Саме під час її роботи в Головній військовій прокуратурі справа Клименка отримала резонансний поворот, який фактично знівелював значну частину зібраних доказів, пише ОРД.

«Помилка», яка коштувала мільйони: історія справи Клименка

У 2017–2019 роках Ольга Миргородська працювала в Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України, яку тоді очолював Анатолій Матіос. У цей період розслідувалися кримінальні провадження щодо діяльності колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка.

У межах розслідування існувало кілька окремих кримінальних проваджень із різними строками слідства. Після їхнього об’єднання в одне провадження прокурорка Миргородська неправильно визначила граничні строки досудового розслідування.

У результаті частина доказів, отриманих слідчими після спливу встановлених строків, втратила юридичну силу. Коли справу передали до НАБУ та САП, ці матеріали вже не могли використовуватися в суді.

Фактично процесуальна помилка призвела до того, що значна частина доказової бази щодо Клименка була визнана недійсною. Паралельно арештоване майно ексміністра на десятки мільйонів доларів повернулося під контроль пов’язаних із ним структур.

Іронічно, що в той самий час керівництво Головної військової прокуратури регулярно заявляло про «успіхи» у розслідуванні справи Клименка.

Тихе звільнення і повернення до прокуратури

Після скандалу Миргородська фактично зникла з публічного поля. Наприкінці 2019 року вона подала декларацію перед звільненням із посади заступниці начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури.

У 2020 році вона зареєструвалася як фізична особа-підприємець і почала надавати юридичні послуги.

Втім уже в 2021 році Миргородська повернулася до системи прокуратури, отримавши посаду заступниці керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області. Там вона працювала до 2024 року, після чого продовжила кар’єру в Дніпропетровській області.

Нерухомість і сімейні фінанси

Станом на кінець 2024 року власного житла Ольга Миргородська не декларує. Натомість вона користується майном, оформленим на її батька — Миколу Миргородського, колишнього депутата Чернігівської міської ради від партії «Батьківщина».

Серед задекларованого майна:

• садовий будинок площею 197,1 м² у Бориспільському районі Київської області (Золочівська громада),

• земельна ділянка поруч із цим будинком,

• квартира в Києві площею 73,1 м².

Будинок і землю Микола Миргородський придбав у 2018 році. Напередодні покупки він задекларував отримання грошових подарунків:

• 300 тис. грн — від доньки Ольги Миргородської,

• 500 тис. грн — від іншого родича, імовірно сина,

• ще 250 тис. грн він позичив у знайомого.

Згодом саме цим будинком почала користуватися прокурорка.

Паркомісця і загадкова квартира

Окрему увагу привертають інвестиції Миргородської у нерухомість.

У квітні 2021 року вона придбала майнові права одразу на п’ять паркомісць у Києві — по 400 тисяч гривень кожне. Загальна сума угоди склала 2 млн грн.

У той самий період прокурорка внесла понад 1,6 млн грн за попереднім договором купівлі квартири. Проте в деклараціях ця квартира так і не з’явилася.

Перед укладенням цих угод Миргородська позичила у свого батька 1 млн грн. Борг вона повернула лише у 2024 році.

Автомобіль, доходи та заощадження

У 2020 році прокурорка придбала автомобіль Toyota RAV4 Hybrid вартістю близько 1 млн грн.

За 2024 рік Миргородська задекларувала:

• 1,1 млн грн зарплати в прокуратурі,

• 1 тис. грн державної виплати за програмою «Зимова єПідтримка».

Станом на кінець року її заощадження становили:

• 300 тис. грн готівкою,

• 10 тис. доларів,

• 10 тис. євро,

• понад 74 тис. грн на банківських рахунках.

Загальна сума заощаджень перевищила 1,3 млн грн.

Нове призначення

Попри скандальну історію зі справою Клименка та запитання щодо майнових операцій, Ольга Миргородська продовжує кар’єру в органах прокуратури. Її нове призначення в Харківській області викликало чергову хвилю критики.

