Дискусії щодо розважального парку на острові Оболонський у Києві не вщухають. Це «подарунок» на День міста, за який кияни заплатили у війну майже 200 млн. грн. з бюджету.

Роботи на острові Оболонський свідчать, що через систему Prozorro можна провести закупівлю самовільного будівництва. Запобіжників немає. І це далеко не єдина претензія

Парк збудували на території природно-заповідного фонду з численними порушеннями екологічного законодавства. За результатами екологічного аудиту, виконаного Київським еколого-культурним центром, виявлено знищення популяцій та біотопів різних рослин, кажанів та птахів, які занесені до Червоної книги та охороняються Бернською конвенцією.

На будівництво розважального парку не було жодних дозволів, Київрада навіть земельну ділянку під будівництво ніколи не передавала. Без цього єдині законні будівельні роботи на острові – це капітальний ремонт семи лав та одного «сміттєзбірника». Громадська ініціатива «Голка» вирішила розібратися, як під вивіскою «капремонт» з’явився новий розважальний парк.

Капремонт VS самовільне будівництво

Столичне комунальне підприємство «Плесо» здійснювало капремонт без документів на землю, містобудівних умов та обмежень та дозволів на будівництво. Все робилося під виглядом відновлення елементів благоустрою у раніше збудованому розважальному парку.

При цьому «Плесо» у своєму повідомленні наголосило на намірах збудувати «парк площею понад 1 га». Такого парку на острові не було, тож мова лише про нове будівництво.

І хоча в документах йдеться саме про розважальний парк, керівник департаменту захисту навколишнього середовища та адаптацію до зміни клімату Київської міської державної адміністрації Олександр Возний стверджує, що острів – це рекреаційна зона, а не розважальний парк:

«Ми намагалися створити комфортне місце, де наші захисники та їхні родини, кияни та гості міста могли б відновитися та перезавантажитися на природі у спокійній та затишній атмосфері. Судячи із відгуків, нам це вдалося. Щодо бюрократичних питань, то облаштування тут здійснювалось згідно із законом на підставі проведених досліджень, експертних висновків, відповідних розпорядчих документів КМДА. Облаштували острів частково коштом вітчизняних меценатів, а частково – за рахунок міського бюджету. На острові відсутні капітальні споруди, а виконанні ремонтних робіт особливу увагу приділялося збереженню природи острова. З кінця травня острів відвідало понад півмільйона гостей, про це свідчать камери спостереження», – розповів О.Возний.

На території острова були відсутні будівлі, споруди та інші об’єкти інфраструктури.

Тут офіційно значилися лише сім лав і один «сміттєзбірник».

Ось ці об’єкти, якщо вони були придумані для створення ілюзії існування «зони відпочинку» на острові, комунальне підприємство «Плесо» і мало право ремонтувати. А збудований розважальний парк – це самовільне нове будівництво. На нього пішли, бо «Плесо» не могло здобути право користування цією ділянкою.

Київрада могла передати ділянку під будівництво за наявності плану зонування або детального плану території (стаття 24 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»). Але таких планів нема. Розробити детальний план території можна без проблем. Для острова площею 14 га його вартість не перевищила б 100 тис. грн. На це знадобилося б десь чотири місяці.

Але була проблема – обов’язкове проведення громадських обговорень та стратегічної екологічної оцінки. А це означало неможливість приховати руйнівний вплив на екологію, яку при самовільному будівництві приховали шляхом фальшування змісту оцінки впливу на навколишнє середовище.

Тобто на порушення містобудівного законодавства пішли, щоби приховати порушення екологічних вимог.

Як порушили бюджетне законодавство?

Будівництво парку виправдовують рішенням Київради, яке передбачало створення рекреаційного маршруту з будівництвом мостових переходів між Оболонською набережною, островом Оболонська коса та півостровим Собачим гирлом (Програма соцекономрозвитку на 2018-2020 роки). Але це відповідає дійсності. Про якесь будівництво парку на острові Оболонський там не йшлося.

Київрада ухвалила рішення саме про створення рекреаційного маршруту, передбачивши витрати на капітальні вкладення (а не на капітальний ремонт) для розвитку житлово-комунального господарства (а не організації благоустрою) департаменту житлово-комунальної інфраструктури (а не екології) та комунальному підприємству «Київбудреконструкція» ( а не “Плесо”).

