Йдеться про херсонських бізнесменів, яких правоохоронці пов’язують із міжнародною мережею, що спеціалізувалася на фінансових операціях, включно з криптовалютами. За даними слідства, вони могли бути серед ключових фігур у структурі, яка обслуговувала злочинні угруповання з різних країн.

Операція YUZUK тривала близько року та проводилася за участі правоохоронців одразу кількох держав за координації Європолу. У її межах було проведено десятки обшуків, арештів і фінансових блокувань. Зокрема, лише на Кіпрі вилучили значні обсяги готівки, коштовностей, а також заморозили криптовалютні активи на десятки мільйонів євро.

Слідчі встановили, що мережа працювала за принципом «злочин як сервіс», пропонуючи клієнтам — від наркоторговців до контрабандистів — інструменти для переміщення та легалізації коштів. Основою схеми були так звані «грошові мули», які перевозили великі суми готівки між країнами Європи, користуючись спрощеними процедурами для біженців.

Саме цей фактор став одним із ключових: учасники мережі, за даними Європолу, зловживали статусом тимчасового захисту, що дозволяло переміщувати кошти без належного контролю. Частина клієнтів — зокрема українські біженці — могла навіть не підозрювати, що стає частиною ширшої схеми.

Після серії затримань логістика змінилася. Якщо спочатку гроші перевозили фізично, то згодом мережа перейшла на криптовалютні операції, що значно ускладнило відстеження фінансових потоків. Саме в цьому сегменті, за версією слідства, і діяли Гіріни.

За попередніми оцінками, лише за неповний рік через цю систему могло пройти щонайменше 75 млн євро. Частину активів уже арештовано: готівка, рахунки, нерухомість, автомобілі преміум-класу. Проте значна частина коштів, ймовірно, залишилася поза досяжністю правоохоронців.

Попри це, паралельно розгортається інша боротьба — за інформаційний простір. Замість відкритої комунікації фігуранти обирають стратегію витіснення негативу: через суди, медіа та репутаційні інструменти. У результаті створюється ілюзія відсутності проблем, тоді як сама справа продовжує розвиватися на міжнародному рівні.

У підсумку ця історія демонструє не лише масштаби фінансових схем, а й те, як паралельно працюють механізми приховування — від криптовалют до інформаційної зачистки.

“Антикорупційна правда”

Сообщение 75 млн євро і зачистка інтернету: як брати Гіріни ховають сліди появились сначала на Антикорупційна правда.

Вищий антикорупційний суд уже готується розглядати справу по суті: Дубневича обвинувачують у заволодінні газом на понад 2,1 млрд грн та легалізації цих коштів. Але ключова деталь — підозру йому вручили лише після того, як він залишив Україну. Відтоді він з’являється лише на екранах судових відеоконференцій, ретельно приховуючи будь-які ознаки свого місцеперебування.

Його втеча виглядає не просто вдалою — майже ідеальною. Офіційно невідомо, як саме він перетнув кордон: у жодному пункті пропуску його не зафіксували. Єдиний задокументований слід — показаний паспорт на румуно-угорському кордоні. Далі — лише цифрові «відбитки» у вигляді входів у «Дію» з різних європейських країн.

Формально Дубневич перебуває у міжнародному розшуку. Але без активного «червоного повідомлення» Інтерполу цей статус виглядає радше символічним: де-юре його шукають, де-факто — майже ні.

Тим часом його родина рухається зовсім іншим маршрутом — не ховається, а методично будує нове життя за кордоном. Центром цієї історії стає донька Роксолана Пиртко, яка фактично контролює значну частину бізнесу родини. Саме її сліди приводять до Латинської Америки.

Роксолана та її чоловік уже стали громадянами Аргентини. Вони оселилися у престижному районі Буенос-Айреса, а згодом туди почали підтягуватись і родичі — від матері до сватів. Виглядає так, ніби родина послідовно переносить центр свого життя на інший континент.

Ще до втечі Дубневича гроші почали активно виводити за кордон. Один із найбільш показових епізодів — понад 2,3 млн євро готівкою, які Роксолана вивезла з України на початку повномасштабного вторгнення. Походження цих коштів вона пояснювала по-різному — від продажу нерухомості до доходів від бізнесу. Але переконливої версії так і не надала. У підсумку рахунок у словацькому банку арештували.

Попри це, інвестиції продовжилися. Словаччина, ОАЕ, нерухомість, бізнес — родина системно розподіляє активи по різних юрисдикціях. У Дубаї — квартира за понад мільйон євро. У Європі — бізнес і житло. Але остаточним пунктом призначення, схоже, стала Аргентина — країна, де простіше отримати громадянство і складніше відстежити походження капіталів.

Паралельно простежуються й старі зв’язки. Через бізнес і партнерів історія виводить на колишніх топменеджерів «Укрзалізниці» та інші фігури, які стояли біля витоків фінансових схем родини. Саме ці зв’язки, за версією слідства, допомогли вибудувати систему, через яку державний газ перетворювався на мільярдні прибутки.

Схема виглядала простою: пільговий газ, який мав іти на тепло для населення, використовували для виробництва електроенергії з подальшим продажем. Різниця осідала у вигляді прибутків, які потім «прокачували» через офшори і повертали в Україну вже як інвестиції — у торгові центри, сонячну енергетику та інші активи.

І навіть після початку розслідування система не зупинилася — вона трансформувалася. Частина грошей залишилась за кордоном, частина — легалізована, а частина — досі циркулює через пов’язані компанії.

Останній штрих — репутаційна зачистка. В інформаційному полі почали масово з’являтися позитивні публікації про Роксолану Пиртко та її чоловіка — без жодних згадок про кримінальну справу. Паралельно — спроби через суди видалити негативні матеріали.

