Журналісти виявили, що  НАБУ та САП вже декілька років розслідує справу про привласнення мільярдів гривень до якого причетний банкір Денис Мальцев, чиє майно в Україні вже багато років заарештовано. Мало хто знає, що Денис Мальцев – власник однієї з найбільших частин банку Глобус, яка арештована.

Як повідомляє канал «Свободний», в Австрії австрійський судовий експерт встановив, що за підробленими документами Дениса Мальцева було виведено зі складу засновників банку «Глобус». Документи було підроблено групою осіб на чолі із Сергієм Мамедовим – головним акціонером банку на сьогодні.

Мамедов

Це було банальне рейдерство та крадіжка після старту переслідування Мальцева в Україні. Сергій Мамедов – особистий менеджер (помічник) резидентів РФ Юрія Колобова та Сергія Арбузова, ексміністра фінансів та голови НБУ відповідно. Вони втікли разом із експрезидентом Вікторов Януковичем.

У цій же компанії акціонер банку «Глобус» – Євген Варягін, який є довіреним менеджером братів Клюєвих (Activ Solar, Solar Chernobyl LLC). Які у Москві також ведуть політичну та фінансову активність.

Варягін

Сергій Мамедов продовжує активно працювати з москвичами, а банк «Глобус» із сумнівними фінансами, які пахнуть фінансуванням тероризму, війни та ФСБ.

Хто такий Сергій Мамедов? Одногрупник Дениса Мальцева. Мальцев хрестив сина Мамедова. За часів президентства Януковича Сергій Мамедов був особистим менеджером «родини», працював за вказівкою Юрія Колобова, Олександра Клименка та Сергія Арбузова. На той час, Сергія Мамедова посадили в крісло голови правління «Укргазбанку». Власне, з цієї причини Мамедов після захоплення «Глобуса» у Мальцева продовжив накачувати банк, у тому числі за допомогою москвичів і членів родини Януковича, до сьогодні.

У судах зараз слухається справа про крадіжку Сергієм Мамедовим 850 тис. доларів з приватного депозитного рахунку у 2017 році. Власне, достатньо заробивши, Мамедов вирішив добре витратитися на кампанію проти Андрія Пишного та замінити його на позиції голови НБУ.

Банк «Глобус» зареєстровано у 2007 році. За даними НБУ, на 11 квітня 2023 року акціонерами банку були Олена Сильнягіна (100%), Дмитро Полковський (16,198866%), Євген Варягін (9,899307%), Сергій Мамедов (9,899307%), Андрій Пінчук (9,899307%) та Тарас Лісовий (3,599748%), які володіють статутним капіталом опосередковано.

До речі, 19 січня 2017 року Держфінмоніторинг зафіксував, що посадовці Всеукраїнського банку розвитку, власником якого був Олександр Янукович, перерахували 100,64 млн грн до банку Глобус. Після цього було зроблено спробу зняти ці кошти з рахунків у «Глобусі», щоправда, у самому банку операцію заперечують.

Зараз Сергій Мамедов офіційно є головою правління банку “Глобус”, а неафішовано – його господарем, разом із Валерієм Прохоренком, ексзаступником голови НБУ та правою рукою Арбузова. У структурі ж банку зазначені два бенефіціари: Олена Сильнягіна (через компанії «Кетлен» та «Українські медіа технології») та кум Мамедова Дмитро Полковський (через «Терман інтернешнл»). І якщо Сильнягіна відома за заснуванням нацбанківського телеканалу БТБ (від Арбузова), то Полковський є фігурантом кримінальної справи з вимагання та незаконного присвоєння у колишнього народного депутата Василя Горбаля компанії «УкрКарт».

“Антикорупційна правда”

Сообщение Банк «Глобус» потрапив у корупційний скандал з привласненням коштів вкладників появились сначала на Антикорупційна правда.

Справу ведуть за ознаками привласнення або розтрати майна та легалізації (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом.

Фінмоніторинг встановив, що з 2023 року Міноборони перерахувало понад 300 млн гривень на рахунки ТОВ «Буревій Текстиль» за постачання рюкзаків, сумок та  літніх костюмів). Але 137 млн гривень були переведені на інші компанії, які, можливо, мали намір незаконно привласнити ці гроші.

Для цього використовувалися пов’язані компанії, а потім кошти переводили на рахунки інших підприємств, що займалися не текстильною промисловістю, і могли бути обготівковані. Мова йде при пов’язані фірми ТОВ «Буревій Україна» (40565235), ТОВ «Буревій Девелопмент» (44100331)  та на рахунки ризикових підприємств «Труа Трейд» (43225760), «Тартус Інвест» (43159253),  «Старлайн імпорт» (45022066), «Вейс-ЛТД» (43890762), «Стайлікс» (43893779), «Брук Юкрейн» (41915905), ПП «Дістоун» (45019961), які здійснювали перерахування коштів на рахунки інших фірм як оплати за продукцію, не пов’язану із текстильною промисловістю з метою їх ймовірного обготівкування.

