Хто такі Снісаренки

У центрі історії — Наталія Снісаренко, її чоловік Ілля та їхні сини Семен і Даніїл, обидва адвокати. За паспортними даними, всі члени родини народилися в Росії. Саме ця сім’я фігурує у низці історій із виведенням майна збанкрутілих держпідприємств у приватні структури, пов’язані між собою.

Епізод перший: завод «Дніпро»

У 2005–2007 роках Наталія Снісаренко очолювала Державний київський дослідний завод «Дніпро» (вул. Сурікова, 3). Саме в цей період частину приміщень адмінкорпусу продали приватній фірмі за суму, яку експерти вважають заниженою.

Невдовзі завод пішов у ліквідацію. Ліквідатором став арбітражний керуючий Сергій Ільницький — персонаж, який згодом з’явиться і в інших подібних історіях. Через суд було легалізовано угоди з продажу майна, причому представник державного підприємства на засідання не з’явився.

Паралельно створюється інше держпідприємство — «Дніпро-Бета», директором якого стає Ілля Снісаренко. Туди переводять частину активів. Згодом нерухомість переходить до приватних компаній, пов’язаних із родиною.

Втручання НАБУ

У 2016 році детективи НАБУ відкрили кримінальне провадження щодо незаконного відчуження понад 3,7 тис. кв. м державного майна. Під час обшуків правоохоронці звернули увагу на мережу компаній, через які проходили активи.

Частина площ згодом опинилася у власності ТОВ «Р.У. Система», засновницею якого була громадянка РФ — родичка Снісаренків. Приміщення здавалися в оренду бізнесменам, щодо яких пізніше відкрили кримінальні справи через підтримку агресії РФ.

Попри арешти, через суди родині вдалося згодом зняти обмеження з частини майна.

Епізод другий: Київський радіозавод

Історія банкрутства ВО «Київський радіозавод» триває ще з 1990-х. Після часткового погашення боргів з’являється новий кредитор із суттєво збільшеною сумою вимог. Слідство встановило, що частина документів могла бути сфальсифікована, а підписи — підроблені.

У 2009 році ліквідатором заводу стає вже знайомий Сергій Ільницький. Невдовзі представником підприємства стає Даніїл Снісаренко. Далі повторюється знайома схема: рішення комітету кредиторів, аукціони, продаж великих площ за заниженими цінами структурам, пов’язаним із родиною.

Серед проданих об’єктів — десятки тисяч квадратних метрів виробничих площ, а також соціальна інфраструктура. Частина майна згодом перепродається або передається іншим пов’язаним фірмам.

Енергетичний вузол

Окремий конфлікт виник навколо електромереж і підстанцій, які забезпечують роботу підприємств на території радіозаводу. Попри те, що вони ще з кінця 1990-х належали іншому підприємству, у 2016 році ці об’єкти були виставлені на продаж у процедурі банкрутства.

Після кількох переоформлень майно опинилося в новоствореній компанії з назвою, подібною до оригінального власника. Судові спори щодо законності цих угод тривають досі.

Кримінальні провадження і тиск

У різні роки правоохоронні органи відкривали провадження щодо ліквідаторів, підроблення документів та незаконного відчуження майна. Частина справ перебуває в судах.

Судді, які розглядають спори щодо повернення активів у держвласність, заявляють про спроби інформаційного тиску. Паралельно Мінекономіки та інші держоргани через суд вимагають визнати аукціони недійсними та повернути майно державі.

Що маємо в підсумку

За роки процедур банкрутства пов’язані зі Снісаренками структури отримали у власність десятки тисяч квадратних метрів нерухомості. Частина операцій стала предметом кримінальних розслідувань, частина — багаторічних судових процесів.

Ключове питання — чи буде поставлено крапку в цих історіях і чи повернуться стратегічні активи державі. Остаточну відповідь мають дати суди та правоохоронні органи.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Схема Снісаренків: як три покоління вибудували бізнес на банкрутствах державних заводів появились сначала на Антикорупційна правда.

Швидке зростання і розширення мережі

ТОВ «Преміум фінанс» створено у 2015 році. Основний вид діяльності — фінансові послуги, зокрема валютний обмін. Бенефіціарами компанії є киянин Віктор Кисільов та уродженка Донеччини Олена Бондар.

Фінансові показники демонструють стрімке зростання:

• у 2023 році дохід компанії збільшився на понад 514%;

• у 2024-му — ще на 290%;

• за перші три квартали 2025 року виторг сягнув майже 534 млн грн.

Якщо за даними НБУ у першому півріччі мережа налічувала 244 обмінники, то зараз на сайті компанії заявлено понад 450 пунктів.

Кримінальні провадження: крипта, готівка, податки

З грудня 2022 року щодо компанії ведеться кримінальне провадження за статтями про незаконні дії з платіжними інструментами, легалізацію коштів та ухилення від сплати податків. Розслідування здійснюється за участі Офіс Генерального прокурора та Бюро економічної безпеки України.

Слідство вважає, що через низку підконтрольних юросіб, зокрема ТОВ «Преміум фінанс», організовано схему конвертації криптовалюти в готівку без відповідних дозволів НБУ та без відображення операцій у бухгалтерії. Для прийому заявок використовувалися Telegram-боти: клієнтам надсилали пароль, який вони повідомляли під час обміну.

У 2023–2025 роках правоохоронці неодноразово проводили обшуки в обмінниках компанії — у Києві та на Закарпатті. Вилучали готівку в різних валютах, техніку та документацію. Частину коштів суди арештовували, частину — згодом розблоковували.

