15 листопада 2022 року суддя купив квартиру площею 110 кв.м. 21 листопада того ж року він купив ще одну квартиру в Туреччині площею 70 квадратних метрів. 25 листопада Кравець купив ще одну квартиру площею також 70 квадратів. Суддя вказав, що інвестував в будівництво квартир в Туреччині 4 млн гривень.

Минулого року суддя отримав в подарунок дизельний Volkswagen Touareg  (2012) вартістю 130 тис. гривень, хоча ринкова вартість такого авто зараз стартує від 500 тис. гривень.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Одеський суддя під час війни придбав 3 квартири у Туреччині появились сначала на Антикорупційна правда.

у 2022 році Нікушин купив Mercedes-Benz G 350 (2013) за 10 тисяч гривень, а наприкінці 2023 року придбав Renault Zoе (2017) за 5 тисяч гривень. Ці автівки суддя вніс до своїх декларацій.  При цьому на вторинному ринку машини коштують 70 тис. доларів.

У розмові з журналістами Нікушин зазначив, що люди, які продають не перший автомобіль, не бажають сплачувати податок, тому вказують низьку ціну.

“Фактично, на розписці отримують іншу суму, тому я зазначаю ту суму, яку диктує продавець, якщо я хочу купити автомобіль. Ти хочеш — погоджуйся, хочеш — не погоджуйся”, – заявив Нікушин.

Суддя говорить, що прекрасно все розуміє щодо моральної сторони та фактичного уникнення сплати податків під час війни.

“Я прекрасно це все розумію, але не один же ж я такий, ви ж це теж прекрасно розумієте. Тут питання в тому, що продавець не хотів сплачувати 6 чи 7% від продажу автомобіля, тому він зробив занижену оцінку. Ну закон же це дозволяє зробити чи ні?”, – додав Нікушин.

Також суддя зізнався, що реальна ціна автівки Mercedes-Benz G 35  в неідеальному стані становила майже 30 тисяч доларів.

За словами Нікушина, пізніше він продав вказане авто та придбав таке саме, однак з потужнішим двигуном — Mercedes-Benz G 500 (2013).

Нікушин зазначив, що задекларував авто за реальною ціною — 529,2 тис. гривень або трохи більше ніж 14 тисяч доларів. Таку ціну суддя пояснив тим, що купив авто згорілим та досі його не відновив.

Ще одна автівка — Renault Zoе, яку суддя придбав та задекларував у 2023 році за 5 тисяч гривень, була придбана за аналогічною схемою.

“Якщо люди займаються автомобілями і продають не перше авто, то вони не хочуть вказувати реальну вартість, тому що не хочуть сплачувати великий податок. Є оцінювальна вартість, яка вказана під час покупки. Якщо, наприклад, вартість [нерухомого] майна наразі не можна занижувати, то автомобілі — можна, і люди цим користуються”, – зазначив Нікушин.

Насамкінець на запитання журналіста про сплату офіційних 15 тис. гривень, суддя визнав, що всі інші кошти, сплачені за придбані автівки, пішли в обхід податків.

Також у 2023 році Нікушин придбав ГАЗ 2410 (1990) за 35 тис. гривень. Також  у власності судді є придбаний у 2017-му мотоцикл Honda CBR (2006) та Audi A5 (2012), придбана у 2021-му.

Мешкає суддя у будинку на 178 кв.м у селі Гореничі, що поблизу Києва. Будинок Нікушин зареєстрував на матір. Суддя має два нежитлових приміщення: на 57 кв.м — у Києві та на 35 кв.м — в Ірпені. Чоловік власник 1 га земельної ділянки на Київщині, придбаної у 2021 році за майже 208 тисяч гривень.

У 2023 році Нікушин отримав 1,08 млн гривень суддівської зарплати та майже 100 тисяч гривень пенсії.

Вища рада правосуддя у 2011 році вносила подання президентові України про звільнення Віталія Нікушина за порушення присяги. У 2019 році ВРП кваліфікували роботу судді в одній зі справ «з явним порушенням закону, несумісним із чесним і сумлінним виконанням обов’язків судді, повним, всебічним та об’єктивним розглядом судової справи», через що Нікушина звільнили. Вже  26 грудня 2023 року суддю відновили на посаді судді Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Батько судді Києво-Святошинського суду Віталія Нікушина — Віктор Петрович Нікушин теж був суддею в апеляційному суді Вінницької області та подав у відставку 2017 року. Тепер чоловік пожиттєво отримує щомісячні виплати від держави.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Київський суддя Віталій Нікушин задекларував авто за заниженою вартістю, щоб уникнути оподаткування появились сначала на Антикорупційна правда.

