Октай Ефендієв (зліва), Вагіф Абдуллаєв

Причиною конфлікту, за даними ЗМІ, став самобуд по вулиці Глибочицькій у Києві, який належить компанії “Інвестфактор” з орбіти забудовника Октая Ефендієва. Поряд із будівельним цехом, що був незаконно перебудований в офісне приміщення, – нерухомість підприємця Вагіфа Абдуллаєва. Невдоволення останнього та його спроба зробити зауваження сусіду були “покарані” Ефендієвим: у травні-липні 2024 року Абдуллаєв став об’єктом брудної кампанії у ЗМІ зі звинуваченнями в “аферах” і “зв’язках з криміналом”. У березні цього року медіаатака продовжилась, цього разу – напряму з публічної сторінки Октая Ефендієва у Facebook. У серії постів, частина з яких була написана у співавторстві з журналістом Габілом Османли, Абдуллаєва бездоказово звинуватили в “зраді”, та навіть у тому, що перший рік війни він нібито провів “у Москві”. Це звинувачення особливо обурило Абдуллаєва, що у перші дні російського вторгнення організовував тероборону столиці та за це отримав відзнаку міського голови Києва. Після публікацій Ефендієва (та оприлюднення ним персональних даних опонента) підприємець почав отримувати погрози. Цього його кривднику виявилося мало і Октай Ефендієв спробував використати діаспору для тиску на Вагіфа Абдуллаєва.

Юрист без презумпції невинуватості: як глава ОДАУ узаконив наклеп

У цій історії наразі мінімальну увагу медіа отримала постать Хікмета Джавадова – керівника ГО “Об’єднана діаспора азербайджанців України” (ОДАУ), що, фактично, використав свій статус і авторитет у діаспорі для розпалювання ненависті проти одного з її представників. Так, 5 березня він публічно підтримав наклепницьку кампанію проти Абдуллаєва, написавши на своїй офіційній сторінці у Facebook коментар під постом Октая Ефендієва. У тому дописі Ефендієв не тільки зневажливо ображав Вагіфа Абдуллаєва, а й безпідставно звинувачував його у співпраці з ворогом. Джавадов, натомість, не лише не засудив цю неприпустиму риторику, а й фактично її узаконив, заявивши, що питання буде розглянуто на засіданні ОДАУ. Але чи можна чекати справедливості від засідання, на якому суддями будуть люди, які самі втягуються у розпалювання ненависті?

Коментар Хікмета Джавадова у Facebook від 5 березня 2025 року

Таким чином, громадський діяч, що претендує на звання лідера азербайджанської діаспори в Україні, у конфлікті всередині громади безапеляційно підтримав одну зі сторін, навіть не вислухавши аргументи іншої. Така позиція викликає ще більше здивування, якщо зважити, що Хікмет Джавадов є фаховим юристом – науковим співробітником Інституту держави та права імені В. Корецького, що у 2019 році захистив дисертацію та здобув науковий ступінь доктора юридичних наук. Цікаво, як доктор наук з юриспруденції може не знати про презумпцію невинуватості? Проте, судячи з наявних у мережі публічних виступів Джавадова, з певністю не можна навіть твердити, що він володіє державною мовою, що, тим не менш, не заважає йому працювати у поважній науковій установі.

Чи варто дивуватися такій позиції Хікмета Джавадова, якщо його довготривале партнерство з Ефендієвим будується не лише на “громадських” засадах (пан Октай – “почесний глава” ОДАУ), а й на дуже конкретних бізнесових та політичних оборудках? Історія їхньої співпраці бере початок, принаймні, з 2008 року, коли Ефендієв, перебуваючи на посаді керівника Об’єднаного конгресу азербайджанців України (ОКАУ), провернув скандальну угоду, продавши нерухомість по вулиці Нижній Вал, яку Київська міська влада надала азербайджанській громаді для створення культурного центру. Джавадов, що тоді очолював газету “Слово Азербайджану”, спершу висвітлював цю оборудку, але згодом весь тираж номера, що містив розслідування, був знищений, а позиція видання змінилася на користь Ефендієва.