Фінмоніторинг зупинив операції по рахункам на 7 робочих днів. Суд наклав арешт на рахунки підприємств. Компанія «Буревій Текстиль» знаходиться в Баранівці Житомирської області. ЇЇ власником та директором є підставна особа – Пилипчук В’ячеслав Степанович.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Підрядник Міністерства оборони міг привласнити 137 млн гривень на закупівлі амуніції появились сначала на Антикорупційна правда.

Корнієць, зловживаючи своїм службовим становищем, в період часу з 18 грудня 2020 по 26 жовтня 2021 року стала на шлях вчинення кримінальних правопорушень, а саме заволодіння грошовими коштами, шляхом зловживання службовим становищем, за попередньою домовленістю групою осіб, в особливо великих розмірах та службового підроблення за наступних обставин.

Компанія отримала підряд від Південної залізниці на надання послуг землевпорядних робіт з переоформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки на 10,47 млн гривень. Корнієць разом з іншими зловмисниками подала як директор фірми до філії «Укрзалізниці» у Харків акти здачі-приймання наданих послуг. Після цього надала на підпис дані завідомо підроблені  акти  співвиконавцям злочину: заступнику директора виконавчого регіональної філії з інфраструктури Південної залізниці  та начальнику структурного підрозділу «Служба з управління майновими та земельними ресурсами». Далі гроші були переведені на рахунок підрядника.

Згідно з висновком експерта від 29 червня 2023 року  надлишково були перераховані грошові кошти за надані послуги на 1,74 млн гривень. Корнієць у березні 2024 року повідомили підозру за ч.5 ст.191 та ч.2 ст.366 КК. За даними СБУ, жінка, з метою  ухилення від кримінальної відповідальності 16 лютого вночі здійснила перетин державного кордону України через пункт пропуску Лужанка в напрямку Угорщини. Далі вона переїхала до Туреччина, а зараз знаходиться у Грузії.

“Антикорупційна правда”

Сообщение У Харкові оголосили у розшук підрядника «Укрзалізниці» Анну Корнієць, яка привласнила 1,7 млн гривень появились сначала на Антикорупційна правда.

У серпні 2023 року прокурор здійснював нагляд у кримінальному провадженні щодо приватного підприємства ТОВ «Медінова». Під час обшуків у цій справі у комерсанта було вилучено гроші. Замість того, аби передати вилучені кошти на належне зберігання, прокурор забрав їх собі.

Після цього він припинив з’являтися на роботі. Водночас, станом на 13 червня,  прокурора було затримано, йому оголошено підозру у зловживанні службовим становищем при заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах.

“Антикорупційна правда”

Сообщение У Києві прокурор Володимир Вінніков привласнив 100 тисяч євро, вилучені під час обшуку появились сначала на Антикорупційна правда.

Повідомляється, що їм інкримінують шахрайство в особливо великих розмірах, використання підроблених документів та службове підроблення, вчинене у складі організованої групи.

Організатор групи – начальник відділення банку. Разом із головним фахівцем і касиром він організував шахрайську схему. Користуючись довірою вкладників, працівники банку пропонували клієнтам відкрити депозитні рахунки із завищеною відсотковою ставкою.

“Використовуючи підроблені документи, підозрювані закривали банківські угоди від імені потерпілих і знімали готівку з їхніх рахунків. Коли клієнти цікавилися станом рахунків, працівники банку надавали їм фіктивні довідки з наявністю коштів на них. На даний час встановлена причетність підозрюваних до 114 епізодів шахрайства на загальну суму понад 60 млн грн”, – йдеться в повідомленні.

Двох підозрюваних уже взяли під варту.

“Антикорупційна правда”

Сообщение У Дніпрі працівників банку підозрюють у привласненні 60 млн грн вкладників появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними слідства, підозрювані заволоділи державними коштами виділеними на відновлення енергетичної інфраструктури регіону, яка була пошкоджена через ворожі обстріли взимку минулого року.

НЕК «Укренерго», з метою ліквідації наслідків ракетних обстрілів, уклало договір з підрядною організацією для здійснення будівельно-монтажних відновлювальних робіт електричного обладнання. За договором необхідно було виконати роботи з демонтажу та переміщення двох автотрансформаторів для заміни пошкоджених та їх підключення.

В якості субпідрядної організації для залізничних перевезень підрядник залучив раніше знайомого директора логістичної компанії, з яким мав договір транспортного експедирування.

Підозрювані, достеменно знаючи, що автотрансформатори вже перевезено територією Одеської області, внесли до актів виконаних робіт недостовірні відомості щодо вартості їх транспортування та послуг з міжнародних перевезень, які фактично не виконувались.