700 тисяч доларів за закриття справ

Окреме провадження стосується ймовірної спроби “вирішити питання” із кримінальним переслідуванням за 700 тисяч доларів. За даними слідства, співробітник державного підприємства Міноборони «Агенція оборонних закупівель», який раніше працював у БЕБ, запропонував керівництву «Преміум фінанс» сприяння в закритті справ.

Під час зустрічі в липні 2024 року йому було передано перший транш — 100 тисяч доларів. Одразу після цього посадовця затримали співробітники Служба безпеки України.

50 тисяч за продовження ліцензії

Ще одна історія стосується 2019 року, коли компанії відмовили у продовженні валютної ліцензії через 81 суттєве порушення законодавства. Тоді, за версією слідства, власник компанії Віктор Кисільов намагався домовитися через знайомих у НБУ.

Менеджер одного з департаментів НБУ нібито погодився “посприяти” за 50 тисяч доларів. У жовтні 2019 року йому було передано 40 тисяч доларів. Того ж дня посадовця затримали. У 2025 році справу закрили через смерть обвинуваченого.

Регуляторні санкції

Компанія регулярно отримує зауваження від НБУ. У червні 2025 року її оштрафували на 200 тисяч грн за порушення правил торгівлі валютою під час воєнного стану — зокрема через відсутність систем відеоспостереження та неможливість надати записи перевіряючим.

Криптовалютний слід

У медіа також згадувалося ім’я криптопідприємця Ігоря Туника, затриманого в Польщі за підозрою в легалізації коштів. За даними журналістів, він міг співпрацювати з українськими обмінними структурами, зокрема з «Преміум фінанс». Йшлося про конвертацію криптовалюти в готівку не лише в Україні, а й у Польщі та ОАЕ.

Попри кримінальні справи, арешти готівки та затримання посередників, ТОВ «Преміум фінанс» продовжує працювати й нарощувати дохід. Питання залишається відкритим: яким чином компанія, що неодноразово потрапляла в поле зору правоохоронців, зберігає статус одного з лідерів ринку валютного обміну?

“Антикорупційна правда”

Сообщение 700 тисяч за “вирішення” справ і 50 тисяч за ліцензію: як обмінники «Преміум фінанс» опинилися в епіцентрі кримінальних проваджень появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними слідства, чинний обранець причетний до схеми реалізації цінних порід лісу, зокрема дуба, який в Україні перебуває під особливим режимом контролю. Сума збитків, завданих державі внаслідок таких операцій, перевищує один мільйон гривень.

Системна проблема регіону

Закарпаття давно вважається одним із регіонів, де нелегальні вирубки та тіньовий ринок деревини стали майже хронічним явищем. Тому справа Горвата виглядає не випадковим епізодом, а частиною ширшої проблеми, у якій замішані впливові особи та чиновники.

Правоохоронці підозрюють, що депутат міг використовувати своє службове та політичне становище для організації або прикриття незаконних операцій із продажу лісу.

Гроші через родичів

Окрему увагу слідчі приділяють фінансовим потокам, які супроводжували можливу протиправну діяльність. У матеріалах провадження зазначається, що частина коштів від незаконного продажу деревини могла перераховуватися на банківські рахунки близьких родичів депутата.

Такі обставини розглядаються як потенційна спроба приховати реальне походження грошей та замаскувати особисту причетність Горвата до оборудок.

Саме ці факти стали одним із аргументів під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу.

М’який запобіжний захід і збережений мандат

Попри серйозність підозр, суд обрав для Георгія Горвата доволі лояльний запобіжний захід — нічний домашній арешт. Прокуратура наполягала на жорсткіших обмеженнях, однак суд вирішив, що вдень підозрюваний може залишатися на волі.

Крім того, статус підозрюваного не завадив депутату зберегти свій мандат у Закарпатській обласній раді. Це означає, що навіть перебуваючи під слідством, Горват продовжує виконувати політичні функції.

Влада, ресурси і кримінальні ризики

Історія Георгія Горвата демонструє типовий для українських реалій сюжет: доступ до природних ресурсів та адміністративного впливу часто перетворюється на спокусу для зловживань.

Факт офіційної підозри, мільйонні збитки, можливі фінансові махінації через родичів і відносно м’яке рішення суду — усе це формує доволі промовисту картину.

Тепер ключове питання — чи зможе слідство довести справу до логічного завершення і забезпечити реальну відповідальність, незалежно від політичного статусу підозрюваного.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Лісова афера на мільйон: депутат Закарпатської облради Георгій Горват опинився під слідством появились сначала на Антикорупційна правда.

Загальна сума втрат, за попередніми підрахунками, перевищує 6 мільйонів доларів. Ситуація має всі ознаки організованого шахрайства з використанням фіктивних посередників та іноземних компаній-«прокладок».

Приваблива пропозиція, що обернулася пасткою

Восени 2023 року до фермерів звернулася група осіб із пропозицією так званого «експорту під ключ». Координатором перемовин виступав Олександр Балабан. Разом із ним у схемі фігурували Ілля Кошовий, Арсентій Луцький та Артем Атамас.

Вони переконували аграріїв, що повністю беруть на себе логістику, оформлення документів, роботу з митницею та закордонними покупцями. Від фермерів вимагалося лише передати зерно — а далі, мовляв, справа техніки.

Умови здавалися вигідними: через війну та проблеми з експортними шляхами багато виробників шукали альтернативні канали збуту. Тому пропозиція швидкого продажу за кордон виглядала справжнім порятунком.