Адже справа, яка свого часу коштувала державі десятків мільйонів доларів потенційних активів, так і залишилася символом того, як одна процесуальна «помилка» може змінити долю гучного антикорупційного розслідування.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Миргородська і Клименко: як прокурорка Ольга Миргородська після скандалу зі «зливом» справи ексміністра отримала нову посаду в Харкові появились сначала на Антикорупційна правда.

Асоціація українських операторів грального бізнесу оцінює частку «сірого» ринку азартних ігор в Україні на рівні 39–53%. І ось що вражає: за даними асоціації, до 90% нелегальних казино мають російське походження. А хто допомагає переводити ці мільярди в «білий» вигляд? Часто — невеликі приватні банки, що стають для сірих гравців справжньою «пральнею».

Серед найгучніших кейсів — історії з банками IBOX та МТБ Банк, у яких свого часу працював банкір Дмитро Яковлєв. Про нього мало чують широкі кола, але серед фінансового істеблішменту його ім’я вагоме: за кар’єру — шість банків, чотири з яких пізніше опинилися в проблемах або під слідством.

«Мийник» для Клименка та казиношників — що про нього пишуть

В Інтернеті є згадки, що Яковлєв нібито працював «мийником» для бізнес-інтересів колишнього міністра доходів Олександра Клименка через банк «Юнісон». За повідомленнями ЗМІ, СБУ у вересні 2025 року заочно повідомила про підозру Клименку у створенні механізмів фінансування противника — і частина публікацій пов’язує це з грошовими потоками через банки, де працював Яковлєв.

Нині (за даними судових рішень і розслідувань) Яковлєв фігурує в контексті відмивання коштів для нелегального грального бізнесу: мерчанти-казино підключалися до платіжної інфраструктури банків, а потоки йшли на транзитні «дропові» рахунки, після чого виводилися через криптобіржі (Binance, Coinbase) та іноземні платіжні сервіси (PayPal, Skrill). У судових документах по «МТБ Банку» зазначено, що за період із 31.12.2022 по 10.04.2024 обсяг таких операцій становив понад 10 млрд грн.

МТБ, IBOX, Альпарі, Форвард, Юнісон — спільна нитка ризиків

Останнє місце роботи — одеський МТБ Банк. Реєстри показують, що Яковлєв працював керівником департаменту інноваційних проєктів і залишався в банку принаймні до травня 2025 року; у червні 2025 в його помешканні проводилися обшуки. Судові матеріали прямо описують механіку: еквайринг для високоризикових мерчантів, використання підставних осіб («дропів»), фальсифікація даних у Web Shield та ухиляння від фінансового моніторингу.

Раніше Яковлєв працював в IBOX — банку, ліквідованому у 2023 році після виявлення ризикових операцій на суму близько 3,5 млрд грн у період із лютого по грудень 2022 року; також фігурують «Альпарі», «Форвард» та «Юнісон» — установи з різними юридичними і кримінальними історіями. У низці випадків перевірки виявляли зв’язки з клієнтами з російських банків навіть після повномасштабного вторгнення.

Російський слід і сумнівні паспорти

У мережі ширяться твердження, що Яковлєв нібито має російський паспорт, отриманий на окупованих територіях, а також власність у непідконтрольних регіонах (квартира в Макіївці). Ці відомості потребують додаткової перевірки й офіційного підтвердження — однак у поєднанні з матеріалами слідства вони створюють тривожну картину.

Підсумок

Чи може одна людина постійно переходити з банку в банк, де згодом спалахують кримінальні історії? Досвід Дмитра Яковлєва показує: може. Причина — знання схем роботи з «дропами», еквайрингом високоризикових мерчантів та відмиванням через криптобіржі. І поки подібні фігури функціонують у фінсекторі, сірий ринок азартних ігор продовжує годувати тіньові потоки — з російським слідом у тілі цієї «індустрії».

“Антикорупційна правда”

Сообщение Банкір Дмитро Яковлєв і його тіньові ігри: 10 мільярдів для гральної індустрії з російським слідом появились сначала на Антикорупційна правда.

