Під кодовим ім’ям «Шмель» ховається Ігор Хмельов — людина, чию участь у Fire Point (розробнику «Фламінго») підтвердив співвласник компанії Денис Штілерман, відомий на записах як «Електронік». Ідентифікували його й політики, зокрема нардеп Ярослав Железняк.

Держреєстри показують, що Хмельов неодноразово засновував бізнеси разом із Тимуром Міндічем: «Атлет буд», «Грейт стайл», «Бест лук», «Глобал ріал істейт груп ЛТД», «Альпійська гірка» тощо. Аналітики YouControl вважають більшість цих компаній частиною групи «Приват».

Через «Альпійську гірку» вдалося вийти на словацьку TIM&TIM, s.r.o., зареєстровану в Братиславі у 2016 році. Її співзасновниками є Міндіч та Хмельов. Але ще цікавіше — хто керував компанією в 2016–2017 роках: троє росіян із Санкт-Петербурга та Москви — Вілена Щекалова, Ольга Каторайчик та Ілля Соколов.

Щекалова — людина з глибоким корінням у російських енергетичних корпораціях, нафто-газових холдингах та вугільному секторі. Згодом вона стала топменеджеркою UTG Group — найбільшого в РФ оператора аеропортового наземного сервісу.

Каторайчик і Соколов теж засвітились «доблесно». Вони втягнули канадського інвестора у схему на $2,5 млн, а гроші, замість інвестицій у «Компресорний комплекс», осіли на кіпрських фірмах Wellinom Holdings і Posparon Investments, де обоє були директорами. У 2018 році канадський інвестор програв суд.

Ім’я Соколова спливло й у 2024 році в історії купівлі «МТС Армения» через кіпрську Fedilco Group Limited. Таким чином, за словами пресрелізу, компанія фактично виходила з-під контролю російської МТС — але ролі росіян у схемі ніхто не приховував.

Отже, TIM&TIM була в руках росіян із не найкращою репутацією, паралельно працюючи з Міндічем та Хмельовим.

Важлива деталь: близькість Хмельова до Міндіча настільки велика, що він назвав свого сина Тимуром. Це — не вигадка, а дані з судового документа щодо боргів за комуналку.

Але нитки ведуть ще далі. Перед 2021 роком Хмельов володів майже 10% акцій банку «Айбокс» — того самого, який НБУ ліквідував у 2023-му через підозри у відмиванні грошей з нелегального грального бізнесу. А до цієї ліквідації «Айбокс» був єдиним банком, який надавав Monobank безкомісійне поповнення карток через свої термінали — ексклюзивний сервіс Олегу Гороховському.

Торгові марки iBox належали ТОВ «Пейбокс», засновницею якого до середини 2024 року була Людмила Стоянова — жінка з ідентичним ім’ям, яка раніше керувала «Естер-94», фірмою матері Тимура Міндіча, Стелли Матвіївни. Ба більше — одна реєстрація Стелли Міндіч веде на Дніпро, а інша — на Нью-Йорк.

Це ще раз підкреслює: Гороховський мав прямі ділові контакти як із Хмельовим, так і з Міндічем — мінімум до 2023 року.

Сам Гороховський понад два десятиліття пропрацював у «ПриватБанку» і навіть намагався через суд скасувати договір купівлі-продажу банку державою після націоналізації — але зрештою відкликав позов у 2022 році.

Всі персонажі — Міндіч, Хмельов, Гороховський — так чи інакше були пов’язані з групою «Приват» і регулярно перетинались у бізнесових ланцюжках.

У соцмережах навіть припускали, що Гороховський міг фігурувати на «плівках Міндіча». Прямих підтверджень цьому немає, але обсяг контактів між фігурантами вказує на те, що він міг бути в курсі частини схем, які зараз досліджують антикорупційні органи.

У березні 2025 року Monobank навіть влаштував промоакцію з ракетою «Фламінго», над якою працював Хмельов: за донат клієнтам пропонували ексклюзивний скін із пташкою на тлі Кремля.

У 2024 році Гороховський почав переводити частину бізнесу Monobank на Кіпр. Паралельно у 2025 році пішов у відставку директор з маркетингу Анатолій Рогальський, брат одного із співзасновників банку — рішення схвилювало ринок.

