Серед затриманих:

• Заступник Кличка Петро Оленич

• Голова земельної комісії Київради Михайло Терентьєв

• Членкиня земельної комісії Олена Марченко

• Заступник директора КП «Київблагоустрій» Олексій Мушта

• Перший заступник директора «Спецжитлофонду» Юрій Леонов

Уже 18 березня всі вони вийшли під заставу, а обіцянки про «посадки» розчинилися в повітрі.

Денис Комарницький

У березні журналісти знайшли Комарницького у Відні. Основний фігурант справи, який ще 10 лютого був у розшуку, залишив Україну на початку розслідування.

Джерела в правоохоронних органах повідомили, що для втечі Комарницького «організували супровід» із колишніх співробітників СБУ, поліції Закарпатської області та одного депутата. При цьому сама СБУ стверджує, що всі ці особи вже тиждень як не мали жодного стосунку до служби.

За словами приятеля Комарницького Юрія Довгаленка, який організував втечу, перед машиною ексдепутата рухався камуфльований автомобіль із табличкою «200», зазвичай призначеною для перевезення загиблих військових.

9 травня ВАКС ухвалив заочний арешт Комарницького. Адвокати намагалися оскаржити рішення, але Апеляційна палата залишила скаргу без задоволення. Після цього про подальшу долю розслідування інформація зникла.

Петро Оленич

Заступник Кличка вийшов під заставу 15 мільйонів гривень у кінці лютого. Сам Оленич заявляв про «необґрунтовану підозру» та «доброчесність», але вже 6 березня Кличко підписав його звільнення. Формально — «за угодою сторін», тому трудова книжка залишилася чистою, а компенсацію за невикористану відпустку виплатили.

За даними журналістів «В тіні каштана», Оленич отримував щомісяця від 60 до 400 тисяч гривень зарплати зі столичного бюджету.

14 жовтня НАБУ передало до суду справу про незаконну передачу 0,6 га парку «Нивки» під забудову. Хоч прізвище не повідомлялося, за посадою очевидно, що йдеться про Оленича. Посадовець ігнорував факт належності ділянки до природно-заповідного фонду і подав на розгляд Київради проєкт рішення для приватної компанії.

Михайло Терентьєв

Голова земельної комісії після виходу під заставу (19,98 млн грн) зіткнувся з публічною обіцянкою Кличка: «вичистити його з лав УДАРу». Обіцянка пролунала 13 березня, але повністю реалізована не була — лише 23 травня під час партійного з’їзду Терентьєва виключили.

Однак депутат подав до суду, і 10 червня рішення з’їзду призупинили. Формально Терентьєв досі залишається головою земельної комісії, хоча на засідання майже не ходить. Два рази намагався втрутитися в роботу комісії, але безуспішно — кворуму не зібрав.

Олена Марченко

Депутатка від «Батьківщини», яка вийшла під рекордну заставу 50 млн грн, теж зберегла мандат. Фракція її не відхрестилася, і на сайті Київради Марченко досі значиться як членкиня «Батьківщини».

30 вересня ВАКС зменшив заставу до 45 млн грн, частину коштів повернули компанії та фізичним особам. На майно Марченко та її чоловіка накладено арешт: три квартири, чотири земельні ділянки, садовий будинок, автомобіль Audi A3 2015 року випуску та рахунки в Приватбанку.

Звільнені «по-хорошому»

Частина інших фігурантів також залишила КМДА без плями в трудовій книжці:

• Валентина Святина

• Ігор Долинський

• Володимир Шарій

• Віктор Погребной

Опубліковані розпорядження говорять: Долинський звільнився за власним бажанням, Шарій — за угодою сторін, Погребний — через закінчення контракту. Навіть Михайло Терентьєв залишив КП «Інженерний центр» «по-хорошому».

Прізвищ Юрія Леонова, Олексія Мушти та Валентини Святиної на сайті КМДА не знайти. Проте на вебсторінках підприємств їхні імена зникли.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Дев’ять місяців після «Чистого міста»: куди зникли фігуранти найгучнішого корупційного скандалу року появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними пресслужби НАБУ, операція “Чисте місто”, розпочата 6 лютого 2025 року, була спрямована на викриття корупційних схем у земельній сфері Києва. У її межах повідомлено про підозру низці посадовців, зокрема ексдепутату Київської міськради Денису Комарницькому, заступнику голови КМДА Петру Оленичу та іншим.