“Антикорупційна правда”

Сообщение На Одещині бізнесмени привласнили кошти, виділені на відновлення енергетичної інфраструктури появились сначала на Антикорупційна правда.

Зловмисникам інкриміновано заволодіння коштами в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану (ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст. 191 КК). Спільниці ексдиректора також інкриміновано легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом (ч. 1 ст. 209 КК).

Мова йде про Олександра Голуба, якого звільнили 25 жовтня. Він очолював CКП «Спецкомбінат» з 16 вересня 2014 року. Підприємство підпорядковане Департаменту житлово-комунальної інфраструктури (ЖКІ) КМДА, яким із 17 липня 2017 року керує Дмитро Науменко.

За даними слідства,Голуб протягом 2020-2023 років організував злочинний механізм розкрадання коштів столичної громади, до якого залучив колишню працівницю підприємства та інших невстановлених на даний час осіб.

Посадовець надавав вказівки підлеглим вносити до табелів обліку робочого часу неправдиві дані щодо присутності на робочому місці осіб, які формально займали посади прибиральників. Ці особи не виконували свої обов’язки та ніколи не перебували на робочому місці.

На теперішній час слідством встановлено 23 особи. На їх банківські рахунки незаконно нараховувались бюджетні кошти, у тому числі під час їх перебування за кордоном. Банківські картки фіктивних працівників перебували у розпорядженні ексдиректора комунального підприємства та його спільників. Упродовж майже чотирьох років учасники схеми знімали з карток кошти через банкомати та розпоряджалися ними на власний розсуд.

Правоохоронцями проведено санкціоновані обшуки, за результатами яких отримано докази заволодіння бюджетними коштами, що підтверджено судовими експертизами.

Голуб визнав вину в інкримінованих йому злочинах та дає викривальні показання на інших співучасників. Також він відшкодував майже 16 млн гривень завданої шкоди.

Його спільниця, розуміючи настання для неї подальших юридичних наслідків, після проведення обшуків подарувала своїй дочці дві квартири у Києві та приватний будинок із земельною ділянкою в Київській області. Одну з цих квартир вартістю близько 4 млн гривень, за версією слідства, підозрювана незаконно придбала у лютому 2023 року за кошти, отримані злочинним шляхом, внаслідок вчинення цих злочинів.

З метою забезпечення відшкодування завданої шкоди, прокурор невідкладно звернувся до суду із клопотаннями про арешт всього майна, які слідчим суддею задоволено у повному обсязі.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Ексдиректору столичних цвинтарів Олександру Голубу висунули підозру у привласненні 32 млн гривень появились сначала на Антикорупційна правда.

Один із депутатів організував схему  незаконного заволодіння грошовими коштами Ужгородської територіальної громади. Як пособник до неї був залучений інший депутат, а також керівник будівельного товариства. Останнє у червні цього року уклало договір на проведення капітального ремонту внутрішньої системи опалення в одній зі шкіл Ужгорода загальною вартістю 9,2 млн гривень.

Вже за місяць після початку робіт правоохоронці виявили зловживання з коштами місцевого бюджету. Так, у документах щодо результатів проведених за цей час робіт штучно завищено їх вартість, а інформація щодо закупленого майна частково не відповідає дійсності.

Досудовим розслідуванням встановлено, що двоє депутатів, один із яких є кінцевим бенефіціарним власником підрядного товариства, надавали вказівки щодо протиправних дій очільнику товариства. Дії трьох підозрюваних завдали територіальній громаді шкоду у розмірі близько 1,2 млн гривень.

“Антикорупційна правда”

Сообщение У Хусті депутати привласнили кошти, які були надані на ремонт системи опалення школи появились сначала на Антикорупційна правда.

Зловмисники привласнили гроші, виділені на будівництво навчально-виховного комплексу у селі Чукалівка Івано-Франківської області.

У 2021 році управління капітального будівництва в Івано-Франківській області за результатами відкритого конкурсу уклало договір на будівництво шкільного закладу на загальну суму 45,6 млн грн. У вересні 2022 року, зважаючи на припинення діяльності управління, об’єкт будівництва передали до Івано-Франківської міської ради та провели коригування проєктно-кошторисної документації. Проте з’ясувалося, що договір на будівництво підписано з підконтрольною директору компанією, на рахунки якої було перераховано 33,6 млн гривень за виконані роботи, що начебто підтверджувались відповідною документацією. Утім слідством встановлено, що реально було виконано лише частину робіт і на рахунки компанії зайво перераховано понад 10 млн гривень. У подальшому ці кошти були легалізовані через низку підконтрольних організацій. Досудове розслідування триває.

Дії осіб кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Ексдиректор управління Івано-Франківської ОДА привласнив 10 млн гривень появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними слідства, жінка входила в довіру до родичів загиблих військовослужбовців Збройних Сил України, які отримували компенсацію від держави. Вона пропонувала відкрити депозитний рахунок для отримання відсотків або обміняти національну валюту на долари.