Причина в тому, що «куратори» Датій мають дуже сильний вплив на все, що відбувається зараз у Податковій. Це колишні поліцейські Сергій Вязмікін та Ігор Купранець і їхній компаньйон із забороненої «Опозиційної платформи – За життя» Ігор Абрамович, пише problematic.

Прізвища Вязмікіна та Абрамовича на слуху через розслідування «Батальйон Монако», адже цю парочку помітили на Сен-Жан-Кап Ферра. Журналісти з’ясували, що колишній в.о. начальника департаменту захисту економіки Національної поліції та ексдепутат від ОПЗЖ мешкають на спільній віллі.

Через це розслідування ДБР навіть відкрило справу щодо законності перетину кордону всіх учасників «батальйону Монако». Проте за рік жодних новин із цього приводу так і не чутно.

А от розмови про те, за рахунок чого Вязмікін та Абрамович можуть собі дозволити відпочинок в Монако, якраз були. Одразу після затримання та обшуків у любительки елітки з Київської податкової, у Верховній Раді відбулось засідання Тимчасової слідчої комісії щодо корупції в ДПС.

На ньому окремо заслухали журналіста Юрія Бутусова, який мовою цифр пояснив, на яких незаконних схемах найбільше наживаються податківці. За його словами, основа – це блокування податкових накладних, що повністю унеможливлює роботу підприємств. Розблокувати їх можна тільки за рахунок хабара.

Причому блокування відбувається мало не для половини всіх зареєстрованих компаній, які проходять перевірку.

Інша тема крутиться у департаменті акцизів, який за останній час розправив свої крила як Атлант. Саме в цьому контексті Бутусов і називає прізвища Вязмікіна, Абрамовича та колишнього начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігоря Купранця.

Останній оскандалився ще у часи керівництва МВС Арсеном Аваковим. Йому приписували і незаконне збагачення, і причетність до фірм, які вигравали підряди на охорону портів, і постійне доїння бізнесу. Департамент захисту економіки в Поліції – це щось на кшталт скандального «відділу К» в СБУ.

По суті обидві ці установи повинні боротися з корупцією та захищати бізнес, а насправді можна тільки пригадати, як СБУшник Демчин записував свої квартири, машини та статки, зароблені за рахунок «роботи з бізнесом», на громадянську дружину.

Купранець працював в структурах МВС з кінця 90-х і вважається «ідейним засновником Департаменту захисту економіки», як пафосно повідомляє його сторінка у Вікіпедії. Однак, пропрацювавши в міністерстві до 2019 року він запам’ятався хіба що незадекларованими автівками, подарованою квартирою та незаконним бізнесом дружини у Чорнобильській зоні.

За даними ЗМІ, Купранець за часи роботи в МВС встиг зблизитися з Сергієм Вязмікіним, у якого був начальником. У «Департаменті кошмарення бізнесу», як його жартівливо називають, вони встигли напрацювати непогану базу підприємств, з яких продовжують «кормитися». Водночас, з 2019 року до їхнього угрупування приєднався ще один член – вже колишній депутат від проросійської ОПЗЖ Ігор Абрамович. Він же був членом Податкового комітету Верховної Ради, куди його люб’язно запросив голова цього комітету та особистий товариш Данило Гетманцев.

Приблизно в цей час тріо переключилось на роботу з акцизними товарами. За даними аналітиків та представників парламенту, сірий ринок тютюнових виробів минулого року досяг свого піку та почав складати більше 20%. Про те, що відбувається з нелегальним алкоголем, годі й говорити. Якщо Ігоря Абрамовича більше пов’язують із сигаретами, то Сергія Вязмікіна з алкоголем через його тестя Олександра Сітака.

Дружина Вязмікіна Оксана походить із заможної родини аграріїв Житомирщини. Вона очолює ТОВ «Перша українська аграрна компанія», на яку записаний Mercedes, яким колишній поліцейський пересувається по Монако. А от її батько керує «Бердичівською солодовою компанією», яка є великим виробником солоду.