У підсумку маємо класичну історію: гроші виведені, активи диверсифіковані, родина інтегрується в іншу країну, а ключова фігура залишається недосяжною. І питання тут уже не лише в одному депутаті — а в системі, яка дозволяє зникати разом із мільярдами.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Ярослав Дубневич у тіні: як мільярди «переїхали» до Аргентини появились сначала на Антикорупційна правда.

Хто такі брати Гіріни

Владлен і Геннадій Гіріни — вихідці з Херсонської області, які починали з бізнесу та спроб побудувати політичну кар’єру.

Владлену — 58 років, Геннадію — 50. У рідному регіоні вони мали неоднозначну репутацію, поєднуючи підприємництво з політичними амбіціями.

Невдалі спроби в політиці

Політична діяльність братів розпочалася ще у 2010 році.

Вони змінювали партії, балотувалися у різні органи влади, але найвищим досягненням стало депутатство у Херсонській міській раді.

Бізнес і перші скандали

Офіційно брати займалися продажем дверей, однак згодом перейшли до будівельного бізнесу.

У 2018 році вони створили компанію «Строй Сіті», яка опинилася у скандалі через забудову території археологічної пам’ятки «Олешківська Січ».

Зв’язки з проросійськими діячами

Серед партнерів братів був колишній народний депутат Олексій Журавко, який відкрито підтримав окупаційну владу.

За даними розслідувань, через його рахунки могли проходити кошти, пов’язані з діяльністю компаній братів, частина яких могла спрямовуватися на фінансування «ДНР» і «ЛНР».

Втеча за кордон і активи

Ще до повномасштабного вторгнення брати почали облаштовуватися за кордоном, зокрема на Кіпрі.

Перед виїздом Владлен Гірін став власником близько 100 квартир у житловому комплексі під Києвом.

Також Геннадій Гірін через свою компанію придбав великий логістичний комплекс на Київщині.

Різке збагачення

Масштаб активів братів викликав питання щодо джерел їхнього походження.

Офіційний бізнес не пояснював можливість здійснювати угоди на десятки мільйонів доларів.

Відмивання грошей і Європол

У 2024 році Європол провів масштабну операцію проти мережі відмивання коштів.

За даними слідства, через схеми, пов’язані з братами Гіріними, було відмито понад 75 мільйонів євро.

Владлена Гіріна, його дружину та сина затримали, тоді як Геннадію вдалося уникнути арешту.

Арешти і майно

Правоохоронці арештували значні активи, включаючи криптовалюту на десятки мільйонів євро.

Також було вилучено інше цінне майно, пов’язане з діяльністю мережі.

Висновок

Історія братів Гіріних — приклад стрімкого переходу від локального бізнесу до міжнародних фінансових схем.

Розслідування триває, а масштаби діяльності можуть виявитися ще більшими.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Владлен і Геннадій Гіріни: від політики до відмивання мільйонів і фінансування «ЛДНР» появились сначала на Антикорупційна правда.

Після оголошення підозри політик залишив Україну та задекларував проживання в Південній Кореї. У 2024 році його оголосили у міжнародний розшук, а згодом він був затриманий у Німеччині. Саме це затримання викликало занепокоєння серед частини політичної та бізнесової еліти, адже схема могла об’єднати десятки впливових клієнтів.

Хто такий Руслан Демчак

Руслан Демчак відомий українцям як колишній народний депутат і бізнесмен, якого пов’язують із мережею приватних медичних клінік «Добробут» та фінансовою групою UBG. Його бізнесова кар’єра почалася ще у 1990-х роках, коли він працював у структурах, що займалися операціями з цінними паперами.

У той період Демчак був пов’язаний із інвестиційною групою «Ініціатива», яка стала основою майбутньої Ukrainian Business Group. Під час ваучерної приватизації компанії, пов’язані з цією групою, активно скуповували приватизаційні сертифікати населення. Так концентрувалися пакети акцій підприємств, які згодом переходили під контроль бізнес-групи.

Важливою особливістю побудови бізнесу Демчака стала система розподілу активів між родичами. Частина підприємств оформлювалася на батьків, брата та дружину, що формально розділяло власність між кількома особами, але фактичний контроль залишався в руках однієї людини.

Банки та фінансова імперія

На початку 2000-х років Демчак сформував бізнесову систему, до якої входили фінансові компанії, страхові структури та банки. Одним із ключових елементів цієї системи став RwS банк.

Саме через цей банк, за версією слідства, працювала схема легалізації доходів. Банк забезпечував проведення фінансових операцій, а також подальше зняття готівки клієнтами.

Схема «каруселі» з облігаціями

Основним інструментом легалізації коштів були операції з облігаціями внутрішньої державної позики. Цінні папери багаторазово купувалися і продавалися протягом одного дня між пов’язаними брокерами, компаніями та фізичними особами.

У результаті фізичні особи отримували «інвестиційний прибуток», тоді як юридичні особи фіксували збитки. Таким чином створювалася штучна фінансова модель, яка дозволяла легалізувати значні суми коштів.

Після цього гроші надходили на рахунки клієнтів, а згодом знімалися готівкою. За результатами перевірок Національного банку було встановлено десятки порушень фінансового моніторингу. Загальний обсяг інвестиційного доходу клієнтів банку перевищив 221 млн гривень.

Хто користувався схемою

У журналістських розслідуваннях згадуються низка політиків та бізнесменів, які могли користуватися схемою.

Серед них колишній народний депутат Максим Єфімов, бізнесмен і парламентар Олександр Фельдман, брати Геннадій та Ігор Ткачуки, а також низка інших чиновників і підприємців.

Також згадується ім’я колишнього міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова. За даними слідства, його дружина могла отримати значний інвестиційний дохід від операцій із цінними паперами.

Серед інших фігурантів журналісти називають заступника мера Харкова Андрія Руденка та підприємця Віталія Бонка.