Контракт на мільйони і перші тривожні дзвіночки

Для реалізації схеми було використано компанію-нерезидента AXIS TRADE LTD, зареєстровану в Гібралтарі. З нею ПП «Соснова» уклало контракт на постачання 31,5 тисячі тонн кукурудзи загальною вартістю понад 5 мільйонів доларів.

Частину коштів аграрії дійсно отримали — близько 2,35 мільйона доларів. Однак після цього грошові надходження різко припинилися. Попри виконання зобов’язань з боку фермерів, обіцяні платежі більше не надходили.

Аналогічна історія сталася з іншими підприємствами. ПСП «Бігунь» та ТОВ «Агро Континенталь» відвантажили продукції ще на понад 1,2 мільйона доларів, але отримали лише символічний платіж у 100 тисяч.

Крім того, близько 7,8 мільйона гривень аграрії втратили на внутрішніх поставках через сумнівні фірми «Народження Венери» та «Маркетхаус Україна», які також були частиною ланцюжка посередників.

Зникле зерно і сліди криміналу

Окремою ланкою афери стало таємниче зникнення приблизно 3 тисяч тонн кукурудзи. Вантажі офіційно вивезли зі складів фермерів, проте до портів Одеської області вони так і не дійшли. Митне оформлення не проводилося, офіційний експорт не здійснювався.

Фактично йдеться про пряме викрадення товару в особливо великих розмірах.

Після квітня 2024 року будь-які виплати остаточно припинилися. Балабан та його партнери почали годувати аграріїв відмовками: то нібито «закінчилася ліцензія в AXIS TRADE LTD», то завадила «мусульманська святкова перерва», то з’явилися «проблеми з іншим партнером Сергієм Козаком». Але за обіцянками «ось-ось розрахуватися» не стояло нічого.

Сліди ведуть до організованої групи

Документальне супроводження операцій забезпечував Сергій Ясинський, а митними питаннями займався брокер Євген Гупаленко. Саме через них оформлювалися поставки, які в результаті перетворилися на багатомільйонну аферу.

За фактом подій відкрито кримінальне провадження №12024111100001373 за ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України — шахрайство в особливо великих розмірах.

У березні 2025 року Господарський суд Києва задовольнив позов ПП «Соснова» до AXIS TRADE LTD і постановив стягнути заборгованість. Однак на практиці це рішення майже неможливо виконати: гібралтарська компанія виявилася фактично порожньою, без активів і реального офісу.

Аграрії на межі краху

Через втрату мільйонних сум усі три підприємства опинилися у критичному фінансовому стані. Нестача обігових коштів, кредити, невиконані контракти — усе це ставить під загрозу їхнє подальше існування.

Історія з «експортом під ключ» стала для житомирських фермерів жорстоким уроком: за красивими обіцянками швидкого прибутку нерідко стоїть продумана шахрайська схема.

Розслідування триває, але поки що головні організатори афери залишаються безкарними.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Зернова афера на мільйони: як житомирських аграріїв кинули на схемі «експорт під ключ» появились сначала на Антикорупційна правда.

За матеріалами слідства, в Києві та Одеській області було зареєстровано близько півсотні підприємств із явними ознаками фіктивності. Саме через ці фірми-прокладки оформлювали безтоварні операції, які дозволяли клієнтам схеми мінімізувати податок на додану вартість.

Правоохоронці задокументували, що лише за період із січня по серпень 2025 року учасники конвертаційного центру сприяли умисному заниженню ПДВ на суму понад 53,8 млн гривень. Йдеться про особливо великі розміри, що автоматично переводить справу в категорію тяжких економічних злочинів.

Під час обшуків слідчі виявили класичні атрибути тіньової бухгалтерії — чорну документацію, електронні носії, а також значні суми готівки, які зберігали просто в салоні автомобіля. Гроші готувалися до подальшого «обналічування» та розподілу між учасниками схеми.

Печерська окружна прокуратура Києва спільно з СБУ оголосила підозри організатору конвертаційного центру, директору приватного товариства та двом бухгалтерам. Їхні дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України — ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Після викриття схеми фігуранти були змушені компенсувати завдані збитки — до державного бюджету вже повернуто всі 53,8 млн гривень несплачених податків. Водночас досудове розслідування триває, і правоохоронці перевіряють можливу причетність до схеми інших осіб та компаній.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Готівка в багажнику та десятки «паперових» компаній: у Києві накрили конвертаційний хаб появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними слідства, Попов діяв хитро й продумано. Він створив ілюзію масштабного будівельного проєкту — бізнес-центру «Кусто», який нібито мав бути проданий індійській корпорації за $70 мільйонів. Для переконливості використовував готельно-ресторанний комплекс «Верховина» як майданчик для переговорів і демонстрації своєї “ділової активності”.

Попов представлявся власником низки компаній, зокрема Cominia Limited (нерезидентна структура) і підконтрольного ТОВ «ГРК «Столиця», через які і пропонував укласти “інвестиційну угоду”. Його ціль — переконати інвестора, керівника Ridge Trade and Invest Limited, що $10 мільйонів — це не просто позика, а “вхідний квиток” у прибутковий проєкт із гарантованим поверненням і 12% річних.

23 червня 2008 року сторони підписали договір. Гроші пішли на рахунок Cominia Limited, звідти — на депозит «Столиці». І все. На цьому «бізнес» закінчився. Ні обіцянок, ні повернення, ні будівництва.

Минуло 17 років. Ані бізнес-центру, ані грошей. Зате з’явилася сума боргу — 1,2 мільярда гривень, що включає як тіло позики, так і нараховані відсотки.

