Публікації, що з’явилися в медіа, змальовують картину можливого входження Куршутова в оборонний сектор через наближених до Рустема Умєрова та Арсена Жумаділова осіб. Йдеться про постачання дронів із багатократною націнкою для АОЗ, а також про ймовірне відмивання коштів через франшизу Zielinski & Rozen в Україні та Австрії. Окремий акцент — на фінансуванні Віденського балу, що подається як демонстративний жест на тлі війни.

Замість стриманої юридичної відповіді Куршутов обрав агресивну інформаційну тактику. Кампанія проти Корбана, що розгорнулася у низці телеграм-ресурсів, виглядала хаотичною та позбавленою переконливої доказової бази. Кульмінацією стали публікації з елементами візуальних провокацій і глузування, які, замість нівелювати звинувачення, лише підсилили ефект резонансу.

На тлі згадок про кримінальні провадження БЕБ, ймовірні фінансові зловживання та російський паспорт, така стратегія виглядала як спроба відвернути увагу. Проте інформаційна логіка працює інакше: що емоційніша реакція — то більше запитань виникає.

Окремий поворот у цій історії — спроба прив’язати до Корбана резонансні події за кордоном, зокрема історію з Комаровим і Петровським на Балі. Аргументація зводилася до географічних збігів і припущень, що викликало нову хвилю критики через використання чужої трагедії у внутрішніх медійних розбірках.

Не вперше ім’я Куршутова фігурує у скандальних інформаційних кампаніях. Раніше його пов’язували з витоками даних, участю в організації розслідувань щодо Ігоря Котвіцького, Олексія Дідковського, Андрія Холодова, Олександра Тупицького, Олега Бахматюка та інших публічних осіб. Окрему увагу привертала діяльність телеграм-каналу «Джокер», який критикували за методи інформаційного тиску на бізнес — серед згаданих компаній і осіб були Артур Гранц, Андрій Матюха, Сергій Токарєв, подружжя Герег, Борис Філатов, Юрій Голик, Іван Рудий, Олексій Чернишов, Максим Шкіль, а також бренди Comfy, «Нова Пошта», Uklon, Fondy, «Цитрус», «Стилус», «Техно Їжак», «Монобанк».

Нині ж у фокусі — роль Ігоря Лаченкова (Лачена), який активно поширює матеріали проти Корбана. Критики вважають, що така співпраця може обернутися для нього репутаційними втратами, особливо якщо фактична база публікацій залишатиметься слабкою.

Питання, яке дедалі частіше лунає в експертному середовищі: чи не перетворилася ця медіавійна на процес саморуйнування для її ініціатора? Адже що масштабніша інформаційна атака без належної доказовості, то сильніше вона б’є по її автору.

У підсумку ситуація виходить за межі особистого конфлікту. Йдеться про репутації, довіру до оборонних закупівель і межу між журналістикою, піаром та маніпуляцією. І якщо найближчим часом не з’явиться переконливих відповідей по суті звинувачень, інформаційний тиск лише зростатиме — незалежно від того, хто саме стоїть по різні боки барикад.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Куршутов, Корбан і Лаченков: як Сеяр перетворив медіавійну на публічне самоспалення появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними слідства, у кримінальному провадженні № 72025001420000026, яке розпочате у березні 2025 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення або розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем), перевіряється діяльність групи підприємств, які виступали постачальниками безпілотних комплексів до Державної спеціального зв’язку та Агентства оборонних закупівель.

За даними розслідування, частина компаній, серед яких ТОВ “ЄВРО ТАННЕЛС”, ТОВ “АРЕС”, ТОВ “Коляда КА”, ТОВ “ГЕ ТЕХНОЛОДЖІ” та ТОВ “Флайтех Україна”, має ознаки спільного управління та неспеціалізованої господарської діяльності. Керівники деяких із них раніше працювали в лісопильному бізнесі та мають спільні контактні дані, що викликає питання щодо прозорості укладених угод.