Розроблений на виконання такого рішення проект передбачав на острові лише прокладання пішохідних та велодоріжок для прогулянок.

І найважливіше: від реалізації такого будівництва Київрада відмовилася ще наприкінці 2020 року, не передбачивши його й у наступній Програмі на 2021-2023 роки. Щоправда, встигли витратити 1,9 млн грн з бюджету на розробку ескізного проекту, що потрапив у смітник. Основна закупівля КП «Київбудреконструкція» була у 2016 році на 1,2 млн грн та ще 700 тис. на додаткові роботи у 2019-му.

Однак КП «Плесо» у відповідь на запит ГО «Голка» надало пояснення, відмінне від документації на будівництво. Згідно з ним, у результаті наради щодо будівництва «мосту-хвилі» заступник голови КМДА Валентин Мондрієвський наприкінці 2020 року доручив розробити ескізний проект благоустрою острова Оболонський.

А вже за два дні розпорядженням КМДА було змінено перелік об’єктів «капремонту елементів благоустрою зон відпочинку» та додано роботи на острові Оболонський із запланованим бюджетом у 120 млн грн.

Надалі будівництво нового розважального парку тривало під виглядом капремонту, і гроші виділялися спочатку розпорядженнями КМДА, а під час дії воєнного стану – наказами управління екології КМДА як головного розпорядника коштів.

Таким чином, сталося грубе порушення бюджетного законодавства. Київрада ніколи не виділяла грошей на капітальні вкладення для будівництва парку, її будували з нецільовим використанням коштів бюджету, виділених Київрадою на капітальні ремонти існуючих елементів благоустрою інших зон відпочинку.

Як порушили містобудівне законодавство?

У листопаді 2020 року комунальне підприємство «Плесо» оголосило закупівлю розробки ескізного проекту за спрощеною процедурою. Вже за місяць воно уклало договір із дніпровським ТОВ «Солід-Проект», яке запропонувало найвищу ціну. Істотно дешевші пропозиції інших учасників було відхилено.

Проектувальник уже на підготовчому етапі достовірно знав: йдеться про незаконне нове будівництво під виглядом капремонту неіснуючих елементів благоустрою, але погодився стати співучасником.

На початку 2021 року „Плесо” уклало договір на проведення експертизи ескізного проекту з ТОВ „Науково-виробниче підприємство „Міжрегіональна будівельна експертиза“. І вже через тиждень отримало від експертної компанії відповідь з численними зауваженнями, в яких, зокрема, йшлося про те, що це не капремонт, а нове будівництво, і що проведення експертизи згідно із законодавством неможливе через відсутність результатів оцінки впливу на навколишнє середовище.

Після доопрацювання проекту з окремої закупівлі та ж експертна організація влітку дає вже позитивний звіт. І є всі підстави стверджувати, що було надано свідомо недостовірний звіт. Громадське обговорення звіту з оцінкою впливу на довкілля розпочалося вже після експертизи, а висновок управлінням екології було надано 22 вересня 2021 року. Тому на момент надання експертного висновку порушення з видом будівництва нікуди не поділися, а процедуру оцінки впливу на навколишнє середовище ще не було завершено, тому неможливо було провести обов’язкову перевірку обліку її результатів у проекті.

Важливо зазначити, що замовляли проект з орієнтовною кошторисною вартістю 120 млн грн, проте він був розроблений із кошторисом, на 17 млн ​​грн більше (+14%). Коли йдеться про бюджетні кошти, «Плесо» мало повернути проект на доопрацювання, а не приймати роботу.

Підтримку угоді забезпечив і департамент містобудування та архітектури КМДА, який у серпні 2021-го надав листа, що для проектування такого об’єкта не потрібні містобудівні умови та обмеження. Свою позицію він пояснив проведенням капітального ремонту будівель та споруд, хоча відповідно до своїх повноважень мав точно знати про відсутність забудови на острові.

У липні 2021 року КП «Плесо» оголосило торги на розробку робочого проекту, а наприкінці серпня уклало договір із їх переможцем ТОВ «Дніпровський проектно-вишукувальний інститут „ДПВІ“.

Це грубе порушення вимог щодо розробки проекту, адже ескізний проект є підставою для розробки робочого проекту виключно після його схвалення (пункт 13 Порядку розробки проектної документації), а він буде схвалений розпорядженням КМДА лише за кілька місяців.