Прокурор повідомив про підозру в одержанні неправомірної вигоди Боярському за ухвалення рішення, що допомогло б уникнути мобілізації. Дії судді кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК.

Встановлено, що суддя одержав 1,5 тис. доларів за обіцянку ухвалити рішення щодо встановлення місця проживання неповнолітньої дитини із батьком, аби батько дитини використовував таке рішення для уникнення мобілізації та як підставу для виїзду з нею за кордон.

Під час досудового розслідування встановлені факти винесення у 2022-2023 роках понад 1000 рішень по вказаній категорії справ у цьому суді. Крім того, з’ясувалось, що мали місце випадки виїзду чоловіків за кордон без супроводу дитини, визначення місця проживання дитини на тимчасово окупованій території, підробки процесуальних документів від позивачів та втручання у систему автоматизованого розподілу судових справ.

Цікавим є факт, що інформацію про надання таких «послуг» можна було знайти у відповідних групах Telegram-каналів. Вартість кожного окремого такого рішення становила від 1500 до 3500 доларів.

Суддя Олександр Боярський, як не дивно, досі перебуває під слідством за іншу справу. Два роки тому детективи ДБР викрили його на спробі шахрайства, проте справа ще не завершена – остання ухвала датована травнем 2023. В кінці 2021 Вища рада правосуддя навіть відсторонила Боярського від суддівства, але уже через два місяці він повернувся на посаду. У жовтні на посаді голови суду його замінив Валентин Заверюха, а Боярський перейшов на посаду судді. Боярський добре відомий журналістам. Ще у 2017 медіа писали про невідповідність його рівня життя і офіційної зарплати. У відповідь суддя публічно заявив журналістам, що вони просто заздрять йому.

“Антикорупційна правда”

Сообщение На Одещині суддя організував схему допомоги ухилянтам появились сначала на Антикорупційна правда.

З метою приховування корупційної діяльності суддя залучив посередника, який і вів усі перемовини та обговорював деталі «угоди». За 10,5 тис. доларів представник судової гілки влади обіцяв вирішити питання щодо винесення колегією суддів рішення на користь підсудного: замість трьох років ув’язнення — умовний термін.

На підставі зібраних доказів судді Кропивницького апеляційного суду повідомили підозру за фактом одержання службовою особою неправомірної вигоди – ч. 3 ст. 368 КК, а посередникові – за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК.

“Антикорупційна правда”

Сообщение У Кропивницькому на хабарі затримали суддю апеляційного суду появились сначала на Антикорупційна правда.

Суддя Солом’янського районного суду м. Києва Ніна Аксьонова не тільки зібрала весь пазл вказаних негативних рис, а й «докупила» декілька опцій: черствість, невдячність та дріб’язковість. З перших своїх днів на посаді помічниці судді вона почала себе проявляти. Подякувала особі, що взяла її на роботу, судді Рівненського районного суду Рівненської області Юлії Гнатущенко, вступивши в інтимний зв’язок з її чоловіком Дмитром Зубчиком. Не зупинила Аксьонову навіть спільна дитина родини.

Так би мовити, допомогла з виконанням подружнього боргу. Та настільки гарно, що відбила чоловіка у начальниці. Цілком зрозуміло, що пара Гнатущенко-Зубчик зі скандалом розлучилася. До речі, в процесі розлучення з’ясувалося, що Зубчик був домашнім тираном для своєї дитини, яку регулярно добряче лупцював.

Відповідно до інформації з Єдиного центру обробки судових рішень екс-чоловік судді Гнатущенко окрім неперебірливості у статевих зв’язках позбавлений батьківських прав саме за систематичне побиття власної дитини. Що сказати  достойний «чєлавєк» за мірками оркостану.

І відразу після розлучення Гнатущенко-Зубчик, Аксьонова спішно виходить заміж за тікоспеченого холостяка вже перед самими пологами. І дуже чим пишається. Настільки, що на своїй сторінці у Facebook публікує подарований Зубчиком букет з нагоди весілля з відповідним постом. Такий собі тролинг Юлії Гнатущенко. Ось, каже, ця «гарненька мордочка» тепер моя.  Як кажуть, яка їхала такого й здибала.