Бізнес-зв’язки Вавриша та Буткевича

На початку жовтня 2024 року компанія BGV Group Management, заснована Геннадієм Буткевичем, уклала угоду про стратегічне партнерство з SAGA Development, девелоперською компанією під керівництвом Андрія Вавриша. Про це повідомила пресслужба BGV Буткевича. Їхнім першим спільним проєктом став житловий комплекс Boston Creative House, розташований на проспекті Степана Бандери в Києві, однак на момент укладання угоди будівництво цього житлового комплексу вже тривало. Передбачалося будівництво двох 25-поверхових будинків на 682 апартаменти та 22 000 кв. м комерційних площ. Введення в експлуатацію було заплановане на кінець 2025 року.

Проте на фоні кримінальних проваджень проти Вавриша та сумнівних ситуацій у сфері його забудов співпраця Буткевича з ним виглядає вкрай ризикованою. Важливо зазначити, що BGV Group Management, яка до цього спеціалізувалася на інвестуванні у видобувну та енергетичну галузі, вперше виходить на ринок житлового будівництва, обравши партнером саме компанію SAGA Development. Це викликає питання щодо мотивів такого рішення, особливо враховуючи репутацію Вавриша як забудовника, пов’язаного із багатьма конфліктними проєктами.

Проблемні забудови та порушені зобов’язання

Одним із найбільш скандальних проєктів Андрія Вавриша став житловий комплекс “Сан Франциско”. Інвестори цього ЖК роками чекали на свої квартири, але так і не отримали їх. За даними поінформованих джерел, є припущення, що забудовник ймовірно не виконав фінансові зобов’язання перед вкладниками, а численні обіцянки залишилися лише на папері.

Крім “Сан Франциско”, компанія SAGA Development має низку інших проблемних забудов, які перетворилися на довгобуди. Інвестори таких об’єктів, як O2 Residence, Rybalsky, Happy House, вклали в них сотні тисяч доларів, але ризикують залишитися без житла. Забудовник уникає чітких відповідей щодо термінів завершення будівництва та не пропонує реальних механізмів вирішення проблем вкладників. Розслідування медіа, таких як Антикор, підтверджують, що проєкти Вавриша часто супроводжуються порушеннями містобудівних норм та фінансовими махінаціями. Він неодноразово опинявся у скандалах через проблемні забудови, зокрема через невиконані зобов’язання перед інвесторами житлового комплексу “Сан Франциско”. Багато вкладників не отримали своїх квартир, а обіцянки забудовника залишилися лише на словах.

Також варто зазначити, що ТОВ “САГА ДЕВЕЛОПМЕНТ” має серед своїх засновників офшорну компанію – Панамську корпорацію “ТРЕВОР БІЗНЕС С.А.”. Це може свідчити про можливі ризики ухилення від оподаткування та виведення коштів за кордон.

Кримінальне провадження щодо незаконного будівництва

Андрій Вавриш також фігурує у кримінальному провадженні №12021105100003650, яке у 2022 році стосувалося незаконного будівництва житлового комплексу KYЇVPROEKT City Space у центрі Києва, за адресою вул. Богдана Хмельницького, 16-22.

За рішенням суду (номер справи 757/67510/21-к), на земельну ділянку та об’єкти нерухомості було накладено арешт, а будь-які будівельні роботи заборонено. Однак Вавриш та його компанія намагалися оскаржити арешт, хоча суди неодноразово підтверджували незаконність забудови.

Геннадій Буткевич: бізнес-інтереси

Геннадій Буткевич – український бізнесмен, найбільш відомий як співвласник мережі супермаркетів АТБ, яка є лідером українського рітейлінгового ринку. Однак, окрім торгівлі, Буткевич останніми роками активно інвестує у видобувну промисловість, що викликає низку питань і підозр.

Як ми раніше писали, за даними правозахисної організації ГО “НОН-СТОП Україна”, компанія, пов’язана з Геннадієм Буткевичем, отримала доступ до стратегічних запасів берилію вартістю 100 мільярдів доларів. Важливо, що ця компанія має статутний капітал лише 25 тисяч гривень, що викликає обґрунтовані підозри щодо можливих корупційних схем.

Берилій – стратегічно важливий метал, який у 1,5 раза легший за алюміній, але при цьому міцніший за багато спеціальних сталей. Він активно використовується в авіабудуванні, космічній та оборонній промисловості. Тому контроль над його видобутком відкриває значні перспективи для бізнесу Буткевича, особливо в контексті можливого постачання для військових або промислових підприємств.

