Андрій Біба — власник мережі АЗС БРСМ-Нафта, фігурант кримінальних проваджень і персонаж численних журналістських розслідувань. Протягом багатьох років його діяльність супроводжувалася серйозними підозрами: фінансування антиукраїнських політичних ініціатив, підтримка структур Московського патріархату, участь у будівництві храмів РПЦ за кордоном — зокрема в Таїланді та Камбоджі. Така активність навряд чи могла здійснюватися без контактів з інфраструктурою впливу Російської Федерації.

Катастрофа у Василькові і втеча з країни

У 2015 році бізнес Біби опинився в центрі однієї з наймасштабніших техногенних катастроф в історії незалежної України — пожежі на нафтобазі БРСМ у Василькові. Загинули люди, регіон зазнав серйозної екологічної шкоди. Слідство вказувало на системну економію на безпеці, використання фіктивних схем та управлінську недбалість.

Після трагедії Андрій Біба залишив Україну і осів у Флоренції (Італія). В Україні його звинувачували у шахрайстві, однак жодного реального покарання він так і не поніс.

«Миротворець» і задокументовані звинувачення

У 2021 році Бібу внесли до бази «Миротворця». У досьє фігурували дані про фінансування антиукраїнських рухів та використання Московського патріархату як інструмента впливу на внутрішню ситуацію в Україні. Підставою стали журналістські розслідування, зокрема матеріали Bihus.info, де були оприлюднені листування, внутрішні документи та фінансові докази системної діяльності.

Окрему роль у функціонуванні цих схем відігравала Анжела Ларкіна — топменеджерка групи БРСМ і цивільна дружина Біби. За даними журналістів, саме вона координувала грошові потоки, неофіційні виплати, оренду приміщень і розподіл коштів. Частина активів була оформлена саме на неї.

Зникнення без пояснень

І ось тепер Андрій Біба просто зникає з бази «Миротворця». Без судового рішення. Без публічного перегляду фактів. Без спростування розслідувань. У базі залишається лише його однофамілець, а жодних офіційних коментарів або пояснень — немає.

При цьому жодних об’єктивних змін у статусі Біби не відбулося. Він і далі проживає за кордоном, не поніс відповідальності за трагедію у Василькові, не спростував звинувачень у співпраці з антиукраїнськими структурами та не повернувся для дачі свідчень.

Гроші в Україні — життя в Італії

Попри втечу, бізнес Біби продовжує працювати в Україні й приносити прибутки. Паралельно в українських медіа розгортається кампанія з «реабілітації» образу: матеріали про благодійність, збори для армії, соціальну відповідальність.

На тлі постійного проживання у Флоренції та повної відсутності особистої відповідальності за минулі дії це виглядає не як каяття, а як спроба відкупитися від суспільного осуду.

Зачистка слідів

Особливо показовим є те, що з бази «Миротворця» зникла і Анжела Ларкіна — ключова фігура у фінансовій архітектурі бізнесу Біби. Одночасне видалення двох пов’язаних осіб виглядає не технічною помилкою, а цілеспрямованою зачисткою інформаційних слідів.

Питання не лише до Біби

Історія Андрія Біби — це не просто кейс одного олігарха з токсичним бекграундом. Це тест на принциповість системи. Якщо людина з таким набором задокументованих звинувачень може зникнути з публічної бази без пояснень, то проблема давно вийшла за межі конкретного прізвища.

Питання вже не лише в тому, хто саме «очистив» Бібу, а в тому — скільки ще таких «обнулень» ми не помітили.

“Антикорупційна правда”

Сообщение «Обнулення» репутації: як власник БРСМ-Нафти Андрій Біба зник із «Миротворця» і чому це виглядає як платне очищення появились сначала на Антикорупційна правда.

Скандал вибухнув після затримання у порту «Південний» суховантажу ALAA M під прапором Палау. На борту — понад 5,5 тисяч тонн сої сумнівного походження на суму близько 2 млн доларів. Обшуки на судні та в офісі ТОВ «Алтекс групп», яке організувало експорт, підтвердили: перед нами не випадкова оборудка, а відпрацьована схема, яка лише за липень завдала Україні понад 200 мільйонів гривень збитків.

У махінаціях фігурують не лише Едельман та Колівер, але й його заступники Володимир Алєксєєв та Віталій Зварич. За попередніми даними, усі вони діяли як справжнє ОЗУ, яке займалося нелегальним експортом сільгосппродукції.

Схема була простою, але нахабною: подавали декларації в режимі “переробка за межами митної території”. Формально соя прямувала в ОАЕ, але реального виробництва там не існувало. Насправді ж вантаж ішов у Єгипет, а з кожної тонни вивезеного товару чиновники клали собі у кишені відкат. Подейкують, що свою частку мав і голова Держмитслужби Сергій Звягінцев, який досі не спромігся публічно відреагувати на скандал.

Та найбільший цинізм у тому, що затримане судно ALAA M виявилося власністю самого Едельмана. І це ще не все — воно вже “світилося” в окупованому Севастополі. 7 липня корабель вийшов із кримського порту та попрямував у румунську Суліну, що прямо вказує на ймовірну співпрацю з російською стороною. Тут ми говоримо вже не лише про контрабанду, а й про можливу колаборацію з ворогом.

Едельман добре відомий у журналістських розслідуваннях. Його «Південна Пальміра» свого часу заробляла на схемах із розмитненням авто в Одесі. За “швидкі” послуги брали по 1200 доларів з машини, коли інші компанії просили удвічі менше, але дотримувалися процедури. Швидкість Едельмана пояснювалася просто — махінаціями із заниженою митною вартістю.

Депутат, який давно не з’являється на засіданнях міськради, демонструє ще одну рису: відданість московському патріархату. І це на тлі війни з росією.

Олександр Едельман — яскравий приклад того, як “п’ята колона” продовжує паразитувати на державі, вивозити ресурси за кордон і, ймовірно, співпрацювати з окупантом. Чи поставить крапку правоохоронна система, чи знову спустить справу на гальмах — покаже найближчий час.

“Антикорупційна правда”

Сообщение “Сіра” соя, мільйонні збитки та зв’язки з окупантами: як депутат Олександр Едельман вивозить Україну по зернині появились сначала на Антикорупційна правда.