У цьому випадку подібне порушення є принциповим – за бюджетні кошти замовляли розробку проекту із кошторисом, що суттєво перевищує заплановану суму фінансування.

Наприкінці 2021 року КП «Плесо» уклало на неконкурентних засадах договір на проведення експертизи з дніпровською філією ТОВ «Експертиза ЗО» і майже одразу отримало позитивний висновок. Знову є всі підстави прямо говорити про надання недостовірного висновку. Звіт про додаткову оцінку впливу на довкілля було оприлюднено перед повномасштабним вторгненням, тому теоретично неможливо було під час здійснення експертизи перевірити облік результатів такої оцінки, що є обов’язковим згідно із законодавством.

За результатами експертизи, вартість будівництва зросла ще на 45 млн. грн. – до 182 млн. Очевидно, зростання ціни на третину лише за п’ять місяців ніяк не може бути пов’язане з інфляцією, а є наслідком штучного роздування кошторису.

Через тиждень ескізний проект із «капітальним ремонтом» та ціною 137 млн ​​грн легалізував своїм розпорядженням про схвалення Віталій Кличко як голова КМДА. Нагадаємо, що згідно із законодавством лише після цього можна було замовляти розробку робочого проекту, про який сказано вище.

У передостанній день 2021 року КП «Плесо» оголосило закупівлю самого будівництва за 174 млн грн, виходячи з проекту кошторисною вартістю 182 млн. Хоча такі кошти з бюджету на той момент взагалі не було заплановано: КМДА погодила ескізний проект на 137 млн ​​грн, а в розпорядження про розподіл коштів на капремонти все ще було передбачено лише 120 млн.

Переможцем у лютому 2022 року було визначено ТОВ «Гідробуд Лімітед». Але договір вчасно не уклали через повномасштабне вторгнення.

Незаконне будівництво нового парку за бюджетний рахунок явно не на час у розпал війни, тому міська влада могла б скасувати результати торгів, посилаючись на зміну обставин. Однак договір на будівництво було укладено майже відразу після того, як з області витіснили окупантів – 15 квітня 2022 року. А ще через тиждень управління екології КМДА на основі сфальшованого звіту про оцінку впливу на довкілля визнало нормальним будівництво розважального парку на території природно-заповідного фонду.

Угоду з «капремонтом» та роздутими у півтора рази витратами у серпні легалізував та дав відмашку на початок незаконного будівництва своїм розпорядженням про затвердження проекту начальник Київської міської військової адміністрації Микола Жирнов.

Прикриваючись цим, 9 вересня начальник управління екології КМДА Олександр Возний затвердив змінений перелік об’єктів капремонту за рахунок бюджету, в якому збільшив заплановані витрати на острів Оболонський із 120 млн. грн. до 182 млн. грн.

Чергове порушення вимог законодавства зі зростанням ціни будівництва сталося наприкінці минулого року, коли КП «Плесо» уклало договір на додаткові роботи вартістю 13 млн. грн. з ТОВ «Гідробуд Лімітед».

Вказані роботи оформили як окремий капремонт, обґрунтований дефектними актами обстежень неіснуючих елементів благоустрою. Таким чином, не тільки були порушення як аналогічні до основних робіт, а й додалися нові. Подібні додаткові роботи нерозривно пов’язані з основним «капітальним ремонтом», тому все це мало оформлятися як коригування вже існуючої проектної документації. До нових порушень законодавства вдалися, щоб уникнути перествердження проекту розпорядженням начальника КМДА та не проводити нові оцінки впливу на навколишнє середовище.

Також важливо, що виділення цих додаткових 13 млн. грн. бюджетних коштів не було передбачено навіть відповідними наказами департаменту захисту навколишнього середовища КМДА, і загальну вартість запланованих робіт досі встановлено у розмірі 182 млн. грн. Проте кошти за ці роботи з бюджету міста було сплачено.

Як свідчить цей аналіз, через систему Prozorro відкрито та публічно можна провести закупівлю самовільного будівництва. І жоден запобіжний механізм із боку держави не спрацював. Це при тому, що київська міська влада під керівництвом Віталія Кличка перебуває у постійному протистоянні з офісом президента, і рівень контролю з боку держави за законністю її дій має бути підвищеним.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Схематоз по-Київськи: 200 мільйонів із столичного бюджету пішли на ремонт семи лавок появились сначала на Антикорупційна правда.

Як стало відомо KВ, нещодавно Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА оприлюднив результати позапланового аудиту діяльності КП “Плесо”.