Крім берилію, компанія BGV Group Management, підконтрольна Буткевичу, розширює свою присутність у видобувному секторі. Зокрема, у Житомирській області запущено щебеневий завод, який є одним із найсучасніших в Україні. Його річна потужність перевищує 1,5 мільйона тонн з переробки гірничої маси. Щебінь є ключовим матеріалом у будівництві, особливо при реалізації великих інфраструктурних проєктів.

Оскільки Буткевич активно розвиває видобувний бізнес, його партнерство з девелопером Андрієм Вавришем може мати економічний сенс. Вавриш займається масштабними (і часто скандальними) забудовами, тоді як Буткевич має доступ до будівельних матеріалів, зокрема до щебеню.

Таким чином, їхнє партнерство може бути вигідним для обох сторін: Вавриш отримує стабільні поставки ресурсів, а Буткевич розширює ринки збуту своєї видобувної продукції. Утім, враховуючи скандальну репутацію забудов Вавриша, Буткевич ризикує потрапити у черговий репутаційний скандал, пов’язаний із незаконними схемами та проблемними ЖК.

Чи знав Буткевич про ризики?

Аби перевірити гіпотезу щодо зв’язків Буткевича з Вавришем, СтопКор направляє запити до Геннадія Буткевича з відповідними питаннями.

Укладена угода між BGV Group Management та SAGA Development виглядає все більш ризикованою на тлі кримінальних проваджень, які розслідують правоохоронні органи.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Скандальна забудова Києва: що спільного між Андрієм Вавришем і Геннадієм Буткевичем? появились сначала на Антикорупційна правда.

Вищий антикорупційний суд задовольнив клопотання САП та НАБУ про відсторонення від займаної посади заступника голови КМДА. Про це повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Сообщение Заступника голови КМДА Петра Оленича відсторонили від посади появились сначала на Антикорупційна правда.

Як стало відомо KВ, правоохоронці розслідують факти можливих бюджетних зловживань з боку столичних посадовців при відновленні будівель, які було пошкоджено в Києві під час повномасштабного вторгнення російської федерації.

Відповідне слідство здійснюється в рамках кримінального провадження №12022100000000595, яке було відкрито Головним управлінням Нацполіції Києва ще 10 серпня 2022 року. Попередня правова кваліфікація злочинів, які були вчиненні фігурантами даної справи – ч.1 ст. 15, ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України (замах на привласнення або розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем у великих розмірах або в умовах воєнного чи надзвичайного стану).

В ході розслідування правоохоронці встановили, що представники підрядних організацій, які здійснювали відновлення будівель, вносили завідомо неправдиві відомості до актів виконаних робіт з метою привласнення, розтрати та подальшого розподілу виділених бюджетних коштів. За інформацією Нацполіції, такі злочини були скоєні за змовою з замовниками робіт.

Зазначимо, за відновлення будинків, постраждалих від російських ракетних обстрілів, в столиці фактично відповідає одіозний екс-керівник КП “Житлоінвестбуд-УКБ”, заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) В’ячеслав Непоп (на колажі праворуч). Як багато разів писала КВ, його в минулі роки не раз звинувачували в системній корупції під час освоєння бюджетних коштів на будівельних проєктах, так що до подібних розслідувань йому не звикати.

Звичайний підхід

Наразі слідчих зацікавили ремонтні роботи у чотирьох навчальних закладах Оболонського району – школі №168 (вул. Озерна, 2), школі №256 (вул. Озерна, 2–А ), санаторній школі-інтернаті №21 (вул. Новікова-Прибоя, 11) та школі №4 (вул. Миколи Юнкерова, 55). Замовником цих робіт в минулому році виступало управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (РДА). Відновленням вказаних навчальних закладів протягом 2022 року займалися три підрядники – ТОВ “БК “Мега Стайл”, ТОВ “Центра-Буд” і ТОВ “Київське управління механізації” (ця компанія здійснювала ремонт двох останніх шкіл) відповідно. Ремонтні роботи проводилися в рамках виконання 23 договорів підрядів на загальну суму близько 43,2 млн гривень (відновлення кожного навчального закладу, крім школи №4, реалізовувалося через декілька угод за різними напрямками робіт).

