Перший серйозний слід цієї схеми виявили не британці — а українські правоохоронці. Навесні 2022 року в Миколаєві силовики арештували майже 15 тис. тонн дизпального та понад 1,7 тис. тонн авіагасу, які завезли компанії Apeiron і Coral Energy. Формально — «з Італії та Греції», але суд встановив: пальне йшло через офшори Vetus Investment, Matterhorn Group та Novus Middle East DMCC — структури, що безпосередньо пов’язані з Гараєвим і Ейюбом. Саме цей український епізод став відправною точкою британського санкційного розслідування.

До 2021 року російське пальне в Україну завозила Proton Energy, пов’язана з Віктором Медведчуком. Після санкцій і обшуків на АЗС Glusco компанія зникла з ринку, а її контракти тихо перейшли до Coral Energy. Гараєв отримав монопольний вплив на український ринок пального — і продовжував працювати до самого початку повномасштабної війни.

Коли Гараєв опинився під санкціями, він спробував «зачистити» сліди: переоформив частки Coral на менеджерів, змінив назву на 2Rivers DMCC і 2Rivers PTE, перевів операції в інші юрисдикції. Та британське розслідування все одно дійшло до фінішу. ЗМІ пишуть, що зараз Гараєв працює через нову дубайську фірму Safira Global Trading і намагається реанімувати ті самі офшорні маршрути.

У цей час він активно розширював інфраструктуру. Його Novus Middle East DMCC придбала в німецької Oiltanking GmbH нафтовий термінал на індонезійському острові Карімун — нинішній PT Oil Terminal Karimun, що впливає на формування індикативів Platts. А у 2022 році гонконгська Nord Axis Ltd Гараєва купила 10% «Восток Ойл» — ключового проєкту «Роснефти».

Гараєв торгував не лише нафтою, а й російським вугіллям. Coral Energy підписала п’ятирічний контракт з «ОКТО Уголь» і навіть перерахувала аванс майже $14 млн. Але після початку вторгнення попит на російське вугілля обвалився, постачання зупинилися, гроші «зникли», а «ОКТО Уголь» ледь не пішла з молотка. Втрати трейдерів стали неминучими.

Попри санкції, гучні скандали та розслідування у кількох країнах, мережа Гараєва не зникла — вона просто перемістилася в інші офшорні тіні. Схоже, історія Coral Energy матиме продовження — тепер під вивіскою Safira Global Trading і з ще глибшим рівнем непрозорості.

“Антикорупційна правда”

Сообщение «Тіньові» поставки з РФ: як Coral Energy та офшори Тахіра Гараєва роками діяли в Україні появились сначала на Антикорупційна правда.

• Роль нафтового сектора у бюджеті росії у 2023 році – 26% (¼ бюджету).
• На фінансування війни росія витрачає 1/3 свого бюджету.
• Кожен нафтовий долар бюджету росії – це, по суті, долар, спрямований на вбивство українців.
• Доходи від морської сирої нафти становлять 186 млн євро на день.
• За тиждень з часу попереднього посту вони вже заробили $1,3 млрд (!!!).

Що таке $1,3 млрд:

• це 1,3 млн снарядів 152 мм або;
• це 500 танків Т-90М або;
• це 32,5 тис. ФАБ (500 кг), якими стирають українські міста або;
• це 433 KN-23/24 – північнокорейських балістичних ракет або;
• це 5 дивізіонів ЗРК С300.

Продовжувати?

І це меню для путіна всього лише за тиждень роботи «тіньового флоту», який ми «не бачимо». Повноцінних санкцій від України досі нема. Відкритих карних справ немає.

Найцікавіше, що тіньовий флот це особисте дітище путіна та його найближчого друга Сєчіна, який очолює «Роснафту». Ви не побачите їх серед власників чи бенефіціарів тіньового флоту. ФСБшні шкури звикли працювати через номінали та підставних осіб.

Ще 2 тижні тому я писав про основні корпоративні центри, які керують тіньовим флотом. Одна з основних компаній – Coral Energy, та сама, яка за підтримки та пайової участі Медведчука постачала дизпаливо з росії в Україну. Нагадаю, що саме за Порошенка Медведчук отримав в управління трубопровід, який постачав дизпаливо з росії в Україну. Але це зовсім інша історія…

Повернемося до Coral Energy.

За наявною інформацією, у ФСБшниками заготовлено кілька сотень компаній, які вони готові оперативно задіяти, перереєструвавши суди, якщо ця компанія чи будь-яка інша потрапить під санкції. А отже нам потрібно бити не тільки по компаніях і судах (повторюся, які відомі і рух яких можна відстежити у режимі реального часу) але й по руках, які керують і по бенефіціарах.

