За даними Офісу Генерального прокурора та СБУ, керівництво окремих обласних управлінь поліції могло систематично отримувати хабарі за невтручання у діяльність нелегального webcam-бізнесу.

У чому суть справи про «порноофіси»

За версією слідства, webcam-студії працювали під прикриттям окремих посадовців Національної поліції України.

Слідчі вважають, що за «кришування» незаконного бізнесу представники керівництва поліції отримували близько 20 тисяч доларів щомісяця.

Йдеться про діяльність так званих «порноофісів», які займалися:

• організацією webcam-трансляцій;
• створенням контенту для дорослих;
• роботою моделей через онлайн-платформи;
• фінансовими операціями через тіньові схеми.

За даними правоохоронців, у схемі також був посередник, який нібито домовлявся з представниками керівництва Нацполіції про невтручання у діяльність webcam-студій.

Кого затримали у справі

СБУ повідомила про затримання кількох високопосадовців Нацполіції та посередника.

Серед фігурантів справи:

• начальник управління поліції в Івано-Франківській області;
• заступник начальника управління поліції в Івано-Франківській області;
• перший заступник начальника управління поліції в Тернопільській області;
• заступник начальника управління поліції в Житомирській області;
• посередник — водій «Центру обслуговування підрозділів МВС».

За інформацією слідства, саме посередник отримував додатково близько 5 тисяч доларів щомісяця за організацію контактів та комунікацію між представниками webcam-бізнесу і посадовцями Нацполіції.

Як працювала схема кришування webcam-студій

За попередніми даними, схема діяла протягом тривалого часу.

Слідчі вважають, що організатори webcam-бізнесу:

• регулярно передавали гроші;
• отримували гарантії «захисту»;
• уникали перевірок;
• не стикалися з блокуванням діяльності;
• мали підтримку окремих представників поліції.

Окрему роль у схемі, за даними СБУ, відігравав водій одного із заступників міністра внутрішніх справ, який нібито використовував особисті зв’язки серед керівництва Нацполіції.

Що відомо про webcam-бізнес в Україні

Webcam-індустрія в Україні вже багато років перебуває у «сірій зоні».

Попри періодичні заяви правоохоронців про боротьбу з нелегальними студіями, ринок webcam-послуг продовжував активно працювати.

Найчастіше такі офіси маскуються під:

• IT-компанії;
• call-центри;
• модельні агентства;
• маркетингові агентства;
• контент-студії.

Через значні обсяги готівкових коштів webcam-бізнес часто стає об’єктом корупційних схем.

Можливі наслідки для Нацполіції

Експерти вважають, що скандал може призвести до нових кадрових рішень у системі МВС та Національної поліції.

Серед можливих наслідків:

• масштабні перевірки в регіональних управліннях;
• нові обшуки;
• звільнення посадовців;
• службові розслідування;
• нові підозри у корупційних злочинах.

Після обшуків тема корупції в Нацполіції та кришування незаконного бізнесу знову опинилася в центрі уваги суспільства.

Висновок

Скандал із кришуванням «порноофісів» та webcam-студій став одним із найгучніших ударів по репутації Національної поліції останнім часом.

Слідство вважає, що окремі високопосадовці поліції в Івано-Франківській, Тернопільській та Житомирській областях могли роками отримувати гроші за невтручання у роботу нелегального бізнесу.

Розслідування триває, а українське суспільство очікує нових подробиць щодо масштабів схеми, ролі посадовців МВС та можливих нових затримань у справі про кришування webcam-студій.

Сообщение Кришування «порноофісів» за $20 тисяч на місяць: масштабний скандал у Нацполіції після обшуків СБУ появились сначала на Антикорупційна правда.

Схема стосувалася внесення відомостей до ЄДР про призначення Арсена Жумаділова директором одразу двох державних підприємств: АОЗ і ДОТ.

Серед осіб, які нібито отримали кошти, називають:

• Віктор Дубовик, генеральний директор Директорату з питань правової політики Офісу Президента – 100 тисяч доларів;

• Наталія Козаєва, голова Нотаріальної палати Києва – 25 тисяч доларів;

• Андрій Лігун, приватний нотаріус – 25 тисяч доларів.

Цей випадок є грубим порушенням законодавства України, що підриває довіру до державних органів. Громадськість вимагає негайного втручання правоохоронних органів та очікує відповідних дій з боку Національного антикорупційного бюро, Офісу Генерального прокурора та інших компетентних структур.

Зв’язки Дубовика з режимом януковича

Ім’я Віктора Дубовика не вперше згадується у скандалах. У червні 2023 року голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що Офіс Президента просуває Дубовика на посаду голови АРМА – Агентства з управління арештованими активами.

Дубовик має зв’язки з ключовими фігурами режиму януковича. Його батько був першим заступником глави МВС Віталія Захарченка, причетного до розгону протестів під час Революції Гідності. Сам Дубовик-молодший раніше працював радником Сергія Арбузова – колишнього першого віцепрем’єра і фігуранта численних корупційних справ.

У 2014 році Дубовик-старший разом із Арбузовим втік до москви. Ці зв’язки породжують сумніви щодо доброчесності самого Дубовика та його здатності керувати стратегічними активами України.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Масштабна корупційна схема: радник міністра оборони заплатив 150 тисяч доларів за призначення Арсена Жумаділова керівником АОЗ і ДОТ появились сначала на Антикорупційна правда.

Про це стало відомо з матеріалів відповідного кримінального провадження, відкритого ДБР.