Насправді ж ніяких грошових операцій підозрювана не здійснювала, а привласнювала кошти людей. На даний час відомо про трьох потерпілих. Загальна сума матеріальних збитків становить понад 5,5 млн гривень.

За процесуального керівництва Шепетівської окружної прокуратури колишній виконувачці обов’язків керівника відділення банку повідомлено про підозру за фактом заволодіння чужим майном (ч. 5 ст. 191 КК).

“Антикорупційна правда”

Сообщение На Хмельниччині експосадовець банку привласнила гроші загиблих військових появились сначала на Антикорупційна правда.

Дії кваліфіковано за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК. Встановлено, що у грудні 2022 року у депутата виник злочинний умисел, направлений на заволодіння коштами, виділеними для надання депутатами Полтавської обласної ради матеріальної допомоги громадянам.

Він вступив у змову з консультантом відділу з питань забезпечення діяльності керівництва виконавчого апарату Полтавської обласної ради, яка консультувала щодо потенційних отримувачів такої допомоги з поміж наближених до нього осіб та допомагала з оформленням необхідних документів. Також депутат залучив до схеми і свою близьку родичку, яка начебто потребувала кошти на лікування. У результаті вже наприкінці грудня 2022 року на картковий банківській рахунок близької родички депутата надійшли грошові кошти у сумі 100 тис. гривень з призначенням платежу «Соціальні виплати, які згодом були арештовані.

Повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст.191 КК консультанту відділу із забезпечення діяльності керівництва виконавчого апарату Полтавської облради та двоюрідної сестри депутата.

“Антикорупційна правда”

Сообщение “Слугу народу” Олександра Смірнова підозрюють у привласненні 100 тисяч гривень появились сначала на Антикорупційна правда.

Гуманітарна організація ReliefAid із Нової Зеландії дала благодійний грант фонду «Зелений Чорнобиль» для допомоги громадянам України, які постраждали під час збройної агресії РФ.

Міщенко організовував закупівлю і поставку дров мешканцям Чернігівської області. У березні-квітні 2023 року обвинувачений і його спільник організували фіктивні договори на постачання дров і використали 1,8 млн гривень благодійних пожертв із метою отримання прибутку.

Спільник обвинуваченого підшукав двох фізосіб-підприємців, які погодилися без виконання договорів зняти гроші з рахунків і віддати. У свою чергу, обвинувачений вносив у звіти по закупівлях завищені показники.

Дрова насправді купили за цінами нижчими, ніж вказані в договорах, і в меншій кількості.

Собівартість поставлених дров склала 864,5 тис. гривень. Різницю між вартістю дров зловмисники присвоїли.

Обвинувачений отримав 516 тис.гривень прибутку, а його спільник – 410,5 тис. гривень. Обидва були викриті і взяті під варту.

У судовому засіданні чоловік визнав вину і говорив про щире каяття, щодо покарання поклався на розсуд суду, але просив не позбавляти його волі. Він одружений і має на утриманні неповнолітню дитину 2015 р.н. Застава в сумі 214,72 тис. гривень з ініціативи обвинуваченого і заставодавця скерована на спецрахунок  на підтримку ЗСУ.

З огляду на такі обставини суд призначив більш мʼяке покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. За такі дії чоловікові загрожувало від 5 до 7 років увʼязнення (ч.3 ст.201-2 КК).

Матеріали, щодо спільника, який підшукував підприємців для фіктивних договорів, виділено в окреме провадження.

“Антикорупційна правда”

Сообщение У Чернігові голову громадської організації Віктора Міщенка засудили на 4 роки за привласнення гуманітарної допомоги появились сначала на Антикорупційна правда.

У межах досудового розслідування встановлено, що Коломойський та ще п’ятеро осіб протягом січня – березня 2015 року один з власників «ПриватБанку» з метою подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі банку розробив злочинний план заволодіння коштами банківської установи.

Для реалізації свого злочинного умислу олігарх залучив працівників банку, серед яких голова правління; заступник керівника напрямку – директор департаменту міжбанківського дилінгу банку, який одночасно був довіреним представником компанії-нерезидента, пов’язаної з «ПриватБанком»; заступник голови правління – директор казначейства; начальник департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства та заступник керівника департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків-кореспондентів, нерезидентів головного офісу «ПриватБанку».

Схема злочину полягала у штучному створенні організованою групою зобов’язання банку виплатити одній з підконтрольних компаній понад 9,2 млрд гривень за нібито зворотній викуп власних облігацій за завищеною вартістю, шляхом підробки відповідних документів. Частина цих коштів, а саме понад 446 млн гривень, була легалізована шляхом перерахування під виглядом операцій з купівлі-продажу цінних паперів на особистий рахунок кінцевого бенефіціара «ПриватБанку» через ряд фінансових операцій з підконтрольними компаніями, та в подальшому внесені ним до статутного капіталу банку з метою виконання вимог програми фінансового оздоровлення «ПриватБанку».