Чи потрібно говорити про те, що в агрокомпаніях родини Сітак-Вязмікіних ніколи не виникає проблем із Податковою, тоді як інші бізнесмени-аграрії таких привілеїв не мають. І це не зважаючи на те, що родина родом з російської Федерації, а паспорт із двоголовим орлом у дружини Вязмікіна міг бути аж до 2016 року. Принаймні про її російське громадянство говориться в судовому рішенні, яке стосувалось порушень правил дорожнього руху.

Аби не випадати з податкової теми після скандального звільнення згаданої напочатку Оксани Датій, у Вязмікіна, Абрамовича та Купранця є й інші свої люди в системі. Зокрема, судячи з декларації, що була подана в січні 2024 року, мама Сергія Вязмікіна – Тетяна Никифорівна, працює заступником начальника відділу ДПС Голосіївського району міста Києва. До цього вона обіймала посаду Головного державного інспектора ДПС Києва.

У Абрамовича теж є свій перевірений кадр у Податковій Києва. Це заступниця звільненої Датій – Інна Якушко. В структурах ДПС жінка працює давно, і встигла навіть потрудитись на гаманець керівника Міністерства доходів і зборів, яке за часів Януковича очолював сумнозвісний Олександр Клименко. Документальний зв’язок Абрамовича та Якушко відслідкувати не вдалось, але ця інформація активно обговорюється в дотичних до податкової тематики Телеграм-каналах.

Колишній народний депутат Ігор Мосійчук ще минулого року писав про те, що за схемами в Податковій стоять Вязмікін, Купранець та Абрамович. І покриває її нібито голова Податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Після того, як Абрамович склав мандат депутата українського парламенту Гетманцев навіть подякував тому за роботу, не дивлячись на його приналежність до забороненої «Опозиційної платформи – За життя».

З дружбою із ворогами у Гетманцева прослідковується певна тенденція. Річ у тому, що він три скликання поспіль був помічником «регіонала» Володимира Сівковича, підозрюваного нині в державній зраді. Сівковичу закидають не тільки персональне кураторство під час розгону мітингу Революції гідності, але й активну співпрацю з ФСБ росії ще з 90-х років. Українське слідство задокументувало зустріч Сівковича з секретарем РНБО росії ніколаєм патрушевим у жовтні 2013 року для координації дій щодо придушення ймовірних мітингів на підтримку європейської інтеграції України. Що подібній особі міг радити нинішній «Слуга народу» Данило Гетманцев, навіть важко уявити.

Згадує прізвища Вязмікіна, Купранця та Абрамовича в контексті можливих схем по акцизним товарам й інший член Податкового комітету, депутат від «Слуги народу» Мар’ян Заблоцький. Зокрема, ще в грудні 2022 року він розповідав:

«На мою думку, існують фабрики, на роботу яких Податкова звертає недостатньо уваги. Я не раз чув прізвища Купранець і Вязмікін, які згадувалися в репортажі про батальйон «Монако»… Я не можу надати жодних доказів, але можу сказати, що на податковому комітеті деякі депутати питали про це в голови комітету».

Всі ці активні обговорення серед вищих чиновників, чутки у Телеграм-каналах, шалені статки колишніх поліцейських Вязьмікіна та Купранця і їхнього товариша з проросійської партії Абрамовича не можуть не мати під собою підґрунтя. Усі нібито щось і знають, але якось із великою обережністю говорять про сірі схеми в Податковій. І чим далі правоохоронці спускатимуть на гальмах справу любительки писати листи бажання Оксани Датій, і тим паче розслідування по «батальйону Монако» – тим більше ці обговорення стануть сприйматися несерйозно. І що найгірше в цій ситуації, що це продовжить збагачення людей, які можуть мати зв’язок із країною-агресоркою.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Сергій Вязьмікін, Ігор Абрамович, Ігор Купранець мутять податкові схеми з Лазурового узбережжя появились сначала на Антикорупційна правда.