У 2023-2024 роках ПАТ «Центренерго» уклало кілька договорів на поставку вугілля з компаніями ТОВ «Енерго Ресурс Груп» (45114874), ТОВ «Вугільна Компанія Оптенерготорг» (43050814), та ТОВ «Глобал Софт Україна» (наразі ТОВ «Тожрайм», 43305877) на 4,3 млрд грн.

Усі  угоди передбачали поставки вугілля з базовою ціною 5076 грн за тонну (з ПДВ). За умовами договорів, у разі погіршення якості надавалися знижки від 1,3% до 10%, а за покращення — надбавки до 2,5%. Якщо зольність вугілля перевищувала 35% або вологість — 14%, ціна знижувалася до 507,6 грн за тонну.

Порушення умов договорів та фіктивні сертифікати

Слідство виявило, що замість якісного вугілля постачали продукцію невідомого походження без належної перевірки. Використовували підроблені сертифікати якості, нібито видані збагачувальними фабриками. Продукція завантажувалася в залізничні вагони і прямувала на ТЕС без необхідного контролю. Це стало можливим завдяки попередній домовленості з посадовими особами «Центренерго».

Отримані кошти перераховували на рахунки підставних фірм, знімалися готівкою та розподілялися між учасниками схеми. Наприклад, ТОВ «Вугільна Компанія Оптенерготорг» перевело 35 млн грн на рахунок ТОВ «Енерджі Капітал Груп», яке фактично не веде жодної діяльності, а його керівник виїхав на окуповану ворогом територію у 2022 році.

Компанія «Енерго Ресурс Груп» закуповувала вугілля у фірм, які займалися зовсім іншими видами діяльності, зокрема, торгівлею автомобілями. Так, ТОВ «Кевіан Драйв» та ПП «ОЛ Транс Глобал» отримали понад 143 млн грн за постачання вугілля, однак податкові органи заблокували більшість накладних через підозру у фіктивних операціях.

Окрім цього, «Енерго Ресурс Груп» декларувало оренду двох фабрик в ТОВ «Новіекс» у Донецькій області: селище Цукурине, Покровський район, вул. Шахтна, буд. 40; місто Мирноград, Покровський район, вул. Гірнича, буд. 2. Перевірка показала, що ці об’єкти не використовувалися для виробництва, оскільки не подавали звітів про викиди забруднюючих речовин. Цукурине знаходиться в зоні активних бойових дій та регулярно піддається обстрілам, що робить використання цих потужностей неможливим. Також відсутні дані про придбання електроенергії для роботи цих фабрик, що підтверджує їхню фіктивність.

Також «Енерго Ресурс Груп» декларувало фіктивні операції з:

– ВП «Західвуглезбут», чиї податкові накладні блокувалися через ризиковий статус контрагента;

– ТОВ «Євросмарт», реалізували 8 авто, проте оплати не було;

– ПП «ОК Авто», придбання 11 авто без фактичних оплат, підприємство визнано ризиковим;

– ТОВ «Мейтіс», продаж 27 авто  без виплат, реалізація дизельного палива не підтверджена;

– ТОВ «Ойл сейлз груп», продаж дизельного палива (QR талони)грн без оплати, отримувач не мав транспортних засобів для використання цього палива;

– ТОВ «Кентос», придбання дизпалива;

– ТОВ «Адоніс Прайм»,  придбання дизельного палива на 27,6 млн грн, виплата 10 млн грн, відсутність транспортних засобів на балансі для використання палива;

– ТОВ «Левайс-Трейдінг» та  ТОВ «ТД «Гринлайт», ймовірне обготівковування коштів.

Державна податкова служба (ДПС) виявила масштабну схему фіктивних угод за участю кількох підприємств, пов’язаних із постачанням вугілля, що, ймовірно, мали на меті легалізацію коштів та ухилення від сплати податків.

ТОВ «ВК «Оптенерготорг», згідно з документами, уклало угоди на придбання кам’яного вугілля у кількох компаній на загальну суму понад 100 мільйонів гривень. Однак перевірки ДПС виявили численні порушення та ознаки фіктивної діяльності контрагентів. ТОВ «Норматекс» не подавала звіти до податкових органів та не мала достатніх ресурсів для здійснення реальних господарських операцій. ДПС визнала цю компанію ризиковою через відсутність необхідних умов для діяльності та недостовірні дані у податкових деклараціях. ТОВ «Енерджі капітал груп» за даними податкової звітності, фактично придбала лише незначну частину заявленого обсягу вугілля для підрядника. Також виявлено, що компанія не здійснює діяльності за зазначеною юридичною адресою.

ТОВ «Енергосенс» отримало перерахування, проте податкові органи встановили, що це підприємство не подавало звітність і не має працівників, що вказує на ознаки фіктивності.

Виявлені порушення можуть свідчити про масштабну схему з виведення державних коштів та ухилення від сплати податків.

Окрім іншого, досудовим розслідуванням встановлено, що посадовими особами підрядників «Центренерго» протягом 2023-2024 років використовуються реквізити фіктивних підприємств у якості передоплати за вугілля, з метою їх подальшого обготівкування, штучного створення первинних бухгалтерських документів (договорів, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних та інших документів), які стали підставою для формування штучних витрат, що в подальшому вплинуло на фінансовий результат підприємств та об’єкт оподаткування.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Керівництво «Центренерго», яке очолює Андрій Гота, за 4,3 млрд гривень придбало низькоякісне вугілля за підробними документами появились сначала на Антикорупційна правда.