Покопавшись у мережі неважко знайти багато цікавого про цих персонажів та взаємозв’язку між ними:

1. Основним «управлінцем» кремля, який відповідає за тіньовий флот і тіньові нафтодолари путіна, є такий собі Тахір Гараєв. Тахір Гараєв – засновник та керівник Coral Energy. Гараєв Тахір Гадір Огли (Гараєв Тахір Гадір Огли, Garaev Takhir), 13.01.1980 р.н., громадянин російської федерації, громадянин Республіки Мальта, громадянин Об’єднаних Арабських Еміратів, номер платника податків росії – 521475784 Гараєв володіє безліччю дочірніх компаній через мережу офшорів та підтримує тісні зв’язки з російською та азербайджанською владою, у тому числі з Ігорем Сєчіним (керівник «Роснафти»). Він також потрапив під санкції Володимира Зеленського та США, проте продовжує керувати своєю бізнес-імперією через підконтрольні особи та компанії. Тахір Гараєв – знаходиться у розшуку на вимогу турецької прокуратури. Судячи з послужного списку, Тахір – улюбленець путіна та Сєчіна.
2. Етибар Ейюб – громадянин Азербайджану, керівник однієї з дочірніх компаній Coral Energy, який також бере участь у масштабних операціях із продажу російської нафти. Його діяльність включена до списків санкцій як США, так і Європи.
3. Анар Медетлі, громадянин Азербайджану – зять Тахіра Гараєва, відіграє ключову роль в управлінні фінансовими потоками Coral Energy. Він координує діяльність офісу у Сінгапурі, а також займається операціями компанії через дочірні підприємства у Швейцарії та Дубаї. Медетлі підтримує тісні зв’язки з російськими та азербайджанськими спецслужбами. До речі, людина з подібним ім’ям і прізвищем працювала кілька років тому аташе Азербайджану у Марокко.
4. Ахмед Керімов – ще один важливий фігурант, пов’язаний із фінансовими схемами Coral Energy. Керімов, як кажуть колеги із дружніх організацій, підтримує тісні зв’язки з ФСБ росії та азербайджанськими спецслужбами, контролюючи понад 300 дочірніх компаній, які використовуються для обходу міжнародних санкцій та забезпечення фінансової підтримки Росії.
5. Халід Асадов – помічник президента Азербайджану з економічних справ та ключова постать, як кажуть журналісти, пов’язана з Ігорем Сєчіним. Як кажуть, він активно підтримує операційну діяльність Coral Energy та інших дочірніх компаній, у тому числі Polar Energy. Про нього та проєкти Азербайджану з Росією розповім трохи пізніше.
6. Азім Новрузов займається, як кажуть, відмиванням грошей і координує фінансові схеми, спрямовані на підтримку російської економіки. Він активно використовує рахунки у Туреччині та інших країнах для проведення незаконних фінансових операцій.

Очевидні взаємозв’язки між особами та їх активами:

• Тахір Гараєв і Анар Медетлі – управляють Coral Energy і Polar Energy, які формально знаходяться під контролем різних осіб для приховування справжніх власників.
• Адолет Керімов та Ахмед Керімов – беруть участь у координації операцій Coral Energy, підтримуючи зв’язки з російськими та азербайджанськими спецслужбами.
• Ігор Сєчін – гаманець путіна, важлива постать, пов’язана з російським державним контролем над енергетичними активами, використовує Coral Energy для обходу міжнародних санкцій.

Це досить докладний список основних осіб, які мають перебувати як під санкціями, так і під кримінальним переслідуванням. Але світ та Україна їх майже не бачить.

Тепер про Азербайджан.

Українці масово стали оголошувати бойкот «Сокару». Але у «Сокара» з’явилися захисники, які почали говорити про те, що «Сокар» допомагатиме наповнювати українську трубу газом (навіть можливо російським) і це убезпечить трубу від ракетних атак та Україну від холодної зими.

Так от.

Випадково так збіглося чи ні, але саме громадяни Азербайджану, причому досить високопоставлені, судячи з публічної інформації, глибоко залучені в побудову схем роботи «тіньового флоту» та забезпечення рутіна нафтодоларами.

Але це все.

росія та Азербайджан днями заявили про спільне виробництво танкерів (!).

Знову збіг?

Тому питання випадковості азербайджанського громадянства в операторів «тіньового флоту» відпадає. Висновки робіть самі.

І нагадаю, що не єдиними санкціями потрібно «наздоганяти» терористів.

Є й інший алгоритм, в Українському Кримінальному кодексі передбачено відповідальність за фінансування тероризму, що регулюється статтею 258-5 з санкцією:

• позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років та з конфіскацією майна (!) – у цьому випадку – усіх «тіньових» танкерів;

Українська влада може вже завтра розпочати кримінальне переслідування проти зазначених вище осіб. Це може включати видачу ордера на арешт та запит на екстрадицію.