Думається, що Гнатущенко зітхнула з полегшенням після розлучення з Дмитром. Тиран, що б’є дітей; невірний чоловік, на якого неможливо покластися; й людина, яка не живе за рахунок співмешканки, – ось три основні риси Дмитра Зубчика. Так би мовити, спецпакет опцій.

Зрозуміло, що після скоєного Аксьоновій на посаді помічниці Гнатущенко вже не було місцини. А вона вже цілком та повністю зрозуміла «бариші», які може отримувати, обіймаючи посаду суддя. І почала стукати у всі двері, свого призначення Аксьонова чекала більше 12-ти років. У 2013-му році Вища кваліфікаційна комісія суддів України включала її в список  кандидатів на посаду судді, які перебувають у резерві на заміщення вакантних посад суддів. Хоча набрала вона порівняно з іншими  геть не високий бал – 63,5. За три роки ВККСУ виключила Аксьонову з резерву. У 2019-му ВККСУ знову додає Аксьонову до резерву, в який в два роки намагалася потрапити.

2 червня 2020-го р. Вища рада правосуддя вирішує внести президентові України подання про призначення Аксьонової Н.М. на посаду судді Солом’янського районного суду міста Києва. І тут є два великих «АЛЕ», що прямо натякають на необ’єктивність конкурсу. По-перше, в своєму резюме Аксьонова вказала, що  має стаж роботи професійної діяльності більше п’яти років. Втім, стільки вона у Гнатущенко не працювала. А після звільнення про її досвід та здобутки на терені права нічого не відомо. Можливо ці п’ять років стажу – це час, за який вона здобувала вищу освіту Острозькій академії.А навіть з великою натяжкою важко стажем назвати.

І другий, Аксьонову лобіював на посаду член ВРП Віктор Шапран. Останній відомий своїми зв’язками з метрами корупції. Зокрема, екс-головою Окружного адміністративного суду м. Києва Павлом Вовком. У 2012-му той задовольнив позов ще судді Київського апеляційного господарського суду Шапрана, який просив суд не платити з його зарплати податки державі – в розмірі 14 тисяч гривень. Крім цього, Шапрана неодноразово звинувачували у круговій поруці та кришуванні суддів. Зокрема, судді Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області Маркіяна Самсіна. Такий ось незашкварений та «добропорядний» доповідач-рекомендатор.

Втім, правдами-не правдами, а Аксьонову президент таки призначає суддею. І почалося використання посади задля власного збагачення. Втім, до реальних, «крутих», справ Аксьонову ніхто не допускає. Зокрема, через її репутацію сексота, малий досвід, та, як кажуть колеги, правничу малограмотність. А в багатомільйонних справах треба розум та кмітливість.

Як суддя Аксьонова не забуває про наповнення власних кишень. Адже єдина годувальниця в родині, а чоловік альфонс постійно вимагає, щоби його кружили по дороговартісним ресторанам та бутікам.  Гарненька мордочка постійно потребує хороших вливань. До речі, Аксьонова Зубчика дуже береже Вона навіть врятувала свого земляка –лікаря з Рівненської лікарні від конфіскації 1500 євро на митниці, Звичайно ж не просто так. З закидом наперед, аби той своїми довідками згодом врятував її домашню цяцянку від мобілізації, зробивши його негодним.

Як вже згадувалося колеги по суддівському корпусу характеризують її як  малограмотну суддю, яка не знає ані законодавства, ані навіть української мови і завжди називає позивАча позИвачем, ніби в нього постійно позиви до блювотиння. Колишні товариші по цеху Аксьонової зазначають, що вона під час своєї роботи в Рівненському районному суді Рівненської області доповідала всю інформацію про події в суддівському корпусі керівництву і не тільки доповідала, а й по-тупому зливала колег, на ходу додумуючи «гріхи» суддям.

Нагадаємо, що  в Солом’янський районний суд м. Києва Аксьонова її призначили саме завдяки відомому «круговою порукою» члену ВРП Віктору Шапрану. Не важко здогадатися, який фідбек попросить покровитель у судді.  Авжеж зливати та підставляти колег, аби чистити поприще для «кишенькових» суддів.

Так от, не маючи доступу до бабліщних справ, Аксьонова вирішила поринула у дріб’язочкові справи.  Не розміром так кількістю.