Видача мільйонів готівкою

Однією з ключових ознак схеми стало масове зняття готівки через касу банку. У деяких випадках гроші видавалися від імені клієнтів, які на той момент перебували за кордоном.

За документами банку, десятки мільйонів гривень могли видаватися готівкою третім особам, але оформлювалися на відомих клієнтів банку.

Це дозволяло завершити повний цикл легалізації коштів: від створення фіктивного інвестиційного доходу до видачі реальної готівки.

Родина Демчака і активи за кордоном

Окрему увагу привертає спосіб життя родини колишнього депутата. Його діти навчаються у престижних університетах Великої Британії, а члени родини ведуть бізнес за кордоном.

Зокрема, колишня дружина Демчака стала директоркою компанії, яка управляє історичним маєтком у британському графстві Дербішир. Журналісти припускають, що цей будинок може бути пов’язаний із історичною постаттю Флоренс Найтінгейл.

Паралельно син Демчака розвиває власні бізнес-проєкти у сфері міжнародної логістики та технологічних поставок.

Чому справа Демчака важлива

Затримання Руслана Демчака в Німеччині викликало значний резонанс, адже його свідчення можуть пролити світло на масштабну систему легалізації коштів, яка роками діяла на фондовому ринку.

Подальша доля цієї справи залежатиме від рішення щодо екстрадиції ексдепутата до України та від того, наскільки активно слідство перевірятиме роль інших учасників фінансових операцій.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Демчак і Порошенко: як екснардеп Руслан Демчак відмив мільярд через RwS банк і чому його затримання в Німеччині лякає політичну еліту появились сначала на Антикорупційна правда.

Схема діяла з ювелірною точністю: гравці поповнювали рахунки на сайті 1xBet, після чого кошти потрапляли на рахунки «технічних» компаній та посередників у вітчизняних банках. Далі гроші легалізовувалися як оплата за нібито ІТ-консалтинг, рекламу чи маркетинг — і масово виводилися за кордон.

Щодня через такі «операції» проходили десятки мільйонів гривень. Основними напрямками були Кіпр, країни Балтії та Об’єднані Арабські Емірати, де відкривали рахунки фірми з російським корінням. Фактично, навіть під час війни російський бізнес продовжував висмоктувати прибутки з України, використовуючи українську банківську систему.

У схемі засвітилися окремі банки та фінансові компанії, які забезпечували технічну підтримку платежів, пов’язаних із «1xBet». Вони закривали очі на очевидні порушення та допомагали переводити гроші у готівку через фіктивних ФОПів і небанківські платіжні сервіси. Частина цих коштів пізніше осідала у «тіньових» проєктах, пов’язаних із російським капіталом.

Після публічного розголосу та звернень журналістів Бюро економічної безпеки (БЕБ) нарешті відкрило кримінальне провадження №72025102500000079 за ч.1 ст.203-2 Кримінального кодексу — «Зайняття гральним бізнесом». Це може стати першим кроком до викриття масштабної фінансової системи, яка дозволяла ворогу збагачуватися за рахунок українців навіть під час війни.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Мільярди для росіян під час війни: як 1xBet перетворила українські банки на пральню для грошей появились сначала на Антикорупційна правда.

Але на цьому історія не завершується. Італієць Марко Тозон — ще один «почесний консул» з паперовим статусом — перетворив дипломатію на бізнес із відмивання грошей. За даними СБУ, цей «дипломат» регулярно приїздив до України під приводом благодійних заходів, через які виводив готівку за кордон.

Одна з його схем — приїзд із групами «бізнесменів» із Падуї, нібито для зустрічей із українськими підприємцями. Насправді ж гроші просто обналювалися. З часом Тозон настільки осмілів, що вимагав від Міністерства культури України 200 тисяч євро за участь країни в Берлінале, а згодом «кинув» артистів Київської опери, не заплативши гонорари. Крапку в його авантюрах поставила спроба ввезти партію безакцизного вина, через що його й викрили.

Тим часом на Кіпрі спалахнув ще гучніший скандал — двоє самозванців видавали себе за «почесних консулів України». Один із них — людина без минулого, що зникла з радарів п’ять років тому. Інший — Христодулос Еллінас, персона з кримінальним шлейфом. Афінський суд визнав його винним у масштабному фінансовому шахрайстві, пов’язаному з компанією Astraia EPEY. Із рахунків зникло понад три мільярди доларів, а Еллінас особисто привласнив понад 200 мільйонів.

Попри це, суд на Кіпрі «оцінив його добру репутацію» й замінив реальний термін на два роки умовно з штрафом у 20 тисяч євро. Як бачимо, на Кіпрі «добра репутація» — поняття дуже прибуткове.

Саме цей «шанований» чоловік і почав називати себе «почесним консулом України» — без жодного офіційного призначення. Йому це вдалося, бо він був кумом тодішнього українського посла. Ба більше, попри порушення службової етики, цей екс-посол нині претендує на посаду керівника департаменту НАТО в МЗС України.

Еллінас, викритий як фейковий консул, продовжує публічно використовувати цей титул — навіть у соцмережах.

Колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко попереджав: росія активно використовує механізм «почесних консулів» для розбудови агентурної мережі по всьому світу. І саме Кіпр — одна з ключових точок російського впливу: тамтешнє посольство рф у тридцять разів перевищує українське.

Під виглядом дипломатії «почесні консули» з російського орбіту проводять повзучу експансію, просуваючи інтереси кремля в європейських державах. Український МЗС уже почав службове розслідування щодо незаконних «почесних консулів». Сподіваємось, цього разу безвідповідальні «дипломати» не сховаються за своїми фейковими посвідченнями.

Хто такі «фейкові почесні консули»

Так називають осіб, які:

• самопроголосили себе дипломатами без реального призначення від МЗС;

• користуються підробленими документами, печатками, дипломатичними номерами;

• прикривають злочинні схеми, відмивання грошей чи контрабанду «дипломатичним» статусом.