Рештою ж коштів зловмисники розпорядились на власний розсуд. Дії усіх викритих осіб кваліфіковані за ознаками злочинів, передбачених ст. 191, 209, 366 КК, в залежності від ролі кожного учасника злочинної схеми. Досудове розслідування триває.

“Антикорупційна правда”

Сообщение НАБУ висунуло підозру Ігорю Коломойському у привласненні 9,2 млрд гривень появились сначала на Антикорупційна правда.

У межах досудового розслідування встановлено, що з липня по серпень 2018 року вказані особи незаконно заволоділи власністю державного товариства, а саме 5 тис. т зерна пшениці озимої та ярої. Аби приховати незаконну реалізацію указані особи уклали фіктивні договори, відповідно до яких 5 тис. тонн зерна були начебто передані на зберігання приватному підприємству.

Надалі особи перепродали цю пшеницю іншим суб’єктам господарської діяльності. Такі дії осіб завдали державному підприємству понад 22,9 млн гривень збитків. Наразі досудове розслідування триває.

Дії ексдиректора держпідприємства кваліфіковані за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК. Директору приватного підприємства інкриміновано ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 209 КК.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Експосадовці НААН привласнили зерна на 23 млн гривень появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними слідства, у жовтні 2022 року між КП «Житлоінвестбуд-УКБ» та приватним підприємством укладено підрядні договори на виконання відновлювальних робіт − капітального ремонту двох багатоквартирних житлових будинків по вулиці Межовій. Ці будинки були пошкоджені внаслідок збройної агресії російської федерації.

Під час укладення договорів та кошторисів підозрюваний не проконтролював відповідність використаних підрядником матеріалів, конструкцій та виробів вимогам державних стандартів та іншим нормативним документам.

Невиконання підозрюваним своїх службових обов’язків призвело до використання при проведенні будівельних робіт матеріалів, технічні характеристики яких не відповідають вимогам державних будівельних норм України.

Відповідно до висновків судових експертиз територіальній громаді міста Києва завдано майже 800 тис. гривень шкоди.

“Антикорупційна правда”

Сообщение У Києві посадовець привласнив кошти при відновленні зруйнованих обстрілами домів появились сначала на Антикорупційна правда.

Незаконну діяльність організував бухгалтер фінансово-економічного підрозділу військової частини.

За даними слідства, посадовець нараховував зарплату і премію на рахунки своїх знайомих, які не входять до складу батальйону і взагалі не проходять службу у ЗСУ.

Щоб отримати доступ до спеціальних бухгалтерських програм, зловмисник використовував електронний ключ, який безпідставно отримав від начальника фінансово-економічної служби батальйону.

Потім фальсифіковані відомості подавав до обласного управління Держказначейства для нарахування замовлених коштів як зарплати і премії для військовослужбовців і працівників військової частини.

Завдяки цій схемі фігурант придбав авто Audi Q7. В бухгалтера виявлені коштовні гаджети і побутову техніку, які він придбав за вкрадені гроші.

Також виявлено майже 2,5 млн привласнених гривень на банківських картках його знайомих, яким посадовець нібито надав кошти у борг.

Крім того, у фігуранта виявлено бойову гранату РГО, яку направлено на експертизу. Бухгалтеру повідомили про підозру за ч.4 ст.191 КК (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

“Антикорупційна правда”

Сообщение В Одесі бухгалтер батальйону морської піхоти привласнив 10 млн гривень появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними слідства, засновник і директор приватного медцентру залучив до злочинної схеми дружину і чотирьох працівників центру.

Правоохоронці встановили, що протягом 2022 року лікарі центру подавали до Національної служби здоров’я України неправдиву інформацію щодо надання населенню послуг за ПМГ.

“Ці послуги медичний центр не надавав, однак на основі недійсних даних приватному медзакладу було безпідставно виплачено з держбюджету понад 15 млн грн”, – зазначають в прокуратурі.

Отримані кошти керівник закладу легалізував шляхом перерахування на рахунки підконтрольних суб’єктів господарювання, черед яких була і його дружина.

Причетних до злочину судитимуть за чотирма статтями за створення злочинної організації та участі у ній, розкрадання бюджетних коштів, несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах, відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом.

“Антикорупційна правда”

Сообщение На Буковині керівник приватної лікарні привласнив понад 15 млн грн появились сначала на Антикорупційна правда.

Слідством встановлено, що посадовець уклав з приватним підприємством укладено договір субпідряду на виконання робіт з озеленення у складі об’єкта: «Капітальний ремонт скверу № 3 на Контрактовій площі».
Установлено, що авансовий платіж згідно з умовами договору не перерахований. Незважаючи на не виконання товариством умов договору щодо перерахування авансу, службовими особами КП УЗН незаконно забезпечено початок робіт по договору та їх завершення в повному обсязі.