Слідство встановило, що Попов діяв не сам. Його спільником став директор ТОВ «ГРК «Столиця», який підписував фіктивні документи від імені іноземної компанії. Дії обох кваліфіковані за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України — шахрайство в особливо великих розмірах. Потерпіла сторона подала цивільний позов на 1,2 млрд грн, і тепер суд має вирішити, чи сяде Попов за ґрати на 7 років, чи знову відкупиться, як це часто буває у великих грошових справах.

Бізнес-центр “Кусто” так і не став символом розвитку — лише нагадуванням, як легко у країні можна перетворити інвестицію на злочинну оборудку.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Афера десятиліття: як Андрій Попов провернув схему на $10 мільйонів, що перетворила бізнес-центр «Кусто» на пастку для інвесторів появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними слідства, лише у 2023–2024 роках на «реконструкцію ліфтів» було укладено договорів майже на 815 мільйонів гривень. У кишені фігурантів осіло щонайменше понад 100 мільйонів.

Хто у грі?

• КП «Київбудреконструкція» на чолі з добре відомим правоохоронцям Анатолієм Сульдіним, який уже фігурує у схожій справі.

• Чотири «улюблені» підрядники: «Майстерліфт», «Юніт-Л», «Елевейтор Сервіс» і «МП “Промкомплекс”».

• Їхні постійні постачальники – «Завод Євроформат» та «Укрліфтсервіс».

Усі вони чудово «знаходили одне одного» у схемі: тендерні умови виписувались під конкретні компанії, конкуренцію відсікали, а далі починалося класичне – завищені ціни, перекидання коштів через десятки фірм-прокладок, готівка й відкат.

Приклади? Будь ласка. На проспекті Володимира Івасюка, 18-Б, ліфт для 630 кг «оформили» за 1,57 млн грн, хоча реальна ринкова ціна – 1,1 млн грн. Та сама історія з іншими адресами: переплати сотні тисяч з кожного ліфта.

Політичний слід
За підрядниками стоять зовсім не випадкові прізвища:

• «Елевейтор Сервіс» належить родині Яніцьких, де Василь – депутат Рівненської облради від «ЄС» з мільйонними статками.

• «Майстерліфт» та «Євроформат» пов’язані через бізнесмена Ігоря Ткаченка.

• За всім цим стоїть директор Сульдін, який роками виводив бюджетні кошти й уже не раз світився у кримінальних провадженнях.

КМДА – мовчить
«Київбудреконструкція» підпорядковується Департаменту ЖКІ КМДА. Очільник департаменту Дмитро Науменко сам підсудний за розтрати, а заступник голови КМДА Петро Пантелеєв нібито «контролює» цей напрямок. Контролює так, що десятки мільйонів просто випаровуються.

Сьогодні маємо чергове кримінальне провадження (ч. 4 ст. 191 ККУ – розкрадання у воєнний час). Але якщо врахувати, що подібні справи щодо тих самих людей тягнуться ще з 2019 року, постає питання: скільки ще ліфтів «золотого зразка» треба встановити, щоб хтось реально сів за ґрати?

“Антикорупційна правда”

Сообщение Анатолій Сульдін, Ігор Ткаченко та інші: Як столична ліфтова мафія вкрала понад 100 мільйонів з бюджету Києва появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними кримінального провадження, підконтрольні Пулі структури десятками створювали фіктивні угоди, малювали податкові накладні, які ніхто й не думав реєструвати, і ганяли “повітряні” кредити через підставні фірми. Лише за пів року 2021-го через цю “мутну кухню” пройшло 28 мільярдів гривень.

У схемі — ціла павутина фірм: «Агро-тех рупп», «Профтрейд груп», «Фінансовий холдинг. Термінал-П», «Дросгруп», «Лімітек Лідер», «Антанта Торггруп», «Динамітек», «Лейперс Торг», «Прайсус» та багато інших. Усі вони мали єдину місію — “крутити” фіктивний податковий кредит і передавати його далі, наче естафетну паличку.

Показовий приклад — ТОВ «Агроресурси Країни». У серпні 2020 року воно намалювало понад 440 млн грн штучного кредиту. Ланцюжок із фіктивних перекидань виглядав так: від «Агроресурсів» — до «Землеторгу», потім до «Агроопт-Сервісу», далі до «Украгро С», а фінальним бенефіціаром стало ТОВ «Анвітрейд» із операціями на 348 млн грн. Реального зерна тут не було жодного кілограма, лише схеми і фіктивні документи.

Але це ще не все. “ВАП Капітал” Пулі давно відомий податківцям: ще у 2018-му аудит показав мільйонні заниження податку на прибуток і маніпуляції з ПДВ. Компанія проганяла готівку через 682 (!) термінали самообслуговування, не залишаючи й сліду в офіційній звітності. А ще — обслуговувала клієнтів, які проводили операції на території псевдореспублік “Л/ДНР”. Фактично, йдеться про ризик фінансування терористичних структур.

Схема Пулі — це не просто ухилення від податків. Це системне відмивання грошей, легалізація злочинних доходів і удар по державному бюджету. У країні, яка воює, подібна діяльність рівносильна зраді.

Чи сяде Євген Пуля на лаву підсудних, чи й надалі “вирішуватиме питання” кулуарно — залежить від того, чи готова українська Феміда зламати хребет цій мафіозній системі. Бо 28 мільярдів у тіні — це не просто цифра, це плата за мовчання і безкарність.

“Антикорупційна правда”

Сообщение 28 мільярдів у тіні: як Євген Пуля побудував імперію фіктивних схем появились сначала на Антикорупційна правда.