Як з’ясували слідчі, при здійсненні ремонту перших трьох школах підрядники внесли до актів виконаних робіт відомості щодо придбання металопластикових конструкцій низької якості з нижчими коефіцієнтами теплопередачі, що не відповідає технічному завданню та діючим Державним будівельним нормам. При цьому, компанії-підрядники купували дані конструкції у виробника (ТОВ “Виробнича компанія “Метал-Пласт”) за нижчими цінами ніж ті, що були зазначені в актах виконаних робіт.

Стосовно школи №4 правоохоронці встановили, що насправді фактична потреба в її ремонті була значно меншою від тих обсягів, які були зазначені в технічному завданні на відновлення. Наприклад, у цьому навчальному закладі потрібно було змінити не усі вікна, а лише частину, адже деякі з них були цілі та непошкоджені. Слідчі попередньо дійшли висновку, що у цьому випадку мова йде про завищення обсягів ремонту більш ніж у 2,5 рази.

Також в рамках цього провадження правоохоронці звернули увагу на можливі порушення при здійсненні відновлювальних робіт багатоквартирних будинків на вул. Соломії Крушельницької, 3-А в Дарницькому районі (будівля постраждала 17 березня 2022 року від влучання уламків збитої ракети. – КВ) та вул. Чорнобильській, 9-А у Святошинському районі (ця багатоповерхівка була пошкоджена за схожих обставин 15 березня минулого року).

Відновлення даних будівель протягом 2022 року на замовлення КП “Житлоінвестбуд-УКБ” здійснювали дві компанії-підрядника – ТОВ “БК “Аскон” і ТОВ “Компанія Командор” відповідно. Роботи виконувалися в рамках угод на загальну суму 144 млн гривень (80 млн гривень за перший будинок і 64 млн гривень за другий). Як встановили у Нацполіції, за результатам проведення цих ремонтів до актів виконаних робіт були внесені недостовірні відомості, а “зайві” бюджетні кошти були привласнені.

Варто зазначити, що, на відміну від договорів щодо ремонту шкіл, у відкритих джерелах відсутня інформація, скільки угод підряду було укладено на відновлення вказаних житлових будинків. Справа в тому, що, за інформацією керівництва КП “Житлоінвестбуд-УКБ”, ці роботи проводилися без застосування процедури відкритих торгів, а підрядників обирали “за принципом пропозиції нижчої ціни та наявності досвіду”.

Скріншот однієї з ухвал в рамках кримінального провадження

Ще 3 жовтня 2022 року в рамках слідства була призначена судова будівельно-технічна експертиза, в рамках якої повинні бути встановлені реальні обсяги ремонтних робіт у згаданих школах Оболонського району. Надалі, 26 грудня 2022 року, така ж експертиза була призначена і щодо відновлювальних робіт в будинку на вул. Чорнобильській, 9-А (інформація стосовно експертизи робіт в багатоповерхівці на вул. Соломії Крушельницької, 3-А в держреєстрі судових рішень відсутня). Проведення цих експертиз, зокрема, дозволить у майбутньому з’ясувати точний розмір збитків, які було нанесено бюджету в результаті вищезгаданих зловживань. Ймовірно, що саме через відсутність таких даних правоохоронці поки що класифікують ці злочини як “замах на привласнення”.

Наразі слідство за цим провадженням здійснюється більш-менш активно. Наприклад, 2 лютого поточного року правоохоронці отримали від Голосіївського районного суду Києва дозвіл на проведення огляду будинку на вул. Чорнобильській, що необхідно в рамках здійснення вищезгаданої експертизи. При цьому, не варто виключати той факт, що у Нацполіції звернуть увагу і на відновлення інших столичних будівель. Адже в цілому, за інформацією слідства, на такі роботи в 2022 році було передбачено більше 1 млрд гривень: 511,5 млн гривень місто отримало від держави в якості субвенції, ще 600 млн гривень було виділено з резервного фонду бюджету Києва. І витрачати ці кошти було куди: за даними мера Києва Віталія Кличка, станом на грудень 2022 року в столиці в результаті ракетних обстрілів було пошкоджено майже сім сотень будинків та інфраструктурних об’єктів.

Підрядники і замовники

За інформацією бази даних аналітики публічних закупівель Clarity-Project, усі п’ять компаній, що фігурують в цьому кримінальному провадженні, активно співпрацюють з різними державними та комунальними структурами України.