Зрештою, жага легких грошей коштувала пану Октаю виключення з лав Об’єднаного конгресу азербайджанців України. Натомість, його спільник Джавадов у 2012 році спробував шляхом маніпуляцій очолити організацію, результатом чого стало і його ганебне виключення після того, як 18 регіональних об’єднань підписали лист із засудженням його дій. Того ж року дует Джавадов-Ефендієв створив альтернативну Об’єднану діаспору азербайджанців України, яка у 2019 році увійшла до Ради азербайджанців України.

Очолюючи азербайджанську діаспору, Хікмет Джавадов не раз використовував свій вплив і авторитет на догоду бізнес-інтересам Октая Ефендієва. Так, у 2017 році, як повідомляли ЗМІ, будівельний магнат став одним зі спонсорів “Міхо-майдану” в Києві – мітингів на підтримку Міхеїла Саакашвілі. Ефендієв сподівався, що у разі приходу ексголови Одеської ОДА до влади в Україні, його фірми отримають ласі тендери на будівництво у столиці. Невипадково тоді ж про підтримку Саакашвілі публічно заявив і Джавадов. Останньому це мало не коштувало депортації з країни, проте азербайджанська діаспора тоді проявила солідарність, включно з Об’єднаним конгресом та його регіональними організаціями, що підписали звернення на захист Хікмета. Замість вдячності той у 2021 році запустив дискредитаційну кампанію проти ОКАУ та його лідера Ровшана Тагієва, якого у замовних статтях звинувачували в “аферах” і “фінансуванні ЛДНР”.

Що стосується бізнесу самого Хікмета Джавадова, то, згідно з даними публічних реєстрів, він має відношення до низки підприємств у Києві, зокрема в сферах ресторанного бізнесу та роздрібної торгівлі. З-поміж іншого, громадський діяч є засновником ТОВ “Прем’єр Фуд Груп” і ПП “Каспій”. Останнє підприємство, за даними ЗМІ, займалося реалізацією алкогольних напоїв без відповідної ліцензії. У минулому Хікмет Джавадов також був зареєстрований як ФОП, діяльність якого наразі припинено.

Тіньові зв’язки Джавадова: чи буде реакція Стефанчука?

Одіозним можна вважати зв’язок Хікмета Джавадова з колишнім генеральним прокурором Азербайджану та послом Баку у Сербії Ельдаром Гасановим, якого у 2022 році азербайджанський суд засудив до 10 років позбавлення волі, визнавши винним у привласненні та розтраті державних коштів на 18,5 млн манатів ($10,9 млн). Схоже, що Джавадов чудово знаходить спільну мову з тими, для кого закон – лише формальність.

Водночас, наразі голова Об’єднаної діаспори азербайджанців України має більш вагомі зв’язки у найвищих ешелонах української влади. Так, у травні 2023 року медіаресурси ОДАУ повідомили, що Джавадов був призначений радником голови Верховної Ради Руслана Стефанчука. Ця посада зазначена і на публічній сторінці Хікмета Джавадова у Facebook. Судячи з усього, Стефанчука та Джавадова поєднують давні приятельські стосунки. Відомо, що голова українського парламенту закінчив аспірантуру в Інституті держави та права ім. Корецького – альма-матер пана Хікмета. Ще у 2019 році у своєму публічному виступі Стефанчук хвалив Джавадова, зазначивши, що “високо цінує його діяльність” і наголосивши на “організованості азербайджанців в Україні”.

Чи буде публічна реакція керівника українського парламенту на міжнародний скандал, безпосереднім учасником якого є його радник? Чи цікаво Руслану Стефанчуку, що його радник відкрито розпалює ненависть між азербайджанцями в Україні?

Руслан Стефанчук, прес-служба ВР України

Зрештою, це питання не лише моралі, а й національної безпеки. Можливо, спецслужбам варто звернути увагу на заклики до міжнаціональної ворожнечі, які лунають від керівника ОДАУ? І чи дійсно азербайджанцям України потрібна така діаспора, яка замість того, щоб захищати свою громаду, навпаки атакує своїх же співвітчизників?