До речі, у Аксьонової повно вільного часу. Адже порівняно зі своїми колегами, вона практично не розглядає справи. Для порівняння у судді того ж суду на день може бути 15-20 справ на розгляді, а у Аксьонової або їх взагалі немає або не більше шести на день. Не виключено, що низький об’єм роботи пов’язаний з тим, що покровителі їй поставили інші задачі, які до правосуддя не мають ніякого стосунку, з акцентом на отримання інформації про діяльність суддів Солом’янського суду

Аксьонова також на своїй сторінці у Facebook посилено шукала собі помічника.

Мабуть хотіла ще більше вільного часу на соцмережі, який за словами колег займають у Аксьонової майже весь час. Вона підписана на світові бренди Chanel, Fendi, Dior і навіть елітний навчальний заклад гімназія А+, де навчаються діти всіх відомих любителів «російського світу» та кращих індивідів батальйону Монако. Не виключено, що спільні діти Аксьонові та Зубчика також стануть достойними учнями цієї гімназії. Якщо Дмитро не заб’є їх до того часу.

До речі, любов до «російського світу» у Аксьонової давно, про що кажуть підписки на російську юристку Ольгу Алпатову, візажиста російських зірок Сердара Камбарова, та ін.

А поміж гортанням сторінок в соцмережах Аксьонова «заробляє» на забаганки чоловіка «рятуванням» торговців віл сплати митних платежів. Навіщо ж бюджету стільки грошей від платежів від мита? Під час війни, коли українці на своїх захисників з зарплати після сплати всіх податків постійно донат закидають, а у воїнів постійно чогось не вистачає, зменшення надходжень в бюджет задля власної вигоди має прирівнюватися до держаної зради. Але всі ці «дрібниці» не зупиняють Аксьонову у «відправленні» правосуддя в угоду своїм «клієнтам», які доволі заможні і можуть собі дозволити сплатити повну вартість мита.

Ось деякі приклади кривосуддя Аксьонової:

• повернула сумку «Louis Vuitton» вартістю 90 тис грн.;
• позбавила штрафу за незадекларовані сумки Louis Vuitton, та BottegaVenetta й взуття Louis Vuitton;
• повернула 4 600 євро, які митниця вилучила у непрацюючого громадянина за порушення правил перетину кордону;
• повернула ювелірні вироби «Cartier» вартістю близько 10 000 дол.;
• повернула вироби «Hermes» оціночною вартістю майже 5 000 євро.

Як видно тяжіє мадам до люксових брендів. І такою «дрібнотою» потроху набиває собі кишені. І як кажуть, у дзьобіку своєму благовірному приносить. І нічого, що дані штрафи не йдуть до бюджету, якому так потрібні надходження під час війни. А люди, що провозять контрабандою речі за тисячі доларів, купують їх не на останні кревні та судяться через свою жадібність. Варто зазначити, що Аксьонова настільки знахабніла, що не соромиться брати хабарі прямо в коридорі суду.

Ось така ще одна представниця суддівської гілки влади. Чергова низькоморальна особа, яка не нехтує нічим задля задоволення власних потреб та забаганок свого благовірного. І цілком зрозуміло, що про які високоморальні здібності та корупційну витривалість судді можна говорити, коли для суспільства це переважно такі аксьонові – дріб’язкові лицеміри без крапельки совісті, що готові на все заради власного благополуччя  І саме через них у громадськості  формується стала думка про те, що всі судді тупі та продажні.

У судді Аксьонової як видно моралі немає як в особистому так і в професійному житті, її мотиви пронизані користю і інстинктом споживача, а суддя без моральних якостей наврядчи хоч хвилинку не на словах стоятиме на варті закону та справедливості!

“Антикорупційна правда”

Сообщение Манії судді Ніни Аксьонової: утриманці чоловіки, дріб’язковість та лакшері бренди появились сначала на Антикорупційна правда.

4-поверховий готель на одеському пляжі будує фірма «Прим-отель». Раніше на цьому місці було кафе. За документами – це не нове будівництво, а реконструкція. А самі роботи мали бути завершеними ще у 2021 році. Власниця фірми – Наталя Гладка. Вона – мама київського судді Сергія Вовка. Принаймні, її прізвище, як матері, він зазначав у офіційному суддівському досьє. І їй же дарував у 2014 році майно в Одесі.