А насправді — за фасадом дорогоцінного каміння, за блиском вітрин, ховалася схема, яка лише за останні кілька років завдала державі збитків на понад 165 мільйонів гривень. За даними слідства, посадові особи трьох товариств — «СЮФ», «Авексто» та «Авесенс» — у змові з підприємцями торгували золотом фактично «в чорну», минаючи податкові реєстри та декларуючи крихти замість мільйонів.

У документах — 43 мільйони гривень. У реальності — товару на понад 525 мільйонів. І це — лише вершина айсберга. Золото, що надходило з-за кордону, реалізовували готівкою — без жодного натяку на податкову прозорість. 96 мільйонів ймовірного несплаченого ПДВ, ще 69 мільйонів — податку на прибуток. І все це — в країні, де кожна гривня бюджету — це зарплати вчителям, ліки в лікарнях, підтримка армії.

ТОВ «Авексто» взагалі не подавало звітності в 2023–2024 роках, але примудрилося отримати 133 мільйони гривень на рахунки — за договорами, які тепер ретельно перевіряють детективи. Та сама історія і з «Авесенсом», який теж мовчав перед податковою, але імпортував інвестиційне золото з ОАЕ на 246 мільйонів, отримав 1,1 мільярда гривень від ФОПів і «закупив» золота ще на 387 мільйонів.

Чи могли такі обсяги пройти повз фіскальну систему випадково? Навряд.

На сьогодні серед формальних власників «Столичної Ювелірної Фабрики» значиться мешканка Чорноморська Людмила Морозова та її компанія «Метойл компані». Але, як встановило слідство, ексбенефіціари Дмитро Градоблянський і Юрій Музиченко і досі залишаються у тіні — пов’язані з благодійним фондом Dobrogo, який, за оперативною інформацією, не такий вже й добрий: його ланцюжки ведуть до фірм, замішаних у податкових махінаціях.

Ювелірний бізнес, що мав би бути символом краси та прозорості, виявився позолоченим фасадом великої фінансової тіні. Розслідування триває. І суспільство чекає на відповіді: хто понесе відповідальність — і чи сяятиме правда яскравіше за золото?

“Антикорупційна правда”

Сообщение Ювелірний блиск — із податковою тінню: БЕБ викрило багатомільйонну схему на понад 165 мільйонів гривень появились сначала на Антикорупційна правда.

За інформацією джерел, слідчі викрили схему розкрадання десятків мільйонів гривень. І не просто викрили — йдеться про привласнення в особливо великих розмірах. За попередніми даними, все це діяло не один день — схема працювала щонайменше у 2024–2025 роках, і не без участі посадовців самого МОЗ.

Кримінальне провадження відкрили ще на початку 2025 року. І лише зараз обшуки стали публічними. Це означає, що масштаб афери — значний. Ймовірно, йдеться про цілі мережі фірм, які роками «викачували» державні гроші, поки пацієнти чекали на лікування, а лікарні — на фінансування.

У країні, яка воює, кожна копійка — на вагу життя. А тут — мільйони, які мали йти на медицину, осідали в приватних кишенях. Чи назвуть імена? Чи дійде до реальних вироків? Питання — до слідчих і до суспільного тиску.

Слідкуємо далі.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Мільйони — в кишені, лікарні — без грошей: у МОЗ викрили масштабну схему розкрадань появились сначала на Антикорупційна правда.

Вказано, що підозри отримали правоохоронець і адвокатка. Загальна вартість нерухомості, яку вони намагалися привласнити, становить понад 3,6 млн гривень.

“Після смерті одиноких власників квартир, які не мали спадкоємців, майно мало автоматично переходити у власність територіальної громади Запоріжжя. Проте фігуранти втручались у цей процес і привласнювали квартири”, – йдеться у повідомленні.

Так, правоохоронець, використовуючи службові зв’язки, отримував інформацію про смерть таких людей. А адвокатка забезпечувала “юридичне оформлення” оборудок у судах.

Як встановило слідство, після смерті власника квартири зловмисники вигадували фіктивні боргові зобов’язання померлої особи. Потім підробляли документи, що нібито підтверджували ці борги та зверталися до суду з вимогою стягнення цих боргів у вигляді передання квартири.

“Зловмисники оформлювали фіктивні договори купівлі-продажу через товарну біржу, яка юридично припинила своє існування ще у 2012 році. Вже після такої “легалізації” права власності вони виставляли нерухомість на продаж. Слідство встановило щонайменше п’ять подібних оборудок з квартирами, які мали перейти у власність запорізької громади”, – розповіли у ДБР.

Фігуранти отримали підозри у шахрайстві, легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, та використанні підроблених документів (ч.4 ст.190, ч.2 ст.209, ч.2 ст.15, ч.3 ст.15, ч.4 ст.358 КК України). Їм загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.

“Антикорупційна правда”

Сообщение У Запоріжжі правоохоронець привласнював квартири померлих появились сначала на Антикорупційна правда.

У центрі цього злочинного механізму — п’ятеро підозрюваних. Серед них: організатор схеми, представники “своїх” фірм, що вигравали тендери, ексзаступник філії Центру забезпечення виробництва УЗ та керівник відділу з постачання матеріалів. Усі вони — за попередньою змовою — діяли, зловживаючи владою та службовим становищем. Кримінальні статті звучать суворо, але навіть вони не передають ступінь зневаги цих людей до країни, що бореться за виживання.

За даними слідства, ще у 2022 році організатор схеми ретельно підібрав “правильні” компанії — переможці тендерів були визначені ще до їх початку. Якщо ж у торгах з’являвся хтось “не з системи” — тендер просто скасовували. Ціна на продукцію — фарбу та лінолеум — штучно завищувалася у рази, бо йшлося не про будівництво, а про банальне збагачення за рахунок держави.