Чи міг Гороховський знати про афери Міндіча? Сукупність фактів вказує, що це більш ніж можливо. Так само ймовірно, що він був обізнаний про схеми «Айбоксу» щодо легалізації коштів від нелегальних казино. Окрім цього, документи Високого суду Лондона свідчать, що Гороховський підтримував контакт із Коломойським та Боголюбовим аж до 2019 року, тобто добре розумів ситуацію всередині «Привату».

Чи спливе його ім’я у справі «Мідас», стане зрозуміло лише після розшифровки тисячі годин аудіозаписів. Але одне очевидно: усі фігуранти — не чужі один одному, і їхні взаємини формували цілу тіньову екосистему.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Від «Привату» до «Мідаса»: як засновник Monobank Олег Гороховський може бути вплутаний у мільярдні схеми Міндіча та Хмельова під час війни появились сначала на Антикорупційна правда.

Спадок «Привату» і тінь минулого

Ключовою структурою Monobank є ТОВ «Фінтех бенд». Компанія існувала ще з 2003 року, але Гороховський з партнерами «зайшли» туди в 2017-му – одразу після націоналізації «Привату». І це не випадковість: Гороховський понад 20 років пропрацював у «ПриватБанку», від стажера до керівника відділу. Разом з ним у «Фінтех бенд» зайшли й інші «приватівці»: брати Дубілети, Людмила Шмальченко та Володимир Яценко.

Сьогодні троє з цієї команди, окрім Дмитра Дубілета, мають статус підозрюваних у виведенні коштів з «Привату». Особливо показовий приклад – Володимир Яценко, який у 2021-му намагався втекти з країни, але був знятий з літака у «Борисполі». Його підозрюють у розкраданні 137 млн грн. Перед затриманням Яценко блискавично переписав свої частки у бізнесах на цивільну дружину Євгенію Кривенко. І серед цих бізнесів – Monobank.

Офшорний маневр

З осені 2024 року почалося найцікавіше. У власність «Фінтех бенду» зайшли кіпрські компанії. Спершу – Crestline Limited, згодом – Nisets Limited. Обидві зареєстровані в одному офісі в Лімасолі, а їхні директорами значаться… діючі менеджери Monobank.

У квітні 2025-го Антимонопольний комітет дав Crestline дозвіл на контроль над «Фінтех бендом». Формально – законна операція. По факту – ключова компанія Monobank виведена в офшор. Сьогодні частки розподілені так: Crestline Limited – 63,98%, Nisets Limited – 14%, дружина Яценка – 14%, ще 8% у Дар’ї Букрєєвої. А сам Гороховський разом із Рогальським, які є обличчям банку, володіють… по 0,0081%.

Маскування під софт і стартапи

Crestline та інші кіпрські «прокладки» почали заходити і в інші бізнеси Гороховського: платіжну систему «Мосст», IT-компанію «Кілобайт 1024», фірму «ЛоялтіАІ». З’явилися й нові офшорки – Oakworth Limited та Fernly Limited. Остання, хоч і ліквідована на Кіпрі, дивом стала співзасновником українських компаній Гороховського у 2025 році.

Усі ці структури – зареєстровані в одній будівлі Лімасола. І саме вони сьогодні володіють найбільшими частками в бізнесі, який в Україні показово позиціонують як «народний банк без відділень».

Чому саме зараз?

Відповідь проста: рішення британського суду у справі «ПриватБанку» чітко окреслило роль Гороховського серед колишніх топів Коломойського. Там згадуються і приватні зустрічі в Женеві, і перельоти на літаку олігарха. Після цього – стрімкий рух активів на Кіпр виглядає вже не «бізнес-стратегією», а класичною схемою втечі в офшори.

Сам Гороховський сьогодні заявляє: Monobank він «не продав би навіть за мільярд доларів». Проте факт залишається фактом: контроль над ключовою компанією «Монобанку» тепер у руках кіпрських прокладок, пов’язаних із менеджерами самого банку та родичами фігурантів кримінальних справ.

І це питання не лише до правоохоронців, а й до Національного банку: чому стратегічна фінансова установа України тихо опинилася під кіпрським дахом?

“Антикорупційна правда”

Сообщение Monobank в офшорах: як Олег Гороховський «сховав» багатомільйонні активи за кіпрськими прокладками появились сначала на Антикорупційна правда.