Цікаво? От і оточенню Кличка теж стало цікаво. Йдеться про Артура Палатного, Валерія Іщенка та Дениса Комарницького. Вони покладають на Андронова великі надії, адже через публічну “чистоту” його можна просунути вище, давши більше повноважень. Бо старих чиновників потроху починають дотискати правоохоронці – і  “потоки” виявилися під загрозою. За Андроновим же їх можна буде на деякий час “приховати”, а коли й до нього прийдуть – злити його та знайти на заміну когось іншого – і так по колу.

Ще один момент, чому цей чиновник такий цікавий: відповідно до розпорядження мера від 6 червня 2022 року він забезпечує здійснення повноважень КМДА у галузі управління комунальним майном та приватизації. Тобто гроші тут крутяться чималі.

Є у Владислава Андронова слабкість, через яку можна було б на нього вплинути: це тяга до красивого життя. Їздить він, наприклад, на Tesla та Porsche. Проживає у 100-метровому приватному будинку в Обухівському районі. Як відомо, заможність не захищає від бажання жити ще краще за рахунок киян – доведено гірким досвідом багатьох чиновників.

Не дивлячись на “незаплямованість”, Андронов все ж був помічений на деяких досить підозрілих зустрічах. Як от, скажімо, з тим самим Валерієм Іщенком, котрий окрім іншого є близьким другом мера Кличка та власником скандального ТРЦ просто над метро “Героїв Дніпра”. На одному зі знімків видно, як вони обідають і, схоже, вирішують якісь питання у компанії помічника Іщенка Миколи Лотоцького. На іншій світлині заступник мера і колишній депутат про щось домовляються вже на прогулянці тет-а-тет – мабуть, тема дуже “особиста”.

А от ще одна зустріч, дивна тим, що її можна було спокійно провести просто у кабінетах КМДА. Адже на ній присутні заступник голови цього органу власне Владислав Андронов та двоє депутатів Київради: Дмитро Білоцерковець від УДАРу і Вікторія Пташник від союзної “Євросолідарності”, яка лише місяць як зайняла цю посаду. Й, до речі, є фаховим юристом і також досить незаплямованою попри значний досвід у політиці.

Нагадаємо, що Білоцерковець – близький радник мера, а також він виступив ініціатором зачисток малого бізнесу в Києві (ТС, МАФи, кіоски) та фактично його знищення – що залишає тисячі родин без засобів до існування під час війни.

Ще одне фото цієї ж “трійці” – теж за вуличними розмовами. Цікаво, чому їх розмова не могла відбутися на робочих місцях у КМДА?

А ось ще цікавий кадр – що таке неважке може нести Андронов у паперовому пакеті до своєї “Тесли”? Чи не гроші?

Схоже, що Андронова уже вступив у перемовини з трійцею – Комарницьим-Іщенком-Палатним. Хотілося б, звісно, попередити Владислава про небезпечність таких зв’язків, але можливо вже запізно.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Заступником мера Києва Владиславом Андроновим зацікавились Комарницький, Іщенко та Палатний появились сначала на Антикорупційна правда.

Співробітники депо списували справні деталі локомотивів з метою їх подальшої реалізації стороннім організаціям.

Зокрема, встановлено вже декілька фактів розукомплектування та розкрадання таких деталей. Це призвело до заподіяння збитків Укрзалізниці на суму понад 7 млн гривень. Усі факти правопорушення задокументовано та передано до правоохоронних органів.

“Антикорупційна правда”

Сообщение В «Укрзалізниці» викрили корупційну схему ремонту локомотивів появились сначала на Антикорупційна правда.

“СтопКор” провів журналістський експеримент і під виглядом гуртових покупців поспілкувався з постачальниками, які забезпечують лісівників цінною продукцією. Подробиці – у новому матеріалі Олександри Сербін.

Увагу репортерів привернули ексклюзивні бокси для алкогольних напоїв у кабінетах керівників лісгоспів. Як з’ясувалось, коробки з позолоченими логотипами, стилізовані під шкіру й метал, а також обладнані музичним і відеомодулем, на замовлення Держлісагентства виготовила приватна фірма.

Підрядники завітали до студії “СтопКору” й розповіли цікаві подробиці своєї роботи. Зокрема, ціна одного такого боксу може коливатись від 3700 до 5000 гривень, а продають їх партіями по 50 штук. Лісівники замовляли щонайменше дві партії. Ба більше, підприємці натякнули на можливість завищити ціну у документах для звітності.

“Тож, як нам вдалося з’ясувати, лісники не лише балують себе такими шкіряними коробками для горілки. У вартість цих аксесуарів вони закладають і певний відсоток зверху. А якщо взяти до уваги, що ці ж самі підприємці виготовляють для чиновників не лише тубуси для оковитої, а ще й меблі у їхні кабінети – суми зверху можуть бути і з пятьма нулями, і з шістьма“, – коментує журналістка Олександра Сербін.

Та йдеться не лише про аксесуари й дрібнички, а й про більші речі та відповідно більші суми.

Так, на Закарпатті Брустурянське лісництво придбало два позашляховики вартістю в 3 мільйона гривень. Автомобілі цього класу у гірській місцевості дійсно необхідні працівникам лісу. Однак насправді на цих джипах їздять не рядові лісівники, а чиновники, що займаються кабінетною роботою.

Як встановили аудитори, на момент закупівлі лісгосп уже мав шість машин, чотири з яких – підвищеної прохідності. Необхідність нової цінної покупки підприємство пояснило потребою “у виконанні виробничих функцій та охорони лісу від пожеж“. Але в підсумку обидва позашляховики, як показала перевірка, не використовували для охорони лісу чи патрулювання. Так, одним з них користувався тодішній директор Брустурянського лісомисливського господарства Ярослав Олійник, а в подальшому новий – Руслан Сазанський.