За результатами виконання робіт сторонами підписані акти виконаних робіт на загальну суму близько 1 млн гривень.

Проте, оплата за проведені роботи на рахунок КП УЗН Подільського району м. Києва від приватного підприємства надійшла не в повному обсязі, а частково лише в сумі 140 тис. гривень.
Таким чином, основна сума боргу товариства складала близько 800 тис.  гривень.

У подальшому, підозрюваний, достовірно розуміючи, що вказане товариство не є банкрутом та не перебуває в процесі припинення підписав та затвердив протокол засідання комісії, яким прийнято рішення про визнання дебіторської заборгованості з боку даного підприємства в загальній сумі близько 800 тис. гривень безнадійною та її списання на позабалансовий рахунок підприємства, як заборгованість щодо якої існує впевненість про її не повернення боржником.

Чоловіку висунули підозру за ч. 2 ст. 364 КК.

“Антикорупційна правда”

Сообщение У Києві екскомунальника підозрюють у збитках на озеленені Контрактової площі появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними слідства, підозрюваний, при укладенні з однією з військових частин командування військ зв’язку та кібербезпеки ЗСУ договору на поставку комп’ютерної техніки безпідставно повторно включив до калькуляції витрат вартість програмного забезпечення, чим спричинив державі збитки у розмірі 6,97 млн гривень.

“Антикорупційна правда”

Сообщение У Києві підприємець привласнив 7 млн гривень на закупівлі комп’ютерів для ЗСУ появились сначала на Антикорупційна правда.

Слідство встановило, що діючий капітан ДПСУ у 2020 році, коли ще був старшим лейтенантом, незаконно отримав компенсацію на житло. Офіцер приховав той факт наявності у власності та відчуження  дружиною — 2/3 частини трикімнатної квартири та шляхом обману, незаконно заволодів грошима компенсації.

Обвинувачений визнав провину у шахрайстві. Він уклав угоду із прокурором. Відповідно до неї його оштрафували на  51 тис. гривень. У вироку немає інформації щодо звільнення офіцера з посади.

“Антикорупційна правда”

Сообщение На Одещині прикордонника засудили за привласнення 223 тисяч гривень появились сначала на Антикорупційна правда.

Задокументовано, що лише в одному з епізодів вони вкрали понад 10 млн гривень з депозитного рахунку столичного нотаріуса. Ці гроші належали Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та призначались для виплат потерпілим вкладникам ліквідованих банків.

За даними слідства, зловмисники створили шкідливе програмне забезпечення, яке давало їм доступ до електронних кабінетів вкладників одного з київських банків.

Шукати потенційних “жертв” допомагали спільники, які працювали в різних фінустановах Києва. Через них фігуранти отримували персональні дані мешканців столиці, що відкривали депозитні рахунки у банку.

Потім кіберзлочинці надсилали фішингове повідомлення на електронну пошту вкладника, яке маскували під “оновлення послуги банкінгу” від адміністрації фінустанови. Таким чином зловмисники отримували логін та пароль для управління рахунками і переводили з них гроші на банківські картки, що були оформлені на підставних осіб.

Крім того, у ході розслідування співробітники СБУ виявили за місцями проживання фігурантів приховані нарколабораторії з вирощування оптових партій канабісу. Готову “продукцію” вони реалізовували через власні зв’язки серед наркодилерів.

Сообщение У Києві хакери заволоділи коштами вкладників банків-банкрутів на 11 млн грн появились сначала на Антикорупційна правда.

Поліція регіону розслідує два тендери міської ради, де очікувано перемогло ТОВ «Ростдорстрой».  Мова йде про тендери серпня 2020 року на 194 млн гривень та листопада 2022 року на 62 млн гривень. Правоохоронці встановили  факт привласнення та розтрати службовими особами замовника та підрядника, вчинене в умовах воєнного стану. При цьому тендери перевіряли Держаудитслужба.

Власником одеського ТОВ «Ростдорстрой» є угорське товариство «Юттема», бенефіціари якого – одесити Євген Коновалов і Юрій Шумахер. Останній – депутат Одеської міськради з фракції «Довіряй ділам». Співголовою однойменної партії є міський голова Одеси Геннадій Труханов, якого пов’язують із компанією.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Фірму з орбіти мера Одеси підозрюють у привласненні коштів під час воєнного стану появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними слідства, в липні 2022 року Геращенко разом з посадовими особами комерційних структур уклали договір на закупівлю нового трансформатору для потреб Чернігівської ТЕЦ, пошкодженої в результаті агресії рф.

Згідно висновків експертиз зазначена у договорі ціна була вищою за ринкову більше ніж на 30 млн гривень. Це спричинило Чернігівській громаді збитки на вказану суму. Водночас комерційна структура отримала надприбутки. Наразі підозрюваному обрано запобіжний захід – тримання під вартою з визначенням розміру застави у сумі 32 млн гривень.