Вовк – скандально відомий суддя. В Печерський районний суд він потрапив у 2006 році, і вже наступного року прийняв рішення щодо передачі землі в центральній частині Одеси фізичним особам, через незаконність якого порушили кримінальне провадження.

Також Вовк розблоковував рахунки колишнього міністра аграрної політики та продовольства Миколи Присяжнюка, якого на той момент підозрювали у заволодінні 540 млн грн Аграрного фонду.

Саме Вовк головував у колегії суддів, які засудили ексміністра внутрішніх справ Юрія Луценка до 4 років в’язниці, зокрема, за святкування Дня міліції. Після чого Європейський суд з прав людини зобов’язав Україну виплачувати Луценку компенсацію.

У 2020 році саме Вовк своїм рішенням зобов’язав Офіс генпрокурора забрати справу заступника голови Офісу президента у НАБУ. Олега Татарова підозрювали у причетності до хабаря за фальсифікацію експертизи в епізоді про заволодіння коштами Національної гвардії. Сама справа стосувалася екснардепа Максима Микитася, тож відповідно вона була підслідна саме НАБУ. І справа Татарова – не єдина, яку за рішенням Вовка було забрано у НАБУ і передано до інших органів.

“Я ніякої господарської діяльності не веду, будь-якої протиправної діяльності я не веду. І якщо є питання з приводу моєї діяльності, звертайтесь, будь ласка, до спікера суду”, – заявив Вовк.

А з приводу будівництва в Одесі порадив звертатися до матері.

Наталя Гладка чомусь заявила, що Сергій Вовк не її син. А також дала зрозуміти, що будівельні роботи на одеському пляжі триватимуть.

“Антикорупційна правда”

Сообщение В Одесі родичка скандального судді Сергія Вовка будує готель на пляжі появились сначала на Антикорупційна правда.

Коли ж кримінальне провадження про державну зраду Чорнобука нарешті дійшло до отримання ордера на арешт, екссуддя зник. Його затримали у київському дворі будинку, де він переховувався.

Провадження щодо судді слухається в Печерському районному суді Києва дуже повільно. Навіть підготовче засідання суддя Віта Бортницька не могла провести вісім місяців — з січня до вересня 2020 року. Після цього засідання відбувалися, час від часу на них навіть пускали журналістів. Після 24 лютого було невідомо чи взагалі продовжується розгляд справи.

В судовий реєстр ніякі ухвали суддя не вносить з моменту призначення розгляду по суті. Хоча вносити є що. За інформацією Центру журналістських розслідувань, розгляд кримінального провадження за обвинуваченням Валерія Чорнобука зупинено у зв’язку з тим, що він був мобілізований до лав Збройних Сил України. Однак відповідної ухвали суду у судовому реєстрі ми не знайшли, а на наш запит відповіді поки що не отримали.

Журналіст та громадський діяч з Дніпра Іван Красіков ще 30 березня писав у facebook про службу Чорнобука в Амур-Нижньодніпровському районному центрі комплектування Дніпра.

“Мої джерела, які на рівні керівництва, пов’язаного з військовими частинами, із обласною адміністрацією, сказали, що пан Валерій Чорнобук служить в Амур-Нижньодніпровському територіальному центрі комплектації та соціальної підтримки”, – заявив Красіков.

Як повідомили у прокуратурі, сторона захисту заявила клопотання про зупинення судового провадження у зв’язку з призовом обвинуваченого на військову службу. Була відповідна довідка з центру комплектації, що він мобілізований, однак жодних деталей сторона захисту не надавала.

Валерій Чорнобук служить юристом в Амур-Нижньодніпровському військоматі. А відтак має доступ до дуже чутливої інформації, що стосується мобілізаційних та персональних даних.

Варто пригадати, що у Чорнобука вже є  військовий досвід, набутий у 2014 році, і статус учасника бойових дій. Після повернення до Дніпра із окупованого Криму, де голова суду зганьбився співпрацею з окупантами, він пішов до війська добровольцем. Він був начальником бані у тилу. І навіть написав про це книжку.

Відповідно до ст. 335 КПК, перебування обвинуваченого на військовій службі є однією з поважних причин, щоб зупинити кримінальне провадження. Для цього адвокату потрібно подати відповідне клопотання з довідкою або витягом з наказу військової частини.