Ще одна корупційна історія пов’язана з керівництвом Звенигородського лісового господарства.

За даними ДБР, очільник лісгоспу спільно зі підлеглими привласнювали кошти від офіційно вирубаної деревини. Вони підписували фіктивні договори із підконтрольними підприємствами і таким чином “нагріли” бюджет на майже 2,5 млн грн.

Незаконно отримані від протиправних рубок і продажу деревини гроші фігуранти схеми “дерибанили” між собою. Обсяги незаконних рубок та суми привласнених коштів наразі встановлюються. Під час слідчих дій на підприємстві детективи Бюро вилучили документи, комп’ютери, мобільні телефони, магнітні диски, печатки та понад 2,2 млн грн у різних валютах.

Ці та інші факти корупції у галузі команда “СтопКору” попросила прокоментувати голову Державного агентства лісових ресурсів України Юрія Болоховця.

І виявилось, що “головний лісівник країни” нібито взагалі не в курсі вказаних сумнівних закупівель.

“З висвітлення питання в вищезазначеному запиті, Держлісагентство державних закупівель не проводило“, – йдеться у відповіді.

Однак емблеми на сумнозвісних боксах та самі меблярі вказують на протилежне. То чиїм же коштом їх купували? Чи хтось приховує правду?

Подолати корупцію в лісовій сфері, за ідеєю, мала б реформа галузі. Але і до неї є питання.

Отже, в Україні замість 158 лісгоспів відтепер функціонуватиме одне підприємство “Ліси України”, а 24 обласних управління лісового та мисливського господарства перетворюють на 9 укрупнених регіональних установ або філій, які будуть підпорядковуватись ДП ” Ліси України”. Тобто головна мета реформи – централізація всіх лісгоспів.

“Метою цього об’єднання є те, що ми зможемо посилити цю низову ланку, а саме лісництва, надати їм більше технічних можливостей, надати їм більше матеріального забезпечення. Лісівник майбутнього – це фахова людина з гідною заробітною платою та належним матеріально-технічним забезпеченням. Це людина, яка працює з планшетом в руках, в якому знаходиться вся електронна система про ліси“, – стверджує Юрій Болоховець.

Проте експерти природоохоронної галузі від проведеної реформи не у захваті.

“Я вважаю, що через декілька років це все гакнеться, і почнуть розбиратись, хто це робив, тому що не можна робити державну монополію. Всі говорять про антимонополію, створюють антимонопольні комітети, а тут створили державну монополію на продаж лісу. Я хочу сказати, що ця реформа в лісовій галузі – або величезна помилка, або величезний злочин“, – коментує заслужений природоохоронець України Володимир Борейко.

Цікаво, що в червні 2022 року Держлісагентство звернулось за дозволом до Антимонопольного комітету про створення єдиного державного підприємства “Ліси України”, однак тоді йому відмовили. Після цього відомство звернулось вже до уряду – та цього разу отримало згоду.

А вже після цього до АМКУ надійшло 158 заяв з проханням приєднатися до ДП. І все це – за три дні до ліквідації лісгоспів. Невже були настільки впевнені в приєднанні?

На думку працівників Антимонопольного комітету, нове держпідприємство має ознаки монополіста, адже конкурентів в нього немає і не буде. При цьому створюється ілюзія товарного ринку. А хто і яким чином буде регламентувати ціну на деревину – питання відкрите.

Нагадаємо, після реформування лісової галузі її рентабельність мала б зрости, а прибутки лісгоспів – збільшитись, але цього, на жаль, так і не сталося. Імовірна причина – високий рівень корупції: чиновників Держлісагентства підозрюють у схемі незаконної реалізації деревини, за якою державу “нагріли” на 160 млн грн, а її “кришування” закидають Юрію Болоховцю.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Півмільйона на “подарунки” керівництву: викрита корупційна схема в системі Держлісагентства появились сначала на Антикорупційна правда.

Попри це – для широкої громадськості тема масштабної лісової реформи, яку у розпал війни активно впроваджує український уряд, залишається “терра інкоґніта”. Так само маловідомою є постать людини, яка, вірогідно, стоїть за грандіозною корупційною схемою, – мільярдер Леонід Юрушев, власник елітних готелів у Києві та тесть шоумена та колишнього нардепа від партії Зеленського — Олександра Скічка, пише ОРД.

Боротьба з олігархами під час війни: влада взяла паузу

Деолігархізація в Україні поставлена на паузу. 24 лютого, у річницю початку повномасштабного вторгнення РФ, Кабінет міністрів Дениса Шмигаля ухвалив розпорядження, яким переніс час запровадження Реєстру олігархів – з квітня на невизначений термін – три місяці після оприлюднення висновку Венеційської комісії. Представники влади пояснили цей крок бажанням задовольнити західних партнерів, які вимагають викорінити зв’язки між великим бізнесом і політикою. Водночас, один із провладних спікерів – нардеп від “Слуги народу” та представник президента у Верховній Раді Федір Веніславський 1 березня у коментарі “Громадському радіо” заявив, що нині питання деолігархізації начебто втратило “актуальність і гостроту” на тлі широкомасштабної війни. “Вся країна, в тому числі і представники олігархії, стоїть спільно проти російської агресії”, – зазначив Веніславський. Та додав, що на даному етапі не вважає олігархат загрозою для національної безпеки України.

Справді, за минулий рік ціла низка найбагатших українців втратила велику частину активів, закономірно знизився і їхній політичний вплив (принаймні, так це виглядає на поверхні) через концентрацію влади в руках Верховного головнокомандувача під час воєнного стану. Окремі олігархи звітують про мільйонні та навіть мільярдні пожертви на підтримку Збройних сил і людей, які постраждали від бойових дій. Проте чи означає це, що явище олігархату більше не загрожує майбутньому нашої держави?