Справжнім лідером серед них є ТОВ “БК “Мега Стайл”. На рахунку цієї компанії – більш ніж 1,8 тис. договорів підряду (тут і далі – за період з початку роботи системи Prozorro) на загальну суму понад 1,4 млрд гривень. Серед головних “клієнтів” даного ТОВ – управління житлово-комунального господарства Деснянської РДА (318 договорів на суму 338,9 млн гривень), управління будівництва Дніпровської РДА (191 договір на суму 237,7 млн гривень) та все теж управління освіти Оболонської РДА (258 договорів на суму 176,3 млн гривень).

Разом з тим, ТОВ “Київське управління механізації” має в своєму активі більш ніж півтори сотні договорів підряду на загальну суму понад 373 млн гривень, ТОВ “БК “Аскон” було підрядником за 33 договорами на суму більше 123 млн гривень, а ТОВ “Центра-Буд” за час свого існування уклало з різними “бюджетними структурами” 146 договорів на загальну суму трохи більше 95 млн гривень.

Найменше досвіду в реалізації інфраструктурних проєктів має ТОВ “Компанія Командор” – воно лише одного разу стало переможцем тендеру на загальну суму 125,2 млн гривень. Примітно, що ці торги проводило вищезгадане КП “Житлоінвестбуд-УКБ”, в рамках виконання відповідного договору підряду ТОВ “Компанія Командор” здійснювало реконструкцію нежитлового будинку в пров. Польовому, 7 у Солом’янському районі Києва.

Нагадаємо, у жовтні 2019 року столична прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактами можливого розкрадання бюджетних коштів при здійсненні реконструкції київського зоопарку (просп. Перемоги, 32), яку на замовлення КП “Житлоінвестбуд-УКБ” здійснювали відразу декілька компаній. В рамках слідства правоохоронці, зокрема, встановили, що один із підрядників цих робіт (ТОВ “Люнет”) міг присвоїти при реалізації цього проєкту близько 10 млн гривень, а один із субпідрядників реконструкції зоопарку (ТОВ “Подолжилбуд”) перераховував отримані бюджетні кошти “підозрілим” компаніям.

Нагадаємо також, що депутати Київради, різні експерти та громадські активісти регулярно критикують чиновників Київської міськдержадміністрації (КМДА) за їхню роботу під час воєнного стану. Зокрема, посадовці “діставали на горіхи” за відсутність комплексних рішень щодо облаштування укриттів цивільного захисту (в тому числі і в навчальних закладах), а також за реалізацію проєктів, які за нинішніх обставин в країні та через дефіцит бюджетних коштів “можуть почекати”. Також, серед іншого, у вересні 2022 року заступник директора Департаменту культури КМДА Геннадій Яворовський звинуватив своїх колег-чиновників у тому, що на початку повномасштабної війни, у березні минулого року, вони за сумнівних підстав отримали заробітну плату повністю та наперед, а не двома платежами (аванс і зарплата).

Управління освіти Оболонської РДА з листопада 2013 року очолює Наталія Вахнюк. Оболонською РДА з 18 травня 2020 року керує Кирило Фесик (на колажі ліворуч). Діяльність цієї райдержадміністрації з лютого 2022 року координує заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич.

Крім того, управління освіти Оболонської РДА, згідно зі своїм Положенням, також підзвітне та підконтрольне Департаменту освіти і науки КМДА, який з 29 квітня 2014 року очолює Олена Фіданян. Діяльність цього Департамента з 2018 року контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

КП “Житлоінвестбуд-УКБ” з 2 січня 2020 року очолює Олександр Акімов. Це підприємство підпорядковане Департаменту будівництва і житлового забезпечення КМДА, яким з 2 липня 2021 року керує Борис Работнік.

Роботу цього департаменту з 2018 року контролює саме заступник голови КМДА В’ячеслав Непоп. Останній очолював КП “Житлоінвестбуд-УКБ” з 2002 року по 2018 рік. За свідченнями різних джерел, після цього він зберіг вагомий вплив на роботу цього підприємства. Також Вячеслав Непоп є депутатом чинного IX скликання Київради (обраний від партії столичного мера “УДАР”, раніше також був депутатом IV, V, VII і VIII скликань міськради).

“Антикорупційна правда”

Сообщение “Ракети і корупція”: у Нацполіції зацікавилися відновленням столичних будівель, що постраждали від обстрілів появились сначала на Антикорупційна правда.