Україна може звернутися до Інтерполу з проханням про видачу «червоного повідомлення», що може призвести до арешту особи у будь-якій країні-члені Інтерполу.

Особа може бути включена у різні списки санкцій, що може обмежити його фінансові операції і пересування.

Згідно з Міжнародною конвенцією про боротьбу з фінансуванням тероризму (1999), країни-учасниці зобов’язані співпрацювати у запобіганні фінансуванню тероризму та переслідуванню осіб, підозрюваних у цьому злочині.

Тож у мене ще одне питання. А Українська Генеральна прокуратура вже порушила кримінальні справи? Чи ми чогось чекаємо?

За матеріалами видання ОБ

Сообщение Санкцій від України досі нема: тіньовий флот продовжує годувати путіна появились сначала на Антикорупційна правда.

У час, коли Україна веде війну за своє існування, а міжнародні партнери очікують від нас жорсткої позиції щодо санкційного тиску на державу-агресора, дії окремих високопосадовців викликають серйозне занепокоєння. Міністр оборони, за мовчазної підтримки вищого керівництва, ухвалює рішення, які не лише суперечать державним інтересам, а й підривають довіру до України на міжнародній арені. Будь-яка причетність до схем, що сприяють обходу санкцій і збагаченню ворога, — це не просто корупція. Це пряма зрада національних інтересів.

АОЗ під ударом: що відбувається всередині Агентства оборонних закупівель?

Агенція оборонних закупівель (АОЗ), створене за стандартами НАТО для забезпечення Збройних Сил України, опинилося в центрі конфлікту. Очільниця АОЗ Марина Безрукова у своєму відкритому листі до Зеленського прямо заявила:

“Конфлікт, що розгорівся навколо Агенції, не приносить Україні жодної користі. Він не робить честі жодній зі сторін, адже в результаті страждає забезпечення армії, безпека країни та життя тисяч українців.”

Вона підкреслила, що після її незаконного усунення Рустемом Умєровим з посади робота АОЗ була фактично заблокована:

• Не підписувалися платіжні документи, що критично вплинуло на постачання боєприпасів та техніки для ЗСУ.

• Не укладалися нові контракти, які вже були погоджені на ринку.

• Ключові документи навмисно поставили в режим “очікування”, що паралізувало роботу відомства.

Безрукова звернулася до Зеленського з проханням втрутитися в ситуацію та не допустити руйнування інституції:

“Я закликаю Президента України втрутитися у ситуацію і зупинити руйнування Агенції оборонних закупівель.”

Але замість вирішення кризи, міністр оборони України Рустем Умєров, за мовчазної згоди Офісу Президента, продовжує просувати свою людину – Арсен Жумаділова, чия кандидатура викликає ще більше питань.

Хто такий Жумаділов і чому його зв’язки насторожують?

Арсен Жумаділов, якого Умєров за будь-якою ціною протягує на посаду директора АОЗ, раніше працював у фармацевтичному бізнесі брата Умєрова — Омера Киримли Аслана. Саме цей брат напряму пов’язаний з російськими нафтотрейдерами.

Ще один тривожний факт, який неможливо ігнорувати: дружина Арсена Жумаділова є громадянкою росії. У воєнний час, коли будь-який витік інформації становить потенційну загрозу національній безпеці, такі родинні зв’язки з державою-терористом викликають серйозні питання. Призначення Жумаділова керівником АОЗ означатиме, що людина з найближчими родинними зв’язками в рф отримає доступ до найсекретніших оборонних закупівель України. Це не просто конфлікт інтересів — це реальна загроза, яка може мати катастрофічні наслідки для обороноздатності країни.

Нафтова схема Умєрова: хто допомагає роснафтіобходити санкції?

Поки Зеленський публічно закликає світ посилювати санкції, його міністр оборони та його найближчі родичі залучені до схем із постачанням російської нафти через Coral Energy та її правонаступника 2Rivers Energy.

У липні 2024 року брат Умєрова, Омер КиримлиАслан, зустрівся в Анкарі з представниками цієї компанії. 2Rivers Energy — це дубайська нафтотрейдерська структура, що займається продажем російської нафти та вже перебуває під санкціями США та Великобританії.

Раніше компанія працювала під назвою Coral Energy, яку очолював Тахір Гараєв – наближений до кремлівських кіл. За даними міжнародних журналістських розслідувань, саме Coral Energy була одним із найбільших покупців російської нафти у “роснафти”, компанії, підконтрольної Ігорю Сєчіну– соратнику путіна.

Найбільше обурює той факт, що Україна, яка найбільше зацікавлена в перекритті фінансових потоків рф, досі не наклала санкції на 2Rivers Energy. Ба більше, за даними ЗМІ, Руслан Бальбек, колишній депутат держдуми рф, запропонував брату Умєрова семизначну суму в доларах США, щоб Україна не вводила санкції проти цієї компанії.

