Соцсети

Як Володимир Саєнко, який співпрацював з Росією і розкрадав майно профспілок, зміг десять років уникати в’язниці?

Як Володимир Саєнко, який співпрацював з Росією і розкрадав майно профспілок, зміг десять років уникати в’язниці?

Від повномасштабного вторгнення Росії до нашої країни є користь – нарешті правоохоронці взялися хоч за деяких одіозних персонажів, котрі давно вже мали сидіти у в’язниці.

Чи сидять вони цього разу – теж невідомо, ще більше запитань виникає з приводу того, чому за цих громадян не взялися раніше, проте стрічка новин рясніє прізвищами вищих чиновників, яких заарештовує СБУ. У даному випадку йдеться про голову Фонду соціального страхування від нещасних випадків та водночас заступника голови Федерації профспілок України Володимира Саєнка.

Якого відправили під арешт за підозрою у розтраті чужого майна, зловживанні посадовцем своїм службовим становищем, скоєним за попередньою змовою групою осіб, у особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 КК України).

За цим формулюванням із Кримінального кодексу криється проста та геніальна схема – профспілковий чиновник у змові з посадовими особами Київської державної адміністрації організовував схеми, що дозволяють приватизувати державне майно, яке перебувало в оренді у профспілки. Як там казав Ілліч – «профспілки – школа комунізму»? А комунізм, як відомо, одним із принципів має «забрати та поділити». Ось Саєнко забирав та ділив. Забирав у держави, у членів профспілки, за чиї гроші — це майно колись було збудовано, і ділив із вузькою групою товаришів. Товаришів цих ГБР, яке разом із СБУ і розкрило схему, поки що не називає.

Натомість відомі деякі їхні об’єкти, приватизовані борцем за права трудящих Володимиром Саєнком. Серед привласненої нерухомості українські санаторії, реабілітаційні центри та навчально-спортивні установи.

Вульгарний профспілковий чиновник примудрився навіть приватизувати та продати те, що приватизувати та продати було неможливо. У 2019 році він «разом з іншими посадовими особами ухвалив рішення про незаконне відчуження на користь приватного підприємства будівлі державної курортної лікарні в Києві».

Згідно з висновком судової оціночно-будівельної експертизи, загальна вартість приміщення склала 138 млн 308 тис. гривень. Лікарня, яка взагалі не підлягала відчуженню, була продана ще й за значно нижчою вартістю.

Повідомляється, що завдяки правоохоронцям вже 440 незаконно приватизованих установ було передано до АРМА. Загальна вартість повернутого майна становить 25 млрд гривень.

І ось після цього повідомлення виникають цілком логічні питання до СБУ, Генпрокуратури, Нацполіції, ГБР, САП, НАБУ і хто там ще має. Пан Саєнко ставиться в висновок з державної власності 440 об’єктів. Це насправді величезна кількість. І ось у зв’язку із цим – увага, питання: куди ви дивилися? Схема була не просто масштабною, схема була гігантською. Чому ж її ніхто не помічав?

Звичайно, можна «з’їхати», як завжди, на «папіредніків», але ця «відмазка», як кажуть у тих місцях, де нині перебуває Володимир Саєнко, «не канає». Тому що звучить це надто безглуздо і надто вже набридло. І в такому разі хотілося б знати точно, хто ж саме за цих самих «папіредніків» прикривав Саєнко від каральної руки закону.

А що такі були, можна не сумніватися. Цілком можливо, що ниточки від них вели і до Порошенка, і до Януковича (схеми, за якою працював Саєнко як мінімум десять років), але хотілося б знати конкретні прізвища та конкретні обставини. І не лише «чотирьох чиновників КМДА», імена яких слідством не називаються. Вони явно не прикривали Саєнка зверху, вони просто виконували свій шматочок роботи.

На роль «стрілочників» ці люди годяться, але на роль «даху» — навряд чи. Судіть самі: у володінні профспілок раптово опинилися Будинок профспілок на Майдані – той, який відбудовували за державні гроші, і який належав державі; та будівлі Жовтневого палацу в центрі столиці. Яка доля на них чекала – здогадатися неважко. Але в те, що ці будинки передали з державної власності у володіння ФПУ клерки з КМДА, важко віриться. Отже кінці ведуть явно вище. Та й про кількість виведених із державної власності об’єктів теж не варто забувати.

Про те, що у профспілкового боса явно не все гаразд із законом, відомо було давно. Для цього достатньо було подивитися на його майно. За вісім років роботи на цій скромній посаді він придбав три квартири у Києві та два елітні будинки в Черкаській області на березі Дніпра, куди часто їздить на рибалку.

