Зокрема, за словами самого Наумця, лише у “Юніграні” заборгованість перед колективом перевищує 8 млн грн, а в решті компаній цифра перевищує 10 мільйонів. До повномасштабного вторгнення та санкцій власник “Юніграна” взяв кредит у Європейському Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) на майже 10 млн євро, з яких не виплачено близько 7,5 мільйона, що у подальшому може стати проблемою для держави.

“Шапран вкрав фактично все, що не перебувало у заставі ЄБРР. Те, що перебувало у заставі ЄБРР, – звісно, вкрасти він не зміг”, – сказав Наумець.

“Сам Сергій Шапран в інтерв’ю Nadra.info підтвердив, що “на “Юніграні”, за інформацією Михайла Пишного, залишилося активів близько 300 млн грн “, – йдеться у матеріалі.

Як випливає з розповіді Наумця, Шапран не тільки видавив зі схеми його самого, але і у випадку з піском – просто переписав частку Пишного через свого нотаріуса. Водночас, наголошується, що все начебто відбувалося в рамках закону.

“Ми спочатку купили 50%, потім купили у нашого партнера 50%, що залишилися. Є статутні капітали – згідно з номінальною вартістю часткою ми і купили дане підприємство”, – каже Шапран.

Як би Шапран та його юрист не запевняли, що держава не мала жодного відношення до підсанкційного “Юніграна” і навіть теоретично не могла б заробляти з цього активу гроші до бюджету, це є маніпуляцією – адже “насправді АРМА неодноразово намагалася прибрати “Юнігран” до рук”.

Водночас, наголошується, що Шапран раніше “хизувався своїм партнером – Володимиром Осиповим”, який є колишнім депутатом Одеської обласної ради. Крім того, зазначається, що Шапран тісно спілкувався з “різними представниками прокуратури”, які приїжджали від імені Шапрана вирішувати питання.

“Був Гуленюк, здається, Рябенко. Ось такі прізвища звучали. Принаймні я чув, що ось ці люди були залучені до вирішення питань Шапрана”, – каже Наумець.

“Ці активи продавалися і закладалися по кредитах і до нас! Тому що людям потрібно було платити зарплату, а в компаніях були арештовані рахунки, і вони не мали можливості закривати свої борги іншим шляхом. Ми отримали голі, розібрані автомобілі, в які далі потрібно інвестувати кошти”, – сказав він.

Наумець же стверджує, що Шапран не врятував підприємство, а обікрав його. При чому на велику суму – на 200-300 млн грн.

“У піщаному бізнесі “Будіндустрія” на складах лежало близько 450 тисяч тонн піску. Навіть за скромними підрахунками це – близько 90 млн грн. На буровибуховому сервісі, на “Юнігран-Сервісі” розміщався теж великий обсяг запчастин та сировини – там селітра лежала. І різні засоби підривання теж на суму десь під 90 мільйонів. Мільйонів 200-300 він вкрав – це точно”, – сказав Наумець.

Втім, зазначається, один із головних активів “Юніграна”, за який іде суперечка між Наумцем та Шапраном, – спецдозволи на видобуток.

Зазначається, що новостворену “Коростенську видобувну компанію” Шапрана почали банкрутувати. При чому, за мізерний борг – 5 тисяч доларів.

“Схему прокрутили через фірму “МІКАРТ” зі столичною реєстрацією. У розпал повномасштабного вторгнення цю прокладку переписали на пані Інну Небесну. Повна тезка цієї особи згадується у майже сотні компаній та має неабиякий скандальний шлейф, зокрема і кримінальні справи. Зі свіжого – скандальний ремонт штабу в Миколаєві та віджим агропідприємства на Черкащині. … І саме у Небесної в серпні минулого року міцний бізнесмен Шапран вирішив придбати верстат за чверть мільйона гривень для своєї компанії з видобутку граніту”, – йдеться у матеріалі.

“Антикорупційна правда”

Як з’ясували журналісти, у схемі задіяний бізнесмен Сергій Шапран, який міг отримати контроль над активами “Юніграна”.

Судові матеріали підтверджують, що Шапран домовився з Наумцем, запропонувавши “юридичний супровід” у вирішенні проблем із судами та правоохоронцями. Умови угоди передбачали передачу половини бізнесу, що коштує понад 100 мільйонів доларів, за 12 мільйонів доларів – лише десяту частину від реальної вартості.

Як повідомляється, у вересні 2023 року в Стамбулі був підписаний меморандум, за яким Наумець отримав аванс у 400 тисяч доларів, а решту обіцяної суми – після відновлення діяльності компанії. Водночас він мав отримувати половину прибутків від діяльності підприємства, що дозволило зберегти фінансові інтереси навіть під час санкцій.

У 2024 році пов’язані з “Юніграном” компанії-прокладки, такі як ТОВ “Юні-Люкс”, “Юні Стоун Плент” і “Будіндустрія Сервіс ЛТД”, продали продукції на суму понад 500 млн гривень.

Фото: Сергій Шапран

Продукція реалізовувалася як приватним забудовникам, так і державним підприємствам, серед яких були КП “ЖЕК №3” у Броварах, “Київський зоопарк”, “Зелентрест” Деснянського району та інші.

Після публікацій у ЗМІ Головне слідче управління Нацполіції домоглося арешту частини активів і рахунків фірм-“дублікатів”. Однак уже за кілька днів керівники цих компаній відкрили нові рахунки, продовживши діяльність.

“Антикорупційна правда”