Світові приклади

Глобальне розслідування ICIJ / ProPublica виявило понад 500 почесних консулів, причетних до криміналу — від фінансування тероризму до торгівлі зброєю та наркотиками.

В Індії аферист Харшвардхан Джайн роками представляв неіснуючу «державу Вестарктика», відкрив офіс «почесного консульства» з фальшивими печатками та «дипломатичними паспортами».

У Польщі ще в 1969 році шахрай Чеслав Шліва створив підроблене «генеральне консульство Австрії», виготовив документи й навіть найняв «персонал».

“Антикорупційна правда”

Сообщение Фейкові «консули»: нова зброя російського впливу появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними слідства, лише у 2023–2024 роках на «реконструкцію ліфтів» було укладено договорів майже на 815 мільйонів гривень. У кишені фігурантів осіло щонайменше понад 100 мільйонів.

Хто у грі?

• КП «Київбудреконструкція» на чолі з добре відомим правоохоронцям Анатолієм Сульдіним, який уже фігурує у схожій справі.

• Чотири «улюблені» підрядники: «Майстерліфт», «Юніт-Л», «Елевейтор Сервіс» і «МП “Промкомплекс”».

• Їхні постійні постачальники – «Завод Євроформат» та «Укрліфтсервіс».

Усі вони чудово «знаходили одне одного» у схемі: тендерні умови виписувались під конкретні компанії, конкуренцію відсікали, а далі починалося класичне – завищені ціни, перекидання коштів через десятки фірм-прокладок, готівка й відкат.

Приклади? Будь ласка. На проспекті Володимира Івасюка, 18-Б, ліфт для 630 кг «оформили» за 1,57 млн грн, хоча реальна ринкова ціна – 1,1 млн грн. Та сама історія з іншими адресами: переплати сотні тисяч з кожного ліфта.

Політичний слід
За підрядниками стоять зовсім не випадкові прізвища:

• «Елевейтор Сервіс» належить родині Яніцьких, де Василь – депутат Рівненської облради від «ЄС» з мільйонними статками.

• «Майстерліфт» та «Євроформат» пов’язані через бізнесмена Ігоря Ткаченка.

• За всім цим стоїть директор Сульдін, який роками виводив бюджетні кошти й уже не раз світився у кримінальних провадженнях.

КМДА – мовчить
«Київбудреконструкція» підпорядковується Департаменту ЖКІ КМДА. Очільник департаменту Дмитро Науменко сам підсудний за розтрати, а заступник голови КМДА Петро Пантелеєв нібито «контролює» цей напрямок. Контролює так, що десятки мільйонів просто випаровуються.

Сьогодні маємо чергове кримінальне провадження (ч. 4 ст. 191 ККУ – розкрадання у воєнний час). Але якщо врахувати, що подібні справи щодо тих самих людей тягнуться ще з 2019 року, постає питання: скільки ще ліфтів «золотого зразка» треба встановити, щоб хтось реально сів за ґрати?

“Антикорупційна правда”

Сообщение Анатолій Сульдін, Ігор Ткаченко та інші: Як столична ліфтова мафія вкрала понад 100 мільйонів з бюджету Києва появились сначала на Антикорупційна правда.

У попередніх матеріалах «СтопКору» йшлося про В’ячеслава Беліменка, українця з московською пропискою, який, декларуючи мізерні доходи в Україні, примудрявся проводити багатомільйонні угоди за кордоном. Нові факти зводять його разом із Рудковською в одному дубайському проєкті — OAK YARD RESIDENCES, який офіційно рекламується як «нерухомість для відновлення енергії». Насправді ж, за даними журналістів, це може бути лише ширма для відмивання грошей.

У схемі засвітилися й інші «гравці»: рієлторка Єлизавета Ткаченко, яка разом із матір’ю Беліменка та колегою Рудковської Марією Рубан створила компанію зі статутним капіталом у десятки мільйонів гривень. Водночас сама Рудковська оформила українське ТОВ «Зе Ярд» на себе і Діану Беліченко — візажистку та акторку, яку журналісти вважають лише номінальним власником. За всіма ознаками, тіньовим партнером є Олег Скалюк, керівник відділу продажів у ЖК «Новопечерські Липки».

Розслідування показало, що The Yard активно співпрацює з компаніями «Алла Плюс» і «Авокадо Плюс», через які скуповувалася елітна нерухомість у Києві. Саме ці структури, пов’язані зі Скалюком і його донькою, перетинаються з діяльністю російських інвесторів, адже дубайський проєкт рекламується навіть у «Яндексі».

Особливу увагу журналісти звернули й на партнерів Рудковської — серед них дружина харківського політика Володимира Скоробагача, якому НАБУ висунуло підозру в розкраданні десятків мільйонів гривень. Схеми вели в Болгарію, а звідти — в Дубай, де компанії Рудковської ймовірно допомагали «зливати» гроші через інвестиційні угоди.

Скандал довкола The Yard загострився після нападу на бізнесмена Антона Шухніна. Він заплатив завдаток за оренду в «Новопечерських Липках», але замість угоди отримав побиття від невідомих. Сліди знову ведуть до Скалюка й Рудковської.

Факти вказують на те, що The Yard може бути не просто рієлторською агенцією, а потужним інструментом у тіньових схемах відмивання коштів. Усе це відбувається на тлі війни, коли країна щодня втрачає мільярди й потребує прозорості. Натомість у Києві та Дубаї працюють цілі «пральні машини» для брудних грошей.