Всього за кілька місяців — з вересня 2022-го по квітень 2023 року — злочинна група нанесла збитків на понад 15 мільйонів гривень. І ці кошти, які мали б іти на модернізацію, ремонт, безпеку пасажирів — просто осіли в чиїхось кишенях.

У країні, що тримається на кожній гривні, подібні злочини — це не просто економічне правопорушення. Це — удар у спину.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Грабунок на рейках: Укрзалізницю обікрали на 15 мільйонів гривень появились сначала на Антикорупційна правда.

З 2023 року «Даймонд Пей» надавала платіжні послуги для Cosmolot (ТОВ «Спейсикс») та Vbet (ТОВ «ВБЕТ Україна»), здійснюючи прийом коштів від гравців, переказ виграшів і повернення залишків. Після арешту рахунків Vbet у 2024 році на рахунках «Даймонд Пей» почали накопичуватися значні суми, які більше не передавались організаторам азартних ігор.

У липні 2024 року Національний банк України анулював ліцензію «Даймонд Пей» через недостовірну інформацію, надану для її отримання, а також через зв’язки власника з Росією. Згідно з даними НБУ, компанія контролюється через ТОВ «Даймонд Консалт», а її бенефіціар не має бездоганної ділової репутації.

За інформацією Бюро економічної безпеки, у серпні–вересні 2024 року було реалізовано схему з використанням низки фіктивних компаній: ТОВ «Тач-Стар», ТОВ «ТРК Тех», ТОВ «Мідлскай», ТОВ «Кирамит» та ТОВ «Лентіс Девілс». Вони подали судові позови до «Даймонд Пей» на загальну суму понад 300 млн грн, стверджуючи про нібито надані послуги, включаючи IT-розробки та рекламу. Слідчі вважають ці договори фіктивними.

Ключову роль у схемі відіграли рішення Мар’їнського районного суду Донецької області, які ухвалювалися в стислі терміни. На їх підставі кошти переказувалися на рахунок приватного виконавця, а далі — на компанії-позивачі. Наприклад:

• 28–29 серпня 2024 року з рахунку «Даймонд Пей» у «Сенс Банку» було переказано 53,8 млн грн, з яких 48,9 млн грн отримало ТОВ «Кирамит» за «рекламні послуги».

• 2 жовтня 2024 року з рахунку в АТ «ЄПБ» переказано 72,51 млн грн, які частково були розподілені між п’ятьма маловідомими компаніями з ознаками фіктивності.

Ці структури, за висновками БЕБ, виконували роль транзитних фірм, через які кошти передавалися іншим ризиковим суб’єктам.

У період з вересня по листопад 2024 року «Даймонд Пей» намагалася здійснити додаткові перекази на загальну суму понад 154 млн грн, посилаючись на нові судові рішення. Проте «Укргазбанк» та «Ощадбанк» заблокували ці операції відповідно до законодавства про протидію відмиванню коштів, що дало слідчим час на реагування.

Зрештою, Шевченківський районний суд м. Києва наклав арешт на кошти компанії на рахунку в «Укргазбанку» на підставі клопотання Офісу Генерального прокурора.

Онлайн-казино Vbet пов’язують з Артуром Гранцом, Cosmolot — з компанією Nevada Gaming, що належить Сергію Токарєву та громадянину Німеччини Арнульфу Нойманн-Дамерау.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Cosmolot і Vbet можуть бути причетні до виведення арештованих коштів через «Даймонд Пей» — розслідування БЕБ появились сначала на Антикорупційна правда.

Кримінальне провадження відкрито за ч.2 та ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України. Слідство встановило, що в період з 2023 року по липень 2024-го фірма здійснювала операції з підприємствами, що мають ознаки фіктивності, зокрема з ТОВ «Сомаріс». За даними БЕБ, ці операції мали безтоварний характер і були використані для створення штучного податкового кредиту.

Сума несплаченого ПДВ становить 16,7 млн грн, податку на прибуток — 15 млн грн. За висновками судової економічної експертизи, операції між «Альфа Сек’юріті» та «Сомаріс» на 100 млн грн з ПДВ мали фіктивний характер.

Директор «Сомаріс» зареєструвала компанію формально, не здійснювала діяльності та не підписувала жодних документів. Засновником «Альфа Сек’юріті» раніше був Андрій Олійник, а з січня 2024 року компанію переоформили на Юлію Журавльову.

БЕБ звернулося до суду з клопотанням про арешт активів компанії для забезпечення відшкодування збитків державі.

Попри це, «Альфа Сек’юріті» намагається через суд отримати 63 млн грн від ДП «Державний оператор тилу». Загалом компанія встигла отримати держпідрядів на суму понад 170 млн грн. Серед поставленої продукції — термобілизна, флісові светри, акумулятори для БПЛА.

Ринок звернув увагу на надмірну універсальність фірми, нехарактерну для виробника. Як свідчать результати експертиз, частина продукції не відповідала технічним вимогам — тканина була неякісною, натирала шкіру, а деякі комплекти взагалі визнано непридатними для військового використання.

Незважаючи на це, компанія отримала передоплату у розмірі 63 млн грн. Після того як ДОТ ініціював розірвання договору і подав позов про повернення авансу, «Альфа Сек’юріті» подала зустрічний позов із вимогою прийняти товар. Судовий розгляд триває у Господарському суді Києва.

“Антикорупційна правда”

Сообщение «Альфа Сек’юріті» звинувачують у податкових махінаціях на десятки мільйонів — компанія постачала речі для ЗСУ появились сначала на Антикорупційна правда.

