Арешт рахунків на 2,1 млрд гривень

15 травня 2026 року Шевченківський районний суд Києва наклав арешт на всі рахунки ТОВ «Укр Армо Тех». Йдеться про кошти, які проходили через рахунки компанії в державних та комерційних банках.

Згідно з матеріалами кримінального провадження, слідчі СБУ перевіряють можливу схему заволодіння 2,1 млрд гривень бюджетних коштів під час виконання оборонних контрактів. Саме ця сума наразі фігурує як предмет розслідування.

Слідство ведеться за статтями:

• ч.1 ст.114-1 КК України;
• ч.5 ст.191 КК України.

Йдеться про можливе перешкоджання діяльності ЗСУ та можливе заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах.

Що саме зацікавило СБУ

Найгучніший епізод справи пов’язаний із системами радіоелектронної боротьби MOROK 5.

За даними судових матеріалів, посадові особи «Укр Армо Тех» разом із представниками компанії «Тактикал Технолоджи» могли встановлювати на бронеавтомобілі комплекси РЕБ, які під час випробувань демонстрували низьку ефективність проти FPV-дронів.

Попри результати тестувань, обладнання продовжували закуповувати та встановлювати на техніку, що постачалася для:

• Збройних сил України;
• Державної прикордонної служби;
• Національної гвардії;
• Національної поліції.

Саме цей аспект став одним із ключових у кримінальному провадженні.

Схема із завищенням цін

Окремо слідство перевіряє можливе завищення вартості комплектуючих для бронетехніки.

У матеріалах фігурують чеські компанії:

• STAR INVESTMENT CZ WEST S.R.O.;
• PRODUCTIVITY INVESTMENT A.S.

Через ці структури, за версією слідства, закуповувалися автомобільні шасі з ОАЕ, США та Китаю. При цьому вартість окремих компонентів могла перевищувати ринкові показники на 15–230%.

Саме різниця між реальною та контрактною ціною стала предметом окремого аналізу правоохоронців.

Хто стоїть за компанією

ТОВ «Укр Армо Тех» було зареєстроване в серпні 2022 року вже після початку повномасштабної війни.

Серед засновників компанії в різний час фігурували:

• Михайло Семілеткін;
• Ілля Маженков;
• Вадим Омельченко;
• Сергій Зайчиков;
• ПрАТ «КЗВВ».

Саме через ПрАТ «КЗВВ» журналісти пов’язують компанію з колишнім народним депутатом Максимом Єфімовим.

До травня 2025 року більшість співзасновників вийшли зі складу власників, а єдиним власником залишився Сергій Зайчиков. Водночас роль попередніх бенефіціарів продовжує викликати інтерес у журналістів та правоохоронців.

Михайло Семілеткін та дубайський слід

Окремий блок розслідувань стосується Михайла Семілеткіна.

Навесні 2026 року низка медіа повідомила про його можливі зв’язки з бізнесменом Улугбекхоном Максумовим та дубайською компанією Inkas Vehicle LLC, яка займається виробництвом бронеавтомобілів для ринку Близького Сходу.

У журналістських матеріалах також згадується так званий «дубайський слід» у контрактах «Укр Армо Тех».

Серед питань, які піднімають журналісти:

• структура постачань;
• міжнародні посередники;
• походження комплектуючих;
• зв’язки із закордонними компаніями;
• маршрути фінансових операцій.

Обшуки та вилучені кошти

За даними попередніх розслідувань, під час обшуків правоохоронці вилучили значні суми готівки.

У матеріалах згадуються:

Саме листування на вилучених пристроях, за даними слідства, стало одним із джерел доказової бази.

Чому справа виходить за межі однієї компанії

Історія «Укр Армо Тех» стала показовою не лише через масштаби можливих фінансових порушень.

У центрі питання опинилися:

• контроль оборонних закупівель;
• якість військової техніки;
• перевірка систем РЕБ;
• відповідальність державних замовників;
• прозорість оборонного сектору.

Особливо гостро суспільство сприймає інформацію про можливі проблеми з технікою, яка постачається військовим під час війни.

Що відомо офіційно

На сьогодні кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування.

Жодного обвинувального вироку щодо Михайла Семілеткіна, Максима Єфімова або інших осіб, які згадуються у матеріалах справи, наразі не існує.

Усі згадані особи користуються презумпцією невинуватості до моменту ухвалення остаточного рішення судом.