Існує відоме прислів’я: “Кому війна, а кому мати рідна”. Більшості українців вторгнення РФ принесло горе та матеріальні збитки. Це стосується і багатьох бізнесменів, і навіть олігархів. Проте завжди там, де хтось втрачає, хтось інший знаходить для себе нові можливості. Так само і зараз окремі представники великого бізнесу, які мають доступ до владних кабінетів, створюють нові схеми для власного збагачення, які, у зв’язку з тим, що увага суспільства прикута до фронту, стають ще більш зухвалими та масштабними. Один з таких — непублічний Леонід Юрушев.

Лісова реформа від Кабміну: спочатку монополізація, потім приватизація?

7 вересня торік Кабінет міністрів України дав старт масштабній реформі лісового господарства, ухваливши постанову №1003. На тлі гучних звісток із фронту ця новина тоді не потрапила у поле зору провідних ЗМІ.

Суть реформи найкраще описує одне слово – “оптимізація”. Саме цей термін найчастіше вживають представники уряду, мотивуючи необхідність запровадження змін. “Лісова реформа” від Кабміну передбачає об’єднання всіх 158-ми державних лісгоспів у одне державне підприємство “Ліси України”. Створення цього підприємства-гіганта завершилося місяць тому – 20 січня. Також замість 24-х міжрегіональних управлінь лісового та мисливського господарства утворюють 9 регіональних офісів.

Здавалося б: що зміниться від того, що держава перекроїть структуру управління своїм власним лісовим господарством? Насправді змінюється багато чого. Передусім, ДП “Ліси України”, фактично, стає монополістом у галузі, що означає кінець конкурентного ринку деревини, який, хоч і не без труднощів, та запрацював в останні роки після запровадження торгів на ліцензованих біржах. Конкурентний ринок – це ринкові ціни та рівний доступ до сировини для великих, середніх і малих підприємств деревообробної галузі. Тоді як монополізація – це ідеальне поле для “сірих схем”, якими буде користуватися, у першу чергу, великий бізнес.

Ще більш загрозливим виглядає те, що створення державного монополіста може бути лише проміжним етапом, а наступним кроком буде приватизація ДП “Ліси України”, а отже – всіх українських державних лісів. Про цю загрозу прямо кажуть усі лісівники, думки яких опитало профільне видання “Екополітика”. Про створення передумов для масштабної приватизації національного багатства йдеться і у зверненні народних депутатів до президента, прем’єр-міністра, міністра захисту довкілля та голови Держлісагентства від 1 липня 2022 року. Звернення підписало понад 100 обранців, серед яких і представники провладної “Слуги народу”. Вони прямо кажуть: у разі реалізації реформи “найбільш цінні ліси Карпат і Полісся можуть опинитися у приватних руках”.

В уряді заспокоюють: приватизувати ліси державної власності наразі не можна, і це прямо прописано у постанові №1003. Проте ніхто не може дати гарантії, що завтра державне підприємство “Ліси України” не трансформується у публічне акціонерне товариство, акції якого придбають “свої люди”. Принаймні, про існування такого плану привласнення природних ресурсів заявляв у лютому минулого року народний депутат, колишній “слуга народу” Олександр Дубінський. Дубінський – фігура одіозна, проте описана ним схема не виглядає фантастично: “Покупці акцій державної акціонерної корпорації з умовною назвою “Укрліс” зможуть отримати, наприклад, право оренди лісів на 50 років і користування земельними ділянками, на яких вони перебувають. Це декларація про заготівлю, декларація про побічні продукти лісових господарств та продаж. Це гриби, мед, ягоди. Лісгоспи виробляють багато всього”.

Насторожує те, що всі зміни у сфері лісового господарства уряд проводить без публічного обговорення, не показуючи нікому ані стратегії, ані плану реформи. Так, 13 грудня минулого року Державне агентство лісових ресурсів оприлюднило законопроект “Про особливості управління об’єктами державної власності в лісовій галузі…”, який передбачає ліквідацію не лише державних, а й комунальних (колишніх колгоспних) лісових господарств, про що раніше мова взагалі не йшла. Комунальні лісгоспи, що перебувають в управлінні територіальних громад, уряд тепер також хоче приєднати до монополіста “Ліси України”. Така ініціатива наштовхнулась на рішучий спротив у регіонах, де бюджети громад значною мірою формуються за рахунок надходжень від комунальних лісгоспів. Житомирська, Чернігівська, Вінницька обласні ради звернулися до уряду та парламенту з вимогою не допустити ухвалення скандального законопроекту, який, на думку депутатів, протирічить Конституції України, нівелює реформи місцевого самоврядування та децентралізації.

Олігарх із “родинними зв’язками” з владою

Виникає логічне питання: кому це вигідно? Точніше, яка зацікавлена сила є настільки впливовою, щоб вирішувати долю національного багатства України у той час, коли на фронті українські захисники віддають життя за кожен квадратний метр рідної землі? При чому, ця сила поки досягає свого, попри протести громад, які, схоже, з часом лише наростатимуть.

Ім’я людини, що начебто стоїть за масштабною схемою привласнення українських лісів, в один голос називають як лісівники, так і журналісти-розслідувачі, а також – окремі народні депутати. Це – мільярдер Леонід Юрушев – власник одного з найбільших в Україні лісопереробних комплексів “Української холдингової лісопильної компанії” та “Коростенського заводу МДФ”.