Чорнобук скористався можливістю, яку надає закон. Однак зупиняти розгляд справи з причини мобілізації закон суддю не зобов’язує. Суд має оцінювати такі обставини: де саме перебуває цей мобілізований, який цей рід військ, чи виконує він бойові завдання, яка його посада і взагалі чим він займається. Не в окопі — значить можна розглядати справу далі.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Екссуддя з Криму Валерій Чорнобук, обвинувачений у держзраді, працює у військкоматі Дніпра появились сначала на Антикорупційна правда.

31 січня 2023 року Вищий антикорупційний Конституційний суд призначив голові Харківського окружного адміністративного суду Ользі Панченко покарання: позбавлення волі на 5 років (прокурори САП просили 6 років в’язниці та конфіскацію майна). Судді ВАКС застосовувати проти обвинуваченої Панченко конфіскацію майна відмовилися, натомість її на 3 роки позбавили права обіймати посаду судді. Рішення ухвалили судді ВАКС Катерина Сікора, Олена Танасевич, Тетяна Гавриленко.

Нагадаємо, у вересні 2020 року СБУ спільно з НАБУ викрили голову Харківського окружного адмінсуду Ольгу Панченко на передачі 3000 доларів підлеглій судді. Панченко домовилася із забудовниками, що за 10000 доларів США, суд ухвалить «потрібне» рішення (а саме дозволить ЖБК «Слайс» забудувати 13 гектарів Лісопарку у Харкові).

Окрім того, що правоохоронці зловили Панченко на «гарячому» під час передачі грошей підлеглій судді, є і відеодокази подій, що цьому передували. На оприлюднених відео голова Харківського окружного адмінсуду обговорює з адвокатом забудовника суму хабара, що вони планували передати судді за «потрібне» рішення, і схиляє до корупції підлеглу суддю . В матеріалах справи йде мова про 10000 доларів США: 3000 $ Панченко планувала передати підлеглої судді, а 7000 $ — залишити собі.  На наступному відео, знятому в кабінеті голови Харківського окружного адмінсуду суду, адвокат передає Панченко конверт.

І це не єдиний корупційний скандал за участі голови Харківського окружного адмінсуду Ольги Панченко. Зокрема за інсайдерською інформацією нашої редакції  Панченко фігурує у провадженні НАБУ за процесуального керівництва Печерської окружної прокуратури Києва щодо розкрадання грошей виділених на ремонт суду. Мова йде про десятки мільйонів (ціна договорів становить 47 949 000 грн та 19 481 000 грн).

Як йдеться у матеріалах кримінального провадження № 42020101060000287 від 02.10.2020 року, службові особи ТОВ «Бренд Корвет», ТОВ «Хартвест Делфі, ТОВ «Макросейл», ТОВ «Староптторг», ТОВ «Оптрейд» мають відношення до данного кримінального провадження. Хто насправді привласнив кошти ДСА при проведенні ремонтних робіт в Харківському окружному адмінсуді?. Справа порушена за ч. 3 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

За даними, отриманими з власних джерел, затягує справу щодо розкрадання грошей виділених суду саме СБУ: матеріали експертизи проведеної «Інститутом судових експертиз ім. Бокаріуса» навмисно тривалий час не передають детективам НАБУ для завершення розслідування.

ІА “КПК ІНФО”  відправила запит голові Служби Безпеки України Василю Малюку з проханням призначити перевірку за фактом навмисного перешкоджання розслідування справи та повідомити хто з посадових осіб винен і які покарання понесли ці особи. Відповіді на запит на момент публікації матеріалу в СБУ поки не надали.

Також надіслали запит в.о. голови Харківського окружного адмінсуду з проханням надати акти (звіти) про виконання робіт укладених між судом та підрядниками, довідки вартості ремонту, кошторис робіт.

Активна громадськість України та ГО «Конституційно правовий конгрес» продовжує стежити за розвитком подій і робитиме все, щоб не дати уникнути відповідальності за корупцію в судах України.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Суддя Панченко, якій ВАКС дав 5 років в’язниці за хабар, фігурує у справі щодо  розкрадань десятків мільйонів, виділених на ремонт Харківського окружного адмінсуду появились сначала на Антикорупційна правда.

В Одесі викрили помічника судді, який передавав таємну інформацію підозрюваним. Він попереджав фігурантів справ про обшуки. Про це повідомляє прес-центр Служби безпеки України.

“Антикорупційна правда”

Сообщение В Одесі затримали помічника судді, котрий попереджав підозрюваних про обшуки появились сначала на Антикорупційна правда.