Нагадаємо, що ДБР розпочало розслідування  схеми з передачі «Чернігівської ТЕЦ» з оренди фірми екс-нардепа Анатолія Шкрібляка в комунальну  власність, котру санкціонував мер В’ячеслав Атрошенко.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Заступника мера Чернігова Віктора Геращенко підозрюють у привласненні коштів місцевої ТЕЦ появились сначала на Антикорупційна правда.

18 квітня нинішнього року Дарницький районний суд Києва несподівано закрив порушену проти нього кримінальну справу №42014000000001715, яка «бовталася» у судах аж з 2014 року. І от у квітні справу закрито … «у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особи про підозру».

До чого тут розпад монобільшості? Щоб зрозуміти, доведеться повернутися у 2014 рік, коли проти Бориса Приходька, який на той момент був заступником голови Національного банку України, була порушена кримінальна справа за вивід в офшори понад двох мільярдів гривень. Короткий перебіг подій наступний.

31 липня 2014 Борис Приходько був затриманий Генеральною прокуратурою України. Йому інкримінувати статті 191 («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем») та 209 («Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом») Кримінального кодексу.

Слідство стверджувало, що в лютому 2014 Приходько у змові з головою правління Аграрного фонду України та посадовими особами неплатоспроможного Брокбізнесбанку Сергія Курченка незаконно заволодів 2 мільярдами 69 мільйонами гривень (близько 250 мільйонів за тодішнім курсом) коштів Аграрного фонду. Тодішній генеральний прокурор України Віталій Ярема заявив, що Борис Приходько встиг перевести виведені гроші в Європу.

Увесь час, поки представники ГПУ скликали брифінги і заявляли про злочини, вчинені Борисом Приходьком, він продовжував виконувати свої службові обов’язки у Нацбанку. Приходька звільнили з посади заступника Голови НБУ лише 22 жовтня 2014 року, та й то – в порядку люстрації. Свою люстрацію він, як і тисячі інших посадовців часів Януковича, успішно оскаржить в майбутньому в Окружному адміністративному суді Києва, але це так, до речі.

Що стосується згаданої кримінальної справи, то її успішно загальмують в судах, де вона буде розглядатися цілих дев’ять років з перемінним успіхом. В 2019 році, щоб сховатися від кримінального переслідування, Борис Приходько балотується в депутати Верховної Ради України по 210 виборчому округу з центром у місті Прилуки Чернігівської області.

Вибори вийшли скандальними з усім класичним набором: підкупом, фальсифікаціями, тітушками, судами і взаємними звинуваченнями претендентів на депутатський мандат. Перемога Приходька була вкрай спірною – в результаті рішення Шостого адміністративного апеляційного адміністративного суду результати виборів на низці дільниць округу було скасовано, призначено перерахунок і Борис Приходько був визнаний переможцем виборів із перевагою в близько сто голосів над своїм найближчим конкурентом.

Його конкурентом був ще більш одіозний Сергій Коровченко, який відзначився тими ж методами, що й Приходько, тому якогось збурення в масах сумнівна перемога Приходька не викликала. Подейкують, що рішення суду про перерахунок обійшлося Борису Приходьку у один мільйон доларів, однак, як ви самі розумієте, документальних підтверджень цьому немає. Втім, як би там не було, а мандат народного депутата сильно полегшив долю Приходька – користуючись недоторканістю і новим статусом, він і далі успішно затягував судовий розгляд.

До того ж за дивним співпадінням тодішній Генеральний прокурор України Руслан Рябошапка цілих чотири місяці чомусь не підписував подання до ВР про надання згоди на притягнення народного депутат Бориса Приходька до кримінальної відповідальності. Однак у 2020 році Верховна Рада скасовує депутатську недоторканість, і у Приходька знову розпочинаються неприємності.

Втім, тут його рятує ще одне співпадіння – за досить дивних обставин у власному кабінеті застрелився ще один нардеп, Валерій Давиденко, який у 2014 році був заступником міністра аграрної політики та продовольства. Він не лише проходив у одній кримінальній справі з Приходьком, а й був його давнім бізнес-партнером. Ця смерть «вибила» із кримінальної справи, яка й без того все більше застрягала в судах, ще одного ключового фігуранта.

Проте кримінальну справу не збираються закривати, хоча й не доводять до логічного закінчення. Всі ці майже три роки обвинувачення робить вигляд, що активно бере участь у справі, а адвокати Бориса Приходька усілякими способами затягують її розгляд. При цьому ні суд, ні прокуратура ніяк не реагують на постійні неявки обвинуваченого у судовий розгляд, хоча на такі випадки існує механізм примусового приводу. Однак, попри деклароване скасування депутатської недоторканості, Приходька ніхто примусово до суду не приводить.