Висновок

Скандал навколо «Укр Армо Тех» став одним із найрезонансніших кейсів українського оборонного сектору у 2026 році. Арешт рахунків на 2,1 млрд гривень, підозри щодо якості систем РЕБ, питання до міжнародних фінансових операцій та зв’язки з бізнес-оточенням Михайла Семілеткіна і Максима Єфімова перетворили локальне розслідування на масштабну історію національного рівня. Остаточні висновки мають зробити правоохоронні органи та суд, однак уже зараз справа демонструє масштаб ризиків, які можуть виникати в системі оборонних закупівель під час війни.

Сообщение УкрАрмоТех, Семілеткін та Єфімов: як оборонний підрядник опинився в центрі гучного скандалу появились сначала на Антикорупційна правда.

У резонансних публікаціях згадуються різні напрями: державні контракти, постачання для військових структур, історії навколо харчування та логістики, а також контакти з особами, яких медіа пов’язують із колишніми політичними групами впливу.

Головне питання полягає не лише у прізвищі Тарас Плешков. Ключова тема — механізм. Як окремі бізнес-групи роками залишаються у центрі великих фінансових потоків?

Хто такий Тарас Плешков

Публічні джерела описують Тараса Плешкова як підприємця зі Львова. В окремих медіаматеріалах його називають людиною, яка нібито спеціалізується на роботі з бюджетними потоками та мережею пов’язаних структур.

У публікаціях згадуються:

• компанії-посередники;
• державні закупівлі;
• тендерні механізми;
• фінансові посередники;
• корпоративні зв’язки;
• коло партнерів;
• багаторівневі структури.

Важливо зазначити: публічні статті містять журналістські твердження, а не судові висновки.

Чому увага концентрується навколо тендерів

Оборонні закупівлі стали однією з найбільших фінансових зон країни. Під час війни через систему проходять колосальні бюджети.

Саме тут виникає найбільше запитань:

• хто отримує контракти;
• як відбувається відбір;
• чи повторюються учасники;
• хто стоїть за підрядниками;
• хто контролює структури.

Проблема полягає в тому, що великі схеми рідко працюють через одну юридичну особу.

Які назви та історії фігурують у публікаціях

У частині матеріалів щодо Тараса Плешкова згадуються історії навколо постачання продуктів, консервного виробництва та оборонних напрямів. Деякі медіа описували скандали навколо Буського консервного заводу.

Також у публікаціях з’являлися твердження про:

• нібито використання мережі пов’язаних структур;
• роботу через підставні компанії;
• багаторівневу систему фінансового руху;
• участь у держконтрактах;
• взаємодію із великими бюджетними потоками.

Сліди старих політичних зв’язків

Окремі публікації згадують контакти людей із середовища колишнього народного депутата Віктора Медведчука. Журналісти припускають, що після санкцій частина бізнес-зв’язків могла не зникнути, а трансформуватися у нові форми співпраці.

У таких матеріалах повторюється одна й та сама модель:

1. бізнес-партнери;
2. спільні інтереси;
3. перетин компаній;
4. фінансові зв’язки;
5. повторюваність осіб.

Подібні конструкції ускладнюють розуміння того, хто реально контролює активи.

Чому система майже не змінюється

Українські журналістські розслідування роками демонструють однакову картину.

Змінюються:

• політичні прізвища;
• назви компаній;
• формальні власники;
• керівники.

Не змінюється інше — архітектура.

Типова схема виглядає так:

• створюється декілька юридичних осіб;
• компанії працюють між собою;
• формуються ланцюги контрагентів;
• відстежити кінцевого бенефіціара стає складно.

У результаті суспільство бачить лише окремі фрагменти.

Які питання залишаються відкритими

Історія навколо Тараса Плешкова породжує набагато більше питань, ніж відповідей:

• які компанії входять до мережі;
• хто є кінцевими бенефіціарами;
• як формуються зв’язки;
• чи повторюються учасники;
• хто отримує основну вигоду.

Саме ці питання й стають предметом журналістського інтересу.

Висновок

Тарас Плешков — це вже не просто окреме прізвище у медіапросторі. У публічному полі воно перетворюється на приклад значно ширшої проблеми: як працюють системи великих грошей, де тендери, зв’язки, посередники та політичне середовище можуть утворювати складні фінансові конструкції.

Історія показує: головне питання полягає не лише у тому, хто стоїть у центрі уваги сьогодні. Важливіше зрозуміти, як працює сама система.

Сообщение Тарас Плешков: мільярди на армійських тендерах і слід людей Медведчука появились сначала на Антикорупційна правда.