За даними наших джерел, наразі бізнесмен Вагіф Абдуллаєв звернувся до Нацполіції із заявами про вчинення Октаєм Ефендієвим злочинів, передбачених статтями 129 (погроза вбивством) та 161 (розпалювання міжнаціональної ворожнечі) Кримінального кодексу України. На офіційній сторінці Об’єднаної діаспори азербайджанців України поки не повідомляли про результати анонсованого главою організації Хікметом Джавадовим засідання щодо пана Абдуллаєва.

«Антикорупційна правда»

Сообщение Діаспора як знаряддя тиску: радник Стефанчука в епіцентрі міжнародного скандалу появились сначала на Антикорупційна правда.

53-річний Олег Мейдич, народний депутат від ВО «Батьківщина» та перший заступник голови Комітету ВР з питань аграрної та земельної політики, навесні та влітку 2023 року отримав від Верховної Ради дозвіл на виїзд у відрядження, а сам, схоже, поїхав відпочивати.

Детективами ДБР проводиться досудове розслідування щодо нардепа Мейдича за фактом можливого внесення недостовірних відомостей до офіційних документів. Встановлено, що народний депутат Олег Мейдич двічі виїжджав з України: з 27 квітня по 5 травня 2023 року та з 17 по 27 липня того ж року. Обидва рази політик виїжджав на підставі розпоряджень Голови Верховної Ради і обидва рази він порушував терміни повернення з відряджень.

На підставі розпорядження голови ВРУ Руслана Стефанчука від 19 квітня 2023 року №395 «Про відрядження народного депутата Мейдича  до Королівства Бельгія» останній мав повернутися в Україну 1 травня, а повернувся 5 травня 2023 року. Тоді нардепа Мейдича відрядили до міста Брюссель для проведення зустрічей у рамках проєкту «Інституційна та політична реформа для малого сільського господарства».

Крім цього, нардеп Мейдич виїжджав за кордон у липні 2023 року. Хоча відрядження мало тривати 5 днів, народний депутат був за кордоном 10 днів. Голова ВР відправив свого підлеглого до Литви, де той мав провести зустрічі з депутатами Сейму та високопосадовцями Литовської Республіки.

Щоправда, судячи з документів, з якими ознайомилися журналісти «Слідства.Інфо», Мейдич не відвідував зазначені країни — Литовську Республіку та Королівство Бельгія, — а натомість відпочивав в Італії. Згідно з отриманою від джерел інформацією, 28 квітня 2023 року Олег Мейдич приземлився в аеропорту міста Болонья, а 5 травня вилетів з Італії через один із аеропортів Мілану.

Разом з Олегом Мейдичем подорожувала його дружина Тетяна Мейдич, яка того ж таки 28 квітня приземлилася у Болоньї. Покидала країну жінка також 5 травня, але окремо від чоловіка — через аеропорт Bergamo Orio Al Serio, який знаходиться неподалік від Мілану. Під час другого відрядження народного депутата, 26 липня 2023 року, Тетяна Мейдич вилітала з уже згаданого Bergamo Orio Al Serio.

Журналісти «Слідства.Інфо» зателефонували народному депутату, щоб розпитати про деталі робочих поїздок за кордон, які, схоже, перетворилися на відпочинок. Чоловік, який зняв слухавку, сказав, що він — помічник Олега Мейдича. Він пообіцяв передати інформацію про дзвінок журналістів та кинув слухавку. Щоправда, у спеціалізованому додатку для ідентифікації мобільних номерів, телефон, за яким дзвонило «Слідство.Інфо», підписаний як «Олег Мейдич». Повідомлення журналістів із запитаннями на цей номер чоловік проігнорував.

Тетяна Мейдич, яка, судячи з отриманої інформації, подорожувала із чоловіком, телефоном повідомила, що не буде спілкуватися та кинула слухавку.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Нардеп від “Батьківщини” Олег Мейдич замість відряджень поїхав відпочивати до дружини в Італію появились сначала на Антикорупційна правда.