І ось тут ми й підійшли до того, яким чином Борису Приходьку допоміг фактичний розвал «зеленої» монобільшості. Як відомо, частина депутатів «Слуга народу», попри формальну приналежність до фракції, відмовляється голосувати так, як те наказує партія. І тому президент і його партія зіткнулися з катастрофічною нестачею голосів при голосуванні за необхідні для себе закони. Цим скористався не лише Приходько – частина колишніх членів ОПЗЖ отримала фактичну амністію за те, що голосують в унісон зі «слугами».

У випадку Приходька його голос виявся дійсно «золотою акцією» – він зумів конвертувати гостру потребу в голосах у закриття кримінальної справи проти себе. З ким конкретно в Офісі президента домовлявся Приходько і чого йому це коштувало, крім постійного голосування за президентські закони, невідомо.

Однак 18 квітня 2023 року у судовому засіданні в Дарницькому районному суді, на якому мало бути заслухане останнє слово підсудного (тобто Приходька) перед ухваленням вироку по справі, адвокати Бориса Приходька несподівано подають клопотання про закриття кримінальної справи проти нього «у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особи про підозру».

Прізвища членів судової колегії, що розглядала справу, під приводом війни «слуги» засекретили ще у минулому році. Однак вони не є таємницею – за інформацією тих, хто був присутній на цьому судовому засіданні, всупереч позиції голови судової колегії Домарєва О.В., двоє інших членів колегії – судді Щасна Т.В. та Просалова О.М. – клопотання захисту несподівано підтримали.

І буквально за десять хвилин до того, як суд мав піти до нарадчої кімнати для ухвалення вироку по справі, проголосували за те, щоб клопотання адвокатів Приходька задовольнити. Результат – кримінальна справа, яка розслідувалася з 2014 року, а в провадженні Дарницького районного суду міста Києва перебувала з 2018 року, закрита.

Представники прокуратури, яка підтримувала державне обвинувачення, заявили, що рішення суду про закриття кримінального провадження у справі №42014000000001715 по обвинуваченню Бориса Приходька у привласненні 2 мільярдів 69 мільйонів гривень будуть оскаржувати.

Однак простий перегляд даних Єдиного державного реєстру судових рішень доводить те, що люди, обізнані зі справою, говорили ще в момент винесення рішення про закриття справи – ніякого оскарження не буде.

Останнє судове засідання по судовій справі №753/11924/18 у кримінальному провадженні №42014000000001715 щодо обвинувачення Бориса Вікторовича Приходька у злочинах, передбачених статтями 191 («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем») та 209 («Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом») Кримінального кодексу, відбулося 18 квітня 2023 року.

Це – саме те засідання, у якому кримінальну справу закрили. Строк оскарження ухвали суду, якою закрили кримінальне провадження щодо Бориса Приходька, становив сім днів. Цей термін давно вже сплив. Жодних інших судових засідань не відбулося. Офіс генерального прокурора України з цього приводу нічого не повідомляв.

Скандальне і ганебне рішення Дарницького районного суду старанно обходять мовчанкою. Ухвала суду про закриття справи внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та оприлюднено. Що ж – вітаємо Бориса Вікторовича з успішним вирішенням складного питання. Бабло знову перемогло зло.

P.S. Варто зазначити, що головуючий колегії суддів Дарницького районного суду суддя Домарєв відмовився підписувати вказану Ухвалу, замість нього це зробили судді Щасна та Просалова. Яким чином Ухвалу було внесено до Реєстру – невідомо, однак вона там є і оприлюднена 21 квітня як така, що набула законної сили.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Бабло перемогло зло або Як поплічник Януковича нардеп Борис Вікторович Приходько під шумок закрив кримінальну справу проти себе появились сначала на Антикорупційна правда.

У заволодінні понад 16,7 млн гривень підозрюється колишній заступник директора одного з державних підприємств Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук.

За даними слідства, восени 2021 року посадовець, в період тимчасового виконання обов’язків директора підприємства, зловживаючи своїм службовим становищем, перерахував гроші за фіктивними договорами щодо поставки органічної добавки та її нібито внесення на поля державного підприємства.

Крім того, до вчинення цього злочину встановлена причетність керівника одного зі структурних підрозділів цього державного підприємства та директора приватного товариства, на рахунки якого й було переведено частину грошових коштів, які згодом легалізовані в готівку та розподілені між усіма учасниками злочинної схеми. На сьогодні дії колишнього заступника директора держпідприємства кваліфіковані за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК. Його пособників – за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК.

Зважаючи на те, що місцеперебування колишнього заступника директора держпідприємства не встановлено, про підозру їй повідомлено в порядку ст. 135, ст. 278 КПК.

“Антикорупційна правда”

Сообщение На Кіровоградщині експосадовець НААН привласнив 17 млн гривень появились сначала на Антикорупційна правда.