Юрушев, мабуть, є найбільш непублічним серед українських олігархів. При тому, що у великий бізнес він прийшов ще у 90-х, входячи, згідно з повідомленнями ЗМІ, до так званої “єнакіївської групи” та будучи соратником донецького кримінального авторитета Ахатя Брагіна (“Аліка Грека”). За весь цей час Юрушев не дав жодного коментаря чи інтерв’ю пресі. Натомість, створив велику бізнес-імперію, яка включає, крім деревообробних підприємств, також готелі класу “люкс” у столиці (“Fairmont”, “InterContinental Kyiv”, “Riviera”, “Alfavito”), машинобудівні заводи, девелоперську компанію “Ярославів Вал”. Серед колишніх активів олігарха – банк “Форум”, Кременчуцький сталеливарний завод, бізнес-центр “Леонардо”.

У деревообробний бізнес Леонід Юрушев зайшов у 2010 році, запустивши перший в Україні завод із виробництва деревоволокнистих плит – “Коростенський завод МДФ”. Наразі це найбільше підприємство такого профілю в країні. Місце для розміщення заводу було обране невипадково – Житомирщина багата хвойними лісами. Хоч за стандартами при виробництві МДФ повинні використовуватися відходи деревини, на ділі підприємство Юрушева вирубує гектари лісу, про що неодноразово заявляли екоактивісти, зокрема – Всеукраїнська екологічна ліга. Взагалі екологією мільярдер ніколи не переймався: у 2012 році роботу його заводу у Коростені тимчасово призупиняла Держекоінспекція через масову загибель риби в річці Уж, що була спричинена скидами відходів.

За даними місцевих ЗМІ, у Коростені бізнесмен налагодив взаємовигідні відносини з місцевими чиновниками. У 2011-му компанія Юрушева погодилась стати власницею створеного під егідою міської ради технопарку “Коростенський індустріальний парк”. Після цього підприємець отримав повне сприяння від місцевих органів влади. У 2015-му, також у Коростені, Леонід Юрушев заснував “Українську холдингову лісопильну компанію”. Нині – це найбільший в Україні лісопильний комплекс, який щорічно може переробляти 600 тисяч кубометрів деревини. Загалом же підприємства мільярдера здатні споживати до трьох мільйонів кубометрів – це приблизно 20% від усієї заготівлі лісу в українських державних лісгоспах. Цікаво, що створення “УХЛК” збіглося у часі з іншою реформою лісової галузі в Україні – у квітні 2015-го в Україні запровадили мораторій на експорт необробленої деревини, а вже в травні Верховна Рада звільнила від сплати ПДВ імпорт деревообробного устаткування. Обидві законодавчі новації дуже позитивно вплинули на рентабельність бізнесу Юрушева.

Арсеній Яценюк

Взагалі мільярдеру завжди вдавалося плідно співпрацювати з владою, заводячи своїх людей на посади у державних органах. За часів Януковича Юрушева називали наближеним до “сім’ї” президента, його компанії отримували преференції та вигідні замовлення від держави. Після перемоги Революції гідності нічого не змінилося, завдячуючи зв’язкам олігарха з тодішнім прем’єром Арсенієм Яценюком (Юрушева називали одним із основних спонсорів політика та його партії “Фронт змін”). Згодом мільярдер знайшов спільну мову і з наступником Яценюка Володимиром Гройсманом. А вже з нинішньою владою у Леоніда Юрушева по-справжньому “родинні” зв’язки: його зять, чоловік доньки Єлизавети Олександр Скічко був народним депутатом від провладної “Слуги народу”, пізніше обіймав посаду голови Черкаської ОДА.

Олександр Скічко з дружиною Єлезаветою

Боротьба за ліс: як взяти під свій контроль цілу галузь

Ідея приватизація українського лісу виникла не сьогодні і не вчора. Ще за прем’єрства “компаньйона” Леоніда Юрушева Арсенія Яценюка озвучувалась ініціатива щодо передачі частини лісового фонду у концесію. Вже у 2017 році Кабмін наступника Яценюка Володимира Гройсмана затвердив програму передавання лісгоспів у приватні руки. ЗМІ тоді також казали про інтерес Юрушева, що має на меті створити вертикально інтегрований холдинг, що об’єднував би не лише лісопильню, деревообробку та логістику, а й мав би свою сировинну базу. У 2017-му проти таких планів виступила Європейська бізнес-асоціація та галузеві об’єднання деревообробників, тож програма не дістала своєї реалізації. Нині ж ЄБА зайняла бік “реформаторів” – 2 серпня 2022-го виконавча директорка Європейської бізнес-асоціації Ганна Дерев’янко виступила з заявою на підтримку створення єдиного ДП “Ліси України”.

Наступного, 2018 року, Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до Податкового кодексу, що посилив податковий тиск на лісгоспи. За даними політолога Петра Олещука, лобістами закону були олігархи Леонід Юрушев і Юрій Косюк. Їхня мета – довести державні лісгоспи до банкрутства задля подальшої дешевої приватизації.

Юрій Косюк

Наступна спроба дати старт “реформі” відбулась позаторік. У серпні 2021-го року секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов анонсував засідання РНБО з питань лісового господарства, на якому мали, зокрема, розглянути питання створення “промислового лісу” – фактично, йдеться про реанімацію ідеї передавання лісгоспів у концесію. Анонсоване засідання так і не відбулося. Зацікавленим в ініціативі Данілова тоді також називали Юрушева. Слід зазначити, що і сам секретар РНБО має інтереси у лісовій галузі – його дружина володіє часткою в ПрАТ “Київський деревообробний комбінат”.

