міського голову, і всі рішення, підписані секретарем ради у такому разі, мають законну силу. Тому за посаду секретаря у будь-якій раді завжди йде боротьба. І будь-який притомний міський голова всіма шляхами намагається поставити на цю посаду свою людину. Віталій Кличко та Київрада не є винятками. Тут секретарем після довгих торгів і домовленостей став Володимир Бондаренко.

І тому вказівки, які дає Володимиру Бондаренку Денис Комарницький, не просто звичайний корупційний зв’язок депутата і «смотрящого»: від того, що включить у порядок денний сесії і як проведе сесію секретар ради, залежить те, за що і як голосуватимуть депутати. Сесія, про яку йдеться на плівках НАБУ, відбулася 20 лютого. Уже після того, як в офісах Комарницького відбулися обшуки, а сам був оголошений у розшук. Як цей розшук ведеться – свідчить дзвінок Комарницького Бондаренку з вимогою закрити сесію. Сесія 20 лютого була зірвана після того як фракція Євросолідарності заблокувала трибуну, вимагаючи ухвалити звернення щодо недопустимості тиску на опозицію, військових і п’ятого Президента України, але рішення не набрало потрібної кількості голосів.

Але суть не в цьому. А в тому, що сесія залишилася незакритою. Відмовився це робити саме Володимир Бондаренко, оскільки Віталія Кличка в Києві не було і сесію вів секретар. Але незакрита сесія означає те, що її рішення не можна підписувати. І вони не набувають чинності. Що чудово розумів колишній депутат Київради Денис Комарницький. За що і виписав прочуханку Володимиру Бондаренку.

Є ще один нюанс – на момент проведення цієї сесії, окрім обшуків у Комарницького, вже були затримані кілька фігурантів справи, зокрема чиновники КМДА та депутати Київради. Але на сесії про це не сказали ні слова і, якби не Євросолідарність з її блокуванням трибуни, то потрібні для Комарницького рішення були б ухвалені та підписані. Євросолідарність зі своєю вимогою прийняти звернення про недопустимість репресій з’явилася дуже невчасно, а Бондаренко не зміг вирішити ситуацію, покинувши своє місце у президії. За що й отримав від Комарницького стягнення.

Що стосується Віталія Кличка, то складається враження, що він всіма способами дистанціюється від своєї правої руки у Київраді. І від тих рішень, які Бондаренко в ній просуває. Останнім часом Кличко весь у закордонних поїздках: Мюнхен, Лондон, Брюссель. Нещодавно київський голова повернувся в Україну, однак він досі залишається окремою політичною фігурою, яка перебуває у відокремленому інформаційному просторі від всього цього скандалу з земельними аферами.

Світиться у всіх аферах Володимир Бондаренко. Однак навряд чи він діє без відома свого формального начальника Віталія Кличка. Оскільки останній, після скандалу, що вибухнув, звільнив чиновників КМДА, які потрапили на плівки НАБУ, а про Володимира Бондаренка вважає за краще мовчати. Мовляв, той сам повинен скласти мандат. При цьому Віталій Кличко скромно умовчує про той факт, що Володимир Бондаренко був обраний від партії Кличка УДАР. І в законі про вибори є норма, що дозволяє відкликати депутата від будь-якої партії. Для цього потрібна тільки воля та бажання глави партії.

Однак про цю можливість Кличко скромно змовчав. Не була навіть скликана позачергова сесія – а це прямі повноваження міського голови – про відставку секретаря Київради та обговорення всього того, що розповіло НАБУ і пишуть розслідувачі. Ба більше – зараз, за відомостями з коридорів Київради, Володимир Бондаренко активно бігає по кабінетах, намагаючись домовитися та відкупитися.

А тим часом варто нагадати, що злиття НАБУ – це не спонтанна акція. Фігурантів слухали як мінімум вісім місяців, а всі їхні дії ретельно документували. Тож епізодом зі стягненням від Комарницького за незакриту сесію участь Бондаренка у кримінальній справі явно не обмежується.

Але навіть із того, що потрапило у відкритий доступ, зрозуміло, що Володимир Бондаренко є ключовим учасником ОЗГ Дениса Комарницького, він активно працював на нього, вносив на розгляд Київради потрібні рішення та забезпечував їх затвердження та втілення в життя. Саме Бондаренко проводив через Київраду всі земельні афери, які готував заступник Кличка Оленич і голова земельної комісії Київради Терентьєв.