Журналісти вимагають, аби правоохоронці розслідували діяльність Рудковської, Беліменка, Скалюка та їхніх компаній. Адже масштаби цієї схеми можуть бути набагато більшими, ніж здається на перший погляд.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Від Новопечерських Липок до Дубаю: як Яна Рудковська перетворила рієлторський бізнес на інструмент для відмивання грошей появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними Нацполіції, група ділків разом із покровителями з Волинської митниці організувала масштабну схему ввезення автівок за заниженою вартістю. Машини проходили митницю “на папері” дешевшими, ніж є насправді, а різниця осідала в кишенях організаторів. Далі ці авто продавали українцям за ринковими цінами або за готівку взагалі без жодних податків.

Схема включала все: фіктивні нерезиденти, підроблені документи, продаж за готівку, перекладання боргів на випадкових “стромних” людей. Для прикриття бізнес реєстрували на соціально незахищених громадян, які не мали уявлення, що стали “власниками” фірм-прокладок.

У результаті держава недоотримала мільйони гривень податків. Лише за 2024–2025 роки “Сантана Трейд” ухилилася від сплати:

• 674 тис. грн ПДВ,

• 2,4 млн грн податку на прибуток,

• легалізувала понад 13,3 млн грн брудних коштів.

Поліція вже домоглася арешту рахунків компанії та 157 імпортованих авто, але підозри організаторам поки що не оголошені.

Більше того, за директора фірми Катерину Лесь вже складали протокол за підробку документів при ввезенні авто з Естонії. Польські митники прямо вказали: сертифікат походження Volkswagen Tiguan був підроблений. Але в Україні справа застрягла — суддя Шеремета С.А. просто відправив документи назад на митницю “для уточнень”.

Таким чином, поки українці чесно платять податки, ділки на кшталт “Сантана Трейд” заробляють на схемах із митниками та спокійно женуть в Україну потоки автівок із підробленими паперами. А бюджет — як завжди — залишається порожнім.

“Антикорупційна правда”

Сообщение “Сантана Трейд”: як через Волинську митницю заводили авто в Україну і крали мільйони з бюджету появились сначала на Антикорупційна правда.

Мова йде про мережу онлайн-казино Wazamba, якими керували зареєстровані на Кюрасао компанії Rabidi N.V. та Araxio Development. Поштовхом до розслідування стали численні судові позови від гравців із країн ЄС, серед яких — громадянин Німеччини, який програв 400 тисяч євро. Справу порушили не через сам факт програшу, а через навмисне втягування у гру людини з психологічними проблемами.

У 2023 році німецький суд ухвалив рішення стягнути збитки з Rabidi N.V., виявивши, що компанія працювала без ліцензії. Схожий вердикт виніс суд Нідерландів щодо Araxio Development. Аналогічні претензії вже готують Іспанія, Італія та Греція.

Втім, постраждалі навряд чи отримають компенсацію: обидві компанії збанкрутували, а їхні рахунки порожні. Проте судові рішення відкрили шлях до кримінального переслідування організаторів схеми, сліди яких ведуть до Soft2bet та її власника. Полявич відкидає будь-який зв’язок із Wazamba, хоча у слідства є дані про його тісні контакти з власниками обох компаній.

Цікаві факти наводить сайт recruitika.com, де збереглася інформація про набір персоналу київського офісу Soft2bet. Там компанію називають «молдовською продуктовою», але чітко зазначають, що вона володіє брендами Wazamba, Nomini та Rabona. І хоча зараз активно ведеться кампанія з «зачистки» негативу про Soft2bet, ці згадки непрямо підтверджують матеріали німецьких і нідерландських судів.

Ще у 2020 році український офіс Soft2bet відвідувала поліція разом із СБУ. Попри відкриття кримінального провадження, Полявич уникнув серйозних наслідків — справу «поховали», але офіс довелося закрити. Згодом стало відомо ще кілька пов’язаних із компанією онлайн-казино.

Після початку війни Полявич остаточно переніс бізнес у безпечніші юрисдикції — на Мальту та Кіпр, де діють закони, що приховують реальних власників компаній. Однак це захист лише від цивільних позовів. Як поведе себе влада цих країн у разі кримінального переслідування, залишається відкритим питанням.

Головною вразливістю Полявича залишаються фінанси. За офіційними звітами, минулого року він заробив 57,8 млн євро, які інвестує у нерухомість і розширення автопарку. Але слідство стверджує, що значна частина його доходів — «брудні» гроші від діяльності Wazamba, Araxio і Rabidi, через які з 2017 до 2024 року працювало близько 550 азартних сайтів. За оцінками, йдеться про сотні мільйонів євро, які потребують відмивання.

Останнім часом стало відомо, що Полявич частково переміщує діяльність Soft2bet у Дубай — «гавань» для тіньових капіталів. Проте там у нього теж є слабке місце, пов’язане з його національністю, яка не користується популярністю в регіоні. Якщо ризики зростатимуть, Полявичу, ймовірно, доведеться переїхати до Ізраїлю, який не видає своїх громадян.

Чи призведуть ці розслідування до реального покарання — поки невідомо. Проте очевидно, що навколо власника Soft2bet з’явився серйозний тиск, і цього разу він не на його боці.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Коли настане час відповідальності для афериста Урі Полявича з Soft2bet? появились сначала на Антикорупційна правда.

Soft2Bet — не розвага і не технологічний стартап. Це легалізована схема фінансового грабунку, замаскована під геймінг. Кожен «бонус» — це пастка. Кожен спін — це постріл у голову.

Урі Полявич — не бізнесмен, а цифровий наркобарон

Він не просуває інновації — він продає залежність. Його компанії працюють не в «сірій зоні», а за чітко спланованими кримінальними схемами. Коли одну юрисдикцію закривають — він відкриває іншу, створює нові офшорні прокладки і запускає маховик заново.

VIP-менеджери — хижаки під маскою підтримки

Це не служба підтримки — це психологічні маніпулятори. Якщо гравець на межі — вони не пропонують допомогу, вони пропонують «пільговий» кредит. Кожен «ексклюзивний бонус» — це ще один крок до фінансового краху.