Це означає, що люди, наближені до Умєрова, можуть допомагати росії наповнювати бюджет, з якого фінансується війна проти України.

Повна довіра чи відсутність розуміння відповідальності?

В інтерв’ю для Associated Press 2 лютого Володимир Зеленський заявив, має повну довіру до дій Міністра оборони Рустема Умєрова. Володимир Олександрович підкреслив, що якщо Умєров вважає, що саме через керівництво Агенції оборонних закупівель створюються проблеми для фронту, то в такому випадку Міністр має повну згоду від Президента на здійснення будь-яких дій. Однак важливо розібратися, на чому саме ґрунтується ця довіра? Які конкретні докази були надані президенту?

Чи існують офіційні документи від міжнародних партнерів, що підтверджують затримки у постачанні озброєння?

Чи має Міністерство оборони документальні підтвердження своїх заяв про повільний процес постачання, який нібито не відповідає потребам ЗСУ?

Адже офіційний звіт Агенції оборонних закупівель демонструє протилежне:

За перехідними контрактами Агенції, укладеними у 2023 році, частка спеціальних імпортерів у сумі контрактів становила 82%, а у 2024-му – лише 12%.
Основна частина контрактів у 2024 році припадає на українських виробників озброєння.
100% бюджету Агенції (306,1 млрд грн) було розподілено під укладені контракти.
99,2% суми вже сплачено постачальникам, а решта 0,8% – це технічні затримки, зокрема через постачання наприкінці грудня.

Чи означає позиція президента, що занепокоєння міжнародних партнерів та організацій, які напряму співпрацюють з Агенцією, просто ігноруються? Відхід від принципів корпоративного управління та стандартів НАТО створює серйозні ризики для оборонного сектору.

Якщо незалежний контроль у вигляді наглядових рад ігнорується або перетворюється на формальність, ми не просто відходимо від принципів НАТО – ми руйнуємо демократичні засади.

Коли влада каже: “головне — не допустити паузи у постачанні”, це може виправдовувати будь-які управлінські порушення та маніпуляції. Але без прозорості, без ефективного контролю та відповідальності перед суспільством навіть найкращі ініціативи можуть перетворитися на механізм концентрації влади.

Україна бореться не лише за територіальну цілісність, а й за демократичні цінності. Якщо уряд нехтує міжнародними стандартами корпоративного управління, як ми можемо розраховувати на підтримку партнерів? Як можна говорити про європейське майбутнє, якщо руйнуються інститути, які мають наблизити нас до цивілізованого світу?

Контроль за оборонними закупівлями не може зводитися до концентрації рішень у руках окремих осіб. Це не шлях до НАТО – це шлях у протилежному напрямку. І якщо цей тренд не зміниться, ризики для майбутнього України лише зростатимуть.

Скандали навколо Умєрова, Жумаділова та його оточення вже привернули увагу американських спецслужб. Але питання в тому, чи розуміє сам Зеленський, що відбувається у нього за спиною?

Скандал, що веде до Офісу Президента: загроза національній безпеці чи кадрова недбалість?

Розслідування цього скандалу щораз глибше веде до Офісу Президента, і з кожною деталлю стає очевиднішою системність цих зв’язків.

Факти, що викликають занепокоєння:

• Призначений нотаріус, який відіграв ключову роль у спробі рейдерського захоплення АОЗ, має прямий зв’язок із Андрієм Єрмаком. Це ставить під сумнів офіційну позицію Банкової щодо невтручання.
• Призначення Арсена Жумаділова, дружина якого є громадянкою росії, у структуру, що контролює найсекретніші оборонні закупівлі, — це не просто ризикована кадрова політика. Це пряма загроза національній безпеці.
• Міністр оборони Рустем Умєров не лише не зупиняє цей процес, а й фактично сприяє йому, що лише посилює підозри щодо його власних зв’язків та мотивів.

Якщо Президент Володимир Зеленський терміново не втрутиться у ситуацію, не зупинить незаконний вплив на АОЗ і не ініціює перевірку зв’язків Умєрова та Жумаділова, його мовчання стане прямим свідченням того, що ця схема діє з відома найвищого керівництва держави.

У такому разі всі заяви Президента про боротьбу з корупцією, протидію російським впливам і захист національних інтересів перетворюються на порожні гасла. Адже коли ключові посади в оборонному секторі займають люди з тісними родинними та діловими зв’язками з рф, це вже не просто корупція. Це пряма загроза суверенітету України.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Скандал навколо АОЗ: в ЗМІ розповіли, як дії Умєрова і його оточення підривають обороноздатність України появились сначала на Антикорупційна правда.