У сина Саєнко ціла колекція люксових авто – Lexus GS300, AUDI Q7 та BMW X6. Також у нього виявили авто BMW X7 2021 вартість 3 млн грн. А ще чиновник від профспілок та захисник соціальних інтересів трудящих має власну яхту, пришвартовану біля ТРЦ River Mall.

При цьому офіційний прибуток не покриває вартість навіть однієї квартири в столиці.

Ну і найцікавіше – Саєнко, як з’ясувалося, є власником мережі стрип-клубів у Києві: «Квітковий носоріг», «Яскравий носоріг», «М’ятний носоріг» та «Зоряний носоріг».

Цікаво, як для голови профспілок та Фонду соціального страхування. Взагалі незрозуміло, що людина з такою біографією робила у державних структурах. Але це ще не все.

Тут треба трохи повернутись в історію. Володимира Саєнка називають людиною Фірташа. І у ФПУ він потрапив у 2010 році, з приходом до влади Регіонів та Януковича. Але з’явився він біля профспілкового майна раніше — фірми Саєнко почали знаходитися навколо активів Федерації мало не з 2005 року, потроху відкушуючи від них ласі шматочки, до обурення профбосів, що не приховується, «віджимаючи» профспілкові санаторії та інші власні і здаючи їх .

Так, наприклад, Володимир Саєнко за допомогою «титушні» захопив дитячий санаторій «Пролісок» у Моршині, пізніше – санаторій «Україна» у Гаспрі, Будинок творчості письменників ім. Чехова в Ялті (після 2014-го на останніх двох об’єктах господарюють окупанти), та низка інших активів.

2013-го Саєнко стає заступником голови ФПУ (за фактом її «сірим кардиналом», яким досі залишається).

Але бурхлива діяльність призвела до того, що у листопаді 2013 року за Володимиром Саєнком прийшли «орли Захарченка». Причому при обшуках у будинку та офісах комбінатора знайшли не лише «чорну бухгалтерію», а й незареєстровану зброю та неабиякі запаси кокаїну. Досі незрозуміло, чи то «дур» підкинули Саєнко «пси режиму», щоб надійніше «закріпити», чи профспілковий бос справді любить «підбадьоритися».

Так чи інакше, Володимира Саєнка закрили. Але тут трапилася і перемогла Революція гідності, штабом якої став Будинок профспілок. Разом із режимом Януковича за безглуздим збігом обставин було поховано й кримінальну справу проти Саєнко. Його позиції у Федерації профспілок лише зміцніли.

Втім, не все було так райдужно і після втечі Януковича і перемоги Порошенка – проти заступника голови Федерації профспілок було заведено чотири кримінальні провадження. Починаючи з 2014 року, Володимир Саєнко фігурує у виробництві за фактом ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі — заниження ПДВ на суму 4,7 млн. грн. податку на прибуток на суму 4,1 млн. грн. посадовими особами ТОВ «Росичі». Розслідується провадження за фактом перевищення посадових повноважень, захоплення будинку творчості ім. Чехова у Криму, протидії законній господарській діяльності Національної спілки письменників України та ПП «Позитив-Південь», підробки документів, незаконного поводження зі зброєю та незаконного зберігання наркотичних препаратів.

Заарештовано його в рамках кримінальної справи №12020000000000878, порушеної 14 вересня 2020 року за підозрою у розтраті чужого майна, зловживанні посадовою особою своїм службовим становищем, скоєним за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах (ч.1 ст.

Як бачите, справа триває вже понад два роки, але заарештували профспілкового боса лише зараз. Справа в тому, що, за інсайдерською інформацією СБУ, Володимир Саєнко потрапив у кампанію зачистки України від осіб, які співпрацюють із російськими окупантами. Про що конкретно йдеться – не ясно. Зважаючи на все, йому відгукнулися якісь старі справи з майном профспілок на тимчасово окупованих територіях. Можливо, йдеться про той самий Будинок творчості письменників ім. Чехова у Ялті, де тепер базуються окупанти.

Загалом, поки що не ясно. Але питання залишається відкритим – хто всі ці роки прикривав Володимира Саєнка від каральної руки закону? І йдеться про часи всіх трьох президентів, за яких Саєнко підім’яв під себе профспілкове майно – Януковича, Порошенка та Зеленського. Те, що зараз Саєнко таки потрапив у СІЗО, питань щодо того, хто прикриває його в системі нинішньої влади, не знімає – давайте не забувати, що «новій» владі вже три роки.

Швидше за все, коріння треба шукати десь серед вихідців з оточення Януковича, які зуміли домовитися з попередньою владою, а за нинішньої почуваються ще краще.

PS Те, що Володимир Саєнко зараз у в’язниці, нічого не означає – це лише арешт у рамках розслідування кримінальної справи, а не обвинувальний вирок. 2013 року він уже проходив подібну процедуру, і нічим це не закінчилося. Подивимося, як буде цього разу.

«Антикорупційна правда»