Відповідний аудиторський звіт №070-2-04/19 датований 19 грудня 2022 року, але на сайті вищезгаданого департаменту його було опубліковано в кінці січня поточного року – після того, коли стало відомо відомо, які рекомендації аудиторів були враховані керівництвом КП “Плесо”, а на які “комунальники” заплющили очі.

Як зазначено у звіті, аудиторський департамент КМДА перевіряв, чи виконувало вказане підприємство покладені на нього функції, чи у повній мірі воно отримувало доходи, наскільки ефективно здійснювало управління об’єктами комунальної власності територіальної громади Києва тощо. В рамках цієї перевірки аудитори охопили діяльність КП “Плесо” у період 2019-2020 років та І кварталу 2021 року, а тривав даний аудит трохи більше року – з 2 червня 2021 року по 29 вересня 2022 року.

Що цікавого знайшли аудитори

У ході аудиту були встановлені факти фінансових порушень, що призвели до втрат на суму 64,5 млн гривень, неефективного використання комунального майна та бюджетних коштів на суму 32,8 млн гривень, здійснення ризикових операцій на суму 45,7 млн гривень та інших порушень і недоліків, що не призвели до втрати фінансових ресурсів міської скарбниці, на суму 840,46 млн гривень. Таким чином, загальна сума допущених порушень дорівнює приблизно 983,4 млн гривень.

Так, аудитори з’ясували, що у 2019-2020 роках при реалізації проєкту “Розчистка та благоустрій ставка у селищі Мриги у Голосіївському районі Києва” столичний бюджет зазнав втрат на суму 28,2 млн гривень. Зокрема, за даними “ревізорів”, підрядник – ТОВ “Сіті-О” – допустив завищення вартості обсягів робіт на суму 22,8 млн гривень (загальна вартість робіт за декількома договорами підряду – 42,8 млн гривень). Наприклад, в актах виконаних робіт були вказані більші об’єми робіт з розробки грунту плавучими землесосними дизельними снарядами, ніж це було зроблено по факту – різниця склала 116 тис. куб.м.

Нагадаємо, вищезазначеними роботами близько двох років тому зацікавилися й правоохоронні органи. В рамках відповідного кримінального провадження слідчі Нацполіції встановили, що станом на жовтень 2020 року роботи з розчищення та благоустрою прибережної зони вказаного ставка не проводилися, а замість цього посадові особи КП “Плесо” та ТОВ “Сіті-О” створили схему з видобутку піску безпосередньо в районі цієї водойми.

Також в рамках цього аудиту було встановлено, що при здійсненні реконструкції очисних споруд “Харківські” по вул. Ревуцького в Дарницькому районі, замовником якої виступало КП “Плесо”, підрядна організація – ТОВ “Княжна Либідь” – завищила обсяги і вартість виконаних робіт за грудень 2019 року-грудень 2020 року на загальну суму 22,42 млн грн (загальна вартість робіт – 115,7 млн гривень). Зокрема, в актах виконаних робіт були зазначені “зайві” витрати на перевезення сміття, грунтування металевих поверхонь, влаштування вертикальної гідроізоляції бентонітовими матеріалами тощо.

До того ж, станом на період проведення аудиту КП “Плесо” не використало устаткування, яке підприємство закуповувало саме для проведення цієї реконструкції ще в 2017-2018 роках. За інформацією “ревізорів”, вказані матеріальні цінності зберігалися в приміщеннях КП “Плесо” і ТОВ “Науково-інженерний центр “Потенціал-4” (відповідно до угоди про зберігання майна). На думку аудиторів, усе це свідчить про неефективне використання бюджетних коштів у сумі 20,7 млн гривень, витрачених на придбання цього устаткування, а також створює ризик втрати комунального майна через його непридатність для подальшого використання як морально застарілого.

Крім того, за інформацією аудиторів КМДА, посадовці КП “Плесо” при здійсненні закупівель спортивних тренажерів, дитячих майданчиків, складських приміщень та модульних споруд допустили факти неефективного використання бюджетних коштів на суму близько 7,59 млн грн та можливого завищення вартості робіт на вказану суму. Усе це обладнання та об’єкти встановлювалися підрядниками даного КП у зонах відпочинку “Чорторий”, “Галерна” і Троєщина”. “Ревізори” з’ясували, що причиною цих порушень стало, зокрема, “непроведення належного моніторингу цін на устаткування”.