У 2021 році профільне видання “Відкритий ліс” повідомляло, що підприємства олігарха Юрушева відчувають нестачу сировини через зростання оптових цін на ліс-”кругляк” у 1,5 – 3 рази. Зокрема, потужності компанії-гіганта “УХЛК”, за даними видання, були завантажені не більше, ніж на третину. Завдяки політичним зв’язкам мільярдер, як стверджував “Відкритий ліс”, викручував руки лісгоспам, змушуючи постачати найкращу сировину за мінімальною ціною. Проте це не вирішувало проблему. Також 17 серпня 2021-го підприємці Житомирщини зверталися до очільника області Віталія Бунечка з вимогою припинити надавати преференції монополісту.

Преференції деревообробні компанії Юрушева дістають вже не перший рік. Так, 15 вересня 2020 року “Коростенський завод МДФ” відвідав прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Вже за місяць після цієї екскурсії уряд запровадив так звані “редукціони” для продажу деревини. На відміну від аукціонів, на редукціонах вартість лоту з кожним кроком знижується, а не зростає. За даними видання “Наші гроші”, саме фірми Юрушева лідирували за обсягами закупівель на редукціонах. Так, лише на торгах 31 січня – 2 лютого 2021-го вони придбали 155 тисяч кубометрів деревини – це співставно з річним обсягом заготівлі лісу у такій області як Кіровоградська.

Лісова галузь української промисловості вже давно грає за правилами, які лобіює олігарх Юрушев. Люди, афільовані з монополістом, обіймають високі посади у профільних державних органах. Так, Андрій Заблоцький очолював Державне агентство з лісових ресурсів з грудня 2019-го по липень 2020-го року. Нині він же представляє юридичні інтереси “Української лісопильної холдингової компанії” мільярдера. Заступником Заблоцького був Сергій Власенко, якого у ЗМІ також називають “людиною” олігарха. Власенко був кандидатом на посаду очільника скандального ДП “Ліси України”, проте обійняв інший важливий пост – заступника міністра захисту довкілля та природних ресурсів.

Колишній працівник структур Юрушева, що понад 5 років очолював його інвестиційну компанію “Astrum Capital”, Руслан Магомедов, у 2020 році став позаштатним радником керівника Офісу президента Андрія Єрмака, а в лютому 2021-го був призначений головою Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку. Цю посаду обіймає досі. Нацкомісія, яку очолює Магомедов, серед іншого, видає ліцензії біржам, на яких продають деревину. Додамо, що неофіційно “куратором” лісової галузі України називають заступника глави ОП Ростислава Шурму – колишнього менеджера групи “Метінвест” Ріната Ахметова.

Андрій Єрмак

Що ми маємо у підсумку? Контроль над значною частиною національного багатства України хоче отримати олігарх, організатор “сірих” схем за будь-якого уряду та будь-якого президента, колишній соратник Януковича. Багато років він отримував преференції для свого бізнесу, при чому завжди залишався у тіні, діяв непублічно руками “своїх людей” у потрібних кабінетах. Це відбувається у той час, коли західні партнери України чекають від нас реальної деолігархізації, завершення якої є однією з умов для вступу до ЄС. При цьому влада робить вигляд, що це питання “не на часі”. Чи «проторив» Юрушев доріжку до глави офісу чинного президента, Андрія Єрмака, питання наразі без відповіді. Ситуація у лісовій галузі наочно демонструє нам, що боротьба з олігархічними впливами – це боротьба за те, щоб Україна та її ресурси і надалі належали українському народу, а не мародерам, які звикли піклуватися лише про власне збагачення.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Одіозний олігарх Леонід Юрушев хоче взяти під контроль нацбагатство України появились сначала на Антикорупційна правда.

Команда аналітиків “СтопКору” дослідила, що відомо про “генераторну” справу та яка взагалі ситуація з тендерами у Голосіївському районі Києва.

Наприкінці січня 2023 року Київська міська прокуратура повідомила про підозру посадовиці Голосіївської РДА за фактом привласнення бюджетних коштів та службового підроблення (ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 ККУ). Йдеться про начальницю управління освіти райдержадміністрації, а підставою стало завдання бюджету громади збитків на 1,3 млн грн при закупівлі генераторів для 17-ти навчальних закладів району.

За даними слідства, посадові особи Управління освіти Голосіївської РДА забезпечили перемогу в тендері з очікуваною вартістю понад 3,7 млн гривень підприємцю, який запропонував ціни, значно вищі за ринкові.

А на початку лютого 2023 року стало відомо про ще один схожий епізод – цього разу із закупівлею устаткування для котелень. Голосіївська окружна прокуратура Києва оголосила про підозру директору КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва” в службовій недбалості та службовому підробленні (ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 ККУ)

Це комунальне підприємство уклало угоду з приватною фірмою про виконання робіт з реконструкції систем теплопостачання з тимчасовим встановленням блочно-модульної газової котельної установки з перепідключенням до неї споживачів житлового будинку та двох гуртожитків на території Голосіївського району. При цьому вартість обладнання, наданого постачальником, майже вдвічі перевищувала ринкову – загальні збитки для громади столиці сягнули понад 3,2 млн грн.

Як бачимо, в обох справах – майже однаковий почерк. А що пов’язує між собою їхніх фігурантів?

За даними інформаційно-аналітичних систем, чинною директоркою КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва” є Наталія Латанюк. Вона очолює комунальне підприємство з 2016 року.

Згідно з декларацією чиновниці, у 2016 році вона придбала третину квартири у столиці, яка коштувала майже 2,5 млн грн. При цьому чоловік Наталії Латанюк у 2012 році за 8 тисяч гривень став власником половини квартири на 50 кв. м у столиці. Також у власності родини є ще третина квартири площею понад 100 квадратних метрів. За неї Латанюк у 2013 році заплатила майже 900 тисяч гривень.