Привітальний бонус — це не подарунок, а наживка

Подвоєння депозиту — не щедрість, а перша доза. А далі:

• безкоштовні спіни (щоб підсадити),

• статус VIP (щоб закріпити залежність),

• «ви майже відігрались!» (щоб добити).

Спонсорство спорту — кривавий маркетинг

Кожен логотип Soft2Bet на футболці — це гроші від розбитих життів. Клуби чудово знають, що ці кошти отримані з кишень людей, яких довели до самогубства чи боргової ями. Це не партнерство — це злочин.

Twitch — вербування підлітків

Стрімери, які з посмішкою розповідають про «великі виграші», не кажуть правди. Вони мовчать про те, що 98% гравців програють. Що діти крадуть у батьків, щоб відігратися. Це не реклама — це полювання на неповнолітніх.

Чому це все ще існує?

Бо за Soft2Bet стоїть:

• Куплена політика (Мальта, Кіпр),

• Куплена журналістика, яка ігнорує злочини,

• Куплені «експерти», що звинувачують самих гравців.

А головне — сором жертв. Люди бояться сказати, що їх обдурили.

Фінансові схеми: крипта й офшори

Soft2Bet активно використовує криптовалюти, слаборегульовані платіжні шлюзи й підставні акаунти. Всі ці канали маскують походження грошей і роблять відстеження майже неможливим без втручання міжнародних регуляторів.

Це не продукт — це зброя проти психіки

Усі графіка, звуки й інтерфейс створені, щоб викликати залежність. Поведінкова психологія, змінні винагороди, ефект ілюзії контролю — це не випадковість, а система порабощення.

Наслідки: самогубства, розбиті сім’ї, знищене життя

Після Soft2Bet залишаються не витрати — а трагедії. Люди накладають на себе руки, родини розпадаються, діти втрачають усе. Це не просто гра — це повільне масове знищення під прикриттям технологій.

Вердикт:

Soft2Bet — не ігрова компанія, а цифровий наркокартель.
Поки Полявич катається на люксових авто — хтось втрачає останню надію.
Це не бізнес — це війна проти людей.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Soft2Bet та Урі Полявич — цифровий картель, що перемелює людські життя на гроші появились сначала на Антикорупційна правда.

Широкий резонанс в інфопросторі спричинило його розкішне весілля. Замість чергового доказу “успішності”, воно викликало хвилю критики: на святі помітили гостей з росії, а музичний супровід включав виступи артистів, які публічно підтримують країну-агресора. Це — лише невдалий піар-хід чи продумана частина більшої схеми впливу — як інформаційного, так і фінансового? Над цим питанням замислилися аналітики “СтопКору“.

У світі, де популярність у соцмережах може перетворитися на мільйонні прибутки, дедалі частіше з’являються фігури з неоднозначною репутацією. Одним із таких персонажів став Сергій Гуцу, більше відомий під ніком Seriozha001k, який наразі, ймовірно, мешкає у Франції.

Його діяльність викликає низку запитань: за наявною інформацією, він міг бути причетний до просування криптовалютних проєктів із ознаками фінансових пірамід, потенційного залучення коштів інвесторів під непрозорими умовами, а також декларував публічну підтримку ідеології, близької до наративів так званого “руского міра”.

“Сумнівні курси” та фейкові “проєкти”?

Гуцу розпочав із продажу онлайн-курсів на криптотематику за $600. Матеріал був поверховим і легко доступним безкоштовно. Згодом він зайнявся просуванням криптовалютних проєктів: Qmall, WeWay, TIME, Express Smart Game та “Токен Усика” ($RTF).

Так от ці ініціативи призвели до того, що десятки тисяч людей залишились без коштів, як пише Компромат1. А особливо обурює те, що останні “проєкти” Гуцу — такі як Express Smart Game — запускались уже після початку повномасштабної війни в Україні. І це в той час, коли мільйони українців втратили все. Проєкти рекламувалися як “прибуткові”, але посилання на них уже не працюють.

А ще зовсім недавно Сергія Гуцу у складі інших осіб звинуватили у крадіжці та відмиванні понад 2,7 мільярда доларів США, про що пише Four Dragons. І в Киргизстані за фактом крадіжки й відмивання понад 1 млн доларів викрадених активів порушено три кримінальні справи: №03-050-2024-000109, №03-050-2024-000505, №03-050-2024-000537 (за ст. 205 ч.4, 222 ч.3, 262 КК КР, розглядається питання про порушення справи за ст. 319 ч.4, 320 ч.2).

Також медіа зазначають, що Сергій Гуцу є одним із наближених до Єгора Буркіна – славнозвісного лідера російсько-українського ОЗУ “Хімпром” та власника “чорного” криптообмінного пункту 001k.exchange. До речі, щодо цього криптообмінника уже була кримінальна справа.

Але люди вірять, адже чому тут не повірити. Простий хлопець із молдавського села гарно розповідає та поширює фото з відпочинків в різних країнах. Та тільки є одне але… Живе він за кордоном і подорожує, ймовірно, на кошти саме обманутих інвесторів.

Коли весілля — не просто свято: Гуцу, “Миротворець” і “русский мир” на бенкеті

Але, мабуть, що найбільше має тривожити українців, то це ідеологічна позиція Сергія Гуцу. Його взаємодія з особами, пов’язаними з проросійськими структурами, викликає занепокоєння в умовах сьогоднішньої війни. Його дружина Єва Коршик навіть фігурує в базі “Миротворець”.

Їхнє весілля супроводжувалося скандалом через запрошення родичів із рф. І хоча багато українських знаменитостей відмовились від запрошення, все ж українці там були: співачка Анна Трінчер та українська модель та переможниця конкурсу “Міс Україна Всесвіт 2018” Карина Жосан, про що написав Telegram-канал Harley Quinn.