Як встановили журналісти, група компаній пов’язана з Сеяром Куршутовим — бізнесменом, який у 2021 році був внесений до санкційних списків Ради національної безпеки й оборони України у зв’язку з причетністю до контрабандних операцій. Журналісти також пов’язують ці компанії із Сеяром Куршутовим — бізнесменом, який у 2021 році потрапив до санкційного списку Ради національної безпеки й оборони України як контрабандист.

Нагадаємо, раніше стало відомо, що Куршутов отримав російський паспорт у Криму в червні 2014 року, і має громадянство Російської Федерації. Його родина веде стоматологічний бізнес на тимчасово окупованій території півострова.

Наразі представники БЕБ та Офісу генерального прокурора не оприлюднювали офіційних коментарів щодо прогресу розслідування. Контракти та обсяги постачань безпілотних систем державним структурам також підлягають перевірці на предмет відповідності законодавству та економічної доцільності.

Сообщение Міноборони закуповує дрони у контрабандиста з російським паспортом появились сначала на Антикорупційна правда.

При цьому Zielinski & Rozen позиціонує себе як ізраїльський виробник косметики. Але споживачі вміють читати, і на упаковці товару чітко бачать напис: «зроблено в РФ». Усі ознаки злочину бачать і працівники СБУ, тож уже працюють за фактом.

Тим часом журналісти провели своє розслідування. За даними видання KP.UA, амбасадором і чи не офіційним обличчям бренду Zielinski & Rozen є пані Катерина Любчик. За сумісництвом бізнес-леді також є дружиною Сєяра Куршутова — контрабандиста, до якого впроваджено санкції РНБО.

У свідомості українського споживача бренд Zielinski & Rozen намагався закріпитися як ізраїльський виробник. Задля цього була запущена масштабна рекламна кампанія в Instagram, з налаштуванням переважно на Київську область. Спроби просувати свій товар в Україні не завадили дружині Куршутова також торгувати на іншому маркетплейсі — Wildberries, який активно підтримує Кремль.

Думали, що паралельні лінії забороненого в РФ Instagram і підсанкційного в Україні Wildberries не пересічуться? Можливо, але як пояснити той факт, що під час війни начебто ізраїльський продукт приходить до українського споживача з позначкою «Імпортер: ТОВ «Зелинский и Розен парфумерия», Росія, 11033, м. Москва»?

Останнім часом від Москви ми отримуємо лише дрони та ракети, які хоча б не маскуються так невдало і ганебно під щось інше. І якщо наші воїни мають справу з російським «продуктом», то в цілком зрозумілому сенсі, а не в якості презенту від торговця милом на мінімалках — підсанкційного Сєяра Куршутова та його дружини. Усе це виглядає не просто негарно, а злочинно.

І справа навіть не в бренді, і не в тому, що неприємно користуватися продуктом, зробленим у Росії. Хоч усе це так. За цими фактами стоять і інші — економічні та воєнні. Компанія, яка офіційно працює в РФ, сплачує там податки, які йдуть на фінансування війни проти України. І важко повірити, але частина цих надходжень — українські гроші. При цьому чи то споживач, чи то український військовий можуть і не знати, що спонсорують ворога щоразу, коли приймають душ.

Нагадаємо, санкції РНБО щодо Сєяра Куршутова були запроваджені ще в квітні 2021 року у зв’язку з обвинуваченням у контрабанді. Згодом, у 2024 році, журналістам стало відомо, що Куршутов цілком може мати паспорт громадянина Росії з 2014 року. Цікаво, що його родина також веде бізнес в окупованому Криму.

А дружина Катерина Любчик є також власницею білоруської компанії «Коко мама» з пошиття одягу. До слова, одяг бренду також продається на Wildberries. Лише сподіваємося, що спідню білизну для наших воїнів шють не на тій самій фабриці.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Тайлер Дерден на мінімалках – Сєяр Куршутов підсунув українським захисникам мило «мейд ін Раша» появились сначала на Антикорупційна правда.