Також в аудиторському департаменті КМДА встановили факти нестачі т.зв. “основних засобів” КП “Плесо” в кількості 53 одиниці первісною вартістю 4,13 млн гривень (у тому числі металеві огорожі та сходів з термодеревини у зоні відпочинку вздовж Русанівської протоки в Дніпровському районі). “Ревізори” зробили висновок, що причиною цього стало незабезпечення керівництвом даного підприємства належного контролю за станом збереження комунального майна.

Ще одним із багатьох порушень з боку керівників КП “Плесо” стало “неналежне виконання функцій з контролю суб’єктів різного виду, які здійснюють свою діяльність або знаходяться на територіях водних об’єктів Києва”.

Зокрема, аудитори КМДА встановили, що на території пляжу “Молодіжний (на острові Долобецькому) знаходяться комплекси відпочинку “Lagoon beach club” і “Bora Bora Beach”, документи на розміщення яких у КП “Плесо” відсутні. Разом з тим, за даними “ревізорів”, вказані заклади отримували “світло” на підставі угод про відшкодування вартості електроенергії, які були укладені протягом 2012-2021 років між КП “Плесо” та трьома компаніями – ТОВ “Карвері” (“Lagoon beach club”), ТОВ “Дакарс” і ТОВ “Укрспорттрейд” (обидва – “Bora Bora Beach”). При цьому, вартість послуг з утримання електричних мереж за 1 кВт/год переданої електроенергії для двох останніх ТОВ становила 0,45 гривень, тоді як насправді ці послуги повинні коштувати 2,5 грн за 1 кВт/год.

І на цьому “фокуси” з розміщенням у пляжних зонах розважальних закладів не закінчуються. Так, за інформацією аудиторів, КП “Плесо” допустило незаконне та неефективне використання комунального майна, переданого в оренду, що призводить до неотримання коштів, як підприємством, так і бюджетом Києва. У більшості випадків у цих об’єктів працюють різні кафе та ін.

Зокрема, за даними “ревізорів”, підприємство недоотримало від ТОВ “В.О.Л.Н.А” близько 220 тис. гривень через те, що ця компанія здійснювала продаж підакцизних товарів у орендованому об’єкті в зоні відпочинку “Осокорки”, тоді як договором оренди від 2018 року продаж такої продукції передбачений не був. Справа в тому, що для продажу підакцизних товарів діє орендна ставка в розмірі 15% від оціночної вартості об’єкта, а для “безакцизної” діяльності – 6%. При цьому, аудитори встановили, що, відповідно до згаданого договору, ТОВ “В.О.Л.Н.А” орендує у столичної громади бетонний майданчик площею 300 кв.м., але по факту він розміщений під газоном на території ресторану “River Bridge”, будівля якого побудована на прибережній захисній смузі на незрозумілих підставах.

Крім того, за інформацією аудиторів, ФОП Бельський А.М. спорудив двоповерхову будівлю площею понад 200 кв.м на місці громадської вбиральні площею 89,2 кв. м. на вул. Юрія Шумського,3, літ. Б (в районі озера Тельбін в Дніпровському районі), яка належить столичній громаді та знаходиться на балансі КП “Плесо”. “Ревізори” встановили, що вказаний підприємець не отримав відповідні дозвільні документи на проведення цих робіт, а споруда використовується як приміщення для приготування їжі та відноситься до сусіднього ресторанного комплексу. Таким чином, КП “Плесо” недоотримало близько 300 тис. гривень – мова йде про те, що майно використовувалося не за цільовим призначенням і його орендна ставка повинна була бути більшою.

Що стосується вищезгаданих порушень на суму 840,4 млн гривень, то вони були допущені через так зване “завищення вартості основних засобів”. Саме стільки, за інформацією аудиторів, “коштують” 119 одиниць водних об’єктів (озер, штучних водойм, ставків, струмків, річок, каналів тощо), які обліковуються на балансі КП “Плесо” та на які належним чином не були оформлені землевідводи. Мова йде про те, що, згідно з законодавством України, землі водного фонду можуть передаватися лише в оренду, тоді як розпорядженням КМДА №111 від 4 лютого 2009 року такі ділянки були закріплені за КП “Плесо” з тією вимогою, що підприємство отримає від Київради дозволи на право постійного користування.