І як пише телеграм-канал МУЗВАР, “перший танець молодят танцювали під трек гурту “Мачете”, які проживають та активно гастролюють в росії (зрозуміло, що й підтримують так звану СВО)“.

То що ж у висновку? Сергій Гуцу — це яскравий приклад того, як можна будувати імперію впливу на довірі та напівправді. Його приклад має бути застереженням для тих, хто шукає легких грошей у криптоіндустрії та не перевіряє джерел інформації.

Щоб прояснити ситуацію, СтопКор звернувся із запитами до ДБР, НБУ та самого Сергія Гуцу. Тож наразі редакція чекає на відповіді.

На сьогодні отримали відповідь від Національного банку України, який повідомив, що: “Нормативно-правові акти Національного банку на виконання положень Закону про віртуальні активи, зокрема, у частині врегулювання прав та обов’язків учасників ринку віртуальних активів, порядку їх діяльності, здійснення операцій з віртуальними активами, ще не прийняті. Ураховуючи вищезазначене та зважаючи на те, що питання регулювання обороту віртуальних активів на сьогодні в чинному законодавстві України не врегульовано, Національний банк не має правових підстав для здійснення наглядових дій, зокрема проведення перевірок суб’єктів, що здійснюють пов’язану з оборотом віртуальних активів діяльність, та інших заходів реагування стосовно діяльності таких суб’єктів.

Окремо варто зазначити, що ураховуючи триваюче створення законодавчого поля у сфері регулювання віртуальних активів, станом на сьогодні обіг віртуальних активів відбувається в Україні поза межами правового врегулювання, а тому ця діяльність здійснюється особами на власний ризик в умовах відсутності належного нагляду з боку державних інституцій”.

Водночас у відповіді НБУ зазначено, що: “…правовідносини, які виникають у зв’язку з оборотом віртуальних активів в Україні, права та обов’язки учасників ринку віртуальних активів, засади державної політики у сфері обороту віртуальних активів врегульовано Законом України “Про віртуальні активи” (далі – Закон про віртуальні активи)”.

А от ДБР у наданні будь-якої інформації відмовило, аргументуючи це тим, що журналісти не є учасниками кримінального провадження, а тому доступу до матеріалів справи та отримання інформації не повинні мати.

Сообщение Сергій Гуцу: від сільського блогера до фігуранта криптоскандалів із російським слідом появились сначала на Антикорупційна правда.

З 2023 року «Даймонд Пей» надавала платіжні послуги для Cosmolot (ТОВ «Спейсикс») та Vbet (ТОВ «ВБЕТ Україна»), здійснюючи прийом коштів від гравців, переказ виграшів і повернення залишків. Після арешту рахунків Vbet у 2024 році на рахунках «Даймонд Пей» почали накопичуватися значні суми, які більше не передавались організаторам азартних ігор.

У липні 2024 року Національний банк України анулював ліцензію «Даймонд Пей» через недостовірну інформацію, надану для її отримання, а також через зв’язки власника з Росією. Згідно з даними НБУ, компанія контролюється через ТОВ «Даймонд Консалт», а її бенефіціар не має бездоганної ділової репутації.

За інформацією Бюро економічної безпеки, у серпні–вересні 2024 року було реалізовано схему з використанням низки фіктивних компаній: ТОВ «Тач-Стар», ТОВ «ТРК Тех», ТОВ «Мідлскай», ТОВ «Кирамит» та ТОВ «Лентіс Девілс». Вони подали судові позови до «Даймонд Пей» на загальну суму понад 300 млн грн, стверджуючи про нібито надані послуги, включаючи IT-розробки та рекламу. Слідчі вважають ці договори фіктивними.

Ключову роль у схемі відіграли рішення Мар’їнського районного суду Донецької області, які ухвалювалися в стислі терміни. На їх підставі кошти переказувалися на рахунок приватного виконавця, а далі — на компанії-позивачі. Наприклад:

• 28–29 серпня 2024 року з рахунку «Даймонд Пей» у «Сенс Банку» було переказано 53,8 млн грн, з яких 48,9 млн грн отримало ТОВ «Кирамит» за «рекламні послуги».

• 2 жовтня 2024 року з рахунку в АТ «ЄПБ» переказано 72,51 млн грн, які частково були розподілені між п’ятьма маловідомими компаніями з ознаками фіктивності.

Ці структури, за висновками БЕБ, виконували роль транзитних фірм, через які кошти передавалися іншим ризиковим суб’єктам.

У період з вересня по листопад 2024 року «Даймонд Пей» намагалася здійснити додаткові перекази на загальну суму понад 154 млн грн, посилаючись на нові судові рішення. Проте «Укргазбанк» та «Ощадбанк» заблокували ці операції відповідно до законодавства про протидію відмиванню коштів, що дало слідчим час на реагування.

Зрештою, Шевченківський районний суд м. Києва наклав арешт на кошти компанії на рахунку в «Укргазбанку» на підставі клопотання Офісу Генерального прокурора.

Онлайн-казино Vbet пов’язують з Артуром Гранцом, Cosmolot — з компанією Nevada Gaming, що належить Сергію Токарєву та громадянину Німеччини Арнульфу Нойманн-Дамерау.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Cosmolot і Vbet можуть бути причетні до виведення арештованих коштів через «Даймонд Пей» — розслідування БЕБ появились сначала на Антикорупційна правда.

Роман Терещенко, український бізнесмен та засновник ряду компаній, серед яких ТОВ «Греїн-Експорт», опинився в епіцентрі масштабного розслідування щодо можливого відмивання грошей та ухилення від сплати податків. Згідно з матеріалами кримінального провадження, Державна служба фінансового моніторингу виявила підозрілі фінансові операції на загальну суму 128,2 млн грн за період з вересня 2020 року по липень 2022 року.