Варто нагадати, що Володимир Бондаренко був нещодавно викритий журналістами на земельній афері в Голосіївському районі Києва, організував репресії проти екологічних громадських організацій, і це саме Бондаренко розробив і провів (разом із депутатом від Кличка Лимарем) через Київраду корупційне рішення про блокування створення в Києві заповідних зон.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Секретар Київради Володимир Бондаренко – ключовий член банди втікача Комарницького? появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними пресслужби НАБУ, операція “Чисте місто”, розпочата 6 лютого 2025 року, була спрямована на викриття корупційних схем у земельній сфері Києва. У її межах повідомлено про підозру низці посадовців, зокрема ексдепутату Київської міськради Денису Комарницькому, заступнику голови КМДА Петру Оленичу та іншим.

Бізнес-зв’язки Вавриша та Буткевича

На початку жовтня 2024 року компанія BGV Group Management, заснована Геннадієм Буткевичем, уклала угоду про стратегічне партнерство з SAGA Development, девелоперською компанією під керівництвом Андрія Вавриша. Про це повідомила пресслужба BGV Буткевича. Їхнім першим спільним проєктом став житловий комплекс Boston Creative House, розташований на проспекті Степана Бандери в Києві, однак на момент укладання угоди будівництво цього житлового комплексу вже тривало. Передбачалося будівництво двох 25-поверхових будинків на 682 апартаменти та 22 000 кв. м комерційних площ. Введення в експлуатацію було заплановане на кінець 2025 року.

Проте на фоні кримінальних проваджень проти Вавриша та сумнівних ситуацій у сфері його забудов співпраця Буткевича з ним виглядає вкрай ризикованою. Важливо зазначити, що BGV Group Management, яка до цього спеціалізувалася на інвестуванні у видобувну та енергетичну галузі, вперше виходить на ринок житлового будівництва, обравши партнером саме компанію SAGA Development. Це викликає питання щодо мотивів такого рішення, особливо враховуючи репутацію Вавриша як забудовника, пов’язаного із багатьма конфліктними проєктами.

Проблемні забудови та порушені зобов’язання

Одним із найбільш скандальних проєктів Андрія Вавриша став житловий комплекс “Сан Франциско”. Інвестори цього ЖК роками чекали на свої квартири, але так і не отримали їх. За даними поінформованих джерел, є припущення, що забудовник ймовірно не виконав фінансові зобов’язання перед вкладниками, а численні обіцянки залишилися лише на папері.

Крім “Сан Франциско”, компанія SAGA Development має низку інших проблемних забудов, які перетворилися на довгобуди. Інвестори таких об’єктів, як O2 Residence, Rybalsky, Happy House, вклали в них сотні тисяч доларів, але ризикують залишитися без житла. Забудовник уникає чітких відповідей щодо термінів завершення будівництва та не пропонує реальних механізмів вирішення проблем вкладників. Розслідування медіа, таких як Антикор, підтверджують, що проєкти Вавриша часто супроводжуються порушеннями містобудівних норм та фінансовими махінаціями. Він неодноразово опинявся у скандалах через проблемні забудови, зокрема через невиконані зобов’язання перед інвесторами житлового комплексу “Сан Франциско”. Багато вкладників не отримали своїх квартир, а обіцянки забудовника залишилися лише на словах.

Також варто зазначити, що ТОВ “САГА ДЕВЕЛОПМЕНТ” має серед своїх засновників офшорну компанію – Панамську корпорацію “ТРЕВОР БІЗНЕС С.А.”. Це може свідчити про можливі ризики ухилення від оподаткування та виведення коштів за кордон.

Кримінальне провадження щодо незаконного будівництва

Андрій Вавриш також фігурує у кримінальному провадженні №12021105100003650, яке у 2022 році стосувалося незаконного будівництва житлового комплексу KYЇVPROEKT City Space у центрі Києва, за адресою вул. Богдана Хмельницького, 16-22.

За рішенням суду (номер справи 757/67510/21-к), на земельну ділянку та об’єкти нерухомості було накладено арешт, а будь-які будівельні роботи заборонено. Однак Вавриш та його компанія намагалися оскаржити арешт, хоча суди неодноразово підтверджували незаконність забудови.

Геннадій Буткевич: бізнес-інтереси

Геннадій Буткевич – український бізнесмен, найбільш відомий як співвласник мережі супермаркетів АТБ, яка є лідером українського рітейлінгового ринку. Однак, окрім торгівлі, Буткевич останніми роками активно інвестує у видобувну промисловість, що викликає низку питань і підозр.