Як стало відомо KВ, правоохоронці розслідують факти можливих бюджетних зловживань з боку столичних посадовців при відновленні будівель, які було пошкоджено в Києві під час повномасштабного вторгнення російської федерації.

Відповідне слідство здійснюється в рамках кримінального провадження №12022100000000595, яке було відкрито Головним управлінням Нацполіції Києва ще 10 серпня 2022 року. Попередня правова кваліфікація злочинів, які були вчиненні фігурантами даної справи – ч.1 ст. 15, ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України (замах на привласнення або розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем у великих розмірах або в умовах воєнного чи надзвичайного стану).

В ході розслідування правоохоронці встановили, що представники підрядних організацій, які здійснювали відновлення будівель, вносили завідомо неправдиві відомості до актів виконаних робіт з метою привласнення, розтрати та подальшого розподілу виділених бюджетних коштів. За інформацією Нацполіції, такі злочини були скоєні за змовою з замовниками робіт.

Зазначимо, за відновлення будинків, постраждалих від російських ракетних обстрілів, в столиці фактично відповідає одіозний екс-керівник КП “Житлоінвестбуд-УКБ”, заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) В’ячеслав Непоп (на колажі праворуч). Як багато разів писала КВ, його в минулі роки не раз звинувачували в системній корупції під час освоєння бюджетних коштів на будівельних проєктах, так що до подібних розслідувань йому не звикати.

Звичайний підхід

Наразі слідчих зацікавили ремонтні роботи у чотирьох навчальних закладах Оболонського району – школі №168 (вул. Озерна, 2), школі №256 (вул. Озерна, 2–А ), санаторній школі-інтернаті №21 (вул. Новікова-Прибоя, 11) та школі №4 (вул. Миколи Юнкерова, 55). Замовником цих робіт в минулому році виступало управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (РДА). Відновленням вказаних навчальних закладів протягом 2022 року займалися три підрядники – ТОВ “БК “Мега Стайл”, ТОВ “Центра-Буд” і ТОВ “Київське управління механізації” (ця компанія здійснювала ремонт двох останніх шкіл) відповідно. Ремонтні роботи проводилися в рамках виконання 23 договорів підрядів на загальну суму близько 43,2 млн гривень (відновлення кожного навчального закладу, крім школи №4, реалізовувалося через декілька угод за різними напрямками робіт).

Як з’ясували слідчі, при здійсненні ремонту перших трьох школах підрядники внесли до актів виконаних робіт відомості щодо придбання металопластикових конструкцій низької якості з нижчими коефіцієнтами теплопередачі, що не відповідає технічному завданню та діючим Державним будівельним нормам. При цьому, компанії-підрядники купували дані конструкції у виробника (ТОВ “Виробнича компанія “Метал-Пласт”) за нижчими цінами ніж ті, що були зазначені в актах виконаних робіт.

Стосовно школи №4 правоохоронці встановили, що насправді фактична потреба в її ремонті була значно меншою від тих обсягів, які були зазначені в технічному завданні на відновлення. Наприклад, у цьому навчальному закладі потрібно було змінити не усі вікна, а лише частину, адже деякі з них були цілі та непошкоджені. Слідчі попередньо дійшли висновку, що у цьому випадку мова йде про завищення обсягів ремонту більш ніж у 2,5 рази.

Також в рамках цього провадження правоохоронці звернули увагу на можливі порушення при здійсненні відновлювальних робіт багатоквартирних будинків на вул. Соломії Крушельницької, 3-А в Дарницькому районі (будівля постраждала 17 березня 2022 року від влучання уламків збитої ракети. – КВ) та вул. Чорнобильській, 9-А у Святошинському районі (ця багатоповерхівка була пошкоджена за схожих обставин 15 березня минулого року).

Відновлення даних будівель протягом 2022 року на замовлення КП “Житлоінвестбуд-УКБ” здійснювали дві компанії-підрядника – ТОВ “БК “Аскон” і ТОВ “Компанія Командор” відповідно. Роботи виконувалися в рамках угод на загальну суму 144 млн гривень (80 млн гривень за перший будинок і 64 млн гривень за другий). Як встановили у Нацполіції, за результатам проведення цих ремонтів до актів виконаних робіт були внесені недостовірні відомості, а “зайві” бюджетні кошти були привласнені.

Варто зазначити, що, на відміну від договорів щодо ремонту шкіл, у відкритих джерелах відсутня інформація, скільки угод підряду було укладено на відновлення вказаних житлових будинків. Справа в тому, що, за інформацією керівництва КП “Житлоінвестбуд-УКБ”, ці роботи проводилися без застосування процедури відкритих торгів, а підрядників обирали “за принципом пропозиції нижчої ціни та наявності досвіду”.

Скріншот однієї з ухвал в рамках кримінального провадження

Ще 3 жовтня 2022 року в рамках слідства була призначена судова будівельно-технічна експертиза, в рамках якої повинні бути встановлені реальні обсяги ремонтних робіт у згаданих школах Оболонського району. Надалі, 26 грудня 2022 року, така ж експертиза була призначена і щодо відновлювальних робіт в будинку на вул. Чорнобильській, 9-А (інформація стосовно експертизи робіт в багатоповерхівці на вул. Соломії Крушельницької, 3-А в держреєстрі судових рішень відсутня). Проведення цих експертиз, зокрема, дозволить у майбутньому з’ясувати точний розмір збитків, які було нанесено бюджету в результаті вищезгаданих зловживань. Ймовірно, що саме через відсутність таких даних правоохоронці поки що класифікують ці злочини як “замах на привласнення”.