До активів Терещенка належать ТОВ «Греїн-Експорт», яке займається експортом зернових та олійних культур, стивідорна компанія ТОВ «Фрам Шиппінг Едженсі», елеватор ТОВ «Транссервіс 2008» та ТОВ «Спеціалізований Зерновий Термінал «Чорноморськ». Він є кінцевим бенефіціаром іноземних компаній, на адресу яких здійснюється експорт збіжжя від підконтрольних українських підприємств, а саме: Ntk trans poland (Польща) та Trans Trade RK SA (Швейцарія).

Розслідування розкриває складну мережу транзакцій за участю українських та іноземних компаній, серед яких:

– Fenix International Limited (Велика Британія)
– Reed Sarl (Швейцарія)
– Stingth Ad Research Kft (Угорщина)
– Marketing and Information Technology L.L.C. (ОАЕ)
– RIV Limited (Велика Британія)

Підозрюється, що ці компанії використовувались як оболонки для переказу коштів з України до Швейцарії та Великобританії.

Терещенко відкрив у платіжній службі електронних гаманців Paxum Inc особистий рахунок, вказавши себе при реєстрації як вебкам-модель. При цьому він не відповідав жодному з критеріїв порталу. Походженням коштів на рахунку став дохід із сайтів відеочату в реальному часі OnlyFans та виплати партнерів з сайтів, на які він направляє трафік. Було здійснено 363 P2P транзакції. Таким чином на рахунок у платіжній службі Paxum Inc Терещенка надійшло понад 3 млн доларів, у тому числі 1,02 млн доларів з бізнес-рахунку Fenix International Limited, власника порталу.

ТОВ «Фрам Шиппінг Едженсі», засновником якого є Терещенко, декларувало вартість послуг із перевалки вантажів за ціною 120 грн/т, тоді як середня ринкова вартість в Одеській області складає 13-14 доларів США (близько 540 грн/т). Це викликає підозри у навмисному заниженні податкових зобов’язань.

Компанії Reed Sarl, Stingth Ad Research Kft, Brown And Hill Ltd та Olider Sp z.o.o підозрюються у відмиванні грошей. Слідство встановило:

– Використання Paxum Inc для прикриття незаконного походження коштів.
– Маскування транзакцій за допомогою афілійованого маркетингу та оболонкових компаній.
– Переказ коштів через різні юрисдикції, включаючи Швейцарію, ОАЕ, Угорщину та Польщу.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Український агротрейдер Роман Терещенко виводив кошти через платформу OnlyFans появились сначала на Антикорупційна правда.

Відомий одеський зернотрейдер Роман Терещенко розробив схему ухилення від сплати податків та виведення коштів за межі України через платформу OnlyFans.

Про це пише видання Цензор, з посиланням на рішення Київський районного суду міста Одеси.

Державною службою фінансового моніторингу України отримано 190 повідомлень від підрозділів фінансової розвідки інших країн щодо підозрілих фінансових операцій, зокрема за участю відомого українського зернотрейдера Романа Терещенка, засновника “Транс Трейд Холдингу”.

До активів Терещенка належать ТОВ “Греїн-Експорт”, яке займається експортом зернових та олійних культур, стивідорна компанія ТОВ “Фрам Шиппінг Едженсі”, елеватор ТОВ “Транссервіс 2008” та ТОВ “Спеціалізований Зерновий Термінал “Чорноморськ”. Він є кінцевим бенефіціаром іноземних компаній, на адресу яких здійснюється експорт збіжжя від підконтрольних українських підприємств, а саме: Ntk trans poland (Польща) та Trans Trade RK SA (Швейцарія).

Терещенко відкрив у платіжній службі електронних гаманців Paxum Inc особистий рахунок, вказавши себе при реєстрації як вебкам-модель. Що походженням коштів на рахунку буде дохід із сайтів відеочату в реальному часі OnlyFans та виплати партнерів з сайтів, на які він направляє трафік.

Таким чином на рахунок у платіжній службі Paxum Inc Терещенка надійшло понад $3 млн, у тому числі $1,02 млн з бізнес-рахунку Fenix International Limited, власника порталу.

“Є малоймовірним, що кошти від Fenix International Limited одержано за роботу, виконану ним як вебкам-моделлю на Onlyfans.com, “виходячи з оцінки його статі, віку, здійснюваної ним фактично діяльності”, – зазначається у тексті ухвали Київського райсуду м. Одеси.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Одеський зернотрейдер Роман Терещенко придумав схему для відмивання грошей через OnlyFans появились сначала на Антикорупційна правда.

Стверджується, що оборудку організували причетні власники і топменеджмент одного з комерційних банків Києва. Вони створили понад 20 підконтрольних фірм, які відкрили рахунки у вказаній фінустанові.

“На реквізити цих компаній гравці підпільних онлайн-казино зараховували гроші для поповнення своїх ігрових акаунтів. При цьому, у “призначенні” платежу вказували оплату неіснуючих товарів та послуг. З кожної транзакції організатори оборудки мали свій “відсоток”, який обготівковували через афілійовані комерційні структури”, – йдеться у повідомленні.

Трьом високопосадовцям банку, одна з яких його співвласниця, повідомлено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:

• незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей (ч.2 ст.203-2);
• легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ч.3 ст.209).

Зараз вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу. Санкція статті передбачає покарання до 12 років тюрми з конфіскацією майна.

У свою чергу РБК-Україна стверджує, що мова йде про IBOX Bank. Як відомо, у березні поточного року Національний банк прийняв рішення відкликати банківську ліцензію та ліквідувати цю фінустанову. Тоді у IBOX Bank були проведені обшуки.

“Антикорупційна правда”

Сообщение У Києві викрили масштабну схему легалізації тіньових грошей появились сначала на Антикорупційна правда.