Як ми раніше писали, за даними правозахисної організації ГО “НОН-СТОП Україна”, компанія, пов’язана з Геннадієм Буткевичем, отримала доступ до стратегічних запасів берилію вартістю 100 мільярдів доларів. Важливо, що ця компанія має статутний капітал лише 25 тисяч гривень, що викликає обґрунтовані підозри щодо можливих корупційних схем.

Берилій – стратегічно важливий метал, який у 1,5 раза легший за алюміній, але при цьому міцніший за багато спеціальних сталей. Він активно використовується в авіабудуванні, космічній та оборонній промисловості. Тому контроль над його видобутком відкриває значні перспективи для бізнесу Буткевича, особливо в контексті можливого постачання для військових або промислових підприємств.

Крім берилію, компанія BGV Group Management, підконтрольна Буткевичу, розширює свою присутність у видобувному секторі. Зокрема, у Житомирській області запущено щебеневий завод, який є одним із найсучасніших в Україні. Його річна потужність перевищує 1,5 мільйона тонн з переробки гірничої маси. Щебінь є ключовим матеріалом у будівництві, особливо при реалізації великих інфраструктурних проєктів.

Оскільки Буткевич активно розвиває видобувний бізнес, його партнерство з девелопером Андрієм Вавришем може мати економічний сенс. Вавриш займається масштабними (і часто скандальними) забудовами, тоді як Буткевич має доступ до будівельних матеріалів, зокрема до щебеню.

Таким чином, їхнє партнерство може бути вигідним для обох сторін: Вавриш отримує стабільні поставки ресурсів, а Буткевич розширює ринки збуту своєї видобувної продукції. Утім, враховуючи скандальну репутацію забудов Вавриша, Буткевич ризикує потрапити у черговий репутаційний скандал, пов’язаний із незаконними схемами та проблемними ЖК.

Чи знав Буткевич про ризики?

Аби перевірити гіпотезу щодо зв’язків Буткевича з Вавришем, СтопКор направляє запити до Геннадія Буткевича з відповідними питаннями.

Укладена угода між BGV Group Management та SAGA Development виглядає все більш ризикованою на тлі кримінальних проваджень, які розслідують правоохоронні органи.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Скандальна забудова Києва: що спільного між Андрієм Вавришем і Геннадієм Буткевичем? появились сначала на Антикорупційна правда.

Вищий антикорупційний суд задовольнив клопотання САП та НАБУ про відсторонення від займаної посади заступника голови КМДА. Про це повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Сообщение Заступника голови КМДА Петра Оленича відсторонили від посади появились сначала на Антикорупційна правда.

Депутат Київради Олександр Плужник, що входить до депутатської групи “Платформа за життя та мир” (“тиха гавань” для вихідців з ОПЗЖ), потрапив у об’єктив розслідувачів. В його родини знайшли майна приблизно на 6 млн доларів: йдеться і про елітний маєток біля озера, і про 11 квартир у престижних районах Києва й Одеси, і про престижні автомобілі та близько тисячі квадратних метрів комерційної нерухомості. Втім, у декларації самого депутата порожньо: там вказані лише будинок і ділянка у Кременчуці, орендоване авто та мотоцикл.

Талановиті доньки й дружина-бізнеследі

Про майно чергового “бідолахи” з Київради йдеться у розслідуванні від hromadske.

Його журналісти з’ясували, що депутат Олександр Плужник мешкає в елітному котеджному містечку у Старих Безрадичах під Києвом. Цей маєток записаний на старшу доньку, Дарʼю Плужник. І так сталося, що це – єдине майно родичів, що відображено в декларації: доньки повнолітні, а дружина — вже “колишня”. Будинок фахівці оцінили у понад 1 млн доларів, причому Дар’я купила його ще у 2012-му, коли їй було трохи за 20 років.

Крім того, старша донька Плужника володіє трьома квартирами в престижних районах Києва, зокрема у елітних “Новопечерських Липках”, загальною площею понад 300 “квадратів”. Також на неї записані апартаменти в одеському ЖК “Коста Фонтана” та комерційне приміщення у столичному “Французькому кварталі”. Сама ж талановита донька отримувала освіту у Британії, працювала в лондонському ювелірному бутику, займалася акторством і має кваліфікацію інструктора з йоги.