Наразі слідство за цим провадженням здійснюється більш-менш активно. Наприклад, 2 лютого поточного року правоохоронці отримали від Голосіївського районного суду Києва дозвіл на проведення огляду будинку на вул. Чорнобильській, що необхідно в рамках здійснення вищезгаданої експертизи. При цьому, не варто виключати той факт, що у Нацполіції звернуть увагу і на відновлення інших столичних будівель. Адже в цілому, за інформацією слідства, на такі роботи в 2022 році було передбачено більше 1 млрд гривень: 511,5 млн гривень місто отримало від держави в якості субвенції, ще 600 млн гривень було виділено з резервного фонду бюджету Києва. І витрачати ці кошти було куди: за даними мера Києва Віталія Кличка, станом на грудень 2022 року в столиці в результаті ракетних обстрілів було пошкоджено майже сім сотень будинків та інфраструктурних об’єктів.

Підрядники і замовники

За інформацією бази даних аналітики публічних закупівель Clarity-Project, усі п’ять компаній, що фігурують в цьому кримінальному провадженні, активно співпрацюють з різними державними та комунальними структурами України.

Справжнім лідером серед них є ТОВ “БК “Мега Стайл”. На рахунку цієї компанії – більш ніж 1,8 тис. договорів підряду (тут і далі – за період з початку роботи системи Prozorro) на загальну суму понад 1,4 млрд гривень. Серед головних “клієнтів” даного ТОВ – управління житлово-комунального господарства Деснянської РДА (318 договорів на суму 338,9 млн гривень), управління будівництва Дніпровської РДА (191 договір на суму 237,7 млн гривень) та все теж управління освіти Оболонської РДА (258 договорів на суму 176,3 млн гривень).

Разом з тим, ТОВ “Київське управління механізації” має в своєму активі більш ніж півтори сотні договорів підряду на загальну суму понад 373 млн гривень, ТОВ “БК “Аскон” було підрядником за 33 договорами на суму більше 123 млн гривень, а ТОВ “Центра-Буд” за час свого існування уклало з різними “бюджетними структурами” 146 договорів на загальну суму трохи більше 95 млн гривень.

Найменше досвіду в реалізації інфраструктурних проєктів має ТОВ “Компанія Командор” – воно лише одного разу стало переможцем тендеру на загальну суму 125,2 млн гривень. Примітно, що ці торги проводило вищезгадане КП “Житлоінвестбуд-УКБ”, в рамках виконання відповідного договору підряду ТОВ “Компанія Командор” здійснювало реконструкцію нежитлового будинку в пров. Польовому, 7 у Солом’янському районі Києва.

Нагадаємо, у жовтні 2019 року столична прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактами можливого розкрадання бюджетних коштів при здійсненні реконструкції київського зоопарку (просп. Перемоги, 32), яку на замовлення КП “Житлоінвестбуд-УКБ” здійснювали відразу декілька компаній. В рамках слідства правоохоронці, зокрема, встановили, що один із підрядників цих робіт (ТОВ “Люнет”) міг присвоїти при реалізації цього проєкту близько 10 млн гривень, а один із субпідрядників реконструкції зоопарку (ТОВ “Подолжилбуд”) перераховував отримані бюджетні кошти “підозрілим” компаніям.

Нагадаємо також, що депутати Київради, різні експерти та громадські активісти регулярно критикують чиновників Київської міськдержадміністрації (КМДА) за їхню роботу під час воєнного стану. Зокрема, посадовці “діставали на горіхи” за відсутність комплексних рішень щодо облаштування укриттів цивільного захисту (в тому числі і в навчальних закладах), а також за реалізацію проєктів, які за нинішніх обставин в країні та через дефіцит бюджетних коштів “можуть почекати”. Також, серед іншого, у вересні 2022 року заступник директора Департаменту культури КМДА Геннадій Яворовський звинуватив своїх колег-чиновників у тому, що на початку повномасштабної війни, у березні минулого року, вони за сумнівних підстав отримали заробітну плату повністю та наперед, а не двома платежами (аванс і зарплата).

Управління освіти Оболонської РДА з листопада 2013 року очолює Наталія Вахнюк. Оболонською РДА з 18 травня 2020 року керує Кирило Фесик (на колажі ліворуч). Діяльність цієї райдержадміністрації з лютого 2022 року координує заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич.

Крім того, управління освіти Оболонської РДА, згідно зі своїм Положенням, також підзвітне та підконтрольне Департаменту освіти і науки КМДА, який з 29 квітня 2014 року очолює Олена Фіданян. Діяльність цього Департамента з 2018 року контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

КП “Житлоінвестбуд-УКБ” з 2 січня 2020 року очолює Олександр Акімов. Це підприємство підпорядковане Департаменту будівництва і житлового забезпечення КМДА, яким з 2 липня 2021 року керує Борис Работнік.

Роботу цього департаменту з 2018 року контролює саме заступник голови КМДА В’ячеслав Непоп. Останній очолював КП “Житлоінвестбуд-УКБ” з 2002 року по 2018 рік. За свідченнями різних джерел, після цього він зберіг вагомий вплив на роботу цього підприємства. Також Вячеслав Непоп є депутатом чинного IX скликання Київради (обраний від партії столичного мера “УДАР”, раніше також був депутатом IV, V, VII і VIII скликань міськради).

“Антикорупційна правда”

Сообщение “Ракети і корупція”: у Нацполіції зацікавилися відновленням столичних будівель, що постраждали від обстрілів появились сначала на Антикорупційна правда.