Зазначимо, в аудиторському аудиті не уточнюється, скільки таких дозволів від столичного муніципалітету було отримано. Але раніше КВ неодноразово писала, що міська влада має проблеми навіть з тим, щоб винести прибережні захисні смуги водойм Києва в натуру і зафіксувати ці дані в держземкадастрі, без чого землевідводи неможливі.

За результатами перевірки Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА надав КП “Плесо” 53 рекомендації про усунення виявлених порушень та їхнє недопущення в майбутньому. Із них лише дві були враховані частково, а решта – повністю проігноровані. Зокрема, у КП “Плесо” вирішили “забити” на рекомендації щодо створення обліку об’єктів та споруд, розміщених на територіях водних об’єктів; щодо проведення аналізу договорів на відшкодування вартості електроенергії, про які згадувалося вище; щодо усунення порушень при благоустрої ставка в селищі Мрига тощо. Разом з тим, КП “Плесо” добилося часткового виконання робіт по реконструкції очисних споруд “Харківських” на вул. Ревуцького на суму 7,8 млн гривень, що дозволило аудиторам позначити відповідну рекомендацію як “частково враховану”.

Махінація як спосіб життя

Як неодноразово повідомлялось, діяльність КП “Плесо” регулярно критикується  аудиторами столичної міськдержадміністрації КМДА та звертає на себе пильну увагу правоохоронних органів.

Так, у 2019 році Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА встановив, що з початку 2016 року по перше півріччя 2018 року включно КП “Плесо” викривляло фінансову звітність та допустило фінансових порушень на суму 613,8 млн гривень, що призвело до втрати 14 млн гривень і створило ризик втрат 77,8 млн гривень. При цьому, “ревізори” навіть не змогли зрозуміти, за якими критеріями це КП встановлює ціни на ряд своїх послуг, а перевірити, як підприємство прибирало столичні пляжі та зони відпочинку, взагалі було нереальною задачею, адже у документах була відсутня навіть площа цих об’єктів.

У 2020 році столична прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом “бюджетних розпилів” при здійсненні капремонту гідротехнічних споруд та розчистці струмка Сирець. Правоохоронці встановили, що міський бюджет Києва при реалізації цього проєкту міг втратити понад 1 млн гривень. За результатами слідства прокуратура склала обвинувальні акти у відношенні двох посадовців КП “Плесо” (заступника начальника відділу проєктування та підготовки будівництва та інженера технічного нагляду) і директора компанії-підрядника ТОВ “ДК “Мідас”. Наразі обвинувальні вироки по цьому провадженню ще не винесені.

При цьому, кримінальні провадження щодо зловживань з боку посадовців КП “Плесо” дійсно іноді “доходять” до вироків суду. Наприклад, у вересні 2021 року Дніпровський районний суд Києва визнав екс-гендиректора цього підприємства Олега Юсипенка (на колажі праворуч) невинним у службовій недбалості при будівництві берегоукріплювальних споруд та зони відпочинку вздовж Русанівської протоки. Слідчі Нацполіції не змогли переконати суддю Галину Галигу у тому, що столичний бюджет втратив на цих роботах 1,56 млн. гривень. Схоже, не останню роль такому розвитку подій зіграло те, що аудитор, який виявив порушення при виконанні цього підряду, на суді не зміг згадати обставини перевірки. У столичній прокуратурі з таким судовим вердиктом не погодилися, у зв’язку з чим була подана апеляційна скарга, яка наразі ще не розглянута.

Обов’язки генерального директора КП “Плесо” з 26 квітня 2021 року виконує заступник керівника цього підприємства В’ячеслав Савицький (на колажі в центрі). Його попередниками на цій посадці були вищезгаданий Олег Юсипенко (з вересня 2017 року по грудень 2019 року), Григорій Сойкіс (з січня по лютий 2020 року) та Віталій Боярчук (з лютого 2020 року по квітень 2021 року, на колажі ліворуч).

Вказане КП підпорядковане Управлінню екології та природних ресурсів КМДА, яким з 11 січня 2021 року керує Олександр Возний. Раніше, з 26 липня 2018 року до 21 травня 2020 року, це управління очолював Андрій Мальований. Після звільнення Мальованого та до призначення Возного обов’язки начальника згаданого управління виконував заступник керівника цієї структури Олександр Савченко. Сферою екології столиці вже близько восьми років опікується заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Перевірка діяльності КП “Плесо” виявила порушень на мільярд появились сначала на Антикорупційна правда.