Молодша донька, Анна Вітько, також має коштовне майно: три квартири у “Новопечерських Липках” (загалом на 395 кв.м), два комерційні приміщення в Києві, квартиру в Одесі та автомобіль BMW X7 2019 року вартістю 76 тисяч доларів. Вона виїхала за кордон, а до цього розвивала у Києві власний бренд одягу.

Значні активи записані й на Тетяну Плужник, колишню дружину депутата. Йдеться про три квартири, три комерційні приміщення, гараж у Києві й автомобілі преміумкласу — Porsche Macan та BMW. З 2022 року вона зареєструвала підприємницьку діяльність і розвиває власний бренд одягу люкс-сегменту.

Наконсультував: що каже сам Плужник про доходи

Сам депутат походить з міста Кременчук у Полтавській області. Там він з середини 90-х працював в УБОЗі. Але розквіт кар’єри припав на часи Віктора Януковича: за нього Плужник очолив Управління з боротьби з організованою злочинністю у Києві.

А вже звільнившись з правоохоронних органів, упродовж 2016-2019 років, обіймав посаду радника голови “Київміськбуду”. 2020 року став депутатом Київради від ОПЗЖ і зміг зберегти мандат, доєднавшись до групи “Платформа за життя та мир”.

Прикметно, що в декларації у Олександра Плужника не так вже й порожньо: протягом 2020-2023 років депутат Київради задекларував близько 20 млн грн доходу від підприємницької діяльності. Джерело цих надходжень він пояснив журналістам одним словом: “Консультування”.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Київський депутат-мультимільйонер Олександр Плужник ховає мільйони: елітна нерухомість, бізнеси та дорогі авто переписані на доньок та ексдружину появились сначала на Антикорупційна правда.

Керівник фонду, маючи довіру благодійників і тим, що вони не вимагали детальної звітності, незаконно використав пожертви для ЗСУ. У період з 25 березня до 27 грудня 2022 року фонд отримав понад 5,4 млн грн. З них 3,38 млн грн керівник переказав на свої особисті рахунки замість того, щоб спрямувати на благодійні потреби.

Через це його підозрюють у незаконному привласненні благодійних коштів під час воєнного стану. Йому офіційно вручили повідомлення про підозру. Але перед цим, ще 14 травня 2023 року він виїхав з України до Молдови під виглядом волонтера.  Наразі Кривенко переховується від слідства.

Через це 30 грудня 2024 року його оголосили в розшук, а 14 січня 2025 року – в міжнародний розшук за приписом СБУ.

З 1996 по 2004 рік Кривенко служив в органах внутрішніх справ, після чого кілька місяців працював в податковій міліції. Та цікаво не це, а як завжди — причина звільнення. За інформацією ЗМІ, Кривенка «витурили» з роботи в міліції за низку злочинів, у тому числі пов’язаних з шахрайством.

Окрім того, суд в Одеській області у 2006 році визнав винним Кривенка у скоєнні кримінальних правопорушень із використанням підробного посвідчення МВС.

Пізніше Сергій Кривенко працював начальником юридичного відділу кредитної спілки «України», яка займалася шахрайством у сфері кредитування  фізичних осіб. Що цікаво, з діяльністю вказаної спілки пов’язували колаборанта Валерія Каурова.

Крім того, Кривенко протягом двох років очолював компанію «Агро Південь-1», яка відома в Одеській області тим, що займалась захопленням земель Комінтернівського (Лиманського) району.

Та й це не найцікавіше в біографії нашого «патріота». Дані Сергія Кривенка є в базі даних сайту «Миротворець», де він зазначений як «сепаратист, прихильник проросійських політсил та активний член Партії регіонів».

Так от, у березні 2013 року Кривенко став учасником сутичок проти представників ВО Свобода у приміщенні Комінтернівської селищної ради. За інформацією ЗМІ, він діяв за вказівкою тодішнього голови РДА, також регіонала, Івана Марзака. Не дивно, що вже в липні того ж року він став заступником голови вказаної райдержадміністрації та пробув на посаді до 2015 року. Не завадила йому в цьому навіть судимість.

Та час йде і настрої в суспільства змінюються, а от що добре вміє робити Сергій Кривенко – так це перевзуватися. Тому влітку 2016 року він заснував Благодійний фонд «Аджалик», який став йому в нагоді після початку широкомасштабного вторгнення, щоб приховати свою справжню біографію».

“Антикорупційна правда”

Сообщение На Одещині керівник благодійного фонду «Аджалик» Сергій Кривенко втік за кордон з 3,4 млн гривень пожертв появились сначала на Антикорупційна правда.