Начальницею Управління освіти Голосіївської РДА є Галина Полторак. У 2021 році представники громади закидали їй “кришування” схем, за якими управління освіти нібито значно завищує вартість ремонтів в дошкільних навчальних закладах. При цьому підрядники-фаворити Полторак, за словами мешканців, “убили” асфальт і газони на території одного з дитсадків.

Тоді активісти звертались у поліцію, ЗМІ та до безпосередньо голови Голосіївської РДА Сергія Садового, але жодної реакції від нього не було.

Не генераторами єдиними: аналітики знайшли й інші сумнівні закупвлі Голосіївської РДА.

Як з’ясувала команда аналітиків “СтопКору”, Управління освіти Голосіївської РДА на початку 2023 року оголосило тендер з очікуваною вартістю майже 8 млн грн на закупівлю пастеризованого молока. В результаті укладено договір з ТОВ “Фірма Фавор” на 7,4 млн грн.

У пропозиції учасника зазначено, що молоко пастеризоване безлактозне жирністю не менше 2,5% поставляти за вартістю 60,00 грн за 1 кг. Для порівняння: безлактозне молоко іншої торгової марки коштує 48-50 грн.

Ще один цікавий “харчовий” тендер провели у грудні 2022 року. Угоду на закупівлю пів мільйона штук яєць для навчальних закладів району уклали з ТОВ “Руол стандарт”. Це підприємство-постачальник неодноразово потрапляло у фокус уваги журналістів під час розслідування сумнівних закупівель за завищеними цінами на Київщині.

А от беззаперечним фаворитом тендерів Управління будівництва Голосіївської РДА є таке собі ПП “Ріалбуд”, яке належить депутату Київської обласної ради Арташесу Татояну.

ПП “Ріалбуд” фігурує в декількох кримінальних провадженнях. Зокрема, з квітня 2020 року правоохоронці розслідують розкрадання коштів на дорожніх підрядах у Кагарлицькому, Миронівському та Богуславському районах, які приватне підприємство виконувало впродовж 2016-2019 років. За інформацією поліції, розтрата відбувалась шляхом неякісного виконання будівельно-ремонтних робіт. Безпосередньо Арташеса Татояна підозрюють в організації схеми розкрадання бюджетних коштів.

Чим відомий Сергій Садовой і чому заплющує очі на зловживання підлеглих?

Сергій Садовой при владі з кінця 1990-х. З 1998 по 2001 рік був депутатом Московської районної ради Києва. З 2001 по 2006 рік – депутат, а з 2006 по 2010 роки – голова Голосіївської районної ради та райдержадміністрації.

За даними медіа, стрімким кар’єрним злетом у другій половині “нульових” Садовой зобов’язаний своїм зв’язкам як із “Батьківщиною” Юлії Тимошенко, так і з нині покійним кримінальним авторитетом, колишнім депутатом Голосіївської райради Володимиром Киселем. Саме високе покровительство нібито забезпечило Садовому першу каденцію на посаді голови Голосіївської РДА.

На ній він запам’ятався масштабною війною з МАФами, вирубуванням каштанів на Хрещатику та забудовами в Голосіївському парку, а також встановленням “кривавої ялинки” на Майдані у грудні 2013-го.

У 2014 році чиновник підлягав люстрації, однак якимось дивом втримався у владних кабінетах. Після Революції Гідності Садовой працював начальником Головного управління контролю за благоустроєм КМДА, директором Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА, а також у відділі аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови.

З 2019 по 2020 рік – заступник, а згодом в.о. голови Голосіївської райдержадміністрації. З травня 2020 року очолює Голосіївську РДА.

Скромний чиновник чи успішний бізнесмен?

За інформацією ЗМІ, перед поверненням на роботу до КМДА Сергій Садовой переписав увесь свій бізнес на колишню дружину – Світлану Корюковець.

Йдеться, зокрема, про ТОВ “Рондо-С”, створене ще у 2000 році, яке володіє однойменним гастрономом за адресою вулиця Родимцева, 11.

Ще одна фірма “Ніка” розташована лише за сотню метрів від Голосіївської РДА, за адресою Голосіївський проспект 46а. Ця структура здає в оренду комерційну нерухомість, відкрито її було одразу після того, як Садовой став заступником голови райадміністрації. За цією ж адресою зареєстровано і донедавна працювало ПАТ “Торін”, яке займалося “ресторанною діяльністю”. Його засновниками були дві фірми: “Житлоінвест-Сервіс” (32659695) та “Слов’янське” (16302128). Перша належить Світлані Корюковець та Дмитру Остапенку – давньому компаньйону та навіть соратнику Садового: за даними Skelet.Info, вони разом є засновниками громадської організації “Правовий захист Голосіївського району”.

Крім того, Остапенко очолює благодійний фонд “Майбутнє Голосієва”, через який, за даними ЗМІ, чиновники Голосіївської РДА нібито свого часу збирали хабарі та побори, – про це декілька років тому багато писала преса.

Тож чи було Садовому відомо про мільйонні тендерні схеми, що розгорнулись на тлі війни у ввіреному йому районі?

У публічній площині чиновник утримується від коментарів. “СтопКор” підготував відповідне звернення на ім’я голови Голосіївської РДА і наразі чекає на відповідь.

Сообщение Підлеглі очільника Голосіївської РДА у Києві Сергія Садового провернули схеми з генераторами на 4,5 млн грн появились сначала на Антикорупційна правда.